У роботі проаналізовані форми прояву образу Божої Матері в літературі XVII-XVIII століть. Об'єктом дослідження стали як літературні твори українських барокових письменників - Іоаникія Галятовського, Іоана Максимовича, Димитрія Туптала, Іоана Величковського, Антонія Радивиловського, Григорія Сковороди, так і невербальні тексти - ікони, гравюри, емблеми та ін. Особливості функціонування символічних образів Божої Матері розглядаються через призму складових семіотики - семантики, синтактики і прагматики. Велика увага приділяється проблемам символу в структурі тексту, залежності символічного значення від поетики бароко та проекції образу Богородиці на людей.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізу семантики і функцій рослинних символів у традиційній календарній обрядовості українців. Під час проведення дослідження було використано структурно-семіотичний, функціональний та порівняльно-співставлюваний методи. Визначено, що рослинний код української календарної обрядовості (у акціональному, реальному і вербальному вимірах) передає певне повідомлення міфологічного характеру. У контексті традиційних календарних свят рослинні обрядові символи могли уявлятися людьми з міфопоетичним світосприйняттям, водночас як "ключі", що відчиняють двері в "інший" світ та породження потойбічного світу. Відповідно до таких семантичних навантажень рослинні символи виконували в українській календарній обрядовості групу магічних функцій. Результати дослідженнь запропоновано для подальшого вивчення елементів міфопоетичної картини світу українців, а також для розробки питань реконструкції архаїчної слов'янської обрядовості.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено традиційну весільну символіку Західного Полісся, з'ясовано значення весільних символів (пісенних, структурних, атрибутивних), встановлено їх первісну семантику. Проведено структурно-історичний аналіз весільного обрядового тексту, визначено фактори, які стали основою для ідейно-смислових регіоналізмів на знаковому рівні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми інтерпретації числової символіки у поезії ХХ ст. Вперше у вітчизняному літературознавстві описано та проаналізовано чотири традиції числової символіки в європейській поезії - античну, фольклорно-міфологічну, іудейську та християнську. В античній традиції вперше здійснено рефлексію над числом, яка відділила його від речі та втілилась у концепції числової гармонії космосу. Зроблено висновок, що числова символіка в структурі художньої цілісності використовується у трьох аспектах: композиції, просторово-часовій організації твору та художній образ (у двох можливих варіантах - числового образу й образу числа).

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному літературознавстві висвітлено комплекс проблем мікропоетики як мікросфери художнього жанру одного із найвидатніших українських письменників другої половини ХХ ст. Григора Тютюнника. Проаналізовано естетичні і поетологічні проблеми на підставі безнастанної еволюції творчості видатного прозаїка: від різкого заперечення псевдо-критеріїв соціалістичного реалізму до привнесення нових естетичних цінностей в українську неореалістичну прозу 60 - 70-х рр. минулого століття та у філософію ментального екзистенціалізму. Інтерпретовано на горизонтальному та вертикальному рівнях поетику прози Г.Тютюнника: систему конфліктного та функції ключового образу-символу; взаємодію великих і малих асоціативних полів та їх генерувальний вплив на розвиток макрокопозиції; ситуативні мікросполучення і суть цілісного об'єкта повістування; лексичні зображальні засоби та символіка, їх роль у формуванні парадигми художнього стилю.

  Скачати повний текст

Вперше в українській фольклористиці науково проаналізовано названні символи як визначальні образні складники поетики українських народних балад. Застосовано новий підхід до вивчення особливостей народно-пісенного жанру, за яким розвиток символу, прийнятого за семантичну модель, простежено на тлі баладного матеріалу. З використанням графічного методу укладено схеми, які у візуально компактній формі допомагають репрезентувати виявлені напрямки поетичної реалізації досліджуваних символів.

  Скачати повний текст

Визначено роль фольклорної, музичної, живописної символіки в творенні образів культурних феноменів. Розроблено власну концепцію символу як образу макросвіту, сконцентрованого у мікросвіті слова. На підставі вивчення системи символів в образній структурі української новелістики виведено наукові парадигми "Символ-що-творить-Новелу" й "Новела-що-творить-Символ". Шляхом мікроаналізу новел установлено, що, символічний образ перебуває в нерозривному зв'язку з усіма елементами новелістичної оповіді, і це дає підстави для визначення особливостей індивідуального стилю новеліста. Розкрито роль його творчості в формуванні естетичної доктрини українського неоромантизму, символізму, імпресіонізму, експресіонізму.

  Скачати повний текст

Досліджено міфоритуальну спрямованість українських замовлянь, їх універсалізм як своєрідних культурних кодів, що проявляються в їх формальному та змістовому аспектах. Запропоновано нову загальну концепцію вивчення символіки фольклорних текстів, що базується на комплексному застосуванні наукових методів. Зазначено, що дослідження матеріалу ведеться в двох напрямках: вивчення внутрішньої семантики обрядів супроводження замовлянь у взаємозв'язку з формотвірними елементами; з'ясування ролі та місця мотиву міфопоетичних образів у процесі словесного магічного лікування.

  Скачати повний текст

roman Nb sub y>.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано етно-конфесійну специфіку християнської писемної культури в Україні як певний культурний процес, який дозволяє прослідкувати зміни в часі й стані таких об'єктів писемної культури, якими є християнська православна паристика, ораторська, агіографічна, паломницька література, полемічні, повчальні твори, а також твори художньої літератури, в яких є наявною християнська символіка. Показано історичні шляхи Священного Писання в українській писемній культурі та визначено його найважливіші віхи. Висвітлено етно-конфесійні прояви формування української писемної культурної традиції в християнській літературі, які вплинули на формування менталітету як сфери певних моральних, соціально-психологічних орієнтацій, що складають специфіку світовідчуття, сприймання та світобачення українського народу на певних історичних етапах його розвитку. Виявлено етно-конфесійні прояви біблійних мотивів і символів у сучасній українській художній літературі, які несуть велике моральне навантаження й застосовуються авторами літературних творів для того, щоб акцентувати увагу читача на етичному аспекті твору, щоб викликати відповідну реакцію моральної свідомості адресатів їх літературного звернення.

  Скачати повний текст

На підставі широкого матеріалу, що включає опубліковані й неопубліковані, рукописні, варіанти поезій, прозу, епістолярій, спогади, розглянуто художній світ Т.Осьмачки з погляду символізації образів. Встановлено, що художні образи переходять у символи у насиченій консистенції міфологічного (нерівномірного, циклічного), історичного, який базується на фактах соціального, політичного, культурного життя або календарного, а також екзистенційного (індивідуально-, моментально-вічного) часопросторів, що постали унаслідок розгортання фольклорного, націанально-соціального та літературно-мистецького дискурсів. Доведено, що конфлікти, які виникають у разі зіткнення даних дискурсів, долаються у художньому світі Т.Осьмачки на сакральному рівні.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему функціонування, поетики, символіки весільних пісень Поділля. Висвітлено аспекти взаємодії весільного обряду та весільної пісні. Вивчено історію записів весільних пісень і описів подільського весілля. Установлено ареали та специфіку побутування основних пісенних типів Поділля, їх різновидів і складових. З'ясовано художню своєрідність, жанровий склад, еволюцію та сучасний стан побутування весільної поезії. Проведено систематизацію весільного фольклору, виявлено характерні риси пісенної традиції регіону. Проаналізовано текстовий пісенний матеріал, виявлено місце весільної поезії краю в загальноукраїнському фольклорному процесі. Розглянуто еволюцію мотивів, образів, розкрито символіку творів.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен слова у складній взаємодії об'єктивного та суб'єктивного чинників соціальних процесів шляхом екзистенційної маніфестації особистісного начала, в чому виявляється діалектика загального та одиничного. Висвітлено важливі загальнотеоретичні та прикладні проблеми функціонування слова (і мови загалом) у цілісності духовного комплексу. Зауважено, що суспільство не може існувати без мови, але суспільство є не лише мова, існує значущий корпус символічних форм, які окрім матеріального фундаменту як основи історичної генези, допомагають суспільству гармонізувати соціальну практику. За результатами дослідження зроблено висновок, що складна структурованість суспільства породжує структурованість тезаурусу різних його верств. Змістове наповнення слова залежить від соціального статусу верстви суспільства, культурно-освітнього рівня, світоглядово-моральних засад і сумлінності індивіда. Розроблено гносеологічну концепцію соціально-філософського аналізу раціонального та нераціонального наповнення слова. Проаналізовано залежність прагматики слова від екзистенційності суб'єкта, включеного до сукупності мовних ігор суспільної практики. Віздначено, що символіка слова по-різному онтологізується у різні соціально значущі період. Але стосовно духовної спадщини, об'єднання людей у культурному та цивілізаційному плані, неприпустимо використовувати рольову функцію мови лише як засіб спілкування та не брати до уваги її здатність втілювати у собі своєрідність народу.

  Скачати повний текст

Досліджено містичні символи як художній компонент поетики романтизму. Запропоновано системний аналіз вихідних, містичних символів, що, на відміну від похідних, первинні та розвивають із себе низку значеннєвих асоціацій, створюваних художником слова романтичної епохи, яка визначає ці містичні символи з урахуванням колективно-несвідомих інтересів, спрямованих на чуттєвість. Виділено особливості використання автором містичної символіки у контексті й інтертекстуальних зв'язках, що має не тільки цільову настанову в системі поетичних образів, але і ритуальну у світорозумінні ліричного героя. Розкрито причини звернення поетів-романтиків до містичної символіки, пов'язані з містичними вченнями та масонськими школами в Росії ХІХ ст.

  Скачати повний текст

З'ясовано інтертекстуальні зв'язки та типологічні подібності у творчості Т.Шевченка та трьох визначних представників польського романтизму - А.Міцкевича, Ю.Словацького та З.Красінського, визначено самобутні риси їх літературної спадщини. Розглянуто новаторський аспект дослідження - топіко-риторичний аналіз романтичної поезії. Вказано на розширення міждисциплінарних зв'язків шляхом встановлення нових меж риторики та етики, семантики, історіографії, ідеології, поетики. Застосовано метод комплексного зіставлення до тих творів польської та української літератури, що раніше не були предметом порівняльного дослідження. Обгрунтовано доцільність під час типологічного аналізу українського та польського романтизму в окремих випадках орієнтуватися не на ідентичні, а на аналогічні явища (історичні культи, топоси). Розкрито нові аспекти в романтичній історіософії, зокрема культ історії підпорядковано культові профетизму. Уточнено розуміння малодосліджених та невиправдано ігнорованих романтичних дискурсів (профетизму, "християнського прометеїзму", релігійної неортодоксальності, антиурбанізму, "літератури заслання").

  Скачати повний текст

З викристанням великої кількості архівного матеріалу досліджено символіку збройних сил України 1917 - 1920 рр. як сукупність конкретних матеріальних об'єктів. Розглянуто традиції у цій сфері. Визначено основні складові даної символіки, запропоновано й обгрунтовано періодизацію її розвитку. На підставі всебічного аналізу конкретних елементів військової символіки виявлено відображені певним чином ідеї історичного та політехнічного характеру. Базуючись на результатах дослідження, спростовано низку необгрунтованих тверджень, що містяться у працях з історії державної символіки, військової форми одягу та знаків розрізнення часів Української революції.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості інтерпретації християнських символів, мотивів і образів у поетичній творчості українських католицьких письменників-"логосівців" і Богдана-Ігоря Антонича. Зроблено спробу висвітлити семантику поняття "sacrum", надати визначення сакрального імені, часу та простору, так як поняття "сакральне" вживається здебільшого у цих атрибутивних відношеннях. Подано дефініцію релігійного, біблійного та християнського символізму, а також проаналізовано існування символу в площині художньої творчості у її зв'язках з такими теоретичними та структурно-семантичними категоріями, як міф, метафора, алегорія, емблема, знак, художній образ. Досліджено концепцію української католицької літератури, визначено критерії належності до неї. Висвітлено світогляди католицьких авторів, що впливали на специфіку художньої рецепції християнської символіки у їх творах. У поетичній спадщині Богдана-Ігоря Антонича, Григорія Лужницького, о.Василя Мельника (Лімниченка), о. Степана Семчука та Ореста Перійчука визначено основні символітичні константи, з'ясовано особливості символізації біблійних образів і подій, простежено специфіку проекції біблійних подій на український грунт, подано відповідні контексти з української та світової літератур.

  Скачати повний текст

Розглянуто стильові домінанти оповіді як особливість оповідного стилю, що сприяє утворенню естетичної цілісності епічного твору в романах Б. Харчука, написаних в руслі творчого переосмислення реалістичних і барокових традицій. Досліджено, що стильовими домінантами оповіді виступають прийоми функціональної і смислової полівалентності центральних образів-архетипів землі, хати, дороги; багатоголосся в систематизації точок зору на зображувану дійсність та авторської інтроспекції; емоційно-оцінне навантаження образів-архетипів, символізація предметних реалій та сюжетних ситуацій, універсалізація зображення. Встановлено, що у наративах романів позиціонуються неоднозначні у ціннісній перспективі образи українця та старої сільської жінки як матері великого роду. Зазначено, що оповідна стратегія романів передбачає зображення маскулінності жінки та фемінності чоловічої вдачі. Доведено, що вагомий елемент у формуванні оповідного стилю творів Б. Харчука - символіка імені.

  Скачати повний текст

Досліджено питання архетипічно зумовленої виразності оперних партій співачок-травесті за допомогою відображення у цій виразній сфері зв'язків з міфологемами "близнюкового" циклу. Створено концепцію художньої органіки двояких структур, визначених архаїчними витоками творчості, яка реалізувалася у класиці його буття в Новий час у вигляді метафоричного з'єднання у художньому елементі як мінімуму пари образів, спільних для різних народів і часів. Церковна основа звучання "quasi-хлоп'ячих" жіночих голосів визначила суто містеріальний тип ролей - тип світлого юнака Вані з "Життя за царя" М.Глінки, "вічно юного Леля" зі "Снігуроньки" М.Римського-Корсакова. Зазначено, що навіть у ролі Октавіана з "Кавалера троянд" Р.Штрауса можливе виявлення "нежіночої" тембральності, що створює додаткову ігрову установку умовності в сюжет, в якій головний герой втілює майже абсурдну штучність стосунків, що затверджується волею "людини-гадгероїні" Маршальши. Міфологічна підоснова виразності виконання співачки-травесті повною мірою розкривається у феномені Шаусинської опери подібно вокально-тембровій драматургії "Фіделіо" Л. ван Бетховена.

  Скачати повний текст