Розглянуто особливості застосування супутникових знімків для дослідження стану території з лісовими насадженнями. Доведено ефективність використання космічних сканерних знімків.

  Скачати повний текст

На підставі дистанційних даних та з використанням методики комплексної інтерпретації матеріалів аерокосмічного зондування вивчено морфоструктуру Поділля. Проведено морфоструктурне дешифрування знімків різного рівня генералізації, а також лінеаментний аналіз та дослідження індикаторів морфоструктур і відповідних їм геологічних структур на ключових ділянках. Вивчено особливості лінійних, лінійно-площинних та площинних морфоструктур Поділля. Особливу увагу приділено морфоструктурам центрального типу. Встановлено, що мофрологічні особливості морфоструктур обумовлені їх внутрішньою будовою, генезисом, глибинністю та успадкованістю на неотектонічному етапі. Доведено, що регіональні та локальні морфоструктури Поділля взаємопов'язані просторово та генетично. Досліджено морфоструктурні передумови нафтогазоносності західної частини Поділля, а також перспективи пошуку інших корисних копалин з використанням дистанційних методів.

  Скачати повний текст

Здійснено інженерно-геоморфологічний аналіз рельєфу і природокористування на основі інтерпретації аерокосмічних знімків. Виявлено різні типи текстур аерокосмозображень, які є індикаторами морфолого-господарських поєднань. Встановлено, що регіональні текстури на космознімках відповідають морфолого-господарським комплексам регіонального рангу, їх утворюють співвідношення між типами природокористування і типами рельєфу. Локальні текстури на аерознімках відповідають локальним морфолого-господарським комплексам, сформованим на основі поєднань об'єктів та видів природокористування з елементами рельєфу. Визначено показники узгодженості господарських і морфологічних елементів у межах морфолого-господарських комплексів. Виявлено тенденції динаміки природокористування та рельєфу, їх взаємообумовленості з використанням різночасових аерознімків.

  Скачати повний текст

Розроблено ефективні паралельні алгоритми та інформаційні технології фільтрації імпульсного шуму на космічних зображеннях. Удосконалено існуючі системи обробки космічних цифрових знімків у режимі моніторингу, що характеризуються великим об'ємом і високою частотою надходження інформації. Розроблено математичні методи обробки імпульсних шумів з метою відновлення вихідних значень пікселів, визначених як зашумлені за умови збереження цілісності інформаційних деталей вихідного зображення. Створено модель розпаралелювання обчислень під час розв'язання задач фільтрації зображення з одночасною реалізацією інформаційної технології, на основі якої розроблено методи попередньої обробки супутникових знімків для системи моніторингу хмарності.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз процесу вирощування кератиноцитів і дослідження знімків клітин з метою визначення можливості їх використання для визначення функціонального стану та термінів дозрівання кератиноцитів. Розроблено спосіб визначення функціонального стану окремих вирощуваних клітин і ділянок моношару кератиноцитов на основі аналізу зображень клітинного матраца. Досліджено можливості та вибрано релевантний метод виділення ознак відносно заповнення матраца клітинами кератиноцитів з метою обліку зміни їх кількості та визначення якості вирощуваного матраца. Розроблено модель зростання клітин і класифікатор ознак відносного заповнення зображення матраца клітинами кератиноцитів. Запропоновано програмне забезпечення й інформаційну технологію щодо визначення функціонального стану та термінів дозрівання клітин.

  Скачати повний текст

Проведено експериментальні та теоретичні дослідження щодо використання просторово розподілених даних, одержаних за пасивним методом дистанційного зондування Землі з космосу для планування зрошення на пілотних територіях Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області та Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Розвинуто науково-методичні засади інформаційного забезпечення планування зрошення на базі розробки методики наземних спостережень у разі планування зрошення, удосконалення формули визначення прогнозованого врожаю сільськогосподарських культур за спектральним розподілом, проведення просторового аналізу стану природних агромеліоративних систем за космічними знімками, з'ясування необхідності, достатності та послідовності використання даних космічних знімків, розробки методу використання просторово розподілених даних у плануванні зрошення. Запропонований метод може бути використаний як складова інформаційно-обчислювальних систем оперативного, довгострокового та стратегічного планування зрошення.

  Скачати повний текст

У дисертації викладено результати комплексного дослідження агроекологічного стану чорноземів типових Правобережного Лісостепу в умовах просторової неоднорідності ґрунтового покриву Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Навчально-дослідного господарства Великоснітинське імені О. В. Музиченка», безпосередньо в межах агроекосистем дослідних полів на западинах з різними фітоценозами: пшениця озима, люцерна на зелений корм (3 роки вирощування)та ячменю ярого з використанням польових, лабораторних та методів дистанційного зондування Землі (аналізу космічних знімків). На прикладі біоценозу люцерни показано, що для западин умови зволоження ґрунту мають свою специфічність і вони можуть кардинально змінюватися у посушливий період вегетаційного періоду року – на дні западин запаси вологи можуть бути меншими, ніж на рівнинній частині поля і відновлювати свій типовий режим після опадів. Дослідження врожайності люцерни показали, що для западини «№ 1» врожайність знижується в напрямку від схилу до рівнинної ділянки. На дні западини не отримано врожайність культури у порівнянні з ділянкою на схилі, де вона становила 119,4 ц/га, та на рівнині поля – 99,4 ц/га, за середньої врожайність люцерни у господарстві 105,8 ц/га. Використання сучасних засобів безпілотних літальних апаратів та дистанційного зондування Землі надало можливість обґрунтувати та розробити наукове положення щодо впливу водного режиму чорноземів типових Правобережного Лісостепу України у межах понижень рельєфу (западин) на агроекологічний стан ґрунтів і фітоценозів за вегетаційний період, продуктивність сільськогосподарських культур (пшениця озима, ячмінь ярий, люцерна) і розробити комплексний підхід з вивчення проблеми продуктивності агроекосистем.^UThe dissertation work presents the results of a comprehensive study of the agroecological state of typical chernozems of the Right-Bank Forest-Steppe in conditions of spatial heterogeneity of the soil cover of the NULES of Ukraine separated subdivision “Velikosnitinske research farm named after O. V. Muzychenko", directly to the agroecosystems of research fields in depressions with various phytocenoses: winter wheat, alfalfa for green forage (3 years of cultivation) and spring barley using field, laboratory and remote sensing methods (analysis of space images). Using the biocenosis of alfalfa as an example, it has been shown that soil moisture conditions for depressions have their own specificity and they canchange dramatically during the dry season of the growing season – at the bottom of the depressions, moisture reserves can be less than on the plain part of the field and restore their typical regime after precipitation. The study of the yield of alfalfa showed that for the depression "№ 1" the yield decreases in the direction from the slope to the flat area. At the bottom of the depression, the yield of the crop was not obtained in comparison with the plot on the slope, where it was 119.4 c/ha, and on the plain of the field – 99.4 c/ha. With an average yield of alfalfa on the farm 105.8 c/ha. The use of modern UAV and remote sensing means made it possible to substantiate and develop a scientific position on the influence of the water regime of typical chernozems of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine within the relief depressions (potholes) on the agroecological state of soils and phytocenoses during the growing season, the productivity of agricultural crops (winter wheat, spring barley, alfalfa) and to develop an integrated approach to study the problem of agroecosystem productivity.

Проаналізовано ландшафтні межі Південно-Східного Криму як специфічний тип геосистем. Виявлено їх ознаки, властивості, внутрішню структуру, морфометричні та морфологічні особливості. Складено розгорнуту класифікацію ландшафтних меж, використану як інструмент під час вивчення геосистем даного типу. Розроблено й апробовано підхід (комбіноване використання польових ландшафтних досліджень, дешифрування аерофотознімків і ГІС-технологій), за допомогою якого виявлено та картографовано граничні геосистеми, і який грунтується на кількісно визначеному ступені однорідності-неоднорідності ландшафтних виділів. Висвітлено пограничні ландшафтні ефекти та інформаційно-польову структуру досліджуваної території на топологічному та хорологічному рівнях. Визначено основні напрямки використання знань про ландшафтні межі для вирішення геоекологічних завдань.

  Скачати повний текст

У дисертації узагальнено теоретичні основи та сформульовано практичне обґрунтування системи моделей для встановлення якісних і кількісних характеристик компонентів надземної фітомаси дерев та деревостанів сосни звичайної Байрачного Степу України. Представлено результати моделювання компонентів фітомаси стовбура та крони дерев і деревостанів сосни звичайної у штучних насадженнях Байрачного Степу України. На основі отриманих моделей розроблено нормативно-довідкову базу для оцінювання компонентів надземної фітомаси сосняків, які функціонують в умовах досліджуваного регіону. Наведено результати обробки мультиспектральних (Sentinеl-2А) та радарних (Sentinеl-1А) супутникових знімків зі встановленими показниками вегетаційних індексів та біофізичних параметрів соснових деревостанів досліджуваного регіону. За індексами NDVI (Sentinеl-2А) та RDPI (Sentinеl-1А) розраховано надземну біомасу сосняків та проведено картографування її розподілу в межах регіону досліджень. Визначено особливості росту та розроблено динамічну бонітетну шкалу соснових деревостанів в умовах Байрачного Степу України. Робота також містить результати оцінювання біопродукційних процесів соснових деревостанів у динаміці та передбачає використання розроблених таблиць ходу росту для встановлення вуглецедепонувальної та киснепродукувальної здатності сосняків у досліджуваному регіоні.^UThe thesis provides the theoretical bases and the practical substantiation of system of models for establishment of qualitative and quantitative characteristics of components of aboveground phytomass of pine trees and stands within the ravine Steppe of Ukraine is formulated. The assessment of bioproductivity of Scots pine trees and stands in the conditions of the ravine Steppe was carried out with the use of systematic analysis of forest ecosystems and the involvement of modern both general and specific methods. The results of processing of multispectral (Sentinel-2A) and radar (Sentinel-1A) satellite images with the established indicators of vegetation indices and biophysical parameters of pine stands of the studied region are presented. According to the indicators NDVI (Sentinel-2A) and RDPI (Sentinel-1A), the aboveground biomassof pine stands was calculated and its distribution within the study region was mapped. Peculiarities of growth are determined, a dynamic bonitat scale is developed and the bioproductivity of artificial pine stands in dynamics in the conditions of riparian Steppe is estimated. Modeling of the main biometric indicators of modal pine stands of artificial origin of the studied region is carried out.

АНОТАЦІЯРобота присвячена вдосконаленню діагностики, створення алгоритму вибору методів хірургічного лікування абсцесів печінки та селезінки.Мета роботи: покращення результатів діагностики і лікування хворих з абсцесами паренхіматозних органів черевної порожнини за рахунок диференційного підходу до вибору методу лікування на основі виявлення особливостей та прогнозування клінічного перебігу даної патології.В роботі проаналізована структура та рівень захворюваності на абсцеси паренхіматозних органів черевної порожнини, та встановлене збільшення частоти виявлення останніх в популяції. В дослідження включені результати обстеження і лікування 183 хворих з абсцесами печінки та 19 хворих з абсцесами селезінки. Усі хворі були поділені на 3 групи. До I групи (n=154) відносилися хворі, для лікування яких були використані мініінвазивні дренуючі методики. Результати обстеження та лікування 131 пацієнта за 2006 - 2016 рр. були вивчені ретроспективно, шляхом аналізу історій хвороб, даних ультразвукового дослідження (УЗД) і знімків комп'ютерного томографа (КТ), рентгенограм, електронної бази даних пацієнтів. Ці пацієнти були включені в підгрупу I-a. 23 хворим, вивченим проспективно за період 2016 - 2019 рр, лікування було проведено з використанням власних доповнених методів і прийомів. Ці пацієнти склали підгрупу I-b. До II групи (n=31) відносилися хворі, яким виконували лапаротомні та лапароскопічні втручання. III групу (n=17) склали хворі з абсцесами паренхіматозних органів черевної порожнини, лікування яких не потребувало хірургічного втручання.Пацієнти даних груп були порівняні за статтю та віком. Більша частина хворих (52,9 %) була працездатного віку, що обумовлює важливість соціально-економічної ланки проблеми. Значної відмінності (р>0,05) в залежності від статі не виявлено.Для оцінки діагностичного значення методів дослідження нами проведений аналіз історій хвороб всіх оперованих хворих, а саме скарги при надходженні, результати огляду, характеристики абсцесів (орган ураження, локалізація, розмір, структура, контур, співвідношення до оточуючих структур та органів), отримані по даним УЗД, КТ, еластографії, результати біохімічних, мікробіологічних та інших лабораторних досліджень.^UANNOTATIONThe work is devoted to improving the diagnosis, creating an algorithm for selecting methods of surgical treatment of liver and spleen abscesses.Purpose: to improve the results of diagnosis and treatment of patients with abscesses of parenchymal organs of the abdominal cavity due to the differential approach to the choice of treatment based on the identification of features and prediction of the clinical course of this pathology.The structure and level of morbidity of abscesses of parenchymal organs of the abdominal cavity are analyzed, and the increase in the frequency of detection of the latter in the population is established. The study included the results of examination and treatment of 183 patients with liver abscesses and 19 patients with splenic abscesses.All patients were divided into 3 groups. Group I (n = 154) included patients for the treatment of which mini-invasive drainage techniques were used. The results of examination and treatment of 131 patients for 2006 – 2016 were studied retrospectively, by analyzing medical histories, ultrasound data (ultrasound) and computed tomography (CT) images, radiographs, electronic database of patients. These patients were included in subgroup I-a. 23 patients studied prospectively for the period 2016 – 2019, treatment was carried out using their own supplemented methods and techniques. These patients formed subgroup I-b. Group II (n = 31) included patients who underwent laparotomy and laparoscopic interventions. Group III (n = 17) consisted of patients with abscesses of parenchymal organs of the abdominal cavity, whose treatment did not require surgery.Patients in these groups were compared by gender and age. The majority of patients (52.9%) were of working age, which determines the importance of the socio-economic component of the problem. No significant difference (p> 0.05) depending on gender was found.To assess the diagnostic value of research methods, we analyzed the case histories of all operated patients, namely complaints on admission, examination results, characteristics of abscesses (lesion organ, location, size, structure, contour, relationship to surrounding structures and organs), obtained by ultrasound, CT, elastography, results of biochemical, microbiological and other laboratory tests.

Розв'язано навігаційну задачу (НЗ) космічного апарата (КА) на основі обробки знімка дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) під час орбітального руху з застосуванням знімків земної поверхні (ЗЗП) як джерела навігаційної інформації. Досліджено особливості виділення контурних ліній на ЗЗП методами обробки растрових зображень та їх ідентифікації на картографічному матеріалі за допомогою методів контурного аналізу. Зазначено, що якість ідентифікації контурів знімка підвищено методами обробки точкових зображень і досліджено особливості їх застосування. Розроблено вирішення НЗ КА на основі методу найменших квадратів за повною вибіркою. Визначено параметри виміру з використанням растрових координат ідентифікованих точок знімка та картографічних об'єктів відповідних даним точкам і нанесених на знімок моделюванням роботи сканера КА. Доведено працездатність створених алгоритмів на реальних знімках ДЗЗ.

  Скачати повний текст

На основі аналізу географічних особливостей території Йорданії та динаміки їх змін запропоновано використовувати геоінформаційні технології для вирішення цілого ряду прикладних задач географії та картографії. Розроблено загальну схему геоінформаційного картографування як засобу вивчення, аналізу та зображення об'єкта у вигляді бази картографічних даних і бази географічних матеріалів з наступним представленням отриманих відомостей для багатофункціонального користувача. Створено та реалізовано технологію оновлення картографічних матеріалів Йорданії з використанням космічних знімків і сучасних технологічних та програмних засобів, які є основою геоінформаційних технологій. Застосовано концепцію геоінформаційних технологій для створення інформаційно-довідкової туристичної геоінформаційної системи, вперше запропоновано таку систему для всієї території Йорданії.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню морфоструктур Рава-Руської зони Західно-Європейської платформи та північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину на основі дешифрування аерокосмічної інформації, даних топографічних карт, проведення морфоструктурного аналізу з використанням результатів геолого-геофізичних досліджень і буріння. Встановлено, що відомі газоносні структури мають відбиття у сучасному ландшафті. Вони виявляються засобами морфографічного, морфометричного і контрастно-аналогового дешифрування топографічних карт і знімків Землі з космосу. На підставі інформативних ознак вірогідних газоносних структур виявлено морфоанамалії та зроблено оцінювання їх перспективності. спираючись на дані контрасно-аналового дешифрування космознімків і лінеаментного аналізу, результати геолого-геофізичних досліджень, здійснено тектонічне районування території Рава-Руської зони. Встановлено, що вона характеризується структурною неоднорідністю, диференціацією на блоки, в яких прогнозується наявність пасток вуглеводнів тектонічно-екранованого типу. Побудовано структурні схеми по поверхням мезозою, юри, палеозою в масштабі 1:200000. Загалом на території досліджень відстежено 77 вірогідних морфоструктур та виявлено 96 морфоаномалій, з яких 21 рекомендовано до постановки сейсморозвідувальних робіт.

  Скачати повний текст

Запропоновано й обгрунтовано застосування паралельного проекціювання для моделювання процесів формування цифрових аерокосмічних сцен високого просторового розрізнення. Розроблено нелінійну та лінійну моделі. Одержано співвідношення між відповідними цим моделям наборами параметрів. Розроблено загальну проекційну геометричну модель формування цифрових фотограмметричних зображень, розглянуто її окремі випадки, зокрема, для моделювання стереопари, багатоспектральних зображень і пари знімків, які належать одній площині. Запропоновано методику епілярної передискретизації сканерних зображень. На підставі запропонованних геометричних моделей розроблено прикладні методики, алгоритми та програмне забезпечення ректифікації, реєстрації та подальшого суміщення зображень з можливістю контролю якості відповідних перетворень і зміни інформативності одержаних зображень. Наведені методи передбачають застосування інформаційно-теоретичного підходу на підставі поняття "взаємна інформація", а також певних інформаційних критеріїв. Результати дослідження дозволяють вирішувати проблему розпізнаванння й інтерпретації цифрових видових даних, одержаних дистанційними засобами, а також суттєво збільшувати інформативність растрових зображень, алгоритмічною базою якого є розроблені геометричні моделі формування.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання дешифрування зображень лісових ділянок Західного Лісостепу України на підставі матеріалів сканерних космічних зйомок. Опрацьовано методичні підходи інтерпретації рослинності та виділення різних об'єктів земної поверхні. Створено тематичну карту вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок ("лісова маска") на її основі цифрову карту лісів Західного Лісостепу України за групами порід на основі космічних знімків Landsat. Проаналізовано основні параметричні правила проведення контрольованої класифікації та визначено найінформативніші комбінації каналів для дешифрування зображень лісових ділянок. Оцінено точність одержаних тематичних карт. Апробовано різні рівні "можливості" для підвищення точності створення цифрової карти лісів Західного Лісостепу України. Для проведення досліджень використано матеріали польових досліджень та надано моніторингові пробні площадки.

  Скачати повний текст

Ліси Чорнобильської зони відчуження є унікальними ландшафтами, що нині перебувають під охороною і зазнають доволі обмеженого антропогенного впливу, а традиційна господарська діяльність людини там є доволі незначною. Ці ліси початково були створені штучно, за підходами, традиційними для минулого століття. Саме ці наслідки колишнього управління лісами і є одним із факторів, що визначає нинішню динаміку лісів Чорнобильської зони відчуження – у взаємодії із змінами клімату та специфічними умовами місцезростання (радіоактивним забрудненням), а також режимами природних порушень, що змінюються. Прикладами останнього явища є частіші та катастрофічніші лісові пожежі, спалахи уражень лісовими шкідниками і хворобами, всихання лісів через абіотичний стрес внаслідок посухи. У дисертаційному дослідженні встановлено, що різні методи машинного навчання дозволяють змоделювати просторовий розподіл біометричних параметрів молодих лісів у Чорнобильській зоні відчуження (суми площ поперечних перерізів та запасу стовбуріву корі) із достатнім рівнем точності. Так, середньоквадратична похибка коливалася у межах 49–71 % (від середнього у вибірці) для суми площ поперечних перерізів і у межах 65–98 % (від середнього у вибірці) для запасу стовбурів у корі. Найменшої похибки було досягнутоза допомогою моделі градієнтного бустингу. Водночас метод k-Nearest Neighbors дозволив точніше відтворити емпіричний розподіл (відповідно до даних кумулятивних функцій розподілу) та просторову семіваріацію вхідних даних. Отримані результати вказуютьна те, що супутникові дані Sentinel-2 та невелика вибірка тренувальних даних для моделі (102 тимчасові пробні площі) є достатніми для виявлення принципових відмінностей між методами моделювання. Створені карти біометричних показників нових деревостанів,що з'явилися після аварії на місці покинутих сільськогосподарських угідь, можуть слугувати базою для подальшої геопросторової оцінки розподілу депонованих радіонуклідів у стовбуровій деревині лісів. На прикладі радіонукліду 90Sr показано, що саме простороверозрізнення карт ґрунтового забруднення визначає точність кінцевого продукту, що буде застосовуватися для оцінки екосистемних послуг лісів Чорнобильської зони відчуження. У дослідженні встановлено, що дані щільних часових серій космічних знімків Landsat, спектрально вирівняні алгоритмом темпоральної сегментації LandTrendr, є надійним джерелом геопросторової інформації для дистанційного моніторингу лісів Чорнобильської зони відчуження. Зокрема, класифікаційна модель Random Forest, маючи загальну точність близько 80 і 90 % точності для класу наземного покриву «ліс» (тренувальні дані 2017 р.), з високим рівнем точності (близько 89 %) спрогнозувала лісову маску на валідаційному наборі даних (1988 р.). Незважаючи на катастрофічні лісові пожежі 1992, 2015–2016, й 2020 рр., лісовий покрив за період 1986–2020 рр. збільшився майже у 1,5 раза: з 41 % у 1986 р. до 59 % у 2020 р. Класифікаційна модель для усього періоду доступних супутникових даних є здатною до виявлення втрат лісів у Чорнобильській зоні відчуження внаслідок природних порушень та антропогенного впливу. Зокрема, результати моніторингу змін лісового покриву за розробленою моделлю показали значне співпадіння із даними глобальних продуктів Global Forest Change та HILDA. Водночас більша частина нових лісів, що з'явилися на покинутих сільськогосподарських угіддях, не була відображена у цих продуктах, що вказує на високу цінність розробленого підходу для цілей дистанційного моніторингу лісових екосистем Чорнобильської зони відчуження.^UCEZ forests are unique landscapes being protected and experiencing quite a limited anthropogenic impact, while traditional human management is hitherto insignificant there. Yet, these forests were initially planted with schemes common in previous century. Literally these consequences of past forest management are shaping current CEZ forest dynamics. It is profoundly linked to natural disturbance regimes which are changing overtime (more frequent and severe wildfires, pest attacks and forest disease outbreaks, excess tree mortality due to abiotic stress and droughts), and to climate change under specific environmental conditions (namely, radioactive contamination). In this investigation the different machine learning methods were found as capable to predict the spatial distribution of forest biophysical parameters in CEZ (basal area and growing stock volume) with sufficient precision and accuracy. That is, root mean square error fluctuated between 49-71% of the mean for basal area and between 65-98% of the mean for growing stock volume. The smallest error was achieved by gradient boosting machines model. However, k-Nearest Neighbors method allowed to more adequately reflect an empirical distribution (according to cumulative distribution functions) andspatial semivariation of input data. Based on these results it is suggested that Sentinel-2 satellite images and a small training dataset (consisted of 102 temporary sample plots) are sufficient to examine the main differences between modeling approaches. Created maps of biometrical parameters of new forest stands occurred after disaster within abandoned farmlands can be used as a reference for the geospatial assessment ofradionuclides deposited in tree stemwood. With 90Sr radionuclide as an example, it is shown that exactly the spatial resolution of soil contamination maps defines the precision of final product, which will be utilized for ecosystem services assessment in CEZ forests.Based on this research, data of dense time series of Landsat images spectrally processed with temporal segmentation algorithm LandTrendr seems to be a reliable geospatial information source for the remote monitoring of CEZ forests. More specifically, Random Forest classification model with a total 80% accuracy and 90% accuracy for the land cover class “forest” (based on the estimates for reference year 2017), still produced an accurate forest mask map having 89% accuracy on the validation 1988-year data. Disregarding the catastrophic wildfires happened in 1992, 2015-2016, and 2020, forest cover has increased by almost 1.5 times: from 41% in 1986 up to 59% in 2020. Classification model for the whole period of available satellite data is capable to capture forest cover loss in CEZ driven by natural disturbances and anthropogenic influence. That is, remote monitoring of forest cover changes based on developed model matched well with data obtained from global datasets such as Global Forest Change and HILDA. However, the vast majority of new forests occurred on abandoned farmlands was not reflected in these global products, which addresses to the additional advantage of developed approach while applying a remote monitoring of CEZ forest ecosystems.

Встановлені причини виникнення та закономірності розвитку лінійних ерозійних форм, виявлені особливості поширення ярів різного віку і морфології в басейні Дністра на основі порівняльного аналізу різновікових (1925, 1955, 1985 рр.), топографічних карт (М 1:100000, 1:25000), дешифрування аерофотознімків, напівстаціонарних досліджень і розрахунків потенціалу лінійного росту ярів. На основі проведених досліджень оцінений сучасний стан яркових форм і виявлені основні тенденції зміни яружної мережі під впливом як природних, так і антропогенних чинників. Запропоновані рекомендації щодо протиерозійної організації території, раціонального використання земель, підвищення їх родючості.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні засади та розроблено новий структурно-геодинамічний методологічний підхід до геологічного дешифрування даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) і проблемно орієнтованої інтерпретації його результатів. Розроблено класифікацію компонентів сучасного ландшафту типових регіонів платформної частини України (Українського щита (УЩ), Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ)) й особливостей їх відображення даними щодо ДЗЗ - геоіндикації кінематичних характеристик різнорангових диз'юнктивів і пов'язаних з ними полів деформацій. Для районів УЩ і ДДЗ побудовано уточнені структурно-тектонічні картосхеми масштабів 1:200 000 - 1:50 000. Установлено закономірності просторово-генетичного зв'язку пасток вуглеводнів у ДДЗ з вузлами перетину відроджених диз'юнктивів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність застосування розробленого методу "планомірного формування навику" підготовки операторів до опрацювання відеоінформації, стереоскопічного опрацювання пари знімків. Визначено структуру діяльності оператора та схему руху функціональної інформації. Розроблено методику визначення імовірності безпомилкової роботи оператора.

  Скачати повний текст

Вивчено вікові особливості формування піднебінного шва та можливості впливу на його розвиток в аспекті лікування трансверзальних аномалій. Розроблено нові більш ефективні критерії визначення ступеня звуження верхньої щелепи для комплексного оцінювання тяжкості зубощелепної деформації. Обгрунтовано показання для використання цефалометричних знімків у прямій і боковій проекціях як методу діагностики та контролю дії апаратів для розширення серединно-піднебінного шва на структури верхньої щелепи, а також впливу останніх на положення нижньої щелепи. Вдосконалено спосіб лікування звуження верхньої щелепи запропонованою конструкцією апарату для її розширення, що дозволяє досягти скорочення термінів лікування та зменшення кількості рецидивів. Розроблено методику активації розширювального гвинта, що дозволяє підвищити ефективність лікування звуження верхньої щелепи та досягти скорочення терміну лікування у різних вікових групах і зменшити частоту ускладнень.

  Скачати повний текст