Розглянуто питання ідентифікації особи в судовій медицині на основі ПЛР-аналізу геномної ДНК кісткової тканини. Проведено порівняльний аналіз основних методів виділення ДНК зі кісткової тканини та її ампліфікації. Розроблено методологічні аспекти проведення судово-медичного молекулярно-генетичного дослідження, об'єктом якого є кісткова тканина різного структурного типу та ступеня збереження. Запропоновано модифікації основних етапів виділення геномної ДНК з тканини кісток, узятих від гнильно змінених, ексгумованих, скелетованих, підданих дії високих температур трупів. Розроблено принципи й умови ПЛР-типування виділеної ДНК кісткової тканини. Запропоновано методичні рекомендації з відбору, підготовки й умов зберігання кісткового біоматеріалу. Розроблено практичні рекомендації з проведення судово-медичної молекулярно-генетичної ідентифікаційної експертизи за кістковими залишками. Модифіковані протоколи виділення ДНК з кісткової тканини та її ПЛР-типування впроваджено у практику судово-медичної експертизи різних регіонів України.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано вплив інвазійних патогенів на функціонування усталених екосистем та загрози біорізноманіттю від поширення адвентивних збудників хвороб. Зроблено критичний аналіз теорій масового пошкодження та всихання лісів, оцінено вплив інвазійних патогенів на ці процеси. У водах рік у прикордонних районах між Польщею та Україною найчастіше траплялися Phytophthora gonapodyides, P. lacustris та P. cactorum та види Pythium (Pу. oopapillium, Pу. angustatum, Pу. longicarpum, Pу. lycopersicum, Pу. citrinum). Із ґрунтів, відібраних у деревостанах листяних порід ідентифіковані види роду Phytophthora (P. bilorbang, P. cactorum, P. gallica, P. gonapodyides, P. lacustris, P. plurivora, P. polonica) та види з роду Pythium (Py. unregulare, Py. intermedium, Py. litorale, Globisporangium mamillatum, Py. violae, Phytopythium citrinum, Phytopythium litorale). Phytophthora bilorbang, P. polonica, P. gallica та P. plurivora вперше виявлені в лісових ґрунтах як нові види на території України. Сезонну динаміку поширення Hymenoscyphus fraxineus у природно інфікованих пагонах ясена вивчали з допомогою специфічного qPCR в реальному часі для оцінки кількості ДНК в тканинах протягом весни, літа, осені та зими. У зовнішніх шарах здорової кори присутність ДНК H. fraxineus виявляли протягом року. У серцевині та заболоні на ділянках без симптомів, які розташовані поряд із некрозами кори, кількість ДНК була більшою. Сезонні зміни листового мікобіому досліджували на листках ясена звичайного та (для порівняння) горобини звичайної. Багатство видів грибів було вищим у червні і вересні на листках горобини, а у липні та на початку серпня навпаки – на листках ясена. Шляхом секвенування продуктів ПЛР та за допомогою платформи Illumina MiSeq NGSґ і біоінформативного аналізу у ґрунтах посадок туї західної (Thuja occidentalis) в Україні та Польщі виявлено низку адвентивних ґрунтових патогенів відділу Ascomycоta. Серед таксонів відділу Basidiomycota ідентифіковано інвазійного збудника кореневих гнилей Armillaria novae-zelandiae. Запропоновано концептуальні засади попередження поширення інвазійних шкідливих організмів у насадженнях лісових та урбанізованих екосистем, які включають 1) запобігання, 2) раннє виявлення, 3) викорінення та 4) контроль.^UA critical analysis of the forest decline theories has been reviewed to estimate the role and involvement of invasive pathogens in these processes and demonstrate the existing differences in the interpretation of spread and the impact of invasive pathogens that can cause diseases of the trees. Experiment with detecting pathogenic Oomycetes organisms in the rivers and streams along the Polish-Ukrainian border proved that the water can be one of the pathways for Phytophthora sp. introduction demonstrating no borders for pathogens and water as a neglected source of these phytopathogens. Three Phytophthora species (P. gonapodyides, P. lacustris and P. cactorum) were detected in Ukrainian rivers presumably moving naturally towards the EU border. Species of the Pythium genus, and among them the most common ones like Py. lycopersicum, Py. sylvaticum, Py. citrinum and Py. terrestris, were detected in Polish rivers. All deleted species belonging to both geniuses cause damage to the fine root and trunk collars of many forest tree species. Seven Phytophthora species including invasive ones (P. bilorbang, P. cactorum, P. gallica, P. gonapodyides, P. lacustris, P. plurivora and P. polonica), and two other clades six taxa were detected from the various forest types with tree species showing indicative symptoms of Phytophthora infections. The main representatives of Pythium were (Py. unregulare, Py. intermedium, Py. litorale, Globisporangium mamillatum, Py. violae, Phytopythium citrinum, Phytopythium litorale). Four of the Phytophthora species (P. bilorbang, P. gallica, P. plurivora and P. polonica) have previously never been reported from broadleaf forests in Ukraine. The sequences obtained for all Phytophthora isolates were registered in GenBank (Accession no.'s MT420377–MT420411). The underbark stem inoculation tests on black alder and Silver birch seedlings demonstrated plants' susceptibility to five Phytophthora species (P. plurivora, P. bilorbang, P. polonica, P. gonapodyides, P. cactorum) and proved high pathogenicity impact of tested Phytophthora sp. on the host species. The bark necrosis and extension of discoloration in sapwood and pith in a stem region with the season-specific patterns were studied on naturally infected ash plants using a H. fraxineus-specific qPCR assay and light microscopy. This study confirmed that hyphal growth in the starch-rich perimedullary pith is of particular importance for both axial and radial spread of H. fraxineus, but that most of its biomass accumulates in sapwood parenchyma. Results of the study present new information that refines the current stem invasion model. It was also shown that mycobiome comparison between healthy and symptomatic European ash leaflets revealed no significant differences in the relative abundance of H. fraxineus but the overall fungal richness on European ash leaves declined significantly towards autumn along with an estimated increase in H. fraxineus biomass. Soils' mycobiota associated with northern white cedar (Thuja occidentalis) was analyzed using Illumina MiSeq sequencing in Poland and Ukraine. A total of 11490 operational taxonomic units (OTUs) were obtained from the soil samples representing 950 taxa of fungi. The frequencies of Ascomycota were 28% in Ukrainian soil samples and 72% in Polish soil samples detecting a group of invasive soil pathogens that can cause different types of plant diseases. The abundance and diversity of soil mycobiota were discussed. The mycobiome of Thuja occidentalis, Juniperus communis, J. conferta, Buxus sempervirens, Chamaecyparis lawsoniana represented 49,65% of fungi taxa was found belonging to Ascomycota, 18% to Basidiomycota, 0,315% to Mucoromycota, 0,024% to Blastocladiomycota, 0,462% to Chytridiomycota, 0,107% to Glomeromycota and 0,260% to Rozellomycota. 18 newly invasive species that are listed as EPPO and CABI species were also detected. Two invasive boxwood pathogens Clonostachys buxi and Calonectria pseudonaviculata were isolated from the infected boxwood leaves and added to the list of invasive pathogens in Ukraine. The conceptual principles for preventing the spread of invasive pathogens into the forest and urban ecosystems were proposed and include 1) prevention, 2) early detection, 3) eradication, and 4) control.

Вперше за умов використання штучного зараження бульб співродичів культурних сортів, виділено види, перспективні щодо пошуку джерел стійкості проти сухої фузаріозної гнилі. Встановлено їх генетичний потенціал за даною ознакою, проведено гомозиготизацію цінних алелей, на підставі чого створено джерела ознаки. Встановлено фенотипове вираження резистентності проти хвороби у первинних, вторинних міжвидових гібридів та їх генетичну цінність щодо подальшого використання. Доведено можливість інтрогресії ефективних генів контролю стійкості проти сухої фузаріозної гнилі від диких видів до первинних, вторинних міжвидових гібридів, включаючи одноразове схрещування з сортами, без зниження фенотипового прояву ознаки та їх генетичної цінності. Створено та виділено бекроси багатовидових гібридів, які поєднують високу резистентність проти хвороби, що є свідченням вдалої інтрогресії у них ефективних генів контролю ознаки від диких, культурних видів, з аналогічним проявом окремих або комплексу інших господарсько-цінних ознак. Виявлено високу стійкість щодо сухої фузаріозної гнилі, інші господарські ознаки серед потомства від бекросування резистентних проти хвороби міжвидових гібридів, що дозволило визначити їх генетичну цінність щодо практичної селекції.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання виділення на підставі агробіологічної та технологічної оцінки 12 нових стійких гібридних форм технічного винограду селекції Інституту винограду і вина ім. В.Є.Таїрова перспективних для сортаменту винограду України і селекційних цілей. Встановлено ступінь стійкості проти морозу та порівняльну стійкість вегетативних і генеративних органів куща проти мілдью, оїдіуму, гнилі ягід і чорної плямистості - найбільших грибних хвороб у степовій зоні півдня України. Визначено особливості варіювання головних селекційних ознак і рівень їх стабільності. Доведено принципову можливість виділення серед нових гібридних форм високопродуктивних, придатних для виготовлення якісних сухих вин.

  Скачати повний текст

Здійснено агробіологічне та технологічне вивчення нових сортів винограду, а саме, "Перлинка", "Святковий Магарача", "Ай-Петрі" і "Кафа" у західній передгірно-приморській зоні виноградарства Криму з метою виділення найперспективніших сортів для вирощування за даних умов. Установлено їх високу продуктивність і врожайність у даній зоні. За силою росту нові сорти визначено як сильнорослі з високим ступенем визрівання однолітних пагонів. З'ясовано, що сорти "Святковий Магарача" і "Кафа" виявляють підвищену стійкість до розповсюджених хвороб мілдьї, оїдіуму, сірої гнилі. Визначено високу кількість біологічно-активних речовин у свіжих ягодах всіх нових сортів винограду, з яких виготовляють високоякісні столові, а за наявності відповідних кондицій урожаю - міцні та десертні вина. Виявлено, що рентабельність вирощування сортів "Перлинка", "Святковий Магарача" і "Кафа" удвічі перевищує у даній зоні сорти "Аліготе ", "Первісток Магарача", "Каберне-Совіньон" і "Антей магарачський".

  Скачати повний текст

Вивчено агробіологічні та технологічні властивості нових гібридних технічних форм винограду селекції Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є.Таїрова. За результатами фенологічних спостережень встановлено, що досліджені форми за показником тривалості продукційного періоду є пізніми та дуже пізніми, відзначено їх високу плодоносність та середньорослість. Для більшості гібридів характерним є добре або посереднє визрівання однорічних пагонів, а також висока зимо- та морозостійкість. Досліджено стійкість зразків до грибних хвороб (мілді, оїдіуму), а також до гнилі ягід і чорної плямистості на жорсткому інфекційному фоні, виявлено шість форм, стійких до трьох і одну (34 - 4 - 49) - до чотирьох хвороб винограду. Значна продуктивність і адаптивність більшості гібридних форм поряд з високою якістю виноматеріалів дозволяє зробити висновок щодо доцільності вирощування кращих з них за промислових умов, зокрема, чорноягідної Хаджибей (31 - 53 - 37) і білоягідної Загрей (34 - 4 - 49), білоягідну форму 39 - 35 - 88 рекомендовано використати для подальшої селекційної роботи.

  Скачати повний текст

Вивчено нові перспективні столові сорти винограду зі стійкістю до хвороб і несприятливих умов середовища, впровадження яких у виробництво дозволить знизити застосування ядохімікатів і збільшити виробництво винограду. Наведено агрогосподарську характеристику нових стійких столових сортів за умов західної передгірсько-приморської зони Криму. Виділено сорти з найвищими показниками плодоношення. Кліматичні умови за роки досліджувань відзначалися великою різноманітністю, що дозволило вивчати сорти за несприятливих погодних умов (засуха, надмірні опади). Відзначено, що ряд сортів виділялись за урожайністю та продуктивністю навіть за несприятливих умов. Вивчено стійкість нових сортів до морозу, хвороб. Внаслідок заморожування в холодильній камері та візуального обстеження виділено сорти, що виявили найбільшу морозостійкість і стійкість до хвороб (оідіум, мільдью, сіра гниль). За результатами досліджень встановлено, що ряд нових стійких столових сортів перевершили за продуктивністю, якістю урожаю та ефективністю обробітку контрольні сорти.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльну комплексну агроекологічну оцінку ефективності застосування традиційного хімічного протруйника вітавакс 200ФФ та окремого і сумісного використання комплексного біологічного препарату (КБП) і полімінерального добрива (ПМД) на розвиток і поширення кореневих гнилей у посівах ячменю. Науково обгрунтовано й експериментально підтверджено, що роздільна та сумісна предпосівна обробка насіння КБП і ПМД поліпшує поживний режим й активізує біологічні процеси у грунті. Встановлено доцільність доповнення базової технології вирощування ячменю ярого з застосуванням КБП та ПМД з метою покращення фітосанітарного стану посівів, підвищення урожайності та поліпшення якості зерна. Показано, що використання цих маловитратних заходів підвищення продуктивності ячменю супроводжується достовірним зростанням показників енергетичної та економічної ефективності.

  Скачати повний текст

Вивчено поширення, шкодочинність і розвиток збудників борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей залежно від екологічних факторів за умов Полісся. Удосконалено систему захисту насіннєвих посівів ячменю ярого від хвороб. Визначено найбільш поширені збудники плямистостей листя і кореневих гнилей ячменю ярого за умов Полісся. Установлено залежність розвитку цих хвороб від рівня гідротермічного коефіцієнта (ГТК). Досліджено розвиток борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей за цих умов, залежно від елементів систем удобрення й обробітків грунту. Виявлено найбільш стійкі сорти ячменю ярого до цих хвороб. Установлено найбільш ефективні протруйники насіння (Сумі 8 ФЛО, к.с., 1,7 л/т і Росток, к.е., 1 л/т), фунгіциди для обробки посівів (Рекс Т, к.с., 1 л/га та Імпакт 25 SC, к.с., 0,5 л/га) у суміші з біопрепаратом (мікосан Н, 3 % в.р.к., 4 л/т та мікосан В, 3 % в.р.к., 5 л/га) проти борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей. Доведено можливість зменшення доз фунгіцидів за рахунок включення в систему захисту біопрепаратів. Удосконалено традиційну та розроблено агроекологічно доцільну систему захисту насіннєвих посівів ячменю ярого від борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей. Показано її біологічну ефективність проти цих хвороб та досліджено вплив на окремі групи грунтової біоти, підвищення врожаю зерна, покращання його якості. Обгрунтовано енергетичну й економічну доцільність її застосування.

  Скачати повний текст

На основі результатів багаторічних досліджень та їх узагальнення розроблено агроекологічне обґрунтування контролю чисельності шкідливих організмів в агроценозах зернових колосових культур Центрального Лісостепу України. Встановлено основні чинники дестабілізації фітосанітарного стану посівів зернових культур, які полягають у високій розораності території, порушенні науково обґрунтованої структури посівних площ, вирощуванні сортів інтенсивного і типу з високою здатністю до накопичення фітопатогенної мікобіоти та значним пестицидним навантаженням. Визначено, що 58% обстежених посівів характеризуються високою чисельність шкідливих організмів із перевищенням економічного порогу шкідливості, що визначає фітосанітарний стан як екологічно небезпечний. Перевищення рівня ЕПШ бур'янів у 2,03,3 раза, домінуючих хвороб таких, як кореневі гнилі у 2,8–4,0, борошниста роса пшениці – в 6,3–8,2 та різновидів плямистостей ячменю – в 2,5 раза свідчить про біологічне забруднення й посилення екологічних ризиків в агроекосистемах. Розроблено екологічно безпечні системи контролю шкідливих організмів, які забезпечують високу господарську (підвищення врожайності на 19-25%), екологічну (зниження норм внесення гербіцидів на 17-33%) й економічну (прибуток до 8574 грн/га, рентабельність 60-63%) ефективність.^UBased on the results of many years of comprehensive research and their generalization, an agroecological substantiation of the control of the number of harmful species of organisms in the agrocenoses of grain ear-forming crops in Central Forest-Steppe of Ukraine has been developed. The main factors of destabilization of phytosanitary condition of grain crops sowings, which consist in high plowing of the territory, violation of scientifically substantiated structure of sowing areas, cultivation of varieties of intensive and semi-intensive type with high ability to accumulate phytopathogenic mycobiota and significant pesticide load. It was determined that in 58% of the surveyed crops the number of harmful organisms with exceeding the economic threshold of harmfulness was detected, which determines the phytosanitary condition as ecologically dangerous. Exceedance of the level of ETH (economic threshold of harmfulness) of weeds in 2.0-3.3 times, dominant diseases such as root rot in 2.8–4.0, powdery mildew of wheat - in 6.3–8.2 and varieties of barley spots - in 2.5 times indicates biological pollution and increased environmental risks in agroecosystems. Ecologically safe systems of harmful organisms control which provide high economic (increase of productivity by 19-25%), ecological (decrease in norms of introduction of herbicides by 17-33%) and economic (profit to 8574 UAH/hectare, profitability 60-63%) efficiency are developed.

Дисертацію присвячено з'ясуванню перебігу адаптивних реакцій озимої пшениці (Triticum aestivum L.) у патосистемі рослина-патоген за інфікування Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron) Deighton та екзогенної регуляції біотичним (бактеріальними ізолятами Bacillus subtilis 537/Б1) та абіотичним (наночастками металів Ag та Cu) ефекторами.Актуальність теми кваліфікаційної роботи зумовлена необхідністю поглиблення наукових досліджень щодо вивчення специфічних та неспецифічних реакцій рослинного організму на дію змінних умов середовища за глобальних кліматичних процесів. Адже загальний ефект цих змін на збудників хвороб значною мірою буде визначатись результативністю використання стійких до патогенів сортів. Окрім цього, актуальність теми перекликається з пошуком нових підходів до управління реакціями стресостійкості рослинного організму за допомогою біологічно безпечних засобів захисту рослин.Сучасне агровиробництво несе колосальні втрати врожаю внаслідок впливу стресових чинників різної природи. Так, для основної сільськогосподарської культури – пшениці – чисельність патогенних стресорів перевищує сотню, близько половини з яких становлять грибні захворювання. Серед них виділяється очкова плямистість (син. церкоспорельоз, прикоренева церкоспорельозна гниль), викликана грибом P. herpotrichoides. Очкова плямистість спричиняє вилягання злакових культур сільськогосподарського призначення, що призводить до 25%втрат врожаю. На сьогодні повністю імунні до церкоспорельозу сорти відсутні, тому для проведення досліджень, зокрема, було обрано відносно стійкий сорт озимої пшениці – Renan, що має один із чотирьох відомих генів стійкості до церкоспорельозу – Pch1. Для порівняння та вивчення адаптивних реакцій використовували також сорт Миронівська 808, що характеризується високою продуктивністю, але є сприйнятливим до P. herpotrichoides. Варто зазначити, для багатьох патосистем показано генетичну варіабельність патогену, що беззаперечно має враховуватись при розробці прогностичних моделей впливу змін клімату на здоров'я рослин в конкретних умовах існування. Разом з тим, наявні експериментальні моделі ігнорують цей фактор як на рівні досліджень в межах певних кліматичних зон, так і на рівні окремих агроценозів.^UThe thesis is devoted to the investigation of winter wheat (Triticum aestivum L.) adaptive reactions in the plant-pathogen pathosystem under Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron) Deighton infection and exogenous regulation by biotic (by Bacillus subtilis 537/Б1 bacterial isolates) and abiotic (by silver and copper nanoparticles) effectors.The qualification work topicality is due to the necessity of deepening research for studying specific and nonspecific reactions of plants under fast-changing environmental conditions in global climatic processes.The overall effect of these changes for the pathogens will largely be determined by the results of pathogen-resistant varieties use and new approaches to control stress reactions of plants with biologically safe plant protection products.Nowadays, agricultural production has huge crop losses due to the influence of various factors. The number of pathogenic stressors for the main agricultural crop – wheat – exceeds 100 diseases. Half of them are fungal diseases. These include eye spot causal agent (cercosporelosis, or cercosporelosis basal rot), caused by the P.herpotrichoides fungus.Eyespot disease causes lodging of wheat, barley, rye, which resulted in 25% of crop losses. Today there are no completely immune varieties to cercosporelosis. Therefore, for our investigation were selected a relatively resistant winter wheat variety Renan. Renan has the Pch1 gene, which is one of the four known genes of resistance to cercosporelosis. To study the plant adaptive responses were also used Myronivska 808variety, which is characterized by high productivity, but is more susceptible to P.herpotrichoides.However, the genetic variability of the pathogen has been shown for most pathosystems. It undoubtedly should be taken into during development predicting models for climate change impact to plant health in specific habitats. At the same time, the existing experimental models ignore this factor both at the research level within certain climatic zones and on the individual agrocenoses level.Original models of wheat biotic stress caused by P. herpotrichoides and exogenous regulation of its stress responses by Ag and Cu nanosized metals and the B. subtilis bacterial isolates suspension were developed in the presented work. Thus, the study subject is presented by the 3 model systems: plant-pathogen, plant-pathogen + abiotic effector (nanoparticles) and plant-pathogen + biotic effector (bacteria).Our investigation considers the understudied relationships of defense mechanisms using appropriate markers of stress tolerance at the cellular, tissue, and organism levels that are likely to be involved in the plant adaptive responses. However, their manifestation specificity at the phenotypic or metabolic level remains unknown for a specific coincidence of stressors.It was studied the whole organism morphometric parameters such as tissues water supply – as the first "visual" indicators of the biotic stressors action; the activity of specific PR-proteins – lectin-like proteins of different cellular compartments, which play an important role in the formation of plant protective reactions to the pathogen; biochemical markers – the content of the TBA-reactive substances (a marker of the oxidative stress development), catalase and superoxide dismutase activity (important antioxidant enzymes). The cellular and organ specificity of the stress reactions development of wheat seedlings aboveground and underground parts under pathogen defeat was determined.The obtained results of studies on the adaptive reactions of winter wheat in three model systems showed the functional orientation of regulatory systems of different wheat genotypes under P. herpotrichoides infection and the effect of Ag, Cu biocidal metal nanoparticles, or B. subtilis bacterial isolates.

У дисертації представлено результати досліджень білої та сірої гнилей рослин, внутрішньовидової диференціації їх збудників – некротрофних грибів Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary і Botryotinia fuckeliana (de Bary) Whetzel (Botrytis cinerea Pers.), обґрунтувано заходи контролю хвороб. Встановлено симптоматику білої та сірої гнилей в агроценозах і фітоценозах квітниково-декоративних культур. Виявлено рослини-живителі грибів S. sclerotiorum і B. cinerea. Вивчено вплив хвороб на продуктивність та якість врожаю сільськогосподарських культур і квітниково-декоративних рослин. Установлено закономірності впливу метеорологічних умов на динамікупоширення і розвиток білої та сірої гнилей рослин. Досліджено біоекологічні особливості патогенів S. sclerotiorum і B. cinerea та їх популяції у різних ґрунтово-кліматичних умовах, здійснено їх скринінг за здатністю продукувати склероції, оцінено групи міцеліальної сумісності, фітотоксичність та вивчено патогенні властивості ізолятів грибів, вилучених з різних рослин-живителів. Проведено оцінку стійкості сортів і гібридів рослин проти білої та сірої гнилей. Визначено вплив агротехнічних заходів на розвиток хвороб. Встановленотехнічну ефективність біологічних і хімічних препаратів проти білої та сірої гнилей рослин. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні діагностовано нетипові симптоми білої та сірої гнилей. Встановлено, що в умовах проведення досліджень S. sclerotiorum і B. cinerea здатні паразитувати відповідно на 66 і 93 видах рослин. Побудовано рівняння, які дають змогу прогнозувати втрати врожаю гороху залежно від ступеня ураження рослин стебловою формою білої гнилі, та рівняння множинноїрегресії, які характеризують залежність появи сірої гнилі петунії від кількості атмосферних опадів і відносної вологості повітря, a також від середньої температури та кількості опадів. Оцінено внутрішньовидову диференціацію популяцій збудників білої та сірої гнилей рослин. З'ясовано здатність гриба S. sclerotiorum продукувати in vitro мікроконідії.^UThe dissertation presents the results of researches of white and gray mold of plants, intraspecific differentiation of their pathogens – necrotrophic fungi Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary and Botryotinia fuckeliana (de Bary) Whetzel (Botrytis cinerea Pers.) and biologically substantiated disease control measures. Symptoms of white and gray mold in agrocenoses and phytocenoses of flower and ornamental crops have been established. The host plants of the fungi S. sclerotiorum and B. cinerea were found. The influence of diseases on productivity and quality of agricultural crops and flower-ornamental plants is studied. Regularities of influence of meteorological conditions on dynamics of distribution and development of white and gray mold of plants are established. Populations of S. sclerotiorum and B. cinerea in different soil and climatic conditions were studied and screened for their ability to produce sclerotia, mycelial compatibility groups, phytotoxicity were assessed, and pathogenic properties of fungal isolates extracted from different host plants were studied. The bioecological features of the fungi S. sclerotiorumand B. cinerea have been studied. The resistance of varieties and hybrids of plants against white and gray mold was evaluated. The impact of agronomic measures on the infestation of plants with pathogens was determined. The technical efficiency of biological and chemical preparations against white and gray mold of plants is established. In the first time in the conditions of Ukraine in agrocenoses of agriculturaland flower-ornamental crops for the parasitization of S. sclerotiorum on 66 species of plants belonging to 15 botanical families was revealed.It was found that the fungus B. cinerea affected 93 species of plants belonging to 30 botanical plants. The largest number of hosts of the fungus was among the families Fabaceae – 16 species, Brassicaceae – 12, Asteraceae – 9, Cucurbitaceae and Solanaceae 7 species each. Among other families, the number of host plants of the fungus ranged from 12 to 4 species.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення впливу строків сівби, норм висіву, застосування регуляторів росту, біологічних препаратів на врожайність і якість зерна різних сортів ярого ячменю за умов південно-західної частини Степу України. Установлено особливості росту та розвитку надземної частини рослин, формування щільності посівів, динаміки наростання сухої маси, площі листкової поверхні й основних господарсько-цінних ознак залежно від генетичних особливостей сортів і застосування окремих агроекологічних і біологічних заходів. Досліджено вплив передпосівної обробки насіння біологічними та хімічними препаратами на енергію проростання та схожість насіння, темпи загального росту та розвитку проростків ячменю. Установлено, що обробка насіння біологічними препаратами "Агат-25К" і "Ризоплан" сприяє зменшенню ураження рослин кореневими гнилями та летючою сажкою, що уможливлює часткову заміну високотоксичних хімічних протруйників біологічними, які цілком безпечні для навколишнього середовища.

  Скачати повний текст

Встановлено, що за умов Лісостепу України сіра гниль суниці у разі наявності сприятливих чинників для розвитку збудника захворювання Botrytis cinerea Pers. (опадів, підвищеної вологості повітря, оптимальної температури) завдає великої шкоди і сричиняє значні втрати урожаю. З метою створення біологічного препарату на основні штаму Bacillus subtilis 2/10 для захисту суниці від сірої гнилі вперше ізольовано з грунту та ідентифіковано штам-антагоніст. Показано високу антагоністичну активність штаму Bacillus subtilis 2/10 до збудника сірої гнилі суниці та інших фітопатогенів, вивчено його морфолого-культуральні та фізіолого-біохімічні властивості. На підставі генотипової ідентифікації встановлено відмінності від інших штамів роду Bacillus за фрагментом ДНК, який містить 650 пар нуклеотидів і може використовуватись як генетичний маркер штаму Bacillus subtilis 2/10. Відзначено, що характерною ознакою B.subtilis 2/10 є вибірковість дії на збудника сірої гнилі - Botrytis cinerea Pers. Встановлено позитивний вплив біопрепарату на основі штаму B.subtilis 2/10 на мікробіоценоз грунту та його самоочищення від умовно-патогенних видів мікроорганізмів. Обгрунтовано доцільність використання у складі біопрепарату штаму Bacillus subtilis 2/10, якому властивий високий рівень антагоністичної дії до широкого спектра фітопатогенів і нешкідливість для теплокровних, а також технологічність та специфічна активність.

  Скачати повний текст

Вивчено видовий склад мікроміцетів лучно-чорноземного грунту в кореневій зоні ярого ячменю та їх взаємодію з Chaetomium cochliodes. Показано, що C. cochliodes виявляє високу антагоністичну активність щодо більшості сапротрофних і, особливо, фітопатогенних грибів, що уражають кореневу систему ярого ячменю. Аналіз азотфіксуючих бактерій кореневої зони ярого ячменю показав, що в ризосфері та ризоплані домінують представники роду Azospirillum. Отримано новий штам A. brasilense 11 з високою активністю азотфіксування. Встановлено, що за умов сумісного застосування азотфіксуючих бактерій і C. cochliodes поліпшувалося азотне живлення рослин ярого ячменю, значно обмежувався розвиток кореневої гнилі, що сприяло підвищенню врожаю культури на 24 - 32 %. На основі C. cochliodes і A. brasilense створено комплексний мікробний препарат "азохетомік" - перспективний засіб підвищення урожаю сільськогосподарських культур, поліпшення якості отриманої продукції за одночасного збереження родючості грунтів і навколишнього середовища від надмірного забруднення.

  Скачати повний текст

Оцінено набір співродичів культурних сортів за стійкістю проти збудників сухої фузаріозної гнилі (2938 сіянців, 152 зразки, 56 видів картоплі). Проведено гомозиготизацію цінних алелей контролю ознаки. Одержано оригінальні за резистентністю проти сухої фузаріозної гнилі первинні міжвидові гібриди. Здійснено інтрогресію цінних алелей контролю провідної властивості у вихідний селекційний матеріал. Визначено передачу агрономічних властивостей нащадкам, одержаним шляхом беккросування багатовидових гібридів. Доведено стійкість створеного матеріалу проти сухої фузаріозної гнилі, фітофторозу (листки та бульби), вірусних хвороб, чорної ніжки, картопляної нематоди.

  Скачати повний текст

Вперше у Закарпатській області (2003 р.) виявлено та ідентифіковано збудника бактеріального опіку плодових - E.amylovora. Встановлено, що за умов Закарпатської та Чернівецької областей перебіг захворювання відрізняється від класичного його опису відсутністю молочно-білого ексудату та характером виразок на гілках. Зазначено, що найбільший ризик прояву захворювання припадає на період інтенсивного росту дерев. Виявлено різну сортову чутливість до збудника опіку плодових у груші та яблуні. Для прогнозування появи та розвитку опіку плодових рекомендовано використовувати модель Maryblyt. Запропоновано схему імунізації кролів для одержання високоспецифічних імунних сироваток, визначено параметри формування еритроцитарного діагностикума до E.amylovora, схеми прискореної діагностики E.amylovora та R.solanacearum, створення паперових індикаторних дисків для ензим-індикації фітопатогенних бактерій.

  Скачати повний текст

Детально проаналізовано та складено картосхему ступеня розповсюдження та шкідливості мокрої бактеріальної гнилі та сухої фузаріозної гнилі бульб картоплі в індивідуальних і колективних господарствах різних форм власності зони Полісся України. Вивчено видовий склад і біологічні особливості розвитку збудників хвороб, що викликають гнилі бульб у період зберігання картоплі. Встановлено симптоматику мокрої бактеріальної та сухої фузаріозної гнилей на стеблах і листках картоплі у період вегетації, а також уточнено тривалість і строки прояву цих хвороб залежно від стійкості сортів картоплі та погодних умов року. Оцінено районовані сорти та перспективні гібриди картоплі на стійкість бульб до мокрої бактеріальної гнилі та сухої фузаріозної гнилі та виділено набільш резистентні до цих хвороб сортозразки, які рекомендовано селективним центрам для створення стійких сортів до збудників зазначених хвороб. Встановлено роль первинної інфекції хвороб, які уражують картоплю в період вегетації, у патологічному процесі розвитку гнилей бульб під час зберігання врожаю. Встановлено, що висока лежкість бульб та зниження ураження їх гнилями грибкового та бактеріального походження досягається у разі зберігання картоплі з використанням як домішки подрібненої хвої ялини та сосни, сухого піску та супіщаного грунту, а також негашеного вапна дл опудрення бульб під час закладки врожаю на зберігання.

  Скачати повний текст