Проведено соціально-філософське дослідження взаємодії необхідноті та свободи, якими визначалися суспільні перетворення у переломні моменти історії України. Розглянуто методологічний аспект проблеми, зроблено спробу удосконалити систему категорій соціального детермінізму. Викладено авторське розуміння об'єктивності та суб'єктивності свободи, запропоновано критерії щодо оцінювання їх поступального розвитку, визначено чинники, здатні впливати на виникнення й еволюцію даних різновидів свободи. Детально охарактеризовано основні чинники виникнення сучасної кризи українського суспільства та фактори, що перешкоджають успішному завершенню процесу реформування та державного будівництва в Україні. Встановлено критерії, що спричинюють необхідність трансформації суспільної системи, а також виявлено детермінанти, здатні оптимізувати виборчу діяльність нашого народу та прискорити темпи його розвитку.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний теоретико-кримінологічний аналіз сучасного стану криміногенних чинників, що зумовлюють вчинення злочинів працівниками органів внутрішніх справ (ОВС) України за їх рівнем (загальносоціальним, груповим, індивідуальним) і змістом (економічним, політичним, соціально-психологічним, правовим, організаційно-управлінським), на засадах герменевтики, суттю яких є концепція соціального детермінізму, історизму, принципи системного та діалектичного підходів. Надано комплексну кримінологічну характеристику злочинів, що вчиняються працівниками ОВС України. Здіснено їх аналіз за регіональними, соціально-демографічними ознаками. З'ясовано реальні масштаби значущості вчинених злочинів. Визначено характерні ознаки ситуації їх скоєння. Висвітлено процес трансформації кількісних змін показників дотримання персоналом ОВС законності та якісно нові форми кримінальної активності - прикриття нелегальної діяльності, вимагання, участь у контрабанді, незаконному обігу наркотиків. Здійснено кримінологічний аналіз фактів катування та жорсткого поводження працівників ОВС з громадянами. Розроблено кримінологічну характеристику особистості засуджених працівників ОВС відповідно до розподілення за окремими складами вчинених злочинів. Досліджено основні відмінності мотиваційної сфери працівників-правопорушників. З урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду розроблено та запропоновано систему заходів запобігання протиправній поведінці серед персоналу ОВС. Сформульовано рекомендації з метою вдосконалення теоретико-правових засад і практики діяльності МВС України як одного з соціальних інститутів суспільства. Розвинуто ідею трансформації діяльності ОВС України від традиційної силової до сервісної моделі та реорганізації міліції України до поліції як органу виконавчої влади європейського типу.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність інституту парламентаризму як суб'єкта демократичної політичної системи. Обгрунтовано детермінізм форм демократичного представництва інтересів і типів політичної культури населення. Визначено загальні та спеціальні функції парламентів у демократичній та недемократичній політичних системах, виконання яких забезпечує ефективну підтримку стабільної еволюції політичного устрою. Доведено, що для української політичної системи характерний розрив між інтересами парламентерів та широких мас, що свідчить про невиконання Верховною Радою України інституційних та спеціальних функцій (артикуляцій, агрегації, а також інтеграції та узгодження соціальних інтересів). З метою демократизації державної політичної системи обгрунтовано необхідність удосконалення парламентського представництва та здійснення подальшої демократичної соціалізації населення шляхом впровадження в Україні політичної реформи.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні механізми етіогенези тривожності у функціональному аспекті. Концептуально обгрунтовано новий підхід щодо операціоналізації феномену "особистісна тривожність" у контексті структурно-функціонального детермінізму та системно-генетичного аналізу. Особистісну тривожність у підлітків проаналізовано як "функціонально детерміноване утворення", внутрішню структуру якого представлено інтегративною сукупністю функціональних детермінант (доцільністю, спрямованістю та результативністю адаптаційної активізації). Наведено дані про вікову динаміку та характер функціональних зв'язків між тривожністю й активністю як інтегральними особистісними властивостями, що детермінують стійкий паттерн їх багаторівневих показників та індивідуальну специфіку прояву. Зроблено ієрархізацію системи домінантних мотивів у підлітків з контрастними рівнями особистісної тривожності. Створено модель функціональної організації тривожності у підлітковому віці, в основу якої покладено розуміння генези тривожності як певної послідовності необхідних перетворень внутрішньо активної системи від її вихідного стану у напрямку до мети. Розроблено й апробовано профілактично-розвивальну програму з запобігання гіперфункції тривожності у підлітків і запобігання явищам їх дезадаптації.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній соціально-філософській традиції асиметричні відсуб'єктно-відоб'єктні бінарні категоріальні опозиції пре-постмодерної соціально-естетичної парадигми деконструйовано у тернарні концептні композиції; системно концептуалізовано феномен антропосоціокультурної тотальності як онтологічної підстави соціально-естетичного семіозису, конфігурація якої зумовлює специфічну для кожного типу соціальності диспозицію суб'єктних моментів її саморефлексивної суб'єктивності; атомарні та гуртові індивіди як чинники соціальної детермінації естетичної свідомості кваліфіковано за єдиною концептуальною підставою - ознакою індивідності. Розроблено категоріальний ряд соціального детермінізму, доповнений поняттями суб'єктності та об'єктності соціоестетичних когітацій і об'єктивації та суб'єктивації споживачів соціально-естетичних цінностей. Запропоновано ідею "взаємооборотності" естетичних емоцій як таких, що не є актами інтуїтивно-емотивного осягнення суб'єктами естетичної когітації міри досконалості її об'єктів, безвідносної до міри досконалості суб'єктів. Поглиблено уявлення про діалектику валюативно-емотивних та дескриптивно-когнітивних моментів емотивно-естетичної істинності. Уточнено мету оптимізації соціальної детермінації естетичної свідомості, якою визнано необхідність заміни згубного естетизму партикуляристського типу холістичним пост-естетизмом. Розвинуто вчення про людську свободу як про спроможність людей не лише узгоджувати засоби з природою переслідуваних ними цілей, а й гармонізувати зміст останніх зі станом антропоприродної сфери свого буття.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію стохастичності як інтердисциплінарної ідеї, здатної виправдовувати парадигмальні наміри нелінійних теорій. Надано оригінальне трактування взаємодії філософського та наукового детермінізмів та їх ролі у становленні провідних "засобів наукового опису". Запропоновано критичні підходи щодо традиційного тлумачення сімейства понять, семантично споріднених щодо "стохастичності". Визначено філософсько-методологічні перспективи постнекласичної наукової раціональності.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні, методичні та прикладні питання удосконалення інноваційних процесів на підприємстві. Обгрунтовано, що інноваційна політика підприємства є сукупністю необхідних техніко-технологічних, соціально-економічних, фінансових, маркетингових, юридичних, кадрових та інформаційних заходів щодо реалізації нової бізнес-ідеї. Визначено типи інноваційної політики: випереджальну (F), запізнюючу (L) і синхронну (S). Показано, що базисом формування кожного з типів інноваційної політики є модель формування інноваційного процесу. Установлено, що найбільш ефективною є синхронна інноваційна політика, побудована за принципами технологічного детермінізму та запитів потенційного ринку. Обгрунтовано необхідність проведення аналізу інноваційного потенціалу та інноваційної активності підприємства як одного з етапів інноваційного процесу для вибору найбільш прийнятого типу інноваційної стратегії підприємства з метою зниження фінансового ризику. З урахуванням необхідності раціонального використання фінансових ресурсів створено методику оцінки пріоритетності інноваційних проектів для їх наступного використання в інноваційному процесі. Доведено, що удосконалення інноваційного процесу передбачає підвищення якості загальної стратегії розвитку підприємства, його інноваційного потенціалу, організаційної структури, застосування нових принципів формування інноваційного портфеля підприємства, постійного здійснення моніторингу даного процесу.

  Скачати повний текст

У дисертації представлено концепцію дослідження ґенези розуміння текстів інтернету.Пропонована автором модель ґенези розуміння текстів інтернету базується на принципах психолінгвістики, теорії мовленнєвої діяльності, теорії розуміння тексту та окремих концепціях психології інтернету, зокрема психологічному розумінні інтернету як мережі міжособистісних та міжгрупових зв'язків, опосередкованих відповідними пристроями, що зумовлює його технологічну специфіку (віртуальність, інтерактивність, нелінійність, дисперсність, синхронність, дистантність, оперативність, персональна анонімність, умовна соціалізація, синдикація тощо) та психологічні зміни особистості (сенсорні обмеження, деформації відчуття простору й часу, зміни уваги та емоційної сфери, аномалії самосвідомості та міжособистісних стосунків, формування нових моделей поведінки); психолінгвістичній дефініції тексту, що визначає його як послідовність знаків, що стає текстом лише в присутності реципієнта тощо. На підставі теоретико-методологічного аналізу проблеми розуміння текстів інтернету, ґрунтуючись на принципах розвитку й детермінізму, положеннях системного, діяльнісного, когнітивного, генетичного, психолінгвістичного та кіберпсихологічного підходів було розроблено концептуальну модель розуміння текстів інтернету з урахуванням послідовності процесу розуміння, його механізмів та закономірностей ґенези. Обґрунтовано, що розуміння текстів інтернету – це полімодальний психологічний процес, що відбувається в кілька етапів: рецепція, інтерпретація та емоційна ідентифікація, у результаті утворюються нові вторинні смисли (які об'єктивуються як вторинний текст), що є реакцією на елементи сенсу первинного тексту інтернету. На основі аналізу теоретичних джерел визначено, що процес і результат розуміння залежать від суб'єктивних (рівня досвіду, розвитку мисленнєво-мовленнєвої сфери реципієнта та інтернет-спрямованості особистості) і об'єктивних (мультимедійності та девіантності) чинників.Результати теоретико-емпіричного дослідження процесу розуміння текстів інтернету стали підставою для створення емпіричної моделі динаміки ґенези розуміння текстів в юності, молодості та в зрілому віці, яка дала змогу визначити низку закономірностей. Аналіз вікової динаміки ґенези розуміння продемонстрував, що в юнацькому віці вагомий позитивний вплив на майже всі показники успішності розуміння (окрім адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету) мають рівень досвіду користування інтернетом та мисленнєво-мовленнєвого розвитку. Ґенеза розуміння текстів інтернету в молодості найбільш істотно детермінована чинниками мисленнєво-мовленнєвого розвитку та інтернет-спрямованості. У зрілому віці успішність розуміння текстів інтернету визначається всіма аналізованими суб'єктивними чинниками. Зазначені чинники мають значний позитивний вплив на етапах рецепції та інтерпретації, однак негативний щодо адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету на етапі емоційної ідентифікації. Закономірності впливу об'єктивних чинників визначено так: чинник мультимедійності зумовлює позитивні зміни в успішності розуміння на етапі інтерпретації та щодо адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету, але негативно впливає на точність очікувань реципієнтів. Девіантність контексту інтернет-середовища негативно впливає на активність рецепції та успішність інтерпретації, але позитивно на оцінку зрозумілості текстів інтернету (однак лишещодо девіантних текстів). На основі результатів емпіричного дослідження та виявлених зон розвитку розуміння текстів інтернету було з'ясовано психолого-педагогічні принципи формування успішного розуміння текстів інтернету. На підставі представлених концептуальних засад обґрунтовано та апробовано психологічний тренінг із формування в осіб юнацького, молодого та зрілого віку успішного розуміння текстів інтернету. Реалізація психологічного тренінгу засвідчила його значний розвивальний вплив. Було зафіксовано позитивну динаміку успішності розуміння текстів інтернету в експериментальній групі майже за всіма показниками. Тож успішність розуміння текстів інтернету в будь-якому віці покращується за умови реалізації відповідної тренінгової програми, спрямованої на формування навичок успішного розуміння текстів інтернету.Ключові слова: розуміння, ґенеза розуміння, рецепція, інтерпретація, емоційна ідентифікація, текст інтернету, успішність розуміння, досвід користування інтернетом, мисленнєво-мовленнєвий розвиток, інтернет-спрямованість особистості.^UThis thesis presents the concept of research into the genesis of Internet texts understanding.The model proposed by the author for the genesis of Internet texts is based on the principles of psycholinguistics, the theory of speech activity, the theory of text understanding and individual concepts of Internet psychology, in particular the psychological sense of the Internet as a network of interpersonal and inter-group contacts mediated by appropriate devices, resulting in its technological specificity and psychological changes in personality. It also builds on psycholinguistic definitions of text.Based on a theoretical and methodological analysis of the problem of understanding Internet texts, a conceptual model for the understanding of Internet texts has been developed. It takes into account the principles of development and determinism, ideas of systemic, action-oriented, cognitive, genetic, psycholinguistic and cyber-psychological approaches. It also incorporates sequence of the process of understanding, its mechanisms and the patterns of genesis.It is argued that the understanding of Internet texts is a polymodal psychological process that takes place in several stages (reception, interpretation and emotional identification), resulting in new secondary meanings (which are objectified as secondary text) which is a reaction to the elements of sense of the original Internet.It is determined that the process and result of understanding depend on subjective (level of experience, development of the recipient's thinking and Internet-oriented personality) and objective (multimedia and deviant context of the Internet environment) factors.The results of a theoretical and empirical study of the Internet texts understanding led to the creation of an empirical model of the dynamics of the understanding texts genesis in adolescence, youth and adulthood.An analysis of the age dynamics of the understanding genesis has shown that in adolescence many indicators of successful understanding (other than the adequacy of assessing the understandability of Internet texts) have a strong positive influence by the level of Internet experience as well as thinking and speech development. The genesis of understanding Internet texts in youth is most strongly determined by factors of thinking and speech development and Internet orientation.These factors have a significant positive impact on the reception and interpretation stages, but negatively affect the adequacy of the assessing of the Internet texts understandability at the stage of emotional identification.The regularity of the influence of objective factors is defined as follows: the multimedia factor leads to positive changes in the success of the understanding at the stage of interpretation and in the adequacy of the assessing of the Internet texts understandability, but negatively affects the accuracy of the expectations of the recipients. The deviant context of the Internet environment has a negative impact on the active reception and the success of the interpretation, but positively affects on the understanding of the Internet texts (but only on deviant texts).On the basis of the presented conceptual framework, a psychological training for the development of a successful understanding of Internet texts has been justified and tested. The realization of psychological training has shown its significant developing influence. A positive trend was recorded in the success of the Internet texts in the pilot group for almost all indicators. Therefore, the success of the Internet texts understanding at any age is improved by the implementation of an appropriate training programme aimed at developing skills for successful understanding of Internet texts.The results of the study are related to practical solutions to the problems of the success of the Internet texts understanding in order to further predict behaviour, to construct a predictive methodology and to assess the understandability of the Internet context environment. A training programme for the development of a successful Internet texts understanding has been validated and tested and will be useful at different stages of the educational process in the development of readership skills for successful understanding of Internet texts.Keywords: understanding, genesis understanding, reception, interpretation, emotional identity, Internet text, success of understanding, experience of Internet using, thinking and speech development, internet-oriented personality.

Дисертаційну роботу присвячено підвищенню ефективності занять оздоровчим фітнесом чоловіків другого періоду зрілого віку. На основі проведеного констатувального експерименту розроблено авторську технологію, яка базується на принципах системності, єдності теорії і практики, детермінізму, оздоровчої спрямованості. Технологія має три етапи: втягуючий, корекційний, підтримуючий – влючає концептуальний, організаційний діагностичний, інформаційний, корекційний, програмно-методичний компоненти та містить оцінку ефективності корекційно-профілактичних заходів за визначеними критеріями.^UThe thesis is dedicated to improving the effectiveness of health fitness classes for men of the second period of adulthood. Based on the conducted ascertaining experiment, the author's technology was developed, which is based on the principles of consistency, unity of theory and practice, determinism, wellness orientation, and its conceptual basis is humanistic,. The technology has got three stages: retracting, corrective, and supporting. It includes conceptual, organizational, diagnostic, informational, corrective, programming and methodical components and contains the assessment of the effectiveness of corrective and preventive measures based on certain criteria.

ртація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04. – теорія і методика професійної освіти. – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2021. Здійснено аналіз категоріального поля дослідження і першоджерел полікультурної освіти (праці Я.Коменського, Й.Песталоцці, А.Дістервега, Дж.Дьюї). Представлено визначення полікультурної освіти. Виявлено соціально-політичні і культурні детермінанти зародження полікультурної освіти в США (зміна демографічної ситуації й імміграційної політики; зміна соціально-політичної ситуації в країні; трансформація освітнього процесу) й охарактеризовано етапи її розвитку. Проаналізовано основні концепції полікультурної освіти (етнічна, мовна, культурної депривації, антирасизму, радикалізму, генетичного детермінізму). Визначено організаційно-педагогічні засади полікультурної підготовки фахівців у вищій школі США і можливості впровадження прогресивних ідей зарубіжного досвіду в Україні. Ключові слова: етнічні меншини, полікультурне середовище, полікультурна освіта, полікультурна підготовка, білінгвальне навчання, вища школа США.^UThe dissertation presents the analysis of multicultural education development in the US higher school. There is substantiated the categorical field of research (multicultural education, culture, system of cultural values, cultural pluralism, assimilation, cultural identification, interethnic interaction, ethnic stereotype, ethnocultural tolerance, nation, race, ethnicity, racial and ethnic groups, racism, sexism, prejudice, discrimination etc.). The primary sources of multicultural education are the philological and pedagogical heritage of such outstanding teachers of the past as J.A. Comenius, J.H. Pestalozzi, W.A. Diesterweg, J. Dewey. The stages of formation and development of multicultural education in the USA are the following: stage I – from the 20's to the first half of the 50's of the 20 th century; stage II – the mid-50's to the early 80's; stage III – the beginning of the 80's to the present day. At present, multicultural education in the USA has the status of state educational policy, which is enshrined in law. A special professional organization – the National Association for Multicultural Education (NAME) – was established in 1990, and many higher education institutions include multicultural research centers. Leading US scholars (J. Banks, K. Bennett, K. Grant, Y. Garcia, S. Nieto, W. Parker, etc.) substantiated the basic concepts of multicultural education (ethnic; linguistic; cultural deprivation; anti-racism; radicalism; genetic determinism), suggested models for the transformation of the educational space of educational institutions in order to create a multicultural learning environment, as well as developed special programs for multicultural training of specialists for professional activities in a multinational society. Multicultural education is a component of the US higher education. The purpose of multicultural education in higher education is to train a multicultural specialist capable of effective professional interaction in a multicultural society. Multicultural training in the United States is carried out in all institutions of higher education and applies to all specialties. However, more attention is paid to the multicultural training of humanities students, future professionals who will work directly with people in a 22 multicultural environment (teachers, social workers, etc.). The process of multicultural training in higher education includes a variety of learning technologies (problem-based learning, personality-oriented technology, technology of group learning activities, learning technology as research, interactive, information technology, technology of concentrated learning, portfolio technology, etc.), methods (game methods, project method, case method, transition registers, trainings (attributive, intercultural, cultural assimilator), forms (traditional lecture, lecture for two, lecture in the press-conference format, discussion-style seminar, report-format seminar, seminar in the format of extended talk, excursions, tutorials, etc.). Training of specialists for intercultural interaction is carried out not only in the process of classroom studies, but also during practice, independent work, participation in scientific research, various extracurricular professionally-oriented educational activities. The expediency of using in Ukraine certain ideas of American experience of multicultural education in US higher education is substantiated: ensuring equal access of all citizens to higher education, without ethnic, religious, physical, gender differences; improving programs and curricula of multicultural training by including therein multiculture-orientated special courses as well as integrated courses in literature, culture, history, religion, art of ethnic minorities in the region, which helps future professionals to understand the interaction, interpenetration and mutual enrichment of different cultural and historical ethno-national communities, to identify its universal potential; involvement of students in drawing up curricula; taking into account the peculiarities of a multicultural region in the process of training specialists; creation of an appropriate multicultural environment in all institutions of higher education; development of bilingual educational programs; the active application of innovative technologies, forms and methods of teaching in multicultural training of specialists in higher education of Ukraine (information technology, portfolio, lecture for two, lecture in the press-conference format, discussion-style seminar, case method, method of cognitive game, transitional registers, intercultural, attributive trainings, cultural assimilator); increasing the role of practice, independent, research and professionally-oriented extracurricular work in the formation of a multicultural specialist. Key words: ethnic minorities, multicultural environment, multicultural education, multicultural training, bilingual education, US higher education.

Дисертаційна праця присвячена дослідженню особливостей превентивної діяльності поліцейських відділів масових і охоронних заходів. На основі теоретичного аналізу літературних джерел та нормативно-правового регулювання діяльності поліцейських під час масових і охоронних заходів, запропоновано внести зміни до Наказу Національної поліції України «Положення про Департамент превентивної діяльності Національної поліції України» від 27 листопада 2015 року №123 та до розділу І доповнивши пунктом 10 «…10. Визначення основних термінів наказу…». Це сприятиме систематизації наявних знань у поліцейських Національної поліції України, а також конкретизації напрямів превентивної діяльності. Наголошено, що суб'єктами превентивної діяльності під час масових та охоронних заходів є поліцейські відділів масових і охоронних заходів та відділів (секторів) превентивної комунікації Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в областях. Об'єктами превентивної діяльності поліцейських відділів масових і охоронних заходів Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в областях є: а) права і свободи людини, інтереси суспільства й держави; б) публічний (громадський) порядок; в) безпека дорожнього руху в місцях перебування та на маршрутах руху посадових осіб, щодо яких здійснюється державна охорона; г) детермінанти та умови, що сприяють масовому заворушенню під час масових та охоронних заходів; д) організатори та учасники масових заходів; є) особа правопорушника або особа, яка готується до правопорушення під час масових та охоронних заходів; ж) злочинний намір конкретної особи на стадіях його виявлення або готування до масового заворушення. Об'єктами превентивної діяльності поліцейських відділів (секторів) превентивної комунікації Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в областях є організатори та учасники масових заходів.Зазначено, що метою превентивної діяльності поліцейських відділів масових і охоронних заходів та відділів (секторів) превентивної комунікації Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в областях є забезпечення публічної безпеки і порядку під час масових і охоронних заходів.Констатовано, що поліція у своїй діяльності керується такими принципами: верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності, відкритості та прозорості, політичної нейтральності, взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності. Запропоновано розширити, конкретизувати та доповнити принципи превентивної діяльності поліцейських відділів масових і охоронних заходів (гуманності, етичності, демократизму, об'єктивності, реальності, індивідуальності, диференціації, селективності, системності, плановості, послідовності, інтегрованості, комплексності, конкретності, науковості, мобільності, наступності, своєчасності, динамічності) та поліцейських відділів (секторів) превентивної комунікації (окрім вище вказаних ще доповнити такими як: об'єктивності, доступності, конкретності, несуперечності, детермінізму, систематичності, системності, комплексності).На підставі нормативно-правових актів, що регламентують превентивну діяльність поліцейських Національної поліції України взагалі та превентивної діяльності поліцейських під час масових охоронних заходів, виокремлено загальні функціонально-діяльнісні компоненти превентивної діяльності поліцейських Національної поліції України (індивідуально-превентивний, попереджувальний, віктимологічної профілактики, захисний, комунікативний, ресоціалізаціонний, піклувальний, контролю, фіксаційний, аналітичний, організаційний, просвітній) та персоніфіковані функціонально-діяльнісні компоненти превентивної діяльності поліцейських відділів масових та охоронних заходів (комунікативний, профілактичний, запобіжний, фіксаційний, інформаційно-аналітичний, організаційний, контролю, операціональний) та поліцейських відділів (секторів) превентивної комунікації Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції України в областях (комунікативний, профілактичний, запобіжний, організаційний).Відповідно до виділених функціонально-діяльнісних компонентів превентивної діяльності поліцейських під час масових та охоронних заходів виокремлено функції поліцейських відділів (відділень) Управління превентивної діяльності (профілактичну, запобіжну, попереджуючу, припинення правопорушень, відвернення правопорушень та охоронну, забезпечення); функції для поліцейських відділів масових і охоронних заходів (гносеологічну, методичну, організаційну, комунікативну, прогностичну, пошукову, креативну, перцептивну, синтезуючу, інтерпретаційну, пояснювальну, констатуючу, критичну), а також поліцейських відділів (секторів) превентивної комунікації (комунікативну, гносеологічну, інформаційну, пояснювальну, інтерпретаційну, констатуючу, перцептивну, прогностичну, організаційну, регулятивну, координаційну, контролюючу, відволікаючу).^UThe dissertation work is devoted to research the features of preventive activity of police departments of mass and security actions.Based on the theoretical analysis of literature sources and legal regulation of police activities during mass and security actions, it is proposed to make changes in the Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine "Regulations on the Department of Preventive Activities of the National Police of Ukraine" from November 27, 2015 №123 and to add paragraph 2 in the section I "… Definition of the main terms of the order…". This will contribute to the systematization of existing knowledge of the police of the National Police of Ukraine, as well as the specification of areas of preventive activity.It is emphasized that the subjects of preventive activities during mass and security activities are police departments of mass and security actions and departments of preventive communication of the Department of Preventive Activities of the Main Directorate of the National Police of Ukraine in the regions. Objects of preventive activity of police departments of mass and security measures of the Department of preventive activity of the Main Directorate of the National Police of Ukraine in the regions are: a) human rights and freedoms, the interests of society and the state; b) public order; c) traffic safety at the places of stay and on the routes of movement of officials in respect of whom state protection is provided; d) determinants and conditions that contribute to mass unrest during mass and security actions; e) organizers and participants of mass events; g) the person of the offender or a person who is preparing for the offense during mass and security events; g) criminal intent of a particular person at the stages of its detection or preparation for mass riots. The objects of preventive activity of police departments of preventive communication of the Department of Preventive Activity of the Main Directorate of the National Police of Ukraine in the regions are the organizers and participants of mass events.It is noted that the purpose of preventive activities of police departments of mass and security measures and departments of preventive communication of the Department of Preventive Activities of the Main Directorate of the National Police of Ukraine in the regions is to ensure public safety and order during mass and security events.It is stated that the police in its activity is guided by the following principles: rule of law, respect for human rights and freedoms, legality, openness and transparency, political neutrality, interaction with the population on a partnership basis; constancy. It is proposed to expand, specify and supplement the principles of preventive activities of police departments of mass and security measures (humanity, ethics, democracy, objectivity, reality, individuality, differentiation, selectivity, system, planning, consistency, integration, complexity, specificity, science, mobility, continuity, timeliness, dynamism) and police departments of preventive communication (in addition to the above, add such as: objectivity, accessibility, specificity, consistency, determinism, systematic, comprehensive).On the basis of normative-legal acts that regulate preventive activity of policemen of the National Police of Ukraine in general and preventive activity of policemen during mass security measures, it is pointed out the general functional-activity components of preventive activity of policemen of the National Police of Ukraine (individual-preventive, precautionary, victimological preventive, protective, communicative, resocialization, caring, control, fixation, analytical, organizational, educational) and personalized functional and activity components of preventive activities of police divisions of mass and security measures (communicative, preventive, precautionary, fixation, information-analytical, organizational, control, organizational) and of police departments of preventive communication of the Department of preventive activities of the Main Department of the National Police of Ukraine in the regions (communicative, preventive, precautionary, organizational).In accordance with our selected functional- active components of preventive activities of policemen during mass and security activities there are pointed out the functions of preventive activities (preventive, precautionary, warning, cessation of offenses, prevention of offenses and security, provision) and functions for police divisions of mass and security activities (epistemological, methodological, organizational, communicative, prognostic, researching, creative, perceptual, synthesizing, interpretive, explanatory, ascertaining, critical), as well as police departments of preventive communication (communicative, epistemological, informational, explanatory, interpretational, ascertaining, perceptual, prognostic, organizational, regulatory, coordination, controlling, distracting).

Робота присвячена проблемі ціннісного виміру інституту правосуддя в Україні у контексті філософсько-правового дискурсу. Доведено конструктивний комплексний характер філософсько-правової природи інституту правосуддя, по-перше, як особливого ціннісно-нормативного феномену, що поєднує в собі сферу цінностей (аксіосферу) та сферу норм (нормосферу); по-друге, в утвердженні справедливості, рівності та гуманізму в межах закону, тобто включається до побудови й розвитку ціннісної структури правової реальності.Визначено основні принципи, що в органічному поєднанні забезпечують розв'язання завдань дисертації, а саме: принцип об'єктивності, принцип детермінізму, принцип історизму, принцип єдності історичного й логічного, принцип достатньої підстави (обґрунтованості), принцип комплексності, принцип системності, принцип цілісності, принцип несуперечливості, принцип рефлективності, принцип деідеологізації, принцип зв'язку теорії та практики. Досліджено філософсько-правові основи генезису правосуддя, які вказують, що воно залежно від форми посягання на його реалізацію має спосібність змінюватись, так само як і як і живий організм еволюціонує через внутрішній та зовнішній вплив на нього. Це проглядається у появі нових форм здійснення правосуддя, формуванням нових захисних механізмів у системі його здійснення, виникненням нових процедур поза інститутом правосуддя. Доведено, що правосуддя перехідного періоду покликане відновити гідність потерпілих (жертв), поступово сформувати взаємну довіру між антитетичними спільнотами та сприяти інституційним трансформаціям, необхідним для встановлення нових відносин серед соціуму. Це є необхідним для утвердження верховенства права в контексті відмови від практик, що дозволяли повну чи часткову безкарність. Як засвідчив досвід, ефективність впровадження механізмів правосуддя перехідного періоду передусім залежить від обізнаності у застосуванні кейсів міжнародної практики, що дозволяє знизити ймовірність виникнення певних помилок. Тому, для формування надійної політики у постконфліктному суспільстві слід залучати громадськість, а також й безпосередньо самих постраждалих (жертв) щодо вироблення спільних концепцій і законодавчого нормативу.^UThe work is devoted to the problem of the value dimension of the institution of justice in Ukraine in the context of philosophical and legal discourse. The constructive complex character of the philosophical and legal nature of the institute of justice is proved, first, as a special value-normative phenomenon that combines the sphere of values (axiosphere) and the sphere of norms (normosphere); secondly, in the establishment of justice, equality and humanism within the law, ie included in the construction and development of the value structure of legal reality.The basic principles that provide the solution of the dissertation problems in organic combination are determined: the principle of objectivity, the principle of determinism, the principle of historicism, the principle of unity of historical and logical, the principle of sufficient grounds, the principle of complexity, the principle of system, the principle of integrity, the principle consistency, the principle of reflectivity, the principle of deideologization, the principle of connection of theory and practice.The philosophical and legal bases of the genesis of justice are studied, which indicate that it has the ability to change depending on the form of encroachment on its implementation, as well as how a living organism evolves through internal and external influence on it. This can be seen in the emergence of new forms of justice, the formation of new protective mechanisms in the system of its administration, the emergence of new procedures outside the institution of justice.It has been proven that transitional justice is designed to restore the dignity of victims, to gradually build mutual trust between antithetical communities and to promote the institutional transformations necessary to establish new relations among society. This is necessary to establish the rule of law in the context of renouncing practices that allow for full or partial impunity. Experience has shown that the effectiveness of the implementation of transitional justice mechanisms primarily depends on awareness of the use of cases of international practice, which reduces the likelihood of certain errors. Therefore, in order to form a reliable policy in a postconflict society, the public should be involved, as well as the victims themselves (victims) to develop common concepts and legislation.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та наукове розв’язання проблеми соціально-педагогічного супроводу іноземних студентів у системі вищої освіти США. Надано трактування основним дефініціям дослідження; систематизовано та проаналізовано джерельну базу вітчизняних та зарубіжних дослідників. Методологічний інструментарій було визначено, спираючись на емпірично-індуктивну (що включає дескриптивне та описове методологічне знання) та аксіоматично-дедуктивну (що складається з прескриптивного і нормативного методологічного знання) засади. Досліджено відповідні методологічні підходи (системний, культурологічній, історичний, гуманістичний, синергетичний, компетентнісний, особистісно зорієнтований, праксеологічний), принципи (об’єктивності, детермінізму, оптимальності, етичний, поєднання цілісного й аспектного підходів, опису – пояснення – прогнозування) та методи (загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, аналогія, конкретизація, системний аналіз, діалектичний) та професійно-спрямовані (індуктивно-дедуктивний, моделювання, порівняльно-історичний, діахронно-синхронного аналізу, системно-структурний, аксіоматичний)). Визначено чинники, принципи та функції, що є інструментарієм подолання соціально-академічних та структурно-педагогічних проблем у процесі соціально-педагогічного супроводу іноземних студентів в університетах та коледжах США. Ґрунтуючись на авторських критеріях, розроблено періодизацію становлення та розвитку соціально-педагогічного супроводу іноземних студентів у системі вищої освіти США, що визначилася наступними етапами: I етап – організаційно-установчий (1911–1919 рр.), II етап – нормативно-правовий (1920–1960 рр.), III етап – інституційно-структурний (1961–1972 рр.), IV етап – консультативно-міжнародний (1973–1989 рр.), V етап – оновлювально-модернізаційний (1990–1999 рр.), VI етап – інноваційно-безпековий (2000–2005 рр.), VII етап – глобалізаційно-інтегрувальний (2006 р.–наш час). Змодельовано систему соціально-педагогічного супроводу іноземних студентів у закладах вищої освіти США, що складається з відповідних блоків (суб’єкт-суб’єктного, методологічного, змістового, оцінного, засобів діагностики, результативного), компонентів (емпірично-індуктивного, аксіоматично-дедуктивного, полікультурного, медіа освіти, змістового, технологічного) та елементів (соціально-культурного, соціально-психологічного, лінгвістичного). Досліджено програми соціально-культурної підготовки, соціально-психологічного консультування, лінгвістичної підготовки іноземних студентів у ЗВО США, а також сутність технологій полікультурної (що базується на інформаційно-соціокультурному, міжособистісному та особистісно-програмному підтипах) та медіа освіти (що ґрунтується на відеоконтенті, аудіоконтенті, друковах засобах та інтернет-технологіях). Представлено сучасний стан соціально-педагогічного супроводу іноземних студентів у закладах вищої освіти України у єдності соціально-культурного, соціально-психологічного та лінгвістичного спрямувань. Схарактеризовано перспективні напрями розвитку української практики соціально-педагогічного супроводу іноземних студентів на національному, регіональному та університетському рівнях.^UThe thesis provides theoretical generalization and scientific solution of the problem of social and pedagogical support of foreign students in the US higher education system. The status of the problem with social and pedagogical support of foreign students has been described, defines and specifies the definitions of the academic research. The definition of the methodological tools made it possible to outline positions that have enabled to build an algorithm and research structure, including empirical and inductive position, which includes descriptive, as well as descriptive and methodological knowledge, and axiomatic and deductive position, which consists of prescriptive and normative methodological knowledge. It was found that the study methodology for social and pedagogical support of foreign students is based on the definition of approaches (system, cultural, historical, humanistic, synergistic, competence-based) that made it possible to analyse the support system. To support findings of the study, a set of principles has been used, including objectivity, determinism, optimality, ethical principle, combination of holistic and aspectual approaches, description-explanation-prediction. Various study methods have been used, which are divided into general scientific (analysis, synthesis, generalization, comparison, analogy, concretization, system analysis, dialectical) and professionally oriented methods (inductive and deductive, modeling, comparative and historical, diachronic and synchronic analysis, system and structural, axiomatic)). Factors, principles and functions, which are tools for overcoming the social, academic, structural, pedagogical problems in the process of foreign students’ social and pedagogical support at the US HEI has been determined. Based on the authors criteria, hind-sight study of the social and pedagogical support of foreign students in the US has been conducted in the unity of seven stages: I stage – organizational and establishment (1911–1919), II stage – normative and legal (1920–1960), III stage – institutional and structural (1961–1972), IV stage – advisory and international (1973–1989), V stage – renewing and modernization (1990–1999), VI stage – innovation and security (2000–2005), VII stage – globalization and integration (2006 up to the present). A model of social and pedagogical support of foreign students in the US higher education system has been developed, which consists of relevant blocks (subject and subjective, methodological, content-related, evaluative, block of diagnostic tools, effective), components (empirical and inductive, axiomatic and deductive, multicultural, media education, content-related, technological) and elements (educational and cultural, psychological, and linguistic). The analysis of educational and cultural programs made it possible to reach conclusion on the peculiarities of the adaptation and preparation process. The study of the basics of psychological support in the US higher education institutions was based on the «culture shock», which directly affects the psychological processes of individual. The analysis of the linguistic training of foreign students in the US higher education institutions made it possible to identify communication skills as one of the most important components of effective academic and social interaction. Three subtypes of multicultural education technology were identified, such as: informational and sociocultural, interpersonal, and personal and program. Media education technology represents the technology, which is characterized by the use of complex of media tetrad, namely: video content, audio content, printed media, Internet technologies. The qualitative level of social and pedagogical support of foreign students in higher education institutions of Ukraine has been presented from the point of view of the acculturation triad elements (educational and cultural, linguistic, psychological). Areas contributing to the improvement of the effectiveness of Ukrainian practice of social and pedagogical foreign students’ support have been identified at the national, regional and university levels.

Дисертація присвячена розробленню системної концепції середовища державної політики, обґрунтуванню механізму впливу складників середовища на вироблення державної політики та перспективних підходів і напрямів врахування цього впливу в практиці державного управління в Україні.Виокремлено історичні етапи розвитку концептуальних уявлень про середовище як детермінанту людської життєдіяльності, що знайшли відображення у концепціях географічного детермінізму (XVIII – перша пол. ХІХ ст.), просторового середовища (друга пол. ХІХ ст.), природного та історичного ареалу (20-30-ті рр. ХХ ст.), антропо¬космізму (кін. ХІХ – 30-40-і рр. ХХ ст.), міського середовища (20-40-і рр. ХХ ст.), дифузіоністській (20-40-і рр. ХХ ст.), цивілізаційній (40-60-ті рр. ХХ ст.), середовищного реалізму (70-ті рр. ХХ ст.), інструмен¬талізму (80-ті рр. ХХ ст), інвайронмен¬талізму (70-80-ті рр. ХХ ст.).Узагальнено теоретичні уявлення про середовище у різних сферах сучасного наукового знання, згідно з якими воно розуміється як: усе оточення об’єкта дослідження (філософія); фізичний простір (фізика); сукупність природних умов (географія); сукупність суспільних умов, впливів, людського оточення та міжособистісних взаємодій (соціологія); матеріальні та духовні умови життєдіяльності людини (теорія комунікацій); предметно-просторове оточення, що є визначальним чинником людської поведінки (психологія); штучно спроектоване предметно-просторове життєве оточення (архітектура, дизайн); сукупність умов формування та розвитку особистості (педагогіка); віртуально-інформаційна реальність (комп’ютерні науки); простір взаємодії між виробником і споживачем (маркетинг, PR).Удосконалено понятійний апарат аналізу державної політики у аспекті розуміння її середовища, зокрема, визначено наступні базові поняття: - "середовище державної політики" – цілісна сукупність об’єктивних та змінних умов, чинників, елементів реальності, у якій розгортається державна політика, яка здійснює взаємовплив із державною політикою та у сучасних реаліях включає два рівні – державний (макросередовище) та глобальний (мегасередовище); - "макросередовище державної політики" – суспільний простір у межах території відповідної держави, що характеризується особливостями організації влади, сукупністю інститутів, видів діяльності та комунікацій, природно-географічним та штучно створеним матеріальним оточенням, історико-культурними та духовно-ціннісними умовами; - "мегасередовище державної політики" – глобальний простір, що включає організаційні структури, природні, штучно створені та суспільні явища, процеси і умови планетарного масштабу.На основі наведених базових понять розроблено системну концепцію середовища державної політики, що поділяє його на макросередовище (державний рівень), компонентами якого є фізичне, політичне, державно-управлінське, економічне, соціальне, гуманітарне та інформаційне середовище, а також мегасередовище (глобальне оточення держави), поділене на глобальне економічне, політичне та соціогуманітарне середовище. Запропонована концепція є системним відображенням середовища державної політики, що охоплює всі сфери суспільства та чітко виділяє державний (макросередовище) та глобальний (мегасередовище) рівні зазначеного середовища. При цьому, на відміну від інших досліджень, в макросередовищі розмежовані політичне та державно-управлінське середовище, а також виокремлені гуманітарне та інформаційне середовище, а мегасередовище структуроване та деталізоване за складниками. Виходячи з описаної концепції, побудовано загальну матрицю характеристик середовища державної політики, що відображає його повну структуру у вигляді низки груп характеристик макро- та мегасередовища.Ключові слова: вироблення державної політики, середовище державної політики, макросередовище державної політики, глобальне середовище державної політики, взаємодія органів державної влади з суспільним середовищем, механізми впливу середовища на державну політику, ризик-менеджмент, прогнозні та стратегічні документи щодо державної політики.^UThe thesis is devoted to the development of a systemic conception of state policy environment, substantiation of the mechanism of influence of environmental components on the оf state policymaking and promising approaches and directions for consideration this influence in practice of state governance in Ukraine.The historical stages of evolution of the conceptual representation about environment as the determinant of human vital activity are outlined in the form of following conceptions: geographic determinism (XVIII – first half XIX century); spatial environment (second half XIX century); natural and historical areal (20-30th XX century); anthropic cosmism (end of XIX – 30-40th XX century); urban environment (20-40th XX century); diffusional (20-40th XX century); civilizational (40-60th XX century); environmental realism (70th XX century); instrumentalism (80th XX century); environmentalism (70-80th XX century).The theoretical representations about environment in different spheres of the modern scientific knowledge are generalized. According to these representations the environment is thought as follows: all of surrounding object of research (philosophy); physical space (physics); set of natural conditions (geography); set of social conditions, influences, humanitarian surrounding and interpersonal interactions (sociology); material and spiritual conditions of human vital activity (communication theory); body-space environment as determinant of human behavior (psychology); artificially designed body-space lifetime environment (architecture, design); set of conditions for formation and development of individual (pedagogic science); virtual information reality (computer science); interaction space between manufacturer and consumer (marketing, PR).The conceptual apparatus for state policy analysis is improved in the aspect of understanding the environment. In particular, the following basic notions are defined:- "environment of state policy" – the a complete set of objective and variable conditions, factors, elements of reality, in which state policy unfolds, which interacts with state policy and in modern realities includes two levels – the state (macro environment) and global (mega environment);- "macro environment of state policy" – the space of society limited by territory of appropriate state which characterized by peculiarities of authority organization, system of institutions, kinds of activity and communications, natural-geographic and artificially designed surrounding, historical, cultural, spiritual and valuable conditions;- "mega environment of state policy" – the global space including organizational structures, natural, artificially designed and social phenomena, processes and conditions of world scale.Proceeding from these basic notions the systemic conception of environment of state policy is worked out. The conception divides this environment into macro environment (state level) consisting of physical, political, governance, economic, social, humanitarian, informational environment, and mega environment (global surrounding of state) divided into global economic, political, socio-humanitarian environment. Proposed conception is the systemic representation of environment of state policy covering all spheres of society and dividing clearly the state level (macro environment) and the global level (mega environment) in specified environment. In contrast to other researches, the conception separates political and governance macro environment, distinguish humanitarian and informational macro environment, and also it make detailed structure of the components of mega environment. Proceeding from described conception the general matrix of characteristics of state policy environment is designed. The matrix represents full structure of this environment as groups set of characteristics of macro and mega environment.The approaches to understanding main components of the macro environment of state policy are proposed. These approaches represent systemically political, economic and physical environment, separate clearly two main components of physical environment (natural-geographic and societal), divide social and humanitarian environment, represent social environment as dynamic two-level structure (general and involved environment), distinguish humanitarian environment (which include valuably-behavioral and institutional component), governance environment (represented by formal and unformal institutions), informational environment (set of appropriate subjects, technical systems, resources and technologies).Key words: state policymaking, environment of state policy, macro environment of state policy, global environment of state policy, interaction between state authorities and society environment, mechanisms of environmental influence on state policy, risk management, prospective and strategic documents of state policy.

Адміністративно-правові засади регулювання обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Львівський державний університет внутрішніх справ, Львів, 2024.Дисертація є першим комплексним дослідженням адміністративно-правових засад регулювання обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки, в якому наведено теоретичні, методологічні та організаційно-правові засади відповідності обмеження права на інформацію інтересам національної безпеки.У дисертації набула подальшого розвитку ідеологема побудови інформаційного суспільства, відповідно до якої кожен на свій вибір має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (контент) усно, письмово чи в інший спосіб, але здійснення цих прав позиціонується як таке, що може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Наголошено на доцільності використання «права на інформацію» для узагальнення комплексу прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, реалізація яких тією чи іншою мірою забезпечує розбудову інформаційного суспільства та загальну цифровізацію держави, а також найчастіше трактується як право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (контент). Запропоновано визначення термінів «інформація (контент)», «одиниця інформаційного ресурсу».Акцентовано на відсутності широкої практики обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки в умовах розбудови ліберальної державної політики й відкритого інформаційного суспільства. Можливість обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки розглянуто у взаємозв’язку з механізмом правового регулювання на міжнародному і вітчизняному рівнях. До обмеження права на інформацію (контент) віднесено окремі види інформаційної діяльності, які були об’єднані в систему інформаційних обмежень (за формою інформаційної діяльності), способів та методів обмеження права на інформацію. В основу рішення щодо обмеження права на інформацію (контент) покладено принцип детермінізму обмеження права на інформацію інтересами національної безпеки. Проаналізовано механізми практичного обмеження права на інформацію (контент) в інтересах національної безпеки та правозастосовну практику використання механізмів компенсаційного обмеження права на інформацію (контент) відповідно вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Сформульовано вимоги до суб’єктів обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки. Запропоновано Концепцію відповідності інтересам національної безпеки обмеження права на інформацію на основі встановлення: доречності способів (засобів) обмеження; необхідності обмеження права на інформацію та мінімальних обсягів інформаційних ресурсів (контенту), що обмежуються; пропорційності встановлення обмеження визначеним загрозам національній безпеці та ймовірним негативним наслідкам для державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України; реальності й законності (правомірності) обмеження. Проаналізовано форми оскарження обмеження права на інформацію (контент).^UAdministrative and legal principles governing restrictions of the right to information in the interests of national security. ‒ Qualifying scientific work as a manuscript.The thesis for the degree of Doctor of Law in speciality 12.00.07 – Administrative Law and Procedure; Financial Law; Information Law – Lviv State University of Internal Affairs, Lviv, 2024. The thesis is the first comprehensive study of the administrative and legal principles governing restrictions of the right to information in the interests of national security, which provides theoretical, methodological organizational and legal foundations for the compliance of the restriction of the right to information with the interests of national security. The ideology of constructing an information society is presented and developed in the dissertation. Due to the doctrine each individual has the right to freely collect, store, use and distribute information (content) in oral, written, or alternative forms. However, the exercise of these rights is considered subject to legal constraints in the interests of national security, territorial integrity, or public order. This is aimed at preventing disturbances or crimes, safeguarding public health, protecting the reputation or rights of others, preventing the disclosure of confidential information, and maintaining the authority and impartiality of the judiciary. The author emphasizes that the «right to information» is used to generalize a set of rights, freedoms and obligations of a person and a citizen, the implementation of which to some extent ensures the development of the information society and the overall digitalization of the State, and is also most often interpreted as the right to freely collect, store, use and disseminate information (content). The guarantee of the right to information (content) is recognized as the active actions of the State and the obligation of the legislator to direct its efforts to the normative denial of restrictions on the right to information (content) in the information society due to the existence of public interest in the realization of the relevant content.The author proposes to define information (content) as any information and/or data that reflects the content (composition) of a certain unit of an information resource and can be stored on material carriers or in digital (electronic) form. The definition of the term «unit of information resource» is proposed.The author emphasizes that there is no widespread practice of restricting the right to information in the interests of national security in the context of development of a liberal state policy and an open information society, which has led to the perception of restriction of the right to information in the interests of national security as a failure to comply with the requirements of current legislation, which negates all efforts of lawmakers to properly regulate social relations and contributes to the emergence of discrepancies between regulatory and legal provisions and activities related to their implementation. The possibility of restricting the right to information in the interests of national security has been considered both at the international and domestic levels, in connection with the mechanism of legal regulation, which is recognized as a prerequisite for the restriction itself.Restrictions on the right to information (content) include certain types of information activities which have been combined into a system of information restrictions (by the form of information activities), ways and methods of restricting the right to information in the interests of national security. Separately, the author suggests that the subject of restriction of the right to information should focus his/her attention on the phenomena with which his/her activities in the interests of national security are related or interact (activity-based approach). The decision to restrict the right to information (content) is based on the principle of determinism of the restriction of the right to information by national security interests.The author analyzes the mechanisms of practical restriction of the right to information (content) in the interests of national security (administrative law, economic law, criminal law, civil law, international law, and other public law mechanisms of restriction of the right to information). They are based on the statutory regime of temporary general or specific individual suspension or narrowing of the scope of the right to information, which is carried out by the specified specially authorized entities (elements) in order to protect state sovereignty, territorial integrity, democratic constitutional order and other national interests of Ukraine from real and potential threats.

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право» - Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021.Дисертація є першим у науці загальної теорії права спеціальним цілісним загальнотеоретичним та порівняльно-правовим дослідженням проблеми захисту прав учасників освітнього процесу в правовій сфері. У роботі представлено низку авторських понять, концепцій, ідей та висновків які характеризуються науковою новизною.В дисертаційному дослідженні автором розв’язано наукову проблему захисту прав учасників освітнього процесу в Україні в контексті міжнародного досвіду, що включає проведення комплексного загальнотеоретичного компаративного дослідження, аналіз наукових праць, а також практичних проблем реалізації, захисту учасників освітнього процесу. Визначено наукові поняття та категорії за темою дослідження, обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регулює захист прав учасників освітнього процесу.Визначено методологічний інструментарій дослідження, застосування якого допомогло проаналізувати правову природу та сутність захисту прав учасників освітнього процесу. В основі методології дослідження захисту прав учасників освітнього процесу лежать принципи, які сприяють системності та обґрунтованості наукового аналізу, зокрема: об'єктивності, детермінізму, раціональності, історизму, монізму.З урахуванням особливостей цілей, завдань, об’єкта, предмета дисертаційного дослідження, для більш повного розкриття змісту його теми використовувалися такі групи методів: філософські, загальнонаукові та спеціальні методи.При здійсненні загальнотеоретичного дослідження захисту прав учасників освітнього процесу використовувався компаративістський, антропологічний, аксіологічний, герменевтичний, цивілізаційний, синкретичний, технологічний, інноваційний підходи.Виокремлено гарантії та механізм реалізації захисту прав учасників освітнього процесу. Дослідження підкреслило важливість розробки систематичного підходу до класифікації цих гарантій, враховуючи різноманітні аспекти та потреби учасників освітнього процесу.В роботі обґрунтовано необхідність внесення змін до законодавства для більш широкого охоплення всіх осіб, незалежно від віку, та гарантування їм безпеки та захисту від будь-яких форм цькування чи насильства. Визначено, що систематичний аналіз правових конфліктів дозволяє розробляти ефективні стратегії реагування та впроваджувати проактивні заходи безпеки. Запропоновано виокремити різні види конфліктів в освітньому процесі, такі як «діяльнісний конфлікт», «конфлікт поведінки», «реляційні конфлікти», «мотиваційні конфлікти», «конфлікти, що виникають внаслідок недостатньої організації навчального процесу в закладах освіти», «конфлікти взаємодії між учасниками освітнього процесу» та інші. В цілому, висвітлюється сложність та значущість правових конфліктів в освіті, підкреслюючи необхідність ефективних стратегій їх вирішення та запобігання.Досліджено проблеми, з якими можуть стикатися освітні омбудсмени, такі як скарги на дискримінацію, фізичне та психологічне насильство та обмежений доступ до освіти. Запропоновано законодавчі ініціативи для розширення впливу освітнього омбудсмена, включаючи право виносити обов'язкові рішення та представництво урядовим та законодавчим органам. Освітній омбудсмен в Україні визначається як ключовий інструмент для захисту прав та покращення якості освіти, зокрема завдяки впровадженню найкращих практик з міжнародного досвіду.^UDissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 081 – Law. - National University "Odesa Law Academy", Odesa, 2021.The dissertation is the first in the science of the general theory of law to be a special holistic general theoretical and comparative legal study of the problem of protecting the rights of participants in the educational process in the legal field. The work presents a number of author's concepts, concepts, ideas and conclusions that are characterized by scientific novelty.In the dissertation study, the author solved the scientific problem of protecting the rights of participants in the educational process in Ukraine in the context of international experience, which includes conducting a comprehensive general theoretical comparative study, analysis of scientific works, as well as practical problems of implementation, protection of participants in the educational process. Scientific concepts and categories on the topic of research are defined, proposals for improving the current legislation, which regulates the protection of the rights of participants in the educational process, are substantiated.The methodological toolkit of the study was determined, the use of which helped to analyze the legal nature and essence of the protection of the rights of participants in the educational process. The research methodology for the protection of the rights of participants in the educational process is based on the principles that contribute to the systematicity and validity of scientific analysis, in particular: objectivity, determinism, rationality, historicism, monism.Taking into account the peculiarities of the goals, tasks, object, subject of the dissertation research, the following groups of methods were used to more fully reveal the content of its topic: philosophical, general scientific and special methods.Comparative, anthropological, axiological, hermeneutic, civilizational, syncretic, technological, and innovative approaches were used when conducting a general theoretical study of the protection of the rights of participants in the educational process.Guarantees and the implementation mechanism for protecting the rights of participants in the educational process are highlighted. The study highlighted the importance of developing a systematic approach to the classification of these guarantees, taking into account the various aspects and needs of participants in the educational process.The work substantiates the need to make changes to the legislation for a wider coverage of all persons, regardless of age, and to guarantee them safety and protection from any form of harassment or violence. It was determined that a systematic analysis of legal conflicts allows for the development of effective response strategies and the implementation of proactive security measures. It is proposed to single out different types of conflicts in the educational process, such as "activity conflict", "behavior conflict", "relational conflicts", "motivational conflicts", "conflicts arising as a result of insufficient organization of the educational process in educational institutions", "conflicts of interaction between participants in the educational process" and others. In general, the complexity and significance of legal conflicts in education is highlighted, emphasizing the need for effective strategies for their resolution and prevention.Issues that educational ombudsmen may face, such as complaints of discrimination, physical and psychological abuse and limited access to education, are explored. Legislative initiatives have been proposed to expand the influence of the education ombudsman, including the right to issue binding decisions and representation to government and legislative bodies. The educational ombudsman in Ukraine is defined as a key tool for protecting rights and improving the quality of education, in particular through the implementation of best practices from international experience.

У дисертації запропоновано вирішення актуального наукового завдання, яке полягає в отриманні нових наукових результатів у галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування» щодо державного регулювання використання ядерної енергії в індетермінованих умовах шляхом обґрунтування теоретикометодологічних засад державного регулювання використання ядерної енергії, визначення розвитку індетермінізму в епоху постмодерну, формування моделі комплексного механізму державного регулювання використання ядерної енергії та розробки пропозицій щодо перспективних напрямів розвитку державного регулювання в цій сфері в контексті формування та реалізації політики у сфері використання ядерної енергії.Перший розділ дисертації «Теоретико-методологічні засади механізмів державного регулювання використання ядерної енергії» присвячено узагальненню й уточненню теоретичних засад феномену державного регулювання. На основі проведених розвідок: виокремлено ключові розробки науковців; встановлено багатогранність дефініцій та розкрито їх сутність і гносеологічний зв’язок: «управління», «публічне управління», «державне управління», «державне регулювання». Виявлено особливостірозвиткуіндетермінізму в епоху постмодерну та визначено амбівалентність понять детермінізм-індетермінізм. Обґрунтовано застосування циклічного підходу, який дозволяє констатувати, що в еволюційний період циклу модерн – постмодерн, суспільство набуває нових соціальних характеристик, а суспільна рівновага підтримується інноваційними надбаннями.^UThe thesis proposes a solution to an actual scientific task, which consists in obtaining new scientific results in the field of knowledge 28 "Public management and administration" regarding state regulation of the use of nuclear energy in nondeterministic conditions by substantiating the theoretical and methodological foundations of state regulation of the use of nuclear energy, determining thedevelopment of indeterminism in of the postmodern era, formation of a model of a complex mechanism of state regulation of the use of nuclear energy and development of proposals for promising directions for the development of state regulation in thisarea in the context of the formation and implementation of policy in the field of nuclear energy use.The first chapter of the dissertation "Theoretical and methodological foundations of mechanisms of state regulation of the use of nuclear energy" is devoted to the generalization and clarification of the theoretical foundations of the phenomenon of state regulation. On the basis of the conducted investigations: the key developments of scientists are singled out; the multifaceted nature of the definitions was established and their essence and epistemological connection revealed: "management", "public administration", "state administration", "state regulation". The peculiarities of the development of indeterminism in the postmodern era are revealed and the ambivalence of the concepts determinism-indeterminism is determined. The application of the cyclical approach is substantiated, which allows us to state that in the evolutionary period of the modern-postmodern cycle, society acquires new social characteristics,and social balance is supported by innovative assets.