Досліджено процес формування у філософії В.С.Соловйова ідеї єдності істини, добра та краси, розкрито особливості інтелектуального, морального й естетичного вимірів даної єдності, визначено релігійний зміст кожного з них. Висвітлено погляди В.С.Соловйова на єдність істини, добра та краси у контексті західноєвропейської філософської думки та показано оригінальність соловйовського вчення. Визначено місце істини, добра та краси у структурі світоглядних орієнтацій сучасної людини, встановлено значення вчення російського мислителя у формуванні духовності засобами навчально-виховного процесу. Розглянуто неподільний зв'язок істини, добра та краси з поняттям любові. Обгрунтовано твердження, що любов є центром та одночасно синтезуючим початком для єдності цих трьох понять. Доведено, що істина, добро та краса є основою формування духовності, тому впровадження даних понять у виховний процес сприяє становленню всебічно розвиненої особистості й її гармонійному розвитку. З'ясовано, що для В.С.Соловйова будь-яке пізнання є глибоко суб'єктивним, а в пізнанні істина ніколи не проявляється у чистому вигляді, вона завжди осмислюється людською особистістю, що надає свободу й активність у пізанні. Встановлено, що процес пізанання не є пасивним сприйняттям божествених ідей, це - зустрічний процес, точка перетину двох світів, процес боголюдський, а істиною може бути лише благо та краса. Обгрунтовано твердження, що повна істина цілісна. Зроблено висновок, що проблема єдності істини, добра та краси у філософії В.С.Соловйова мала важливе онтологічне та гносеологічне значення для подальших рефлексій російської філософської думки.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен "нової релігійності" І.Багряного - ідеологічної платформи, за допомогою якої автор обгрунтовує в своєму художньому тексті програму національного відродження в усіх її аспектах. Зазначено, що сутність цього вчення складає світське тлумачення релігійних концептів, суб'єктивно-особистісний характер релігійної діяльності та поняття страждання як спосіб наслідування Ісуса Христа. Доведено, що особистісний характер релігійної творчості літературних героїв І.Багряного проявляється в індивідуалізмі, самодостатності та неміметичному підході щодо творчості. Показано, що в художньому світі письменника архітектонічний ідеал Христа-страдника виступає символом трагічного шляху представника нової української еліти до моральної та ідеологічної перемоги над усіма формами поневолення своєї нації.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню ідей стоїчної філософії у вченні Григорія Сковороди. На основі компаративного аналізу творів стоїків та українського мислителя проаналізовано осмислення Сковородою етичних теорій античних стоїків. Досліджено зв'язок поняття "істинної людини" у вченні Сковороди зі стоїчним ідеалом людини-мудреця та вплив "природної релігії" стоїків на трактування Бога як Всесвітнього розуму українським мислителем. Розкрито суть вчення Г.Сковороди про "сродну працю" як природну сутність людини та її зв'язок зі стоїчним розумінням щастя людини. З'ясовано соціальну зумовленість зв'язків творчості Сковороди зі стоїчною філософією.

  Скачати повний текст

Осмислено та проаналізовано проблематику удосконалення людини на основі вивчення робіт провідних європейських філософів, ідеї яких покладено в основу європейської культури. Обгрунтовано засадничий характер ідеї вдосконалення у світових релігіях і релігійних практиках і доведено, що суть людини та розуміння удосконалення визначається за допомогою виявлення її місця стосовно Бога. Реконструйовано основні парадигми становлення ідеї удосконалення в європейській культурно-історичній традиції та показано вплив даних парадигм на посткомуністичний соціум. Розкрито динаміку змін змісту та форм філософських концепцій удосконалення людини у таких площинах: "людина - Бог" і "людина - суспільство". Всебічно досліджено критику просвітницької педагогіки та "прогресуючої" людини. Виявлено зв'язок між "поразкою" ідеї вдосконалення та критикою культури через розгляд вчення про "надлюдину" та ревізію християнської традиції, здійснену насамперед Ф.Ніцше. Розглянуто тлумачення удосконалення людини як об'єкту маніпуляції, що укорінено у настанові технократичного мислення.

  Скачати повний текст

Досліджено явище іконоборства у духовному житті Київської Русі та Московської держави. Розглянуто витоки, особливості розвитку та поширення іконоборських ідей на Русі. Зазначено - до головних причин, що сприяли формуванню іконоборських уявлень, належать впливи тих учень, особливо єретичних, які містили іконоборські ідеї. Розглянуто аспект засилля обрядовір'я та фанатичні зловживання стосовно ікон, зростання власного вільнодумства, а також нерозуміння богословського вчення про ікони. Здійснено релігієзнавчий аналіз іконоборських акцій і встановлено, що дії іконоборців у період Київської Русі синкретизувалися з місцевими віруваннями та носили здебільшого побутовий практичний характер (спалення, порубка, відщіпування, розбивання, перевертання "догори ногами" ікон). Згодом практичне іконоборство набуло більш фанатичних розмірів, мало прояв в антицерковних виступах єретиків Московської держави (XIV - XVI с.). Значну увагу приділено еволюційному характеру явища іконоборства на Русі з моменту християнізації до виникнення перших єритичних рухів стригольників і жидовілих. Установлено, що аргументація іконоборства на Русі щодо критики ними іконошанування є подібною до попередніх і сучасних іконоборських рухів, наприклад: посилання на старозавітну заборону ідолопоклонства; використання суперечливих моментів з тексту Нового Заповіту в іконоборській інтерпретації; ототожнення понять "поклоніння" та "шанування"; заперечення, взаємопов'язані з догматом про дві природи Боголюдини Христа; критичне ставлення до феномену чудотворної ікони; заперечення шанування хреста, святих мощів, чернецтва.

  Скачати повний текст

Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, присвяченою адміністративно-правовому дослідженню інституту публічного майна в системі адміністративного права України.З'ясовано поняття, ознаки, сутність і види публічного майна. Простежено генезу вчення про публічне майно (з періодизацією). Проведено аналіз інституту публічного майна в сучасній системі Загального та Особливого адміністративного права.Охарактеризовано публічний інтерес як основу відносин щодо використання публічного майна. Визначено методологічні засади реалізації публічного інтересу щодо використання публічного майна. Проаналізовано особливості застосування «триступеневого тесту» при використанні публічного майна.Сформульовано поняття, сутність та особливості адміністративно-правового режиму публічного майна. Встановлено специфіку адміністративно-правових режимів окремих видів публічного майна.Розкрито зміст відповідальності суб'єктів публічної адміністрації у відносинах щодо використання публічного майна та механізм відповідальності суб'єктів публічної адміністрації за делікти у сфері використання публічного майна. Сформульовано пропозиції для вдосконалення інституту адміністративної відповідальності у відносинах щодо використання публічного майна^UThe thesis pays special attention to administrative legal issues of theoretical principles of developing the doctrine of public property on illumination of concepts, features, essence and types of public property, historiography of the doctrine of public property, establishment of the place of the public property institute in the modern system of administrative law, detailing the criteria, determining the location and designation of this institute in the system of the General Administrative Law, as well as outlining the relationship of the Special Administrative Law with the public property institute.The understanding of the public property has been developed as any tangible or intangible assets, in particular, mobility or immovable property, expressed in things or in combination, as well as in property rights and obligations that are publicly available and are intended to satisfy the public interest and in accordance with cases stipulated by law or contract cannot be privately owned.The thesis pays special attention to administrative legal issues of theoretical principles of developing the doctrine of public property on illumination of concepts, features, essence and types of public property, historiography of the doctrine of public property, establishment of the place of the public property institute in the modern system of administrative law, detailing the criteria, determining the location and designation of this institute in the system of the General Administrative Law, as well as outlining the relationship of the Special Administrative Law with the public property institute.The author has characterized the public interest in the relations concerning the use of public property as the basis of these relations, the methodological principles of implementing the specified public interest and the peculiarities of the «three-step test» when using the public property.

Здійснено інтерпретацію феномену нігілізму у філософських вченнях М. Штірнера та Ф. Ніцше. Визначено та проаналізовано екзистенційну й історичну суть даного феномену, що компенсує позитивну присутність буття негативними характеристиками людського існування. Охарактеризовано деструктивні та конструктивні компоненти філософії М. Штірнера та Ф. Ніцше та зроблено висновок про нігілізм як феномен, що вимагає екзистенційного самозаглиблення індивіда через заперечення репресивної здатності культури. Виявлено спільні та відмінні особливості філософських поглядів мислителів у обох компонентах. З'ясовано, що нігілізм М. Штірнера є аспектом філософування на рівні індивідуального бунту проти панувальної системи ціностей і повернення світу у свою "власність", а Ф. Ніцше розвиває на основі нігілізму нову онтологію волі до влади як вічного повернення та діонісійської надлюдини, що виходить за межі егоїзму та наділяє її творінням інших. Розкрито суть нового соціального порядку у філософії М. Штірнера та Ф. Ніцше, де основним принципом є принцип домінування Єдиного та надлюдини над Іншим.

  Скачати повний текст

Проаналізовано еволюцію вчення, його термінологію і понятійний апарат. Показано взаємозалежність теорії та практичної діяльності, загального розвитку наукової думки та науково-технічного прогресу. Доведено необхідність концептуального перегляду його теорії, предмета, термінології та понятійного апарату. Досліджено шляхи вдосконалення криміналістичних методик, показано можливості аналізу баз даних інтегрованих інформаційних систем підсистемами аналізу та пошуку. Розглянуто процесуальний статус реєстраційної інформації в розслідуванні злочинів і правове підгрунтя функціонування інформаційних систем, наведено пропозиції щодо їх удосконалення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано підходи до проблеми ірраціонального пізнання у західноєвропейській філософській думці. Охарактеризовано особливості ірраціонального пізнання, специфіку його ролі та проявів у процесі становлення та розвитку української філософської думки. Доведено, що звернення до ірраціонального пізнання у філософській культурі України випливає із специфіки національно-ментального критерію та психічних особливостей українського характеру та сягає своїм корінням античного та давньоукраїнського міфологічного світогляду. Простежено посилення уваги до ірраціонального пізнання у християнізованій філософській думці Києворуської доби та у період українського Відродження із акцентом на містичність, символічність, трансцендентність. Обгрунтовано визначальну роль філософського вчення Г.Сковороди в утвердженні уваги до ірраціонального, де особливими засобами пізнання є "серце", "натхнення", "споріднена праця". Встановлено, що традиція ірраціонального простежується і у романтичному світогляді М.Гоголя, М.Костомарова, П.Куліша, Т.Шевченко, О.Потебні, П.Юркевича, Лесі Українки, де пізнання це - духовне зусилля, робота душі, глибокі внутрішньо-моральні переживання, яке здійснюється через символічно-містичне бачення, інтуїтивне відчуття, екзистенціально-межове сприйняття.

  Скачати повний текст

Проаналізовано твори представників вітчизняної філософії та розглянуто динаміку та специфіку розуміння раціонально незбагненних явищ. Доведено, що актуалізація тем про значущість духовної сутності людини та пошуки шляхів наближення до Бога в загальному контексті творів І. Вишенського, П. Могили, К. Саковича сприяла поширенню граней осмислення ірраціональної проблематики в українській філософії. Виявлено, що у вченні про "внутрішню людину" Г. Сковороди та у "філософії серця" П. Юркевича ідея осягнення таємничого займає вагоме місце. Зазначено, що ірраціональний досвід як окрема ланка в українській історико-філософській спадщині передбачає особливе ставлення до світу та відкриває нові аспекти історико-філософських пошуків вітчизняних діячів XVI - XIX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено релігійний феномен ісіхазму - містичного вчення, спрямованого на вдосконалення людини та практику богопізнання. У контексті історіософського аналізу зроблено порівняльну характеристику ідей візантійського, києво-руського та московського ісіхазму. Проаналізовано вплив ісіхазму на тип східнослов'янського філософування. Візантійський ісіхазм сформовано на грунті взаємодії патристичного богослов'я та аскетичного напрямку, що призвело до створення універсального вчення про "обожнення" людини. Перетворення досягалося шляхом містичної практики "розумної молитви", через виховання в подвижнику всеохоплюючої любові до Бога та цілого світу. Догматичним виразом прагнення людини до поєднання зі світом постав культ Св. Трійці. Давньоруський ісіхазм не став офіційною ідеологією церкви, що суттєво зменшило його вплив на культуру.

  Скачати повний текст

Розглянуто на історико-філософському підгрунті скептичне вчення Піррона Елідського та Секста Емпірика й епістемологічного вчення представників Середньої та Нової Академії. Визначено особливості філософської мови та специфіки висловлювань, що притаманні цим напрямкам античної філософської думки. З'ясовано, що пірроністичній традиції притаманне використання ісостенічних, тобто рівносильних висловлювань, побудова яких визначена головною метою пірронізму - утриманням від суджень. Запропоновано новий, пов'язаний з аналізом мовленнєвих засобів, підхід до осмислення історії античного скептицизму. Визначено характерні риси мовленнєвих формул, завдяки яким здійснюється побудова ісостенічного висловлювання. Запропоновано нове визначення поняття "акаталептика".

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено основні тенденції історіографії нумізматики України періоду середньовіччя, що відбувалися у XIX - XX ст. Виділено етапи становлення наукової нумізматики в нашій країні, проаналізовано концептуальні та методологічні засади середньовічної нумізматики України, а також розглянуто її розвиток - від вчення про монети у XIX ст. до науки. Розкрито проблеми грошового обігу у першій половині XX ст. та спеціальної історичної дисципліни у другій половині XX ст. Висвітлено процес наукової атрибуції та класифікації середньовічних монет вітчизняної емісії (давньоруських, галицько-руських, пізньосередньовічних київських, а також новгород-сіверських, джучидських і генуезько-кримських монет). Виявлено напрями, які є малоз'ясованими в історіографії: емісію подільських півгрошиків, литовських монет типу "колюмна" у Луцьку та контрамаркування монет.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичну спадщину, роль та місце українських вчених та практиків-аграріїв у здобутках сільськогосподарської науки у кінці XVIII - на початку XX ст. У контексті світового розвитку аграрної науки і техніки виявлено чинники зародження різних систем землеробства на території України. Обгрунтовано етапи та тенденції розвитку у кожному з них науково-практичних знань про системи землеробства. Висвітлено здобутки вітчизняних науковців - М.Ліванова, В.Я.Ломиковського, С.М.Виноградського, В.Л.Омелянського, О.О.Ізмаїльського у створенні комплексного вчення про системи землеробства в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення та розвитку еволюційної морфології хребетних тварин в Україні (кінець XIX - перша третина XX ст.). Вивчено процес становлення цієї науки й охарактеризовано основні методологічні принципи наукової діяльності вчених - еволюційних морфологів. Висвітлено їх наукову та викладацьку працю, основні напрямки досліджень вітчизняних вчених - еволюційних морфологів: О.М.Сєверова, І.І.Шмальгаузена, М.М.Воскобойникова, Б.О.Домбровського, Д.К.Третьякова. Зазначено, що наукова та педагогічна творчість українських еволюційних морфологів відповідала назрілим потребам перебудови еволюційної морфології та була підпорядкована розв'язанню найголовніших, соціально-наукових завдань. Науковий доробок еволюційних морфологів є джерелом ідей і думок, які стосуються еволюційного вчення, зоології, ембріології та історії біології.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз становлення й розвитку засобів творення ступенів порівняння в українській мові, формування вчення про українську градуацію. Досліджено категорію ступенів порівняння в діахронії: розкрито шляхи становлення засобів творення ступенів порівняння протягом історичного періоду розвитку української градуації. Розглянуто специфіку суплетивного ступенювання української мови в діахронному й синхронному аспектах. Визначено особливості творення компаративів і суперлативів у говорах української мови. Висвітлено історію вчення про ступені порівняння в українській лінгвістиці XVI - ХХ ст., з'ясовано шляхи становлення нормативних засобів деривації.

  Скачати повний текст

Розкрито плюралістичний характер соціологічної концепції Б. Кістяківського, обгрунтовано гносеологічну значущість теоретико-методологічних ідей ученого, досліджено їх вплив на подолання кризового стану в соціальних науках кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано основні ідеї вчення Б. Кістяківського, зокрема, методологічного плюралізму, базування соціального пізнання на ціннісних ідеалах (концепція "наукового ідеалізму"), поєднання у пізнанні категорій причинного та належного, інструментальної ролі ідеалу у соціальному пізнанні, які в українській соціології не дістали належної розробки. Показано певну обмеженість плюралістичної методології Б. Кістяківського. На підставі історико-теоретичної реконструкції науковго доробку ученого вперше встановлено міждисциплінарну основу концепції "наукового ідеалізму", яка базується на припущенні про формування дослідницьких ідей науковця у контексті соціальної філософії, загальної соціології, соціології права та моралі (як результата певного поєднання дисциплін). Показано еклектичну спрямованість наукових ідей Б. Кістяківського. Зроблено висновок, що вихідні елементи концепції "наукового ідеалізму" ученого можуть бути базовими у продукуванні оцінкового знання в соціальному пізнанні, основою ціннісного відношення до дійсності. Розкрито сутність поняття "ідеал" і категорій "належне", "необхідне", "спільне", "ідеальне" у методологічній концепції Б. Кістяківського, які визначено як базові понятійні інструменти ціннісно-оцінкового пізнання. Уперше у вітчизняній теоретичній соціології виділено основні етапи оцінкового пізнання, які здійснюються у межах ціннісного відношення. Удосконалено структуру загального механізму ціннісно-оцінкового пізнання на підставі введення нових елементів, розкрито їх гносеологічну спроможність.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичну реконструкцію цілісної системи історико-філософських поглядів В. Ф. Асмуса, її теоретичних і методологічних засад, які можуть бути покладені в основу традиції сучасних досліджень вітчизняної філософії та її історії. З'ясовано умови формування мислителя як філософа, досліджено його історико-філософську спадщину, визначено місце та роль у вітчизняній і світовій історії філософії. До безпосереднього доробку В. Ф. Асмуса відносяться розробка цілісного історико-філософського вчення, яке охоплює теоретичні та методологічні проблеми, комплекс конкретних досліджень у галузях історії античної філософії, історії німецької класичної філософії, історії естетики, логіки та науки. Доведено, що історико-філософські дослідження та теоретичні надбання вченого й сьогодні виявляються актуальними для різних напрямків філософського пізнання.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проект трансформації засадничих положень історико-філософської науки В. Дільтея, зміст якого полягає у критичному перегляді гегелівської теорії історико-філософського процесу (як "анархії систем", можливість логічної схематизації). Обгрунтовано певні теоретичні положення, альтернативні неокантіанським і гегельянським історико-філософським концепціям. Розглянуто розбіжності між кумулятивними моделями історико-філософського процесу, тлумаченням мети та завдань історико-філософського дослідження, місця історії філософії в системі наук В. Дільтея та Г.В.Ф. Гегеля. Висвітлено історико-філософський зміст філософського-герменевтичного вчення В. Дільтея. Проаналізовано умови формування історико-філософських ідей, теоретичні та методологічні проблеми історико-філософської науки в інтерпретації німецького філософа, його внесок до світової історико-філософської науки. Розглянуто розвинуті В. Дільтеєм ідеї як важливий крок на шляху становлення європейської історико-філософської науки XX ст., встановлено їх теоретичну цінність для подальшого розвитку вітчизняної історії філософії.

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано фундаментальні праці загальних патологів, мікробіологів, епідеміологів та інфекціоністів, досліджено найважливіші етапи генезису, становлення та розвитку вчення про інфекційні хвороби на прикладі сибірки. З'ясовано, що відкриття збудника антраксу, вивчення його властивостей і характеристик, становлення вчення про сибірку істотно вплинули на розвиток мікробіології, епідеміології й імунології, відкриття багатьох збудників інфекційних хвороб, розробку ефективних специфічних засобів захисту людини та тварин від чуми, віспи, тифу, холери, дифтерії, поліомієліту. Доведено, що ідеї, гіпотези, твердження, активна експериментальна діяльність багатьох поколінь учених (Д.С.Самойловича, С.С.Андрієвського, Р.Коха, Л.Пастера, І.І.Мечникова, Л.С.Ценковського, В.К.Високовича, Д.К.Заболотного, Г.М.Мінха, М.Ф.Гамалії) стимулювали розвиток нових галузей медичної науки: мікробіології, епідеміології й імунології. Розкрито зміст та евристичну роль методології вакцинопрофілактики Л.С.Ценковського, розглянуто можливості її удосконалення за сучасних умов. Висвітлено суттєвий внесок вітчизняних учених у розвиток світової медичної науки, зокрема, створення вчення про атракс як особливо небезпечної хвороби, дослідження його властивостей і характеристик. Розглянуто основні етапи формування стратегії ефективної боротьби з інфекційними хворобами, наведено оцінку героїчних наукових експериментів вітчизняних мікробіологів. Розроблено діагностичну систему для індикації збудника сибірки у людей, тварин і в навколишньому середовищі на підставі полімеразної ланцюгової реакції.

  Скачати повний текст