Розглянуто художні особливості, етномистецькі відмінності одягових вишивок Карпатського регіону України у технічному та композиційному аспектах їх творення. Удосконалено класифікацію чинників вишивки. Визначено художньо-виражальні, орнаментотвірні пріоритети засобів вишивання. Обгрунтовано основні принципи синтезу технік, орнаменту та кольору, на базі яких проаналізовано графічно-колористичні відмінності композиційних структур, домінантних мотивів вишивок народного вбрання українських горян. Проведено порівняльний аналіз художньо-естетичної образності вишивок локальних осередків Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини.

  Скачати повний текст

Представлено структуру етнографічних чинників та їх взаємозв'язок в архітектурній організації рекреаційного середовища Гуцульщини. З використанням системного підходу надано наукове обгрунтування та наведено структурну модель етнографічної рекреації, яку розглянуто як складову частину системи більш високого ієрархічного рівня. Розроблено класифікацію чинників впливу на особливості формування та функціонування рекреації, розглянуто місце етнографічних чинників у цій системі. Розвинуто методику виявлення впливу етнографічних чинників на формування та функціонування рекреаційної системи. Розвинуто методологію організації рекреаційного простору за умов ефективної реалізації етнографічних чинників, удосконалено прийоми організації даного простору Гуцульщини. Запропоновані підходи та прийми є базовими для вдосконалення рекреаційної системи Гуцульщини, підвищення соціально-еколого-економічної ефективності функціонування й естетичної привабливості закладів рекреації.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні етапи етнографічного дослідження Гуцульщини, до яких відносять кінець ХІХ - початок ХХ ст., міжвоєнний етап, радянська добу, період незалежності України. Зазначено, що важливу роль відіграють наукові здобутки українських діаспорних і зарубіжних учених. Виділено групи досліджень, в яких проведено аналіз основних аспектів даної проблеми. Розкрито рівень вивчення в етнографічних працях матеріальної та духовної культури гуцулів, теорії їх походження, територіальні межі проживання, декоративно-прикладне мистецтво та народну творчість. Виявлено проблеми, які одержали грунтовне вивчення в етнографічних працях кінця ХІХ - початку ХХІ ст., і малодослідженні питання, які ще потребують детального аналізу.

  Скачати повний текст

Досліджено дерев'яний і металевий декор міських особняків Гуцульщини та Покуття як своєрідне явище українського декоративного мистецтва. Висвітлено історичні етапи генезису та розвитку, а також уточнено типологію декоративних деталей архітектури. Розкрито концепцію формотворення та засоби художньої виразності будівельних оздоб, характер орнаментальних мотивів. З'ясовано стилістику та синтез профільованих, різьблених і кованих елементів для міських вілл, особняків у контексті українських і зарубіжних аналогів. Запропоновано програму збереження пам'яток і можливостей застосування архітектурного декору в художньо-педагогічному процесі викладання дизайну середовища та в дизайнерській практиці.

  Скачати повний текст

На базі широкого кола джерел відтворено основний зміст і напрями суспільно-політичних, соціально-економічних і культурно-освітніх процесів, основні фактори та механізми етнізації та політизації гуцульської етнографічної групи. Етнополітичні процеси на Гуцульщині мали прояв у боротьбі двох тенденцій: національної консолідації та національної асиміляції. Проаналізовано особливості етнополітичного та національно-культурного розвитку Гуцульського історико-етнографічного району та його складових частин, комплексно досліджено чинники, механізми та динаміку національної ідентичності гуцульської етнографічної групи. Висвітлено аспект практичної реалізації етнополітики, яка негативно позначилася на національному розвитку гуцулів, що зумовило нерівномірність ідентифікаційних процесів у середовищі даної етнографічної групи. Доведено, що, незважаючи на значні національно-політичні, культурно-освітні та господарсько-економічні перешкоди, населення Гуцульщини спочатку крізь призму етнокультурних факторів, а згодом через політизацію ідентифікувало себе як невід'ємну частину української нації.

  Скачати повний текст

Доведено існування на території Західної Гуцульщини делятинського осередку народного дерев'яного будівництва та різьблення по дереву, який характеризувався своєрідною системою декорування предметів побуту, власною мистецькою традицією. Найвизначнішим різьбярем цього осередку в першій третині XX ст. був В.Турчиняк, який першим розпочав виготовлення іконостасів, вирізьблював ікони та предмети церковного інтер'єру з використанням традиційного для гуцулів способу плоского різьблення. Виявлено структуру орнаментальних композицій та художні особливості монументально-декоративного різьблення іконостасів і церковного обладнання майстра, визначено художньо-образні характеристики та іконографію різьблених ікон. Розглянуто характер запозичень, трансформацій та впливів художніх стилів на різьблення предметів церковного інтер'єру митця. Визначено місце та роль В.Турчиняка в мистецьких процесах розвитку гуцульського плоскорізьблення Західної Гуцульщини в першій третині XX ст.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення матеріалів поетичної творчості окремих сіл Гуцульщини та Покуття проаналізовано риси формування та побутування багатоаспектних образів, які відтворюють світ людини та природи. Розглянуто динаміку сучасного фольклорного процесу, структурні та змістові зміни в пісенному обрядовому фольклорі. Описано місцевий варіант весільного обряду як художньо-функціональну систему, обгрунтовано правомірність включення до нього позаобрядової лірики, тексти якої тематично перегукуються з обрядовими піснями та його певними епізодами. Досліджено особливості мовної реалізації на образну систему людини - природи, а також співвідношення лірики й епосу в позаобрядовому пісенному фольклорі.

  Скачати повний текст

Розглянуто передумови становлення й особливості розвитку художньої освіти в Галичині. Висвітлено роль мистецьких династій регіону, зокрема Гуцульщини, й авторських художніх шкіл краю у зазначених процесах. Проаналізовано й узагальнено організаційно-педагогічні засади загальної та професійної художньої освіти в Галичині та педагогічну працю митців дослідженого періоду. Науково обгрунтовано можливості творчого використання художньо-освітньої спадщини Галичини у сучасній мистецькій освіті України. За результатами дослідження розроблено для студентів педагогічних і художніх спеціальностей ВНЗ України спецкурс "Художня освіта Галичини" та видано методичний посібник "Розвиток художньої освіти в Галчині".

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження історії соціально-демографічних процесів та економічного розвитку Гуцульщини у контексті соціально-економічних процесів формування населення Східної Галичини та українців. Охарактеризовано еволюцію складу населення, стан освіти, охорони здоров'я, суспільно-політичну ситуацію, що відображали соціальний стан на Західній Україні. Проаналізовано систему ведення лісового господарства, специфіку видобування та переробки корисних копалин, особливості будівництва й експлуатації шляхів сполучення та інтеграцію даних галузей в економічний та експортно-імпортний простір Європи. Висвітлено проблеми ведення сільського господарства у процесі гострого соціального протистояння. Описано народні промисли та ремесла, рекреацію, торгівлю й адаптацію їх товарного виробництва у побут й економіку Східної Галичини.

  Скачати повний текст

Розкрито сучасну галузево-компонентну структуру та надано її характеристику, в якій виділено: вироби з дерева, різьба по дереву, виробництво музичних інстументів, художнє ткацтво, художня вишивка, вироби зі шкіри, писанкарство. Досліджено територіальну організацію та структуру комплексу народних художніх промислів (КНХП) Галицької Гуцульщини за ознаками та надано їх прості та складні елементи. Удосконалено підходи до вивчення галузево-компонентної структури КНХП. Наведено теоретико-методологічні та практичні підходи до вивчення КНХП краю.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено традиції та новації у календарно-обрядовій культурі українців-горян другої половини XX ст. - на початку XXI ст. Проведено критичний аналіз джерел, здійснено їх класифікацію, узагальнено досвід історіографічних розробок дослідженої проблеми. Доведено, що у другій половині XX ст. - на початку XXI ст. відбулися зміни у структурі святово-обрядової традиційної культури гуцулів. Розглянуто різні чинники впливу на процеси трансформації традиційної святкової культури міграції, урбанізації, атеїстичної пропаганди, впровадження радянської обрядовості. Висвітлено співвідношення традицій і новацій в обрядах мешканців гірського краю. Виявлено та розкрито тенденції до відродження традицій різдвяно-новорічних свят на Гуцульщині з часу незалежності України, взаємопов'язані зі зростанням зацікавленості молоді до витоків своєї культури та з розвитком зеленого туризму. На підставі результатів дослідження показано значення обрядовості у сфері етнопедагогічних аспектів, доведено цінність вироблених віками морально-етичних засад у сучасному суспільстві, необхідність збереження культурних традицій субетносу.

  Скачати повний текст

Здійснено українознавчо-історичне дослідження етносоціальної системи Гуцульщини, розглянуто її структуру. Доповнено історіографічну джерельну базу дослідження традиційної культури мисливства та рибальства гуцулів фактографічними даними, одержаними під час українознавчих експедицій на території Гуцульщини. Доведено, що мисливство та рибальство становить автохтонну складову частину етносоціальної системи регіону України - Гуцульщини. На території Гуцульського регіону Українських Карпат виявлено ефективну дію звичаєвого права власного мисливського та рибальського ревіру. На підставі результатів дослідження розроблено конкретні практичні рекомендації стосовно перспектив сталого розвитку мисливства та рибальства краю за сучасних ринкових умов України.

  Скачати повний текст

Висвітлено специфіку етнорегіональних особливостей пісенно-хорової культури краю, у формуванні якої зробили свій внесок такі самобутні райони, як Гуцульщина, Покуття, Бойківщина та Опілля. Розмаїття пісенного фольклору розглянуто з урахуванням етнографічної та локальної специфіки. Проаналізовано діалективні особливості поетичного фольклору Прикарпаття в його етнорегіональному розмаїтті та відповідно з музично-інтонаційним рядом наспівів. З'ясовано вплив часовопросторового фактора на процеси формування жанрової системи фольклору регіону. Значну увагу приділено проблемам становлення фундаментальних професійних засад музично-театрального та хорового мистецтва, а також формування композиторської школи Прикарпатського регіону.

  Скачати повний текст

На основі значної кількості джерел, зокрема на багатих польових матеріалах автора з Полісся, Волині, Бойківщини, Гуцульщини та Покуття, уперше в українській етнології комплексно охарактеризовано демонологічних персонажів, що входять до категорії «домашніх духів». На теренах України це антропоморфний домовик чи «домашній чорт», також «домашня змія», ласиця. Назви, вигляд, час та місце прояву, функції, уподобання та інші ознаки домашніх духів розглянуто у широкому загальноукраїнському, а почасти й у загальнослов'янському контексті. Простежено зв'язок віри у домашніх духів з так званим «культом померлих».^UOn the basis of a large number of sources, in particular on the rich field materials of the author from Polissya, Volyn, Boykivshchyna, Hutsulshchyna and Pokuttya, for the first time in Ukrainian ethnology demonological characters belonging to the category of “house spirits” are comprehensively characterized. In Ukraine it is an anthropomorphic hobgoblin, “house devil”, also “house snake”, weasel. The names, appearance, time and place of manifestation, functions, prefe¬rences and other features of domestic spirits are considered in a broad all-Ukrainian and, in part, all-Slavic context. The connection between the belief in house spirits and the so-called “cult of the dead” has been traced. It is noteworthy that despite the dominance of a certain type, in individual settlements of different ethnographic regions of Ukraine at the same time there are ideas about others. Given a certain rationality of human imagination, the characters do not perform the same functions together, but are perceived as separate, and their significance and influences are different. For example, in Boykivshchyna the dominant type is the “house devil”, but there are also stories about the domestic snake, as well as many stories about the weasel.

На основі аналізу наукових праць та літературних, зображальних, речових й усних джерел вперше в українській етнології здійснено реконструкцію витоків, зародження та розвитку етнічної мистецької традиції бісерного оздоблення народної ноші українців (кінець XVIII ст. – дотепер) та проаналізовано причинно-наслідкові механізми еволюційних процесів, що відбуваються в системі досліджуваної традиції. Традиція бісерного оздоблення народної ноші українців розглядається у контекстах трьох етапів розвитку. Кожному з етапів відповідає певна етномистецька парадигма, видимими маркерами якої представлені особливості технологічних, типологічних та художньо-стилістичних засад творчості, які досліджуються у першій частині роботи.^UBased on the analysis of scholarly papers, literary, visual, material and oral sources, for the first time in the Ukrainian ethnology, it was reconstructed the foundations, establishment and development of the ethnic artistic tradition of beaded decoration of the Ukrainian folk costume (late 18th c. till nowadays) and explored cause and effect mechanisms of evolutionary processes occurring in the system of the analyzed tradition. The topicality of the paper can be explained by the negative effects of globalization, particularly by the challenges and threats of acculturation that lead to the identity crisis. Modern science especially concentrates on the discourse about ethnical traditions which ensure preservation and reproduction of the ethnical society as a specific and unique system, thus taking an active part in modeling culture-forming processes. Artistic traditions occupy a particular place since numerous closely interconnected intellectual and material markers of the ethnic culture have been formed and established in their contexts.

На основі етнографічних матеріалів із теренів Гуцульщини здійснено комплексне дослідження трьох споріднених тематичних компонентів (поховальної обрядовості, демонологічних персонажів маністичної ґенези як складників «нижчої» міфології, поминальних мотивів у народному календарі), відображено рівень джерельно-історіографічного висвітлення теми, теоретико-методологічні основи її наукового пізнання.Розглянуто структурні елементи поховальної обрядовості: маркування «правильної» смерті, спорядження на «той світ», використання властивостей тіла мерця в магічних практиках, профілактично-нейтралізуючі заходи, жертвопринесення, основні маністичні обряди. Визначено, що протилежним явищем до «правильної» смерті є «неправильна» смерть, яка в поєднанні з іншими внутрішньообразними чинниками зумовлює посмертну демонізацію, формування «нечистих» покійників. Серед демонізованих мерців у «нижчій» міфології виокремлені інфантильні образи, жіночі істоти локусів природи, самогубці, утопленики, упирі, покійники, які вижили «свій вік», але через автономні чинники інтегруються до світу людей. У гуцульській календарній обрядовості визначено часові відтинки, в які відбуваються поминання, а поліморфні іпостасі мерців здійснюють локативні переміщення між «тим» і «цим світом». Поминальні обряди розглянуто крізь призму їх акціональних, предметних, вербальних, агентивних, часових, смислових елементів.^URelying on the ethnographic materials from the Hutsul region, the thesis comprises a comprehensive study of three related thematic components (funeral rites, demonological characters of manistic genesis as components of lower mythology, funeral/burial motives in the folk calendar), it depicts the historiographical interpretation of the given topic as well as theoretical and methodological grounds of it scientific study. The study focuses on the structural elements of the funeral rites: the “right” death marking, getting the deceased ready to depart to the “other world”, use of the dead body properties of the in magical practices, preventive and neutralizing measures, sacrifices, basic manistic rites. It has been determined that the opposite phenomenon of a “right” death is a “wrong” death; combined with various factors (like internal grudge) the latter one causes posthumous demonization, appearance of “impure” deceased. The demonized deceased in lower mythology include infantile images, female creatures representing nature loci, suicide victims, drowned people, vampires, those who over-lived “their age”, yet due to independent factors they are integrated into the human world. The Hutsul rites calendar includes periods of time to commemorate, while polymorphic incarnations of the deceased perform locative movements between “this” and “that world”. Funeral rites are considered through the prism of their action, object, verbal, agency, temporal, and semantic elements.