Дисертацію присвячено питанням формування високопродуктивних посівів сортів крупноплідного соняшнику з великою масою насіння (понад 110 - 120 г) для умов південного Степу України. Відображено залежність продуктивності і показників якості насіння сортів крупноплідного соняшнику від способів основного обробітку грунту, строків посіву і густоти стояння рослин в умовах Запорізької області. Встановлено, що найбільш ефективно вирощувати сорти крупноплідного соняшнику Запорізький кондитерський та Донський крупноплідний по оранці (25-27 см) при ранньому і рекомендованому строках посіву з густотою стояння 25-35 тис. шт. рослин на 1 га.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний стан правового регулюваня адміністративної відповідальності працівників ОВС за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Вперше дану адміністративну відповідальність визначено як примусове, з додержанням встановленої процедури, застосування правоможним суб'єктом адміністративних і дисциплінарних стягнень до працівників ОВС за порушення передбачених чинним законодавством правил, норм і стандартів, що діють у сфері безпеки дорожнього руху. Запропоновано критерії визначення виду та меж поєднаної відповідальності працівників ОВС за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху: службова характеристика працівника, систематичність вчинення працівником правопорушень у сфері дорожнього руху, наявність та обсяг заподіяних працівником матеріальних і моральних збитків. Надано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у разі застосування адміністративних та дисциплінарних санкцій до працівників ОВС, які вчиняють проступки цього виду.

  Скачати повний текст

Відзначено, що антифосфоліпідні тіла (АФА) спричиняють невиношування вагітності, а також знижують ефективність in vitro фертилізації (ІВФ). Анти-ідиотипові антитіла проти АФА (АіАФА) є важливою ланкою регуляції АФА. Одним з варіантів терапії АФА є інфузія інтравенозного імуноглобуліну (ІвІг), хоча механізми впливу ІвІг на імунну систему вивчені недостатньо. Досліджено вплив низькодозової терапії ІвІг на систему АФА - АіАФА у ІВФ пацієнток. Досліджено зразки сироваток крові у АФА позитивних пацієнтів ІВФ клініки, взяті безпосередньо до інфузії ІвІг і через п'ять днів після. З сироватками, взятими до інфузії ІвІг, проведено тест щодо інгібіції АФА внаслідок інкубації у препаратом ІвІг. На підставі результатів проведених досліджень виявлено вірогідне зниження АіАФ у АФА позитивних пацієнток ІВФ групи. За результатами дослідження встановлено, що інфузія низьких доз ІвІг не має системного впливу на Th1-систему та незначною мірою пригнічує Th2. Основним імунологічним механізмом за умов низькодозової терапії ІвІг пацієнтів з АФА є антиідіотипова інгібіція. Успішність пригнічення АФА внаслідок інфузії ІвІг можливо прогнозувати за інгібіцією АФА у разі інкубації ІвІг. Це може мати прогностичне значення під час вибору терапії та для коригування дози. Результати дослідження уможливлюють визначення стратетії одержання більш специфічних імуноглобулінових препаратів для супресування автоантитільних патологій за механізмом антиідиотипової інгібіції.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню апарату управління Запорізької Січі (середина XVI ст. - 1775 р.). Розкрито суть, особливості, історичне значення апарату управління Запорізької Січі та засади його створення і функціонування: принципи виборності, колегіальності, гласності, змінності, звітності органів апарату управління та участі всього запорізького козацтва у їх формуванні; встановлено систему судових органів та пояснено особливості її побудови і функціонування. Зроблено висновок: Запорізька Січ,яка не мала всіх ознак держави, була своєрідним державним утворенням.

  Скачати повний текст

Розглядається сукупність архаїчних елементів в культурному комплексі українського козацтва, як складової і невід'ємної частини індоєвропейської мілітарної традиції. Для цього залучається велика міждисциплінарна джерельна база; проводиться комплексне дослідження глибоких коренів визначальних елементів козацького культурного комплексу (культи коня та шаблі, козаки-характерники, кобзарі - співці лицарської слави, червоний колір, джури-молодики, зв'язок битви з бенкетом, особливе ставлення козака до жінки тощо); виділяються тюркські впливи в традиційній козацькій культурі; вивчаються паралелі між культурою козацтва та пізнього середньовічного лицарства Західної Європи; аналізуються етапи формування індоєвропейської військової традиції і українського козацтва як її складової частини. Робиться висновок, що досліджуючи культуру українського козацтва, ми виявляємо значну кількість архаїчних елементів загальноіндоєвропейської культурної традиції. Вони мають численні паралелі з культурою середньовічного європейського лицарства і сягають прадавньої глибини індоєвропейської мілітарної традиції.

  Скачати повний текст

Наведено повну характеристику матеріального комплексу поселень Дніпро-Донського межиріччя. На підставі аналізу керамічного комплексу, який для цієї доби є майже єдиним культурним індикатором, а також поховальних пам'яток, у межах півдня Лісостепової та у Степовій смузі України виділено два синхронних явища: у Лівобережній Україні - пам'ятки Рєпінської культури, поширені на сході (до Поволжя); у Нижній Наддніпрянщині та на заході (до Південного Бугу) в той час побутували носії Рогачицької культури, що полишили середній шар Михайлівського поселення, поселення Нижній Рогачик та інші пам'ятки, названі згідно з існуючим поняттям "рогачицький тип пам'яток" (О.Г.Шапошникова, В.М.Даниленко) та через наявність Нижньомихайлівської археологічної культури. Ці масиви різнилися матеріальним комплексом, поховальним обрядом та генезою.

  Скачати повний текст

Досліджено організаційні й етнічні структури українського козацтва на засадах історико-системного методу та теорії етногенезу. Вперше визначено причини й умови виникнення, організаційну структуру й основні етапи реформування Запорозької Січі, здійсненого Б.Хмельницьким. Висвітлено генезис та еволюцію організаційної структури українського козацтва другої половини XVI ст. та його першої Запорозької (Базавлуцької) Січі кінця XVI - першої половини XVII ст. з урахуванням впливу на даний процес умов Великого Степового Кордону України та правових актів Речі Посполитої. З'ясовано причини, які змусили Б.Хмельницького відродити у 1652 р. Чортомлицьку Запорозьку Січ, реконструйовано її організаційну структуру. Визначено відмінності у структурі Чортомлицької Запорозької Січі у порівнянні з Базавлуцькою, знищену польською армією у 1638 р. Обгрунтовано рицарську гіпотезу утворення Запорозької Січі наприкінці XVI ст., а також походження й еволюції етнічних структур українського козацтва кінця XV - середини XVII ст. відповідно до теорії Л.Гумильова.

  Скачати повний текст

Доведено, що мир і безпека людства можливі лише за умови існуючого, історично детермінованого універсального міжнародного правопорядку, ідея встановлення якого виникла в процесі роботи Вестфальського конгресу 1643 - 1648 рр. та була реалізована шляхом підписання Оснабрюцького та Мюнстерського договорів 1648 р. На прикладі державно-правового устрою Священної Римської імперії німецької нації проаналізовано модель монополярного європейського правопорядку як попередника вестфальської конфігурації міжнародного права. Запропоновано концепцію існування лабільної системи впливових сил та держав у Європі XVII ст. Показано місце та роль Московської держави, а також запорізького козацтва та народів Закарпаття у зазначеній лабільній системі. Уперше у вітчизняній науці міжнародного права висвітлено правові засади того універсального правопорядку, який стабілізував міжнародні відносини у XVII - XVIII ст. Зроблено висновок щодо наявності "вестфальських" коренів таких інститутів міжнародного права як міжнародно-правове визнання, мирні способи розв'язання міжнародних спорів, відповідальність у міжнародному праві, гарантії виконання міжнародних договорів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто взаємовідносини волзького, гребінського, терського, українського та яїцького козацтв XVI - середини XVII ст. З'ясовано витоки, наріжні підвалини, принципи функціонування, прояви міжкозацьких взаємин та потенціал їх впливовості. Досліджено генезу козацтв Волги, Дону, Терека, а також Яїка. Вперше запропоновано цілісну концепцію взаємин козацьких спільнот Східної Європи XVI - середини XVII ст. Встановлено, що міжкозацькі стосунки були вагомим самостійним чинником, проаналізовано їх вплив на розвиток козацьких спільнот та міжнародних взаємин у регіоні. Значну увагу приділено суперництву Москви та Речі Посполитої за гегемонію у Східній Європі, українському питанню, кримсько-турецьким протиріччям, кавказькій політиці Москви, а також проблемі васалітету Орди Великих ногаїв.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу історичних праць українських і російських авторів XVIII - початку XXI ст. з'ясовано ступінь дослідження історії відносин українських і донських козаків наприкінці XV - початку XVIII ст. Визначено основні групи історіографічних джерел з історії запорізько-донських стосунків зазначеного періоду. Виокремлено основні етапи розвитку поглядів науковців щодо даної проблеми. Наведено результати досліджень відносин українських і донських козаків на різних етапах розвитку історіографії. Визначено основні аспекти дослідження зазначеної проблеми в українській і російській історіографії. Здійснено аналіз особливостей висвітлення в історичній літературі стосунків обох козацьких спільнот. Виявлено внесок різних авторів у вивчення цієї проблеми. За результатами досліджень сформульовано можливі перспективні напрямки науковоі розробки питань з історії стосунків українських і донських козаків.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано й експериментально перевірено систему особистісно орієнтованого виховання старшокласників на військово-козацьких традиціях у процесі їх допризовної підготовки та комплекс педагогічних умов для її функціонування. Запропоновано механізм вирішення загальнодержавного завдання щодо оновлення мети, змісту та технології формування в старшокласників готовності до захисту Вітчизни. Наведений механізм базується на концепції і комплексній програмі виховання допризовників на військово-козацьких традиціях, побудованих на принципах особистості орієнтації цього процесу. Зміст допризовної підготовки розширюється завдяки досвіду формування у старшокласників цінностей українського козацтва й емоційно-вольового ставлення до них. Комплекс відповідних цінностей міститься у Кодексі честі захисника Вітчизни. Методи, прийоми та засоби національно-патріотичного виховання своїми цільовими орієнтирами мають усі компоненти цього змісту.

  Скачати повний текст

З'ясовано організаційно-функціональну структуру, особливості комплектації, мобілізації, управління, бойової підготовки та забезпечення Війська Запорізького періоду Нової Січі та визначено місце запорізького козацтва в системі збройних сил Російської імперії. Реконструйовано бойовий шлях і конкретизовано особливості військової служби підрозділів Війська Запорізького у ході російсько-турецьких війн 1735 - 1739 рр. та 1768 - 1774 рр. Визначено ступінь відповідності бойових традицій і воєнного мистецтва Запорізького козацтва європейській воєнній теорії та практиці XVIII ст. Висвітлено роль бойового досвіду запорізького козацтва періоду Нової Січі у боротьбі з турецько-татарськими військами у подальшому розвитку воєнної справи України та Росії.

  Скачати повний текст

Доведено, що військова справа в слобідських полках розвивалася в руслі загальноукраїнської козацької традиції, але їй була притаманна і певна специфіка (першорядна роль кінноти, фортифікацій тощо). Показано вплив військового критерію на процес заселення Слобідської України XVII - XVIII ст., досліджено зміни, що відбувалися в козацькому середовищі в цей період під впливом все тіснішої інкорпорації даного війська до загальноросійських імперських військових структур. Проаналізовано військову організацію, комплектування, забезпечення, роди військ та озброєння слобідського козацтва. Приділено увагу історії воєн і збройних конфліктів XVII - XVIII ст., у яких брали участь слобідські козаки, що залучалися до численних обтяжливих походів як досвідчена та ефективна іррегулярна кіннота.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження інтеграції військових обивателів Слобідської України до суспільства Російської імперії у другій половині 1760-х рр. - 1790-х рр. На підставі вивчення значного масиву фактичного й аналітичного матеріалу визначено два основні напрямки інтеграційного процесу, якими є обмеження сфери дії станових привілеїв, покладання на військових обивателів нових натуральних повинностей і грошових зборів, а також зміни в адміністративному підпорядкуванні колишнього слобідського козацтва; перехід до інших категорій населення імперії, зокрема, до купецтва, міщанства та цехових ремісників, а також чиновництва та дворянства. Обгрунтовано твердження, що інтеграція військових обивателів до імперського суспільства не була спричинена цілеспрямованою політикою імперського уряду або слобідської губернської влади, а натомість, стала опосередкованим наслідком інституціональної інтеграції регіону до складу імперії. Зроблено висновок, що у соціокультурній площині інтеграція до імперського суспільства означала для військових обивателів істотне зниження їх соціального статусу у порівнянні з позицією у соціальній ієрархії суспільства слобідських поляків. Встановлено, що загальним наслідком соціальних перетворень, які здійснювалися імперським урядом у Слобідській Україні у 1760 - 1790-х рр., було посилення фрагментованості суспільства та різке зростання кількості соціальних конфліктів.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено військові традиції українських козаків на межі XIX - XX ст. та їх відродження у новітню добу. Доведено збереження та використання військових традицій українських козаків на межі XIX - XX ст. у козацькому родовому середовищі на Кубані, в якому домінували українці. Показано суттєвий вплив на збереження військових традицій українського козацтва їх юридичного підтвердження Російською імперією. З'ясовано, що важливою складовою українських військових козацьких традицій є бойове мистецтво, виникнення й існування якого обумовлювалось військовими засадами буття козацької верстви. Проаналізовано військово-тактичні досягнення українських козаків та запозичення відповідних навичок і вмінь іншими козацькими, а також російськими й польськими кінними формуваннями. Виявлено переваги прикладного змісту особистого козацького бойового вишколу та мистецтва в кінці XIX - першій половині XX ст. у порівнянні з військомим досвідом кавалеристів провідних країн Європи. Виокремлено основні періоди відродження військово-козацьких традицій у новітні часи, що закономірно співпали з визначальними подіями історії України (революцією 1917 - 1920 рр., Другою світовою війною, становленням незалежної держави). З'ясовано, що даний зв'язок обумовлений впливом козацької спадщини на формування та реалізацію української національної ідеї. Встановлено, що за умов революційних зрушень (1917 - 1920 рр.) на українських етнічних землях відбулись найбільш широкомасштабні спроби відродження військово-козацьких традицій у новітню добу, що свідчить про їх загальнонаціональне значення. Досліджено участь козацьких формувань у бойових діях у період Другої світової війни, зокрема, проаналізовано досвід використання військово-прикладних традицій козаків. Зроблено висновок про обмеженість спроб відродження військово-козацької спадщини. Доведено, що брак знань та недалекоглядність більшості активістів сучасного козацького відродження перешкоджають комплексній трансформації українських військово-козацьких традицій у прийнятні для сьогодення форми.

  Скачати повний текст

Досліджено військово-політичну діяльність видатних українських гетьманів П. Сагайдачного та Б. Хмельницького у контексті створення та розвитку українського козацького війська за умов захисту українських земель і їх звільнення від чужоземного панування. Проведено порівняльне вивчення військово-політичної діяльності гетьманів і з'ясовано, що саме завдяки їх зусиллям в Україні була створена якісно нова армія, яка відрізнялась від інших тогочасних військових формувань принципами організації, навчання, комплектування та виховання вояків і мала власну козацьку школу воєнного мистецтва. Розкрито роль П. Сагайдачного та Б. Хмельницького у становленні та використанні українського козацького війська у досліджуваний період. Охарактеризовано соціально-економічне становище козацтва у першій половині XVII ст., висвітлено погляди П. Сагайдачного та Б. Хмельницького на досягнення прав і вольностей козацтва за умов польського панування та утвердження незалежного державного статусу українських земель. Проаналізовано військово-політичні концепції П. Сагайдачного та Б. Хмельницького, визначено їх відмінності у порівнянні з аналогічними теоріями іноземних держав даного періоду.

  Скачати повний текст

Досліджено один з найважливіших періодів історії українського козацтва, коли відбулось його становлення як недержавних збройних сил українського народу і воно появилось на міжнародній арені як самостійний віськово-політичний фактор, з чим мусили рахуватися всі сусідні країни. На основі нових джерел розглянуто боротьбу козаків проти Османської імперії і Кримського ханства, походи в Молдавію їх участь у війнах Великого кн. Литовського і Речі Посполитої проти Московського царства, взаємовідносини козацтва і влади. Велику увагу приділено дипломатичним проблемам, які через діяльність козацтва виникали у Польщі в стосунках з Кримом, Туреччиною і Молдавією, першим спробам встановлення контактів козацтва з урядами європейських країн. Події висвітлено в широкому контексті історії Великого Кордону і міжнародних відносин другої половини XVI ст.

  Скачати повний текст

Висвітлено один з основних напрямків дослідницької діяльності одеського вченого А.О.Скальковського (1808 - 1898), пов'язаний з вивченням особливостей історії Південної України. Особливу увагу приділено історіографії проблеми. Розглянуто проблематику та концептуальні аспекти досліджень А.О.Скальковського, обгрунтовано їх науковий характер (в першій половині XIX). Розглянуто широке коло архівних та друкованих джерел. Встановлено, що історик зробив помітний внесок у комплексне і спеціальне (стосовно історії м. Одеси, заселення краю тощо) дослідження нової історії регіону, підніс на новий рівень вивчення релевантної історії Південної України, проблеми загальноукраїнської історії, запорозьке козацтво та гайдамаччину.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розподілу петрогенних і малих елементів у породах девонського магматичного комплексу, а також взаємопов'язаних з ними окремих метасоматичних утвореннях зони зчленування Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) з Приазовським мегаблоком Українського щита (УЩ). Проведено співставлення петрохімічних характеристик порід девонського магматичного комплексу району, що дослідувався, з іншими подібними утвореннями Східного Приазов'я (Хомутовсько-Ростовська структура, штоки "Зірка"), ДДЗ (Білоцерківський виступ), Прип'ятської западини. Установлено певні закономірності розподілу петрогенних і малих елементів у окремих субкомплексах девонського магматичного комплексу. Досліджено геохімічні характеристики, розподіл ізотопів вуглецю та кисню в карбонатитопобідних породах зони зленування. Зроблено висновок, що на території зони зчленування поширені магматичні та метасоматичні карбонатити. Визначено, що за ізотопним складом вуглецю та кисню, розподілом петрогенних і малих елементів магматичні карбонатити подібні докарбонатитів інших регіонів світу; геохімічні та ізотопно-геохімічні особливості метасоматичних карбонатитів відображають успадкування складу порід, за якими вони утворились. На підставі цих даних установлено спеціалізацію субкомплексів девонського магматичного комплексу: першого субкомплексу - титанова спеціалізація, другого - поліметалічна, третього - рідкісні, рідкісноземельні елементи, глиноземні руди. Виявлено найбільш перспективні рудоносні ділянки: Покрово-Киреївська й Александринська структури. Зазначено, що на південному фланзі зони зчленовування можливі знахідки алмазовміщуючих трубок вибуху.

  Скачати повний текст