Досліджено еволюцію садибно-паркового будівництва на Київщині наприкінці XVIII - початку XX ст. Визначено ахітектурно-композиційні закономірності побудови садибно-паркових утворень. Виявлено та проаналізовано історико-соціальні передумови й основні чинники виникнення, формування та розвитку садибних комплексів. Визначено регіональні особливості резиденційного зодчества та принципи садибного паркобудування, притаманні Київському регіону.

  Скачати повний текст

Виявлено та введено до реєстру 281 садибно-парковий комплекс кінця XVIII ст. та 450 - середини XIX ст., що дало змогу доповнити загальну картину розвитку європейського садово-паркового мистецтва та визначити особливості творення ландшафтної архітектури Галичини. Вперше введено до наукового обігу документальні плани садибно-паркових комплексів сіл Галичини середини XIX ст. (116 об'єктів). Розкрито закономірності функціонального формування простору садибно-паркового комплексу та його залежність від ландшафтної ситуації. Виявлено особливості формування архітектурно-ландшафтного укладу садибно-паркових комплексів Галичини кінця XVIII - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Проведений аналіз містобудівної політики та світового досвіду проектування малоповерхової садибної забудови за попередні роки. Розглянуті питання, пов'язані з методологією проектування, з урахуванням специфіки малоповерхового будівництва в нових соціально-економічних умовах. Описаний новий методичний підхід до реконструкції забудови, який враховує принципи і засоби планувальної організації. Розроблена нормативно-цільова модель малоповерхової садибної забудови, принципи, методи і моделі процесу проектування таких районів з метою постановки задачі формування варіантів проектних рішень в умовах автоматизованого проектування.

  Скачати повний текст

Визначено типи та види будівель, що існували в степовому регіоні Наддінців'я в другій половині VIII - на початку Х ст. з урахуванням впливу природно-географічного середовища та за обставин переходу від кочевого до осілого господарства. На підставі аналізу будівель визначено напрямки господарської діяльності, ступінь осілості, вплив традицій інших етносів на архітектурно-будівельну справу населення салтово-маяцької культури (СМК), що перебувало в степовій зоні. На підставі всього комплексу археологічних матеріалів обгрунтовано етнічну неоднорідність населення СМК, доведено, що переважаючим етнічним ядром на даний період залишалися проболгари. Проаналізовано будівельно-архітектурну еволюцію від юртоподібних (VIII ст.) до стаціонарних квадратно-прямокутних будівель (IX - початок Х ст.), а також особливості формування садиб, що уособлювали індивідуально-господарську форму сімейної власності. Вияснено обставини загибелі населення СМК на початку Х ст.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу архівних матеріалів, законодавчих актів і наукової літератури розкрито історію Волинського дворянського зібрання, його трансформацію з самоврядної станової корпоративної інституції, основні властивості якої були сформовані у річпосполитській традиції, до інституції, підпорядкованої державним інтересам Російської імперії. Узагальнено значний матеріал про зміни його структури та складу, функцій, прав і повноважень, обмеження участі зібрання у системі органів влади. З'ясовано механізми та технології усунення зібрання від правління губернією, серед яких - позбавлення виборчого права, русифікація кадрового складу станових і державних установ. Звуження прав місцевих дворянських інституцій мало прояв у забороні депутатському зібранню видавати свідоцтва про належність до привілейованого стану, а згодом - ревізії його діяльності. Найголовнішим заходом стала заборона проведення Волинського дворянського зібрання та виборів. Доведено, що губернське дворянське зібрання використовувалося місцевою знаттю як вагомий засіб для збереження та відстоювання їх корпоративних прав. Зроблено висновок, що держава, втручаючись у формування його соціоетнічного складу, роз'єднувала шляхетську солідарність і підпорядкувала місцеве дворянство імперським завданням.

  Скачати повний текст

Вперше в українській історіографії, шляхом введення до наукового обігу значного комплексу нових архівних джерел, створено цілісний соціально-економічний портрет дворянсько-поміщицької верстви Волині. Проаналізовано масив вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, де розкрито різні аспекти життя суспільства кінця XIX - початку XX ст., окреслено основні історіографічні періоди означеної теми, визначено їх здобутки та невирішені проблеми. Обгрунтовано класифікацію і розкрито специфіку історичних джерел. Вивчено й розкрито напрями, форми, зміст і специфіку їх суспільно-політичної діяльності та участі у громадському житті. Розкрито характерні риси й особливості, а також наслідки благодійної та меценатської діяльності поміщиків і представників дворянства Волині.

  Скачати повний текст

Досліджено юридичне оформлення південноукраїнського дворянства, яке відбувалося у межах чинного законодавства. У формуванні аристократії Півдня України брали участь представники різних етносів - росіяни, українці, молдавани, серби, греки, грузини, що свідчить про поліетнічний склад вищого стану. Розглянуто структуру, склад дворянських зібрань, їх функції та повноваження, участь в системі органів влади. Охарактеризовано особовий склад дворянських зборів губерній, його зміни у залежності від урядової політики. Розкрито обставини та специфіку створення дворянського землеволодіння на Півдні України.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу та систематизації історичної, краєзнавчої, мистецтвознавчої, мемуарної літератури, архівних матеріалів здійснено комплексне дослідження дворянської сільської садиби Лівобрежної України XIX ст., визначено її роль у культурно-національногому розвитку країни. Обгрунтовано доцільність застосування дефініції "культурне гніздо" для характеристики форм реалізації світоглядних пріоритетів української знаті у просторі садиби. Визначено етапи соціальної та духовної генези даного феномену за моделями колективної й індивідуальної діяльності. Доведено, що еволюційний розвиток дворянських "культурних гнізд", рівень їх соціальної ефективності обумовлювалися формуванням національної ідеї у середовищі української інтелектуальної еліти. Особливу увагу приділено дослідженню історичної динаміки форм просвітницької та культурно-художньої праці, презентованих дворянською садибою. Сільські маєтки Лівобережної України охарактеризовано як осередки, де відбувалися процеси взаємозбагачення споріднених слов'янських культур та актуалізувалися світові духовні орієнтири. Зроблено висновок, що творча діяльність у межах дворянських "культурних гнізд" виконувала компенсаторну роль відносно державного простору, в якому українська культурно-мистецька спадщина не мала офіційного визнання. Обгрунтовано значення дворянської садиби як "культурної форми" національної самоідентифікації.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення суспільної еліти Правобережної України за нових політико-соціальних умов Російської імперії. Проаналізовано становище політичної, духовної та культурної еліти Правобережжя. Доведено, що заможна шляха та російське дворянство становили політичну еліту регіону; православне духовенство як носій державності та духовності набуло статусу духовної еліти; інтелігенція Правобережжя, у складі якої до першої третини XIX ст. домінували поляки, була основою культурної еліти. Простежено процес набуття привілейованості шляхти за нових політичних умов у результаті поширення на неї статусу благородного російського дворянства. З'ясовано, що до польського повстання 1830 - 1831 рр. з одержанням дворянського статусу місцева шляхта продовжувала відігравати провідну роль в усіх сферах життєдіяльності правобережного суспільства. Встановлено, що після повстання соціальна структура Правобережної України була реорганізована за зразком імперської відповідно до російського законодавства.

  Скачати повний текст

У роботі систематизовано основні наукові концепції, висвітлено особливості формування та обґрунтовано методичні основи дослідженнясільського зеленого туризму в системі економічного розвитку сільських територій України. У процесі опрацювання основних наукових концепцій проблематики дослідження уточнено сутність та зміст сільського зеленого туризму, що дозволило обґрунтовано довести його відмінності від екологічного та агротуризму. Узагальнено концептуальне розуміння сільського зеленого туризму з формулюванням його дефініції як виду туризму, сфери підприємницької діяльності, зайнятості (як правило, сільського населення) і гостинності, що передбачає надання туристичних послуг, пов'язаних з задоволенням потреб рекреації, відпочинку, пізнання, розвитку і виховання з відповідністю цілям сталості та відображенням на процесах економічного розвитку сільських територій. Розвиток сільського зеленого туризму забезпечує активізація економічної діяльності його суб'єктів, що передбачає офіційну чи нелегальну комерційну діяльність з пропозицією послуг рекреації, відпочинку, пізнання, розвитку, виховання та супроводжується конкуренцією з іншими суб'єктами туристичного ринку. Систематизовано послуги сільського зеленого туризму з розподілом щодо різних потреб фактичних та потенційних споживачів.Охарактеризовано інфраструктурне забезпечення сфери, яке формують: агро-, екоготелі; пансіонати, санаторії; приватні садиби (оселі); агро-, екоферми; кемпінги, глемпінги, стоянки; наметові табори; скансени; сільськогосподарські і народні музеї. Організаційними способами задоволення потреб у сільському зеленому туризмі можуть бути: індивідуальний відпочинок сім'ї чи особи; семінари, реколекції, злети; толоки; фестивалі; ярмарки, виставки; походи, експедиції, мандрівки, екскурсії, дегустації та ін. Обґрунтовано актуальність екологічного розвитку сільського зеленого туризму в Україні. Встановлені засадничі принципи та напрямки мотиваціїгосподарювання в сфері екологічного туризму. Доведено, що розвиток екологічного туризму в Україні має здійснюватись на засадах територіальної концентрації, посилення повноважень місцевих органів державної влади та з застосуванням програмно-цільового підходу задля залучення сільського населення до бізнес-проектів екологічного туризму. Обґрунтовано законодавчі ініціативи щодо екологічної спеціалізації сільського зеленого туризму, що охоплюють концептуально-стратегічні, нормотворчі і програмно-цільові положення. Аргументовано доведена необхідність впровадження екосистемного підходу у реалізацію обласних і локальних програм соціальноекономічного розвитку комплексу заходів галузевої політики з стратегічним посиленням екологічного пріоритету господарювання. Запропоновано в стимулюванні екологічного туризму визначати законодавчу вертикаль з безумовністю загальнонаціональних пріоритетів та специфікацією можливостей їх виконання на регіональному і локальному рівнях. Зазначенона необхідності розробки взірцевих проектів екологічного туризму, в зв'язку з чим наведено авторські приклади для Запорізької області.Запропоновано оптимізаційну модель туристичної діяльності в сфері сільського зеленого туризму, апробація якої дає змогу обґрунтуватиефективність реалізації бізнес-ідеї створення сільської зеленої садиби або шляхів розвитку вже існуючої садиби з врахуванням обмежень щодо кількості туристів, екскурсантів, інших відвідувачів, додаткових витрат на залучення кожного додаткового споживача послуг сільської садиби.^UThe paper systematizes the main scientific concepts, highlights the peculiarities of the formation and substantiates the methodological foundations of the study of rural green tourism in the system of economic development of rural areas of Ukraine. In the process of elaboration of the basic scientific concepts of the research problems the essence and content of rural green tourism are specified, which allowed to substantiate its differences from ecological and agritourism. The conceptual understanding of rural green tourism is generalized with the formulation of its definition as a type of tourism, business, employment (usually rural population) and hospitality, which provides tourist services related to meetingthe needs of recreation, recreation, knowledge, development and education in line with sustainability goals and reflected in the processes of economic development of rural areas. The development of rural green tourism is ensured by the intensification of economic activity of its subjects, which involves official or illegal commercial activities with the offer of recreation, recreation, cognition, development, educationand is accompanied by competition with other subjects of the tourism market. Rural green tourism services are systematized with distribution according to different needs of actual and potential consumers. The infrastructural provision of the sphere, which is formed by: agro-, eco-hotels, is characterized; boarding houses, sanatoriums; private estates (houses); agro-, eco-farms; campsites, glampings, parking lots; tent camps; open-air museum; agricultural and folk museums. Organizational ways to meet the needs of rural green tourism can be: individual recreation of a family or individual; seminars, retreats, gatherings; toloki; festivals; fairs, exhibitions; hikes, expeditions, travels, excursions, tastings, etc. The relevance of ecological development of rural green tourism in Ukraine is substantiated. The basic principles and directions of motivation of management in the field of ecological tourism are established. It is proved that the development of ecological tourism in Ukraine should be carried out on the basis of territorial concentration, strengthening the powers of local authorities an d using a programtargeted approach to involve the rural population in business projects of ecological tourism. Legislative initiatives on ecological specialization of rural green tourism, covering conceptual-strategic, normative and program-target provisions, are substantiated. The necessity of introduction of the ecosystem approach in realization of regional and local programs of social and economic development of a complex of measures of branch policy with strategic strengthening of an ecological priority of managing is proved. It is proposed to define the legislative vertical in the stimulation of ecological tourism with the unconditionality of national priorities and the specification of the possibilities of their implementation at the regional and locallevels. The need to develop model projects of ecological tourism is indicated, in connection with which the author's examples for Zaporizhia region are given. An optimization model of tourist activity in the field of rural green tourism is proposed, the approbation of which allows to substantiate the effectiveness of the business idea of creating a rural green estate or ways to develop an existing estate, taking into account restrictions on the number of tourists, excursionists and other visitors. services of a rural estate.

На прикладі водопою, розташованого в грабовій діброві Канівського природного заповідника, встановлено, що з 74-х видів птахів (Горобцеподібні (Passeriformes), Дятлеподібні (Piciformes), Голубоподібні (Columbiformes), Сиворакшеподібні (Coraciformes), Соколоподібні (Falconiformes) та Совоподібні (Strigiformes)), що гніздяться в ній та садибі заповідника, на місцях водопою відзначено 46. Це переважно представники рядів Горобцеподібні та Голубоподібні, які гніздяться на території грабової діброви. Виявлено, що даним видам птахів властиві три піки добової активності прильоту на місця водопою - ранковий, денний та вечірній. Встановлено, що самиці птахів відвідують місця водопою переважно під час висиджування кладки та вигодовування пташенят. В період побудови гнізда та відкладання яєць самиці рідко з'являються на водопої. Виявлено, що терміни появи пташенят на місцях водопою в 1996 - 2005 рр. стали більш ранніми, у порівнянні з 1978 - 1983 рр., що може бути результатом кліматичних змін довкілля. Розроблено нову методику дослідження дат переходу пташенят до самостійного життя.

  Скачати повний текст

З використанням нових джерел досліджено процес і періодизацію формування міського простору Подолу, його адміністративний поділ, планування та історичну топографію. Встановлено, що у XVIII ст. міська територія вийшла за межі "подільського трикутника" шляхом приєднання передмість, що супроводжувалося спорудженням нової лінії укріплень. Зазначено, що адміністративно місто поділялось на юридики, основною територіальною одиницею яких до кінця XVIII ст. був церковний прихід. Основним компонентом міського простору залишалася забудова, головним елементом якої була садиба. Зроблено висновок, що на рубежі XVIII - XIX ст., під дією негативних чинників суспільного, економічного та політичного характеру, Поділ втратив провідні позиції у міській системі та поступався Печерську і Верхньому Києву.

  Скачати повний текст

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у діяльності правоохоронних органів при розслідуванні крадіжок з житлових будинків садибного типу. Метою дослідження є вирішенні конкретного наукового завдання з розробки криміналістичної характеристики та рекомендацій з розслідування крадіжок з житлових будинків садибного типу. Методологічну основу дисертаційного дослідження склали загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: діалектичний, герменевтичний, структурно-функціональний, порівняльно-правовий, соціологічні та статистичні методи, а також системно-структурний та сукупність методів формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція). Теоретичні і практичні результати, новизна: розкрито зміст елементів криміналістичної характеристики крадіжок з житлових будинків садибного типу: предмета злочинного посягання, обстановки, способу вчинення кримінального правопорушення та залишених при цьому слідів; розроблено типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування крадіжок з житлових будинків садибного типу, що відрізняються рівнем сприятливості для розслідування та складають сукупність інформації щодо: наявності чи відсутності суб'єкта, який вчинив кримінальне правопорушення, свідків, очевидців події; часу, способу, знарядь, послідовності вчинення злочинних дій та доказової бази на певним момент часу, а також запропоновано алгоритм дій слідчого (дізнавача) для їх вирішення. Ступінь упровадження: у науковій діяльності – для подальших наукових досліджень у галузі криміналістики, зокрема методики розслідування окремих видів кримінальних правопорушень; у практичній діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України з розслідування кримінальних правопорушень. Сфера використання: у освітній діяльності – під час викладання навчальних дисциплін «Криміналістика», «Кримінальний процес», спецкурсів «Тактичні особливості проведення слідчих (розшукових) дій», «Організація розслідування кримінальних правопорушень», а також при підготовці методичних рекомендацій, підручників і навчальних посібників з цих дисциплін^UThe object of the study is the public relations that arise in the activities of law enforcement agencies in the investigation of thefts from residential buildings of the manor type. The purpose of the study is to solve a specific scientific problem to develop forensic characteristics and recommendations for the investigation of thefts from residential buildings of the manor type. The methodological basis of the dissertation research was general and special methods of cognition: dialectical, hermeneutic, structural-functional, comparative-legal, sociological and statistical methods, as well as system-structural and a set of methods of formal logic (analysis, synthesis, deduction, induction). Theoretical and practical results, novelty: revealed the content of elements of forensic characterization of thefts from residential houses of manorial type: the subject of criminal encroachment, the situation, the method of committing a criminal offense and the traces left; typical investigative situations of the initial stage of investigation of thefts from residential houses of the manor type are developed, differing in the level of favorableness for investigation and make up the set of information on: presence or absence of the subject who committed a criminal offense time, method, tools, sequence of criminal acts and evidence at a certain point in time, as well as the proposed algorithm of actions of the investigator (coroner) to solve them. Degree of implementation: in scientific activity - for further scientific research in the field of criminology, in particular methods of investigation of certain types of criminal offenses; in the practical activities of the pre-trial investigation bodies of the National Police of Ukraine for the investigation of criminal offenses. Scope of use: in educational activities - during the teaching of disciplines "Criminology", "Criminal Procedure", special courses "Tactical features of investigative (investigative) actions", "Organization of investigation of criminal offenses", as well as in the preparation of guidelines, textbooks and training textbooks in these disciplines.

Проведено аналіз методів визначення якості житлового середовища та морального зношення забудови. Визначено елементи, що відображають споживчу якість житлового комплексу. Установлено, що визначення якості даного середовища доцільно проводити з урахуванням суспільного попиту населення щодо елементів житлового середовища. За результатами соціологічного дослідження одержано дані про цей попит, проведено їх аналіз і порівняння з методикою визначення морального зношення. Принципово новим підходом є побудована для умов ринкових відносин структурно-логічна та математична модель, яка дозволяє визначити якість окремих елементів житлового середовища багатоповерхової та садибної забудови, а також житлового комплексу в цілому на підставі суспільного попиту. Розроблено методи та моделі визначення якості житлового середовища, коригування вартості житлового фонду залежно від його якості, з'ясування ефективності капітальних вкладень до модернізації (реконструкції) забудови з урахуванням показника якості житлового середовища. Розроблено структурну модель класифікації об'єктів житлового фонду за якістю. Обгрунтовано пропозиції щодо проведення модернізації (реконструкції) забудови залежно від ступеня якості. Визначено залежність вартості житлового фонду від показника його якості.

  Скачати повний текст

У вступній частині розглянуто та обгрунтовано актуальність тематики, розкрито мету та завдання дисертаційного дослідження, визначено хронологічні та територіальні межі, методологічні принципи. Також зазначено наукову новизну та практичне значения отриманих результатів, особистий внесок дисертанта та апробацію упродовж періоду роботи над тематикою. Перший розділ «Історіографія, джерельна база та методологія дослідження» присвячено аналізу історіографічного надбання та джерел щодо розгляду та вивчення постатей міських голів Одеси та їхньої діяльності. Окрему увагу приділено принципам та методам дослідження, термінологічним особливостям відповідно тематики. Завдяки проблемно-хронологічному принципу, історіографію було систематизовано та поділено на три періоди: історіографія Нового часу, радянська i сучасна (українська й іноземна) історіографія. Перший період відзначаеться насиченістю узагальнених історичних нарисів стосовно життя та розвитку міста за декілька десятиріч або століття. Радянські історики продовжили традицію описової роботи з історії міста та краю, проте окремих досліджень особистостей дворянського походження не здійснювалося через неприйнятність з ідеологічного боку, а події та явища пореформеної доби досить часто навмисно замовчувалися. На сучасному етапі дослідження відбулась активізація проблематики історії міського самоврядування XVIII- початку XX ст. різних українських міст. Це відзначилося появою окремих наукових публікації про міських голів Одеси 1863-1914 pp. Джерельна база наповнилася новими віднайденими документами, перехресне вивчення яких дае змогу якнайбільше розкрити історичних постатей у рамках їхньої професійної діяльності та як особистостей. Докладно пояснення обраний спектр загальнонаукових та спеціальних методів, методологічних принципів, ключових термінів. Другий розділ «Формування особистості та життевий шлях міських голів» зосереджено на компонуванні віднайденого біографічного матеріалу для формування колективного просопографічного портрету групи міських голів?Одеси?другої?половини XIX?початку?XX?ст.??Постаті Семена Михайловича Воронцова, Миколи Олександровича Новосельського, Григорія?Григоровича?Маразлі,?Валер’яна?Миколайовича Лігіна, Петра Адамовича?Крижановського,?Павла Олександровича?Зеленого, Василя Яковича?Протопопова,??Миколи??Івановича?Мойсеева?та Бориса Олександровича Пелікана визначено як представників дворянських родів, з різними професійними оріентирами, майновими статками, сімейним станом та політичними поглядами. Також, ïx об'еднувала думська діяльність як гласних думи, членів управи, міських голів, а громадська діяльність — як учасників та очільників освітніх, культурних, професійних та благодійних товариств. Вони також мали i схоже оточення, перетиналися під час робочих та неформальних зустрічей. В результаті вивчення групи персоналій, стало зрозумілим, що когорта одеських міських голів мала строкатий характер. Більшість біографічних відомостей вдалося відновити, проте е ще персони, моменти та обставини, які потребують подальшого поглиблення та вивчення.^UIn the iflirodocio pan, the relevance of the topic was considered and substantiated; the purpose and tasks of the initiated research were revealed; clnonological and territorial borders, as well as methodological principles were determined. The scientific novelty and practical significance of the obtained results, alongside personal contribution of the applicant and approbation during the working period on the dissertation topic were indicated. The first chapter «Historiography, Source Base and Research Methodology» is devoted to the analysis of historiographical heritage and sources related to the study of the figures of Odesa mayors and their activities. Special attention is paid to the research principles and iiiethods, ternñnological features of the subject- matter. Due to the problem-based chronological principle, the historiography was systeiiiatized and divided into thee periods: historiography of the New Age, Soviet and modem (Ukrainian and foreign) historiography. The first period was marked by a richness of generalized historical essays on the life and the city development for the period of several decades or centuries. Soviet historians continued the tradition of descriptive work on the history of the city and region, but some studies of personalities of aristocratic origin were not carried out due to ideological inadmissibility; the events and phenomena of the Aiter-Reform Period were often deliberately silenced. At the present stage of the study, there was an intensification of the issues concerning the history of urban self-government in different Ukrainian cities within the period from the 19th century to the beginning of the 20th century. This was marked by the appearance of separate scientific publications about the mayors of Odesa in 1863-1914. The source database wee filled with new found documents, their cross- examination allows us to reveal as much as possible historical figures in the framework of their professional activities and as individuals. The range of general scientific and special methods, methodological principles, key terms was explained in detail The second chapter «Formation of Personality and Life Path of City Mayors» was aimed at composing the found biographical material in order to fom a collective prosopographic portrait of the group of Odesa mayors within the period from the second half of the nineteenth century to the early twentieth century. The figures of Semen Vorontsov, Mykola Novoselskyi, Grigory Marazli (Grigorios Maraslis), Valerian Ligin, Petro Kryzhanovskyi, Pa lo Zelenyi, Vasyl Protopopov, Mykola Moiseyev and Borys Pelikan appear as representatives of noble families, sharing different professional orientations, propeny, marital status and political views. Nevertheless, they were united by the Duina activities as the members of the Duma, the members of the Council, the city mayors; whereas their public activities united them as the participants and leaders of educational, cultural, professional and charitable societies. They also had a sinilar environiiient, they encountered each other at working and informal meetings. As a result of studying a number of personalities, it became clear that the group of Odesa mayors was diverse. Most of the biographical information has been restored. but there are still personalities. moments and circumstances that need further deepening and studying. In the third chapter «The Activities of City Mayors in the Administrative, Social, Economic Spheres», there were discussed these mayor's initiatives and proposals in the following positions: organization of the Duma and the Council, finance, trade, economy and industry, nomocracy and fire safety, water supply, lighting, cuban transpoo and communication lines, city development. It is noted that for 50 years of activity of nine heads of the city self-government, the city flourished, having made a progressive breakthrough and having become an example for other Ukrainian cities thanks to pioneering in affairs related to the organization of the city self-government within the state.The fourth chapter «The Activities of Mayors in Education, Culture and Health Care» covered the second part of the work in the field of municipal econoiiiy - care for education, science. theatre, charity and sanitary sphere. Active work in the above-iiientioned areas further influenced the n agerial, economic and social component of the citizens' life. Using all their personal and professional opportunities, the leaders of the city government tried to continue their own significant initiatives and their predecessors' ones, to give a chance for a better li2e to all comers, to create a safe city. In the conclu.elm.s of the dissenation research, the main results were presented, which can be the basis for scientific research on the history of urban self-government in the South of Ukraine, historical local lore, biographical and prosopographic studies.

Визначено сутність та значення стратегії для розвитку підприємства, виявлено місце маркетингової стратегії серед інших функціональних стратегій. Обґрунтовано новий напрям стратегічного планування та введено економічну категорію «глобалізаційна стратегія». Доповнено концепції глобалізації новим вектором – «глобалізаційний маркетинг». Розкрито сутність поняття «готель». Доведено, що діяльність готелів пов'язана із розвитком індустрії гостинності. Сформульовано визначення поняття «гостинність» та його основні концептуальні вектори (ресурсний, управлінський, трудовий, маркетинговий, фінансово-економічний, соціальний, морально-етичний, глобалізаційний).Доповнено класичний маркетинговий комплекс «4 P» складовою «1 G (Globalization)». Визначено, що життєвий цикл розвитку готельного бізнесу є глобальним лагом, обґрунтовано, що у 2008 р. готельний бізнес виходить на новий етап розвитку – «бінарний самобутністно-глобалізаційний».Виявлено, що на ринку готельних послуг в Україні функціонують такі основні організаційні типи підприємств: міжнародні готельні мережі, національні готельні мережі, садиби (колиби), Wellness- та SPA- комплекси, незалежні готелі середнього сегменту. Проведено діагностику маркетингового середовища, визначено переваги та недоліки розвитку міжнародних мереж для різних стейкхолдерів. На основі анкетного опитування виявлено споживчі пріоритети при виборі готелів та побудовано відповідні функції для готелів, орієнтованих на бізнес-сегмент та дозвілля і відпочинок. За допомогою кластерного аналізу сформовано відповідні групи за регіональним принципом та обґрунтовано маркетингові стратегії для підприємств готельного бізнесу різних організаційних типів.Запропоновано підхід щодо побудови глобалізаційного стратегічного маркетингового профілю підприємств готельного бізнесу (УГСМПГ), який у поєднанні із показниками маркетингового потенціалу регіонів (МПР) дозволяє побудувати матрицю «Маркетинговий профіль – потенціал». Визначено положення підприємств готельного бізнесу та сформовано відповідні стратегії. Обґрунтовано стратегії диджиталізації для різних типів готельних підприємств. Ключові слова: маркетингова стратегія, готель, готельний бізнес, глобалізація, маркетинговий профіль, стратегія диджиталізації^UClassical and modern approaches to understanding the nature and importance of strategy for enterprise development have been generalized. A new approach to understanding the essence and supplement of the category «strategy» content has been suggested. The main accents in scientific concepts on the category «strategy» have been considered: plan, action, process, model, means, tool, principle, position, perspective, approach, reception, program, view, concept, template, standard, direction, course, decision. These accents have been supplemented by the following: vector, landmark, path, leadership, pattern, mechanism, catalyst, means of association, managerial influence, means of control, postulate, basis, basis, and determinant. The conceptual model of enterprise strategy, which is the basis for marketing strategy, has been built.The new direction of strategic planning has been substantiated. It has been proposed to introduce the category «globalization strategy». The globalization is revealed in such areas as international integration, development of information and communication systems, internationalization, the activities of TNCs and international organizations. It has been substantiated that these areas need to be supplemented with a new vector of «globalization marketing». This is the newest direction of marketing, and is based on the principles of consumers values unification formed in the world, and involves the promotion of goods and services regardless of level (local, regional, national, international, global) taking into account the unified globalized needs of consumers through marketing.It is substantiated that the hotel is a commercial enterprise, which, on the one hand, is a subject of hotel business, and on the other hand, is an element of socio-economic infrastructure of the city and state, and is designed primarily for temporary accommodation in accordance with national and international standards, also providing additional services (recreation, beauty, SPA, Wellness, sports, business and other events). The hotel acts as a carrier of the brand of the city (state), cultural, informational, tourism and advertising center. The category «hospitality» definition and its main conceptual vectors have been formulated. The expediency of supplementing the classic marketing complex «4 P» with the component «1 G (Globalization)» has been justified.Trends in the development of the hotel business have been studied. The number of hotels in 2020 was 728 units, which is 252 establishments, or 25.7 %, less than in 2016. The market of hotel services in Ukraine has the following main organizational types of enterprises: international hotel chains, national hotel chains, estates (huts), Wellness and SPA complexes, independent hotels of the middle segment. The diagnosis of the marketing environment has been carried out. It has been identified the advantages and disadvantages of developing international chains for different stakeholders. On the basis of the questionnaire, consumer priorities of choosing hotels have been identified. With the help of cluster analysis, the relevant groups have been formed according to the regional principle and the marketing strategies for the hotel business enterprises of different organizational types have been substantiated.It has been found that the star classification of hotels is the most popular in Ukraine and in the world. However, the client's choice of the appropriate hotel is based on many criteria. It is advisable to divide the classification features of hotel enterprises into two groups (organizational and economic, consumer and functional). This allowed forming a generalized globalized strategic marketing profile of hotel business enterprises (GGSMPG) to identify and develop a marketing strategy. The combination of methodological approaches to the creation of GGSMPG and the marketing potential of the regions (MPR) allowed building a matrix «Marketing profile – potential». The position of hotel business enterprises has been determined and appropriate strategies have been formed. The digitalization strategy of hotel enterprises has been offered. For all types of hotels, a digital marketing strategy is appropriate. In addition, each type of hotel business requires a unique direction of digital strategy, which will accentuate the uniqueness of the enterprise and form the consumer's value of receiving an exceptional hotel service.Keywords: marketing strategy, hotel, hotel business, globalization, marketing profile, digitalization strategy.

Розглянуто близько 45-ти об'єктів садово-паркового мистецтва, які представлені старовинними парками, садибами Південного берега Криму кінця XVIII - початку XX ст. Проведено класифікацію даних паркових територій за зовнішніми ознаками та проаналізовано їх композиційно-планувальні схеми. Удосконалено принципи щодо формування та розвитку садово-паркових об'єктів. Запропоновано методику ландшафтної й архітектурно-композиційної оцінки парків, наведено методичні рекомендації щодо проектування садово-паркових об'єктів.

  Скачати повний текст

Досліджено меценатську та суспільну діяльність лівобережних дворян Тарновських як суб'єктів суспільно-історичного процесу ХІХ ст. Доведено репрезентативність родини Тарновських для вивчення ролі дворянства в суспільному та культурному житті України даного періоду. Проаналізовано родовід Тарновських, їх родинні зв'язки з дворянськими родинами, висвітлено участь В.В.Тарновського - старшого в підготовці та проведенні селянської та земської реформ 1860-х рр. Розкрито внесок Тарновських в прогресивних перетвореннях в українському суспільстві, їх вплив на становлення української медицини, освіти, історичної науки та музеєзнавства на основі матеріалів центральних та регіональних архівосховищ України, зокрема родинного архіву Тарновських.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан і характер джерельної бази, ступінь вивчення проблеми щодо народного житла українців Закарпаття XVIII - XX ст. у вітчизняній і зарубіжній історіографії. Висвітлено історичний розвиток сільських поселень, особливості їх типів і форм. Охарактеризовано зовнішній вигляд, внутрішню структуру та розміри. Проведено класифікацію типів садиби та селянського двору, форм його забудови, типів і варіантів житла та господарських будівель. Наведено характеристику техніки будівництва, архітектурних та інженерно-конструктивних прийомів, внутрішнього планування, інтер'єру. Розглянуто вертикальний розвиток хати, специфіку соціальних аспектів у зв'язку між формами сім'ї та формами житла. Висвітлено давні обряди, вірування та звичаї, які виконувалися під час зведення житлових і господарських будівель. Окреслено ареали поширення типів і форм народного будівництва у різні історичні періоди та різних етнографічних груп краю - долинян, лемків, бойків, гуцулів. Визначено ступінь впливу етнічних, історичних, соціально-економічних, екологічних та інших факторів на формування та розвиток регіональних особливостей народного будівництва. Досліджено реліктові форми, елементи та явища традиційного будівництва та спільні особливості з сільським житлом інших етнічних груп у межах Закарпаття (угорців, румунів, німців, словаків) та у контексті загальноукраїнських, загальнослов'янських, центральноєвропейських та інших етнокультурних зв'язків.

  Скачати повний текст

Проаналізовано обліково-статистичні джерела з історії дворянства Лівобережної України кінця XIX - початку XX ст. Встановлено ознаки, що визначали належність до дворянського стану в Лівобережній Україні у даний історичний період. Встановлено вплив рівня їх чіткості на якість обліку. Досліджено процес утворення та функціонування джерел з демографічної, аграрної, промислової, освітньої та правової галузей статистики. Встановлено системний зв'язок між обліковими та статистичними матеріалами, досліджено історію їх виникнення. Проаналізовано нормативні документи, що регламентували формування статистичної інформації , способи та методи її збору, перевірки, обробки, зберігання та оприлюднення. Проаналізовано форму та зміст окремих джерел, точність фіксації в них станової ознаки. Визначено рівень достовірності обліково-статистичних джерел, встановлено можливості їх використання у дослідженні історії дворянства Лівобережної України кінця XIX - початку XX ст. Показано ефективність застосування технології формування електронної бази даних у дослідженні обліково-статистичних джерел, розроблено її проект, зокрема, запропоновано варіанти складових частин, способи введення записів, попереджувальні заходи щодо внесення недостовірної інформації.

  Скачати повний текст