Дисертацію присвячено теоретичному аналізу, опису сучасного стану та визначенню перспектив удосконалення імунітетів у кримінальному праві України. Стверджується, що у цій галузі теоретичні засади існування імунітетів досліджено недостатньо. У першому розділі дисертації розглянуто поняття, зміст та стан теоретичного дослідження й нормативного регулювання імунітетів у кримінальному праві України. Доведено, що головною підставою імплементації приписів про імунітети у кримінальне законодавство України є забезпечення принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права. Надано визначення імунітетів у кримінальному праві. Описано кримінально-правові наслідки дії імунітетів у кримінальному праві. Показано їх співвідношення з інститутом звільнення від кримінальної відповідальності та з інститутом обставин, які виключають кримінальну протиправність діяння.Запропоновано критерії класифікації та виділено види імунітетів у кримінальному праві.Виявлено особливості регулювання імунітетів у кримінальних законах зарубіжних держав. Відзначено приклади позначення поняттям «імунітет» безпосередньо в кримінальному законі факту вилучення певного кола осіб зі сфери дії національної кримінальної юстиції. У другому розділі роботи проаналізовано міжнародні документи й норми національного законодавства, якими передбачено особисті привілеї та імунітети представників дипломатичних і консульських установ, міжнародних організацій і місій. Проведеним дослідженням підтверджено позицію, що унормовані міжнародним правом імунітети є гарантією неупередженої та незалежної діяльності представників іноземних держав у країні їх перебування, виводячи представників дипломатичних і консульських установ, міжнародних організацій і місій за межі національної кримінальної юрисдикції. Розглянуто кримінально-правові аспекти імунітетів посадових осіб органів різних гілок влади. Досліджено норми чинного законодавства України, що визначають імунітет осіб, на яких державою покладено обов’язки, виконання яких потребує захисту від незаконного втручання, а також є необхідним для створення належних умов для їх виконання. Окремо проаналізовано зміст депутатського індемнітету, під яким розуміється виключення відповідальності народних обранців (у тому числі кримінальної) за результати голосування або висловлювання в парламенті, у суді та інших органах, де вони виконують представницькі функції.Досліджено феномен виключення відповідальності працівників правоохоронних органів. Встановлено, що він має окремі ознаки інституту імунітетів. У третьому розділі на основі аналізу розуміння бойового імунітету в сучасній судовій практиці та літературі його розглянуто у співвідношенні з виправданим ризиком у законодавстві України. Встановлено відмінності розуміння правової природи бойового імунітету в Україні та іноземних державах. Оцінено недоліки його одночасної регламентації і як обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння, і як обставини, що забезпечує звільнення від кримінальної відповідальності. Констатовано порушення принципів кримінально-правового регулювання, допущене при регламентації бойового імунітету в законодавстві України (як обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння згідно з КК України та як підстави звільнення від кримінальної відповідальності за Законом «Про оборону України»). Підтримано думку, що бойовий імунітет належить до обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння. Визначено коло обставин, існування яких дозволяє констатувати наявність бойового імунітету (не визнається кримінальним правопорушенням вчинення як дії, так і бездіяльності; умови та час існування – воєнний стан або період збройного конфлікту; мета вчинення дії (бездіяльності) особою, наділеною бойовим імунітетом; спрямованість заподіяння шкоди при бойовому імунітеті; відсутність ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами). Констатується, що бойовий імунітет охоплює лише діяння особи, спрямоване на відсіч саме збройної агресії. Описано різновид бойового імунітет, який поширюється на особливий суб’єктний склад (цивільних осіб). Пропонуються види бойового імунітету: військовий бойовий імунітет та цивільний бойовий імунітет.Констатується, що під час відсічі збройної агресії проти України медичний персонал у відповідності із міжнародними нормативними актами та гуманітарною місією надає медичну допомогу будь-яким особам, які її потребують. Такі дії медичного персоналу не є кримінально протиправними (медичний імунітет). Показано його відмінності від дій лікаря в умовах виправданого ризику та в умовах крайньої необхідності.Проведено аналіз кримінально-правових аспектів наділення імунітетами осіб, які беруть участь у діяльності Міжнародного кримінального суду з метою виконання службових або процесуальних обов’язків для забезпечення виконання функцій цієї установи.^UThe dissertation is devoted to theoretical analysis, description of the modern state and determination of prospects for improving immunities in the criminal law of Ukraine.The first section of the dissertation considers the concept, content and state of theoretical research and normative regulation of immunities in criminal law of Ukraine.It has been proved that the main basis for the implementation of immunities regulations in the criminal legislation of Ukraine is the provision of the principle of legal certainty, which is part of the rule of law.The definition of immunities in criminal law is given.The criminal-legal consequences of the action of immunities in criminal law are described. Their relationship with the institute of exemption from criminal liability and with the institute of circumstances that exclude the criminal wrongfulness of the act is shown.The classification criteria are proposed and types of immunities in criminal law are allocated.The peculiarities of the regulation of immunities in the criminal laws of foreign states have been revealed. Examples of the concept of "immunity" are noted directly in the criminal law of the fact of the removal of a certain circle of persons from the scope of national criminal justice.The second section of the work analyzes international documents and norms of national legislation, which provide for personal privileges and immunities of representatives of diplomatic and consular institutions, international organizations and missions.The study confirmed the position that the immunities regulated by international law are a guarantee of impartial and independent activities of representatives of foreign countries in the country of their stay, taking representatives of diplomatic and consular institutions, international organizations and missions outside the national criminal jurisdiction. The criminal-legal aspects of immunities of officials of bodies of different branches of government are considered. Among the carriers of such immunity are people's deputies, the President of Ukraine, the Commissioner of the Verkhovna Rada of Ukraine for Human Rights and representatives of the judicial corps.Separately, the content of the deputy indemnity is analyzed, which refers to the exclusion of the responsibility of people's deputies (including criminal) for the results of voting or statements in parliament, in court and other bodies where they perform representative functions.On the third section, based on the analysis of the understanding of combat immunity in modern judicial practice and literature, it is considered in relation to justified risk in the legislation of Ukraine. Differences in understanding the legal nature of combat immunity in Ukraine and foreign countries have been established. The shortcomings of its simultaneous regulation are assessed both as circumstances excluding criminal wrongfulness of the act, and as circumstances ensuring exemption from criminal liability. Violation of the principles of criminal-legal regulation made during the regulation of combat immunity in the legislation of Ukraine (as a circumstance that excludes the criminal wrongfulness of an act according to the Criminal Code of Ukraine and as a basis for exemption from criminal liability under the Law "On Defense of Ukraine").The opinion is supported that combat immunity refers to circumstances that exclude the criminal wrongfulness of an act. The range of circumstances, the presence of which allows us to state the presence of combat immunity (is not recognized as a criminal offense to commit both action and inaction; conditions and time of existence - martial law or period of armed conflict; the purpose of action (inaction) by a person endowed with military immunity; directionality of harm in combat immunity; lack of signs of torture or use of means of warfare prohibited by international law, other violations of the laws and customs of war provided for by international treaties). It is stated that combat immunity covers only the act of a person aimed at repelling armed aggression. A type of combat immunity is described, which extends to a special subject composition (civilians). Types of combat immunity are offered: military combat immunity and civil combat immunity.It is stated that during the rebuff of armed aggression against Ukraine, medical personnel, in accordance with international regulations and humanitarian mission, provide medical assistance to any persons who need it. Such actions of medical personnel are not criminally unlawful (medical immunity). Its differences from the actions of the doctor in conditions of justified risk and in conditions of emergency are shown.An analysis of the criminal legal aspects of immunization of persons involved in the activities of the International Criminal Court for the purpose of performing official or procedural duties to ensure the performance of the functions of this institution was carried out.

На підставі архівних джерел та аналізу історичної літератури висвітлено історичні умови виникнення поселення, його адміністративний та військовий устрій, соціально-економічні процеси, що відбувались у поселенні протягом усього періоду його існування. Запропоновано періодизацію процесу формування Новоросійського військового поселення кавалерії, проаналізовано динаміку чисельності його населення, майнове розшарування військових поселенців, розкрито причини соціальних конфліктів, їх характер і форми, визначено роль та значення поселення в заселенні й економічному освоєнні Південної України.

  Скачати повний текст

У дисертації проведено комплексне наукове дослідження адміністративної відповідальності за забруднення та засмічення морського простору України.Визначено, що з урахуванням природних особливостей басейнів Чорного і Азовського морів, специфіки освоєння їх мінеральних ресурсів в сучасних умовах забруднення моря відбувається шляхом: проведення розвідувальних робіт та обладнання свердловин, геологорозвідувальних робіт; видобутку корисних копалин; будівництво підземних споруд різного призначення; російської агресії та хімічного забруднення моря внаслідок бомбардувань. З врахуванням положень чинного законодавства України встановлено допустимість поєднання декількох видів юридичної відповідальності, зокрема, заходів дисциплінарної та адміністративної відповідальності, заходів майнової та кримінальної відповідальності, за забруднення та засмічення морського простору.Встановлено, що специфікою шкоди, завданої морському простору України, є її ймовірний прояв через значні проміжки часу, що має відображатися у методиці її обчислення, а не лише пов’язуватися із визначенням розміру реальних збитків від певних дій, як існує в Методиці визначення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу в межах територіального моря, виключної морської (економічної) зони та внутрішніх морських вод України в Азовському та Чорному морях, затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Такий підхід ускладнює реалізацію компенсаційної функції цивільно-правової відповідальності за правопорушення у сфері охорони морського простору, в тому числі спричиненої російською військовою агресією, а тому і знижує рівень її правової ефективності.Виділено особливості адміністративної відповідальності за забруднення та засмічення морського простору України, до яких віднесено: 1) нормативно-правові підстави встановлюються як нормами чинного національного законодавства, так і міжнародними актами та договорами, морськими звичаями, звичаями портів та обов’язковими постановами, статутними документами адміністрацій морських портів, їх службовими особами, службовими інструкціями та наказами; 2) специфічний перелік обставин, що виключають адміністративну відповідальність за забруднення та засмічення морського простору України, зокрема, до нього входять непереборна сила та інші форс-мажорні обставини; 3) підстави настання адміністративної відповідальності за забруднення та засмічення морського простору України, якими є порушення норм, що встановлюють граничні розміри забруднення морського простору України; 4) особливе коло суб’єктів адміністративної відповідальності, яким є службові особи морських суден, органів державного екологічного контролю тощо; 5) різноманітний перелік джерел забруднення та засмічення морського простору (в тому числі в наслідок проведення господарчих та науково-дослідних робіт на континентальному шельфі та прилеглих водах України, де реалізуються суверенні права розвідки, розроблення та охорони живих і неживих (мінеральних) природних ресурсів, у тому числі на морському дні і у його надрах, а також здійснюється юрисдикція відносно створення та використання установок і споруд, проведення морських наукових досліджень та охорони морського середовища); 6) застосування ряду оціночних категорій та неврахування у методиках оцінки шкоди морському простору збитків, що можуть настати від протиправної діяльності у майбутньому).Обґрунтовано, що родовим об’єктом адміністративних правопорушень, пов’язаних із забезпеченням безпеки морського простору є порушення режиму використання природних об’єктів та природних ресурсів, забезпечення їх раціонального використання, дотримання вимог національної та регіональної екологічної безпеки під час експлуатації джерел підвищеної небезпеки (до яких віднесено і морські судна).Встановлено, що правовідносини у сфері охорони морського простору України як об’єкту адміністративних правопорушень нормами КУпАП регулюється безсистемно, без застосування структурно-логічного підходу до розташування відповідних деліктних складів. Підтримано ідею про доцільність об’єднання адміністративних правопорушень у сфері охорони морського простору України до окремого розділу під назвою «Відповідальність за екологічні правопорушення», де розмістити всі норми, що стосуються сфери забруднення довкілля і, зокрема, забруднення та засмічення морського простору України.Обгрунтовано доцільність розширеного тлумачення поняття «суб’єкт адміністративної відповідальності за забруднення та засмічення морського простору», до кола яких запропоновано віднести: по-перше, службовців суден, морських кораблів та інших плавзасобів; по-друге, юридичних осіб, відповідальність яких має базуватися на реалізації концепту інституту відповідальності без вини за лише факт заподіяння майнової та/або моральної шкоди, а також на використанні конструкції відповідальності володільця джерела підвищеної небезпеки, яким визнано судно, морський корабель чи інший плавзасіб...^UIn the dissertation, a comprehensive scientific study of administrative responsibility for pollution and littering of the marine space of Ukraine was conducted.It was determined that, taking into account the natural characteristics of the Black and Azov Sea basins, the specifics of the development of their mineral resources in modern conditions, sea pollution occurs by: carrying out reconnaissance works and equipment of wells, geological exploration works; mining; construction of underground structures for various purposes; Russian aggression and chemical pollution of the sea as a result of bombing. Taking into account the provisions of the current legislation of Ukraine, the admissibility of a combination of several types of legal responsibility, in particular, measures of disciplinary and administrative responsibility, measures of property and criminal responsibility, for pollution and littering of the sea space has been established.It was established that the specificity of the damage caused to the maritime space of Ukraine is its probable manifestation after significant intervals of time, which should be reflected in the method of its calculation, and not only be related to the determination of the size of real losses from certain actions, as is the case in the Methodology for determining losses. caused to the surrounding natural environment within the territorial sea, exclusive maritime (economic) zone and internal sea waters of Ukraine in the Azov and Black Seas, approved by the order of the Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine. This approach complicates the implementation of the compensatory function of civil liability for offenses in the sphere of maritime space protection, including those caused by Russian military aggression, and therefore reduces the level of its legal effectiveness.Features of administrative responsibility for pollution and littering of the marine space of Ukraine are highlighted, which include: 1) regulatory and legal grounds established both by the norms of current national legislation and international acts and treaties, maritime customs, customs of ports and mandatory resolutions, statutory documents of administrations seaports, their officials, service instructions and orders; 2) a specific list of circumstances that exclude administrative responsibility for pollution and littering of the maritime space of Ukraine, in particular, it includes force majeure and other force majeure circumstances; 3) the grounds for administrative liability for pollution and littering of the marine space of Ukraine, which are violations of norms establishing the limit sizes of pollution of the marine space of Ukraine; 4) a special circle of subjects of administrative responsibility, which are officials of sea vessels, state environmental control bodies, etc.; 5) a diverse list of sources of pollution and clogging of the marine space (including as a result of economic and research activities on the continental shelf and adjacent waters of Ukraine, where the sovereign rights of exploration, development and protection of living and non-living (mineral) natural resources are exercised, in including on the seabed and in its subsoil, as well as exercising jurisdiction over the creation and use of installations and structures, conducting marine scientific research and protection of the marine environment); 6) application of a number of assessment categories and failure to take into account in the methods of assessment of damage to the maritime space damages that may occur from illegal activities in the future).It is substantiated that the general object of administrative offenses related to ensuring the safety of the maritime space is the violation of the regime of use of natural objects and natural resources, ensuring their rational use, compliance with the requirements of national and regional environmental safety during the exploitation of sources of increased danger (up to which also includes sea vessels).It has been established that legal relations in the sphere of protection of the maritime space of Ukraine as an object of administrative offenses are regulated by the Code of Criminal Procedure in an unsystematic manner, without applying a structural and logical approach to the location of the relevant tort warehouses. The idea of combining administrative offenses in the sphere of protection of the marine space of Ukraine into a separate section called "Liability for environmental offenses" is supported, where all norms relating to the sphere of environmental pollution and, in particular, pollution and littering of the marine space of Ukraine, will be placed.The expediency of the expanded interpretation of the concept of "subject of administrative responsibility for pollution and littering of the sea space" is substantiated, to which it is proposed to include..

Комплексно і глибоко проаналізовано маловідомий досі великий масив архівних джерел щодо діяльності Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга в Україні та долі вивезених ним українських культурних цінностей під час Другої світової війни. Об'єктом дослідження є архівні комплекси документів Айнзацштабу (1940 - 1945 рр.) та Мюнхенського центрального збірного пункту Американської військової адміністрації в Німеччині - Мюнхенська картотека мистецьких об'єктів (1945 - 1952 рр.), т.зв. "Транспортні списки" (1946 - 1948 рр.), а також перелік культурних цінностей, що надійшли з Мюнхенського центрального збірного пункту СРСР протягом 1945 - 1962 рр. Вперше було порівняно три великі архівні комплекси документів Айнзацштабу, що зберігаються у Києві (Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, ф.ф.3674, 3676), Москві (Російський державний військовий архів, ф.1401-К) та Берліні (Bundesarchiv Berlin, ф.NS-30), а також описано та проаналізовано можливі шляхи повернення українських культурних цінностей - комплексу документів Мюнхенського центрального збірного пункту, які зберігаються в Бундесархіві в м.Кобленці (ф.В-323).

  Скачати повний текст

Досліджено воєнно-політичний та військовий аспекти військових втручань СРСР у внутрішні справи Угорщини 1956 р. та Чехословаччини 1968 р. Виявлено спільні риси й особливості у причинах, політичному змісті, характері та наслідках цих втручань. Узагальнено досвід застосування військ і опору їх діям під час вторгнень, розроблено рекомендації щодо урахування цих уроків за сучасних умов.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується військовий український національно-визвольний рух та будівництво Збройних Сил України після повалення самодержавства в Росії до першої чверті 1918 р. Аналізується політика Центральної Ради, уряду УНР, українських партій та їх чільних діячів щодо ролі національних Збройних Сил у державному будівництві України, у захисті її суверенитету, етапи військового будівництва та створення регулярних Збройних Сил України.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему польської присутності на теренах Російської імперії на початок Першої світової війни й основні причини підтримки царської Росії на початку війни переважною частиною польської знаті та впливовою Народно-демократичною партією. Розкрито основні аспекти проавстрійської позиції Польської партії Соціалістичної - "Фракції революційної", відтворено історію розвитку польських парамілітарних формувань на теренах Галичини напередодні Першої світової війни. Висвітлено антивоєнну позицію Соціал-демократичної партії Королівства Польського і Литви та Польської партії Соціалістичної-лівиці напередодні та на початку Першої світової війни.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено історію костюму збройних сил Української козацької держави (1648 - 1783 рр.) з залученням значного за обсягом масиву джерел, а саме: писемних, зображальних і речових матеріалів з державних архівосховищ, біліотечних зібрань і музейних колекцій України та Російської Федерації. Визначено основні етапи розвитку службових строїв всіх військових формувань Гетьманщини та розглянуто його специфіку у козацьких полках і найманих формуваннях. Здійснено детальну наукову реконструкцію всіх різновидів олягу та спорядження гетьманського війська, установлено їх походження. Показано функціональне призначення окремих елементів і виявлених конструктивних особливостей. Розглянуто порядок і форми забезпечення українського війська обмундируванням, зброєю та спорядженням. Проаналізовано основні рушійні фактори та події, що визначили напрямки розвитку службових строїв гетьманського війська та системи їх постачання. Визначено нормативно-правову базу реформувань у сфері обмундирувння, озброєння та спорядження. Розглянуто особливості і ступінь реалізації реформ. Установлено й уточнено зміст всіх місцевих українських назв і понять з вітчизняної уніформології XVII - XVIII ст. Наведено їх тлумачення у вигляді словника.

  Скачати повний текст

На основі джерелознавчого аналізу архівних документів, науково-історичних праць, мемуарів громадсько-політичних та військових діячів ЗУНР, матеріалів армійської преси проаналізовано військовий вишкіл і патріотичне виховання особового складу Галицької армії у 1918-1920 рр. Узагальнено форми і методи ідеологічної, культурно-освітньої роботи у війську, їх вплив на формування високих морально-бойових якостей стрілецтва.

  Скачати повний текст

Загальної концепції впровадження методів математичного моделювання в геоінформаційні системи навігаційно-гідрографічного та гідрометеорологічного забезпечення мореплавства не існує, тому що вважається, що не всі задачі підлягають математичному моделюванню.Тому на першому етапі важливо на конкретних прикладах продемонструвати можливості математичного моделювання у напрямку гідрометеорологічного і, особливо, навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, як складової системи забезпечення безпеки мореплавства шляхом ефективного маневрування та керування рухом судна, та на базі отриманого досвіду розширювати перелік задач, які практично вирішуються методами математичного моделювання. У дисертаційній роботі отримано такі наукові результати:- вперше запропоновано алгоритм підвищення точності позиціонування суден (розрахунок систематичної похибки визначення орбітальних характеристик геодезичних супутників відносно центру геоцентричної системи WGS-84), що має як фундаментальне теоретичне значення, так і може бути базою для подальшого вдосконалення (зменшення похибки) методів супутникової геодезії з метою забезпечення безпеки мореплавства, шляхом ефективного маневрування та керування рухом судна, що відрізняється відсутністю відомостей в існуючій науковій літературі;- вперше запропоновано алгоритм обчислення статистичними методами результатів математичного моделювання розповсюдження гідроакустичної хвилі за променевою теорією (встановлена можливість існування періодичного у просторі проявлення зон акустичної тіні); на практиці це дозволяє більш ефективно використовувати корабельні сонари, що дає можливість забезпечити безпеку мореплавства шляхом ефективного маневрування та керування рухом судна. В інтересах ВМС ЗС України це дозволить на більш високому рівні виконувати тактичні прийоми маневрування з урахуванням даних розрахунку акустичних полів самого корабля та акустичних полів гідроакустичних станцій;- удосконалено алгоритми статистичних обрахунків результатів математичного моделювання гідродинамічного поля судна, яке генерує корабельні хвилі, що впливають на швидкість руху судна; розроблене методичне підґрунтя визначення критичної швидкості руху судна, при збільшенні якої, за рахунок трансформації корабельних хвиль, відбувається перехід з економного на неекономний режим руху, за якого збільшення потужності не приводить до відповідного збільшення швидкості, що зменшує маневреність судна;- удосконалено алгоритми статистичних обрахунків результатів математичного моделювання акустичного поля судна; створене методичне підґрунтя для визначення залежної від швидкості руху судна довгохвильової складової акустичного поля судна, яке формується підводною частиною корпусу, що дозволяє забезпечити безпеку мореплавства шляхом ефективного маневрування та керування рухом судна в умовах мінної загрози;- отримано подальший розвиток алгоритму статистичного обчислення результатів математичного гідродинамічного моделювання гідродинамічного поля судна, яке раптово може змінювати швидкість його руху, що дозволяє забезпечити безпеку мореплавства шляхом ефективного маневрування та керування рухом судном;- отримали подальший розвиток алгоритми статистичного обчислення результатів математичного гідродинамічного моделювання дрейфових течій на прикладі акваторії Одеського торгівельного порту. Тобто виконано тестовий розрахунок вертикального розподілу швидкості та напрямку течій в акваторії Одеського торгівельного порту. За умов нагонного вітру в акваторії порту виникають дрейфові (поверхневі) та компенсаційні (придонні) течії. За таких умов дрейф суден з різною осадкою відбуватиметься у різних напрямках. У зв'язку з тим, що течії і зміни їх напрямку та швидкості з глибиною складають суттєву навігаційну загрозу, впливаючи на ефективність засобів керування судном, пропонується у портах та узкостях доповнити існуючу геоінформтивну систему інформаційним шаром 3D течій;- отримали подальший розвиток алгоритми статистичного обчислення результатів математичного гідродинамічного моделювання процесів формування на морському дні тимчасових навігаційних перешкод типу барів та банок. Ключові слова: керування рухом судна, маневреність судна, математичне гідродинамічне моделювання, фізико-статистичне моделювання, навігаційно-гідрографічне та гідрометеорологічне забезпечення, гідроакустичне поле судна, гідродинамічне поле судна, похибки супутникової геодезичної системи позиціонування.^UThere is no general concept for the introduction of mathematical modeling in geoinformation systems of navigational-hydrographic and hydrometeorological navigation, since not all tasks are subject to mathematical modeling. Therefore, at the first stage it is considered relevant to demonstrate the possibilities of mathematical modeling in the direction of hydrometeorological and especially navigational and hydrographic support of navigation, as part of the system of maritime safety through effective maneuvering and control of ship traffic and on the basis of experience to expand methods of mathematical modeling.Scientific novelty in the thesis results is to create a methodological basis for solving the problem of calculating the statistical methods the results of mathematical modeling of processes on the basis of which is provided by solving the operational navigation-hydrographic and hydrometeorological support shipping as a component of navigation safety through effective maneuver and control the movement of vehicles.In the dissertation work the following scientific results were obtained:- for the first time an algorithm for improving the positioning accuracy of ships (calculation of systematic error in determining the orbital characteristics of geodetic satellites relative to the center of the geocentric system WGS-84) is proposed, which has both fundamental theoretical significance and can be the basis for further improvement in order to ensure the safety of navigation, by effective maneuvering and control of the movement of the vessel, characterized by a lack of information in the existing scientific literature;- for the first time the algorithm of calculation by statistical methods of results of mathematical modeling of propagation of a hydroacoustic wave according to the radiation theory is offered (possibility of existence of periodic in space of display of zones of an acoustic shadow is established); in practice, this allows more efficient use of ship sonar, which makes it possible to ensure the safety of navigation by effectively maneuvering and controlling the movement of the vessel. In the interests of the Navy of the Armed Forces of Ukraine, this will allow at a higher level to perform tactical maneuvering techniques, taking into account the calculation of the acoustic fields of the ship and the acoustic fields of sonar stations;- algorithms of statistical calculations of results of mathematical modeling of acoustic field of the vessel are improved; created a methodological basis for determining the speed-dependent long-wave component of the acoustic field of the vessel, which is formed by the underwater part of the hull, which allows to ensure the safety of navigation by effectively maneuvering and controlling the movement of the vessel in a mine threat;- further development of the algorithm for statistical calculation of the results of mathematical hydrodynamic modeling of the hydrodynamic field of the vessel, which can suddenly change the speed of its movement, which allows to ensure the safety of navigation by effectively maneuvering and controlling the movement of the vessel;- algorithms for statistical calculation of the results of mathematical hydrodynamic modeling of drift currents on the example of the water area of the Odessa commercial port were further developed. That is, a test calculation of the vertical distribution of speed and direction of currents in the waters of the Odessa commercial port was performed. Under conditions of gusty wind in the water area of the port there are drift (surface) and compensatory (bottom) currents. Under such conditions, the drift of vessels with different draft will occur in different directions. Due to the fact that currents and changes in their direction and speed with depth pose a significant navigational threat, affecting the effectiveness of ship control, it is proposed to supplement the existing geoinformation system with information layer 3D flows in ports and narrows;- algorithms for statistical calculation of the results of mathematical hydrodynamic modeling of the processes of formation of temporary navigation obstacles such as bars and cans on the seabed were further developed.Key words: ship motion control, ship maneuverability, mathematical hydrodynamic modeling, physical and statistical modeling, navigation-hydrographic and hydrometeorological support, hydroacoustic field of the ship, hydrodynamic field of the ship, errors of the satellite geodetic positioning system.

Грунтовно проаналізовано архівні документи та наукові літературні джерела та висвітлено процес формування українського військового священицтва у перших національних частинах XIX ст. та у легіоні Українських Січових Стрільців у складі австрійської армії у роки Першої світової війни 1914 - 1918 рр. Вивчено організацію, структуру та діяльність православного військового духовенства козацького війська, Збройних сил Центральної Ради, Української Держави, Української Народної Республіки за доби національно-визвольних змагань 1917 - 1921 рр. Досліджено й охарактеризовано військовий і правовий статус польового духівницва Галицької армії Західно-Української Народної Республіки, проаналізовано його організацію та структуру, форми та методи діяльності, стосунки з православними панотцями Армії УНР у визвольних війнах 1918 - 1920 рр. Зроблено спробу показати організацію забезпечення релігійних потреб вояків українських формацій Другої світової війни. Об'єктивно охарактеризовано діяльність капеланів української Повстанської Армії у роки II Світової війни.

  Скачати повний текст

Досліджено характеристики поля електромагнітних хвиль міліметрового та сантиметрового діапазонів над морською поверхнею у випадку кутів ковзання, близьких до нуля, висотах розташування об'єкта дослідження, близьких до висоти морських хвиль, і малих висотах розташування антен радіолокаційних станцій. Наведено оцінки впливу значних затінень, що існують за малих кутів ковзання, на статистику флуктуацій множника ослаблення. З'ясовано особливості поляризаційних характеристик і структури спектрів радіолокаційного відбиття від морських хвиль та об'єктів малого розміру на морській поверхні (моторних, веслових і вітрильних човнів, буїв тощо) за малих кутів ковзання. Розроблено алгоритми і програмні засоби для вивчення динаміки зміни спектрів відбиття у часі. Вивчено характеристики радіолокаційного відбиття міліметрового та сантиметрового діапазонів від збурень на морській поверхні, що утворюються від руху суден ("корабельної хвилі"), розроблено моделі для їх опису. Оцінено можливості використання особливостей розсіювання електромагнітних хвиль міліметрового та сантиметрового діапазонів корабельними хвилями для поліпшення радіолокаційного спостереження судна і визначення параметрів його руху.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне й експериментальне дослідження особливостей зворотного розсіяння радіохвиль гідродинамічними утвореннями, що виникають під час руху надводних об'єктів. Вивчено вплив цих особливостей на енергетичні, статистичні, спектральні та часові характеристики зворотного розсіяння. Описано характеристики сигналів, розсіяних гідродинамічними утвореннями від надводних об'єктів, що рухаються, а саме: доплерівські спектри та ефективна поверхня розсіяння (ЕПР). Запропоновано модель фізичних розсіювачів, які можуть вносити суттєвий вклад у сумарний розсіяний сигнал. Показано, що для суден з гідростатичним способом підтримки під час руху на межових швидкостях під нульовими курсовими кутами основними розсіювачами є саме судно та корабельні хвилі, що обрушуються. Енергетичні доплерівські спектри сигналів від корабельних хвиль, що обрушуються, для таких суден залежать від їх швидкості та курсового кута. Наведено результати сигналів, розсіяних різними ділянками даних хвиль залежно від фази її розвитку. Створено модель зворотнього розсіяння радіохвиль корабельними хвилями, що обрушуються. Показано, що у разі обрушення корабельної хвилі зворотне розсіяння надвисокочастотних та надзвичайновисокочастотних сигналів обумовлено частками крапельно-бризкової фракції, яка генерується корабельною хвилею поблизу корпуса судна.

  Скачати повний текст

Удосконалено технологію пожежогасіння в герметичних приміщеннях кораблів та суден шляхом використання можливості вакумувати аварійне приміщення за допомогою енергетичних установок. Розроблено та експериментально підтверджено математичну модель, що описує теплообмін між дзеркалом горючої рідини, полум'ям і навколишнім середовищем у процесі дифузійного горіння та погасання рідин за зниженого тиску. Теоретично визначено й експериментально підтверджено умови припинення дифузійного горіння вуглеводневих рідин за зниженого тиску, аналітичні залежності інтегрального тепловиділення від дифузійного полум'я для палив ТС-1 та Л, аналітичні залежності відносної тривалості дифузійного горіння вуглеводневих рідин у герметичному об'ємі від початкових параметрів газового середовища та рідини, величини значень тиску (у діапазоні від атмосферного до 13,3 кПа). Досліджено вплив ефекту кипіння на процес дифузійного горіння рідини. Встановлено, що корабельні дизелі можуть знижувати тиск до 67 - 69 кПа, за якого інтегральне тепловиділення від палива ТС-1 зменшується в 1,5 рази та у 2 рази - для дизельного палива Л.

  Скачати повний текст

Внаслідок систематичної демонізації кримських татар російськорадянською пропагандою широка аудиторія досі перебуває в полоні стійких стереотипів та мітів про Кримське ханство як про «розбійницько-паразитичну державу». Такий погляд абсолютно не відповідає дійсності. Ханат був важливим геополітичним гравцем системи міжнародних відносин у Європі тапоза її межами на зламі Середньовіччя та раннього Нового часу. Кримці активно взаємодіяли з іншими народами у військовий та мирний спосіб. Тож об’єктивне вивчення всесвітньої, європейської та української історії є неможливим без дослідження зовнішньої політики Кримського ханства.Дисертація присвячена дослідженню зовнішньої політики Кримського ханства у період між створенням ханату в 1441 р. та зміною геополітичних орієнтирів на ключових векторах його політики на межі 30-40 рр. XVII ст. Предметом роботи є зовнішня політика Криму в зазначений період. Означена проблема має науковий, дидактичний та методологічний аспекти. Вона даєможливість виявити причини, що зумовили створення парадигми відносин Криму з іншими державами (в тому числі тими, де були широко представлені предки українців), а також історичні складові створення, розквіту, занепаду й анексії ханату.Мета дисертації полягає у визначенні основних аспектів зовнішньої політики Кримського ханства у др. пол. XV – на поч. XVII ст.Ступінь розробленості проблематики дисертації є вкрай обмеженою. У ній практично відсутні роботи, які б відображали еволюцію динаміки зовнішньої політики Кримського ханства в усіх векторах його взаємодії з іноземцями. Здебільшого дослідники, які представляють українську, польську, російсько-радянську, турецьку, англо-американську, австронімецьку та румунську наукові школи, зосереджують увагу лише на одному або на кількох напрямках зовнішньополітичної діяльності кримської еліти.^URussian and Soviet has led to the systematic demonization of Crimean Tatars. That is why a wide audience is still captive in stereotypes and myths about the Crimean Khanate as a «robber-parasitic state». However, this view is completely false. The Crimean Khanate was an important geo-political player of the international relations system in Europe and beyond at the turn of the MiddleAges and early modern times. Crimean Tatars actively interacted with other peoples in a military or peaceful manner. As a result, an objective study of World, European and Ukrainian history is impossible without studying the foreign policy of the Crimean Khanate.The dissertation is devoted to the study of the foreign policy of the Crimean Khanate in the period between the creation of the Crimean Khanate in 1441 and geo-political reference points on key vectors of its policy changing at the turn of 30-40 years of the XVII century. The subject of the work is the foreign policy of the Crimean Khanate in this period. This problem has valuable scientific, didactic and methodological value. It allows us to find out the reasons that led to the creation of the paradigm relations between the Crimean Khanate and other states (including those where the ancestors of Ukrainians were widely represented). As well, asreasons of the creation, rise, decline and annexation of the Crimean Khanate.The purpose of the dissertation is to determine the main aspects of the Crimean Khanate foreign policy in the second half of the XV - at the beginning of the XVII centuries.The current state of the dissertation problem has a certain specificity. There are practically no works reflect the evolution of Crimean Khanate foreign policy dynamic in all vectors of its interaction with foreign states. Most of all, the researchers focus on only one or several areas of Crimean foreign policy. The basic historiography of the issue can be divided into Ukrainian, Polish, Russian-Soviet,Turkish, Anglo-American, Austro-German and Romanian schools by the countries of researchers’ origin.

Дисертація є першим в Україні комплексним порівняльно-правовим дослідженням кримінально-правової характеристики умисного незаконного знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини за законодавством України та країн Східної Європи. У дисертації висунуто і обґрунтовано низку нових теоретичних і важливих у практичному значенні положень, що відбивають її наукову новизну, зокрема, вперше: на основі історичного аналізу нормативно-правових актів та історіографічних здобутків виділені періоди становлення кримінально-правової охорони об'єктів культурної спадщини в Україні: 1) імперський - початок XX - 1917 р.; 2) період національно-визвольного руху - 1917-1921 рр.; 3) радянський - 1921-1991 р.; 4) сучасний - з 1991 року по теперішній час. До початку ХХ ст. відбувався поступовий процес накопичення матеріальних цінностей, створених людством, а також переосмислення культури та її матеріальних форм як необхідного аспекту розвитку спільнот та соціумів, що потребує охорони, в тому числі і на законодавчому рівні.Встановлено, що кримінальне законодавство країн Східної Європи пропонує різні підходи до визначення змісту предметів правової охорони. У цих країнах такі предмети злочинних посягань, як об'єкти культурної спадщини мають різне найменування: пам'ятники культури (КК Словаччини, Республіки Болгарія), витвори культури (КК Албанії), культурні цінності (КК Хорватії), національні цінності (КК Литовської Республіки), культурна спадщина (КК Північної Македонії) та ін. У деяких країнах Східної Європи предметом досліджуваного злочину стають не лише культурні чи історичні цінності (пам'ятки), а й природні об'єкти, наприклад, у КК Боснії і Герцеговини. Охорона культурної спадщини за законодавством Східної Європи носить фрагментарний характер. Знищення культурної спадщини у країнах, що змінили своє законодавство після підписання міжнародних конвенцій, зазвичай карається як військовий злочин, а також як злочин проти власності. Охорона культурної спадщини здійснюється за допомогою норм кримінального права щодо охорони культурної спадщини у період збройних конфліктів, воєнного стану та у мирний час. Установлено, що більшість кримінальних кодексів країн Східної Європи містить такий склад злочину, як знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини у розділі злочини проти власності (Чорногорія, Сербія, Албанія та ін.). З'ясовано, що існують і виключення. Так, у КК Північної Македонії міститься окремий розділ, який має назву «Злочини проти культурної спадщини та природних раритетів».На підставі аналізу основних різновидів кваліфікуючих ознак умисного незаконного знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини за законодавством України та країн Східної Європи встановлено, що норма ст. 298 КК України, а також більшість кваліфікованих видів такого злочину не є типовими для законодавства країн Східної Європи.^UThe thesis is the first comprehensive comparative legal study of the criminal law characteristics of the deliberate illegal destruction, destruction, or damage of cultural heritage objects under the legislation of Ukraine and Eastern European countries. The dissertation put forward and substantiated several new theoretical and important in a practical sense provision, reflecting its scientific novelty, in particular, for the first time: based on a historical analysis of normative legal acts and historiographic achievements, periods of the formation of the criminal legal protection of cultural heritage objects in Ukraine are highlighted 1) imperial - early XX - 1917; 2) the period of the national liberation movement - 1917-1921; 3) Soviet - 1921-1991; 4) modern - from 1991 to the present. By the beginning of the twentieth century, there had been a gradual process of accumulation of material values created by mankind, as well as a rethinking of culture and its material forms as a necessary aspect of the development of communities and societies.It is established that the objective side of the analyzed crime under the criminal law of Ukraine and Eastern Europe is characterized by an alternative indication of several possible forms: 1) destruction or 2) damage or 3) demolition. In addition, the use of three forms in Art. 298 of the Criminal Code of Ukraine is superfluous. We offer the word « demolition» to exclude from the text of Part 2 of Art. 298 of the Criminal Code of Ukraine.The criminal legislation of the countries of Eastern Europe offers different approaches to determining the content of objects of legal protection. In these countries, such objects of criminal encroachments as objects of cultural heritage have different names: cultural monuments (Criminal Code of Slovakia, Republic of Bulgaria), cultural works (Criminal Code of Albania), cultural values (Criminal Code of Croatia), national values (Criminal Code of the Republic of Lithuania), cultural heritage (Criminal Code of North Macedonia), etc. In some countries of Eastern Europe, the subject of the crime under investigation is not only cultural or historical values (monuments), but also natural objects, for example, in the Criminal Code of Bosnia and Herzegovina. Protection of cultural heritage under the legislation of Eastern Europe is fragmented. Destruction of cultural heritage in countries that changed their legislation after the signing of international conventions is usually punished as a war crime as well as a crime against property. The protection of cultural heritage is carried out with the help of the norms of criminal law on the protection of cultural heritage during armed conflicts, martial law and peacetime.It was highlighted that under the legislation of Ukraine and most Eastern European countries, subjectively, the crime of destruction, or damage of cultural heritage sites is characterized by an intentional form of guilt. The criminal law of other Eastern European countries is characterized by the existence of a separate rule on liability for negligent damage or destruction of cultural heritage sites (Republic of Belarus).The subject of the crime of destruction or damage of cultural heritage objects is, as a rule, a natural sane person who has reached a certain age at the time of commission the crime. On the basis of comparative legal research of qualifying features of crimes encroaching on objects of archeological and cultural heritage according to the legislation of Ukraine and the countries of Eastern Europe the qualifying features of destruction or damage of objects of cultural heritage are systematized.The following bases (criteria) of systematization are allocated: 1) on objective signs: on the grounds of the objective side of the act (action, consequence); 2) on subjective grounds: depending on the purpose; according to the characteristics of the subject.Based on the analysis of the main varieties of qualifying signs of deliberate illegal destruction or damage of cultural heritage objects according to the legislation of Ukraine and the countries of Eastern Europe, it was established that the norm of Art. 298 of the Criminal Code of Ukraine, as well as most of the qualified types of such crimes, are not typical for the legislation of the countries of Eastern Europe.

Результати базуються на даних комплексного обстеження 109 осіб, які зазнали психосоціального стресу в умовах військового конфлікту: 6 дружин загиблих військовослужбовців; 71 особи з числа матерів, батьків і дружин УБД, які не постраждали, 32 осіб з числа вимушених переселенців – внутрішньо переміщених осіб.У ході роботи: досліджено особливості клініко-психопатологічної симптоматики, вивчено вираженість депресивних проявів, установлено особливості стрес-долаючої поведінки, проведено оцінку якості життя, проаналізовано ураженість посттравматичним стресом цивільних осіб, які зазнали психосоціального стресу в умовах військового конфлікту.Дослідження мало триетапну структуру. На першому етапі було проведено підготовку до дослідження, формування його методології, розробку карти й програми обстеження, а також відбір осіб, які склали контингент дослідження. На другому етапі проведено клініко-діагностичне обстеження. На третьому етапі був проведений порівняльний аналіз результатів використання запропонованої нами комплексної системи персоніфікованої лікувально-реабілітаційної допомоги особам з адаптаційними розладами, які зазнали психосоціального стресу в умовах військового конфлікту, та традиційних лікувально-реабілітаційних підходів на підставі оцінки результатів у групі втручання і групи порівняння.Установлено, що провідним психопатологічним конструктом у цивільних осіб, які зазнали психосоціального стресу в умовах військового конфлікту, є депресивна, тривожно-депресивна та диссомнічна психопатологічна симптоматика. Також визначено диференціацію психопатологічної симптоматики залежно від певної соціальної групи, з переважанням у родичів загиблих учасників бойових дій проявів обсесивно-компульсивної симптоматики, у родичів учасників бойових дій, які не постраждали – депресії, у вимушених переселенців – соматизації і тривожності при загальній помірній вираженості психопатологічної симптоматики і найбільшій її кількісній вираженості у вимушених переселенців. Установлено, що найбільш уразливою соціальною групою відносно проявів депресії є вимушені переселенці та родичі загиблих учасників бойових дій, у яких виявлено ознаки легкої депресії.Установлено переважання в цивільних осіб, які зазнали психосоціального стресу в умовах військового конфлікту, конструктивної копінг-стратегії планування вирішення проблеми з диференціацією копінг-поведінки в окремих соціальних групах з використанням копінг-стратегій позитивної переоцінки й конфронтаційного копінгу в родичів загиблих учасників бойових дій, стратегій самоконтролю і позитивної переоцінки в родичів учасників бойових дій, які не постраждали, і стратегій пошуку соціальної підтримки, дистанціювання й самоконтролю у вимушених переселенців.Цивільним особам, які зазнали психосоціального стресу в умовах військового конфлікту, притаманний помірний рівень якості життя, з найнижчим рівнем якості життя в більшості сфер у вимушених переселенців і найвищим – у родичів учасників бойових дій, які не постраждали, що може бути пояснено відмінностями в суспільно-психологічному сприйнятті цих категорій, суттєвою різницею в матеріальному забезпеченні та позиціях державних інституцій щодо кожної з цих категорій цивільних осіб.Установлено найвищу ураженість посттравматичним стресом вимушених переселенців з переважанням у них симптоматики уникання і збудливості, а в родичів загиблих учасників бойових дій – симптоматики вторгнення.На підставі отриманих даних обґрунтовано й розроблено систему різновекторної оцінки за напрямами клініко-психопатологічного стану та психосоціального реагування і функціонування, сформовано прогнозну оцінку ризику ускладнень як за окремими сферами, так і в комплексній взаємодії клінічних і соціально-психологічних чинників.Розроблено шкалу для скринінгового обстеження з метою виявлення потенційного контингенту для подальшого поглибленого клініко-психопатологічного обстеження, побудовану на показниках вираженості посттравматичного стресу за Міссісіпською шкалою посттравматичного стресового розладу, та визначено нормативи й комплекс заходів для кожної з груп ризику.На підставі даних дослідження науково обґрунтовано, розроблено і впроваджено в практику охорони здоров'я комплексну систему персоніфікованої лікувально-реабілітаційної допомоги цивільним особам з адаптаційними розладами, які зазнали психосоціального стресу в умовах військового конфлікту, яка ґрунтується на принципах індивідуальної орієнтованості, комплексності й системності лікувально-реабілітаційних заходів, чіткої послідовності та етапності лікувально-реабілітаційних заходів, подано характеристику змісту й наповнення етапів системи: психодіагностичного, лікувального, реабілітаційного та профілактичного; доведено ефективність запропонованої системи відповідно до принципів доказової медицини.Ключові слова: цивільні особи, адаптаційні розлади, психосоціальний стрес, військовий конфлікт, родичі учасників бойових дій, вимушені переселенці.^UThe results are based on a comprehensive survey of 109 people who experienced psychosocial stress in a military conflict: 6 wives of fallen servicemen; 71 persons from among the mothers, fathers and wives of the UBD who were not injured, 32 persons from among the internally displaced persons - internally displaced persons.In the course of work: the peculiarities of clinical and psychopathological symptoms were studied, the severity of depressive manifestations was studied, the features of stress-relieving behaviour were established, the quality of life was assessed, post-traumatic stress affected civilians who experienced psychosocial stress in military conflict.The study had a three-stage structure. At the first stage, the study was prepared, its methodology was formed, the survey map and program were developed, and the contingent of the study was selected. At the second stage, a clinical and diagnostic examination was performed. In the third stage, a comparative analysis of the results of our proposed comprehensive system of personalized medical and rehabilitation care for people with adaptation disorders who experienced psychosocial stress in military conflict, and traditional treatment and rehabilitation approaches based on the evaluation of results in the intervention group and comparison group.It has been established that the leading psychopathological construct in civilians who have experienced psychosocial stress in the context of military conflict is depressive, anxiety-depressive and dissomnic psychopathological symptoms. Differentiation of psychopathological symptoms depending on a certain social group was also determined, with the predominance of obsessive-compulsive symptoms in the relatives of killed combatants, depression in relatives of unaffected combatants, and somatization and anxiety on the part of IDPs in general. and its greatest quantitative expression in IDPs. It was found that the most vulnerable social group in terms of depression are IDPs and relatives of victims of hostilities, who showed signs of mild depression.The predominance of civilians who have experienced psychosocial stress in the context of military conflict, a constructive coping strategy for planning the problem of differentiation of coping behaviour in certain social groups using coping strategies of positive reassessment and confrontational coping among relatives of combatants, self-control strategies and positive reassessment of the relatives of unaffected combatants; and strategies for seeking social support, distancing, and self-control from IDPs.Civilians who have experienced psychosocial stress during a military conflict have a moderate quality of life, with the lowest quality of life in most areas among IDPs and the highest among relatives of unaffected combatants, which may be explained by differences in social psychological perception of these categories, a significant difference in material security and positions of state institutions in relation to each of these categories of civilians.The highest incidence of post-traumatic stress of IDPs with a predominance of symptoms of avoidance and excitability, and relatives of the killed participants in hostilities - symptoms of invasion.Based on the obtained data, a system of multi-vector assessment in the areas of clinical and psychopathological condition and psychosocial response and functioning is substantiated and developed, a forecast assessment of the risk of complications is formed both in individual areas and in a complex interaction of clinical and socio-psychological factors.A scale for screening examination was developed to identify potential contingents for further in-depth clinical and psychopathological examination, based on indicators of post-traumatic stress according to the Mississippi scale of post-traumatic stress disorder, and standards and measures for each risk group were determined.Based on the research data, a comprehensive system of personalized medical and rehabilitation care for civilians with adaptive disorders who have experienced psychosocial stress in military conflict, based on the principles of individual orientation, complexity and systemic treatment, has been scientifically substantiated, developed and implemented in health care practice. rehabilitation measures, a clear sequence and stages of treatment and rehabilitation measures, a description of the content and content of the stages of the system: psychodiagnostic, therapeutic, rehabilitation and prevention; the efficiency of the proposed system in accordance with the principles of evidence-based medicine is proved.Keywords: civilians, adaptation disorders, psychosocial stress, military conflict, relatives of combatants, IDPs.

На підставі вивчення архівних і опублікованих джерел та історіографічних аспектів проаналізовано головні етапи життя та діяльності М.Г.Рєпніна на тлі суспільно-політичних і культурних процесів початку XIX ст. з урахуванням його внеску в ці процеси та впливу діяльності даної історичної постаті на суспільно-політичне та культурно-громадське життя українських земель у складі Російської імперії. Його багаторічна діяльність відповідала російському державному курсу, але водночас відзначалася певною специфікою, зважаючи на своєрідність входження малоросійських губерній до російської держави. Значну увагу приділено головним напрямам діяльності М.Г.Рєпніна. Проаналізовано та підсумовано спроби військового губернатора відновити права колишнього українського шляхества, його дії щодо створення добровільного козацького війська. Висвітлено відношення М.Г.Рєпніна до масонського та декабристського рухів. Розглянуто діяльність військового губернатора щодо сільського та міського населення малоросійських губерній. Висвітлено його вплив на громадсько-культурні процеси, що відбувалися на цих територіях. Визначено коло осіб, що здійснювали вплив на формування світоглядних позицій генерал-губернатора та зумовлювали певну специфіку його управління українськими землями.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У хронологічній послідовності проаналізовано тактичний курс РСДРП(б)-РКП(б) щодо самовизначення України, формування новоімперських ідеологічних штампів, насадження радянського режиму. Досліджено методи встановлення більшовицької диктатури в Україні - ідеологічний, військовий, політичний. Доведено, що більшовики закріпили свою владу за допомогою російської Червоної армії, надзвичайних революційних органів, місцевих більшовиків. Відзначено, що під тиском зовнішньополітичних обставин, успіхів і прорахунків у боротьбі національно-свідомих українських сил, московський партійний центр змушений був погодитися на офіційне визнання незалежності України, однак, їй було нав'язано систему радянської влади, знищено її національний суверенітет та включено до складу СРСР.

  Скачати повний текст