Досліджено становлення та розвиток перекладознавства в Україні протягом XX ст. Узагальнено внесок вітчизняних перекладознавців у творення теорії, критики, історії та дидактики перекладу як окремих наукових і навчальних дисциплін. З'ясовано, що удосконалення перекладознавчого аналізу найбільше сприяло становленню та розвитку перекладознавства в Україні. Виділено й охарактеризовано основні періоди розвитку перекладознавства XX ст., для кожного з яких визначено специфіку тематики та методології досліджень. Зроблено висновок, що перекладознавство розвивалось як єдина наукова школа, оскільки єдиним був і загальнолітературний процес. Визначено особливості українського перекладознавства у контексті всесоюзної школи у другій половині XX ст. Розглянуто перекладознавчі концепції І.Я.Франка, М.К.Зерова, О.М.Фінкеля, М.Т.Рильського. Проаналізовано внесок В.М.Державина, Р.П.Зорівчак, С.П.Ковганюка, В.В.Коптілова, Г.П.Кочура, О.Л.Кундзіча, Г.Й.Майфета, М.О.Новикової, О.І.Чередниченка та інших перекладознавців у контексті загального розвитку українського перекладознавства.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості процесу розвитку українського національного букварства на різних історичних етапах (творення букварів за умов глибокого занепаду культурного життя закарпатоукраїнського народу, коли політичною домінантою був великодержавний шовінізм у ставленні до представників неугорських національностей; утвердження суспільного ідеалу - загальнолюдської солідарності, рівності, доброчесності, працьовитості; збереження родинних традицій і неухильного дотримання релігійних постулатів у вихованні дітей; популяризація різних жанрів українського народного дитячого фольклору). Проаналізовано освітні пріоритети змісту українських букварів другої половини XIX - кінця XX ст., а також видрукуваних у першому десятилітті незалежності України. Обгрунтовано та доповнено дидактичні принципи структурування змісту шкільних підручників (природовідповідності, народності, краєзнавчості), запропоновано добір їх змісту з урахуванням напрацювань українських і зарубіжних учених у галузі дидактики початкової школи (енциклопедичності, сезонності, єдності загальнолюдського, національного й етнічного).

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підготовки вчителя у системі підвищення кваліфікації щодо діалогізації педагогічного процесу. За результатами дослідження проблем сучасної загальноосвітньої школи виявлено суттєві недоліки її переорієнтації на гуманістичні засади функціонування. Зроблено міжпредметний аналіз підходів, ідей, принципів, категорій та понять діалогіки як основи гуманістичної педагогіки. Висвітлено методологічні засади діалогізації навчання, концепцію створення дидактичної системи на підставі вимог діалогічного підходу. Обгрунтовано дидактико-діалогічну модель (ДДМ) підвищення кваліфікації вчителя щодо творення "діалогічного простору" освітнього процесу. Це передбачає професійну діяльність педагога з діалогізації змісту освіти та окремих предметів, діалогізації пізнавального процесу шляхом організації системи проблемно-діалогічного навчання, організації діалогічної взаємодії як певного психоемоційного чинника та засобу створення "діалогічних" навчальних груп, формування навичок критичної рефлексії як внутрішнього діалогу з метою самовдосконалення та саморозвитку гуманної особистості. Визначено загальні та специфічні принципи функціонування ДДМ.

  Скачати повний текст

У процесі дослідження виявлено, що метою особистісно орієнтованої загальної музичної освіти молодших школярів є формування основ їх музичної культури - інтерактивного утворення, яке забезпечує дитині можливість усвідомлення спілкування з музичним мистецтвом та є необхідною складовою її різнобічного виховання та розвитку. Запропоновано структуру музичної культури молодшого школяра, що містить блоки музичної спрямованості, обізнаності, вихованості та музично-творчої розвиненості, які набувають змістовно-широких та особистісно орієнтованих властивостей. Обгрунтовано дидактико-методичну систему формування основ музичної культури молодших школярів, розроблено інноваційний зміст і методику музичної освіти. Розкрито шляхи забезпечення наступності музичної освіти учнів початкової й основної школи та професійного вдосконалення вчителів музики.

  Скачати повний текст

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:– уперше розроблено й обґрунтовано модель дидактичної функційноструктурної системи формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей, яка містить функційно-структурні конструктивніблоки: організаційно-методологічний, мотиваційно-професійний, когнітивноінструментальний та рефлексійно-діджитальний; розроблено структуру цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей, котра складається з мотиваційно-професійної, когнітивно-діджитальної, інструментальнодіджитальної та рефлексійно-діджитальної конструктивних компонент; визначеносукупність дидактичних умов, створення яких є засадничею основою для розроблення й теоретичного обґрунтовання моделі дидактичної функційноструктурної системи формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей: створення психолого-дидактичного ІТ-середовищапрофесійної підготовки студентів філологічних спеціальностей на засадах контамінації провідних положень особистісного, діяльнісного та компетентнісного підходів (у якості провідної); активація ціннісно-професійної основи формування інтегральної, загальних і предметних компетентностеймайбутніх філологів; інформаційна детермінація змісту професійної філологічної підготовки через застосування інноваційних інтерактивних форм організації, технологій, методів і засобів навчання в процесі фахової підготовки студентів філологічних спеціальностей; забезпечення рефлексії здатності і готовності використання константно оновлюваних ІК-технологій у професійно-філологічній діяльності (у якості супідрядних); – уточнено зміст і сутність понять «дидактичні умови формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей», «цифрова компетентність студентів філологічних спеціальностей», «модель дидактичної функційно-структурної системи формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей»; критерії, показники та рівні сформованості цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей; психологопедагогічні вимоги щодо активації формування і розвитку професійної компетентності філолога на засадах контамінації провідних положень особистісного, діяльнісного та компетентнісного підходів (параметричні вимоги визначаються видами діяльності філолога: орієнтаційної, імітаційної, трансляційної, організаційної, процесуальної й рефлексійної, і компонентами особистості: когнітивним, комунікативно-технологічним і конотативним);– удосконалено дидактичне забезпечення процесу цілеспрямованогоформування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей уфаховій підготовці на базі вільного програмного забезпечення (матрицю цільових орієнтирів філолога, принципи відбору змісту освіти та організації освітнього процесу студентів філологічних спеціальностей, дидактичні механізми активації інтерактивних методів навчання філологів, очікувані результати).Практична значущість дослідження полягає в практичному впровадженні окремих компонентів дидактичної функційно-структурної системи формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітній процес закладів вищої освіти, де здійснюється підготовка майбутніх філологів;створенні визначеної сукупності дидактичних умов формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітньому процесі закладів вищої освіти; розробленні програми факультативного курсу «Інформаційно-комунікаційні технології у філології» та дидактико-методичногосупроводу його реалізації в освітньому процесі для інтенсифікації фахової підготовки студентів філологічних спеціальностей. Матеріали наукових статей, дисертації, розділу колективної монографії можуть бути використані в підготовці студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти України; під часукладання навчальних програм, підручників, навчальних посібників, методичних вказівок і рекомендацій для студентів філологічних спеціальностей.^UThe scientific novelty of the obtained results is that:- for the first time, the model of the didactic functional and structural system of forming digital competence among students of philological specialties, which contains functional and structural constructive blocks: organizational-methodological, motivational-professional, cognitive-instrumental and reflexive-digital is developed and substantiated; the structure of digital competence of students of philological specialties,which consists of motivational-professional, cognitive-digital, instrumental-digital and reflexive-digital constructive components, is developed; a set of didactic conditions is identified, whose creation is the fundamental basis for the development and theoretical substantiation of the model of the didactic functional and structural system of forming digital competence among students of philological specialties: creation of apsychological and didactic IT-environment for professional training of students of philological specialties on the basis of contamination of the leading provisions of person-oriented, activity-based and competence-based approaches (as a leading one); activation of the value and professional basis for the formation of integral, general and subject-matter competences of future philologists; information determination of the content of professional philological training through the use of innovative interactive forms of organization, technologies, methods and means of learning in the process of professional training of students of philological specialties; ensuring reflection on theability and readiness to use constantly updated information and communicative technologies in professional philological activities (as subcontractors);- the content and essence of the concepts of “didactic conditions of forming digital competence among students of philological specialties”, “digital competence of students of philological specialties”, “model of didactic functional and structural system of forming digital competence among students of philological specialties” are specified;criteria, indicators and levels of digital competence of students of philological specialties are clarified; psychological and pedagogical requirements for activating the formation and development of a philologist’s professional competence on the basis of contamination of the leading provisions of person-oriented, activity-based and competence-based approaches (parametric requirements are determined by the types ofactivities of a philologist: orientation, imitation, translation, organizational, procedural and reflection, and personality components: cognitive, communicative, technological and connotative);- didactic support of the process of targeted formation of digital competence among students of philological specialties in professional training based on free software (matrix of target orientations of a philologist, principles of selection of educational content and organization of the educational process of students ofphilological specialties, didactic mechanisms for activating interactive methods of teaching philologists, expected results) is improved.The practical significance of the study lies in the practical implementation of individual components of the didactic functional and structural system of forming digital competence among students of philological specialties in the educational process of higher education institutions where future philologists are trained; creation of a certain set of didactic conditions of forming digital competence among students of philological specialties in the educational process of higher education institutions; development of the program of the optional course “Information and Communication Technologies in Philology” and didactic and methodological support for its implementation in the educational process to intensify the professional training of students of philological specialties. The materials of scientific papers, dissertations, and chapters of a collective monograph can be used in the training of students of philological specialties in higher education institutions of Ukraine; in the preparation of curricula, textbooks, manuals, guidelines, and recommendations for students of philological specialties.

Розглянуто актуальну проблему пошуку засобів підвищення мотивації навчання молодших школярів (для шкіл з російською мовою навчання) у контексті філософії освіти, втіленої в особистісно орієнтованій моделі. Обгрунтовано доцільність вирішення зазначеної проблеми засобами навчально-методичного комплексу, в якому провідною є мотиваційна функція, з дидактико-методичною системою вивчання російської мови. Побудовано загальну модель цього комплексу і конкретизовано її щодо навчання російської мови у початковій школі. Розроблено дидактико-методичну систему навчання російської мови дітей молодшого шкільного віку, в якій змістовий і процесуальний компоненти підпорядковані мотиваційному.

  Скачати повний текст

Досліджено дидактичні умови підвищення ефективності навчального процесу у медичних коледжах з біології та хімії за використання нових інформаційних технологій, якими є: підготовка викладацького складу та студентів до використання нових інформаційних технологій; створення навчально-методичної та матеріальної бази інформатизації навчання; сучасна діагностика та контроль професійного становлення студентів; організація якісного управління пізнавальною діяльністю; комплексне використання комп'ютерних засобів у межах інфомаційних технологій. Ці умови взаємопов'язані з принципами дидактики. Новим підходом до дослідження дидактичних умов є об'єднання їх до комплексу, у якому кожна з них є необхідною та достатньою для ефективного використання нових інформаційних технологій. Розроблено та впроваджено до навчального процесу моделі формування вмінь використання нових інформаційних технологій викладачами та студентами медичних коледжів у процесі навчання з біології та хімії, дієвість яких забезпечують дидактичні умови.

  Скачати повний текст

Досліджено дидактичний аспект проблеми забезпечення емоційності навчання молодших школярів. Уточнено педагогічну сутність поняття "емоційність навчання". Розроблено дидактичну модель забезпечення емоційності навчання учнів початкових класів, що охоплює змістовий, процесуальний та мотиваційний компоненти навчальної діяльності. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено дидактичні умови забезпечення емоційності навчання молодших школярів. Визначено дидактико-методичні засоби забезпечення емоційності процесу навчання у початкових класах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Обґрунтовано концептуальні засади формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій. Визначено критерії та показники рівнів сформованості соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів, розроблено відповідний діагностичний інструментарій. Створено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено дидактичну систему формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Об'єкт дослідження – процес навчання студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів.Предмет дослідження – формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Мета дослідження – розробити, обґрунтувати й експериментально перевірити дидактичну систему формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Методи дослідження: теоретичні - аналіз і узагальнення сучасної літератури для розробки й упровадження в освітній процес авторської дидактичної системи формування соціальної компетентності; синтез, моделювання для систематизації та узагальнення інформації про об'єкт дослідження; емпіричні - анкетування, тестування, психолого-педагогічне спостереження для діагностики рівня сформованості соціальної компетентності; бесіди, опитування, педагогічне тестування, експертне оцінювання для з'ясування найбільш важливих показників сформованості соціальної компетентності в здобувачів освіти; педагогічний експеримент, що проводився з метою перевірки гіпотези; математичної статистики для опрацьовування експериментальних даних.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше обґрунтовано концептуальні засади формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій (концептуальні ідеї, наукові підходи й принципи, які стали підґрунтям для розробки й забезпечення результативності дидактичної системи). Створено на теоретичному рівні та перевірено шляхом проведення педагогічного експерименту дидактичну систему, що є поєднанням цільового (загальна мета та система супідрядних їй цілей), концептуального (основні положення системного, особистісного, особистісно-зорієнтованого, компетентнісного підходів, загальнодидактичних і специфічних принципів досліджуваного процесу), змістовно-технологічного (описує та формує компоненти соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей: мотиваційно-світоглядний, когнітивний, діяльнісно-операційний, особистісно-рефлексійний; визначає найефективніші ігрові технології; дидактико-методичне забезпечення та поетапне формування соціальної компетентності, що визначається програмою та змістом навчальних дисциплін, а також розкриває дидактичні умови її результативності), контрольно-оцінного (критерії, показники, рівні сформованості соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей та результат дослідження) блоків.Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні в освітній процес студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів: дидактико-методичного забезпечення процесу формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей засобами ігрових технологій під час вивчення предметів психолого-педагогічного спрямування, презентованого у вигляді робочих програм навчальних дисциплін, дидактичних засобів навчання, методичних рекомендацій до спецкурсів (внесено зміни у варіативну частину навчального плану підготовки студентів гуманітарних спеціальностей із галузей знань 03 – гуманітарні науки: 035 – філологія; 032 – історія та археологія, 033 – філософія, 034 – культурологія; модифіковано навчально-методичні комплекси дисциплін: «Педагогіка», «Основи педагогіки», «Педагогіка та методика виховної роботи» й «Основи педагогіки та методики виховної роботи», «Культура педагогічного спілкування», «Педагогіка вищої школи», «Педагогіка і психологія вищої школи»; видано монографію з теми роботи; розроблено й упроваджено авторський спецкурс «Педагогічна інноватика»).^UThe dissertation is a theoretical and experimental research on the formation of social competencess of humanitarian students at classical universities by means of game technologies.The paper contains a conceptual bases for the formation of social competences of students by means of game technologies. It determines the criteria and indicators of the levels of social competence formation of students and develops appropriate diagnostic tools.Object of the research: the process of educating humanitarian students of classical universities.Scope of the research: the formation of their social competences through game technologies.Aim of the research: to develop, substantiate and experimentally test the didactic system of forming social competences of humanitarian students of classical universities by means of game technologies.Methods of the research: the theoretical - analysis and summarization of modern literature to develop and apply in the educational process the author's didactic system of formation of social competences; synthesis and modelling to summarise information about the object of study; the empirical - questionnaires, testing, psychological and pedagogical observation to diagnose the level of formation of social competences; interviews, surveys, pedagogical testing and expert assessment to determine the most important indicators of the formation of students' social competences. The pedagogical experiment was conducted to test the hypothesis, while the mathematical statistics methods were used to process the experimental data.Academic novelty of the gained results is that this is the first time when:the author grounded for the first time a conceptual bases for the formation of social competences of students by means of game technologies (incl. conceptual ideas, scientific approaches and principles which became the basis for development and maintenance of the efficiency of didactic system). The didactic system was created at the theoretical level and tested by means of a pedagogical experiment, which is a combination of the following sections:- the target (the purpose is the formation of students' social competences by means of game technologies and the system of subordinate goals), conceptual (basic provisions of the system, personality, personality and personality), general didactic and specific principles of the study process);- the content-technological (describes and forms the components of social competences of students of humanities: motivational-outlook, cognitive, activity-operational, personality-reflection; determines the most effective game technologies;- the control and evaluation (criteria, indicators, social competence level of students of humanities and the result of the research it) blocks.The paper also does the following:- develops a modified variant of combining the types of activities of humanitarian students of classical universities (the educational, self-educational, scientific-research, practical);- specifies the motivational, semantic, procedural, personality-evaluation criteria, indicators and diagnostic apparatus necessary for determining the levels of social competence of humanitarian students by means of game technologies.The practical significance of the obtained results is in the development and implementation in the educational process of humanitarian students of classical universities of the didactic and methodological support of the process of formation of their social competences by means of game technologies in the study of subjects of psychological and pedagogical direction, represented by work plans for courses taught, teaching aids, and methodological recommendations for special courses (changes were made to the variational part of the syllabus for the preparation of humanitarian students of the following specialties in specialization 03 (humanities): 035 - philology, 032 - history and archeology, 033 - philosophy, 034 - cultural studies). The author modified work plans of the following study disciplines: “Pedagogy”, “Basics of Pedagogy”, “Pedagogy and Methodology of Educational Work”, “Fundamentals of Pedagogy and Methods of Educational Work”, “Culture of Educational Communication”, “Pedagogy of Higher School”, “Pedagogy and Psychology of Higher School”. The author published the monograph and developed and implemented the special course “Pedagogical Innovation”.

Проведено аналіз розвитку теорії та практики навчання у США першої половини XX ст. Виявлено та обгрунтовано три етапи еволюції та розкрито зміст досліджуваних теорії та практики, висвітлено основні форми, методи та засоби навчання. Визначено основні тенденції та суперечності розвитку дидактичної думки у США окресленого періоду. Досліджено теоретико-концептуальні засади зарубіжної дидактики. До наукового обігу уперше введено джерела, які дозволили розширити відомості з досліджуваної проблеми, зокрема щодо експериментальних методів організації навчання у США.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему осмислення шенкеріанської дидактики елементарного контрапункту на базі інтонаційної теорії. Вживання принципу взаємозв'язку тривалості та висоти дозволило перетворити концептуальну структуру елементарного контрапункту, систематизувати методичні та лінеарні фігури як елементи інтонаційного словника строгого стилю. На підставі аналізу фігур строгого стилю встановлено, що зі зменшенням тривалості зростає здатність ноти утворювати дискорданс, але зменшується її мелодичний потенціал. Проведено хронологічне дослідження, що локалізувало розрив між реальним і "шкільним" стилем на етапах консервації та канонізації про поліфонію. Запропоновано модель взаємодії прекомпозиційних засобів строгого стилю, яка охоплює на потенційному рівні гамут і метричну спорідненість, на рівні актуалізації мелодичні фігури та метричні прогресії (лінійний шар), лінеарні фігури та парну координацію (лінеарний шар).

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано, розроблено та експериментально перевірено методичну систему з формування мовленнєвих умінь і навичок учнів основної школи на засадах етнопедагогіки, що передбачає залучення традицій народної педагогіки, основ народної дидактики, народної психології та врахування етнолінгвістичних, етнопсихологічних, етнолінгводидактичних наукових досліджень. Розкрито зміст даної методики, який полягає у цілеспрямованому впровадженні народнодидактичної системи принципів, методів, засобів навчання, диференціації та засвоєнні учнями національно-культурного компонента рідної мови, оволодінні етнознаннями та фомуванні вмінь і навичок стосовно створення національно-культурних текстів різних типів, стилів, жанрів мовлення. Зазначено, що етнопедагогічна основа навчання рідної мови забезпечує духовний розвиток школярів, фомування позитивних рис характеру та національних почуттів.

  Скачати повний текст

Визначено історико-соціальні чинники необхідності культурологічного спрямування змісту навчання професійного іншомовного спілкування та дидактико-методичні особливості організації змісту у підручнику. Охарактеризовано зміст підручника з іноземної мови для студентів немовних ВНЗ на базі культурологічного підходу за допомогою дидактичної моделі. Встановлено положення, які є важливими для аналізу й оцінювання підручників з позицій культурологічного підходу. Обгрунтовано критерії та показники рівнів сформованості професійної іншомовної культурологічної компетентності студентів і виокремлено рекомендації щодо конструювання змісту підручника на засадах культурологічного підходу.

  Скачати повний текст

Досліджено характер порушень функцій спинного мозку в шийному відділі хребта учнів-інвалідів старшої групи. Розроблено корекційно-спрямовану систему оптимального відновлення, розвитку та компенсації рухових дій, фізичних якостей, психічної та нервово-м'язової працездатності, формування позитивної дидактико-реабілітаційної мотивації в процесі спеціальних занять. За результатами експерименту визначено низькі показники фізичного розвитку рухових здібностей, м'язової працездатності, моторно-вісцеральної регуляції, соціально-побутових рухових навичок і вмінь. Проведено поетапну корекційно-реабілітаційну роботу впродовж трьох періодів (раннього, пізнього та резидуального). За результатами експериментального навчання відбулися відчутні позитивні зміни за всіма критеріями та показниками в учнів-інвалідів експериментальної групи на відміну від контрольної, в якій показники залишались досить низькими.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-експериментальне дослідження лінгводидактичних засад навчання української мови в педагогічному училищі - вихідних положень мовознавства, дидактики, що визначають зміст і технологію (форми та методи) навчання. Розглянуто питання теорії та практики навчання української мови в педагогічному училищі. Зроблено огляд історії становлення та розвитку педучилищ, сформульовано мету і завдання навчання української мови. Визначено вимоги до знань, умінь і навичок студентів з навчальної дисципліни, її місце в навчальному плані, проаналізовано стан викладання української мови у педагогічних училищах та експериментально перевірено ефективність розробленої методики.

  Скачати повний текст

У дисертації у світлі єдиного системного підходу досліджено міфопоетичні парадигми в художній спадщині англійських письменників доби бароко, встановлено особливості функціонування міфу в англійській літературі XVII ст., визначено специфіку імплементації міфів у творах англійської барокової літератури різних родів і жанрів (лірика, епос, драма), з'ясовано особливості міфопоетичної системи англійської барокової літератури. Детально розглянуті міфопоетичні структури в різних жанрах англійської метафізичної лірики (Дж. Донн, Дж. Герберт, Р. Крешо, Дж. Халл, Е. Марвелл та ін.). Встановлено, що міфопоетична парадигма творення є домінантною в метафізичній картині світу англійських поетів XVII ст. й імплементується через символічний союз (людини і світу, людини і природи, чоловіка і жінки) як співтворців реалізації Божого задуму. У дисертації виявлено й охарактеризовано потужний міфопоетичний струмінь в англійській бароковій драматургії (В. Шекспір, Дж. Форд, Дж. Флетчер, Ф. Бомонт). Творче опанування драматургами біблійних міфів відбувається в контексті питань напруженого духовного пошуку, навернення людини до праведного життя на тлі суспільних подій в Англії того часу. Відзначено домінанти міфопоетичного світобачення Дж. Мільтона – уведення архаїчних міфологем з метою увиразнення біблійних міфів, утілення філософських роздумів про зв'язки людини із Богом і Всесвітом, скороминуще і вічне у плині часу, усвідомлення єдності християнської та суспільно-національної історії як єдиного процесу в постійній динаміці і трансформаціях. На підставі дослідження різновидів роману англійського бароко (високого і низового) встановлено, що авторський міф у романному тексті вибудовується на основі традиційного міфу і є творчою інтерпретацією архетипно-міфологічних структур. Модифікації міфів у романній спадщині Дж. Макензі, Р. Бойла, П. Герберта, Дж. Баньяна та ін. розглянуті як вияви індивідуальної семіосфери та авторського стилю. У роботі визначено домінанти художньої картини світу у різновидах англійського роману XVIIст. (галантно-героїчний, політико-героїчний, крутійський, дидактико-алегоричний та ін.).Провідні міфопоетичні парадигми у творчості англійських письменників доби бароко розглянуті крізь призму культурної традиції та в аспекті взаємодії біблійних, античних, національних міфів у художніх текстах.^UIn this study, the author carries out a mythopoetic analysis of the English Baroque literature of the 17th century and studies the key mythopoetic paradigms (in terms of legendary and mythological traditions – antique, biblical, and national mythologies) based on the lyrical, epic, and dramatic baroque works. The author introduced the methodology of studying the mythopoetic paradigms in literary writings and researched the evolution of these paradigms (the narrative paradigm of world creation, fertility, hero, and deliverance myths) in the English Baroque literature.It has been outlined the pragmatic nature of Baroque artists' appeal to mythology as a cultural phenomenon; the use of mythological material in the baroque literary works was mainly carried out at the poetic level by introducing similes, metaphors; at the figurative level through allusions, symbols, personifications of nature; at the ideological and thematic level using mythological allusions.The structure of the mythopoetic paradigm of metaphysical poets incorporates the scientific core as its integral component. It can be explained by the discoveries of the prominent scholars of that age: Іsaac Newton, Johannes Kepler, Rene Descartes, etc. Such innovations modify the mythopoetic worldview of writers adding new images and motives, stimulating the author's imagination. Within the scope of the Ukrainian literary criticism, this study pioneers the studies of Katherine Philips' role in developing feministic motives in the English Baroque poetry, representing the complex feminine intellectual and sensual internal world in the light of antique, national, and Biblical myths. Worshipping the woman as the light source, the sun, “pretty household god” (Кatherine Philips), poetizing the woman's image as the embodiment of the Blessed Virgin (John Donne, George Herbert) proves the wide range of metaphysical poetry, its interest towards both ontological and gender issues. The study has proven that epic poems “Paradise Lost”, “Paradise Regained” by John Milton actualized four leading mythopoetic paradigms of the world creation, fertility, hero, and liberation. It leads to the conclusion that the author creates the worldview model of existence – a neomyth. The analysis delves into the most popular motive and topical complexes: life of Christ, creation of the world, redemption, etc. Constant archetypes get their share of thorough analysis as well: the author reflects on the role the semantics of a road, water, a temple, the sun, and their introduction to the texts by John Milton. Based on the author's criteria of the mythopoetic analysis of fiction, the research studies the topic of life in God in the didactic allegorical novels “The Pilgrim's Progress”, “The Life and Death of Mister Badman” by John Bunyan, the topic of honor and serving the nation in the politic heroical novel “Aretina” by George Mackenzie, life as a challenge, an adventure in the novel “Parthenissa” by Roger Boyle, anticolonial topic of the novel “Oroonoko, or the Royal Slave” Аphra Behn, etc. in the light of mythopoeia. The level of its assimilation depends on specific factors: both external (cultural specificity of the given age, the development of philosophy, social and historical conditions), and internal (individual approach of the author, genre and stylistic development, etc.) It is the transformations and modifications of the myth in their interdependence with other elements of the work of fiction that provide the possibility to create a unique individual author's myth.

Розроблено модель дидактико-методичних компетентностей майбутніх учителів інформатики щодо використання дослідницьких методів у шкільному навчанні. Обгрунтовано підходи до створення та впровадження методичної системи підготовки майбутніх учителів до формування дослідницьких компетентностей учнів за допомогою широкого використання дослідницьких методів під час навчання інформатики. Уточнено місце дослідницьких методів у методичній системі навчання інформатики учнів і підготовки вчителів інформатики. Розкрито питання щодо специфіки, методики навчання інформатики, підготовки майбутніх учителів інформатики за умов інформаційного суспільства.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу численних джерел з історії, теорії та практики музичної педагогіки вперше визначено основні тенденції розвитку та розкрито еволюційну сутність німецького дошкільного музичного виховання. Узагальнено теоретичні та практичні надбання дошкільної музичної педагогіки Німеччини. Вітчизняну музичну педагогіку збагачено невідомими раніше теоретичними положеннями щодо музичного виховання дітей дошкільного віку в сучасній Німеччині як ефективного засобу емоційного, інтелектуального та духовного розвитку, пробудження природних задатків, самовираження, самореалізації та індивідуальної ідентифікації дитини, формування її інтелігентності й комунікативних навичок. До наукового обігу введено нові поняття, що відображають сутність дошкільного музичного виховання в Німеччині другої половини XX ст. (курси "Раннє музичне виховання" для дітей 4 - 6 років, курси для дітей 1,5 - 3 років з їх батьками, слухання звуків навколишнього світу, метод акустичних експериментів, дидактику аудитивної комунікації, графічну нотацію).

  Скачати повний текст

Досліджено проблему впливу музики та музичного мистецтва на музично-естетичне виховання дітей і молоді в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст. Вивчено особливості теорії та практики музично-освітніх процесів в Україні, які сприяли формуванню прогресивного характеру розвитку української національної культури у другій половині XIX - на початку XX ст. Визначено основні історичні передумови та напрями процесу музично-естетичного виховання, які у соціальній взаємодії набули системних ознак і реалізовувалися у суспільному житті українського народу як освітній (у роботі загальноосвітніх і професійних навчальних закладів), громадсько-просвітницький (у діяльності громадських і культурно-освітніх організацій), композиторсько-виконавський (як музично-педагогічна діяльність видатних професійних виконавців), аматорський (у діяльності аматорських музичних колективів народно-виконавської творчості), фольклорний (як кобзарське мистецтво та побутове народно-інструментальне музикування). Обгрунтовано теоретичні засади музичного навчання та виховання у закладах освіти та позашкільних установах. Уточнено понятійно-термінологічний апарат музичної дидактики й теорії музично-естетичного виховання. Розкрито зміст музичного навчання й виховання, визначено його мету, закономірності, принципи, рушійні сили, методи та форми організації.

  Скачати повний текст