В дисертації аналізуються державно-управлінські процеси в Українській державі Гетьмана Павла Скоропадського. Спираючись на широку джерельну базу, визначено рівень легітимності влади Гетьмана, розкрито його правовий статус, місце та роль в системі органів державного управління. Досліджено структуру та компетенцію центральних та місцевих органів державного управління, охарактеризовано інститут державної служби Української держави. В роботі висвітлено пріоритетні напрями управлінської діяльності гетьманської адміністрації. Одним із першочергових управлінських заходів були - визначення території, на яку поширювалися рішення органів державного управління і встановлення державних кордонів. В дисертації розкрито форми управлінської діяльності, основними з яких були організаційна робота, встановлення норм права та їх застосування. Висвітлено методи управління, які застосовували центральні та місцеві органи Української держави: правове регулювання, владне веління, встановлення заборон, застосування примусових заходів. Досліджено практичне здійснення державними органами цензурної справи, проаналізовано правовий статус громадян Української держави та іноземців.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз законотворчої та організаційної діяльності уряду Гетьмана П.Скоропадського щодо формування дієздатної системи місцевих органів влади. Встановлено мотиви державної політики Гетьманату, спрямованої на реформування виконавчої вертикалі та установ самоврядування на місцях. Розглянуто стосунки місцевих самоврядувань і гетьманської влади. Всебічно охарактеризовано позицію громадськості та опозиційних кіл стосовно перетворення дум і земств. Введення до наукового обігу широкого кола джерел дозволило спростувати традиційні для історіографії твердження та визначити нові підходи до висвітлення проблеми становлення місцевих органів виконавчої влади та самоврядування.

  Скачати повний текст

Відтворено комплексну картину зародження, розвитку й бойової діяльності охотницького війська в контексті військово-політичної системи Лівобережної Гетьманщини. Розкрито передумови і причини виникнення найманства в збройних силах гетьманату. На підставі детальної реконструкції основних принципів організації, управління, комплектування, забезпечення та озброєння компанійських та сердюцьких полків визначено головні напрямки й характер еволюції охотницького війська в рамках військово-політичної системи Гетьманщини, з'ясовано характерні риси його військового мистецтва, масштаби участі у воєнних конфліктах.

  Скачати повний текст

Висвітлено історичні передумови та організаційно-правові засади створення охоронного апарату Української Держави 1918 р., визначено сутність охоронної концепції гетьмана П. Скоропадського та форми її нормативного забезпечення. Встановлено, що структурними елементами охоронної системи останнього українського гетьманату були підрозділи Державної варти МВС, воєнізована адміністрація та служба безпеки голови держави, центральні установи та територіальні військово-охоронні підрозділи, військові частини особливого призначення, охоронні установи та збройні сили міністерств фінансів, шляхів і земельних справ, судовий апарат і заклади виконання покарань, а також добровольчі охоронні формування. Доведено, що розгалужений гетьманський охоронний апарат створювався на підставі широкого використання російської імперської нормативної спадщини з урахуванням українських національних особливостей та історичного моменту. Неспроможність охоронної системи, збудованої П.Скоропадським забезпечити непохитність його влади зумовлена причинами не організаційного, а політичного характеру. Спростовано визначення державно-політичного режиму гетьмана як "диктаторського", "маріонеткового", а його охоронного апарату як "карального", "репресивного".

  Скачати повний текст

Проаналізовано комплекс документів з історії фінансової політики уряду України та створення національної грошової системи у період Гетьманату П.Скоропадського. Здійснено історіографічний і джерелознавчий аналіз маловідомих і невідомих архівних документів. Створено комплексну картину урядової фінансової політики у 1918 р. (емісійної, банківської, кредитної, податкової тощо). Відтворено структуру фінансово-адміністративних органів державного управління та влади, процес формування вітчизняної грошової системи в Українській Державі як складової створення національної фінансової системи доби визвольних змагань 1917 - 1923 рр. і загальноукраїнського державотворчого процесу. Розкрито їх теоретичні засади у контексті російської державно-фінансової структури та міжнародної фінансово-економічної думки.

  Скачати повний текст

Вперше висвітлено особливості національно-духовного визволення й відродження України. Виявлено специфічні риси шкільної справи за часів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР, частково радянської України. На підставі аналізу недоступних раніше архівних матеріалів досліджено концептуальні засади розвитку народної освіти та формування освітянської політики, питання підготовки вчительських кадрів для української школи, проаналізовано функціонування мережі навчальних закладів. Значну увагу приділено проблемі підготовки нової навчальної літератури й заходам щодо матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів. Обговорено діяльність системи органів управління зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

Досліджено українсько-російські і українсько-польські відносини середини 1650-х - першої половини 1660-х рр. з врахуванням їх тісної взаємодії і взаємовпливів, на підставі аналізу широкої фактури міжнародних процесів Центрально-Східної Європи та в контексті пошуку елітою козацької України способів легітимації свого привілейованого становища. Встановлено, що вирішення проблеми легітимації нової еліти однією з головних домінант зовнішньополітичної діяльності Гетьманату. Проаналізовано вплив української зовнішньої політики на структуру військово-політичної рівноваги в Центрально-Східній Європі. Визначено рівень кореляції зовнішьополітичного курсу Гетьманату та регіональних процесів. Розглянуто існуючі характеристики вузлових питань українсько-російських та українсько-польських відносин. Запропоновано нове тлумачення суті суспільно-політичного протистояння на Лівобережжі на початку 1660-х рр.

  Скачати повний текст

Доведено, що суди та правоохоронні органи Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії в своїй діяльності деякий час керувалися законами колишньої Російської імперії та тимчасового уряду, зокрема, "Уставом Уголовного Судопроизводства" 1864 р., які поступово було зміцнено та доповнено урядами Української Народної Республіки та Української держави. Встановлено, що нормативно-правові акти Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії в галузі судочинства закріпили низку положень, відмінних від тих, що містилися у дореволюційному російському законодавстві, які стали принципово новими на той час: порядок формування судів, їх кількісний склад, відсутність присяжних засідателів під час судового розгляду справи та відмова законодавців від апеляційного оскарження вироку суду. Обгрунтовано положення, що важливою новацією закону Директорії "Про поступовання в штабних судах" є виділення порушення кримінальної справи в окрему стадію судочинства, яка згодом стала першою стадією в радянському та сучасному українському кримінальному процесі. Зазначено, що більшість нормативно-правових актів у галузі судочинства, прийнятих у періоди Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії, не діяли внаслідок складної політичної ситуації в Україні та важких умов військового часу.

  Скачати повний текст

Досліджено процес конституційного будівництва в Українській Народній Республіці, Українській Державі періоду Гетьманату, Західноукраїнській Народній Республіці та Українській Народній Республіці періоду Директорії, окрім радянського періоду, а також їх нормативно-правову і нормативно-проектну базу до 1920 р. включно. Розкрито причини, що негативно вплинули на розвиток української державності у 1917 - 1920 рр. Особливу увагу приділено вивченню проектів конституції Української Держави часів Гетьманату, де вперше було здійснено глибокий правовий аналіз двох раніше неопублікованих проектів конституції, встановлено їх авторство.

  Скачати повний текст

З'ясовано роль внутрішніх і зовнішніх економічних, політичних і культурних чинників, які впливали на створення комплексу однострійного одягу збройних сил часів Української революції, грунтуючись на аналізі опублікованої літератури, архівних джерел учасників подій: військовослужбовців формувань Центральної Ради, Гетьманату, УНР і ЗУНР, ворожих вояків (червоних, білих, біло-зелених, польських жовнірів), бійців та офіцерів експедиційних корпусів четвертного союзу та Антанти. Проаналізовано та порівняно використання культурного чинника свідомості українського народу на прикладах створення зразків одягу національних збройних сил України. Досліджено регіональні особливості військової культури, охарактеризовано її основні елементи у різних регіонах України, вплив на них політичних і національних чинників. Визначено роль ідеологічних факторів у формуванні нових зразків бойових одностроїв України.

  Скачати повний текст

Розглянуто, систематизовано, проаналізовано основні групи історіографічних джерел з проблеми дослідження української історіографії внутрішньої політики Гетьманату П.Скоропадського, визначено головні теоретичні напрями у її розробці, а також її концептуальні та методологічні засади. Показано негативний вплив ідеологічних догм та політичної боротьби на процеси вивчення та осмислення історії Української Держави. Висвітлено порівняльний аналіз оцінок і трактування внутрішньої політики Гетьманату П.Скоропадського, що сформувалися в межах різних теоретичних напрямків і груп. Розглянуто основні періоди розвитку історіографії проблеми. Визначено коло проблем, що потребують подальшого вивчення та наукової інтерпретації.

  Скачати повний текст

Досліджено історію формування та розвитку дипломатичних, військово-політичних та економічних зв'язків українських національних урядів доби Центральної Ради, гетьманату П.Скоропадського та Директорії із суміжними та географічно близькими державами та державними новоутвореннями, що постали внаслідок розпаду Російської імперії та активізації національно-визвольних рухів: Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією, Грузією, Доном, Естонією, Кримом, Кубанню, Латвією, Литвою, Молдовою, Північним Кавказом, Польщею та Фінляндією. На основі критичного переосмислення існуючого наукового доробку, розроблених нових концептуально-теоретичних і науково-методологічних підходів, аналізу раніше нез'ясованих або маловідомих фактів, із залученням доступних нині першоджерел визначено місце та роль УНР (за часів Центральної Ради та Директорії) та Української Держави (гетьманату П.Скоропадського) у структуруванні постімперського державно-національного простору на теренах Прибалтики, Білорусі, Причорномор'я та Кавказу протягом 1917 - 1921 рр. Обгрунтовано концепцію визрівання об'єктивних тенденцій потенційного регіонального лідерства України серед "окраїнних держав" у даний період, аргументовано висновок щодо провідної ролі України в ініціюванні процесу формування військово-політичних та економічних союзів новопосталих державних утворень на території колишньої Російської імперії в 1918 - 1921 рр. і виявлено причини їх невдачі.

  Скачати повний текст

Висвітлено вплив на зовнішньополітичний курс Української Держави умов Брестського мирного договору та німецько-австрійської окупації. Проаналізовано формування концепції керівництва Гетьманату щодо стосунків з Українською Державою та правлячих кіл РРФСР. Досліджено ставлення до "російського питання" основних течій політичної еліти Української Держави. Розглянуто хід українсько-російських мирних переговорів та встановлення дипломатичних стосунків між обома сторонами, а також роль економічних і політико-ідеологічних факторів у розвитку переговорного процесу. Досліджено основні засади та форми відносин Української Держави з російськими нерадянськими територіальними утвореннями. Визначено рівень впливу міжнародних чинників на реалізацію Гетьманатом зовнішньої політики стосовно РРФСР. З'ясовано причини кардинальної зміни політичного курсу Української Держави на федеративну спілку з російськими монархічними колами та роль у цьому процесі П. Скоропадського.

  Скачати повний текст

Уперше розглянуто періодику України як масове історичне джерело дослідження вітчизняної культури періоду Української революції 1917 - 1920 рр. Охарактеризовано методологічні та методичні аспекти дослідження, на основі яких здійснено пошук, систематизацію, опрацювання та бібліографічний опис періодичних видань. Розкрито зміст поняття "українська преса". Досліджено загальні тенденції формування і функціонування газетної періодики України в період Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР, УСРР, запропоновано її систематизацію і класифікацію, проаналізовано тематику і зміст опублікованих матеріалів періодичних видань, зокрема тих, що тривалий час перебували в спецсховищах. В результаті проведеної наукової роботи одержано ряд нових історичних фактів про найважливіші події і явища в усіх царинах духовного життя складного періоду українського суспільства.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу архівних документів та матеріалів виявлено закономірності становлення та розвитку законодавства України у 1917 - 1920 рр. Здійснено правову оцінку та визначено етапи функціонування системи законодавства досліджуваного періоду. Висвітлено позитивні здобутки українських законодавців у різних галузях права, виявлено причини занепаду правової системи України у 1917 - 1920 рр., як і в цілому власної державності. Узагальнено правовий досвід державного будівництва в УНР періоду Української Центральної Ради, Українській Державі П.Скоропадського та УНР періоду Директорії.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз мовної політики Центральної Ради, Гетьманату та Директорії УНР у макросоціолінгвістичному аспекті. З'ясовано, що основними напрямами реалізації мовної політики досліджуваного періоду є статусне та корпусне мовне планування. Зазначено, що дана стратегія сприяла юридичному закріпленню статусу української мови як державної, істотному розширенню її функціональних можливостей, розгортанню кодифікаційних процесів, активізації мовознавчих досліджень. У законодавчому забезпеченні діяльності українських урядів виокремлено та систематизовано ряд директивних документів, на яких грунтувалися статусні заходи. Зроблено висновок про послідовність та наступність мовної політики Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР. Проаналізовано участь держави у визначенні заходів корпусного планування. Як вияв корпусної мовної політики кваліфіковано діяльність тогочасних правописних і термінологічних комісій, видання термінологічних словників, директивні документи про використання української мови у діловодстві. Обгрунтовано вплив мовної політики Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР на суспільну свідомість та мовну поведінку.

  Скачати повний текст

Розглянуто історико-правові проблеми становлення, розвитку та практичної діяльності системи органів й установ виконання покарань України як складової частини карально-охоронного механізму. Установлено, що Головне тюремне управління виникло та зміцнилось як орган виконавчої влади державного апарату царської Росії, основу діяльності якого становили організаційні функції стосовно налагодження діяльності з забезпечення одноманітних умов виконання кримінальних покарань на всій території імперії, у тому числі в Україні. Вивчено правові засади діяльності системи виконання кримінальних покарань за часів перебування при владі Тимчасового уряду, Української Центральної Ради, Гетьманату та Директорії. З часом, у радянський період існування, перебуваючи у підпорядкуванні НКВС, поєднавши у своїй компетенції правоохоронні та репресивно-каральні функції, система виконання покарань вийшла з фактичного підпорядкування органів влади та управління республіки й перетворилась на знаряддя вирішення соціально-політичних і економічних проблем в Україні шляхом беззастережних репресивних заходів.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний історико-правовий аналіз становлення та розвитку законодавчого процесу й елементів законодавчої техніки у період Центральної Ради, Гетьманату П.Скоропадського та Директорії. Запропоновано визначення терміна "законодавчий процес". Висвітлено особливості здійснення та тенденції розвитку законодавчої процедури, зв'язки між законодавством, правила підготовки проектів законодавчих актів. Визначено характерні спільні риси законотворення для всіх досліджених державних утворень. Значну увагу приділено питанням запровадження української мови у нормотворчість, а також роботи стосовно систематизації законодавства 1917 - 1920 рр. Зроблено висновок, що характерною рисою законодавчого процесу у трьох державах, що існували на території України у 1917 - 1920 рр., була його наступність, а також постійний розвиток й удосконалення. Зазначено, що кожне нове державне утворення у межах запровадженої форми державної влади сприймало здобутки попереднього. Водночас залежність від форми державної влади, від політики, яку проводило нове державне утворення, гальмувало втілення у життя прогресивних ідей, їх розвиток, підвищення якісних характеристик законодавчого процесу, законодавчих механізмів у досліджений період та нормативно-правових актів.

  Скачати повний текст

Визначено місце та роль партій російських есерів і меншовиків у політичній структурі України на початку національно-демократичної революції 1917 - 1920 рр., розглянуто взаємовідносини російських соціалістів з Центральною Радою під час прийняття I та II Універсалів. Висвітлено діяльність російських меншовиків і есерів у складі Центральної Ради після проголошення УНР та їх ставлення до III і IV Універсалів, а також у добу Гетьманату. Розглянуто діяльність російських соціалістів у добу Директорії УНР. Проаналізовано політичну кризу у лавах російських есерів та меншовиків наприкінці Української національно-демократичної революції. Зроблено висновок, що політика так званої третьої сили російських есерів і меншовиків гальмувала Українську революцію, була однією з основних причин її поразки.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз формування та розвитку теорії народного представництва. Вивчено витоки народовладдя та ставно-представницьких органів у Київській Русі, сеймовий досвід польсько-литовського періоду та Ради на Гетьманщині (склад, компетенцію, порядок роботи), а також українське представництво у парламентських установах Австро-Угорщини та Державній думі Росії. Значну увагу приділено становленню вітчизняного парламентаризму у добу національно-визвольних змагань 1917 - 1920-х рр., зокрема, формуванню складу та представництва, організаційних структур, компетенції, функцій та порядку роботи Української Центральної Ради; ідеям і спробам скликання народного представництва доби Гетьманату та Директорії; розвитку парламентаризму в ЗУНР, започаткуванню радянських вищих представницьких органів.

  Скачати повний текст