В дисертації грунтовно досліджено вчення про людину мислителів Чернігівського літературно-філософського гурту, його значення у філософській думці України XVII-XVIII ст. Історико-філософський аналіз людинознавчої проблематики мислителів кола дозволяє конкретизувати шляхи розвитку антропософських ідей на Україні. Вперше комплексно аналізується творчість науковців, які належали до Чернігівського кола і продовжували філософський напрямок Києво-Могилянської колегії на Лівобережній Україні. Дисертант відзначає основні людинознавчі концепції вчених Чернігівського кола, що зберігають свою актуальність при вирішенні сучасних проблем в державі, освіті, вихованні тощо. Вказується на утопічність деяких положень діячів Чернігівського гурту. Дисертаційна робота виконана на основі джерел, декілька з яких вперше вводяться в науковий вжиток.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджуються психоаналітичні засоби теоретичної репрезентації та практичного трансформування психічної реальності. Психоаналітичне вчення розглядається у контексті історичних форм піклування про себе. Психоаналіз трансформує європейську традицію технік суб'єктивації, встановлюючи новий тип психологічної практики, що отримує назву психотерапії. Специфічність цієї практики зумовлена її інтерсуб'єктивним характером, безпосередністю відношення до відхилень, критикою самосвідомості. У структурі психоаналітичного вчення це відображається у співвідношенні практичної, дослідницької та (мета)теоретичної частин. Єдність лікування та дослідження, терапевтична підпорядкованість метапсихологічних спекуляцій визначають як формальні особливості психоаналітичного дискурсу, так і притаманний йому засіб конституювання психічної реальності. Остання визначається у якості психічної роботи, несвідомої фантазії та перехідної реальності.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням віктимологічної профілактики порушень правил безпеки дорожнього руху в Україні. Висвітлено початки віктимології (вчення про жертву злочину), розглянуто його понятійний апарат. Основна увага приділяється новому напрямку - віктимологічним проблемам безпеки дорожнього руху. На базі дослідження з'ясовано поняття і ознаки жертви порушень правил безпеки дорожнього руху, особливості віктимологічної характеристики водіїв, пішоходів, пасажирів та інших учасників дорожнього руху. Розглянуто питання віктимологічної профілактики у сфері дорожнього руху на загальному та індивідуальному рівнях, запропоновано заходи та шляхи її вдосконалення. Міститься аналіз кримінального законодавства, судової практики щодо злочинів проти безпеки дорожнього руху в проекті КК України та пропонуються шляхи її вдосконалення.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі державної служби з точки зору закономірностей виникнення, функціонування та розвитку держави та права. Сутність державної служби виводиться із соціального призначення держави в умовах правової демократичної організації суспільства, яка повинна йому служити та відповідати перед ним за свою діяльність, утверджувати та забезпечувати права людини. Розглядаються історико-теоретичні передумови становлення вчення про державну службу, здійснюється порівняльно-правовий аналіз інституту державної служби, формулюються основні поняття концепції - державної служби та службовця, пропонується розгорнута їх видова класифікація. Правовий режим державної служби, ядром якого вважається статус державного службовця, висвітлюється через призму публічно-правових ознак, характеристику його структурних елементів - повноважень, прав, обов'язків, обмежень та гарантій.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню ідей стоїчної філософії у вченні Григорія Сковороди. На основі компаративного аналізу творів стоїків та українського мислителя проаналізовано осмислення Сковородою етичних теорій античних стоїків. Досліджено зв'язок поняття "істинної людини" у вченні Сковороди зі стоїчним ідеалом людини-мудреця та вплив "природної релігії" стоїків на трактування Бога як Всесвітнього розуму українським мислителем. Розкрито суть вчення Г.Сковороди про "сродну працю" як природну сутність людини та її зв'язок зі стоїчним розумінням щастя людини. З'ясовано соціальну зумовленість зв'язків творчості Сковороди зі стоїчною філософією.

  Скачати повний текст

Аналізується процес становлення ранньохристиянського богослов'я та його філософського обгрунтування представниками східної патристики за допомогою засобів ідейно-методологічного і логіко-концептуального апарату неоплатонізму. Аргументується думка про виключне значення неоплатонічної традиції для перетворення християнства в динамічну конфесію і високоінтелектуальне вчення. Цей вплив простежується шляхом порівняльного аналізу ключових етапів розвитку Універсума в сакралізованій пізньоантичній філософії і філософсько-богословській системі східної патристики.

  Скачати повний текст

Аналізуються вихідні принципи і ключові категоріальні визначення соціально-політичного вчення марксизму в контексті основних здобутків духовного і практичного досвіду новітньої історії. З'ясовуються внутрішні вади комуністичного вчення, причини поразки реального соціалізму. Обгрунтовується принципова неспроможність марксистського гуманістичного ідеалу і розвивається альтернативне розуміння призначення людини, сенсу її життя і відповідних принципів організації суспільства. Теоретичний матеріал підпорядкований насущним проблемам сьогодення, пошуку шляхів духовного і практичного розвитку сучасного суспільства, насамперед, України. З метою досягнення максимальної об'єктивності й конкретності наукового пошуку значна увага приділена викладу методологічних засад теоретичного аналізу, а також логіці зародження та історичного генезису найбільш суттєвих зв'язків предмета дослідження.

  Скачати повний текст

Викладено умови професіоналізації судово-експертної діяльності. Розглянуто актуальні, практично значимі процесуально-правові й організаційні проблеми її вдосконалення. Проаналізовано сучасні концепції загальної теорії судової експертизи (ЗТСЕ), доповнено концептуальну модель її структури. Сформульовано задачі даної теорії. Досліджено особливості судово-експертної діяльності як об'єкта ЗТСЕ, вчення про об'єкт і суб'єкти експертизи. Розроблено модель судового експерта. Розглянуто функції загальної теорії судової експеритизи.

  Скачати повний текст

Розглянуто еволюцію природничо-наукових аспектів цивілізаційних досліджень в історичному та філософсько-історичному пізнанні. Виділено провідні парадигми, у рамках яких розвивались уявлення про взаємодію природи та цивілізацій. Визначено, що зміна природничо-наукової картини світу неминуче веде до зміни уявлень про цивілізаційний процес та методології вивчення взаємодії природи та цивілізацій. Підкреслено, що теоретико-методологічною основою сучасної екологізації історичного та філософсько-історичного пізнання є вчення про біосферу та ноосферу В.І.Вернадського.

  Скачати повний текст

Досліджено класичні філософські проблеми співвідношення віри та розуму на прикладі вчення І.Канта про віру розуму. Розглянуто зміст вчення про віру розуму та його місце у філософії І.Канта. Розкрито несуперечливість відносин віри та точного знання, належність до сфери розуму віри як здатності людини, що вперше у модерній філософії обгрунтував І.Кант. Доведено, що вчення І.Канта про віру розуму зняло класичне протиставлення віри та розуму і вивело релігійно-філософські дискусії на новий некласичний рівень, який дав можливість розглядати людину в особистісній цілісності її здатностей.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз становлення й розвитку засобів творення ступенів порівняння в українській мові, формування вчення про українську градуацію. Досліджено категорію ступенів порівняння в діахронії: розкрито шляхи становлення засобів творення ступенів порівняння протягом історичного періоду розвитку української градуації. Розглянуто специфіку суплетивного ступенювання української мови в діахронному й синхронному аспектах. Визначено особливості творення компаративів і суперлативів у говорах української мови. Висвітлено історію вчення про ступені порівняння в українській лінгвістиці XVI - ХХ ст., з'ясовано шляхи становлення нормативних засобів деривації.

  Скачати повний текст

Наведено результати історико-філософських досліджень з проблем співвідношення філософії та педагогіки, а також охарактеризовано два типи їх зв'язку: нормативно-проектний і взаємодоповнюваний. Визначено специфічні ознаки філософсько-педагогічної концепції як цілісної теоретичної структури, що містить у собі світоглядне, методологічне та антропологічне підгрунтя, на основі якого осмислено мету та умови розвитку "наявного" стану дитини до "належного" стану дорослої людини, згідно з відкритим у педагогічній дійсності "сущим". Філософські та педагогічні погляди П.Юркевича вперше розглянуто як єдину систему у контексті конкретних історичних обставин та біографії мислителя. З'ясовано, що єдність даної концепції зумовлена розумінням спільності завдань філософії та педагогіки, зміст яких полягає у синтезі віри й знання у "цілісній картині" буття взагалі й людського буття зокрема, важливим виміром якого є виховання та освіта. Встановлено, що специфіка методу вирішення П.Юркевичем даних завдань полягала у використанні розробленого на засадах християнської догматики "припущення сутності" людини як ключа до інтеграції сукупності фактів дослідних наук. Розкрито зміст базової складової частини філософсько-педагогічної концепції мислителя - його антропологічного вчення, що містить обгрунтування здатності людини до вільного саморозвитку й самообмеження як суто людського призначення. Проаналізовано виховні та освітні теорії філософа, змістовна єдність яких полягає у визначенні умов та окресленні простору реалізації свободи творчого становлення особистості шляхом подолання суперечностей "наявного" й "належного", "індивідуального" та "загального". Здійснено спробу актуалізації філософсько-педагогічної концепції П.Юркевича за допомогою співвіднесення її положень із сучасними проблемами реформування системи освіти, а саме - гармонійного поєднання загальнолюдських та національних цінностей у принципах осмислення мети, змісту, а також форм педагогічної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено релігійний феномен ісіхазму - містичного вчення, спрямованого на вдосконалення людини та практику богопізнання. У контексті історіософського аналізу зроблено порівняльну характеристику ідей візантійського, києво-руського та московського ісіхазму. Проаналізовано вплив ісіхазму на тип східнослов'янського філософування. Візантійський ісіхазм сформовано на грунті взаємодії патристичного богослов'я та аскетичного напрямку, що призвело до створення універсального вчення про "обожнення" людини. Перетворення досягалося шляхом містичної практики "розумної молитви", через виховання в подвижнику всеохоплюючої любові до Бога та цілого світу. Догматичним виразом прагнення людини до поєднання зі світом постав культ Св. Трійці. Давньоруський ісіхазм не став офіційною ідеологією церкви, що суттєво зменшило його вплив на культуру.

  Скачати повний текст

Висвітлено роль буддизму в формуванні духовних цінностей та якостей людини з точки зору концепцій сучасної філософії. На основі базисних положень діалектичної методології та порівняльного аналізу соціокультурного універсума розглянуто основні моральні позиції буддизму. Визначено, що вивчення буддизму як філософського релігійного вчення є актуальним для подолання духовної кризи сучасного суспільства та впливу на механізм формування позитивних норм моральної свідомості. Акцентовано увагу на духовних цінностях буддизму, духовній свободі як основному понятті в соціальному філософському пізнанні та філософії буддизму. Обгрунтовано перевагу буддизму в способах подолання класових, етнічних та інших протиріч. Розкрито специфіку виховного впливу морально-етичних принципів буддизму на розвиток особистості. Визначено потенціал духовних цінностей буддизму з метою вирішення соціальних проблем майбутнього. Висвітлено потенціал духовних цінностей філософії буддизму для вирішення соціальних проблем суспільства майбутнього. Відображено специфіку виховного впливу морально-етичних принципів буддизму на розвиток соціально-культурних якостей людини.

  Скачати повний текст

Досліджено історіографічні проблеми сковородинівської літературної творчості. Здійснено спробу описати та зінтерпретувати наявні в науці XX ст. різноманітні підходи до дослідження джерел поетичних і прозових писань філософа, до їх чільних ідейних засад: концепції "трьох світів - двох натур", вчення про сродність, самопізнання, щастя, т. зв. "філософії серця", риторики, а також до жанрової природи його віршів, байок, діалогів, трактатів, перекладів і листів. На підставі аналізу сковородинознавчих праць окреслено нові напрямки та шляхи подальшого студіювання письменницького доробку Г.Сковороди.

  Скачати повний текст

Досліджено творчість сучасного представника української діаспори Лева Силенка. Проаналізовано філософські, релігійні та соціокультурні проблеми, що зумовлють особливості РУНВіри як етико-релігійного вчення, його походження та функціонування в українській культурі другої половини XX ст. Визначено місце та роль науковця в духовній спадщині української філософської думки та значення його творчості для розвитку світової культури. Показано, що концепція Л. Силенка є новим варіантом цілеспрямованого проектування сучасних спроб етнокультурних ідентифікацій. Зроблено висновок, що релігійно-етична теорія вченого знаходиться в руслі постмодерністської філософської парадигми.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання оновлення українського суспільства у філософії видатного українського мислителя XVII ст. Л.Барановича. На підставі аналізу джерельної та історіографічної бази, суспільно-політичних, екзистенціально-гуманістичних та ідейно-теоретичних умов даного періоду, обгрунтовано наявність в українській філософській думці ідей, спрямованих на оновлення суспільства, й актуальних для вирішення сучасних проблем у державі, суспільстві, вихованні, освіті тощо. Вперше в історико-філософській науці комплексно проаналізовано погляди Л.Барановича на оновлення українського суспільства. Відзначено основні чинники вчення чернігівського просвітника та утопічний характер його соціально-філософської концепції.

  Скачати повний текст

Проаналізовано еволюцію засад соціал-демократичного руху в Європі та Україні. З'ясовано соціально-економічні та політичні чинники, сутність ревізії марксистського вчення Е. Бернштейном, вплив бернштейніанства на подальший розвиток міжнародної та української соціал-демократії. Встановлено, що бернштейніанство як теоретичне підгрунтя соціал-реформізму не було визнане більшістю провідних соціал-демократів (кінець XIX - початок XX ст.), проте пізніше, після створення 1951 р. Соцінтерну, мало безпосередній вплив на це міжнародне політичне явище, визначало його основну концепцію - демократичний соціалізм. Розкрито сутність еволюції соціал-демократизму, грунтуючись на дослідженні генезису бернштейніанства, яке зблизилось і поєдналось з цінностями національного та міжнародного лібералізму.

  Скачати повний текст

Досліджено формування нігілізму в західноєвропейській традиції від античності до XX ст. Розвинуто проект філософсько-антропологічного та соціокультурного розуміння нігілізму як вчення, що компенсує однобічність розгляду життя як позитивної присутності людини у світі поза її альтернативами, які характеризуються єдністю "буття" та "ніщо". Визначено місце, роль і способи становлення нігілізму в історичному розвитку людства, крізь призму культурно-антропологічної проблеми у філософії, яка започатковує розгляд контроверзи оптимізму та нігілізму. Доведено, що нігілізм є інтеграційним виразом даного аспекту людського світовідношення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано соціально-філософське розуміння поняття активності, розглянуто можливі перспективи його розвитку за умов глобалізації, а також нетрадиційні для західної філософської думки підходи до проблеми активності. Розглянуто поняття активності через його сумісність з поняттям ненасильства. На підставі альтернативи діяльність - споглядання здійснено теоретичний, спрямований на перспективу, аналіз поняття творчості. Показано еволюцію варіантів поняття активності в західноєвропейській та східній свідомості. Досліджено парадигму мислення, що формується на Заході в другій половині XX ст., яка містить підстави для переорієнтації осмислення активності з діяльнісно-перетворювального на споглядально-діалогічний напрямок. Визначено, що індетермістська спрямованість мисленнєвої парадигми XX ст. стимулює появу в західному варіанті тлумачення активності характеристик, притаманних східному розумінню активності. Відмічено наявність прагнення уникнути однобічності суб'єктно-об'єктного бачення світу, а також що переорієнтація на суб'єктно-суб'єктні відносини змушують провідні напрямки західної філософської думки (філософський психоаналіз, постмодерністську філософію, синергетику) звертатися до досвіду Сходу та вишукувати загальні підстави основи поєднання двох форм світосприйняття. Зазначено, що у східному мисленні в XX ст. виразно простежується започаткування індивідуалізму та преосвітньої активності. Доведено, що парадигма мислення, яка почала формуватися у другій половині XX ст., створює достатні підстави для творення нового розуміння активності, заснованого на підгрунті традицій західної та східної ментальності одночасно.

  Скачати повний текст