На підставі вивчення широкого кола джерел, більшість з яких вперше введено до наукового обігу, комплексно проаналізовано благодійну діяльність Православної Церкви в Харківській єпархії наприкінці XVIII - поч. ХХ ст. Визначено основні напрямки, форми та масштаби церковної та монастирської доброчинності, виявлено механізм створення, управління та фінансування органів станової, церковно-громадської опіки, парафіяльних та єпархіальних благодійних закладів і товариств Православної Церкви. Встановлено рівні взаємодії духовного відомства та світських установ у здійсненні благодійних ініціатив. Розкрито особистий внесок православного духовенства у підтримку народної освіти, у здійсненні матеріальної допомоги населенню та організації зборів пожертвувань. Висвітлено особливості доброчинної діяльності Церкви під час воєнних дій та стихійних лих. Доведено, що благодійна діяльність Православної Церкви в Харківській єпархії проявлялась у тісному взаємозв'язку із загальними тенденціями розвитку держави та суспільства, але мала власні регіональні особливості.

  Скачати повний текст

Розроблено методи, алгоритми, програмне забезпечення та методики проектування конструкцій богослужбового одягу візантійсько-слов'янського обряду. Створено інформаційну базу процесу проектування одягу для духовенства. За результатами досліджень розроблено систему споживчих вимог щодо показників рівня якості канонічного одягу та визначено номенклатуру цих показників. Для розробки програмного забезпечення процесу проектування даного одягу створено методику визначення абсолютних величин будь-яких індивідуальних розмірних ознак чоловічої фігури за мінімальною кількістю вихідних даних. Розроблено алгоритм задавання та побудови поверхні опорної зони верхнього богослужбового одягу як найбільш складного геометричного об'єкта та проблемного щодо ергономічної відповідності фігурі людини. Розроблено алгоритм побудови розгорток поверхні фелона за індивідуальними антропометричними параметрами споживачів.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємини між Греко-католицькою (ГКЦ) та Римо-католицькою церквами (РКЦ) у контексті суспільно-політичного, національного та духовного життя українського порубіжжя 1939 - 1946 рр. Висвітлено еволюцію державної політики в релігійній і етноконфесійній сферах залежно від геополітичних обставин і воєнних подій. Проаналізовано позицію греко-католицьких і римо-католицьких ієрархів і духовенства щодо протистояння своїх вірних у період війни. Розкрито релігійний аспект українсько-польського трансферу 13939 - 1946 рр. На підставі результатів дослідження зроблено висновки, що трансформація відносин між ГКЦ і РКЦ у роки Другої світової війни здійснювалась під впливом суспільно-політичних чинників. Етноконфесійні зміни на українсько-польському порубіжжі у 1939 - 1946 рр. певним чином зумовили сучасну національну та релігійну ситуації в Україні та Польщі.

  Скачати повний текст

Узагальнено та проаналізовано нормативно-правові акти, постанови партійних органів, які визначали основні принципи контролю та регламентації з боку держави діяльності релігійних організацій в Криму в 1940 - 1960 рр. Аргументовано прийняття низки інструкцій, що санкціонували протиправні дії влади, визначено новий правовий статус Російської православної церкви (РЦП), простежено хід виконання цих документів. Досліджено й узагальнено форми та методи діяльності партійних організацій, державних органів стосовно антирелігійної роботи, яка фактично перетворилась у боротьбу з релігійними організаціями. Висвітлено особливості антирелігійної роботи в Криму, зокрема обгрунтовано тезу, що вона проводилась за умов діяльності різних релігійних конфесій та багатонаціонального складу населення півострова. Простежено генезис діяльності нового інституту державної влади - Ради у справах РПЦ при Раді Міністрів СРСР та її підрозділу - уповноваженого Ради по Кримській області. Проведено періодизацію основних етапів руйнації релігійних організацій у Криму. Установлено основні напрямки боротьби з ними: економічні утиски духовенства; знищення матеріальної бази конфесій; розкольницьку діяльність серед духовенства та віруючих; постійні переслідування церковнослужителів та репресії серед них. Узагальнено та викладено характеристику трагічних наслідків закриття та знищення православних храмів, монастирів, пам'ятників архітектури зазначеного періоду в Криму.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження процесів виникнення, функціонування та еволюції різних моделей державно-церковних відносин в Україні у 1917 - 1930 рр. Представлено найбільш повну історіографію проблеми, у науковий обіг введено нові, переважно архівні, джерела. Встановлено причини розколу православної церкви, загальні риси та специфічні особливості різних церковно-релігійних течій. Досліджено розвиток взаємовідносин державних і церковних владних структур. Проаналізовано програмні настанови політичних партій щодо церковно-монастирської власності, зокрема українських національних урядів 1917 - 1920 рр. Розглянуто діяльність органів радянської влади, спрямовану на руйнування економічних підвалин православної церкви. Висвітлено церковне життя, діяльність релігійних громад і парафіяльного духовенства. Вивчено процес формування правової основи державно-церковних відносин в УСРР та обмеження політичних та економічних прав духовенства. Досліджено особливості утворення та функціонування радянських органів антирелігійної пропаганди, проаналізовано основні напрями та форми їх діяльності, показано роль даної системи у тотальному наступі більшовицької партії на православну церкву, сутність і структура якої на початку 1930-х рр. зазнала кардинальних деформацій. Сформульовано рекомендації щодо удосконалення та подальшої гармонізації державно-церковних відносин в Україні, визначено перспективні напрямки наукового дослідження у даній сфері.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження діяльності Генеральної греко-католицької духовної семінарії у Львові у 1848 - 1914 рр. як головної інституції богословської освіти греко-католицького духовенства Галичини. З'ясовано, що виховання кліру в семінарії поєднувалося з обов'язковим навчанням на богословському факультеті Львівського університету, найбільш здібні богослови продовужували освіту у Відні, Інсбруку, Римі. Виявлено, що на межі XIX та XX ст. серед настоятелів семінарії та її вихованців різко зросла кількість вихідців з нижчих соціальних станів (селян) і сформувалась система студенстьких товариств з різноманітними статутними цілями та характером діяльності. Проаналізовано вплив даної тенденції на інтелектуальне становлення семінаристів і подальший розвиток інституції в цілому.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні заходи російського уряду, спрямовані на різке обмеження діяльності Унійної церкви й остаточне її вилучення з суспільного життя регіону. Висвітлено ставлення духовенства та вірних Греко-уніатської церкви до процесу навернення уніатів на православ'я. Відображено структуру "нової" Луцької уніатської єпархії у 1798 - 1828 рр., та зміни, які відбувалися в церковно-адміністративному поділі після ліквідації даної єпархії. Визначено матеріальне забезпечення унійних парафій, соціальне походження парафіяльного духовенства, його рівень освіти та матеріальне становище. Уточнено кількість греко-уніатських парафій і парафіян у них в різні роки існування Луцької уніатської єпархії. З'ясовано становище василіанських монастирів у Правобережній Україні та виявлено особливості урядової політики щодо них. Розкрито культурно-освітню та благодійну діяльність Греко-уніатської церкви.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено громадянсько-політичні позиції українського православного, римо-католицького та греко-католицького духовенства Правобережної України наприкінці XVIII - середині XIX ст. З використанням великої кількості джерел з'ясовано участь церкви в польському та українському національно-визвольному русі на Правобережжі та реакцію уряду на неї, а також заангажованість духовенства в діяльності таємних організацій на Правобережній Україні. Здійснено корекцію усталених у літературі поглядів на окремі аспекти тогочасної церковної історії, зокрема, стосовно першої (1794) й другої (1839) кампаній щодо приєднання уніатів до православної церкви, а також спробу реконструювати заходи уряду щодо одержавлення церкви на Правобережній Україні та їх конкретні результати.

  Скачати повний текст

Грунтовно проаналізовано архівні документи та наукові літературні джерела та висвітлено процес формування українського військового священицтва у перших національних частинах XIX ст. та у легіоні Українських Січових Стрільців у складі австрійської армії у роки Першої світової війни 1914 - 1918 рр. Вивчено організацію, структуру та діяльність православного військового духовенства козацького війська, Збройних сил Центральної Ради, Української Держави, Української Народної Республіки за доби національно-визвольних змагань 1917 - 1921 рр. Досліджено й охарактеризовано військовий і правовий статус польового духівницва Галицької армії Західно-Української Народної Республіки, проаналізовано його організацію та структуру, форми та методи діяльності, стосунки з православними панотцями Армії УНР у визвольних війнах 1918 - 1920 рр. Зроблено спробу показати організацію забезпечення релігійних потреб вояків українських формацій Другої світової війни. Об'єктивно охарактеризовано діяльність капеланів української Повстанської Армії у роки II Світової війни.

  Скачати повний текст

Досліджено військово-політичну, адміністративно-господарську та духовно-культурну діяльність князів, бояр і педставників вищого духовенства Переяславля Руського в контексті з позиції їх впливу на суспільно-політичне життя Русі другої половини ХІ - середини ХІІІ ст. Вперше проаналізовано життєдіяльності всієї еліти Переяславля Руського та висвітлено її роль в історії Русі. На основі аналізу масиву літописних, агіографічних, археологічних, сфрагістичних та топонімічних джерел з'ясовано місце переяславської еліти в суспільно-політичному житті Русі, а також вплив Переяславля Руського на формування становлення представників цієї еліти та на їх подальшу долю.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення суспільної еліти Правобережної України за нових політико-соціальних умов Російської імперії. Проаналізовано становище політичної, духовної та культурної еліти Правобережжя. Доведено, що заможна шляха та російське дворянство становили політичну еліту регіону; православне духовенство як носій державності та духовності набуло статусу духовної еліти; інтелігенція Правобережжя, у складі якої до першої третини XIX ст. домінували поляки, була основою культурної еліти. Простежено процес набуття привілейованості шляхти за нових політичних умов у результаті поширення на неї статусу благородного російського дворянства. З'ясовано, що до польського повстання 1830 - 1831 рр. з одержанням дворянського статусу місцева шляхта продовжувала відігравати провідну роль в усіх сферах життєдіяльності правобережного суспільства. Встановлено, що після повстання соціальна структура Правобережної України була реорганізована за зразком імперської відповідно до російського законодавства.

  Скачати повний текст

Визначено передумови та доведено закономірність появи Кормчих на території Київської Русі. Класифіковано правові норми та джерела Єфремівської Кормчої за ознакою переробленості, проаналізовано причини та цілі змін у змісті та складі правових норм Кормчих. Обгрунтовано комплексну процедуру формування змісту їх списків. Доведено, що способом систематизації нормативно-правових актів Кормчих книг, зокрема, Єфремівської, була кодифікація. Проведено аналіз правових норм Єфремівської Кормчої за п'ятьма групами за суб'єктами та об'єктами правовідносин, які вони врегульовували, та визначено правові статуси представників вищого духовенства, нижчого духовенства та монахів, усіх кліриків, мирян та всіх членів християнської громади Київської Русі за нормами Єфремівської Кормчої як джерела права Київської Русі, вплив церковного права на світське. Досліджено принципи та правові норми, які поширилися на території Київської Русі у змісті Єфремівської Кормчої та закріпилися у правовій системі України сьогодення.

  Скачати повний текст

Вперше в українській історіографії досліджено передумови створення, організаційно-правові засади функціонування, основні етапи становлення та розвитку Ізмаїльсько-Бессарабської старообрядницької єпархії, з'ясовано причини її ліквідації. Визначено роль старообрядців-переселенців у колонізації Південної Бессарабії. Описано механізм управління приходами старообрядницької єпархії, розглянуто особливості функціонування монастирів, охарактеризовано їх матеріальне забезпечення. Досліджено процес формування духовної та матеріальної культури Ізмаїльсько-Бессарабської старообрядницької єпархії. Висвітлено освітню, богословську та місіонерську діяльність старообрядницького духовенства та визначено специфічні риси старообрядницької родини Ізмаїльсько-Бессарабської єпархії.

  Скачати повний текст

Розглянуто історіографію українського національного руху в Галичині XIX - початку XX ст. Виявлено й охарактеризовано методологічні та концептуальні засади наукових досліджень, показано вплив ідеологічних догм і стереотипів на формування наукових уявлень з історії національного руху галицьких українців. Показано, що українська та зарубіжна історіографія розкрила не лише цілісну картину розвитку українського руху в підавстрійській Східній Галичині, але й досліджувала окремі його аспекти: діяльність перших просвітницьких гуртків і громадських організацій, розвиток галицького русофільства та народовста, виникнення політичних партій і традицій парламентаризму, участь духовенства, селянства, студентства та інтелігенції в національному русі. Обгрунтовано необхідність подальшого вивчення й інтерпретації таких наукових проблем, як вплив українського середовища у Відні на розвиток національного руху в краю, походження та сутність полонофільської й австрорусинської течій, трансформація модерної української ідеї, діяльність протопартійних організацій в Галичині. Проаналізовано праці українських і зарубіжних учених й виявлено дискурсійні питання, які залишаються актуальними для історіографії українського руху в Галичині XIX - початку XX ст., а саме: хронологічні межі та періодизацію національного відродження, походження та сутність галицького русофільства та австрорусинства, роль греко-каталицького духовенства в національному русі, феномен Галичини як "П'ємонту України".

  Скачати повний текст

Досліджено організацію та діяльність Херсонської єпархії у 1775 - 1918 рр. Розглянуто соціально-економічні та політичні передумови її створення, зміни у чисельності православного населення на Півдні України в останній третині ХVІІІ ст., що призвели до заснування 9 вересня 1775 р. Слов'янської та Херсонської єпархій, простежено її розвиток з кінця ХVІІІ до початку ХХ ст. Проаналізовано діяльність єпархіального духовенства в боротьбі з сектантством і розколом, утвердженні православ'я в регіоні, поширенні початкової освіти серед населення через церковно-приходські школи та школи грамотності. Висвітлено господарську діяльність монастирів і роль вищого керівництва єпархії - архієпископів у справі визначення майбутнього церкви краю та її розвитку. Акцентовано увагу на кризових явищах в православній церкві, які особливо проявились під час російської революції 1905 - 1907 рр. та української національно-демократичної революції 1917 - 1918 рр.

  Скачати повний текст

Досліджено основні тенденції та закономірності становлення правописного та граматичного кодексів української літературної мови у першій третині XX ст., проаналізовано особливості реалізації кодифікованих у них норм у текстах публіцистичного та художнього стилів, а також лексикографічних працях. Визначено основні чинники лінгвокодифікації, розкрито специфіку лінгвістичної свідомості мовознавців першої третини XX ст., досліджено вплив на її формування ідей романтизму та позитивізму, мовної практики Т. Шевченка. Показано роль у даному процесі українських шкіл, театрів, православного духовенства, україномовної періодики. Проаналізовано проблеми становлення правописного кодексу української літературної мови, висвітлено історію формування правописів 1918, 1921 та 1928 рр., розкрито їх особливості. Розглянуто шляхи вирішення основних дискусійних питань орфографії у контексті тогочасної мовної практики. Проаналізовано особливості граматичної кодифікації української літературної мови, зокрема, розглянуто проблеми виокремлення, опису та термінологічного позначення лексико-граматичних класів слів у граматиках різних типів, дискусійні питання відмінювання та вживання окремих частин мови, а також синтаксичної кодифікації.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено стан, основні етапи та тенденції розвитку Російської Православної Церкви (РПЦ) в Україні останньої чверті XIX ст. Проаналізовано особливості еволюції адміністративно-територіальної структури та системи управління православної церкви в Україні. Виявлено специфіку кадрового забезпечення єпархії, яке передбачало врахування націнального чинника, а саме: серед єпископату, середньої ланки управління (благочинній) і духовних навчальних закладів переважали етнічні росіяни або випускники академій і семінарій , які функціонували поза межами України. З'ясовано характер взаємодії православної церкви з іншими, зокрема, римо-католицькою та сектантськими конфесіями. Зроблено висновок про наростання міжконфесійного протистояння за умов збереження панівного статусу РПЦ і статусу "терпимих" і "нетерпимих" іноконфесійних організацій. Доведено, що під впливом ліберальних реформаційних процесів, наявних у суспільстві на етапі 1861 - 1874 рр., православна церква зазнала не лише внутрішніх змін ліберального (до початку 1880-х рр. і консервативного (до 1905 р.) спрямування, але й значно активізувала свою участь у суспільних і національних процесах, зокрема відбулось залучення православного духовенства до системи місцевого самоуправління, а також мала прояв його суперечлива реакція на процеси українського національного відродження.

  Скачати повний текст

Проаналізовано інституційно-конфесійні та переважно негативні та трагічні для українців етноконфесійні трансформації на Правобережній Україні та на західних українських - автохтонних і етнічних землях у XIX - першій половині XX ст. (до 1945 р.). Відзначено, що "обрусение" - дискурс самодержавно-церковної політики в XIX ст. - нівелювало національні особливості культурного та релігійного життя українців на Правобережній Україні. Істотні трансформації церковного, національного та культурного життя відбувалося в Галичині та Закарпатті під австро-угорською, мадярською та польською владою, але найглибшими й найтрагічнішими були на теренах етноконфесійного прикордоння - на Холмщині, Підляшші, Лемківщині. Зауважено, що у період Другої світової війни (1939 - 1945 рр.) під церковно-релігійне життя України було закладено "міну сповільненої дії", якою став насильницький перехід частини ієрархів і духовенства Православної церкви в західних областях України під юрисдикцію Московської патріархії. Саме це значною мірою спричинило в період німецької окупації розкол і конфронтацію в Українському православ'ї, утворення ворогуючих церков - Автономної православної церкви та Української автокефальної церкви. Зазначено, що окупаційна німецька політика щодо церков і релігійних груп в Україні мала на меті усіма засобами перешкоджати встановленню єдиної Української православної церкви. Показано, що німецька окупаційна влада ефективно протидіяла становленю Києва як центру українського православного життя та виокремленню з середовища православних ієрархів авторитетного лідера, який був би здатним очолити рух за встановлення канонічного статусу Київської митрополії та таким чином консолідувати всі течії Українського православ'я, остаточний демонтаж усієї системи керування православним церковним життям в Україні й тотальне його підпорядкування окупаційній адміністрації на початку 1943 р. спричинили далекосяжні наслідки. Зазначено, що до повернення в Україну радянської влади інституціалізаційно-конфесійна трансформація всього православного комплексу дійшла до такого ступеня, яка дозволила без зайвих зусиль формалізувати його в межах Руської православної церкви та нав'язати йому таку модель іманентного виживання, яка цілком влаштовувала радянську тоталітарну систему. Зроблено висновок, що наслідки цих історичних інституалізаційно-конфесійних та етноконфесійних трансформацій мають дискурсну рефлексійність на сучасний стан та тенденції розвитку православ'я в незалежній Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано культуру та побут української сільської інтелігенції Галичини кінця XIX ст. - 1930-х рр. Досліджено джерела та шляхи формування сільської інтелігенції, її походження, соціальну структуру та матеріальне становище. Охарактеризовано духовну культуру представників інтелігентного прошарку: освітні традиції, сім'ю та родинні свята, громадський побут. Розкрито специфіку матеріальної культури, а саме одяг, харчування, житло та господарство. Доведено, що побут духовенства й учительства поєднував елементи міської та сільської культур. Показано, що сільська інтелігенція відіграла велику роль у покращенні побуту селян, адже вона була тим посередником, завдяки якому в село проникали модерні ідеї та західні культурні впливи.

  Скачати повний текст

Зазначено, що Львівський церковний собор 1946 р. розглядається як прагнення комуністичної влади формально легітимізувати церковну монополію підконтрольної Російської православної церкви на західноукраїнських землях, встановити таким чином повний ідеологічний контроль над духовним життям західних українців. Встановлено, що його проведення мало завершити нищення УГКЦ як національної релігійної структури, що своїм існуванням перешкоджала утвердження комуністичного режиму. Зазначено, що у боротьбі з греко-католиками використовувався широкий арсенал ідеологічних, репресивних і адміністративних методів, головну роль у реалізації політики комуністичного керівництва відіграли органи державної безпеки. Показано штучність розриву унії та процесу "возз'єднання" з РПЦ, репресивні механізми впливу держави на ієрархів, священиків і віруючих УГКЦ, жертовну готовність греко-католицького духовенства відстоювати свою віру всупереч офіційній політиці радянської влади.

  Скачати повний текст