У дисертації розкрито взаємозв'язки між феноменами діяльності і спілкування, окреслено теоретичні передумови розвитку теорії діяльності та її реалізації в сучасній світовій науці; з'ясовано тенденції в розвитку психологічної теорії діяльності та психолінгвістики у зв'язку з професійно-мовленнєвою діяльністю особистості; встановлено співвідношення між мовленнєвим спілкуванням і мовленнєвою комунікацією в контексті професійної діяльності її суб'єкта. Дискурсивний вплив подано як спосіб реалізації професійно-мовленнєвої діяльності, здійснено її аналіз як психологічно самостійної діяльності мовленнєвого спілкування, розкрито суть мовленнєвого впливу – спеціалізованої форми професійної діяльності. Презентовано поняття «психологічний дискурс» як один з різновидів дискурсу в структурі професійно-мовленнєвої діяльності, визначено місце дискурсивного впливу в акті професійно-мовленнєвої діяльності психотерапевта (консультанта).В концепції дослідження психології розвитку професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх психологів визначено методологічні засади її вивчення і моделювання, теоретичні основи емпіричного дослідження – зокрема, розкрито сутність авторської ідеї щодо діагностики діяльнісного та компетентнісного компонентів професійного мовлення і представлено концептуальні засади способів розкриття механізмів і закономірностей професійно-мовленнєвої діяльності. Згідно з розробленою нами концепцією сформульовано мету, завдання, теоретичні засади й представлено одиниці аналізу професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх психологів, обґрунтовано вибір критеріїв і показників її діагностики, подано психодіагностичний інструментарій для виявлення стану та рівнів сформованості професійно-мовленнєвої діяльності бакалаврів психології, які вступили в магістратуру. Здійснено інтерпретацію результатів вивчення їхнього професійного мовлення, висвітлено особливості психолінгвістичної методики дослідження дискурсивних практик психотерапевтів (консультантів). З урахуванням цього презентовано розроблену автором психо-лінгво-педагогічну систему розвитку професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх психологів – зокрема, її психо-лінгво-дидактичні принципи, програму і технологію розвитку та вербальні психотехніки формування дискурсивної компетентності.Ключові слова: професійно-мовленнєва діяльність, дискурсивна компетентність, майбутній психолог, розвиток діяльності мовленнєвого спілкування.^UThe dissertation reveals the relationships between the phenomena of activity and communication, outlined the theoretical prerequisites for the development of the theory of activity and its implementation in modern world science; trends in the development of psychological theory of activity and psycholinguistics in connection with the professional speech activity of the individual are clarified; the relationship between speaking and speech communication in the context of the professional activity of its subject is established. Discursive influence is presented as a way of realization of professional-speech activity, its analysis as psychologically independent activity of speech communication is carried out, the essence of speech influence - a specialized form of professional activity is revealed. The concept of “psychological discourse” as one of the types of discourse in the structure of professional speech activity is presented, the place of discursive influence in the act of professional speech activity of a psychotherapist (consultant) is determined.In the concept of research the psychology of developmentof the professional speech activities of future psychologists are determined the methodological principles of its study and modeling, theoretical foundations of empirical research - in particular, is revealed the essence of the author's idea for the diagnosis of activity and competence components of the professional speech and is presented the conceptual foundations of the ways to reveal the mechanisms and patterns of professional speech. According to the concept developed by us the purpose, tasks, theoretical bases are formulated and the units of the analysis of professional speech activity of future psychologists are presented, the choice of criteria and indicators of its diagnostics is proved, the psychodiagnostic tools for revealing a condition and levels of professional speech activity formation in bachelors-psychologists who entered master's program are presented.. The results of studying their professional speech are interpreted; the peculiarities of psycholinguistic methods of research the discursive practicesof psychotherapists (consultants) are highlighted. With this in mind, the psycho-linguistic-pedagogical system developed by the author for the development of professional speech activity of future psychologists is presented - in particular, its psycholinguistic-didactic principles, program and technology of development and verbal psychotechniques of the discursive competence formation.Key words: professional speech activity, discursive competence, future psychologist, development of speech activity communication.

У дисертації представлено цілісну концепцію дослідження психології фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти. Зазначено, що фасилітативна взаємодія спрямована на суттєве поліпшення індивідуальних результатів пізнавальної діяльності завдяки співучасті в ній іншої людини. Під фасилітацією ми розуміємо особистісно зорієнтований підхід, що виражається у глобальному почутті довіри до людини, в тенденції до особистісного зростання, розвитку та реалізації її індивідуального потенціалу.Виокремлено компоненти фасилітації, покликані створити такий мікроклімат у колективі, який забезпечував би особистісне зростання і розвиток: справжність, «природність», щирість особистості; конгруентність; прийняття своєї особистості та особистості іншої людини, дбайливе ставлення до неї і позитивне прийняття цієї людини – навіть у разі визнання її недоліків; емпатійне розуміння. Показано, що фасилітативна взаємодія є досить специфічним різновидом активного переходу поведінкових патернів у стійкі сенсові структури, що забезпечують зміну особистості як школяра, так і самого педагога.Визначено типи фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти. На основі результатів емпіричного дослідження з'ясовано психологічні особливості, умови, чинники та закономірності організації продуктивної фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти.Ключові слова: фасилітативна взаємодія, поведінкові патерни, інтенційність, референція, пресуппозиції спілкування, щирість особистості, конгруентність, емпатійне розуміння.^UThe dissertation presents a general conception of the research of the psychology of facilitative interaction in the pedagogical process at secondary schools. By facilitation, we mean a personality-oriented approach, which is expressed in a global sense of trust according to another person, when it was displayed the tendency to personal growth, to the development and realization of his/her individual potential. The components of facilitation were designed. They have a purpose to create such a microclimate in staff, which would ensure personal growth and development: authenticity, “naturalness”, sincerity of the person; congruence; acceptance of one's own personality and the personality of another individual, careful attitude to him/her and positive acceptance of this person even in a case of recognition of his/her shortcomings; also empathic understanding. The types of facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools were determined. As a result of the research the theoretical model of productive facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools was created, its components were established: methodological, semantic, technological, criterion and personal-value ones. The functions of facilitative interaction were defined. The psychological mechanisms by which the frame scenario of facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools were determined: the mechanism of strengthening a pragmatic content of questions and their functional plan, the mechanism of linear organization of facilitative interaction, the mechanism of predictability of implicit questions, the mechanism of pragmatic modality.Taking into account the results of the experimental research, a structural-functional model of forming the readiness of schoolchildren for facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools was built. This model consists of five blocks: a target one, the methodological block, a semantic one, also the technological and effective blocks. In the process of the experiment, the effectiveness of the facilitative program for the formation of pupils' readiness for facilitative interaction was confirmed. The psychological training “Formation of readiness of schoolchildren for facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools” was developed and tested during the moulding experiment. It contains three blocks of exercises that actualize the motivational, semantic and operational components of pupils' readiness for facilitative interaction.Keywords: facilitative interaction, behavioural patterns, intentionality, reference, presuppositions of the communication, sincerity of the person, congruence, empathic understanding.

Розглянуто структуру просторово-часових уявлень давньоруського хронотопу. Визначено місце сакрального центру в системі просторово-часових уявлень давньоруської культури. Конкретизовано розуміння сакрального центру представниками книжної культури давньої Русі на прикладі уявлення про земний рай, Єрусалим - виокремлених смислових топосів зовнішнього просторового виміру. Проаналізовано генезу уявлень про сакральний центр книжної культури Давньої Русі на прикладі розуміння Києва - виокремленого смислового топосу внутрішнього виміру. Висвітлено особливості давньоруського паломництва, яке є своєрідним кроскультурним екзистенційним способом створення сприятливих умов для спілкування людини зі священним і змінює її релігійно-моральний статус. Показано можливість осмилювати актуальні проблеми сучасного українського суспільства та культури з залученням спадщини середньовічної вітчизняної думки.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі вперше в українському філософсько-правовому дискурсі здійснено сучасний філософсько-правовий аналіз інституту ювенальної юстиції в контексті євроінтеграційних державотворчих і правотворчих процесів, що дало змогу виокремити її охоронну функцію, не спрямовану тільки на осуд, покарання, засуд тощо, а зосереджену на захисті порушника, оскільки йдеться про неповнолітніх осіб. Відтак акцентовано на правильному вихованні дитини в колі сім'ї, де їй мають прищеплювати цінності, патріотизм і повагу до права, що, без сумніву, скорегує девіантну поведінку неповнолітніх, допоможе подолати схильність їх до правопорушень.Аргументовано необхідність правового регулювання виховання та освіченості дітей, як однієї із засадничих характеристик інституту ювенальної юстиції, що покликане убезпечити неповнолітніх від негативного виміру девіантної поведінки. Означена складова є взаємообумовленою відповідальністю і сім'ї, і держави, водночас не можна применшувати первинного значення саме батьківського впливу. Врешті-решт інститут сім'ї підтверджує те, що внутрішньосімейні відносини великою мірою впливають на зростання кількості правопорушень серед неповнолітніх, адже стереотипи й аксіологія спілкування формують модель поведінки дітей у суспільстві, а відтак і в державі.^UIn the dissertation paper for the first time in the Ukrainian philosophical and legal discourse a modern philosophical and legal analysis of the institute of juvenile justice was carried out in the context of the European integration of state-building and law-making processes, which made it possible to distinguish its protective function, not only aimed at condemnation, punishment, convictions, etc., but focused on protection the offender, considering that it is a minor. Therefore, it is emphasized on the proper education of the child in the family, instilling values, patriotism and respect for the law, which will undoubtedly correct the deviant behavior of minors in terms of overcoming the propensity to commit offenses.The dissertation argues the necessity of legal regulation of education and education of children as one of the basic characteristics of the juvenile justice institute, which is intended to protect minors from the negative dimension of deviant behavior. This component is a mutually responsible responsibility of the family and the state, without diminishing in this case the primary significance of the parent's influence. Finally, the institution of the family confirms that internal-family relations greatly affect the increase in juvenile delinquency, because stereotypes and the axiology of communication form a model of children's behavior in society, in the future, in the state.

Запропоновано концепцію інституційного комунікативного простору Німеччини. Визначено основні одиниці його виміру - професійно спрямовані дискурси, які відображають певні типи мовленнєво-мисленнєвої діяльності людини. Проведено аналіз сучасних комунікативних та інформаційно-технологічних факторів впливу на фахову мову економіки, розвинуто лінгвістичні уявлення про типологічні ознаки професійно спрямованих дискурсів. Проаналізовано інтердискурсивні взаємозв'зки професійно спрямованих типів дискурсів з їх іншими типами. Розкрито особливості професійно спрямованого спілкування та визначено основні аспекти ітерпретації об'єкта дослідження - функціонального, антропоцентричного, соціолінгвального, жанрового та прагмалінгвістичного. Вивчення інституційного комунікативного простору Німеччини є новим напрямом теорії комунікації, який дає змогу описувати системні мовні явища, зокрема - професійно спрямовані типи дискурсів, демонструвати сукупність їх структурних здатностей поділятися на інші різновиди дискурсів. Доведено визначальну роль комунікативних чинників, розглянутих у контексті еволюції різних галузей інституційної економічної діяльності людини.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемам підвищення ефективності сумісної діяльності гравців спортивних команд, зважаючи на особливості їх інструментального спілкування у процесі загальної та спеціальної психологічної підготовки. Проведені теоретичний та експериментальний аналізи дозволили диференціювати соціально-психологічні параметри перцептивного, інтерактивного і комунікативного компонентів інструментального спілкування відповідно до ігрового амплуа спортсменів та рівня їх кваліфікації. Виявлені особливості компонентів структури інструментального спілкування волейболістів указують на доцільність і потребу диференційованого та індивідуалізованого підходів до психологічної підготовки спортсменів на підставі належності їх до команд різної спортивної кваліфікації, а також з урахуванням виконуваних ними у ході сумісної ігрової діяльності функціональних обов'язків.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано основні методи навчання усного та писемного професійно орієнтованого спілкування англійською мовою у вітчизняній та зарубіжній педагогіці. Розкрито сутність інтегрованого навчання професійного іншомовно-мовленнєвого спілкування студентів-екологів, визначено критерії, показники та рівні його ефективності. Обгрунтовано лінгводидактичну модель, що охоплює три етапи навчання, які забезпечуються укладеною системою вправ інтегрованого навчання професійного іншомовно-мовленнєвого спілкування майбутніх екологів, описано результати апробованої експериментальної методики та наведено методичні рекомендації щодо інтегрованого навчання професійно орієнтованого спілкування англійською мовою студентів-екологів.

  Скачати повний текст

Проведено поліпарадигмальне дослідження Інтернет-комунікації. Вивчено її конститутивні складові, а саме: модифікацію структурно-мовних рівнів, становлення жанрової системи, вербальну представленість значущих концептів, формування нових ознак мовної особистості та мовної картини світу і, як результат цих процесів, встановлення терміносистеми Інтернет-комунікації. Феномен Інтернет-комунікації визначено як інтерактивну міжособистісну комунікацію, що вимагає вивчення в двох основних аспектах - когнітивно-прагматичному та лінгвокультурологічному, оскільки ці наукові галузі дозволяють досліджувати Інтернет-комунікацію одночасно в різних парадигмах лінгвістичного знання. Зроблено висновок про те, Інтернет-комунікація остаточно оформилася в нову галузь лінгвістичного знання, про що свідчить консолідація всіх системно-мовних рівнів Інтернет-комунікації з метою створення нового середовища спілкування, а також лігвістична парадигма Інтернет-комунікації, що формується, зафіксована в її терміносистемі.

  Скачати повний текст

Досліджено комунікативний потенціал студентів-користувачів Інтернет-середовища та особливості його цілеспрямованого формування і розвитку. Обгрунтовано теоретичну модель і способи практичного застосування методів розвитку комунікативного потенціалу молоді у форматі студентського Інтернет-клубу засобами нових інформаційних технологій, Інтернету. Розроблено програму занять у формі соціально-психологічного тренінгу, опосередкованого Інтернетом. Розкрито ціннісну детермінацію Інтернет-діяльності студентської молоді, з'ясовано мотиваційні чинники її звернення до комунікативно-пізнавальної бази Інтернет-середовища. Експліковано наявні та створено нові продуктивні схеми пізнання студентами особистості партнерів спілкування, освоєння особистісної рефлексії, вироблення вміння адекватно виражати та диференціювати власні почуття, психоемоційні стани та настрої в процесі комунікації з віртуальними партнерами (в Інтернеті) та в реальному спілкуванні, визначено шляхи і методи розвитку складових комунікативного потенціалу.

  Скачати повний текст

Виявлено, що інтернет-спілкування є чинником змін психологічних особливостей особистості в юнацькому віці. Розроблено психологічно обгрунтовані засоби прикладного використання інтернет-спілкування й інтернет-сайтів з метою організації психологічного впливу на особистісні утворення користувачів, зокрема, студентів ВНЗ. Розроблено інтернет-тренінги для нейтралізації певних психологічних особливостей постійних користувачів інтернет-сайтів, підвищення їх самоактуалізації, креативності, комунікативності. Використання інтернет-тренінгів як чинника змін психологічних особливостей особистості представників молоді - користувачів електронних мереж, які активно користуються інтернет-спілкуванням, є, загалом, виправданим, зручним і результативним.

  Скачати повний текст

Аргументовано, що державна PR-діяльність може бути використана як для встановлення й підтримки реальних партнерських взаємин і взаємодій із суспільством та його об'єктивного інформування про діяльність державної влади, так і для маніпулювання громадянською думкою. Виявлено типи інформаційної поведінки держави, кожний з яких має свою специфіку встановлення та підтримки політичних контактів з партнерами й опонентами. Доведено, що в результаті впровадження в діяльність органів державної влади та систему державного управління інформаційно-телекомунікаційних технологій з позиції ідеології електронного уряду органи державної влади одержують новий оперативний канал прямого спілкування із громадянами.

  Скачати повний текст

У дисертації обґрунтовано теоретико-методологічні засади іншомовної підготовки у льотних навчальних закладах України другої половини ХХ ‒ початку ХХІ ст.. Проаналізовано історіографію та джерельну базу обраної проблеми. Досліджено особливості реорганізації іншомовної професійної підготовки майбутніх авіаційних фахівців у льотних закладах освіти України середини ХХ ‒ початку ХХІ ст.. В результаті здійснення та обґрунтування періодизації розвитку іншомовної професійної льотної підготовки України було виокремлено наступні історичні періоди: іншомовна підготовка у процесі зародження льотної освітньої системи цивільної авіації в умовах технічного переозброєння (1961‒1970 рр.); міжнародне співробітництво та роль іншомовної підготовки майбутніх авіафахівців в освітній системі цивільної авіації (1971‒1984 рр.); іншомовна підготовка під час трансформації мереж і структур загальної і вищої освіти, зокрема авіаційної (1985‒1992 рр.); перехід до загальноприйнятих міжнародних стандартів і вимог до іншомовної професійної льотної підготовки за часів незалежності України (1993‒2007 рр.). Аналіз питання історико-педагогічних передумов зародження системи підготовки авіаційних кадрів здійснено відповідно до: 1) розвитку науково-технічного прогресу у сфері літакобудування та авіаційного пасажироперевезення на початку ХХ ст.; 2) виникнення і становлення льотної іншомовної професійної підготовки у контексті історичних умов та факторів, що обумовили необхідність володіння авіаційними фахівцями іноземною мовою, до яких віднесено, насамперед, міжнародне авіаційне співробітництво та вступ країни до організації цивільної авіації (ІКАО); 3) розвиток нормативно-правового забезпечення функціонування вищих льотних закладів освіти цивільної авіації та здійснення льотної іншомовної професійної підготовки. Доведено, що у досліджуваний період відбувається пошук місця іншомовної підготовки як складової системи освіти авіаційних фахівців: від повного її заперечення (на той час авіаційні фахівці не послуговувалися іноземною мовою як професійною, що обумовлювалося відсутністю міжнародних пасажироперевезень) до визнання її обов’язковості.Досліджено зміст, форми, методи організації іншомовної підготовки льотних навчальних закладів у визначених періодах. Окреслено характерні особливості кожного періоду: І ‒ державне визнання необхідності поліпшення стану вивчення та викладання іноземної мови; ІІ ‒ активізація роботи науково-педагогічного складу льотних закладів освіти у процесі складання навчальних програм та видання навчальних посібників з іноземної мови, що спираються на вимоги ІКАО; ІІІ ‒ здійснення професійно орієнтованого навчання авіаційній англійській мові, враховуючи п’ять видів мовленнєвої діяльності; ІV ‒ загальна стандартизація процесу вивчення авіаційної англійської мови згідно з вимогами ІКАО. Актуалізовано перспективні можливості творчого використання результатів дослідження, що ефективно впливатимуть на стан професійної іншомовної підготовки у льотних закладах України та на рівень володіння іноземною мовою майбутніх авіафахівців.Доведено, що, відповідно до кожного із зазначених періодів, відбувається: 1) зміна ставлення до іноземної мови, починаючи від усвідомлення необхідності спільної мови комунікації міжнародної цивільної авіації, введення законодавчо закріпленої стандартної фразеології, а також підвищення вимог до мовленнєвих навичок та вмінь пілотів до визнання необхідності віднесення її до мови, що забезпечує безпечну професійну діяльність авіаційних фахівців; 2) зміна методичних підходів до навчання іноземній мові – свідомо-практичний, інтенсивний, комунікативний, компетентнісний; 3) реалізація компетентнісного підходу – від формування навичок іншомовного спілкування до формування комунікативної компетентності як складової системи професійних компетентностей авіаційних фахівців; 4) встановлення державних стандартів іншомовної підготовки авіаційних фахівців; 5) зміна вимог до професійної підготовки викладачів іноземної мови.Унікальність роботи полягає в тому, що вперше: в історико-педагогічному дослідженні цілісно та всебічно охарактеризовано теорію і практику розвитку іншомовної підготовки в історії розвитку вітчизняної професійної освіти у льотних навчальних закладах України (друга половина ХХ – початок ХХІ століття), з’ясовано теоретичні, організаційні та змістові засади її розвитку. Уточнено провідні аспекти, положення, що складають теоретичні основи професійної іншомовної підготовки в авіаційній галузі; поняттєвий апарат дослідження через характеристику поняття «система підготовки» в галузі професійної авіаційної освіти та іншомовної підготовки як її складової. Ключові слова: професійна підготовка, іншомовна підготовка, авіаційна англійська мова, авіаційний фахівець.^UThe dissertation substantiates the theoretical and methodological principles of foreign language training in flight training institutions of the second half of the 20th ‒ beginning of the 21st century. The historiography and source base of the selected problem are analyzed. There were studied the peculiarities of the reorganization of professional foreign language training of future aviation specialists in aviation educational institutions of Ukraine in the middle of the 20th ‒ beginning of the 21st centuries. As a result of the implementation and justification of the periodization of the foreign language professional flight training development in Ukraine, the following historical periods were distinguished: foreign language training in the process of civil aviation flight education system development in the conditions of technical rearmament (1961‒1970); international cooperation and the role of foreign language training of future aviation specialists in the educational system of civil aviation (1971‒1984); foreign language training during the transformation of networks and structures of general and higher education, in particular aviation (1985‒1992); transition to generally accepted international standards and requirements for foreign language professional flight training during the independence of Ukraine (1993‒2007). The analysis of the issue of historical and pedagogical prerequisites for the birth of the aviation personnel training system was carried out in accordance with: 1) the development of scientific and technical progress in the field of aircraft construction and air passenger transportation at the beginning of the 20th century; 2) the emergence and formation of flight foreign language professional training in the context of historical conditions and factors that determined the need for aviation specialists to speak a foreign language, which include, first of all, international aviation cooperation and the country's entry into the Civil Aviation Organization (ICAO); 3) the development of regulatory and legal support for the functioning of higher flying institutions of civil aviation education and the implementation of flight foreign language professional training. It is proved that in the period under study, a search for a place for foreign language training as a component of the education system of aviation specialists is taking place: from its complete denial (at that time, aviation specialists did not use a foreign language as a professional language, which was due to the lack of international passenger transportation) to recognition of its obligation.The organizational content, forms, and methods of foreign language training at flight schools in certain periods have been studied. The characteristic features of each period are outlined: I ‒ state recognition of the need to improve the state of learning and teaching a foreign language; ІІ ‒ intensification of the work of the scientific and pedagogical staff of flight education institutions in the process of drawing up training programs and publishing foreign language training manuals based on ICAO requirements; ІІІ ‒ implementation of professionally oriented training in aviation English, taking into account five types of speech activity; IV ‒ general standardization of the aviation English language learning process in accordance with ICAO requirements. Prospective opportunities for creative use of research results have been updated, which will effectively influence the state of professional foreign language training in aviation institutions of Ukraine and the level of foreign language proficiency of future aviation specialists.It has been proven that, in accordance with each of the specified periods, there is: 1) a change in the attitude towards a foreign language, starting from the awareness of the need for a common language of communication in international civil aviation, the introduction of a legally established standard phraseology, as well as an increase in the requirements for the speaking skills and abilities of pilots to the recognition the need to refer it to the language that ensures the safe professional activity of aviation specialists; 2) change in methodical approaches to learning a foreign language ‒ conscious-practical, intensive, communicative, competence-based; 3) implementation of the competence approach - from the formation of foreign language communication skills to the formation of communicative competence as a component of the professional competence system of aviation specialists; 4) establishment of state standards for foreign language training of aviation specialists; 5) changing the requirements for the professional training of foreign language teachers.Key words: vocational training, foreign language training, aviation English, aviation specialist.

Дисертація присвячена ретроспективному аналізу іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей, що здійснювалася впродовж другої половини ХХ та на початку ХХІ ст., і на цій основі визначено перспективні напрями та педагогічні умови активізації процесу професійно орієнтованого навчання іноземних мов у закладах вищої освіти України.Схарактеризовано науково-теоретичні засади дослідження та визначено його поняттєво-категоріальний апарат. Вивчення процесу організації та здійснення іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей в досліджуваний період потребувало застосування таких наукових підходів: системного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та компетентнісного. Розкрито сутність і зміст основних термінів понятєво-категоріального апарату, як-от: «професійно орієнтоване навчання іноземних мов», «іншомовна професійна компетентність», «комунікативна компетенція», «міжкультурна компетенція». На підставі найбільш значущих характеристик запропоновано авторське визначення іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей як системно організованого процесу орієнтації мети, змісту, форм, методів і засобів навчання та виховання на майбутню педагогічну спеціальність, що уможливлює розвиток у студентів засобами іноземної мови професійно орієнтованих знань, умінь і навичок мовно-мисленнєвої діяльності, підвищення рівня їхньої комунікативної та міжкультурної компетенцій. Результат такого освітнього процесу дає змогувипускникам педагогічних закладів вищої освіти ефективно виконувати професійні функції та завдання, зокрема й з використанням іноземної мови.З'ясовано, що іншомовна підготовка майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей передбачає інтеграцію іноземної мови з соціально-гуманітарними та професійно орієнтованими навчальними дисциплінами з метою отримання випускниками педагогічних закладів вищої освіти додаткових професійних знань й умінь і формування у них професійно важливих компетенцій та якостей особистості. При цьому, іноземна мова виступає, з одного боку, важливим чинником особистісного розвитку, а з іншого – ефективним засобом підвищення рівня професійної компетентності, інваріантними складовими якої є комунікативна та міжкультурна компетенції,що дозволяє здійснювати іншомовне спілкування в різних сферах і ситуаціях професійно-педагогічної діяльності.Аналіз наукових джерел дозволив сформулювати загальну мету іншомовної підготовки в педагогічному закладі вищої освіти – формування у майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей іншомовної професійної компетентності, інваріантними складовими якої є комунікативна та міжкультурна компетенції, оволодіння іноземною мовою як засобом крос-культурного спілкування для здійснення успішної професійно-педагогічної діяльності. Узагальнена мета іншомовної підготовки студентів нами диференціюється як комунікативна (формування готовності до іншомовної комунікації), особистісно орієнтована (розширення світогляду, підвищеннярівня загальної культури й освіти за допомогою іноземної мови) та професійно орієнтована (використання іноземної мови як інструменту в майбутній професійно-педагогічній діяльності). Охарактеризовано основні принципи організації ефективної іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей у педагогічному закладі вищої освіти, а саме: розвивальний характер учіння; активність та діяльнісний характер навчання; індивідуалізація; автономність; функціональність; новизна; концентрованість; баланс лінгвістичних і нелінгвістичних знань; перенесення комунікативних стратегій з рідної мови; ситуативність; прагнення до подолання мовних і культурних бар'єрів; позитивна емоційність; врівноваженість усвідомленого вивчення іноземної мови й неусвідомленого володіння нею; внутрішня системність; поліфункціональність вправ; колективна взаємодія; діалог культур.^UThe dissertation gives a retrospective analysis of the foreign language training of future teachers of non-philological specialties, which was carried out during the second half of the 20th and at the beginning of the 21st century. On this basis, the author identifies promising directions and pedagogical conditions for enhancing the process of professionally oriented teaching of foreign languages in higher educationinstitutions in Ukraine.The work describes the scientific and theoretical foundations of the research and defines its conceptual and categorical framework. The following scientific approaches were used to study the process of organizing and implementing foreign language training of future teachers of non-philological specialties over the specified period: systemic, activity-based, personality-oriented and competence-based. The author ascertains the essence and content of the main terms of the conceptual-categorical apparatus, such as: «professionally oriented teaching of foreign languages», «foreign language professional competence», «communicative competence», «intercultural competence». Based on the most significant characteristics, the author's definition of foreign language training of future teachers of non-philological specialties is proposed as a systemic organized process of orienting the goal, content, forms, methods and means of teaching and upbringing to the future pedagogical specialty, which contributes to the development of professionally oriented knowledge, skills and knowledge in students through foreign language skills of cultural and mental activity, increases the level of their communicative and intercultural competences. The result of such an educationalprocess allows pedagogical universities graduates to effectively perform professional functions and tasks including the use of a foreign language.The author finds out that the foreign language training of future teachers of non-philological specialties involves the integration of a foreign language with social, humanitarian and professionally oriented academic disciplines in order to obtain supplementary professional knowledge and skills for graduates of pedagogical higher educational institutions that contribute to the formation of professionally important competencies and personal qualities. On the one hand, a foreign language acts as an important factor in personal development and on the other, an effective means of increasing the level of professional competence, the invariant components of which are communicative and intercultural competence, which carries out in practice foreign language communication in various spheres and situations of professional and pedagogical activity.

Досліджено комунікативно-прагматичні особливості англомовного наукового лінгвістичного дискурсу в аспекті авторизації як базового чинника його творення. Розкрито комунікативно-прагматичний, метакомукативний та оцінний компоненти семантичної структури категорії авторизації з метою встановлення риторичних норм англомовного наукового дискурсу для здійснення міжсуб'єктної мовленнєвої взаємодії з науковою спільнотою й інформативного впливу на адресата. На підставі аналізу досліджуваного матеріалу висвітлено визначальну роль автора англомовного наукового дискурсу, в якому епістемічна / модальна оцінка вірогідності реалізується за допомогою різнорівневих мовних засобів категорично / некатегорично-стверджувальної авторизації. Виявлено та доведено їх метакомунікативну природу. Розглянуто метадискурсивні вирази та встановлено способи реалізації мовленнєвих стратегій і тактик побудови англомовного наукового лінгвістичного дискурсу, що характеризують автора як авторитарну / неавторитарну мовну особистість. Запропоновано дискурсивні й інтерпретативні стратегії, спрямовані на здійснення кооперативної мовленнєвої взаємодії у сфері наукового спілкування.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню з семіотичних позицій нотного тексту в науково методологічному та аналітичному аспектах. Мета дослідження полягає у розкритті на підґрунті наукових положень загальної і музичної семіотики механізму знакового функціонування в нотних текстах Й. Брамса. Об’єктом дисертації є нотний текст як семіотична система; її предметом – система графічних знаків в нотних текстах Й. Брамса. В роботі використані семіотичний, історичний, системний, структурно композиційний та виконавський методи аналізу.Апробація семіотичного аспекту аналізу графічних знаків здійснюється на матеріалі фортепіанних та камерно ансамблевих творів Й. Брамса.У Розділі 1 – «Семіотичні аспекти вивчення нотного тексту» – розглянуто наукові теорії (K. Agawu, R. Barthes, N. Cook, C. Dahlhaus, J. Grier, R. Ingarden, E. Krenek, J. Molino, R. Monelle, J J. Nattiez, M. Reybrouck, E. Tarasti, L. Treitler, Th. Turino, В. Москаленко, О. Самойленко, С. Шип), що дозволило сформувати фундамент знань, необхідний для осягнення знакової сутності нотного тексту та розглянути специфіку її відбиття Й. Брамсом.Зазначено, що семіотичне вивчення нотного тексту спрямовано на розробку методів розуміння синтаксичної структури композицій, створення єдиного мовного контексту для їх інтерпретації та аналізу, а також для кращого осмислення способів фіксації авторських ідей. Виявлено, що проблема нотного тексту пов’язана з визначенням форм існування музичного твору та місця графічної форми запису в сфері креативних і перцептивних процесів. Зроблено висновок про правомірність розгляду музичної діяльності в усіх її проявах з позицій сукупності притаманних їй знакових систем.Дані спостереження актуалізують вивчення нотного тексту як окремої знакової системи. Осмислюються контекстуальні фактори та їх вплив на інтерпретування знаків. Контекст розуміється як такий, що надає важливі уточнення, котрі доповнюють розуміння зв’язку між знаком та об’єктами – без урахування контексту частина значень є недоступною.У Розділі 2 – «Семіотичний потенціал фортепіанних нотних текстів Й. Брамса» – представлено аналіз графічних знаків у Сонаті op. 5, Варіаціях на тему Р. Шумана op. 9, мініатюрах op. 117 та op. 118. Вибір даного матеріалу обґрунтований характерними рисами особистості композитора та обставинами його діяльності. Зроблено висновок про багатогранну і ретельну роботу Й. Брамса з письмовою формою відбиття авторської думки на підґрунті одержаної з наукових джерел інформації (G. Bozarth, H. Drinker, L. Erb, H. Gál, K. Geiringer, P. Holmes, B. Jacobson, M. Kalbeck, I. Keys, P. Latham, M. Lee, M. MacDonald, М. Musgrave, В. Niemann, R. Pascall), яка містить: свідчення дослідників про пристрасть митця до наукової та художньої літератури; складання збірки різноманітних цитат як скарбниці співзвучних майстру ідей та думок; його дослідницьку та редакторську практики; колекціонування рукописів та випадки з їх переписом чи реставруванням; факти виставляння ним всіляких правок та виправлень у різних виданнях. Звідси – його схильність до якомога точної та детальної фіксації через систему знаків та їх комбінацій результату свого творчого процесу, що складає необхідні умови для адекватного розуміння реципієнтом сенсу музичного твору.Свідчення про плідну працю композитора з видавництвами, вивчення кореспонденції з коректорами та редакторами нотних текстів (S. Avins, G. Bozart, R. Pascall) доводять автентичність їх перших видань. Виникла тим самим можливість спілкування із достотним словом майстра гарантувало наукову коректність зроблених у дисертації аналітичних спостережень щодо семіотичних властивостей нотних текстів Й. Брамса.Розділ 3 – «Функції графічних знаків в умовах партитурної нотації» – на матеріалі Фортепіанного квінтету op. 34, Тріо op. 114 и Сонати для кларнета і фортепіано op. 120 №2 розкрито значення графічних знаків для вірного прочитання нотного тексту, відзначеного притаманною Й. Брамсу «технікою розвивальної варіації» (W. Frisch, N. Grimes, A. Schoenberg) та гештальт принципу. Виявлено, що графічні знаки слугують головним чинником візуалізації подій тематичного процесу, який здійснюється за рахунок варіювання окремих мотивів, внаслідок чого виникає перманентне експонування їх нових варіантів. Відзначений хід музичних подій охоплює всі шари ансамблевої фактури, що приводить до її тематизації та викликає необхідність диференціювання графічних знаків у відповідності до рядків партитури. Встановлено незалежність графічних знаків від специфіки інструментів, чим підкреслюється їх первинна спрямованість на розкриття композиційного сенсу камерно ансамблевого твору.^UThe dissertation is devoted to studying the musical text from the semiotic perspective in scientific, methodological, and analytical aspects. The research aims to analyze the signs process in J. Brahms’ musical scores based on general and musical semiotics. The object of the dissertation is the music text as a semiotic system; its subject is the system of graphic signs in the music texts of J. Brahms. The research employed various methods of analysis, including semiotics, historical research, systemic analysis, structural analysis, compositional analysis, and performance analysis.The obtained results are scientifically novel in that they represent a significant milestone. For the first time, a comprehensive understanding of the musical text as an independent sign system has been generalized, utilizing the provisions of semiotics and musicology. Additionally, the individuality of J. Brahms’ musical texts as a factor of his author’s style has been proven. The functions of graphic signs have also been determined, mainly in representing the compositional process and performance realization.In Chapter 1– “Semiotic aspects of studying the musical notation” – the scientific theories (K. Agawu, R. Barthes, N. Cook, C. Dahlhaus, J. Grier, R. Ingarden, E. Krenek, J. Molino, R. Monelle, J. Nattiez, M. Reybrouck, E. Tarasti, L. Treitler, Th. Turino, V. Moskalenko, O. Samoilenko, S. Shyp), which allowed the creation of the basis of knowledge necessary to comprehend the scores’ sign essence and consider the specifics of its reflection by J. Brahms.It is important to note that studying scores through semiotics aims to develop methods for understanding the syntactic structure of compositions, creating a cohesive linguistic context for their interpretation and analysis, and providing better insight into the author’s ideas. How we define musical compositions and the role of written notation in the creative and perceptual processes links to the issue of music notation.Therefore, examining all aspects of musical activity concerning the various sign systems involved is essential.Chapter 2 – “Semiotic Potential of J. Brahms’ Piano Scores” – analyzes graphic signs in the Sonata Op. 5, Variations on a Theme by R. Schumann Op. 9, Intermezzo Op. 117 and Piano Works Op. 118. The choice of this material is justified by the characteristic features of the composer’s personality and the circumstances of his work. Drawing from a wealth of scientific sources we can confidently conclude that J. Brahms was a meticulous and scholarly composer with a deep passion for research and literature. This is evidenced by his extensive quotation collection, careful editorial practices, efforts to collect and restore manuscripts, and his numerous corrections and revisions to various editions. In short, Brahms was highly dedicated to accurately reflecting the author’s thoughts through his written work. Hence, his tendency to write the result of his creative process as accurately and in detail as possible through a system of signs and their combinations. This constitutes the necessary conditions for the recipient to understand the meaning of a musical work adequately.In Chapter 3, titled “Functions of Graphic Symbols in Chamber Scores,” the Piano Quintet Op. 34, Trio Op. 114, and Sonata for Clarinet and Piano Op. 120 No. 2 scores demonstrate the crucial role of graphic symbols in accurately interpreting written text. Graphic signs represent the “Technique of developmental variation” (W. Frisch, N. Grimes, A. Schoenberg) and the Gestalt principle intrinsic to J. Brahms’ style. Moreover, research has revealed that graphic signs are crucial in visualizing the thematic process. Using varying motifs creates the production of new units.The musical notation serves as a sign system for writing, storing, and translating the creative output of its author. Paradigmatic and syntagmatic relationships within the sign’s functioning lay the foundation for further exploration of the meta-language of musical notation. Furthermore, it allows for a more in-depth understanding of the concepts of context and grammar within the musical text system.Upon examining Brahms’ music texts, it has been discovered that the master did not feel the need to create or borrow symbols from realms outside of music. Instead, he entirely relied on the universality of note graphics. Functionally, the texts contain two layers of musical expression – performance and compositional. Even in Brahms’ early works, active thematic work related to the variation principle was present.

У першому розділі дисертації зосереджено увагу на змісті дотичних до теми, що вивчається, категорій, як-от «право на звернення до суду», «право на судовий захист» тощо.Особливу увагу приділено змісту поняття «правосуддя». Зокрема за результатами аналізу наявних у наукових джерелах, словниковій літературі та законодавстві визначень цієї категорії запропоновано удосконалену її дефініцію.Акцентовано, що особливими суб’єктами досліджуваного права є люди з інвалідністю.Проаналізовано зміст та співвідношення понять «доступ до правосуддя» та «доступність правосуддя». З цією метою наведено відповідні наукові дефініції з їх аналізом.Наведено відомості про генезис становлення права на доступ до правосуддя зі стародавніх часів (XVII-XVI століття до нашої ери) і до тепер.Проаналізовано підходи до розуміння змісту права на доступ до правосуддя.Вивчено наукові позиції щодо структури доступності правосуддя. Запропоновано виокремити такі елементи права осіб з інвалідністю на доступ до правосуддя: 1) обізнаність учасників процесів, пов’язаних із правосуддям, із питань прав людей з інвалідністю, зокрема й на доступ до правосуддя, їх потреб, особливостей поводження з ними та інших дотичних тем; 2) можливість звертатися до відповідних уповноважених державних органів за захистом прав; 3) можливість бути учасником судового процесу та доступність безпосереднього розгляду судових справ й оскарження судових рішень; 4) доступ до судових рішень та їх обов’язкове виконання; 5) можливість людини з інвалідністю бути працівником судової системи. У вузькому розумінні доступ до правосуддя є доступом до судового процесу, в широкому – до процесу, до суду як фізичного об’єкту та до роботи в ньому.Другий розділ дисертації присвячено механізму адміністративно-правового забезпечення доступу осіб з інвалідністю до правосуддя в контексті його змісту та змісту ключових елементів зазначеного механізму, як-от нормативно-правове регулювання, публічна адміністрація та методи здійснення.Наведено існуючий у правовій літературі матеріал про елементи адміністративно-правового забезпечення. Сформульовано авторську позицію стосовно характерних ознак цього виду забезпечення.Велику увагу приділено аналізу міжнародного та національного законодавства, нормами і положеннями якого регламентовано питання доступу осіб з інвалідністю до правосуддя.Окремо зазначено про суб’єктів здійснення адміністративно-правового забезпечення доступу осіб з інвалідністю до правосуддя. Зокрема охарактеризовано діяльність відповідного спрямування, здійснювану: а) Верховною Радою України, б) Президентом України, в) КМ Міністрів України, г) Мінюстом, д) Вищою радою правосуддя, е) Державною судовою адміністрацією України, є) МВС України тощо.Насамкінець у рамках дослідження механізму адміністративно-правового забезпечення доступу осіб з інвалідністю до правосуддя вивчено відповідні методи.На підставі аналізу українського досвіду в досліджуваній сфері виокремлено низку недоліків національної системи правосуддя, пов’язаних з архітектурною, інформаційною, транспортною, фінансовою бар’єрністю, скасуванням низки пільг для відповідної категорії осіб, недоступністю роботи в судових органах тощо.З метою напрацювання пропозицій щодо ймовірних шляхів вирішення виявлених проблем вивчено міжнародний досвід публічного адміністрування сфери доступу осіб з інвалідністю до правосуддя. Зокрема йдеться про практику Болгарії, Німеччини, Іспанії, Великої Британії, Сербії, Словенії, Ірландії, США та Грузії.Сформульовано низку пропозицій стосовно вдосконалення законодавства.Сформульовано також практичні пропозиції, пов’язані, окрім іншого, зі створенням умов фізичної, інформаційної безбар’єрності, забезпеченням поінформованості про права людей з інвалідністю, особливості спілкування та поводження з ними як безпосередньо осіб цієї категорії, так і працівників системи правосуддя, доступними механізмами подання позовів, скарг, збором даних у контексті інвалідності на всіх етапах правосуддя.^UThe first chapter of the dissertation focuses on the content of the categories related to the topic being studied, such as «right to go to court», «right to judicial protection», etc.Special attention is paid to the content of the concept of «justice». In particular, the improved definition of the category «justice» is proposed based on the results of the analysis of the definitions of mentioned category, available in scientific sources, dictionary literature and legislation.It is emphasized that the special subjects of the law under study are people with disabilities.The research analyses the content and correlation of the concepts of «access to justice» and «accessibility of justice». For this purpose, the relevant scientific definitions are presented with their analysis.Scientific positions on the structure of access to justice are studied in detail. As a result, it is proposed to distinguish the following elements of the right of persons with disabilities to access to justice: 1) the awareness of the participants in justice-related processes about the rights of people with disabilities, including access to justice, their needs, the peculiarities of their treatment and others tangential topics; 2) the possibility to apply to the relevant authorized state bodies for the protection of rights; 3) the opportunity to be a participant in the court process and the availability of direct consideration of court cases and appeal of court decisions; 4) the access to court decisions and their mandatory execution; 5) the possibility of a person with a disability to be an employee of the judicial system. That is, in a narrow sense, access to justice is access to the judicial process, and in a broad sense – to the process, to the court as a physical object and to work in it.The second chapter of the dissertation is devoted to the mechanism of administrative and legal provision of access to justice for persons with disabilities in the context of its content and the content of key elements of the specified mechanism, such as regulatory and legal regulation, public administration and implementation methods.The existing material in the legal literature on the elements of administrative and legal support is given. The author’s position is formulated regarding the characteristic features of this type of security.Much attention is paid to the analysis of international and national legislation, which regulate the issue of access to justice for persons with disabilities.Subjects of administrative and legal provision of access to justice for persons with disabilities are indicated separately in the wok. A number of shortcomings of the national justice system are identified, based on the analysis of the Ukrainian experience in the researched field. They are related to architectural, informational, transport, financial barriers, cancellation of a number of benefits for the relevant category of persons, inaccessibility of work in judicial bodies, etc.International experience of public administration in the field of access to justice for persons with disabilities is studied in order to develop the proposals for possible solutions to the identified problems. In particular, it refers to the practice of such states as Bulgaria, Germany, Spain, Great Britain, Serbia, Slovenia, Ireland, USA, Georgia.A number of proposals are formulated regarding the improvement of legislation.The research also formulates practical proposals related, inter alia, to the creation of physical and information barrier-free conditions, ensuring awareness of the rights of people with disabilities, the peculiarities of communication and treatment of persons with disabilities both by persons of this category and by employees of the justice system, accessible mechanisms for filing lawsuits and complaints, and data collection in the context of disability at all stages of justice.

Проаналізовано основні підходи до проблеми використання теорії та практики активного соціально-психологічного навчання у розвитку компетентності у спілкуванні управлінських кадрів. Проаналізовано структурні елементи компетентного спілкування, їх зв'язок із професійною діяльністю керівника військового колективу. Уточнено класифікацію психологічних труднощів спілкування, їх причини, характер змін міжособистісного сприйняття внаслідок впливу соціально-психологічного тренінгу (СПТ). Розроблено діяльнісно-орієнтовану програму СПТ, спроможну забезпечити інтенсивний розвиток знань, навичок і умінь компетентного спілкування керівників військових колективів, а також критерії та методичні процедури комплексної оцінки компетентності у спілкуванні з урахуванням впливу СПТ.

  Скачати повний текст

Проведено прагмалінгвістичний аналіз англомовного чату як масової комп'ютерно-опосередкованої комунікації (КОК), що відбувається між тілесно не представленими співрозмовниками, які обмінюються письмовими повідомленнями в on-line режимі. З'ясовано, що фатична вмотивованість і фантомність учасників чату нарівні з високим темпом спілкування та нетривалістю фіксації текстового продукту зумовлює його структурну та мовну специфіку. Досліджено прояви універсальних мовних законів економії та надлишковості у чат-спілкуванні, зокрема, розглянуто компресію й експансію мовленнєвого ланцюга. Зроблено висновок, що скорочення, абревіація, технократичне письмо та ємотикони економлять час, місце та комунікативні зусилля чат-співрозмовників; мультиплікація графем і вербалізація кінем їх збільшують і підсилюють експресивне забарвлення реплік. Розкрито сутність чат-спілкування як прототипового зразка фатичної КОК, за допомогою якої співрозмовник реалізує ігровий імпульс комунікації, прагнення до емоційно насиченого та необтяжливого спілкування.

  Скачати повний текст

Уперше визначено місце аудіовізуальних мистецтв у вітчизняній практиці професійної мовної підготовки студентів вищих навчальних закладів. Розроблено та теоретично обгрунтовано модель використання їх художньо-естетичного, виховного, інформаційного та освітнього потенціалу в системі підготовки студентів-міжнародників. Запропоновано концепцію авторських телевізійних програм. Значну увагу приділено методичному забезпеченню застосування дидактичних і автентичних аудіовізуальних документів у процесі професійної мовної підготовки. Розвинуто принцип наочності як ефективного засобу навчання мови для спеціальних цілей, зокрема у професійній діяльності дипломатів. Досліджено питання вдосконалення процесу аналітичного спілкування студентів з екраном як професійної якості майбутнього фахівця в сфері міжнародних відносин.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процес мовної концептуалізації невербальної поведінки людини. На підставі результатів дослідження одиниць фразеосистеми сучасної болгарської мови з'ясовано особливості номінації невербальних одиниць, встановлено основні розряди фразеологізмів, похідних від невербальних засобів спілкування, зокрема кінем (жестових і мімічних рухів, елементів візуальної поведінки), визначено характер їх семантичної організації, виявлено специфіку процесів фразеологізації та інтерсеміотичного зв'язку вербальних і невербальних одиниць, розглянуто їх функціонування. В результаті аналізу особливостей номінації невербальних засобів комунікації виявлено, що найбільш розповсюдженим способом репрезентації елементів невербальної поведінки є стійкі мовні звороти. Встановлено, що причиною їх частого використання є семіотична подібність кінеми як фразеологічного явища у невербальній мові та мовного фразеологізму. Запропоновано систематизацію корпусу фразеологічних одиниць, що експлікують функціональні властивості кінем як невербальних стереотипів, властивих національній культурі.

  Скачати повний текст