В дисертації на широкій джерельній базі досліджуються причини, характер та перебіг московсько-литовської боротьби за давньоруські землі на межі XV-XVI ст., визначаються її результати і наслідки для держав Східної Європи. Зроблено спробу наукового аналізу подій московсько-литовських війн та визначені етапи боротьби між Московською державою і Великим князівством Литовським. На основі систематизації фактичного матеріалу були удосконалені генеалогічні схеми родів князів. Охарактеризовано політико-правове і конфесійне становище слов'янських земель у складі Литовської держави та проаналізовано проблему політичного вибору між Москвою і Вільно. Переглянуто ряд застарілих положень та оцінок, що мали місце в історіографії, по-новому інтерпретуються події і висновки.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим у вітчизняній науці комплексним релігієзнавчим дослідженням патрональних культів святих Климента і Миколая в контексті їх ролі в давньоруському церковному і культурному житті, впливу київської традиції на формування загальнодержавного й регіонального шанування святителів в межах Київської Русі. Феномен названих культів висвітлено як видатне явище українського духовного життя, відображеного у давньоруських пам'ятках історії і культури.

  Скачати повний текст

Досліджено релігійний феномен ісіхазму - містичного вчення, спрямованого на вдосконалення людини та практику богопізнання. У контексті історіософського аналізу зроблено порівняльну характеристику ідей візантійського, києво-руського та московського ісіхазму. Проаналізовано вплив ісіхазму на тип східнослов'янського філософування. Візантійський ісіхазм сформовано на грунті взаємодії патристичного богослов'я та аскетичного напрямку, що призвело до створення універсального вчення про "обожнення" людини. Перетворення досягалося шляхом містичної практики "розумної молитви", через виховання в подвижнику всеохоплюючої любові до Бога та цілого світу. Догматичним виразом прагнення людини до поєднання зі світом постав культ Св. Трійці. Давньоруський ісіхазм не став офіційною ідеологією церкви, що суттєво зменшило його вплив на культуру.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив християнства на формування давньоруського права епохи Київської Русі наприкінці Х - у 40-х рр. ХІІІ ст. Висвітлено правові явища, що сформувались під впливом християнства та соціальні механізми, які забезпечували даний вплив. З'ясовано шляхи становлення церковної системи права та розглянуто її взаємодію з світською системою права. Визначено етапи розвитку церковної юрисдикції та вплив християнства на правосвідомість і правову культуру Київської Русі.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні положення філософсько-методологічного та релігієзнавчого значення. Досліджено специфіку символічного світорозуміння, конкретизованого в знакових системах християнських храмів на підставі філософського аналізу ідейно-художньої програми Софії Київської. Висвітлено феномен "софійності" давньоруського християнського світогляду, що є архетипом української культури та формування ідеологеми "Святої Русі". Запропоновано інтерпретацію світських сюжетів баштових циклів Софії Київської та символічне розуміння їх двох'ярусності як відображення двох'ярусності християнської моделі світобудови.

  Скачати повний текст

Досліджено історію давньоруського віча та рецепцію цього явища в літописах XI - XIII ст. Проаналізовано літописні записи, які грунтуються на концепції побудови історичного наративу хронікального типу. Встановлено, що записи про віче відбивають безпосередньо факти соціального та політичного життя, містять наративні схеми. На підставі визначених нормативних моделей і системного аналізу давньоруської соціальної термінології реконструйовано соціальну природу та компетенцію віча. З'ясовано, що віче було зібранням соціальної верхівки, а склад його найчастіше ототожнювався з усією дружиною князя. Визначено основні напрямки його діяльності. Розкрито характерні риси уявлень про віче, які у своїй більшості були складовою частиною уявлень про князя.

  Скачати повний текст

Висвітлено ключові проблеми русько-візантійських відносин кінця X - першої половини XI ст. у світлі даних стінопису Софії Київської. Розглянуто перебіг подій під час укладення русько-візантійського династичного шлюбу кінця X ст. з метою з'ясування об'єктивної картини хрещення Київської держави. Запропоновано новий погляд на причини та наслідки русько-візантійської війни 1043 р. Простежено концепцію візантійських церковно-політичних традицій у київській духовній культурі (софійський некрополь, княжий портрет, агіографічний жанр). Проаналізовано й узагальнено дані джерел про долю пам'ятки в XI - першій третині XVII ст. для розуміння історичних передумов духовної консолідації нації. Здійснено історичний аналіз заходів Петра Могили з відродження "митрополії руської". Визначено місце та роль Софії Київської за доби Могили. Досліджено діяльність І.Мазепи, пов'язану з Св. Софією, в контексті його культуротворчої політики. З'ясовано відображення в архітектурі та стінописі собору ідейних завдань доби Мазепи. Обгрунтовано значення давньоруської спадщини Св. Софії для розбудови національної держави та Церкви.

  Скачати повний текст

Розглянуто структуру просторово-часових уявлень давньоруського хронотопу. Визначено місце сакрального центру в системі просторово-часових уявлень давньоруської культури. Конкретизовано розуміння сакрального центру представниками книжної культури давньої Русі на прикладі уявлення про земний рай, Єрусалим - виокремлених смислових топосів зовнішнього просторового виміру. Проаналізовано генезу уявлень про сакральний центр книжної культури Давньої Русі на прикладі розуміння Києва - виокремленого смислового топосу внутрішнього виміру. Висвітлено особливості давньоруського паломництва, яке є своєрідним кроскультурним екзистенційним способом створення сприятливих умов для спілкування людини зі священним і змінює її релігійно-моральний статус. Показано можливість осмилювати актуальні проблеми сучасного українського суспільства та культури з залученням спадщини середньовічної вітчизняної думки.

  Скачати повний текст

Досліджено питання генеалогії та землеволодіння княжих і шляхетських родів Південної Волині під час перебування регіону з кінця XIV ст. до кінця 60-х рр. XVI ст. в складі Великого князівства Литовського. На підставі широкого кола джерел встановлено час та обставини переходу Південної Волині під владу литовських князів і простежено формування території Кременецького повіту. Розкрито роль давньоруської спадщини та земельної політики литовських князів у формуванні на півдні Волині місцевої знаті. Виявлено та реконструйовано всі княжі й шляхетські роди, що володіли в регіоні маєтками, а також визначено склад належних їм володінь та простежено їх історію. Розглянуто структуру землеволодіння Кременецького повіту на межі нової доби.

  Скачати повний текст

Вперше часопис у журналі "Труды Киевской Духовной Академии" (ТКДА) досліджено як важливе для сучасного релігієзнавства богословсько-історичне джерело, вивчено головні аспекти історії давньоруської Церкви, висвітлені на сторінках цього провідного друкованого органу українських істориків Церкви другої половини XIX - початку XX ст. Визначено проблематику журналу та охарактеризовано його наукову спадщину в сучасному контексті. Аргументовано концепцію журналу щодо ключових проблем історії давньоруського православ'я. Відзначено, що часопис відіграв важливу роль у вітчизняній історичній науці, сприяв значному примноженню історико-релігієзнавчих знань. Доведено цінність публікацій часопису та можливість їх використання у сучасних історико-релігієзнавчих студіях, особливо у галузі дослідження проблематики історії православ'я давньоруського періоду. Визначено роль журналу ТКДА в українській дорадянській історіографії.

  Скачати повний текст

На основі аналізу автентичних джерел визначено зміст, ідеали, категорії та імперативи дружинної етики Київської Русі, шо є важливим для розуміння ідейного контексту, у якому зароджувалася філософсько-етична думка давньоруського періоду. Здійснено спробу дати її визначення, досліджено взаємодію кількох відмінних ідеалів дружинної етики ("воїнства Христового", "ідеального князя" та мирського), проведено розмітку фундаментальних етичних категорій (доблесть, честь, слава), розглянуто їх зміст та еволюцію. Описано зв'язок розуміння імперативу у Київській Русі з уявленнями про сакралізовані межі у географічному просторі та часі, здійснено дослідження тексту "Повчання" Володимира Мономаха як зрілого кодексу імперативів давньоруської дружинної етики, установлено її можливі зв'язки з візантійською та античною спадщиною.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне наукове дослідження кримінологічних, кримінально-правових, кримінально-виконавчих проблем визначення оптимального обсягу кримінальної відповідальності, виду та розміру покарання стосовно жінки як суб'єкта даної відповідальності. На підставі аналізу корелятивних статевих відмінностей, особливостей вчинення ними злочинів корисливого, насильницького спрямування досліджено вплив психофізичних особливостей жінки на її суспільно-правову поведінку. Охарактеризовано історичні витоки особливостей кримінальної відповідальності жінок з часів Давньоруської держави до початку ХХ ст. Здійснено аналіз чинного кримінального законодавства з огляду відтворення природних статевих відмінностей під час вибору об'єкта кримінально-правової охорони, визначення форм кримінальної відповідальності, системи та видів покарання, призначення покарання за злочини ненасильницького спрямування, вбивство на сімейно-побутовому грунті. Визначено головні пріоритетні напрями реформування кримінального законодавства, підвищення ефективності окремих форм кримінальної відповідальності. Сформульовано конкретні пропозиції стосовно змісту та сутності окремих кримінально-правових норм. Розглянуто психологічні передумови, наслідки відбування жінками позбавлення волі, правові підстави їх диференціації під час відбування цього покарання, особливості умовно-дострокового та звільнення від відбування позбавлення волі вагітних і жінок, які маєть малолітніх дітей.

  Скачати повний текст

Зібрано та систематизовано археологічні дані щодо вивчення ремесел і промислів давньоруського сільського населення Середнього Подніпров'я, які відображають сировину, інструменти та пристосування, виробничі споруди, напівфабрикати, готові вироби, виробничий брак і відходи виробництва. Доведено, що зіставлення археологічних знахідок із даними письмових джерел та етнографічними матеріалами дозволило визначити продуктивність давньоруських сільських металургійних горнів та їх потенційні можливості. Запропоновано пояснення значного відсотку на південноруських землях суцільносталевих виробів за рахунок використання спеціалізованих тепло-технічних споруд для навуглецювання. Уточнено найбільш вірогідну форму конструкції давньоруського жорнового поставу. Визначено приблизно пропорційне розповсюдження у селищах жорен із різних типів порід каменю, на цій підставі простежено відсутність виразних відмінностей у споживанні борошна з різних видів злакових у районах із сприятливими та несприятливими для землеробства умовами.

  Скачати повний текст

Здійснено системний соціально-філософський аналіз історіософських ідей, відображених у книжній культурі Київської Русі, в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Визначено етапи та особливості процесу становлення філософсько-історичного мислення в давньоруському суспільстві. На прикладі розвитку основних історіософських категорій показано його специфічні особливості, прослідковано головні тенденції формування та напрямки трансформації історіософських поглядів населення даної епохи. Типологізовано історіософські ідеї, представлені категоріями "простір", "час", "сенс життя" та визначальні риси нового архетипу мислення за відмінностями їх змісту. Охарактеризовано вплив особливостей східнохристиянського православного світосприймання на зміст і структуру філософсько-історичної парадигми давньоруського суспільства.

  Скачати повний текст

Висвітлено наукову діяльність історика права Ф.І.Леонтовича (1833 - 1910 рр.), розглянуто основні етапи його життя. Проаналізовано адміністративну та педагогічну діяльність ученого на півдні України в одеському Новоросійському університеті, його роль у громадському житті Одеси, становлення та еволюцію історичних поглядів. Розкрито особливості теоретико-методологічних та концептуальних поглядів історика, відзначено, що в його науковому світогляді поєднувалися елементи народництва, панславізму та позитивізму, наукова діяльність ученого мала великий вплив на розгортання досліджень історії Київської Русі та Великого князівства Литовського, важливий вплив на методологію дослідження давньоруських земель мала задружно-общинна теорія, запропонованої істориком як модель суспільно-політичного розвитку народів за доби середньовіччя. Підкреслено, що вчений був одним з засновників київської школи істориків західноруського права, діяльність якої мала велике значення для дослідження історії українських земель у складі Великого князівства Литовського.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу археологічних джерел відтворено цілісну узагальнюючу картину розвитку релігійних уявлень слов'яно-руського населення Верхнього Попруття і Середнього Подністров'я протягом VIII - першої половини XIII ст. Всебічно досліджено язичницькі та християнські старожитності регіону (культові об'єкти і споруди, могильники, житла, окремі категорії знахідок тощо). Систематизовано відомі на сьогодні дані про язичницькі та християнські археологічні пам'ятки і знахідки. Визначено та класифіковано язичницькі культові об'єкти, з'ясовано час проникнення і ступінь поширення християнської релігії у межах даної території. Значну увагу приділено проявам синкретичних релігійних вірувань у матеріальній і духовній культурі давньоруського населення регіону.

  Скачати повний текст

Розглянуто антропологічні ідеї Кирила Туровського (1130/1134 - 1184) на матеріалі його "слів" та притч в їх зв'язку з відповідними ідеями вчення про людину Святих Отців Східної Церкви. Зазначено, що для києворуського періоду в історії вітчизняної філософії характерним є взаємовплив філософських та богословсько-релігійних питань та їх укоріненість у давньоруській культурі. Праналізовано питання співвідношення душі та тіла в людниі, есхатологічна й еклезіологічна проблематика, проблема гріха, богопізнання, співвідношення віри та розуму в пізнанні. На підставі комплексного та контекстуального аналізу з використанням порівняльного та генетичного методів інтерпретації текстів доведено визначальний вплив уявлень про людину представників східної патристики на трактування аналогічних проблем давньоруським любомудром. Відзначено традиційні, ортодоксальні та оригінальні особливості тлумачення Кирилом Туровським окремих антропологічних положень. Акцентовано увагу на цінності та актуальності християнського розуміння людини, репрезентованого вибраними творами філософа.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення значної кількості архівних матеріалів, більшість з яких вперше введено до наукового обігу з'ясовано наукові та політико-ідеологічні предумови виникнення концепції давньоруської народності у контексті розвитку історичної науки в СРСР у 1930-х - першій половині 1940-х рр. Встановлено хронологічні віхи генезису концепції. Вперше проаналізовано практично всі опубліковані праці радянських істориків зазначеного періоду, що стосуються її формування. Визначено та проаналізовано наукову складову як ідейну, теоретичну та фактологічну базу концепції раннього періоду її розвитку. Визначено персональний внесок східнослов'янських дослідників у формування досліджуваної теорії. Виявлено позанаукові чинники, що вплинули на розвиток концепції давньоруської народності, висвітлено деякі нові аспекти взаємодії ідеології та науки. Зроблено висновок, що концепція сформувалася в історичній науці СРСР під час Великої Вітчизняної війни внаслідок внутрішньої логіки наукового розвитку, спираючись на кількісне накопичення нових матеріалів і теоретичих розробок у гуманітарних галузях 1920 - 1930-х рр. (історії, археології, етногенетиці, мовознавстві) в окремих працях радянських істориків - представників усіх трьох східнослов'янських історіографій.

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрям дослідження взаємовпливу фольклору й української літератури - компаративне вивчення спадкоємних зв'язків національних "словесних культур" як певних фольклорно-літературних спільностей. На основі перевірки запропонованої методики на порівняльному східнослов'янському матеріалі встановлено її значну реконструктивну потужність: виявлено фольклорний жанр "потаємної новини", відтворено давньоруські уявлення про перевагу вояка-селянина над професійним воїном та давньослов'янську міфологему Миру. Надано прогноз щодо майбутніх трансформацій фольклору та літератури як генетично споріднених форм "словесної культури" людства.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження усних джерел "Повісті временних літ" (ПВЛ) з застосуванням соціально-культурного підходу щодо феномену фольклору як історичного джерела. Здійснено спробу виокремлення ряду ступенів мотивації використання народної творчості у ранньому літописанні. Вперше запропоновано функціонально-соціологічну методику аналізу фольклору для дослідження усних джерел ПВЛ. Особливу увагу приділено виявленню та типологізації фольклорних історичних творів літопису (місцевим легендам, родовим та історичним переказам, дружинним пісням, прославлянням, промовам, прислів'ям, приповідкам), а також визначенню специфіки передачі історичної дійсності у контексті фольклорного історизму та світоглядного надбання літописця. Розглянуто трансформацію усних джерел у літературну історичну традицію, що обумовило багатомірність співіснування у ПВЛ традиційних фольклорних форм та літературних жанрів, використаних літописцем для побудови ідеологічної концепції історії давньоруської державності.

  Скачати повний текст