Розглянуто питання виділення на підставі агробіологічної та технологічної оцінки 12 нових стійких гібридних форм технічного винограду селекції Інституту винограду і вина ім. В.Є.Таїрова перспективних для сортаменту винограду України і селекційних цілей. Встановлено ступінь стійкості проти морозу та порівняльну стійкість вегетативних і генеративних органів куща проти мілдью, оїдіуму, гнилі ягід і чорної плямистості - найбільших грибних хвороб у степовій зоні півдня України. Визначено особливості варіювання головних селекційних ознак і рівень їх стабільності. Доведено принципову можливість виділення серед нових гібридних форм високопродуктивних, придатних для виготовлення якісних сухих вин.

  Скачати повний текст

Здійснено агробіологічне та технологічне вивчення нових сортів винограду, а саме, "Перлинка", "Святковий Магарача", "Ай-Петрі" і "Кафа" у західній передгірно-приморській зоні виноградарства Криму з метою виділення найперспективніших сортів для вирощування за даних умов. Установлено їх високу продуктивність і врожайність у даній зоні. За силою росту нові сорти визначено як сильнорослі з високим ступенем визрівання однолітних пагонів. З'ясовано, що сорти "Святковий Магарача" і "Кафа" виявляють підвищену стійкість до розповсюджених хвороб мілдьї, оїдіуму, сірої гнилі. Визначено високу кількість біологічно-активних речовин у свіжих ягодах всіх нових сортів винограду, з яких виготовляють високоякісні столові, а за наявності відповідних кондицій урожаю - міцні та десертні вина. Виявлено, що рентабельність вирощування сортів "Перлинка", "Святковий Магарача" і "Кафа" удвічі перевищує у даній зоні сорти "Аліготе ", "Первісток Магарача", "Каберне-Совіньон" і "Антей магарачський".

  Скачати повний текст

Вивчено агробіологічні та технологічні властивості нових гібридних технічних форм винограду селекції Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є.Таїрова. За результатами фенологічних спостережень встановлено, що досліджені форми за показником тривалості продукційного періоду є пізніми та дуже пізніми, відзначено їх високу плодоносність та середньорослість. Для більшості гібридів характерним є добре або посереднє визрівання однорічних пагонів, а також висока зимо- та морозостійкість. Досліджено стійкість зразків до грибних хвороб (мілді, оїдіуму), а також до гнилі ягід і чорної плямистості на жорсткому інфекційному фоні, виявлено шість форм, стійких до трьох і одну (34 - 4 - 49) - до чотирьох хвороб винограду. Значна продуктивність і адаптивність більшості гібридних форм поряд з високою якістю виноматеріалів дозволяє зробити висновок щодо доцільності вирощування кращих з них за промислових умов, зокрема, чорноягідної Хаджибей (31 - 53 - 37) і білоягідної Загрей (34 - 4 - 49), білоягідну форму 39 - 35 - 88 рекомендовано використати для подальшої селекційної роботи.

  Скачати повний текст

Вивчено нові перспективні столові сорти винограду зі стійкістю до хвороб і несприятливих умов середовища, впровадження яких у виробництво дозволить знизити застосування ядохімікатів і збільшити виробництво винограду. Наведено агрогосподарську характеристику нових стійких столових сортів за умов західної передгірсько-приморської зони Криму. Виділено сорти з найвищими показниками плодоношення. Кліматичні умови за роки досліджувань відзначалися великою різноманітністю, що дозволило вивчати сорти за несприятливих погодних умов (засуха, надмірні опади). Відзначено, що ряд сортів виділялись за урожайністю та продуктивністю навіть за несприятливих умов. Вивчено стійкість нових сортів до морозу, хвороб. Внаслідок заморожування в холодильній камері та візуального обстеження виділено сорти, що виявили найбільшу морозостійкість і стійкість до хвороб (оідіум, мільдью, сіра гниль). За результатами досліджень встановлено, що ряд нових стійких столових сортів перевершили за продуктивністю, якістю урожаю та ефективністю обробітку контрольні сорти.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльну комплексну агроекологічну оцінку ефективності застосування традиційного хімічного протруйника вітавакс 200ФФ та окремого і сумісного використання комплексного біологічного препарату (КБП) і полімінерального добрива (ПМД) на розвиток і поширення кореневих гнилей у посівах ячменю. Науково обгрунтовано й експериментально підтверджено, що роздільна та сумісна предпосівна обробка насіння КБП і ПМД поліпшує поживний режим й активізує біологічні процеси у грунті. Встановлено доцільність доповнення базової технології вирощування ячменю ярого з застосуванням КБП та ПМД з метою покращення фітосанітарного стану посівів, підвищення урожайності та поліпшення якості зерна. Показано, що використання цих маловитратних заходів підвищення продуктивності ячменю супроводжується достовірним зростанням показників енергетичної та економічної ефективності.

  Скачати повний текст

Вивчено поширення, шкодочинність і розвиток збудників борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей залежно від екологічних факторів за умов Полісся. Удосконалено систему захисту насіннєвих посівів ячменю ярого від хвороб. Визначено найбільш поширені збудники плямистостей листя і кореневих гнилей ячменю ярого за умов Полісся. Установлено залежність розвитку цих хвороб від рівня гідротермічного коефіцієнта (ГТК). Досліджено розвиток борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей за цих умов, залежно від елементів систем удобрення й обробітків грунту. Виявлено найбільш стійкі сорти ячменю ярого до цих хвороб. Установлено найбільш ефективні протруйники насіння (Сумі 8 ФЛО, к.с., 1,7 л/т і Росток, к.е., 1 л/т), фунгіциди для обробки посівів (Рекс Т, к.с., 1 л/га та Імпакт 25 SC, к.с., 0,5 л/га) у суміші з біопрепаратом (мікосан Н, 3 % в.р.к., 4 л/т та мікосан В, 3 % в.р.к., 5 л/га) проти борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей. Доведено можливість зменшення доз фунгіцидів за рахунок включення в систему захисту біопрепаратів. Удосконалено традиційну та розроблено агроекологічно доцільну систему захисту насіннєвих посівів ячменю ярого від борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей. Показано її біологічну ефективність проти цих хвороб та досліджено вплив на окремі групи грунтової біоти, підвищення врожаю зерна, покращання його якості. Обгрунтовано енергетичну й економічну доцільність її застосування.

  Скачати повний текст

Встановлено, що за умов Лісостепу України сіра гниль суниці у разі наявності сприятливих чинників для розвитку збудника захворювання Botrytis cinerea Pers. (опадів, підвищеної вологості повітря, оптимальної температури) завдає великої шкоди і сричиняє значні втрати урожаю. З метою створення біологічного препарату на основні штаму Bacillus subtilis 2/10 для захисту суниці від сірої гнилі вперше ізольовано з грунту та ідентифіковано штам-антагоніст. Показано високу антагоністичну активність штаму Bacillus subtilis 2/10 до збудника сірої гнилі суниці та інших фітопатогенів, вивчено його морфолого-культуральні та фізіолого-біохімічні властивості. На підставі генотипової ідентифікації встановлено відмінності від інших штамів роду Bacillus за фрагментом ДНК, який містить 650 пар нуклеотидів і може використовуватись як генетичний маркер штаму Bacillus subtilis 2/10. Відзначено, що характерною ознакою B.subtilis 2/10 є вибірковість дії на збудника сірої гнилі - Botrytis cinerea Pers. Встановлено позитивний вплив біопрепарату на основі штаму B.subtilis 2/10 на мікробіоценоз грунту та його самоочищення від умовно-патогенних видів мікроорганізмів. Обгрунтовано доцільність використання у складі біопрепарату штаму Bacillus subtilis 2/10, якому властивий високий рівень антагоністичної дії до широкого спектра фітопатогенів і нешкідливість для теплокровних, а також технологічність та специфічна активність.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення впливу строків сівби, норм висіву, застосування регуляторів росту, біологічних препаратів на врожайність і якість зерна різних сортів ярого ячменю за умов південно-західної частини Степу України. Установлено особливості росту та розвитку надземної частини рослин, формування щільності посівів, динаміки наростання сухої маси, площі листкової поверхні й основних господарсько-цінних ознак залежно від генетичних особливостей сортів і застосування окремих агроекологічних і біологічних заходів. Досліджено вплив передпосівної обробки насіння біологічними та хімічними препаратами на енергію проростання та схожість насіння, темпи загального росту та розвитку проростків ячменю. Установлено, що обробка насіння біологічними препаратами "Агат-25К" і "Ризоплан" сприяє зменшенню ураження рослин кореневими гнилями та летючою сажкою, що уможливлює часткову заміну високотоксичних хімічних протруйників біологічними, які цілком безпечні для навколишнього середовища.

  Скачати повний текст

Вивчено видовий склад мікроміцетів лучно-чорноземного грунту в кореневій зоні ярого ячменю та їх взаємодію з Chaetomium cochliodes. Показано, що C. cochliodes виявляє високу антагоністичну активність щодо більшості сапротрофних і, особливо, фітопатогенних грибів, що уражають кореневу систему ярого ячменю. Аналіз азотфіксуючих бактерій кореневої зони ярого ячменю показав, що в ризосфері та ризоплані домінують представники роду Azospirillum. Отримано новий штам A. brasilense 11 з високою активністю азотфіксування. Встановлено, що за умов сумісного застосування азотфіксуючих бактерій і C. cochliodes поліпшувалося азотне живлення рослин ярого ячменю, значно обмежувався розвиток кореневої гнилі, що сприяло підвищенню врожаю культури на 24 - 32 %. На основі C. cochliodes і A. brasilense створено комплексний мікробний препарат "азохетомік" - перспективний засіб підвищення урожаю сільськогосподарських культур, поліпшення якості отриманої продукції за одночасного збереження родючості грунтів і навколишнього середовища від надмірного забруднення.

  Скачати повний текст

Оцінено набір співродичів культурних сортів за стійкістю проти збудників сухої фузаріозної гнилі (2938 сіянців, 152 зразки, 56 видів картоплі). Проведено гомозиготизацію цінних алелей контролю ознаки. Одержано оригінальні за резистентністю проти сухої фузаріозної гнилі первинні міжвидові гібриди. Здійснено інтрогресію цінних алелей контролю провідної властивості у вихідний селекційний матеріал. Визначено передачу агрономічних властивостей нащадкам, одержаним шляхом беккросування багатовидових гібридів. Доведено стійкість створеного матеріалу проти сухої фузаріозної гнилі, фітофторозу (листки та бульби), вірусних хвороб, чорної ніжки, картопляної нематоди.

  Скачати повний текст

Вперше у Закарпатській області (2003 р.) виявлено та ідентифіковано збудника бактеріального опіку плодових - E.amylovora. Встановлено, що за умов Закарпатської та Чернівецької областей перебіг захворювання відрізняється від класичного його опису відсутністю молочно-білого ексудату та характером виразок на гілках. Зазначено, що найбільший ризик прояву захворювання припадає на період інтенсивного росту дерев. Виявлено різну сортову чутливість до збудника опіку плодових у груші та яблуні. Для прогнозування появи та розвитку опіку плодових рекомендовано використовувати модель Maryblyt. Запропоновано схему імунізації кролів для одержання високоспецифічних імунних сироваток, визначено параметри формування еритроцитарного діагностикума до E.amylovora, схеми прискореної діагностики E.amylovora та R.solanacearum, створення паперових індикаторних дисків для ензим-індикації фітопатогенних бактерій.

  Скачати повний текст

Детально проаналізовано та складено картосхему ступеня розповсюдження та шкідливості мокрої бактеріальної гнилі та сухої фузаріозної гнилі бульб картоплі в індивідуальних і колективних господарствах різних форм власності зони Полісся України. Вивчено видовий склад і біологічні особливості розвитку збудників хвороб, що викликають гнилі бульб у період зберігання картоплі. Встановлено симптоматику мокрої бактеріальної та сухої фузаріозної гнилей на стеблах і листках картоплі у період вегетації, а також уточнено тривалість і строки прояву цих хвороб залежно від стійкості сортів картоплі та погодних умов року. Оцінено районовані сорти та перспективні гібриди картоплі на стійкість бульб до мокрої бактеріальної гнилі та сухої фузаріозної гнилі та виділено набільш резистентні до цих хвороб сортозразки, які рекомендовано селективним центрам для створення стійких сортів до збудників зазначених хвороб. Встановлено роль первинної інфекції хвороб, які уражують картоплю в період вегетації, у патологічному процесі розвитку гнилей бульб під час зберігання врожаю. Встановлено, що висока лежкість бульб та зниження ураження їх гнилями грибкового та бактеріального походження досягається у разі зберігання картоплі з використанням як домішки подрібненої хвої ялини та сосни, сухого піску та супіщаного грунту, а також негашеного вапна дл опудрення бульб під час закладки врожаю на зберігання.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено біологічному обгрунтуванню шляхів та методів зменшення втрат моркви від гнилей у період зберігання. Вивчено еколого-біологічні особливості, поширення та шкідливість білої, сірої, чорної гнилей та фомозу під час зберігання. Встановлено оптимальні температури, поживні середовища та їх кислотність з метою розвитку Sclerotinia sclerotiorum de Bary, Botrytis cinerea Pers., Alternaria radicina M.D.et E. і Phoma rostrupii Sacc. Вперше виявлено термінальний тип утворення склероціїв S.sclerotiorum. Доведено, що одним із джерел інфекції білої гнилі є мікроконідії збудника хвороби. Проаналізовано стійкість до комплексу гнилей районованих і перспективних сортів моркви. Простежено тісний взаємозв'язок між стійкістю моркви до гнилей та анатомо-морфологічними ознаками і комплексним вмістом біохімічних сполук. Досліджено фізіолого-біохімічні зміни в корнеплодах моркви в період зберігання стійких та сприйнятливих сортів. Розроблено методику визначення конкурентоспроможності сортів моркви з урахуванням їх урожайності, хімічного складу та стійкості до хвороб у період зберігання. Досліджено ефективність ряду заходів захисту моркви від хвороб.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження хронічного ендометриту та піометри, що спонтанно виникли, а також експериментально викликаного ендометриту сук шляхом введення в порожнину матки суміші культур збудників неспецифічної гнійної інфекції. Встановлено, що основною причиною піометри є хронічний ендометрит, у патогенезі якого головна роль належить збудникам гнійної інфекції. Доведено можливість відтворення ендометриту у сук у стадію зрівноваження статевого циклу шляхом введення в матку скипидару та культур збудників гнійної інфекції, після родів - гнійного ексудату від хворої на піометру тварини. Встановлено, що за характером ексудату є піометра гнійно-катаральна, гнійно-геморагічна та гнійно-гнильна, а за патоморфологічними змінами в стінці матки - залозисто-кістозна та кістозно-гіперпластична.

  Скачати повний текст

Визначено видовий склад збудників кореневих гнилей сої в Північному Лісостепу України. Встановлено, що серед патогенної мікобіоти хворих рослин домінують гриби роду Fusarium - 56,3 %, менше виділялись мукорові - 17,1 %, Penicillium - 13,2 %, Cylindrocarpon - 7,7 %, Alternaria - 7,8 %, Rhizoctonia - 5,1 %, Gliocladium - 6,8 %, Pythium - 4,0 %. Досліджено співвідношення видів роду Fusarium у різні фази розвитку рослин. Зазначено, що протягом усього періоду онтогенезу сої найбільш поширеними були F. oxysporum Schlecht - 15,6 %, F. culmorum (W.G.Sm) Sacc. - 15,1 %, F. sambucinum Fuck. var. minus Wr - 14,9 %, менше - F. avenaceum (Fr) Sacc. - 8,8 %. Установлено кореляційну залежність між розвитком гнилей та екологічними факторами. Досліджено роль попередників та сортів в обмеженні розвитку кореневих гнилей сої. Вивчено антагоністичні відносини між грибами роду Trichoderma і домінуючими видами збудників гнилей (F. culmorum, F. sambucinum, F. solani, F. oxysporum, F. gibbosum, F. graminerum, F. moniliforme, F. avenaceum) in vitro. Відзначено вибіркову дію біологічного препарату "Фітоспорин" на фузарії різних видів: сильніше пригнічувався ріст міцелію грибів F. moniliforme, F. gibbosum, F. solani, менше - F. culmorum, F.oxysporum, F. avenaceum. Встановлено, що обробка ним насіння сої сприяла не тільки зниженню розвитку хвороби, але й підвищенню біометричних показників та врожайності рослин більше, ніж у 1,5 рази. Аналогічні результати одержано у разі застосування препарату "Агат-25К". Доведено, що ефективним заходом обмеження розвитку кореневих гнилей сої є передпосівна обробка насіння фунгіцидами апроном (4 кг/т), тачигареном (6 кг/т) та дивідендом (2 л/т). Ураження сходів у даному випадку знижується в 1,6 - 2,2 рази, а урожайність зростає на 2,2 - 3,4 ц/га.

  Скачати повний текст

Уперше на підставі даних епізоотологічного моніторингу та клініко-епізоотологічних обстежень пасік 14-ти областей виявлено особливості епізоотичного процесу за змішаних форм прояву інфекційних хвороб розплоду бджіл. Установлено посилюючий вплив вароозної інвазії на інтенсивність епізоотичного процесу у разі змішаних інфекційних хвороб. Виявлено, що американський гнилець залишається найбільш небезпечним і домінуючим захворюванням, на фоні якого розвиваються вторинні інфекційні хвороби: мікози та інші види гнильців. За даними епізоотологічного моніторингу на пасіках різних регіонів України та диференціованої діагностики змішаних гнильцевих хвороб бджіл. Розроблено та впроваджено комплексну систему ветеринарно-санітарних заходів з застосуванням біологічних препаратів "Апітонус" і вакцини проти американського гнильця; різних режимів та схем застосування дезінфектантів, методів диференційованої діагностики американського гнильця за умов змішаних форм його прояву. Розроблено та затверджено виробничий регламент промислової технології вакцини проти американського гнильця бджіл і стимулятора "Апітонус" за умов Сумської біофабрики.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання ідентифікації особи в судовій медицині на основі ПЛР-аналізу геномної ДНК кісткової тканини. Проведено порівняльний аналіз основних методів виділення ДНК зі кісткової тканини та її ампліфікації. Розроблено методологічні аспекти проведення судово-медичного молекулярно-генетичного дослідження, об'єктом якого є кісткова тканина різного структурного типу та ступеня збереження. Запропоновано модифікації основних етапів виділення геномної ДНК з тканини кісток, узятих від гнильно змінених, ексгумованих, скелетованих, підданих дії високих температур трупів. Розроблено принципи й умови ПЛР-типування виділеної ДНК кісткової тканини. Запропоновано методичні рекомендації з відбору, підготовки й умов зберігання кісткового біоматеріалу. Розроблено практичні рекомендації з проведення судово-медичної молекулярно-генетичної ідентифікаційної експертизи за кістковими залишками. Модифіковані протоколи виділення ДНК з кісткової тканини та її ПЛР-типування впроваджено у практику судово-медичної експертизи різних регіонів України.

  Скачати повний текст