Досліджено дидактичний аспект проблеми забезпечення емоційності навчання молодших школярів. Уточнено педагогічну сутність поняття "емоційність навчання". Розроблено дидактичну модель забезпечення емоційності навчання учнів початкових класів, що охоплює змістовий, процесуальний та мотиваційний компоненти навчальної діяльності. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено дидактичні умови забезпечення емоційності навчання молодших школярів. Визначено дидактико-методичні засоби забезпечення емоційності процесу навчання у початкових класах.

  Скачати повний текст

Досліджено становлення та розвиток перекладознавства в Україні протягом XX ст. Узагальнено внесок вітчизняних перекладознавців у творення теорії, критики, історії та дидактики перекладу як окремих наукових і навчальних дисциплін. З'ясовано, що удосконалення перекладознавчого аналізу найбільше сприяло становленню та розвитку перекладознавства в Україні. Виділено й охарактеризовано основні періоди розвитку перекладознавства XX ст., для кожного з яких визначено специфіку тематики та методології досліджень. Зроблено висновок, що перекладознавство розвивалось як єдина наукова школа, оскільки єдиним був і загальнолітературний процес. Визначено особливості українського перекладознавства у контексті всесоюзної школи у другій половині XX ст. Розглянуто перекладознавчі концепції І.Я.Франка, М.К.Зерова, О.М.Фінкеля, М.Т.Рильського. Проаналізовано внесок В.М.Державина, Р.П.Зорівчак, С.П.Ковганюка, В.В.Коптілова, Г.П.Кочура, О.Л.Кундзіча, Г.Й.Майфета, М.О.Новикової, О.І.Чередниченка та інших перекладознавців у контексті загального розвитку українського перекладознавства.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми на підставі створення факультативного курсу "Хімія навколо нас" для учнів IV - VI класів загальноосвітніх навчальних закладів та методики формування пропедевтичних знань з хімії про речовини, їх властивості та перетворення. Відзначено, що організаційні форми (уроки, екскурсії), методи (хімічний експеримент, самостійна робота, ігри), засоби (Інтернет, телекомунікації, медіаосвіта, аудіовізуальні, хімічний експеримент) є складовими методичної основи пропедевтики хімічних знань учнів IX - XII класів. Розроблено модель процесу формування пропедевтичних хімічних знань учнів IV - VI класів, яка передбачає врахування взаємозв'язаних компонент, а саме: соціального замовлення, принципів організації та навчання на факультативних заняттях, зміст, форми, методи та засоби навчання. Запропонована методика грунтується на двох групах принципів дидактики, а саме: першої - науковості, доступності, наочності, зв'язку навчання з життям, розвивального навчання; другої - елективності; природовідповідності; трансляції емоцій. Вони є безпосередньою умовою забезпечення навчання, розвитку та виховання учнів.

  Скачати повний текст

Інтеграція вітчизняної системи освіти в європейський освітній простір детермінує модернізацію її змісту як моделі вимог суспільства до дітей та молоді, яка має відбуватися на компетентнісних, особистісно зорієнтованих, діяльнісних засадах. Основним виразником змісту освіти є підручник, тому створення навчальних книг нового покоління – першочергове завдання національного шкільництва. Теорія шкільного підручника як концептуальна основа навчальної книги формується на стику дидактики, психології і книгознавства. Однак задля розвитку зазначеної галузі знання цікавим є зарубіжний досвід, зокрема діяльність ЮНЕСКО у сфері шкільного підручникотворення. Об'єкт дослідження: діяльність ЮНЕСКО в галузі шкільної освіти.Предмет дослідження: теорія і практика діяльності ЮНЕСКО в галузі шкільного підручникотворення.Мета дослідження: розкрити теоретичні основи та практичні підходи до проблем підручникотворення в діяльності ЮНЕСКО задля подальшої імплементації ідей позитивного досвіду в національне шкільництво.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: – уперше здійснено комплексний аналіз організаційно-педагогічної діяльності ЮНЕСКО в галузі шкільного підручникотворення, зокрема: розкрито освітній, розвивальний та виховний потенціал шкільних підручників; охарактеризовано підходи вчених ЮНЕСКО до розробки електронних підручників (сутність, функції, види, критерії оцінювання якості, переваги і недоліки використання); визначено стратегії аналізу й оцінювання шкільних підручників у матеріалах ЮНЕСКО: підходи до аналізу (традиція згоди, критична традиція), види дослідження підручників (лінгвістичне, дискурсивне), стандарти аналізу підручників (вид навчальної книги, рівень знання предмета, особливості навчальної програми, методика використання), методи аналізу (кількісний та якісний), основні етапи оцінювання навчальної книги (призначення невеликої групи фахівців з оцінювання для детального ознайомлення з рукописом, аналіз рукопису кожним членом комісії, порівняння результатів), вимоги до вчителів, які здійснюватимуть експертизу підручника;– розкрито напрацювання ЮНЕСКО щодо створення, видання і розповсюдження шкільних підручників, систематизовано використання цього досвіду в зарубіжних країнах та окреслено перспективи використання позитивних ідей в Україні; – набули подальшого розвитку сутнісні характеристики шкільного підручника, положення про його функції та вимоги до цього виду навчальної літератури; про зміст освіти як відображення концепції навчання для сталого розвитку та нормативні документи, які реалізують цей зміст; про компетентнісний підхід в освіті. Практичне значення дослідженя полягає в тому, що його матеріали суттєво поглиблюють зміст навчальної дисципліни «Підручник для початкової школи: дидактико-методичний аспект» для спеціальності 013 «Початкова освіта»; джерельна база дисертації може бути корисною дослідникам різних галузей педагогічних знань – порівняльної педагогіки, теорії та історії педагогіки тощо. На основі аналізу організаційно-педагогічної діяльності ЮНЕСКО в галузі шкільного підручникотворення розроблено рекомендації з імплементації позитивного досвіду в шкільну освіту України, які можуть бути використані під час створення нових та покращення якості чинних навчальних видань.^UThe integration of national education system into the European educational space determines the modernization of its content as a model of society's requirements for children and youth, which should take place on a competency, personality-oriented, activity basis. The main expression of the education content is the textbook, so the creation of textbooks of new generation - the primary task of national schooling. The theory of the school textbook as a conceptual basis of the textbook is formed at the junction of didactics, psychology and bibliography. However, for the development of this field of knowledge, foreign experience is interesting, in particular, UNESCO experience in the field of school textbooks creation.Object of research: UNESCO activity in the field of school education.Subject of research: theory and practice of UNESCO activity in the field of school textbooks creation.The purpose of the study: to reveal the theoretical foundations and practical approaches to the problems of textbook creation in the activity of UNESCO for the further implementation of positive experience ideas into national schooling system.The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that: for the first time a comprehensive analysis of UNESCO organizational and pedagogical activity in the field of school textbooks creation is made, in particular: the educational, developmental and upbringing potential of school textbooks is revealed; the approaches of UNESCO scientists to the development of electronic textbooks are characterized (essence, functions, types, criteria for quality assessment, advantages and disadvantages of usage); strategies for analysis and evaluation of school textbooks in UNESCO materials are defined: approaches to analysis (tradition of consent, critical tradition), types of textbook research (linguistic, discursive), textbook analysis standards (type of textbook, level of subject knowledge, curriculum features, methods of usage) , methods of analysis (quantitative and qualitative), the main stages of textbook evaluation (appointment of a small group of evaluation specialists for detailed acquaintance with the manuscript, analysis of the manuscript by each member of the commission, comparison of results), requirements for teachers to examine the textbook; UNESCO's work on the creation, publication and distribution of school textbooks is revealed, experience of foreign countries is systematized and the prospects for usage of positive ideas in Ukraine are outlined; the essential characteristics of the school textbook have been further developed: the provisions on its functions and requirements for this type of educational literature; content of education as a reflection of the concept of education for sustainable development and regulations that implement this content; the competence approach in education.The practical significance of the study lies in the fact that its materials significantly deepen the content of the discipline "Textbook for primary school: didactic and methodological aspect" for the specialty 013 "Primary education"; the source base of the dissertation can be useful for researchers in various fields of pedagogical knowledge - comparative pedagogy, theory and history of pedagogy, etc. Based on the analysis of UNESCO organizational and pedagogical activitн in the field of school textbooks, recommendations for the implementation of positive experience in school education in Ukraine have been developed, which can be used to create new and improve the quality of existing educational publications.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження лінгводидактичних засад навчання української мови в педагогічному училищі - вихідних положень мовознавства, дидактики, що визначають зміст і технологію (форми та методи) навчання. Розглянуто питання теорії та практики навчання української мови в педагогічному училищі. Зроблено огляд історії становлення та розвитку педучилищ, сформульовано мету і завдання навчання української мови. Визначено вимоги до знань, умінь і навичок студентів з навчальної дисципліни, її місце в навчальному плані, проаналізовано стан викладання української мови у педагогічних училищах та експериментально перевірено ефективність розробленої методики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено історико-педагогічний аналіз організації профільного навчання в основній школі Австрії. З'ясовано взаємозв'язок та трактування різними педагогами категорій "організаційний розвиток школи", "автономія школи", "профіль школи", "фахова дидактика". Висвітлено сучасні тенденції розвитку основної школи у контексті безперервної освіти в Австрії. Здійснено аналіз розвитку профільного навчання в основній школі даної країни в історичній ретроспективі. Проаналізовано його теоретичні засади, охарактеризовано сучасні умови реалізації. На підставі аналізу змісту та форм організації профільного навчання в основній школі Австрії визначено й обгрунтовано його особливості. Запропоновано напрями впровадження австрійського позитивного науково-практичного досвіду профільного навчання основної школи в систему середньої освіти України. Відзначено, що результати вивчення досвіду Австрії в організації такого навчання можуть використовуватися під час професійно-педагогічної підготовки студентів педагогічних вищих навчальних закладів, у процесі курсової перепідготовки вчителів і директорів навчально-виховних закладів, у практичній діяльності школи.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості процесу розвитку українського національного букварства на різних історичних етапах (творення букварів за умов глибокого занепаду культурного життя закарпатоукраїнського народу, коли політичною домінантою був великодержавний шовінізм у ставленні до представників неугорських національностей; утвердження суспільного ідеалу - загальнолюдської солідарності, рівності, доброчесності, працьовитості; збереження родинних традицій і неухильного дотримання релігійних постулатів у вихованні дітей; популяризація різних жанрів українського народного дитячого фольклору). Проаналізовано освітні пріоритети змісту українських букварів другої половини XIX - кінця XX ст., а також видрукуваних у першому десятилітті незалежності України. Обгрунтовано та доповнено дидактичні принципи структурування змісту шкільних підручників (природовідповідності, народності, краєзнавчості), запропоновано добір їх змісту з урахуванням напрацювань українських і зарубіжних учених у галузі дидактики початкової школи (енциклопедичності, сезонності, єдності загальнолюдського, національного й етнічного).

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливість розвитку творчого мислення школярів за допомогою засобів комп'ютерного моделювання. Показано доцільність введення відповідного факультативного курсу з метою формування наукового світогляду і, зокрема, основ інформаційної культури. Експериментально підтверджено позитивний влив такого курсу на рівень особистих творчих досягнень школярів. Відповідно до положень загальної дидактики розроблено методичну систему навчання основ комп'ютерного моделювання. Для початкового вивчення моделювання запропоновано знайомі учням електронні таблиці, що не вимагають створення інтерфейсу користувача.

  Скачати повний текст

Висвітлено динаміку становлення та розвитку дидактичних поглядів видатного українського педагога С.Русової (1856 - 1940 рр.), виділено й охарактеризовано в цьому процесі основні періоди: 1871 р. - кінець XIX ст. - виникнення інтересу до педагогічної праці та формування педагогічного покликання; початок XX ст. - 1917 р. - вивчення розвитку вітчизняної та зарубіжної педагогічної думки, глибоке осмислення новітніх підходів реформаторської педагогіки; 1917 - 1920 рр. - активна праця в уряді УНР, у реформуванні системи освіти в Україні; роки міграції - плідна праця у вищих школах, написання грунтовних монографічних досліджень з проблем дидактики. Виокремлено внесок С.Русової у розробку теоретичних і практичних питань теорії навчання, розкрито погляди на предмет та основні категорії дидактики, суть процесу навчання, мету та завдання навчання, зміст, принципи, форми й методи навчання, вимоги до вчителя. Виявлено прогресивні дидактичні ідеї С.Русової, які можуть бути використані для розробки концептуальних засад системи освіти та виховання за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:– уперше розроблено й обґрунтовано модель дидактичної функційноструктурної системи формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей, яка містить функційно-структурні конструктивніблоки: організаційно-методологічний, мотиваційно-професійний, когнітивноінструментальний та рефлексійно-діджитальний; розроблено структуру цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей, котра складається з мотиваційно-професійної, когнітивно-діджитальної, інструментальнодіджитальної та рефлексійно-діджитальної конструктивних компонент; визначеносукупність дидактичних умов, створення яких є засадничею основою для розроблення й теоретичного обґрунтовання моделі дидактичної функційноструктурної системи формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей: створення психолого-дидактичного ІТ-середовищапрофесійної підготовки студентів філологічних спеціальностей на засадах контамінації провідних положень особистісного, діяльнісного та компетентнісного підходів (у якості провідної); активація ціннісно-професійної основи формування інтегральної, загальних і предметних компетентностеймайбутніх філологів; інформаційна детермінація змісту професійної філологічної підготовки через застосування інноваційних інтерактивних форм організації, технологій, методів і засобів навчання в процесі фахової підготовки студентів філологічних спеціальностей; забезпечення рефлексії здатності і готовності використання константно оновлюваних ІК-технологій у професійно-філологічній діяльності (у якості супідрядних); – уточнено зміст і сутність понять «дидактичні умови формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей», «цифрова компетентність студентів філологічних спеціальностей», «модель дидактичної функційно-структурної системи формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей»; критерії, показники та рівні сформованості цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей; психологопедагогічні вимоги щодо активації формування і розвитку професійної компетентності філолога на засадах контамінації провідних положень особистісного, діяльнісного та компетентнісного підходів (параметричні вимоги визначаються видами діяльності філолога: орієнтаційної, імітаційної, трансляційної, організаційної, процесуальної й рефлексійної, і компонентами особистості: когнітивним, комунікативно-технологічним і конотативним);– удосконалено дидактичне забезпечення процесу цілеспрямованогоформування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей уфаховій підготовці на базі вільного програмного забезпечення (матрицю цільових орієнтирів філолога, принципи відбору змісту освіти та організації освітнього процесу студентів філологічних спеціальностей, дидактичні механізми активації інтерактивних методів навчання філологів, очікувані результати).Практична значущість дослідження полягає в практичному впровадженні окремих компонентів дидактичної функційно-структурної системи формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітній процес закладів вищої освіти, де здійснюється підготовка майбутніх філологів;створенні визначеної сукупності дидактичних умов формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітньому процесі закладів вищої освіти; розробленні програми факультативного курсу «Інформаційно-комунікаційні технології у філології» та дидактико-методичногосупроводу його реалізації в освітньому процесі для інтенсифікації фахової підготовки студентів філологічних спеціальностей. Матеріали наукових статей, дисертації, розділу колективної монографії можуть бути використані в підготовці студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти України; під часукладання навчальних програм, підручників, навчальних посібників, методичних вказівок і рекомендацій для студентів філологічних спеціальностей.^UThe scientific novelty of the obtained results is that:- for the first time, the model of the didactic functional and structural system of forming digital competence among students of philological specialties, which contains functional and structural constructive blocks: organizational-methodological, motivational-professional, cognitive-instrumental and reflexive-digital is developed and substantiated; the structure of digital competence of students of philological specialties,which consists of motivational-professional, cognitive-digital, instrumental-digital and reflexive-digital constructive components, is developed; a set of didactic conditions is identified, whose creation is the fundamental basis for the development and theoretical substantiation of the model of the didactic functional and structural system of forming digital competence among students of philological specialties: creation of apsychological and didactic IT-environment for professional training of students of philological specialties on the basis of contamination of the leading provisions of person-oriented, activity-based and competence-based approaches (as a leading one); activation of the value and professional basis for the formation of integral, general and subject-matter competences of future philologists; information determination of the content of professional philological training through the use of innovative interactive forms of organization, technologies, methods and means of learning in the process of professional training of students of philological specialties; ensuring reflection on theability and readiness to use constantly updated information and communicative technologies in professional philological activities (as subcontractors);- the content and essence of the concepts of “didactic conditions of forming digital competence among students of philological specialties”, “digital competence of students of philological specialties”, “model of didactic functional and structural system of forming digital competence among students of philological specialties” are specified;criteria, indicators and levels of digital competence of students of philological specialties are clarified; psychological and pedagogical requirements for activating the formation and development of a philologist’s professional competence on the basis of contamination of the leading provisions of person-oriented, activity-based and competence-based approaches (parametric requirements are determined by the types ofactivities of a philologist: orientation, imitation, translation, organizational, procedural and reflection, and personality components: cognitive, communicative, technological and connotative);- didactic support of the process of targeted formation of digital competence among students of philological specialties in professional training based on free software (matrix of target orientations of a philologist, principles of selection of educational content and organization of the educational process of students ofphilological specialties, didactic mechanisms for activating interactive methods of teaching philologists, expected results) is improved.The practical significance of the study lies in the practical implementation of individual components of the didactic functional and structural system of forming digital competence among students of philological specialties in the educational process of higher education institutions where future philologists are trained; creation of a certain set of didactic conditions of forming digital competence among students of philological specialties in the educational process of higher education institutions; development of the program of the optional course “Information and Communication Technologies in Philology” and didactic and methodological support for its implementation in the educational process to intensify the professional training of students of philological specialties. The materials of scientific papers, dissertations, and chapters of a collective monograph can be used in the training of students of philological specialties in higher education institutions of Ukraine; in the preparation of curricula, textbooks, manuals, guidelines, and recommendations for students of philological specialties.

На підставі аналізу численних джерел з історії, теорії та практики музичної педагогіки вперше визначено основні тенденції розвитку та розкрито еволюційну сутність німецького дошкільного музичного виховання. Узагальнено теоретичні та практичні надбання дошкільної музичної педагогіки Німеччини. Вітчизняну музичну педагогіку збагачено невідомими раніше теоретичними положеннями щодо музичного виховання дітей дошкільного віку в сучасній Німеччині як ефективного засобу емоційного, інтелектуального та духовного розвитку, пробудження природних задатків, самовираження, самореалізації та індивідуальної ідентифікації дитини, формування її інтелігентності й комунікативних навичок. До наукового обігу введено нові поняття, що відображають сутність дошкільного музичного виховання в Німеччині другої половини XX ст. (курси "Раннє музичне виховання" для дітей 4 - 6 років, курси для дітей 1,5 - 3 років з їх батьками, слухання звуків навколишнього світу, метод акустичних експериментів, дидактику аудитивної комунікації, графічну нотацію).

  Скачати повний текст

Розглянуто характерні риси мистецької дидактики та принципи організації музично-теоретичної освіти студентів режисерських спеціалізацій у мистецьких вищих навчальних закладах. Висвітлено шляхи оптимізації викладання елементарної теорії музики студентам-режисерам. Розкрито методичні засади використання проблемно-ігрових методів та модульних технологій на музично-теоретичних заняттях зі студентами режисерських спеціалізацій. Розроблено відповідну методику викладання і навчальну програму з курсу елементарної теорії музики для студентів режисерських спеціалізацій. Проаналізовано результати впровадження програми та методики в навчальний процес мистецького вищого навчального закладу.

  Скачати повний текст

У дисертації на підставі аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури з проблеми дослідження сформульовані філософські, педагогічні та психологічні засади розвитку креативності майбутніх учителів біології в процесі фахової підготовки. Зокрема, з'ясовано ґенезу феномену креативності, розмежовано поняття «творчість» і «креативність», визначено когнітивні особливості креативності та специфічні детермінанти її розвитку.У ході дослідження було введено термін «педагогічна креативність», визначено її сутнісну та змістову наповненість – комунікативну, соціальну, інтелектуальну, методичну, дидактичну й діагностичну. З'ясовано компоненти педагогічної креативності, рівні її прояву, фази її розвитку, особливості її прояву. Передбачено, що під час формування креативної компетентності педагог може проходити такі рівні, як спеціаліст, професіонал, майстер, раціоналізатор, фасилітатор, ментор, тренер та акмеолог.У дисертації запропоновано поняття «креативний вчитель біології» і розкрито його сутність як (ін)новатора у своїй освітній галузі, який вирізняється творчою впевненістю, нетрадиційним й незвичним мисленням, щоразу знаходить нові способи вирішення проблем завдяки здатності генерувати нові оригінальні й нестандартні ідеї, які долатимуть межі стереотипних рішень і шаблонів традиційного мислення.У роботі висловлено припущення, що науково-педагогічне підґрунтя для розвитку креативності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки можуть становити особистісно-діяльнісний та компетентнісний підходи, а також сучасний напрям когнітивної науки – нейропедагогіка. Саме у світлі останньої було з'ясовано, що головний мозок людини запрограмований на креативний потенціал, а його особливий стан, зумовлений тета-ритмами, детермінує їхній безпосередній зв'язок із креативними процесами. Доведено, що процес розвитку креативності майбутніх учителів біології підпорядкований чітким педагогічним принципам згаданих підходів.У ході наукової розвідки було обґрунтовано педагогічні умови розвитку креативності майбутніх учителів біології, які б сприяли їхній пізнавальній активності, підтриманню внутрішньої мотивації до прояву креативності, а також примножували їхній креативний потенціал. Серед запропонованих педагогічних умов виокремлено: формування креативної особистості, становлення педагогічної професійно детермінованої екологічної картини світу, застосування полісенсорного й мультимодального навчання, впровадження евристичного навчання та реалізація діяльнісного навчання.Теоретично обґрунтовані педагогічні умови розвитку креативності майбутніх учителів біології створюють відповідне освітнє середовище, яке корелює з відповідною методикою, котра забезпечує релевантні технології і методи освітньої діяльності, а саме: інтерактивні; графічно-візуальні; конструкторсько-будівельні; наративні. Серед низки сучасних організаційних форм, що витісняють традиційні форми дидактики вищої школи, виокремлено: лекторії, освітні інтенсиви, тренінги, воркшопи, міт-апи, нетворкінги, творчі групи, творчі читання, евристичні бесіди, сократичні діалоги тощо.У ході дослідження було створено структурно-функціональну модель розвитку креативності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки. У моделі вирізнено чотири сутнісних блоки: цільовий; структурно-сутнісний; прагматичний; контрольно-моніторинговий.У дисертаційній роботі розроблено низку фахово зорієнтованих креативно-пошукових завдань для розвитку креативності майбутніх учителів біології з урахуванням різних рівнів складності: перший рівень передбачає репродуктивні завдання, другий рівень – комбінування репродуктивних завдань і стимулювання креативної здатності до генерування ідей, а третій – безпосередньо креативно-пошукові завдання. Означена система завдань підпорядковується авторській концепції семи ключів креативності – таких якостей особистості, які слід акумулювати й розвивати з метою результативної та ефективної креативної діяльності на різних етапах креативного процесу. До запропонованих ключів креативності належать: ентузіазм і нестандартність мислення для розвитку нейропластичності та подолання когнітивної інерції; оригінальність мислення та енергійність для культивування креативної проактивності; інноваційність мислення для реструктуризації креативної свідомості; впевненість у власних силах і корисність креативного продукту для вміння обстоювати власний креативний продукт. У системі фахово зорієнтованих завдань інкорпоровані етапи креативного процесу, умови креативної ситуації, якості креативної особистості та інструменти методики розвитку креативності майбутніх учителів біології. Розроблена методика розвитку креативності майбутніх учителів біології, обґрунтовані педагогічні умови та запропонована структурно-функціональна модель були експериментально апробовані. Результати педагогічного експерименту довели їхню валідність та ефективність.^UThe course of research has allowed to introduce the term "pedagogical creativity" and respectively, expound its essential and semantic content. It has been elucidated that pedagogical creativity incorporates such components as motivation, professional and personal qualities, and professional competence. The dissertation has proposed the concept of a "creative teacher of biology " and has revealed its substance as an innovator, which is characterized by creative confidence, unconventional and original thinking, agility, and the ability to generate new non-standard ideas.This paper addresses the issue of developing creativity among teacher-trainees of biology from the perspective of the Individual Activity-Based approach and the Competency-Based approach. The former focuses on the needs of the individual student and aims to emphasize teaching via activity in which students participate rigorously and bring about efficient learning and professional experiences. Another scientific trend conducive to developing creativity is Neuropedagogy. Within the framework of Neuropedagogy it has been found out that the human brain is programmed for creative potential; its special state, due to theta rhythms, determines their direct connection with creative processes. Developing creativity of teacher-trainees of biology is subject to clear pedagogical principles of the mentioned above approaches.In the course of research, the pedagogical conditions of developing creativity of teacher-trainees of biology have been substantiated. Among the proposed pedagogical conditions are the following: shaping a creative personality and professionally determined ecological worldview, use of multisensory and multimodal teaching, and implementation of heuristic and activity-based learning.Theoretically substantiated pedagogical conditions of developing creativity of teacher-trainees of biology create an appropriate educational environment that correlates with a corresponding methodology, which provides relevant technologies and methods of teaching and learning activities, namely: interactive; graphic-visual; design and construction; narrative. Among a number of modern organizational forms that displace traditional forms of higher school didactics, there have been highlighted: lectures, educational intensives, trainings, workshops, meet-ups, networking, creative groups, creative readings, heuristic conversations, Socratic dialogues, etc.The key aspect that has also been explored in the paper is a structural-functional model of advancing creativity of teacher-trainees of biology in the process of professional training. The model distinguishes four essential blocks: the target block thast involves setting goals and idendifying specific tasks; the structural block, which contains the basic principles of the outlined approaches and pedagogical conditions of the educational environment; the pragmatic block that offers modern tools of advancing creativity, which are apposite to employ at nine stages of the creative process; the control and monitoring block that determines the criteria of developing creativity and levels of creative competence of teacher-trainees of biology.A great deal of emphasis in the thesis has been placed on a system of professionally determined creative activities with different levels of complexity for enhancing creativity of teacher-trainees of biology: the first level involves reproductive activities, the second level combines reproductive activities and stimulates a creative ability to generate ideas, and the third level comprises creative heuristic activities.The proposed system of tasks is subject to the author's concept of seven keys to creativity – such personality traits that should be accumulated and developed in order to provide efficient creative activity at different stages of the creative process. The proposed keys to creativity enclasp: enthusiasm and non-standard thinking aiming at developing neuroplasticity and overcoming cognitive inertia; originality of thinking and energy for cultivating creative proactivity; innovative thinking in order to restructure creative consciousness; self-confidence in order to be able to defend one's own creative product. The system of professionally oriented activities incorporates the stages of a creative process, the conditions of a creative situation, the qualities of a creative personality and the tools of enhancing creativity of teacher trainees of biology.The thesis represents the positive results of a pedagogical experiment designed to expose how the suggested methodology, pedagogical conditions and structural-functional model can facilitate developing the high level of creative competence of teacher-trainees of biology. The developed methodology is compatible with teaching students of other fields, which outlines a perspective for further research.

Проаналізовано науково-педагогічну спадщину професорів М.О. Григор'єва, А.І. Зільберштейна, С.А. Литвинова та І.Т. Федоренка. Висвітлено основні етапи становлення й розвитку теоретико-методичних ідей з навчання та виховання студентів і школярів: 1920 - 1930-ті рр., 1940 - 1960-ті рр., 1960 - 1970-ті рр. Розкрито головні напрями розробки актуальних питань педагогіки на визначених етапах: обгрунтування принципів і методів навчання школярів, основ трудового та політичного навчання, аналіз та систематизація спадщини вітчизняних і зарубіжних педагогів. Описано досвід практичної діяльності педагогів-науковців у 1920 - 1970-ті рр., традиційні й нові форми та методи праці, що використовувалися ними у процесі викладання педагогічних дисциплін, виявлено підходи до організації та проведення педагогічної практики, проаналізовано науково-практичну діяльність учених у лабораторії експериментальної дидактики, висвітлено форми та методи громадсько-просвітницької роботи професорів на Харківщині. Розглянуто внесок учнів і послідовників харківських педагогів-науковців у подальший розвиток їх теоретичних ідей та досвіду за умов модернізації сучасної системи національної освіти в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено семантико-функціональні особливості висловлень-прислів'їв німецької мови як номінативно-комунікативних одиниць у їх статичному та динамічному аспектах. Системно описано семантико-прагматичні особливості висловлень-прислів'їв з позицій їх мовленнєвого впливу. Висловлення-прислів'я розглянуто як моделі соціально-типізованої мовленнєвої поведінки, які включають мовні та соціальні аспекти. Уточнено статус висловлень-прислів'їв як комунікативно автосемантичних мовленнєвих одиниць, з'ясовано особливостї формування функціональної перспективи та визначено стратегії експліцитного або імпліцитного впливів на партнера по комунікації, спираючись на мовні перспективи семантичної структури, комунікативні категорії та прагматичне значення. Описано участь висловлень-прислів'їв в організації дискурсної когерентності, тобто у процесі прагматичної експлікації пропозиціально-тематичних відношень між окремими мовленнєвими актами (локальною когерентністю) та прагматичної зв'язності усього дискурсу у цілому (глобальною когерентністю). Висловлення-прислів'я розглянуто як висловлення "неособистого мовлення" з двоплановою семантикою, які мають одночасно дві лінії впливу на партнерів по комунікації та належать до конвенціональних засобів передачі непрямих дидактико-моралізуючих висловлень, що ідіоматично застосовуються як "прагматичні заготовки" для мовленнєвої діяльності.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано педагогічні засади готовності дизайнера до професійної діяльності. У загальній схемі підготовки дизайнера використано основні принципи дидактики, а саме: принципи фундаменталізації, інтегративності, неперервності та варіативності змісту знань, які має засвоїти майбутній дизайнер, поєднуючи напрями - загальнотеоретичний, загальнохудожній, професійно орієнтований, інженерно-технічний і технологічний, а також організаційно-технічний. Виділено етапи підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах. Завдяки організації та формуванню змісту їх підготовки з використанням запропонованих кваліфікаційних характеристик, а також освітньо-професійних програм, спостережено позитивну динаміку розвитку рівнів професійних умінь студентів експериментальної та контрольної груп, поліпшення успішності студентів, зросла динаміка сформованості творчого ставлення до професійних знань і ефективність підготовки за видами діяльності (проектна, виконавська та науково-дослідна), підвищився рівень готовності до виконання функціональних обов'язків дизайнера.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему осмислення шенкеріанської дидактики елементарного контрапункту на базі інтонаційної теорії. Вживання принципу взаємозв'язку тривалості та висоти дозволило перетворити концептуальну структуру елементарного контрапункту, систематизувати методичні та лінеарні фігури як елементи інтонаційного словника строгого стилю. На підставі аналізу фігур строгого стилю встановлено, що зі зменшенням тривалості зростає здатність ноти утворювати дискорданс, але зменшується її мелодичний потенціал. Проведено хронологічне дослідження, що локалізувало розрив між реальним і "шкільним" стилем на етапах консервації та канонізації про поліфонію. Запропоновано модель взаємодії прекомпозиційних засобів строгого стилю, яка охоплює на потенційному рівні гамут і метричну спорідненість, на рівні актуалізації мелодичні фігури та метричні прогресії (лінійний шар), лінеарні фігури та парну координацію (лінеарний шар).

  Скачати повний текст

Досліджено проблему оптимізації інтелектуального розвитку молодших школярів засобами індивідуальних і групових форм навчання за умов їх поєднання й адаптації до змісту конкретних навчальних предметів за принципами розвивального навчання. Розроблено програму діагностики рівнів розумового розвитку. Визначено основні показники типологічних груп, які необхідно враховувати під час проведення формувального етапу експерименту. Спрогнозовано й перевірено модель оптимізації інтелектуального розвитку учнів початкових класів, з використанням якої доведено відповідність і доцільність запропонованої методики. На підставі аналізу наукового доробку українських вчених зроблено висновок про становлення школи вітчизняної дидактики, яка грунтується на поєднанні здобутків національної науки та кращих зразків світової культури.

  Скачати повний текст

У дисертаційній праці досліджуються питання розвитку автономності студентів вищих навчальних закладів (закладів вищої освіти). Поняттєво-категорійний апарат дослідження розроблено шляхом зіставлення здобутків у галузі загальної методології та методології педагогіки й аналізу особливостей освітньої діяльності студентів вищих навчальних закладів. У якості методологічної платформи використано синергетичний та компетентнісний методологічні підходи: розроблено валентно-фрактальну структуру автономності студентів, яка об'єднує чотири фрактали (полікогнітивний, інструментальний, світоглядний, кригувально-рефлексійний), що утворюються шляхом ітерації, напрям розвитку та формування елементів-складників кожного фрактала зумовлюється гносеологічною, аксіологічною та праксеолгічною валентністю. На основі висвітлення механізмів інтеріоризації знань в освітній і самоосвітній діяльності студентів розроблено концепцію розвитку автономності студентів. Концепція постає як сукупність п'яти концептуальних ідей: ідея системного комунітаризму; ідея контекстно-предметного навчання; ідея конструктивізму; ідея оптимізації й інтенсифікації навчального (освітнього) процесу; ідея неперервності та функційної повноти розвитку автономності студента. Об'єкт дослідження: освітній процес у вищій школі.Предмет дослідження: система розвитку автономності студентів вищої школи в середовищі інтеграції освітньої й самоосвітньої діяльності.Мета дослідження: обґрунтувати теоретико-методологічні засади та модель системи розвитку автономності студентів вищої школи в середовищі інтеграції освітньої й самоосвітньої діяльності.Методи дослідження: теоретичні – системний і порівняльний аналіз і синтез, класифікація й узагальнення; педагогічне (дидактичне) проєктування, моделювання та прогнозування для розроблення ефективної методики проведення формувального експерименту відповідно до предмета дослідження; емпіричні – педагогічне спостереження навчальних занять, організації самостійної роботи, проведення консультацій, організації роботи наукових і науково-методичних семінарів, бесіди й опитування, анкетування, тестування, збір незалежних експертних оцінок та характеристик, метод діагностувальних контрольних, самостійних та індивідуальних робіт, вивчення навчально-методичної документації; математичної статистики для оброблення експериментальних даних. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:системно обґрунтовано теоретичні та методологічні засади розвитку автономності студентів в освітньому процесі вищого навчального закладу (закладу вищої освіти); модель дидактичної системи розвитку автономності студентів на основі визначення змістово-сутнісного розуміння та створення сукупності організаційно-дидактичних умов; визначено валентно-фрактальне розуміння процесу розвитку автономності студентів на засадах реалізації положень синергетичного та компетентнісного підходів у їхній контамінаційній єдності; розроблено валентно-фрактальну структуру автономності студентів як єдність конструктів-фракталів (полікогнітивний, інструментальний, світоглядний, коригувально-рефлексійний фрактал); закономірності (змістово-процесуальні; гносеологічні; психологічні; організаційно-управлінські; суспільні) і принципи: загальні і спеціальні; принципи інтеграції освітньої й самоосвітньої діяльності студентів; інноваційні технології, форми, методи, прийоми та засоби організації освітньої й самоосвітньої діяльності студентів як основи розвитку їхньої автономності. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: обґрунтовано засоби психолого-дидактичної підтримки організації та здійснення цих видів діяльності, котрі представлено як дидактико-методичний кейс для студентів; авторський факультатив «Інтеграція освітньої й самоосвітньої діяльності студентів у вищій школі»; підготовлено навчальні посібники до навчальної дисципліни «Практичний курс основної іноземної мови (англійська)» для самостійної й індивідуальної роботи над домашнім читанням оригінальної англомовної художньої літератури; оновлені й удосконалені освітні програми (для спеціальності «035 Філологія») на засадах професійно-фахової спрямованості й самостійності студентів, навчальні й навчально-методичні матеріали до них.^UThe thesis paper researches the issues of students' autonomy development at higher educational institutions. Conceptual and categorical apparatus of the research was elaborated by correlating the achievements in the field of general methodology and the pedagogic methodology with the analysis of the peculiarities of educational activities of higher educational institutions' students. As the methodological platform were used the synergetic and competence-oriented methodological approaches: students' autonomy valence and fractural structure was developed, which unites four fractals (polycognitive, instrumental, worldview, correctional-reflexive), which emerge through the iteration of the development tendencies and formation of the composing elements of each fractal, determined by the gnoseological, axiological and praxeological valencies.Students' autonomy development concept was elaborated based on the exposure of the mechanisms of knowledge interiorization in students' educational and self-educational activities. The concept arises as the outcome of five conceptual ideas: the idea of systematic communitarianism; the idea of context-objective training; the idea of constructivism; the idea of the educational process optimization and intensification; the idea of the continuousness and functional integrity of students' autonomy development. Object of the research: educational process of a higher educational institution.Scope of the research: system of higher educational institution students' autonomy development in the environment of the educational and self-educational activities' integration.Aim of the research: to justify the theoretically-methodological patterns and model of the system of higher educational institution students' autonomy development in the environment of the educational and self-educational activities' integration.Methods of the research: theoretical – systematic and comparative analysis and synthesis, classification and generalization; pedagogical (didactic) projection, modeling and forecasting for the elaboration of an efficient technique of conducting a framework experiment in accordance with the scope of the research; empirical – pedagogical monitoring of the educational classes, organization of individual work, consulting, arrangement of scientific, research and methodological seminars, discussions and inquiries, questionnaire surveys, testing, aggregation of independent expert responses and characteristics, method of diagnostic tests, independent and individual work, research of the academic documentation; mathematical statistics for the processing of the experimental data.Academic novelty of the gained results is that this is the first time when:the theoretical and methodological grounds of students' autonomy development within the educational process of a higher educational institution (institutions offering higher education) have been systematically justified; as well as the model of the didactic system of the development of students' autonomy basing upon the determination of the content and essence understanding and creation of the conjunction of the organizationally-didactic conditions; has been defined the valence- and fractal-based understanding of the process of students' autonomy development on the principles of the implementation of the provisions of the synergy- and competencies-based approaches in their contamination unity; has been developed the valence- and fractal-based structure of students' autonomy as the unity of construct-fractals (polycognitive, instrumental, worldview, correctional-reflective fractal); regular patterns (content-procedural; gnoseological; psychological; organizationally-managerial; social) and principles: general and specific; principles of the integration of students' educational and self-educational activities; innovative technologies, forms, methods, know-hows and organizational measures for the educational and self-educational activities of students as the basis of their autonomy development.Practical significance of the gained results is that we have justified, elaborated ways of psychologically-didactic support for the organization and implementation of these kinds of activities, which have been presented as a didactic-methodic case for students; author's proper optional course “Integration of students' educational and self-educational activities at a higher school”; we have prepared textbooks for the educational subject “Practical course of the primary foreign language (English)” for independent and individual work over the home reading of the original English language fiction literature; we have renewed and upgraded educational programs (for the specialty “035 Philology”) upon the basis of the professional and specialized orientation and autonomy of students as well as the academic materials for the mentioned programs.