На підставі стану наукових досліджень і проблем практики виявлено тенденції та розроблено принципи архітектурно-ландшафтної організації історичних міст країни. Обгрунтовано альтернативні варіанти та визначено пріоритетний напрямок розвитку м.Умань як типового історичного міста України за умов обмеження ресурсних можливостей, екологічних негараздів і соціально-економічної та містобудівної динаміки. Удосконалено цільову ресурсно-нормативну модель, нормативи та методику, що сприятиме поетапному та різнорівневому підходу до збаланасованої архітектурно-ландшафтної організації за умов сталого розвитку історичних міст.

  Скачати повний текст

Робота присвячена вирішенню наукової проблеми, що полягає в розробленні методологічних і методичних підходів до реалізації державної інвестиційної політики на засадах відповідального інвестування, спрямованої на досягнення Цілей сталого розвитку. Сформовано методологічні підходи до кластеризації країн, регіонів та державних компаній за рівнем їх привабливості для відповідального інвестування. Запропоновано етодологію оцінювання прогресу України щодо досягнення національних таргетів Цілей сталого розвитку. Дове-дено гіпотези щодо впливу транспарентності інвестиційного середовища на кон-курентоспроможність країни та досягнення нею Цілей сталого розвитку. Розви-нено наукове підґрунтя пріоритезації джерел подолання інвестиційного розриву для досягнення Цілей сталого розвитку. Розроблено методологію обґрунтування регіональної специфіки розвитку відповідального інвестування та методологічні засади структуризації інформаційно-бібліометричного ландшафту дослідження інструментів реалізації державної інвестиційної політики. Сформовано концептуальні засади визначення ролі державної інвестиційної політики в трансформації інвестиційного ланцюга та реалізації імпакт-інвестування. Обґрунтовано напрямки трансформації понятійного апарату в сфері відповідального інвесту-вання, сформовано критерії його типологізації та класифікації стандартів.^UThe thesis is devoted to solving the scientific problem of the development of methodical and methodological approaches to the implementation of public investment policy based on responsible investment aimed at achieving Sustainable Development Goals. Conceptual principles for determining the role of public investment policy based on responsible investment in the investment chain transformation were developed in the paper. Directions of transformation of the conceptual apparatus in the field of respon-sible investment depending on the evolution of responsible investment, the criteria of investment screening, and their application's peculiarities were justified.The classification features system of responsible investment standards was de-veloped to institutionalize this type of investment in the context of multiplication of normative sources related to EESGE-criteria and targets of Sustainable Development Goals. The scientific basis for prioritizing the sources of closing the investment gap to achieve the Sustainable Development Goals was created within correlation analysis and statistical testing.The structuring of the information and bibliometric landscape of the research in the field of public investment policy implementation tools was carried out based on terminological, bibliometric, and trend analyses using the tools of VOSViewer 1.6.15, Google Trends and Google Data. The impact investment was identified as one of the most priority tools of the public investment policy and the conceptual framework for its implementation was developed.Clustering of countries according to the level of their attractiveness for responsible investment according to ESG-criteria was carried out based on the method of data mining Expectation-Maximization, variance, and discriminant analysis, and construction of the classification tree.Approach to two-level assessment of Ukraine's progress in achieving national Sustainable Development Goals under public investment policy implementation was recommended. This approach is based on analysis of the consistency of national and global monitoring results (method of benchmark analysis) and analysis of regulatory interventions compliance with Sustainable Development Goals level (according to the Kuder-Richardson and Cronbach criteria dichotomous and polytomous scales). Clustering of public-owned companies of Ukraine based on a two-component indicator was carried out.Hypotheses about the impact of the investment environment transparency (according to the number of signatories to the UN Global Compact) on the country's com-petitiveness (according to the Global Competitiveness Index) and its achievement of the Sustainable Development Goals were put forward and empirically confirmed. Comparison of the principles of public investment policy formation, proclaimed international organizations, allows to identificate a key ones and outline on their basis a system of priority measures for reforming public investment policy in Ukraine.

Розроблено нову методологію комплексного аналізу стану геологічного середовища та кількісного оцінювання впливу небезпечних геологічних процесів на функціонування транспортних природно-техногенних систем (ПТС) у різних ландшафтно-кліматичних і тектонічних зонах, яка полягає у створенні та числовому аналізі комплексу взаємопов'язаних геологічних, фізико-геологічних і математичних моделей складних ПТС, в основу яких покладено базові рівняння механіки суцільного середовища, гідромеханіки, гідродинаміки, картографічне моделювання (ГІС-аналіз) з урахуванням інформативного набору параметрів породних комплексів, морфоструктур і процесів. Розроблено методику моделювання впливу кріогенних явищ на трубопровідні системи. Визначено чинники впливу на напружено-деформований стан (НДС) у системі "геологічне середовище - трубопровід" у кріолітозоні та проведено їх кількісне оцінювання із застосуванням розробленого розрахунково-аналітичного модуля. Удосконалено методику числового моделювання впливу потоків в'язких, в'язко- пластичних і пластичних середовищ на трубопровідні системи. Визначено головні принципи типізації різних типів потоків з позицій їх впливу на транспортні ПТС. Проведено кількісне оцінювання впливу різних типів потоків на функціонування інженерних споруд на основі розрахунково-аналітичного модуля "FOR СЕ" з визначення гідродинамічних навантажень на трубопровід. Проведено комп'ютерне моделювання впливу селевих потоків на інженерні споруди в Карпатському регіоні та виконано якісне та кількісне оцінювання селенебезпеки на підставі розробленого розрахунково-аналітичного модуля.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена дослідженню афілофороїдних грибів Київського плато. Висвітлює їх видову, таксономічну та еколого-трофічну структури, а також невідомий раніше розподіл цих грибів за різними типами біотопів району дослідження. Виявлено 221 вид афілофороїдних грибів з 118 родів, 40 родин, 11 порядків класу Agaricomycetes (Basidiomycota). Вперше для регіону зазначаються 72 види. Новими для Правобережного Лісостепу України виявилися 52 види. Вперше для Правобережжя України відмічено розвиток 14 видів, усі з них виявилися рідкісними. Hymenochaetopsis corrugata зазначається вперше для рівнинної частини України, Lentinellus ursinus – вперше для території України. Таксономічний аналіз показав переважання порядків Polyporales, Hymenochaetales та Russulales, що є типовим для екосистем Північної півкулі. Провідними за видовим багатством є десять родин – Polyporaceae, Meruliaceae, Hymenochaetaceae, Fomitopsidaceae, Gomphaceae, Schizoporaceae, Phanerochaetaceae, Corticiaceae, Peniophoracae і Typhulaceae та 23 роди – Ramaria, Peniophora, Trametes, Typhula, Lentinus, Stereum, Botryobasidium, Oxyporus, Ganoderma, Phlebia, Steccherinum, Phanerochaete, Antrodia, Ceriporia, Cerioporus, Clavulina, Hydnum, Hymenochaete, Inonotus, Vuilleminia, Phellinus, Postia і Xylodon. У результаті аналізу субстратної приуроченості встановлено, що афілофороїдні гриби Київського плато належать до 11 еколого-трофічних груп; переважають сапротрофи на деревному відпаді різного розміру (69,9 %). Більшість ксилотрофів бере участь у розкладі деревини основних лісоутворюючих порід. У ході біотопного аналізу з використанням індексу Шеннона встановлено найвище видове різноманіття афілофороїдних грибів у субконтинентальних грабово-дубових лісах. Виділена група найпоширеніших ксилотрофів, зручних для актуальних наразі екологічних моніторингових досліджень. Проведений факторний аналіз головних компонентів у культурфітоценозах дав змогу встановити прямо пропорційну залежність між знахідками дереворуйнівних грибів та індексом фітосанітарного стану насаджень, що пояснюється рекреагенною трансформацією на досліджених модельних площах. В обраних для дослідження об'єктах природно-заповідного фонду України було виявлено 79,6 % афілофороїдних грибів Київського плато. Власні дослідження у Канівському заповіднику поповнили список ксилотрофів на 16 %. Було утричі збільшено відомості про видове різноманіття дослідженої групи грибів Національного природного парку «Голосіївський», 62 види вказуються вперше для цього об'єкту. В лісах Регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» виявлено 65 видів. Всі вони вперше вказані для мікобіоти парку, як і 28 видів для Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України, де група афілофороїдних грибів раніше не вивчалася. У кожному з досліджених об'єктів виявлені види ксилотрофів, які на решті території Київського плато не трапляються. У складі грибів Канівського заповідника виявилось 37 таких видів, парку «Голосіївський» – 9; парку «Трахтемирів» – 7.Частина видів Київського плато є рідкісними, п'ять включені до Червоної книги України (2009). Clavariadelphus pistillaris, Hericium coralloides та Polyporus umbellatus охороняються у Канівському заповіднику.^UThis thesis reports result of special study of aphyllophoroid fungi of Kyiv Plato. The species diversity, taxonomic, trophic and spatial composition, previously unknown distribution of fungal communities in different types of habitats of the studied area were investigated.Totally 221 species of aphyllophoroid fungi from 118 genera, 40 families, 11 orders of class Agaricomycetes (Basidiomycota) were detected. Of them, 72 speciesare new to the study area. In total, 52 species are new records for the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine. 14 species were registered for the first time for the Right Bank of Ukraine. Hymenochaetopsis corrugata is reported for the first time for the plain part of Ukraine. Lentinellus ursinus is reported for the first time for Ukraine. Taxonomic analysis showed that orders Polyporales, Hymenochaetales and Russulales were dominated. Ten families were leading in terms of species richness: Polyporaceae, Meruliaceae, Hymenochaetaceae, Fomitopsidaceae, Gomphaceae, Schizoporaceae, Phanerochaetaceae, Corticiaceae, Peniophoracae, and Typhulaceae; in addition, 23 genera also were predominated, namely Ramaria, Peniophora, Trametes, Typhula, Lentinus, Stereum, Botryobasidium, Oxyporus, Ganoderma, Phlebia, Steccherinum, Phanerochaete, Antrodia, Ceriporia, Cerioporus, Clavulina, Hydnum, Hymenochaete, Inonotus, Vuilleminia, Phellinus, Postia, and Xylodon. As a rescibt of the analysis of the distribution of fungi by substrates 11 ecological-trophic groups were found, among which saprotrophs on wood decay of various sizes predominated (69.9 %). Most of species of aphyllophoroid fungi of Kyiv Plato participating in the decomposition of wood of the main forest-forming species. The greatest species richness of fungi investigated is found in subcontinental hornbeam-oak forest, where the highest values of the Shannon index indicate the multiplicity and diversity of mycobiota. The group of most widespread xylotrophs, promising for the most relevant at present environmental monitoring studies was selected. PCA method has showed the direct dependence between the findings of xylotrophic fungi and the stand state index of woody plants, which is predictable for artificial phytocoenoses in urban conditions. In the objects of the nature reserve fund of Ukraine164 species from 86 genera, 31 families and 10 orders (79,6 % of aphyllophoroid fungi of Kyiv Plato) were recorded. As result of our studies, 16 % of species to the list of xylotrophs of Kaniv Nature Reserve were added. Information on the species diversity of the investigated group of fungi of the Holosiiv National Nature Park were tripled; 62 species are listed for the first time for this object. 65 species were found in the forests of the Trakhtemyriv Regional Landscape Park. All of them are new for the park, as same as 28 species for the Oleksandriia State Dendrological Park of the National Academy of Sciences of Ukraine, where the group of aphyllophoroid fungi were hitherto not studied. In each of the investigated objects, species of xylotrophic fungi which do not occur in the rest territory of Kyiv Plato were recorded 37 such species in the Kaniv Nature Reserve, 9 species in the Holosiiv National Nature Park and 7 species in the Trakhtemyriv Regional Landscape Park. Some species of aphyllophoroid fungi of Kyiv Plato are rare, five species are listed in the Red Book of Ukraine (2009). Of the latter Clavariadelphus pistillaris, Hericium coralloides and Polyporus umbellatus are protected in the Kaniv Nature Reserve.

Досліджено екологічні проблеми гірничопромислових територій. З'ясовано закономірності ландшафтної організації території Львівщини й особливості поширення негативних фізико-географічних і природно-антропогенних процесів внаслідок гірничих розробок. Проаналізовано специфіку територіальної диференціації гірничодобувних та інших антропогенних навантажень, закономірності прояву сучасної екологічної ситуації. Здійснено ланшафтно-екологічну оцінку навколишнього природного середовища області в цілому та основних її гірничопромислових районів (Червоноградського кам'яновугільного, Яворівського сірчаного). Запропоновано конструктивно-географічні шляхи поліпшення екологічної ситуації в районах гірничих розробок.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретико-методичні засади та розроблено практичні рекомендації щодо управління конкурентоспроможністю рекреаційно-оздоровчого землекористування. Обгрунтовано суперечливість поділу земельного фонду на землі оздоровчого та рекреаційного призначення. Удосконалено методику функціонального зонування охоронних територій як об'єктів рекреації. Сформульовано авторський підхід до розмежування земель державної та комунальної власності. Удосконалено методику визначення грошового оцінювання земель рекреаційно-оздоровчого використання. Обгрунтовано необхідність землевпорядкування національних природних і регіональних ландшафтних парків. Приведено економічні показники ефективності розміщення та облаштування екологічних маршрутів у межах рекреаційно-оздоровчих територій, розраховано окупність капіталовкладень в їх розвиток.

  Скачати повний текст

Роль сучасних регіональних фестивалів і конкурсів як динамічних формпросвітницької та художньої взаємодії суттєво зростає в епохуглобалізаційних процесів. Інформаційно-технологічний компонентглобалізації створює нові можливості для комунікації, сприяючи розвиткурегіонального культурного ландшафту. Регіональний шар збагачуєтьсяновими ідеями, техніками культурного моделювання через впливи з іншихкультур, що приносять нове бачення та розширюють художні горизонти.Глобалізаційні процеси сприяють популяризації регіональнихмистецьких форм творчості та культурної діяльності та дають можливістьбільш широкій аудиторії відчути багатство й різноманіття культурного спадкурегіону як важливої частки в інтерпретації наративів культурної цілостідержави. У цьому контексті регіональні мистецькі конкурси та фестивалісприяють зростанню уваги до місцевої культури й мистецтва, надаючиможливість артистам, митцям і виконавцям продемонструвати свої таланти татворчість, що сприяє їхньому розвитку й визнанню, а сама акція як певнийкультуртрегерський організм стає платформою для обміну ідеями, традиціямита творчими підходами.3Оскільки регіональні мистецькі конкурси і фестивалі пропонуютьширокий спектр культурних подій та активностей, вони залишаютьсяактуальними й важливими для розвитку творчості та виконавської мистецькоїсфери, а також для зміцнення культурних зв’язків між регіонами. При цьомуактивний розвиток конкурсно-фестивального руху саме в регіональномуінваріанті є однією з важливих ознак сучасного національного культурноговідродження України. У цьому контексті звернення до конкурснофестивального руху у Волинському краї на зламі ХХ–ХХІ століть відкриваєширокі можливості для дослідження як загальнонаціональних, так ірегіональних аспектів української культури. Відсутність ґрунтовних науковихдосліджень про конкурсно-фестивальну панораму Волині в культурноісторичному та комунікативному аспектах, а саме у контексті виявленнятворчого потенціалу спільнот, пошуку нових ідей, вираження своєїунікальності як платформи для обміну художнім досвідом, пропагандикультурної різноманітності, стимулювання інновацій та експериментів у сферікультурно-просвітницької діяльності на прикладі конкурсно-фестивальноголандшафту Волині складає актуальність цього дослідження.Науковою проблемою представленої дисертації є осмисленняконкурсно-фестивального руху на Волині кінця ХХ — початку ХХІ століттяяк культурно-мистецького явища, носія культурно-мистецьких традицій ізасобу комунікації в умовах соціокультурного ландшафту України. У роботіуточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження, зокрема зазначено,що фестиваль — це історично динамічне культурно-мистецьке явище, що маєритуально-святкову ґенезу і являє собою серію соціокультурних подійциклічного характеру. Конкурс, на відміну від фестивалю, являє собоюісторично стабільну (функції конкурсу є незмінними) форму культури, що маєзмагально-ігрову ґенезу і сутність та належить до соціокультурних подійциклічного характеру. Конкурс, як і фестиваль, може мати жанрові різновидита виконує роль носія цінностей певних соціокультурних страт.4Введено в науковий обіг архівні матеріали, пов’язані з історієюстановлення конкурсно-фестивального руху на Волині. Зокрема це документиВолинської обласної ради, архівні матеріали Волинського обласного науковометодичного центру культури, Волинської обласної філармонії, Волинськогофахового коледжу культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського, інтерв’ю,спогади організаторів та учасників конкурсів і фестивалів.Шляхом упорядкування та аналізу ряду архівних матеріалів, інтерв’юорганізаторів та учасників конкурсів і фестивалів охарактеризованокультурно-історичні та комунікативні аспекти найбільш знакових для Волиніконкурсів і фестивалів, зокрема Музичного фестивалю «Стравінський таУкраїна», Міжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня»,Міжнародного фестивалю «Поліське літо з фольклором», Міжнародногоконкурсу піаністів «Шопенівська весна», Міжнародного конкурсу баяністів іакордеоністів «InterSvitiaz аccomusic», Всеукраїнського конкурсу хоровогомистецтва імені Лесі Українки, Всеукраїнського конкурсу виконавців насопілці та цимбалах «Волинська гуковиця», Всеукраїнського конкурсувиконавців на струнно-смичкових інструментах імені Олександра Негоди таінших.^UA dissertation for obtaining a scientific degree of the Doctor of Philosophy,specialty 034 ― Culturology (branch of knowledge 03 ― Humanities). – Modern ArtResearch Institute of the National Academy of Arts of Ukraine, Kyiv, 2023.The scientific problem of the presented dissertation is the understanding of thecompetitive-festival movement of Volyn at the end of the 20th — beginning of the21st century as a cultural phenomenon, a carrier of artistic traditions and means ofcommunication in the conditions of the socio-cultural landscape of Ukraine. Regionalart competitions and festivals offer a wide range of cultural events and activities, theyremain relevant and important for the development of creativity and performing arts,as well as for strengthening cultural ties between regions. At the same time, the activedevelopment of the competition and festival movement in the regional invariant is oneof the important signs of the modern national cultural revival of Ukraine. In thiscontext, turning to the competitive-festival movement of Volyn region at the turn ofthe 20th -- 21st centuries opens wide opportunities for researching both national andregional aspects of Ukrainian culture in terms of its integrity, acting as a peculiar andat the same time organic component of it.The work specifies the conceptual and categorical apparatus of the research, inparticular it is stated that the festival is a historically dynamic cultural phenomenonthat has a ritual and festive genesis and is a series of socio-cultural events of a cyclicalnature. The competition, in contrast to the festival, represents a historically stable (thefunctions of the competition are unchanged) form of culture that has a game genesis9and essence and belongs to socio-cultural events of a cyclical nature. The competition,like the festival, can have genre varieties and fulfills the role of a carrier of values ofcertain socio-cultural strata.Archival materials related to the history of the formation of the competitionfestival movement of Volyn have been put into scientific circulation, in particular,documents of the Volyn Regional Council, archival materials of Volyn RegionalScientific-Methodological Center of Culture, Volyn Regional Philharmonic, IgorStravinsky Volyn College of Culture and Arts, interviews, memories of organizersand participants of competitions and festivals.By organizing and analyzing a number of archival materials, interviews withorganizers and participants of contests and festivals, the cultural-historical andcommunicative aspects of the most significant contests and festivals for Volyn, inparticular, the Music Festival "Stravinsky and Ukraine", the International Festival ofUkrainian Folklore "Beregynia", were characterized. The International Festival"Polissia Summer with Folklore", International Piano Competition "Chopin Spring",International Competition of Bayanists and Accordionists "InterSvitiaz accomusic",Lesia Ukrainka All-Ukrainian Choral Art Competition, All-Ukrainian Competition ofPipe and Cymbal Performers "Volyn Hukovytsia", Oleksandr Nehoda All-UkrainianCompetition of Performers on stringed instruments and others.

Дисертація присвячена взаємодії між композитором та урбаністичним простором, адже економічні, соціальні та культурні структури міста неабияк впливають на реалізацію митця та його творчу активність. На мікрорівні ця взаємодія виявляється у тому, як через художні тексти можна дізнатись про повсякденні практики, мережу соціальних комунікацій, а також особливості просторового і звукового контексту, що оточував митця у місті; на макрорівні – репрезентує урбаністичний простір як самодостатню та складну мережу історичних, символічних значень, які визначають аудіальний досвід, адже слухання є не тільки фізіологічним актом, але й культурним конструктом.Дослідження й аналіз різноманіття звукових практик у культурному ландшафті міста є пріоритетним завданням в межах нових міждисциплінарних проєктів, таких як урбаністичне музикознавство та звукові дослідження. Задля кращого розуміння цих дослідницьких оптик, вперше в українській гуманітаристиці було окреслено історіографію, основне коло питань, джерел та методів, якими користуються урбаністичні музикознавці та звукові дослідники.Розуміння звуку значно поглиблюється в контексті розгляду чуттєвої культури, тож на основі аналізу різноманітних джерел, були виокремлені спільні для сенсуальних досліджень теми: критика візіоцентризму3західноєвропейської культури; критика «ієрархізації» чуттів; критика дуалістичної теорії Рене Декарта. Окреслено декілька пунктів, що є точками наближення між музикознавством та сенсуальними студіями, а саме: тіло композитора (як чуттєві модуси композитора втілюються у музиці), тіло виконавця (як через тіло виконавця музика стає чутною), тіло слухача (як тілесний та культурний досвід впливає на сприйняття музики), тіло музичного тексту (як музичний текст «свідчить» про тілесні практики композитора та/або епохи в цілому).Розкрито можливості мультисенсорного підходу в гуманітарних дослідженнях. Виходячи з цієї перспективи мистецький твір інтерпретується як матриця чуттєвого, тілесного досвіду його автора. Доцільність такої ідеї яскраво ілюструється на прикладі теоретичної роботи Жоржа Кастнера («Голоси Парижа»), а також творчих біографій Оноре де Бальзака та Шарля Бодлера.Фланування – чуттєве та культурне освоєння міста під час прогулянки, – було не тільки популярною повсякденною практикою 1840-50-х років, яка безпосередньо відбилась на творчості вищезгаданих паризьких митців, але й індикатором стрімких змін урбаністичного простору. З огляду на важливість фланування у творенні культурного простору Парижа було запропоновано оновлене тлумачення цього феномена.Галаслива реклама вуличних продавців та розносників газет, вистави еквілібристів просто неба, бали-маскаради, концерти, а також популярні опери, мотиви яких переспівувались вуличними музикантами – усі ці компоненти не тільки розкривали різноманіття аудіальних практик Парижа, але й слугували полем активного слухового досвіду митців. Композитори (Ф. Шопен, Ф. Ліст, Дж. Верді, Р. Вагнер, Г. Берліоз, М. Глінка), які проживали у Парижі, або неодноразово відвідували його – формували звукові маркери епохи романтизму та кидали виклик звичним формам сприйняття музичного твору, тож актуальність нашого дослідження полягає4у розкритті особливостей звукового ландшафту Парижа 1840-1850-х років та висвітленні ролі творчого внеску М. Глінки у строкату картину аудіальної реальності міста. Задля реалізації цієї мети було окреслено хронологію паризьких концертів, у яких виконувались твори М. Глінки, а також мережу культурних взаємодій композитора з виконавцями, критиками, видавцями та власниками концертних залів. Це дозволило ширше охопити контекстний зміст повсякденних комунікаційних практик.Аналіз критичних відгуків та згадок у музичних медіа дозволив диференціювати особливості рецепції творчості М. Глінки у Парижі, а саме: наголошення на національній специфіці таланту російського композитора в поєднанні з європейськими традиціями музичної культури.Запропоновано новий шлях в інтерпретації мемуарно-епістолярних джерел М. Глінки з точки зору просторової оптики. Екстраполяція методу ментального картографування на творчу біографію композитора дозволяє розшифрувати міру наближення або віддалення його життєвого світу щодо локацій, пов'язаних з музичною (або ширше, культурною) інфраструктурою міста; розкрити потенціал для реалізації артиста у міському контексті; змоделювати сліди соціальних перетинів між різними учасниками культурної комунікації всередині урбаністичного простору, etc.Просторова історія композитора розповідає про його досвід проживання у місті, а також про емоції та метафори, що втілюються у його творчості. Тому занурення у просторовий та звуковий контекст розкриває невидимі лінії присутності «тут і тепер», коли не існує хронологій та періодизацій, але існує синхронність співіснування чуттів, ідей та думок.Ключові слова: місто, метафора, чуттєва культура, культурні практики, урбаністичне музикознавство, звукові дослідження, звуковий ландшафт, ментальна мапа.^UThe thesis is dedicated to the interaction between a composer and urban space, since economical, social, and cultural structures of a city influence realization of the artist and his creative activity. At a micro-level this interaction is manifested in how through literary text one can find out about everyday practices, social communications network as well as peculiarities of space and sound context that surrounded an artist in a city; at a macro-level it represents urban space as a self-sufficient and complicated network of historical, symbolic meanings that define the auditory experience, since listening is not only a physiological act but also a cultural construct.Research and analysis of sound practices in the city cultural landscape is a priority task within the framework of new interdisciplinary projects, such as urban musicology and sound studies. For a better understanding of these research optics, it was for the first time in the Ukrainian humanities that historiography was outlined along with the main circle of issues, sources, and methods that are used by urban musicologists and sound researchers.Understanding of sound considerably deepens in the conteхt of consideration of sensory culture, so based on the analysis of different sources, common topics for this direction were distinguished: criticizing ocularocentricity of the Western culture; criticizing “hierarchization” of senses; criticizing of dualism theory of Rene Descartes. Several items were outlined which are points of approximation between musicology and sensory studies, namely: the performer's body (how through the performer's body music becomes audible), the listener's body (how6bodily experience affects music perception), the composer's body (how the composer's sensory modes materialize in music), the body of a musical text.Possibilities of a multisensory approach in humanities were revealed. Coming out of this perspective, an artwork is interpreted as a matrix of sensory, bodily experience of its author. The expediency of such an idea is vividly illustrated in the context of a Georges Kastner's theoretical work “Les voix de Paris” as well as creative biographies of Honore de Balzac and Charles Baudelaire.Flânerie is a sensory and cultural exploration of a city during a walk, – not only was a popular everyday practice of 1840-50s, which directly reflected on the aforementioned Parisian artists' works but also is an indicator of fast changes of urban space. Considering the importance of flânerie in creating cultural space of Paris, a new notion for this phenomenon was suggested.Noisy advertising of street vendors, acrobat performances, masquerade balls, concerts as well as popular operas, themes of which are sung by street musicians – all these components not only revealed the diversity of sound practices of Paris but also served as a field of active auditory experience of the artists. Composers (F. Chopin, F. Liszt, G. Verdi, R. Wagner, H. Berlioz, M. Glinka), who stayed in Paris or frequently visited it – formed sound markers of the Romanticism era and challenged conventional forms of music piece perception. Thus, the relevance of our research lies in revealing the peculiarities of the soundscape of Paris in the 1840-1850s and covering the role of the artistic contribution of M. Glinka into the diverse picture of urban auditory reality. To reach this goal, Parisian concert chronology was outlined, where M. Glinka's pieces were performed as well as a network of cultural interactions of the composer with the performers, critics, publishers etc. It allowed covering wider the contextual substance of everyday communication practices.Analysis of critical comments in music periodicals allowed to differentiate peculiarities of M. Glinka's art reception in Paris, among them national specificity of his works in connection with the European traditions of the music culture.7The suggested new way of reading M. Glinka's verbal texts from spatial optics. Extrapolating the mental mapping method to the composer biography allows deciphering the degree of approximation or alienation of his lifeworld concerning the locations, connected with music (or wider, cultural) city infrastructure; unlock the potential for an artist realization within urban context; model traces of social interactions between different participants of cultural communication, etc.The composer's spatial story tells us about his experience living in city, as well as emotions and metaphors which are incarnated in his art. That is why, immersion into space and sound reveals invisible presense lines “here and now”, when there is no chronologies and periodisations, but coexistense of feelings, ideas, and thoughts.Keywords: city, metaphor, sensory culture, cultural practices, urban musicology, sound studies, soundscape, mental map.

Розроблено теоретико-методологічні та методичні основи конструктивно-географічних досліджень лімносистем (галузевих лімнологічних, комплексних ландшафтознавчих, конструктивно-географічних та інтегративних еколого-лімнологічних досліджень). Установлено закономірності лімногенезу й особливості природних, а також антропогенно та техногенно активізованих процесів у водоймах регіону та їх басейнах з урахуванням зональної та регіональної специфіки. Розглянуто історичні аспекти дослідження водойм. Проаналізовано існуючі їх галузеві класифікації як наукову базу геологічних досліджень і синтезу лімнолого-географічних знань. Виявлено природні умови та чинники формування станів і функціонування лімносистем, закономірності поширення природних і штучних водойм. Проведено просторово-часовий лімнолого-географічний аналіз водойм і типізацію, які вивчено як середовища осадонагромадження й акумуляції донних відкладів. Установлено геохімічні індикатори станів лімносистем. Здійснено конструктивно-географічний синтез знань про водойми, інтегративне регіональне оцінювання найважливіших природних ресурсів. Обгрунтовано напрямки їх раціонального використання в різних галузях економіки. Проаналізовано масштаби антропогенного впливу на лімносистеми. Виявлено техногенні трансформаційні процеси у водоймах. Розроблено конструктивно-лімнологічні засади раціонального використання й охорони водойм. Запропоновано шляхи оптимізації природокористування на водоймах. Обгрунтовано наукові засади, методи відновлення (оздоровлення) лімносистем регіону.

  Скачати повний текст

Проведено еколого-географічний аналіз болотних геокомплексів Волинської області. З'ясовано їх сучасний екологічний стан і закономірності просторового розподілу. Досліджено просторово-часову динаміку та наведено оцінку природних ресурсів болотних геокомплексів регіону. Обгрунтовано напрямки раціонального використання, планування, моніторингу та організації ефективної охорони ландшатів. На підставі результатів комплексних географічних досліджень та аналізу багаторічних даних охарактеризовано сучасний стан, особливості динаміки та закономірності трансформації болотних геокомплексів за умов антропогенного впливу, здійснено їх кількісну та якісну оцінку. Створено Довідник боліт, заболочених ділянок та торфовищ, укладено серію тематичних карт. Виявлено внутрішньотипову та просторову диференціацію боліт та явище повторного заболочування. Науково обгрунтовано пропозиції щодо раціонального використання, збереження, реабілітації та охорони болотних ландшафтів.

  Скачати повний текст

Запропоновано визначення парагенетичного ландшафтного комплексу (ПГЛК) берегової зони моря та встановлено його ландшафтні межі. Охарактеризовано основні особливості даної зони моря як ПГЛК. Розроблено методику вивчення ПГЛК берегової зони моря, з використанням якої у береговій зоні чорноморського узбережжя Криму виділено п'ять типів ПГЛК, що відрізняються переважальною спрямованістю й інтенсивністю речовинних потоків між сполучуваними сушею та морем, подано їх фізико-географічну характеристику. Відповідно до виділених типів ПГЛК запропоновано заходи щодо раціонального природокористування у береговій зоні чорноморського узбережжя Криму.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні засади та розроблено новий структурно-геодинамічний методологічний підхід до геологічного дешифрування даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) і проблемно орієнтованої інтерпретації його результатів. Розроблено класифікацію компонентів сучасного ландшафту типових регіонів платформної частини України (Українського щита (УЩ), Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ)) й особливостей їх відображення даними щодо ДЗЗ - геоіндикації кінематичних характеристик різнорангових диз'юнктивів і пов'язаних з ними полів деформацій. Для районів УЩ і ДДЗ побудовано уточнені структурно-тектонічні картосхеми масштабів 1:200 000 - 1:50 000. Установлено закономірності просторово-генетичного зв'язку пасток вуглеводнів у ДДЗ з вузлами перетину відроджених диз'юнктивів.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності та зроблено оцінку розповсюдження важких металів і радіонуклів у грунтах, підземних водах, агро- і дикорослих культурах у районі впливу накопичувачів радіоактивних відходів уранодобувної та уранозбагачувальної промисловості. Розроблено математичну модель забруднення підземних вод поблизу хвостосховищ радіоактивних відходів, яка дозволяє визначати і прогнозувати пріоритетні механізми та напрямки поширення забруднення. Обгрунтовано основні принципи організації локальної системи комплексного геоекологічного моніторингу навколишнього середовища у районі впливу накопичувачів радіоактивних відходів уранодобувної та уранозбагачувальної промисловості, визначено структуру та функції основних підсистем моніторингу. На підставі аналізу просторового розподілу забруднювачів з урахуванням ландшафтної структури території запропоновано розміщення пунктів моніторингових спостережень.

  Скачати повний текст

Прибережно-морські території й акваторії України розглянуто як прибережно-морські геосистеми (ПМГ), які включають орогідрографічні системи суші, системи шельфу з похованими палеорічковими долинами, системи континентального схилу та його каньйонів з конусами виносу продуктів кінцевої акумуляції матеріалів твердого стоку. ПМГ належать до відкритих геосистем, що характеризуються обміном речовини й енергії з довкіллям. Основною одиницею диференціації ПМГ є "прибережно-морський район" (ПМР) - суміщений район суші та моря, що об'єднує великі ділянки водозбірного басейну певної водної артерії на суші та прилеглої ділянки акваторії з незалежними від інших районів режимом функціонування та балансом наносів. Вдосконалено методику геоекологічного районування з виділенням провінцій, підпровінцій, областей, районів і підрайонів. Проведено регіональне оцінювання природних умов ПМР як підстави щодо раціонального природокористування.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується актуальна проблема збереження та використання замкових комплексів (замків у сукупності з оточуючою забудовою й ландшафтом як складової історико-архітектурної цілісності) під нові функції. Отримав подальший розвиток науковий методичний підхід, згідно якого обґрунтовано алгоритм комплексної рейтингової оцінки впливу факторів на реорганізацію замкових комплексів, що обумовлює передумови нового функціонального використання об'єкту дослідження та визначення пам'яткоохоронних зон замкових комплексів, враховуючи зони візуального сприйняття об'єктів даного типу вздовж траєкторії туристичних маршрутів. Запропоновано принципи функціонально-планувальної реорганізації та практичні рекомендації щодо номенклатури об'єктів обслуговування, відповідно типам нового функціонального пристосування замкових комплексів^UIn the thesis the actual problem of preservation and use of castle complexes (castles in conjunction with surrounding buildings and landscape as part of historical and architectural integrity) for new functions is investigated. The scientific methodological approach was further developed. According to this approach the algorithm of complex rating estimation of factors of influence on reorganization of castle complexes is substantiated. As these factors predetermine the new functional use of the object of study and the determination of the security zones of the castle complexes. This approach also takes into account areas of visual perception of objects of this type along the trajectory of tourist routes. The following principles of functional and planning reorganization of castle complexes are formulated. Practical recommendations for the nomenclature of facilities are offered. These guidelines are designed for the types of new functional adaptation of castle complexes.

Населення птахів азово-чорноморського анклаву сухостепової зони: територіальна, сезонна та ландшафтна неоднорідністьЗ огляду на зазначене, однією з головних умов збереження автохтонного населення птахів в об’єктах ПЗФ регіону є підбір комбінації оселищ, необхідних одночасно для їх безпечного живлення, гніздування, відпочинку, водопою, та підтримка їх належного стану науково-обґрунтованими біотехнічними заходами, зокрема, регульованим випасом степових ратичних або їх свійських аналогів, а на прилеглих землях – відновлення та збереження пасовищ, створення агростепів, застосовування^UThe bird community in the azov-black sea enclave of the dry-steppe zone: territorial, seasonal and landscape heterogeneityThe dissertation is devoted to the study of the avifauna and bird community structure of the azov-black sea dry steppe enclave of Europe in relation to the vision of the protection of autochthonous species and avifaunal complexes of the region. The work was doneat the Azov-Black Sea Ornithological Station of the

Обгрунтовано теоретико-методологічні основи оптимізаційного ландшафтно-екологічного аналізу (наукові підходи, принципи, базові поняття) та його методику, яка пройшла апробацію у Державному парку-пам'ятці садово-паркового мистецтва "Качанівка". Визначено ландшафтно-екологічні принципи оптимізації заповідних територій, розроблено методики аналізу джерел та обсягів забруднення території, аналізу та оцінки її рекреаційного потенціалу, оптимізаційного (функціонально-режимного) зонування природоохоронних територій. На основі ландшафтно-екологічного аналізу парку "Качанівка" та прилеглих територій визначено його рекреаційний потенціал, розраховано рекреаційну ємність та запропоновано схему оптимізаційного зонування.

  Скачати повний текст

Бурхливі процеси суспільного життя минулого сторіччя зумовили суттєве перетворення природних ландшафтів Полісся, яке не припиняється й до сьогодні. Зокрема, значні, за масштабами, антропогенні впливи на такий компонент природного середовища як земля, призвели до інтенсифікації використання цього та інших природних ресурсів Волинської області, що зумовило зниження екологічної стійкості екосистем на значних площах. Сьогодні стало зрозумілим, що через варварське поводження екосистеми потребують ренатуралізації. Без організації, раціонального використання та охорони земельних, водних та інших ресурсів, не можливим є їх відтворення, що вимагає оптимізації і підвищення ефективності використання у складі земельно-ресурсного потенціалу.Дисертаційна робота присвячена конструктивно-географічній оцінці земельно-ресурсного потенціалу Волинської області та розробці заходів з його оптимізації. Для цього було вирішено головні завдання: досліджено сутність поняття та розроблено методику аналізу формування земельно-ресурсного потенціалу Волинської області; розраховані коефіцієнти сільськогосподарської освоєності та розораності території, угідь, складені відповідні картосхеми динаміки їх перебігу, тим самим оцінений антропогенний вплив на земельно-ресурсний потенціал краю в умовах адміністративно-територіальної реформи; визначено ступінь інтенсивності цільового використання земельно-ресурсного потенціалу Волинської області та окреслено заходи з його оптимізації.Важливі питання, пов'язані з земельно-ресурсним потенціалом на мезорівні, не є достатньо вивченими науковими колами, і на сучасному етапі набувають щораз більшого значення. Крім того, виникла потреба всебічного вивчення земельних та інших природних ресурсів на фоні загальних фізико-географічних особливостей регіону для виявлення і глибшого розуміння екологічних проблем, пов'язаних із природокористуванням. Тому конструктивно-географічні аспекти формування перспектив земельно-ресурсного потенціалу області є досить актуальними і дозволять раціонально підійти до його використання у майбутньому.Наукова цінність одержаних результатів полягає в тому, що вперше розроблені тематичні картосхеми районування та відображені територіальні відмінності кількісних та якісних показників земельних ресурсів області; розроблена оцінка ступеня інтенсивності цільового використання земельно-ресурсного потенціалу території в умовах адміністративно-територіальної реформи; визначено екологічно допустимий рівень зміни та окреслено заходи з оптимізації розвитку земельно-ресурсного потенціалу Волинської області.Застосування науково-практичних результатів дослідження сприятиме раціональному використанню земельних ресурсів Волинської області та дозволить державним і місцевим органам влади при проєктуванні схем землекористування громад сформувати концепції розвитку регіональних програм на основі сталого соціально-економічного розвитку.^UThe turbulent processes of social life of the last century led to a significant transformation of the natural landscapes of Polissya, which continues to this day. In particular, significant, on a scale, anthropogenic impacts on such a component of the natural environment as land, led to the intensification of the use of this and other natural resources of Volyn region, which led to a decrease in ecological sustainability of ecosystems over large areas. Today it has become clear that ecosystems need to be renaturalized due to barbaric behavior. Without the organization, rational use and protection of land, water and other resources, it is impossible to reproduce them, which requires optimization and increase the efficiency of use in the land resource potential.The dissertation is devoted to the constructive-geographical assessment of the land resource potential of the Volyn region and the development of measures for its optimization. For this purpose the main tasks were solved: the essence of the concept, the basic principles of use are investigated and the technique of the analysis of formation of land resource potential of the Volyn region is developed; the coefficients of agricultural development and plowing of the territory, lands are calculated, the corresponding maps of the dynamics of their course are made, thus the anthropogenic impact on the land resource potential of the region in the conditions of administrative-territorial reform is estimated; the degree of intensity of target use of land resource potential of Volyn region is determined and measures for its optimization are outlined.The scientific value of the obtained results lies in the fact that for the first time thematic maps of zoning are developed and territorial differences of quantitative and qualitative indicators of land resources of the region are reflected; the estimation of degree of intensity of target use of land resource potential of the territory in the conditions of administrative-territorial reform is developed; the ecologically admissible level of change is defined and measures for optimization of development of land resource potential of the Volyn region are outlined.The application of scientific and practical results of the study will promote the rational use of land resources of Volyn region and allow state and local authorities in designing community land use schemes to form concepts for the development of regional programs based on sustainable socio-economic development.

Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню екологофізіологічних особливостей аборигенних та інтродукованих видів деревних і чагарникових рослин, що природно поширені на девастованих землях Криворіжжя.На прикладі деревно-чагарникових рослинних угруповань порушених земель, було досліджено: таксономічний склад та екологічні групи рослинності, життєвий стан дерев, вміст важких металів та макронутрієнтів в ґрунті та листі рослин, морфометричні та фізіологічні параметри досліджуваних видів, а також запропоновані рекомендації щодо оптимізації заходів заліснення промислових регіонів.Для проведення комплексного аналізу еколого-фізіологічних особливостейаборигенних та інтродукованих видів деревних і чагарникових рослин, буловідібрано 6 дослідних ділянок (30 тимчасових пробних майданчиків), якізнаходяться в умовах високого техногенного навантаження: території колишнього рудника ім. Ф.Е. Дзержинського, Коломоївського, Жовтневого та Карачунівського гранітних кар’єрів Криворізького залізорудного регіону та ландшафтного заказника місцевого значення «Візирка». Зауважимо, що дослідження проводили на потрушених теритріях, які не були рекультивовані. В якості умовного контролю було обрано ділянки в Гурівському лісі (Кіровоградська область), які віддалені від промислових підприємств.Проаналізовано закономірності утворення техногенно девастованих земель.Встановлено, що основними факторами, які призводять до формуваннядевастованих земель є негативні наслідки чинників натурогенного (наслідкиприродних процесів) та антропогенного (наслідки діяльності людини) генезису, а також їх комбінації.У результаті досліджень було виявлено, що деревно-чагарникові угрупованнядевастованих земель Криворіжжя, складаються з 54 видів вищих рослин, щоналежать до які належать до 34 родів та 18 родин. У межах різних дослідних ділянок існує значна варіабельність кількості видів і родин. Найчисельнішими є родини Rosaceae, Salicaceae, Aceraceae та Ulmaceae, що представлені видами на всіх дослідних ділянках.За екологічними і біоморфічними характеристиками видів деревних та чагарникових рослин, побудовано відповідні спектри біо- та екоморф. Основудеревно-чагарникових рослинних угруповань, що природно поширені надевастованих землях Криворіжжя створюють сільванти (55,5% від зальної кількості видів), інші групи представлені меншою кількістю. Крім того серед життєвих форм за класифікацією К. Раункієра (1934) домінують фанерофіти (98,15%), також зустрічаються хамефіти (1,85%). У спектрі гігроморф найчисельнішими є мезоксерофіти, вони представлені майже 37,04 % від загальної кількості рослин, ксеромезофіти, які налічують 31,48% та мезофіти (27,8%). Екогрупа ксерофітів представлена в найменшій кількості – 3,7%.У трофоморфічних спектрах найчисельнішими є мезотрофи (64,8 % відзагальної кількості видів. Наступними, за часткою участі у спектрах, є мегатрофи (13 %) та олігомезотрофи (9,25%). Частка перехідних трофоекоморф є незначною.Аналіз геліоморфічних спектрів виявив переважання геліофітів та сціогеліофітів – кожна екогрупа по 46,3%. Геліосціофіти займають третю позицію та представлені незначною кількістю – 7,41%. У спектрах полленохор переважають ентомофільні деревні та чагарникові види, що природно поширені на девастованих землях Криворіжжя, частка участі яких складає – 74,07%. Анемофільні види становлять меншість – (25,93%). Діаспорохорія представлена різними способами дисемінації: анемохорія переважає в деревно-чагарникових рослинних угрупованнях девастованих земельКриворіжжя та складає 46,41% (від загальної кількості видів), ендозоохоріястановить – 42,6%, види-баллісти займають – 7,3%, види синзоохори представлені найменшою кількістю – 3,7% (від загальної кількості видів).За шкалою В. А. Алексєєва (1989) встановлено, що деревні види рослин, якіприродно поширені на девастованих землях Криворіжжя, мають «ослаблений» життєвий стан за показниками кількості стовбурів (70,18±1,28 умовних балів) і запасів стовбурної деревини (68,46 ± 3,43 умовних балів) та суми площ поперечних перерізів (68,39 ± 2,98 умовних балів).Досліджено таксаційні параметри деревостанів техногенно порушених земель Криворіжжя. З’ясовано, що в складних екологічних умовах суттєво зменшуються біометричні показники дерев: висота дерев зменшуються до 28,8%, діаметр стовбура – до 30,1%, а площа поперечних перерізів та запас стовбурної деревини – до 55,9% та 67,4% відповідно, порівняно з контрольними значеннями (Гурівський ліс, кіровоградська обл.).Проведено аналіз морфологічних параметрів асиміляційного апарату Betulapendula Roth, що природно поширена на модельному Петровському відвалі (м. Кривий Ріг). Відповідно до результатів морфометричного аналізу, в умовахдослідних ділянок Петровського відвалу спостерігається достовірне відхилення лінійних параметрів листків берези повислої щодо контролю.^UThe dissertation is devoted to a comprehensive study of ecological and physiological features of aboriginal and introduced species of trees and shrubs naturally distributed on the devastated lands of Kryvyi Rih district. Using the example of communities of trees and shrubs of the disturbed lands, the following was investigated: taxonomic composition and ecological groups of vegetation, life status of trees, content of heavy metals and macronutrients in soil and plant leaves, morphometric and physiological parameters of the studied species, as well as the recommendations were proposed for optimization of afforestation measures in industrial regions.In order to carry out a comprehensive analysis of the ecological and physiologicalcharacteristics of aboriginal and introduced species of trees and shrubs, 6 xperimental sites (30 temporary test sites) were selected, which are located in the conditions of highman-made load: the territory of the former mine named after F. E. Dzerzhynskyi,Kolomoivskyi, Zhovtnevyi and Karachuny granite quarries of Kryvyi Rih iron ore region and the landscape reserve of local importance «Vizyrka». It should be noted that the research was conducted on the disturbed territories that were not rehabilitated. As a conditional control the plots in Gurivka forest (Kirovograd region), which are distant from industrial enterprises, were chosen.The regularities of formation of technogenically devastated lands were analysed. Itwas established that the main factors that lead to formation of devastated lands are the negative consequences of the factors of natural (consequences of natural processes) and anthropogenic (consequences of human activity) genesis, as well as their combination.As a result of the research, it was found that the tree-shrub groupings of thedevastated lands of Kryvyi Rih district consist of 54 species of higher plants belonging to 34 genera and 18 families. There is considerable variability in the number of species and families within different experimental sites. The most numerous are Rosaceae, Salicaceae, Aceraceae and Ulmaceae families, which are represented by species in all experimental areas.According to the ecological and biomorphic characteristics of woody and shrubspecies, corresponding spectra of bio- and ecomorphs were constructed. The basis of the tree-shrub plant communities that are naturally distributed on the devastated lands of Kryvyi Rih is created by sylvans (55.5% of the total number of species); other groups are represented in smaller numbers. In addition, phanerophytes (98.15%) dominate among life forms according to the classification of K. Raunkier (1934), and chamephytes (1.85%) also occur. In the spectrum of hygromorphs, mesoxerophytes are the most numerous, they represent almost 37.04% of the total number of plants, xeromesophytes, which number is31.48%, and mesophytes (27.8%). The xerophyte ecogroup is represented in the smallest amount - 3.7%.In the trophomorphic spectra, the most numerous are mesotrophs (64.8% of the total number of species). Next, by the share of participation in the spectra, are megatrophs (13%) and oligomesotrophs (9.25%). The share of transitional trophoecomorphs is insignificant.The analysis of haeliomorphic spectra revealed the predominance of heliophytes and scioheliophytes – each ecogroup accounted for 46.3%. Heliosciophytes occupy the third position and are represented by a small amount – 7.41%.Pollenochor spectra are dominated by entomophilous woody and shrub species that are naturally distributed on the devastated lands of Kryvorizhye, the share of which is 74.07%. Anemophilic species are a minority – (25.93%).Diasporochory is represented by various methods of dissemination: anemochoryprevails in tree-shrub plant communities of the devastated lands of Kryvyi Rih district and accounts for 46.41% (of the total number of species), endozoochory is 42.6%, ballist species occupy 7.3%, synzoochory species represented by the smallest number – 3.7% (of the total number of species).According to the scale of V. A. Alekseyev (1989), it was established that woodyspecies of plants, which are naturally distributed on the devastated lands of Kryvyi Rih district, have a «weakened» life state according to the indicators of the number of trunks (70.18±1.28 conditional points) and stocks of trunk wood (68.46 ± 3.43 conditional points) and the sum of cross-sectional areas (68.39 ± 2.98 conditional points). Taxation parameters of trees of technologically disturbed lands of Kryvyi Rih district were studied. It was found that under difficult environmental conditions, the biometric indicators of trees decrease significantly: the height of trees decreases to 28.8%, the diameter of the trunk – up to 30.1%, and the cross-sectional area and stock of trunk wood up to 55.9% and 67,4% respectively compared to control values (Gurivka forest, Kirovograd region).

Досліджено механізм взаємодії гірських ландшафтних структур із магістральними трубопроводами. В результаті запропоновано карти поширення шкідливих природно-географічних процесів та стійкості природних комплексів. На цій основі розроблені ландшафтно-екологічні підходи до оптимізації антропогенно-порушених територій Карпатського регіону.

  Скачати повний текст