Досліджується історія становлення синтетичних та аналітичних форм майбутнього часу в українській мові на матеріалі писемних пам'яток різних жанрів XI-XVIII ст. Проаналізовано інфінітивні сполуки та форми, які вживалися для позначення майбутньої дії у давньоукраїнській та староукраїнській мові, простежуються основні тенденції розвитку дієслівних форм майбутнього часу в українській мові.

  Скачати повний текст

У дисертаційному дослідженні аналізується граматична система давньогрецького дієслова у функціонально-семантичному аспекті. Проведено зіставний аналіз регулярних та нерегулярних явищ на рівні функціональної морфології і функціонального синтаксису. На фоні регулярних явищ досліджуються явища граматичної периферії і визначаються їх структурно-семантичні та функціональні закономірності. Категорії часу, стану, способу розглядаються через прояв у них аспектуальності. Комплексно досліджено особливості нерегулярних станових моделей та депонентних дієслів, які засвідчують значну невідповідність функціонально-семантичної сфери станових форм їх граматичній детермінованості. Наявна функціонально-синтаксична характеристика явищ дієслівної комбінаторики з залученням тезаурусного вербального фонду класичних авторів. Проведено аналіз нерегулярних дієслівних моделей у системі паратаксису, незалежних конструкцій та гіпотаксису. Новим є запропонований аспект дослідження дієслова при гіпотаксисі; проведений аналіз апофатичних конструкцій у різних моделях вираження присудка дозволяє встановити основні тенденції вживання як дієслівних форм, так і заперечних слів і виразів. Теоретичні положення ілюструються матеріалом оригінальних текстів класичного нормативу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано дві групи посесивних дієслів (ПД), що позначають власне володіння та придбання (інхоативних ПД). Посесивними є дієслова, у семантиці яких позначено майнові відносини. Подано системний аналіз ПД в англійській і німецькій мовах, що включає розгляд процесу взаємодії їх семантичної та словотвірної структур. Компонентний аналіз значень дозволив виділити різні види семантичної інформації, що міститься в глибинній структурі ПД, яка, з одного боку, сприяє поширенню ознак дії, що позначається, та її учасників, а з іншого боку - конкретизує дієслівні значення, визначає та обмежує у певних випадках вид контексту, у якому можуть бути використані дані вербативи. Структурно-морфологічний аналіз ПД дав можливість виділити їх словотвірні особливості та визначити семантичну й морфологічну природу елементів, що беруть участь у дієслівному словотворенні в зазанченних мовах. Змодельовано формули тлумачення ПД, яке здійснювалось за допомогою трансформаційного аналізу значень.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу змоделювати семантичні опозиційні структури дієслів-синонімів. Досліджено, що структура синонімічного ряду визначається типами синонімічних опозицій, які є її складовою. Доведено, що характерні особливості диференційних ознак, за якими протиставляються дієслова-синоніми у межах синонімічних рядів, зумовлені номінативним класом до якого належать ці дієслова. Виявлено умови реалізації та нейтралізації семантичних протиставлень англійських дієслів-синонімів у тексті. Перелік семантичних функцій, які виконують синоніми, доповнено семантичною функцією протиставлення.

  Скачати повний текст

Комлексно досліджено аспектуальну семантику дистрибутивності на основі аналізу лексико-семантичного поля дієслів багаторазово-дистрибутивної (БДД) і розподільної дії (РД). Аналіз дієслів проведено у семантичному, словотвірному і функціональному аспектах на матеріалі виборок зі "Словника української мови" в 11-ти томах, текстів української літератури, де виявляється специфіка реалізації досліджуваних дієслів. Описано групи дієслів БДД і РД за спільними ознаками, охарактеризовано типи зв'язків між мікрополями. Проведено аналіз дієслів БДД і РД формальними засобами вираження дистрибутивності, охарактеризовано дієслова БДД і РД за внутрішніми інтенційними ознаками і синтаксичною сполучуваністю. Встановлено специфіку дієслів БДД і РД у заповненні ними позицій у структурі простого речення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості засвоєння дітьми старшого дошкільного віку дієслівного словотворення префіксального типу. Розроблено експериментальну технологію засвоєння префіксальних дієслів, що сприяє формуванню системності знань у старших дошкільників та охоплює такі компоненти: спостереження та сприймання семантичної ролі дієслів руху (дії, стану), виділення та узагальнення істотних ознак префіксів та їх узгодженість із прийменниками, перенесення словотвірної моделі дієслів руху на дієслова дії та стану, виконання вправ на закріплення, що передбачають включення одержаних знань у мовленнєву практику. Визначено та охарактеризовано рівні, стадії, педагогічні умови, тенденції та закономірності засвоєння префіксального словотворення дієслів.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано темпоральний план речення та тексту, який в цілому створюється синтезом граматичних, лексичних засобів та екстралінгвістичних чинників. Останніми у даному стилі виступають комунікативна сфера, прагматична настанова та функції тексту. Розглянуто граматичні часи дієслова у їх первинних і вторинних функціях, як центральну ланку часового плану висловлення. Визначено типи текстів і мовленнєві ситуації, у яких домінують значення актуальної, позачасової, гіпотетичної або реальної дії. Часовий план речення вивчено як результат взаємодії дієслівних часів з лексичними одниницями темпоральної та нетемпоральної семантики, з урахуванням їх синтаксичної організації.

  Скачати повний текст

Розглянуто супроводжувальну дію в сучасній німецькій мові як один з засобів відображення категорії часу в мові. Зроблено всебічний аналіз впливу, який мають на дане мовне явище темпоральність, часова локалізованість, аспектуальність, таксис і часовий порядок. Визначено, що супроводжувальною є дія, що відбувається одночасно з головною в єдиний проміжок часу, здійснюється єдиним суб'єктом дії та має певне формальне вираження щодо головної дії. Розглянуто два типи синтаксичних конструкцій, які мають у своєму складі супроводжувальну дію - прості ускладнені та складнопідрядні речення. Дані конструкції зумовлені ієрархічними відношеннями між головною та супроводжувальною діями. У простому ускладненому реченні виділено регулярні та частотні засоби вираження супроводжувальної дії: дієприкметник I, прикметниково-субстантивні сполучення з іменами дії, дієприкметниковий зворот з дієприкметником II, конструкція з абсолютним знахідним, інфінітивний зворот ohne ...zu + інфінітив. Вказані засоби мають певні відмінності щодо частоти вживання, а також у репрезентації власне супроводжувальної дії. Зазначено, що взаємодія таких факторів, як значення сполучника та дієслова, дієслівних форм і граничної/неграничної семантики дієслівних лексем має насуттєвіший вплив на вираження супроводжувальної дії. вживанні дієслівних лексем у складнопідрядних реченнях цього типу.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий - ергономічний - напрям лінгвістичного аналізу мовних одиниць та їх функціонування в комунікативному процесі. Ергономіка вивчає різні види людської діяльності, в тому числі мовленнєву, з метою визначення передумов їх оптимальності та ефективності. Даний підхід пов'заний із когнітивними аспектами продукування, розуміння та запам'ятовування мовленнєвих повідомлень. Ергономічний аналіз категорій аспекту, часу, стану, модальності, негативності здійснено на матеріалі текстів, які імітують спонтанне мовлення людей і проведено з урахуванням когнітивних, антропологічних, соціальних, психологічних, культурних характеристик комунікантів. Проведено ергономічний аналіз текстів реклами та інструкцій, які є прикладами підготовленого мовлення, оформлено алгоритми їх ефективної побудови. Значну увагу приділено граматичним, лексичним, структурним, графічним засобам оптимального та раціонального оформлення текстів реклами й інструкцій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано репрезентуючий компонент (РК) у системі трьох різновидів чужої мови: прямої, непрямої, невласне-прямої. Репрезентуючий компонент - лінгвістичний комплекс, який складається з препозитивних, інтерпозитивних, постпозитивних, кільцевих структур, де введено мову персонажів (пряму, непряму, невласне-пряму) за різними параметрами (семантичними, психологічними, прагматичними тощо.) Розроблено типологізацію РК на основі структури РК, семантики, місцеположення, графічної візуалізаціїя, прагматичних властивостей. Аналіз значної кількості типів і видів РК в англомовних оповіданнях ХХ ст. дозволив диференціювати їх на основі наступних логічних принципів: позиції РК стосовно ЧМ (препозитивні, інтерпозитивні, кільцеві, постпозитивні РК); семантичного змісту РК (нейтральні та емоційно-експресивні дієслова, дієслова, які передають лінгвістичну та екстралінгвістичну сторону комунікації); структурного діапазону РК (від структурно-розширених до нульових і структурно-виокремлених; прагматичний потенціал РК (репрезентативи, директиви, емотиви, дискрептиви, інтерпретатори та імплікатори). За результатами дослідження визначено особливості дії двох різнонаправлених тенденцій - до уніфікації та диференціації у системі РК, до контактності та дистантності в розміщенні РК, до фіксованого та інвертованого порядку слів у РК. Зазначено, що на сучасному етапі РК виявляють тенденцію до уніфікації, дистантності, фіксованого порядку слів і суб'єктивізації (тобто впливу ЧМ на АМ у вигляді РK).

  Скачати повний текст

Вивчено мовленнєві акти з перформативними виразами (ПМА) на матеріалі сучасної німецької мови. Зазначено, що ПМА - акти, які експлікують власну ілокутивну силу за допомогою матричного (перформативного) дієслова типу danken, bitten, versprechen usw. (експліцитні перформативи), або, маючи певне лексико-граматичне оформлення, набувають перформативного значення в певній ситуації комунікації (імпліцитні перформативи). Визначено форми, характерні ознаки та особливості ПМА, досліджено семантичний, структурний та функціональний аспекти перформативів, виділено варіантні модифікації інваріантної структури перформативних висловлювань з їх детальним внутрішнім членуванням. Зазначено, що варіювання способів вираження перформативу пов'язано з повнотою репрезентації його інваріантної структури. Ступінь варіативності ПМА залежить від експлікації/елімінації актантів перформативного дієслова та варіативності його граматичних форм. За результатами аналізу ілюстративного матеріалу визначено, що периферійні елементи перформативного поля (імпліцитні ПМА) належать до сегментів, утворених перетином перформативного поля з полями констативності та спонукання.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему метафоричного вживання дієслівних форм способу та часу в сучасній українській мові. Застосовано комплексний підхід щодо аналізу транспозиційних виявів модальної та темпоральної семантики дієслова. Встановлено внутрішній механізм способової та часової транспозиції дієслівних форм на підставі аналізу семної структури граматичного значення. З'ясовано передумови супровідних конотацій. Запропоновано цілісну картину функціонування модальної та темпоральної дієслівної метафори у сучасній українській мові. Дослідження здійснено в аспектах функціональної граматики та семантичної прагматики.

  Скачати повний текст

Наведено комплексний аналіз парадигматичних і граматичних особливостей дієслівної термінолексики, зафіксованої в тлумачних словниках російської мови. Обгрунтовано правомірність термінологічного статусу дієслова, розглянуто систему функціональних позначок і граматичних характеристик досліджуваних одиниць у тлумачних словниках; описано типи словникових дефініцій дієслів-термінів. Досліджено та класифіковано факти полісемії, омономії, синонімії, антонімії та паронімії дієслівної термінолексики, встановлено співвідносність лексико-семантичних явищ у системі лексичних опозицій. Доведено, що специфіка граматичних характеристик термінологічних дієслів найбільш яскраво виявляється в категоріях виду і фазовості, їх взаємозумовленості, а також у системі акціональних відношень і внутрішньої валентності дієслівних лексем.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено термінологізації - семантичному способу творення кредитно-банківських термінів у сучасній англійській мові. Словотворчі процеси у межах англійської кредитно-банківської терміносистеми об'єднали способи термінотворення: семантичний, афіксальний, безафіксний, основоскладання, абревіацію, утворення термінологічних словосполучень. Морфологічна структура англійського кредитно-банківського терміна зумовлена способом термінотворення. Особливу увагу приділено дослідженню семантичного способу термінотворення та його видам (метафорі, метонімії, розширенню та звуженню значення). На підставі проведеного аналізу визначено граматичну неоднорідність у межах кредитно-банківської терміносистеми: 58,9 % склали іменники, 30,3 % - прикметники та 10,8 % - дієслова. Виділено та досліджено в межах іменникового корпусу два типи іменників, утворених у результаті термінологізації. Визначено в межах прикметникового корпусу антонімічні групи термінів. Класифікація лексико-семантичних груп термінологізованих дієслів базувалась на позамовному зв'язку понять. Семантичні та системні характеристики кредитно-банківської термінології досліджено з використанням системного підходу під час аналізу мовних фактів.

  Скачати повний текст

Досліджено категорії ергативності в сучасній англійській мові, центральні та периферійні засоби її вираження. На матеріалі словникових даних проведено класифікацію ергативних дієслів за етимологією та напрямком деривації. Шляхом компонентного аналізу доведено, що зазначені дієслова у перехідній реалізації є семантично та формально перехідними і містять сему каузативності, а у неперехідній реалізації є семантично та формально неперехідними і виступають некаузативом або декаузативом відповідного каузативного значення. У термінах синтаксем описано структуру перехідної та неперехідної моделей речення з ергативними дієсловами та доведено, що на глибинному рівні ергативність мов ергативної типології та англійської (номінативної) мови виявляє ізоморфні ознаки. Змодельовано функціонально-семантичне поле ергативності та досліджено парадигматичні зв'язки його елементів.

  Скачати повний текст

Досліджено, що дієслова не утворюють особливої групи у німецькому префіксальному дієслівному словотворі, а належать до дієслів з відокремлюваними та невідокремлюваними складниками. Встановлено й обгрунтовано шляхи переходу вільних/зв'язаних морфем у словотворенні. Виявлено й описано структурні моделі досліджуваних дієслів. Розкрито закономірності мотивації їх лексичного значення через лексичне значення складників. Залежно від ступеня мотивованості виділено чотири типи композитів: справжні, синтаксичні, формальні та псевдокомпозити. Доведено, що зазначені дієслова є сегментами лексико-семантичних полів локативності, темпоральності, квантитативності та компаративності. Визначено частковий взаємозв'язок між лексичним значенням дієслів та їх подільністю/неподільністю у мовленні.

  Скачати повний текст

Досліджено семантичні та функціональні особливості інфінітивної конструкції for to Vinf у середньоанглійській мові, а також проаналізовано субкатегоризаційні властивості головного дієслова в межах особоводієслівного та/або неособоводієслівного речення з позицій генеративного синтаксису, а саме, - теорії керування та зв'язування. Досліджену інфінітивну конструкцію ототожнено з інфінітивним реченням, якому притаманна позиція імпліцитно вираженого суб'єкта дії (категорія PRO) та позиція темпорально немаркованого головного дієслова (-Tense), тобто інфінітива. Встановлено, що у середньоанглійській мові for to Vint- та that-речення були семантично та функціонально еквівалентними, оскільки вони однаково доповнюють семантику перехідних дієслів (за винятком інхоативних лексем), займаючи тотожні семантичні позиції пацієнса (для одноперехідних дієслів) та пацієнса/мети (для двоперехідних). У зазначений період неособоводієслівне (інфінітивне) і особоводієслівне (that-) речення функціонують як адвербіальний ад'юнкт мети, структурно та у змістовому аспекті оформлюють складнопідрядне речення, внаслідок цього мають статус комплементів речення.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості творення основ англійських префіксальних дієслів у функції економічних термінів шляхом визначення їх структурної, семантичної, прагматичної та функціональної організації. Основи префіксальних дієслів вивчено в напрямку від вихідних ланок словотвірних ланцюжків до співвідносних з ними за стуктурою та семантикою похідних основ термінів. Префіксальні дієслова утворюються згідно з загальноприйнятими нормами за префіксальними словотвірними моделями сучасної англійської мови. Дослідження свідчать про зменшення питомої ваги іншомовних дієслівних префіксів в англомовній економічній терміносистемі. Основи префіксальних дієслів беруть участь у творенні похідних основ іменників і прикметників шляхом суфіксації та конверсії, вони характеризуються високими показниками реалізації словотвірних потенцій. Словотвірні ланцюжки, що містять основи префіксальних дієслів, нараховують до п'яти дериваційних тактів. Вихідними ланками словотвірних ланцюжків є іменники, прикметники та дієслова різних семантичних класів.

  Скачати повний текст

Вивчено структурні і семантичні типи безафіксних віддієслівних іменників у середньоверхньонімецькій та сучасній німецькій мові. Встановлено, що безафіксний віддієслівний словотвір іменників німецької мови охоплює дві моделі: субстантивацію інфінітива та субстантивацію дієслівної основи. Доведено, що до процесу субстантивації інфінітива залучаються майже усі морфологічні та структурні типи середньоверхньонімецьких дієслів, найбільш активними є слабкі перехідні кореневі лексими. Визначено, що у сучасній німецькій мові зростає активність слабких, модальних, неперехідних дієслів, а також дієслів з відокремлюваними префіксами. Досліджено, що у процес субстантивації дієслівної основи у середньоверхньонімецькій мові іменники чоловічого роду утворюються, як правило, від сильних дієслів та основ з відокремлюваними префіксами; середнього роду - від сильних дієслів та основ з невідокремлюваними префіксами; під час утворення іменників жіночого роду активними є слабкі дієслова та основи з відокремлюваними префіксами. Простежено, що на сучасному етапі зростає словотвірна активність сильних дієслів та мотивуючих основ з відокремлюваними префіксами у відношенні до дериватів чоловічого роду; слабкі кореневі дієслова та основи з відокремлюваними префіксами утворюють, частіше за все, іменники жіночого роду; слабкі та кореневі твірні основи - іменники середнього роду. Продуктивним засобом щодо утворення подібних іменників на обох зрізах виступає зміна голосного кореня, а саме аблаут. Встановлено, що у новій сучасній мові питома вага іменників з абстрактною семантикою нижча за середньоверхньонімецький показник, в той час як зростає частка імен з конкретним значенням, що характеризує дану модель як продуктивну у відношенні щодо абстрактних і конкретних іменників на обох зрізах.

  Скачати повний текст