Вперше проведено найбільш повне узагальнювальне дослідження глиняного посуду та загальних закономірностей розвитку гончарства землеробсько-скотарських племен скіфського часу Дніпровського Лісостепового Лівобережжя. Вперше комплексно вивчено технологічні етапи виготовлення посуду, гончарні знаряддя праці та виробничі споруди. Виділено організаційні форми виробництва глиняного посуду, уточнено його класифікацію за призначенням і морфологічними особливостями, до наукового обігу введно нові археологічні джерела.

  Скачати повний текст

Досліджено історію розвитку гончарства в малих осередках Зіньківського району Полтавської області, таких як Безруки, Глинське, Лазьки, Малі Будища, Старі Млини, Хижняківка. Проаналізовано соціально-економічні аспекти розвитку промислу протягом другої половини XIX - XX ст. Розглянуто основні етапи технологічного процесу виготовлення глиняних виробів, їх асортимент та способи збуту, професійні знання та звичаї гончарів. Визначено особливості місцевого пічникування, охарактеризовано домашній побут ремісників. Показано місце та роль народної кераміки в системі традиційно-побутової культури Полтавщини. Висвітлено історію формування гончарських династій та родоводів, відтворено життєвий і творчий шлях близько 200-т гончарів.

  Скачати повний текст

Уперше в українській етнології та керамології проаналізовано архівні та літературні джерела з питань слобожанського гончарства. Досліджено соціально-економічні умови розвитку гончарства в Слобожанщині у другій половині ХІХ - першій половині ХХ ст., з'ясовано причини занепаду гончарних осередків, розглянуто послідовність технологічного процесу гончарного виробництва та пов'язані з ним професійні знання та звичаї гончарів. Охарактеризовано традиційний асортимент гончарних виробів, визначено ареал і форми їх збуту, висвітлено роль і місце в традиційно-побутовій культурі історико-етнографічного району. Досліджено специфіку домашнього побуту слобожанських гончарів, проаналізовано економічний стан гончарських господарств на різних етапах розвитку промислу.

  Скачати повний текст

Вперше в етнології та керамології реконструйовано міфопоетичні уявлення слов'ян про процес гончарювання. Вивчено уявлення гончарів про процес формування глиняних виробів, проаналізовано вірування й обрядовість під час цього етапу виробництва. Визначено особливості міфологічного сприйняття процесу випалювання глиняних виробів і охарактеризовано слов'янські вірування й обрядовість під час випалювання. Вперше визначено семантику вогню гончарного горна у традиційній культурі слов'ян. Проаналізовано міфологічні уявлення слов'ян, пов'язані зі збутом гончарної продукції, обряди продажу-купівлі та введення глиняних виробів у домашнє господарство.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження історично-культурних і художніх особливостей керамічних виробів гончарських осередків Кульчина та Рокити у контексті розвитку народної кераміки Волинського Полісся кінця XIX - XX ст. Проаналізовано передумови виникнення та виділено основні етапи становлення та розвитку гончарства на даній території. У мистецтвознавчому аспекті розглянуто локальні відмінності технології виготовлення гончарних виробів Кульчина та Рокити, розроблено типологію форм і здійснено класифікацію композиційних схем декорування поліського глиняного начиння. Вперше розглянуто проблему спадковості гончарних традицій у даному регіоні, зокрема, у науковий обіг введено нові імена провідних гончарів, висвітлено їх творчість і показано внесок у формування художніх особливостей народної кераміки Кульчина та Рокити кінця XIX - XX ст.

  Скачати повний текст

Вперше узагальнено філософсько-культурологічні й педагогічні передумови та практичні досягнення вальдорфської педагогіки в галузі естетичного виховання учнів. Висвітлено специфіку підготовки вчителів. Проаналізовано зміст естетичного виховання учнів вальдорфських шкіл на уроках академічного циклу (фізики, історії, географії тощо), рідної та іноземної мови, мистецтва (музики, евритмії, живопису, ліплення, малювання форм), художньої праці (рукоділля, виготовлення ляльок, гончарства), а також в процесі позаурочної роботи (театральної діяльності, календарних свят). Виокремлено методи, спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери, художньо-образного мислення та творчих здібностей учнів (міжвікові художні проекти, художнє формотворення, поліхудожні завдання тощо). Висвітлено позитивні та суперечливі аспекти вальдорфської педагогіки. Визначено ідеї, які не втратили практичної значущості та можуть застосовуватись у сучасній практиці естетичного виховання школярів. Експериментально доведено, що за умов відповідної адаптації доцільно застосовувати у процесі художньо-естетичного виховання учнів здобутки вальдорфської педагогіки.

  Скачати повний текст

Уперше в українській етнології та керамології здійснено комплексне історико-етнографічне дослідження найпотужнішого центру гончарної культури в Луганщині, з'ясовано особливості його розвитку. Відтворено технологію макарово-ярівського гончарства. З'ясовано його роль та місце в системі традиційно-побутової культури краю. Вивчено заходи державних установ, громадсько-культурних організацій. Введено чисельні польові керамологічні й архівні матеріали про діяльність школи. Здійснено наукову атрибуцію збережених фотоматеріалів, гончарної спадщини макарово-ярівців. Виявлено феномен творчого впливу митців Полтавщини на гончарство Макарового Яру. Досліджено процес формування та знищення більшовицьким режимом унікального осередку творення національної художньої культури на сході України.

  Скачати повний текст

Досліджено мистецтво народної кераміки Волині другої половини XIX - XX ст. як цілісного історико-культурного явища. Висвітлено витоки, зроблено історичний огляд гончарства Волині даного періоду. Визначено особливості технології формоутворення та декорування народної кераміки. До наукового обігу введено нові відомості про народних майстрів і гончарних осередків даного регіону. Розроблено типологію виробів за формою та призначенням. Виявлено художньо-стилістичні особливості, розглянуто найпоширеніші мотиви орнаментики народної кераміки Волині другої половини XIX - XX ст.

  Скачати повний текст

Висвітлено історичні етапи розвитку гончарного промислу, визначено характерні риси формування локальної школи та її роль у становленні гуцульської стилістики керамічного розпису. За функціональними та формотворчими засадами розроблено типологію творів, проаналізовано художню виразність форми та декору пістинської кераміки, особливості її технології. Розглянуто персоналії провідних майстрів народного гончарства, використано спектральну методику для ідентифікації атрибуції гончарних виробів.

  Скачати повний текст

Вперше проведено монографічне дослідження археологічних пам'яток Східнокарпатського регіону другої чверті I тис. н.е. Доведено, що Прикарпаття та Закарпаття у пізньоримських час були різними культурними областями. Аргументовано, що пам'ятки пізньоримського часу, виявлені на територіях по різний бік Карпатського хребта, не можуть бути об'єднані в одну археологічну культуру. На підставі результатів польових досліджень уточнено наукові уявлення про територію поширення культури карпатських курганів. З'ясовано, що протягом пізньоримського періоду на території Прикарпаття відбувався стабільний розвиток населення. Доведено, що культура карпатських курганів склалася на території Прикарпаття, проте її походження пов'язане з міграцією у цей регіон германського населення. Досліджено вплив античної цивілізації на розвиток культури Прикарпаття, яка припинила своє існування у зв'язку з відходом населення під натиском гунів. Зроблено висновок, що виникнення гончарства у племінного населення Європи пов'язане з переселенням та прямою участю провінційних римських гончарів. Обгрунтовано гіпотезу про належність пам'яток культури карпатських курганів германському племені тайфалів. Доведено, що археологічні пам'ятки другої чверті I тис. н.е. на території Закарпаття не утворюють культурної єдності, що проявляється у різних типах поховальних пам'яток. Запропоновано нове культурне визначення ключових археологічних пам'яток Закарпаття: могильників в Братово, Ізі, Солонцях. Проаналізовано вплив міграційних процесів на формування етнокультурної ситуації у Східнокарпатському регіоні у досліджуваний історичний період, показано пріоритетне значення племен пшеворської культури. На території Закарпаття не знайдено пам'яток, що свідчать про перебування гето-дакійської людності на даній території.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси розвитку, типологічні відміни та художні особливості декоративного мистецтва Західного Поділля. Комплексно вивчено та визначено закономірності розвитку та згасання етномистецьких традицій, з'ясовано відповідні причинно-наслідкові зв'язки та взаємовпливи, що характеризують типологію та художні особливості творів. З'ясовано генезис і основні історичні етапи розвитку декоративного мистецтва Західного Поділля. Здійснено типологічний аналіз творів у аспектах форми, декору та їх художніх відмін. Висвітлено сучасний стан осередків гончарства, наведено нові дані про певні каменярські осередки, уточнено персональний склад діючих ремісничих колективів. Проаналізовано процес розвитку художнього металу та уточнено дані про осередки рогозоплетіння та майстрів. Опрацьовано та систематизовано значну кількість творів ткацтва, вишивки та комплектів одягу. Розглянуто сучасний стан генези цих видів декоративного мистецтва. Здійснено комплексний мистецтвознавчий аналіз системи художньої виразності творів ткацтва, вишивки, гончарства, художнього металу, каменярства, рогозоплетіння, писанкарства.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексного вивчення джерел досліджено історію та соціально-економічний устрій племен юхнівської культури. Створено архелогічну карту пам'яток і наведено їх характеристику. Здійснено систематизацію та аналіз матеріального комплексу культури, що доволяє висвітлити основні сфери діяльності юхнівського населення. Базу його економічного розвитку складали скотарство та землеробство за допоміжної ролі полювання та рибальства. Розвиненими галузями були гончарство, прядіння та ткацтво, косторізна справа, а також ремесла - залізоробне та бронзоливарне. Соціальний устрій суспільства, що вивчається, визначаться як родоплемінний. Хронологію визначено в межах VII - I ст. до н. е. Зафіксовано три етапи розвитку юхнівської культури (VII - кінець V ст. до н. е.; кінець III - I ст. до н.е.), що відповідають часу становлення, найбільшого розвитку та зникнення цього культурного утворення. Існуючі дані дозволяють відносити юхнівську культуру до балтського етносу.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена всебічному аналізу розвитку давньоруського Вишгорода та його округи, заснованому на залученні значної джерельної бази. Археологічні та писемні дані вказують на те, що Вишгород був заснований в першій половині Х ст. Популярна версія про виникнення міста в результаті природнього розвитку слов'янського поселення не знайшла підтверджень. Територія давньоруського Вишгорода складалася з укріплених дитинця і окольного граду, а також – відкритого посада. Їх загальна площа становила не менше 31 га. В ХІ ст. навколо міста формується сільськогосподарська округа, до якої зараховано понад два десятки пам'яток. Еталонними можуть вважатися матеріали великих ремісничих осередків, що спеціалізувалися на гончарстві, металургії, металообробці. Робиться висновок про належність вишгородських майстрів до числа вотчинних ремісників, що напряму підпорядковувалися князівському двору. Масштабні обсяги виробництва, в першу чергу, були орієнтовані на потреби населення Києва. Значного розвитку набули торгівля, військова справа, домашні ремесла, промисли. Дані поховального обряду та знахідки предметів культу дозволяються простежити поступову зміну світоглядних уявлень від язичництва до християнства.^UThe research is devoted to the comprehensive analysis of the development of ancient Vyshgorod and its periphery, based on the involvement of an extensive source base. Archaeological and written evidence indicates that Vyshgorod was founded in the first half of the Xth century. The popular version of the city's establishment as a result of the natural development of the Slavic settlement didn't find confirmation. The territory of Old Rus Vyshgorod consisted of fortified citadel and district castle, as well as an open posad. Their total area was at least 31 hectares. In the XIth century the city was surrounded by an agricultural suburb, which has more than two dozen of monuments. Materials coming from the large craft centers specialized in pottery, metallurgy, metalworking can be regarded as standard. The conclusion made is that the the Vyshgorod masters belonged to the patrimonial artisans, who directly obeyed to the prince's court. Large-scale volumes of production, in the first place, were oriented on the needs of the population of Kyiv. Trade, warefare, home craft, crafts made a major step in their development. Data of the funeral rite and the findings of the objects of the cult allowe to trace the gradual change of ideological notions from paganism to Christianity.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 023 – Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. Київ, 2022.Дисертаційна робота є першим комплексним дослідженням київської Експериментальної майстерні художньої кераміки другої половини ХХ ст. Усебічне вивчення зазначеної теми здійснено на базі фондів і експозицій одинадцяти музеїв і наукових інституцій, а також п’яти приватних колекцій. Здійснено натурні обстеження архітектурної кераміки споруд громадського призначення і житлових будинків у Києві, в інших містах і селах Київської, Чернігівської, Черкаської, Полтавської, Миколаївської, Херсонської обл. Досліджено документи Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України та Центрального державного архіву вищих органів України. Проведено інтерв’ювання трьох митців: О. Грудзинської, Г. Севрук, Н. Крутенко. Комплексно досліджено історію ЕМХК, життєвий і творчий шлях Н. Федорової, встановлено важливі факти її біографії, визначено її вплив як керівника і технолога на формування і розвиток новаторських тенденцій в майстерні та керамопластиці. Проаналізовано винайдення і застосування в ЕМХК окремих технологій виготовлення полив, глазурей, емалей, розписів, зокрема докладно описано історію відродження рецепту і технології червоних глазурей на основі сполук міді у відновному вогні («бичача кров») та інші. На основі багатьох музейних і приватних збірок, натурних обстежень побудована класифікація матеріалу, виявлено ключові типи і види архітектурної та декоративної кераміки, визначено провідну тематику і жанри, що знайшло відображення, зокрема, в ілюстративних додатках. Проаналізовано стилістичні риси кераміки та виокремлено творче надбання професійних художників і народних майстрів, введено до наукового обігу нові відомості про керамістів ЕМХК. Введено до наукового обігу і здійснено атрибуцію низки творів з колекцій київських Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Державного музею іграшки, Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В. Г. Заболотного, приватної збірки з Канева. Введено до наукового обігу, проаналізовано і частково атрибутовано авторство кераміки в оздобленні фасадів громадських і житлових будівель Києва, Дніпро-Інгулецької насосної станції, реконструйованих історичних споруд (Київ, Переяслав-Хмельницький, Чернігів). Проаналізовані у дисертації матеріали можна використати при написанні відповідних розділів історії українського мистецтва другої половини XX ст., навчальних посібників, методичних розробок тощо.Ключові слова: кераміка, професійна кераміка, технологія виготовлення, «бичача кров», гончарство, традиції, народний орнамент, символообраз, орнітосимвол, атрибуція, реставрація, Ніна Федорова, Оксана Грудзинська, Галина Севрук, Людмила Мєшкова.^UDissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 023 – Fine art, decorative art, restoration. - National Academy of Fine Arts The dissertation is the first comprehensive study of the Kyiv Experimental Workshop of Art Ceramics of the second half of the twentieth century.The dissertation is the first comprehensive study of the Kyiv Experimental Workshop of Art Ceramics of the second half of the 20th century. A comprehensive study of the mentioned topic was carried out on the basis of funds and expositions of eleven museums and scientific institutions, as well as five private collections. On-site inspections of architectural ceramics of public buildings and residential buildings in Kyiv, other cities and villages of Kyiv, Chernihiv, Cherkasy, Poltava, Mykolaiv, and Kherson regions were carried out. The documents of the Central State Archive-Museum of Literature and Art of Ukraine and the Central State Archive of Higher Bodies of Ukraine were studied. Three artists were interviewed: O. Grudzynska, H. Sevruk, N. Krutenko.The history of the workshop, the life and creative path of N. Fedorova were comprehensively researched, important facts of her biography were established, and her influence as a manager and technologist on the formation and development of innovative trends in the workshop and ceramics was determined. The invention and application of certain technologies for the production of glazes, enamels, and paintings at the workshop are analyzed, in particular, the history of the revival of the recipe and technology of red glazes based on copper compounds in reduction fire («bull's blood») and others are described in detail. On the basis of many museum and private collections, field examination, a classification of the material was built, key types and types of architectural and decorative ceramics were identified, leading themes and genres were determined, which was reflected, in particular, in illustrative appendices. The stylistic features of ceramics were analyzed and the creative heritage of professional artists and folk craftsmen was singled out, and new information about ceramicists of the EWAC was introduced into scientific circulation. A number of works from the collections of the Kyiv National Museum of Ukrainian Folk Decorative Art, the State Toy Museum, and the State Scientific Architecture and Building Library named after V. Zabolotny, private collection from Kanev. Introduced into scientific circulation, analyzed and partly attributed the authorship of ceramics in the decoration of the facades of public and residential buildings in Kyiv, the Dnipro-Ingulets pumping station, reconstructed historical buildings (Kyiv, Pereiaslav-Khmelnytskyi, Chernihiv).The materials analyzed in the dissertation can be used when writing relevant sections of the history of Ukrainian art of the second half of the 20th century, teaching aids, methodological developments, etc.Key words: ceramics, professional ceramics, production technology, «sang de boeuf», pottery, traditions, folk ornament, symbolic image, bird symbol, attribution, restoration, Nina Fedorova, Oksana Grudzinska, Halyna Sevruk, Lyudmila Meshkova.

Дисертація є комплексним дослідженням неоміфологізмів у живописній творчості випускників НОАМА у 1980–1990-х років. Головна мета дослідження – вивчити сюжети, теми, образи і символи у живописі випускників Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, які були створені у 1980–1990-х роках та стали частиною національного міфу, тобто усталилися в культурно-мистецькому просторі та зчитуються як питомо українські.Визначено, що питанню неоміфологізму та зв’язкам національних міфів із мистецтвом присвячено чимало праць, проте ступінь вивченості питання в українському мистецтвознавстві залишається невичерпним. Тематика не розглядалася комплексно, із залученням наукових розвідок суміжних дисциплін. Застосування міжгалузевого та контекстуального методів дослідження проявило перспективність дослідження та нові потенційні вектори, адже культурні міфи та національні міфологеми в мистецтві знаходяться на перетині таких галузей, як-от філософія, культурологія, образотворче мистецтво, мистецтвознавство, соціологія, психологія, а також нових галузей, як реклама та дизайн.Актуалізують тему і новітні наукові розвідки, здійснені за суміжними темами, а також достатня часова дистанція, яка дозволяє прослідкувати генезис ключових образів і символів та дає можливість визначити, які з них інтегрувалися в національну культуру й увійшли до сучасного українського міфу, а які були лише тимчасовим явищем. У дисертації визначено основні теми, символи, сюжети та образи, до яких зверталися київські художники на початку Незалежності, працюючи над національними темами. Це у свою чергу виявило не лише істинні патерни національної культури, а також проявило нав’язані радянським минулим стереотипи.Схарактеризовано типологію провідних жіночих образів, котрі сприймаються українським етносом як національні символи й тепер належать до культурного коду нації.Визначені головні джерела, до яких зверталися художники задля формування нової образно-пластичної мови. У прагненні повернути в мистецький дискурс власну історію та культуру художники жанрового живопису вдавалися до переосмислення тем і формальних ознак попередніх епох (особливо авангарду, українського бароко, давньоруського мистецтва доби Київської Русі та трипільських орнаментів) і народного мистецтва (передусім декоративно-ужиткового, особливо вишивки, ткацтва, лозоплетіння та гончарства).Встановлено роль сакрального мистецтва та окремих сюжетів у формуванні київського живопису наприкінці ХХ століття та значимість майстерні храмової культури під керівництвом М. А. Стороженка.Обґрунтовано провідну роль окремих символів як культурних кодів етносу (земля, ґрунт, глина, колесо, дім, мати, козак, кінь, дерево, степ, трипільський орнамент), які формують національну міфологію.Доведено, що національні травми займають важливе місце в культурі українського етносу, а також вплинули на формування самоідентифікації та стали частиною національного міфу. Наприкінці ХХ століття у живописній практиці сформувалися образи, якими послуговуються митці, звертаючись до окремих драматичних подій, які належать до національних травм, зокрема для зображення Голодомору 1932–1933 років.Практичне значення отриманих результатів полягає в узагальненні та систематизації строкатого розмаїття тем, ідей, сюжетів та образів на полотнах художників різних стилістичних та ідейних напрямів, з яких формувалося сучасне українське образотворче мистецтво. Міжгалузева тематика та отримані результати відкривають широкий потенціал можливостей застосування для підготовки навчальних матеріалів, практичного використання в галузях образотворчого мистецтва, мистецтвознавства, філософії, культурології, соціології, психології, а також в інших мистецьких дослідженнях.^UThe dissertation is a comprehensive study of neo-mythologism in the painting of NAOMA graduates in the 1980s and 1990s. The scientific task of the thesis is to systematize and typologize images and symbols in the works of Kyiv painters of the late 20th century of various directions, to analyze the key sources that artists turned to in the formation of a new Ukrainian figurative and plastic language; assess the role of national cultural heritage in the formation of neomythologism in the late 20th century.It has been found that many works have been devoted to the issue of neomythologism and the relationship of national myths to art, but the degree of study of this issue in Ukrainian art history remains insufficient. The topic has not been comprehensively addressed by incorporating scientific research from related disciplines. The use of interdisciplinary and contextual research methods has revealed the perspectives of the study and new potential vectors, since cultural myths and national mythologies in art are at the intersection of fields such as philosophy, cultural studies, fine arts, art history, sociology, psychology, as well as new fields such as advertising and design.The latest scientific research on related topics also brings the issue up to date, as well as sufficient time distance, which allows us to trace the genesis of key images and symbols, and to determine which of them have been integrated into the national culture and entered the modern Ukrainian myth, and which were only a temporary phenomenon. The typology of the leading female images, which are perceived by the Ukrainian ethnic group as national symbols and now belong to the nation's cultural code, is characterized.The main sources used by artists to form a new figurative and plastic language are identified. In an effort to bring their own history and culture back into the artistic discourse, artists of genre painting resorted to rethinking the themes and formal features of previous eras (especially avant-garde, Ukrainian Baroque, ancient Rus’ art of the Kyivan Rus’ period, and Trypillian ornaments) and folk art (primarily decorative and applied art, especially embroidery, weaving, wickerwork, and pottery).The role of sacred art and individual subjects in the formation of Kyiv painting in the late 20th century and the importance of the workshop of sacred painting under the direction of M. A. Storozhenko are established.The author substantiates the leading role of certain symbols as cultural codes of the ethnic group (land, soil, clay, wheel, house, mother, Cossack, horse, tree, steppe, Trypillian ornament), which form the national mythology.The paper has proved that national traumas occupy an important place in the culture of the Ukrainian ethnos and have also influenced the formation of self-identity and have become part of the national myth. At the end of the 20th century, the practice of painting created images that artists used to refer to certain dramatic events that were considered national traumas. In particular to illustrate Holodomor of 1932-1933.The practical significance of the obtained results was in the generalization and systematization of a colorful variety of themes, ideas, plots and images on the canvases of artists of various stylistic and ideological trends, from which modern Ukrainian fine art was formed. The interdisciplinary topic and the obtained results open up a wide potential of application opportunities for the preparation of educational materials, practical use in the fields of fine arts, art history, philosophy, cultural studies, sociology, psychology, as well as in other art studies.