Розкрито сутність поняття милосердя, проаналізовано історико-педагогічний аспект проблеми, визначено компоненти (афективний, когнітивний, аксіологічний і праксеологічний), критерії та показники - емоційно-чуттєве сприйняття милосердя як найвищої загальнолюдської цінності (здатність співпереживати, співчувати, отримувати позитивні емоції від милосердних проявів); розуміння сутності милосердя та здатність до милосердних проявів (уявлення щодо милосердя та способи його прояву, уміння провести правильний моральний вибір, здатність усвідомити й обгрунтувати його); інтерес і потреба, ціннісні та соціальні установки щодо проявів милосердя (здатність розрізняти позитивні і негативні вчинки, виокремлювати ситуації і суб'єкти, які потребують милосердя, наявність переконань щодо необхідності милосердя); наявність досвіду милосердної поведінки з власної ініціативи (здатність до альтруїстичних учинків, обмеження власних бажань на користь іншого, уміння вибрати доречний і адекватний спосіб прояву милосердя) та рівні (нульовий, низький, середній, високий) прояву милосердя у дітей молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

Проаналізовано семантичні мотивації лексичних назв емоцій у сучасній українській літературній мові. Уперше цілісно відтворено походження назв емоцій. Встановлено тематичні групи лексики, на базі яких з'являються назви. Виявлено метонімічні та метафоричні моделі, відповідно до яких номінуються емоції. Визначені закономірності підкріплено семантичними паралелями з інших слов'янських і неслов'янських мов, а також даними синтаксичної та фразеологічної сполучуваності лексичних назв емоцій. На основі психологічних знань про емоції наведено пояснення семантичних мотивацій. Запропоновано нові підходи до деяких остаточно невирішених проблем загальної теорії внутрішньої форми слова.

  Скачати повний текст

Проаналізовано духовно-ціннісні орієнтації особистості у контексті філософсько-релігійних традицій. Доведено, що релігійні цінності є не єдиною основою для становлення моралі та моральності в Україні. Значну увагу приділено динаміці світоглядних орієнтацій української молоді. У процесі дослідження з'ясовано проблеми зіткнення інтересів буддизму, ісламу, християнства, ідуаїзму, нетрадиційних культів на теренах сучасної України. Розкрито специфіку функціонування релігійних цінностей у культурі українського народу, зміни у світоглядних установах сучасної людини, проаналізовано характерні особливості вірувань, звичаїв, ритуалів, традицій. Визначено, що емоції, переживання, почуття, у тому числі релігійні, є духовними цінностями, а також основою для подальшого розвитку людини. Показано, що цінності конкретизуються за трьома рівнями: всезагального, загального, індивідуального.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність здійснення етичного виховання учнів основної школи на засадах біоетики у процесі вивчення живої природи. Розкрито зміст понять "етичне виховання", "біоетичне виховання", "біоетична вихованість". Розроблено систему біоетичного виховання учнів основної школи на засадах біоцентризму, системології, синергетики, екопсихології. Визначено педагогічні умови реалізації біоетичного виховання (суб'єктифікація об'єктів живої природи, аксіогізація форм життя, поєднання раціонального й емоційного пізнання, положень сучасної природничонаукової картини світу з етнокультурною). Розглянуто етапи виховної діяльності (пропедевтично-акумуляційний, мотиваційно-цільовий, інформаційно-процесуальний, рефлексивно-результативний), критерії (пізнавально-аналітичний, ціннісно-мотиваційний, діяльнісний) та рівні (високий, достатній, низький) біоетичної вихованості. Обгрунтовано механізм формування біоетичної вихованості, охарактеризовано його основні складові (комунікацію, емоції, мотиви, знання, ставлення, якості, поведінку). Розроблено методи, форми та засоби біоетичного виховання через суб'єктифікацію об'єктів живої природи. Визначено рівні ставлення до об'єктів живої природи (комунікативне - емоційне - відповідальне - ціннісне) й основні якості біоетично вихованої особистості (гуманність, доброта, відповідальність, співчуття, милосердя, співпереживання). Доведено ефективність розробленої методики біоетичного виховання учнів основної школи на засадах біоетики.

  Скачати повний текст

На базі формальної психологічної моделі емоційних станів розроблено формальну модель мімічних проявів даних емоційних станів - зроблено перехід від простору ознак, що описують базові емоції з точки зору ситуацій, в яких вони виникають, до простору ознак, які характеризують візуальну, мімічну складову для базових емоційних станів. Для уникнення неоднозначностей під час аналізу, зроблено перехід від феноменологічного визначення характеристичних мімічних ознак до певної їх формалізації за допомогою NURBS-кривих. Запропоновано загальну формальну модель мімічних проявів емоційних станів у вигляді простору ознак, визначено базис цього простору. Запропоновано нову мультимедійну технологію та засіб штучного інтелекту для аналізу мімічних проявів емоцій.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми кримінально-правової характеристики умисних вбивств за пом'якшуючих обставин з урахуванням вітчизняного та зарубіжного (Російська Федерація) досвіду. Визначено об'єктивні та суб'єктивні ознаки умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання, умисного вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини, умисного вбивства у випадку перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. У кримінально-правовому аспекті розглянуто поняття "фізіологічні пологи", "під час пологів", "відразу після пологів", "сильне душевне хвилювання", "афект", "емоції", "протизаконне насильство", "систематичне знущання", "тяжка образа", "суспільно небезпечне посягання", "безпосередньо після вчинення злочину". Розкрито зміст терміну "вбивство" та термінологічного звороту "початок кримінально-правової охорони життя людини". Запропоновано практичні рекомендації щодо правильного застосування статей 116, 117, 118 Кримінального кодексу України, висловлено пропозиції щодо їх удосконалення.

  Скачати повний текст

Досліджено засоби вираження мовленнєвої агресії у масмедійному політичному дискурсі України. Запропоновано визначення поняття "інвектива" у межах широкого підходу до цього явища. Сформульовано визначення поняття "інвективна тактика". На підставі аналізу сучасної російськомовної політичної газетної комунікації України визначено прийоми реалізації інвективної тактики, з'ясовано їх функціональне навантаження та мовленнєві маркери, а також виявлено лексико-фразеологічні та синтаксичні засоби реалізації інвективних намірів мовця. Визначено семантичні особливості стилістично маркованої лексики, метафор, лексичних новотворів, фразеологічних зворотів, деяких конструкцій експресивного синтаксису, що зумовлюють можливість їх використання як інвектив. З'ясовано існування в російській мові розвиненої системи інвективних засобів. Установлено широке використання одиниць цієї системи в українському масмедійному політичному дискурсі, намагання його учасників уникати найобразливіших одиниць і виражати негативну оцінку та негативні емоції з допомогою неоднозначних мовних засобів.

  Скачати повний текст

Установлено, що невротичні розлади у членів локомотивних бригад виникають у вигляді астено-вегетативних тривожно-фобічних обсесивно-фобічних, іпохондричних та істеричних реакцій доклінічного рівня. Як патогенні фактори, що провокують ці розлади визначено професійні шкідливі умови, переважно високе психо-емоційне напруження та суб'єктивне ставлення до нього, побутові психотравмувальні обставини, преморбідно скомпроментований грунт. Уточнено особистісний профіль і тип міжособистісної поведінки машиністів та їх помічників, що дозволяє прогнозувати дії в аварійній ситуації. Для профілактики невротичних розладів у членів локомотивних бригад слід обмежено приймати на роботу осіб з преморбідно скомпрометованим грунтом. Розроблено психокорекційну програму, яка містить заходи з нормалізації міжособистісних взаємодій машиніста та його помічника та дозволяє їм погасити небажані негативні емоції та негативні реакції за умов загрози аварійних ситуацій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано механізми вегетативного забезпечення станів тривоги та страху у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) за процесу вербального, рефлексогенного впливу та їх сполучення за умов ортопедичного лікування. Установлено динаміку розвитку станів тривоги та страху у таких хворих у передопераційний період, під час втручання та після завершення операції препарування твердих тканин зубів. Досліджено вегетативні емоції та стани тривоги і страху у стоматологічних хворих з АГ як причини, які перешкоджають своєчасному зверненню за ортопедичною допомогою. Уперше на підставі результатів клінічних і психологічних досліджень в ортопедичній стоматології запропоновано й обгрунтовано застосування психотерапевтичного комплексу для підготовки пацієнтів з АГ до препарування твердих тканин зубів.

  Скачати повний текст

Висвітлено психологічні особливості та закономірності діалогу в сучасній науці та виявлено зв'язок діалогу з такими явищами, як зовнішня та внутрішня мова, мислення та творчість, спілкування та конфлікт, особистість та відособлення, почуття й емоції. Виявлено гуманітарно-духовний зміст і теоретико-методологічний потенціал психології діалогу, які є основою інтерсуб'єктно-діалогічної парадигми в психологічній науці. Розроблено екзистенційно-онтологічну концепцію психології діалогу, у якій він розглядається в контексті "людинолюдського" буття у таких вимірах, як процес, подія, співбуття, самобуття та іншобуття. Визначено діалогічні концепції психологічних феноменів людського буття (взаємодії, конфлікту, ідентифікації, відособлення, потоку свідомості) та діалогічні інтерпретації екзистенційно-психологічних явищ (надії, провини, совісті, романтичності, молитви, щоденника). Досліджено природу багатьох екзистенційно-онтологічних явищ і феноменів духовно-особистісного буття людини. Проаналізовано принципи та форми практичної психології (психодіагностики, психотерапії, консультування). Теоретично обгрунтовано принципи та методи емпіричного діалогічного психологічного дослідження. Розроблено нові психодіагностичні методики інтерсуб'єктно-діалогічного дослідження та деякі методи та технології діяльності психолога в прикладій та практичній психології.

  Скачати повний текст

Висвітлено оцінно-емотивний аспект експресивності сучасних іспанських аналітичних статей. Запропоновано визначення аналітичної статті як прагматично-орієнтованого тексту оцінно-емотивного характеру, метою створення якого є здійснення мовленнєвого впливу на свідомість, почуття та емоції адресата з метою стимулювання змін у його світогляді та соціальній позиції. До групи аналітичних жанрів включено власне статтю, коментар, колонку, критику, листи до редактора та огляд преси. З'ясовано, що адресант є ключовою фігурою у створенні тексту, що знаходить відображення в акцентованому характері експресивності, відкритій оцінності та емотивній насиченості матеріалу. Показано роль оцінної програми як домінанти аналітичної статті, зокрема доведено, що негативна оцінка є частиною комунікативності стратегії адресанта. Показано можливості здійснення за допомогою аналітичної публікації глибокого взаємопроникнення таких лінгвопрагматичних аспектів експресивності, як оцінність та емотивність, що утворюють оцінно-емотивну домінанту. На підставі вивчення композиційно-змістової структури аналітичної статті у контексті прагматики встановлено прагматично навантажені композиційні блоки тексту (інтродуктивну та заключну частини). Розкрито значення різних видів повтору (морфемного, лексичного та синтаксичного) та їх комбінування, риторичних питань та діалогізмів як способів інтенсифікації оцінно-емотивної домінанти змісту висловлювання іспанської статті аналітичного жанру.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні умови оптимізації міжособистісних взаємин учнів молодшого шкільного віку. З'ясовано особливості впливу комунікативної компетентності на становлення особистості у даному віці. Доведено, що негативні емоції та несформованість у молодших школярів здатності регулювати їх вияв на початковому етапі навчання перешкоджають становленню конструктивних взаємин. Визначено умови організації розвивального, особистісно орієнтованого навчання учнів, що є підгрунтям навчальної співпраці: у процесі навчальної діяльності здійснення конструктивної взаємодії та наявність відповідного характеру міжособистісних взаємин. Запропоновано методичний інструментарій для діагностування проявів у молодших школярів особистісної тривожності й агресивної поведінки, що перешкоджають конструктивним взаєминам з однолітками. Показано, що сформованість певних особливостей саморегульованості особистості у молодшому шкільному віці визначає розвиток навчально-пізнавальної активності і є умовою особистісного зростання учнів. Розроблено програму оптимізації міжособистісних взаємин учнів на початковому етапі навчання шляхом розвитку їх комунікативної компетентності.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему особливостей емоційного розвитку дітей дошкільного віку залежно від соціально-психологічних умов виховання. Проаналізовано і визначено, що емоції становлять складне явище психіки, пов'язане з різними процесами та властивостями. Розкрито вплив біологічних і соціально-психологічних факторів на розвиток емоційної сфери дитини. Визначено чотири типи умов виховання, а саме: тільки в сім'ї, в сім'ї та дитячому садку, неповній сім'ї, дитячому будинку. Встановлено, що у структурі механізмів емоційного розвитку дітей незалежно від віку і статі провідною є загальна емоційність. Показано, що діти, яких виховують у дитячому будинку, відрізняються від інших дітей більш вираженою фрустрацією, агресивністю, конфліктністю та меншим проявом сором'язливості. Вони мають також певні труднощі у спілкуванні. Розроблено систему попередження та коригування емоційно-негативних проявів у дітей дошкільного віку та апробовано її в навчально-професійній підготовці студентів-психологів.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне обгрунтування й емпіричне вивчення соціально-психологічних чинників виникнення міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці. Розроблено й впроваджено тренінгову програму формування конфліктної компетентності сучасної молоді. Виявлено, що основний вплив на виникнення міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці має властивий особистості індивідуальний стиль спілкування, а також рівень конфліктності, взаємопов'язаний з іншими індивідуально-психологічними особливостями, та соціальний статус особистості у групі. Доведено, що значна кількість юнаків проявляє схильність до авторитарного стилю спілкування, прагне домінування, схильна до вибору компромісного стилю поведінки за конфліктних ситуацій, має недостатньо розвинені комунікативні й організаторські уміння, низький рівень саморегуляції у процесі спілкування, середній рівень конфліктності та високий рівень тривожності. Зазначено, що найбільш властивою формою агресивних реакцій є вербальна агресія. Більшість юнаків і дівчат мають низький соціальний статус у групі. Виявлено психолого-педагогічні умови запобігання й успішного розв'язання міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці, а саме: підвищення конфліктної компетентності особистості, оволодіння системою знань про закономірності сприймання людьми один одного у процесі спілкування, формування уміння адекватно виражати власні емоції та почуття, гнучкості у міжособистісній взаємодії, розширення самоусвідомлення. Розроблено й апробовано тренінгову програму формування конфліктної компетентності молоді.

  Скачати повний текст

Зроблено функціонально-прагматичний аналіз значення чеських прагматичних кліше (ПК) - міжрівневих одиниць, значення та призначення яких сформовано мовою та мовленнєвою системами. Запропоновано сприймати значення ПК як відносно стабільно організовану референційну, емоційну та функціонально-смислову інформацію, одержану на перетині семантики та прагматики, зумовлену контекстуальністю та призначенням впливати на емоції, інтелект і поведінку комунікантів. Відзначено, що комунікативно-прагматична типологія ПК грунтується на функціонально-семантичних критеріях, насамперед на актомовленнєвих (ілокутивних) функціях. На цій підставі виділено ПК звертання, знайомства, вітання, прощання, ритуального та неритуального запиту інформації, привертання уваги, метатекстові оператори, прохання, пропозиції, запрошення, поради, похвали, компліменту, подяки, вибачення, згоди, незгоди, у межах яких виявлено додаткові ілокутивні підтипи. На базі спорідненості функціональних ознак утворено метакомунікативні, спонукальні, оцінні, співпереживання та негопозитивні ПК. Зроблено висновок, що кожен смисловий різновид грунтується не тільки на притаманних йому типізованих семантичних елементах пресупозиції вживання та функціях, а й на мовних і немовних індикаторах функцій, а також синтагматичних і парадигматичних зв'язках з іншими ПК.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню мовної репрезентації емотивності у текстах новел Д. Г. Лоуренса. У роботі з'ясовано вплив екстралінгвістичних чинниківна особливості репрезентації емоцій у художніх текстах, зокрема таких, як авторський світогляд, факти біографії, соціально-історичні особливості епохи, індивідуально-психологічні особливості письменника та фонові знання читачів. За допомогою функціонально-стилістичного підходу та комплексної методики дослідження були виявленіосновні графічні, словотвірні, лексико-стилістичні та синтактико-стилістичні засоби актуалізації емотивності у текстах новел Д. Г. Лоуренса. Визначено домінантні емотивні маркери на кожному із зазначених мовних рівнів. Охарактеризовано основні ознаки лексичних одиниць, що номінують, дескрибують та експлікують емоції у текстах новел Д. Г. Лоуренса. З'ясовано структурні особливості синтактико-стилістичних засобів актуалізації емотивності у текстах новел Д. Г. Лоуренса, а саме: проаналізовано основні засоби редукції синтаксичних структур, експансії синтаксичних структур, зміни порядку синтаксичних компонентів та функціональної транспозиції.Ключові слова: емотивність, емотивний фон, емотивна тональність, емотивне забарвлення, емотема, емоції.^UThe research is focused on the study of the predominant emotive characteristics of D. H. Lawrence's short stories. The novelty of the obtained results is manifested in the fact that quantitative-qualitative analysis of the linguistic representation of emotions in D. H. Lawrence's short stories has been performed for the first time; the classification of emotive units expressed on different language levels has been proposed; the influence of the author's worldview on the reflection of emotions in the text has been studied. It has been also shown that emotivity is a predominant feature of D. H. Lawrence's short stories. With the help of a functional-stylistic approach and an integrated research methodology the main graphic, derivational, lexico-stylistic and syntactic-stylistic tools for the actualization of emotiveness in the texts of D. H. Lawrence were identified. A variety of the means expressing emotions in D. H. Lawrence's short stories is represented on the lexical-stylistic level, on which the category of emotivity is verbalized through nomination, description and explication. The syntactic level of D. H. Lawrence's short stories is represented by the rhetorical questions, elliptic sentences, inversion, syntactic parallelism.Key words:emotivity, emotive background, emotive tone, emotive coloring, emotions.

У дисертації розкрито суть поняття «спортивні комунікації». Запропоновано тлумачення поняття «медійність у спорті». Визначено сутність поняття «соціальне конструювання спорту». Досліджено сучасний стан спортивної сфери та виокремлено характерні риси, які впливають на формування іміджу спорту в Україні в системі спортивних комунікацій. Описано типи комунікаційних мереж. Обґрунтовано, що модель спортивних комунікацій SIMCM можна використовувати в Україні, але вона буде більш змістовною, якщо до основних восьми елементів додати складові Гуманістичної моделі маркетингу 4Е (етика, естетика, емоції, прихильність). Запропоновано когнітивну модель, яка надає змогу побачити чинники впливу, поділені на такі категорії з урахуванням їх впливу на систему загалом: цільовий, який є основою цього дослідження й головною складовою системи; керівні вершини, за допомогою цих чинників можна впливати на систему; чинники-індикатори, які демонструють розвиток об'єкта дослідження та інших показників у системі. Удосконалено сценарний аналіз впливу чинників на формування стратегії розвитку спортивних комунікацій. Застосовуючи когнітивний підхід та сценарний аналіз, отримано три сценарії розвитку спортивних комунікацій. Обґрунтовано впровадження сценаріїв розвитку спортивних комунікацій у межах концепції Стратегії розвитку спорту 2020–2030 рр. На основі дослідження досвіду зарубіжних країн із застосування інформаційно-комунікаційних технологій у спортивних комунікаціях визначено ключові критерії функціонування системи.^UThe field of sports is an area that is rapidly developing and operating under the influence of many factors. Sports industry participants are constantly interacting using a variety of media. At present, sports communications are a kind of link between consumers of sports products and sports institutions, organizations and companies. The purpose of sports communications is not only to perform the economic function of sports, but also to ensure social effect. Thus, the social function that the sporting industry is supposed to perform is taking place. Sports communications enable companies to make a profit on time (the financial component of sports communications) and at the same time motivate citizens to take up professional or mass sports and increase their interest in healthy and sporting life (social construction of the sports industry).That is why there is a need for further development of theoretical and scientific and methodological provisions on the evaluation and formation of directions of sports development communications aimed at identifying and utilizing those benefits that will contribute to positive development.The purpose of the research is theoretical and practical substantiation of sports strategic directions communications development. The object of study is the process of sports communications development. The subject of the research is theoretical and practical support for the substantiation of the sports communications development scenarios.The dissertation describes the concept of «sports communications» as an interchange between the parties: receiving and sending information – with the aim of creating, disseminating and consuming sports messages and enabling to identify the main components of the conceptual foundations of the sports communications development.The modern state of the sports field has been investigated and the characteristic features that influence the formation of the image of sport in Ukraine in the system of sports communications have been highlighted. Types of communication networks are considered. As a result, all the participants of communication are connected by means of setting up information flows.It is justified that the SIMCM sports communications model can be used in Ukraine, but it will be more meaningful if you add the components of the Humanistic 4E Marketing Model (Ethics, Aesthetics, Emotions, Affection) to the basic eight elements. These components will give a broader picture of modern thinking in the sports communications system.A cognitive model is proposed that allows us to see the factors of influence divided into the following categories, taking into account their impact on the system as a whole: the target factor, which is the basis of our research and the main component of the system; control vertices, these factors can influence the system; indicator factors that demonstrate the development of the research object and other indicators in the system.Scenario analysis of the influence of factors on the development of sports communications development strategy has been improved. Using a cognitive approach and scenario analysis, three scenarios of sports communications development were obtained.The introduction of sports communication development scenarios within the concept of the Sport Development Strategy 2020–2030 is substantiated.Exploring the experience of foreign countries in the use of information and communication technologies in sports communications, we can identify the key criteria for the functioning of the system, which are clearly traceable.In Ukraine, it is important to focus on the development of sports communications between the population and local authorities. As a result of this interaction, it is necessary to establish long-term relationships that will provide equal opportunities for sports and active recreation for all residents, regardless of their gender, age, religion or race, level of physical fitness and income. Particular attention should be paid to people with special needs and needy families and large families.Therefore, it is necessary to support at the state level sports organizations that hold free sports events, disseminate information on the availability of parks, playgrounds, swimming pools and other places where people can engage in not only professional but also mass sports. The social component of sports communications can be expressed through the support of organizations that promote healthy and sporting lifestyles through their activities.Adapting the domestic model of sports communications organization, which will allow timely notification to the public of current local sports programs and other sports activities, it is possible to take as a basis the European model of sports and to integrate public funds and sponsorship in the system of financing of this field.

У дисертації розроблено наукові положення та отримано нові результати, які сукупно дають можливість розв'язати важливу наукову проблему, що полягає у розробці й обґрунтуванні теоретико-методологічних засад інформаційної складової державного стратегічного управління та побудові методології удосконалення взаємозв'язків між організаційним середовищем та суспільством шляхом належної інтерпретації та використання інформації як ресурсу для ефективного стратегічного управління.Досліджено ґенезу ідеї державного стратегічного управління, його сутність і структуру, обґрунтовано інформаційну складову та розроблено систему випереджаючого інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень органами публічної влади. Розроблено аналітичну рейтингову систему для оптимізації використання мотиваційної мережі у стратегічному управлінні, досліджено мотиваційну складову стратегічного управління, здійснено типологізацію мотивацій, описано принципиінформаційного супроводу та забезпечення стратегічного управління, запропоновано концепцію формування інформаційної опорності державних стратегій та реформ.Обґрунтовано поняття інформаційної опорності, інформаційного супроводу та інформаційного забезпечення стратегічного управління, що є ключовою потребою процесу прийняття управлінських рішень.Інформаційна опорність – це елемент стратегічного управління, який забезпечує базисну структуру полівекторних інформаційних потоків для інформування всіх суб'єктів стратегічного управління та його оточення, і є ресурсом реалізації обраної стратегії на певному етапі та в конкретних умовах.Визначено поняття інформаційної мотивації як такої, яка забезпечує процес стимулювання, пов'язаний із задоволенням інформаційних потреб об'єкта, а саме в отриманні, аналізі, поширенні інформації, а також нівелюванні можливостей інформаційного вакууму, маніпулювання та приховуванні інформації стосовно суспільно важливих подій. Інформаційна мотивація передусім полягає у задоволенні насамперед емоційних потреб індивіда, оскільки емоції виникають через нестачу чи надлишок інформації, яка використовується для задоволення потреби і забезпечує стан інформаційного достатку учасників стратегічного процесу.Визначено принципи функціонування мотиваційної мережі як інструменту для вивчення та формування громадської думки, а також формування полівекторних інформаційних потоків для поширення певних соціально- політичних меседжів на території її функціонування, а саме: принципу самодопомоги; матричного принципу; принципу рівномірності; принципу програмності; принципу мотивації; принципу актуалізації проблем; принципу обов'язкового інформаційного супроводу.Запропоновано аналітичну рейтингову систему, яка є сукупністю окремих функціональних блоків обробки інформації, які взаємодіють між собою та створюють певну цілісну структуру, інструмент оптимізації процесу стратегічного управління. Сутність роботи аналітичної рейтингової системи полягає у визначенні пріоритетності та класифікації соціальних проблем,соціально-політичних настроїв громадян, рівня ефективності діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також в оптимізації управлінських рішень та регулюванні інформаційної діяльності групи планування та реалізації стратегії та у відслідковуванні реакцій громадськості на інформацію стосовно діяльності органів влади щодореалізації певної стратегії.Розроблено концепцію інформаційної опорності стратегічного управління, яка базується на створенні Міністерства стратегічних комунікацій України, наділенні департаментів комунікації та зв'язків з громадськістю місцевих органів влади завданнями із забезпечення інформаційної опорності реалізації стратегії, використовуючи створену на їх основі регулярну мотиваційну мережу як засобу поширення стратегічних інформаційних потоків між органами влади та громадськістю; створення системи мотиваційних комунікацій і відстеження актуальності проблем і очікувань громадян із застосуванням аналітичної рейтингової системи; створення у Міністерстві стратегічних комунікацій України окремого незалежного інформаційно-аналітичного центру, здатного актуалізувати проблеми громадян і адаптувати ідеї до стратегії відповідного їм органу влади, орієнтація розробки основних ідей у розрахунку на молоде покоління, створення сучасної рекрутингової системи, орієнтованої напідвищення питомої ваги мотивації.Ключові слова: державне управління, інформаційна складова, стратегічне управління, теоретичні засади, мотивація, комунікативні мережі, інформаційна парадигма, трансформації, ресурс, аналітична діяльність, управлінські рішення, інформаційне суспільство, інформаційна опорність, рейтингове моделювання, аналітична рейтингова система, мотиваційні мережі.^UThe dissertation solves an important scientific problem, which is to develop and substantiate the theoretical and methodological foundations of the information component of state strategic management and build a methodology for improving the relationship between the organizational environment and society by properly interpreting and using information as a resource for effective strategic management.The genesis of the idea of the state strategic management, its essence and structure have been studied, its information component has been substantiated and the system of the advanced information support for the decision-making system by public authorities have been developed. The analytical rating system to optimize the use of the motivational network in strategic management has been developed. The motivational component of strategic management has been studied, motivations have been typologized. The principles of information support and strategic management have been described, and the concept of information support of state strategies andreforms has been proposed.The concepts of information support, information support and information support of strategic management, which is a key need of the management decisionmaking process, have been theoretically substantiated. Information support is an element of strategic management, which provides the basic structure of multi-vector information flows to inform all subjects of strategic management and its environment and is a resource for implementing the chosen strategy at a certain stage and in specificconditions.The concept of information motivation as one that provides a process of stimulation associated with meeting the information needs of the object, namely the receipt, analysis, dissemination of information, as well as leveling the information vacuum, manipulation and concealment of information about socially important events. Information motivation is primarily to meet the emotional needs of the individual, because emotions arise due to lack or excess of information that is used to meet the needs and provides a state of information abundance of participants in the strategic process.The principles of functioning of the motivational network as a tool for studying and forming public opinion as well as the principles of forming polyvector information flows for the dissemination of certain socio-political messages in its functioning, namely: the principle of self-help; matrix principle; the principle of uniformity; the principle of software; the principle of motivation; the principle of actualization of problems; the principle of mandatory information support.Keywords: public administration, information component, strategic management, theoretical principles, motivation, communication networks, information paradigm, transformations, resource, analytical activity, management decisions, information society, information support, rating modeling, analytical rating system, motivational networks.

Дисертаційне дослідження присвячено актуальній проблемі формування міжособистісного спілкування учнів молодшого шкільного віку в умовах інклюзивної освіти. Уперше виокремлено особливості формування навичок міжособистісного спілкування учнів молодшого шкільного віку в умовах інклюзивної освіти засобами актуалізації когнітивного, мотиваційного, емоційно-комунікативного та поведінкового компонентів міжособистісного спілкування;розширено уявлення про міжособистісне спілкування учнів молодшого шкільного віку в умовах інклюзивної освіти засобами висвітлення декількох методологічних підходів: екзистенційного, системного й діяльнісного, аксіологічного та особистісного сутність поняття «формування міжособистісного спілкування учнів молодшого шкільного віку в умовах інклюзивної освіти» як багаторівневої системи взаємопов'язаних та цілеспрямованих організаційних вправ;дістали подальшого розвитку засоби педагогічного супроводу інклюзивної форми навчання шляхом створення методики формування міжособистісного спілкування учнів молодшого шкільного віку в умовах інклюзивної освіти.У процесі дослідження проаналізовано й узагальнено законодавчі та нормативні документи, що регулюють освітній процес у закладах загальної середньої освіти в умовах інклюзивної освіти; психолого-педагогічну та навчально-методичну літературу тощо. Формування міжособистісного спілкування тлумачимо як цілеспрямований та довготривалий процес, тісно взаємопов'язаний із поняттями «особистість», «комунікація», «міжособистісні взаємини», «міжособистісний конфлікт» та ін. Визначено основні труднощі та суперечності, які заважають ефективному формуванню навичок міжособистісного спілкування учнів молодшого шкільного віку в умовах інклюзивної освіти. Із метою усунення зазначених труднощів та суперечностей розроблено експериментальну методику формування міжособистісного спілкування учнів молодшого шкільного віку в умовах інклюзивної освіти. В основу цієї методики покладено загальні дидактичні принципи: принцип науковості, системності й послідовності, зв'язку з життям, природовідповідності, індивідуалізації, активності учня, наочності. Із метою перевірки ефективності розробленої методики було проведено педагогічний експеримент. Експеримент тривав два роки та відбувався у три етапи: констатувальний, формувальний та контрольний етапи. Для перевірки ефективності запропонованої методики формування міжособистісного спілкування учнів було поділено на дві групи: експериментальну та контрольну. Перед початком експерименту було розроблено критерії, показники та визначено рівні сформованості міжособистісного спілкування учнів молодшого шкільного віку в умовах інклюзивної освіти. До показників сформованості мотиваційного критерію відносимо: бажання дитини спілкуватися з іншими учнями в класі, зацікавленість темами спілкування та наполегливість у навчанні усного мовлення. Показниками сформованості когнітивного критерію є усвідомлення, що спілкування необхідне всім учням, навіть тим, які здаються на перший погляд замкненими, знанням про особливості міжособистісної взаємодії з дітьми, що мають особливі освітні потреби та знанням правил усного спілкування, зокрема жестів, міміки, рухів тіла. Сформованість емоційно-комунікативного критерію визначається здатністю до співпереживання, вмінням вести діалог та виражати емоції у прийнятний спосіб, делікатністю та дружнім ставленням до кожного учасника міжособистісного спілкування, проявом привітності в спілкуванні у групі з двох-трьох осіб. Поведінковий критерій вважається сформованим, якщо дитина виявляє готовність до спонтанного залучення в бесіду, вміє володіти собою під час бесіди та вміє оцінювати свою поведінку й поведінку іншої людини під час бесіди.На констатувальному етапі дослідження шляхом анкетування та спостережень було проведено первинну діагностику сформованості навичок міжособистісного спілкування учнів. Результати діагностування вказали на низький (когнітивний та поведінковий критерії) та середній (емоційно-комунікативний критерій) рівні сформованості міжособистісного спілкування учнів як у контрольній, так і в експериментальній групах. Кількість дітей, які відповідально та з розумінням ставляться до процесу спілкування з дітьми, що мають особливі освітні потреби – обмежена. На етапі формувального експерименту відбулося цілісне включення учнів початкової школи в процес розвитку міжособистісної компетенції та навичок міжособистісного спілкування. Завдання формувального експерименту були спрямовані на розробку спеціального змісту, форм і методів розвитку міжособистісної компетенції взагалі та міжособистісного спілкування учнів початкової школи в умовах інклюзивної освіти зокрема. За результатами формувального експерименту доведено ефективність методики формування міжособистісного спілкування учнів молодшого шкільного віку в умовах інклюзивної освіти.Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування міжособистісного спілкування учнів молодшого шкільного віку в умовах інклюзивної освіти.^UThesis research is dedicated to the topical problem of the formation of interpersonal communication of pupils of primary school age under conditions of inclusive education.The scientific novelty of the research results obtained is as follows:for the first time ever the special aspects of the development of skills of interpersonal communication of pupils of primary school age under conditions of inclusive education by means of the formation of the cognitive, motivational, emotional and communication and behavioral components of interpersonal communication were shown;the following idea was extended the idea of interpersonal communication of pupils of primary school age under conditions of inclusive education by means of interpretation of several methodological approaches: existentialistic, systemic and activity, axiological and personal; the essence of the idea of the formation of interpersonal communication of pupils of primary school age under conditions of inclusive education as the complex system of the inter-related and goal-oriented organizational exercises;the following was further developed means of the pedagogical support of the inclusive form of study through creation of the methods of the formation of interpersonal communication of pupils of primary school age under conditions of inclusive education.The author analyzed in the course of research the legislative and regulatory documents regulating the educational process at the general secondary education establishments under conditions of inclusive education etc. The interpersonal communication formation shall be interpreted as the goal-oriented and long-term process which is closely related to the terms of “personality”, “communication”, “interpersonal relationships”, “interpersonal conflict” etc.The key difficulties and inconsistencies preventing from the efficient development of skills of interpersonal communication of pupils of primary school age under conditions of inclusive education were determined. The experimental methods of the formation of interpersonal communication of pupils of primary school age under conditions of inclusive education were developed for the purpose of elimination of the abovementioned difficulties and inconsistencies. The indicators of the motivational criterion formedness include child's desire to communicate with other pupils in the form; interest in communication topics and constancy to spoken language learning. The indicators of the cognitive criterion formedness include the understanding that communication is necessary for all pupils, even for those who seem to be persons of saturnine temper at first thought; the knowledge of the special aspects of interpersonal communication with children who have special educational needs, and the knowledge of the verbal communication rules, in particular, gestures, facial expression and body movements. The emotional and communication criterion formedness shall be determined by the empathy; the ability to conduct a dialogue and to express emotions in the appropriate way; the graciousness and friendliness to each participant of interpersonal communication; the expression of amiability during communication in group consisting of two or three persons. The behavioral criterion is considered to be formed when child expresses his/her readiness to the spontaneous involvement into conversation; when he/she is able to control his/her feelings during conversation and is able to assess his/her behavior and the other person's behavior during conversation.The initial diagnostics of the formedness of skills of interpersonal communication of pupils was performed at the identifying stage of research by means of survey and observations. The diagnosis pointed to low (cognitive and behavioral criteria) and average (emotional and communication criterion) levels of the formedness of interpersonal communication of pupils both in control and experimental groups. There is restricted number of children who understand and take care of the process of communication with children who have special educational needs. At the same time, the diagnosis enabled to maintain that almost all children manifest a desire to communicate at the interpersonal level (being illustrative of rather high level of the motivational criterion formedness). So, the efficiency of the methods of the formation of interpersonal communication of pupils of primary school age under conditions of inclusive education was proved on the basis of the results of the educational experiment.Thesis research does not cover all aspects of the problem of the formation of interpersonal communication of pupils of primary school age under conditions of inclusive education.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливої наукової проблеми розробки концептуальних положень, моделей, методів та підходів, що формують досягнення успіху всередині проєктних команд за допомогою підвищення рівня емоційного інтелекту та вдалого застосування трансформаційного лідерства, компетенцій, командних цінностей.Проаналізовано наукові джерела щодо поняття «емоційний інтелект» та впроваджено власне визначення з урахуванням специфіки управління проєктами. Емоційний інтелект – здатність проєктного менеджера інтерпретувати власні емоції та емоції інших людей, на їх основі організовувати ефективну взаємодію в діловому співтоваристві з усіма зацікавленими сторонами для успішної реалізації проєкту та програми.Досліджено причини виникнення концепції емоційного інтелекту та проаналізовано відповідні моделі. Передумовою виникнення концепції емоційного інтелекту вважають роботи американського психолога Х. Гарднера, який висунув думку про множинність форм прояву інтелекту. До них належать такі: вербальний, просторовий, кінестетичний, логіко-математичний, музичний, внутрішньоособистісний (спрямований на власні емоції) та міжособистісний (спрямований на емоції інших людей).Встановлено методики оцінки емоційного інтелекту: вимірювання емоційного інтелекту на основі самозвіту (опитувальники) та вимірювання емоційного інтелекту методом вирішення завдань (об'єктивні тести). Розглянуто проблеми оцінювання емоційного інтелекту та вдосконалено методику. Проаналізовано спільні риси між трансформаційним лідерством та емоційним інтелектом. Досліджено поняття «емоційна компетентність» та «емоційний інтелект». Визначено складові емоційно інтелектуальної команди: мотивація та відданість; ставлення до конфліктів; клімат команди; самостійне управління; відкрите спілкування; управління відносинами; толерантність до відмінностей. Розроблено новий набір цінностей. Досліджено декілька різних типів команд та їх різноманітних потреб в емоційному інтелекті.Підходи до визначення успіху проєктів видозмінювалися – від традиційного потрійного обмеження до багатокритеріальних і багатофакторних моделей. Виявлено ключові фактори досягнення ефективного результату проєкту та побудовано концептуальну модель успіху проєкту організації. Показано, що така модель включає в себе складові: емоційний інтелект, трансформаційне лідерство, компетенції керівника та командні цінності. Досліджено та побудовано формалізовану модель успіху проєкту та програми. Застосовано підходи теорії множин для здійснення формалізації. Ця модель забезпечує визначення тих елементів, які можуть та повинні знаходитися під управлінням проєктного менеджера.Здійснено практичну апробацію результатів дослідження. Результати роботи впроваджені під час agile – трансформації на кафедрі управління проєктами Київського національного університету будівництва і архітектури та на підприємстві «ДАХСЕРВІС».Проаналізовано підприємство «ДАХСЕРВІС» та визначено складові, яких не вистачає для успішної реалізації проєктів. За результатами моделювання поведінки виділено компетенції, за якими менеджеру бракує компетентності. В процесі розвитку проєктного менеджера на ці компетенції треба звернути увагу щодо їх розвитку. Було виявлено, що на «ДАХСЕРВІС» керівництво використовує транзакційний стиль управління. Ситуаційний підхід, відсутність програми дій можуть бути дуже небезпечні, тому що результат діяльності організації в цьому випадку зводиться до нуля. Компанія втрачає конкурентоспроможність. Тому на підприємстві «ДАХСЕРВІС» запропоновано використовувати підмножини трансформаційного лідерства за-для підвищення успішної реалізації проєктів. Встановлено, що на підприємстві відсутні чітко прописані командні цінності та місія.Запропоновано 5 кроків, які допоможуть вищому керівництву підтримувати хід agile-трансформації. Нові ціннісні установки є фундаментом нового підходу до освітнього процесу: практико-орієнтованість, адаптивність, гнучкість, інноваційність змінюють класичні цінності університету – академічність, стійкість, фундаментальність. Зміни у форматі взаємодії «університет – студент – роботодавець» забезпечують прискорення «готового» продукту з перенесенням фокусу освітніх програм з розвитку предметних знань і запам'ятовування інформації на розвиток особистісних і метапредметних компетенцій.Ключові слова: емоційний інтелект, успіх проєкту, соціальний інтелект, самоконтроль, соціальна чуйність, міжособистісний інтелект, внутрішньоособистісний інтелект, самосвідомість, емоційна компетентність, керування відносинами, емпатія, трансформаційне лідерство.^UThe dissertation is devoted to solving the important scientific problem of developing conceptual positions, models, methods and approaches, that shape success within project teams by enhancing the level of emotional intelligence and successful application of transformational leadership, competencies, team values. Scientific sources on the concept of «emotional intelligence» are analyzed and their own definition is introduced taking into account the specifics of project management. Emotional intelligence – the ability of the project manager to interpret their own emotions and emotions of other people, on their basis to organize effective interaction in the business community with all stakeholders for the successful implementation of the project and program.The causes of the concept of emotional intelligence have been investigated and the corresponding models have been analyzed. The prerequisite for the emergence of the concept of emotional intelligence is the work of the American psychologist G. Gardner, who suggested the multiplicity of forms of expression of intelligence. These include: verbal, spatial, kinesthetic, logic-mathematical, musical, intrapersonal (directed at one's own emotions), and interpersonal (aimed at other people's emotions).Emotional intelligence assessment techniques have been established: measuring emotional intelligence based on self-report (questionnaires) and measuring emotional intelligence by problem-solving method (objective tests). The problems of evaluation of emotional intelligence are considered and the technique is improved.Common features between transformational leadership and emotional intelligence are analyzed. The concepts of «emotional competence» and «emotional intelligence» are explored.The components of the emotional intellectual team are identified: motivation and dedication; attitude to conflicts; team climate; self-management; relationship management; open communication; tolerance for differences. A new set of values has been developed. Several different types of teams and their different needs for emotional intelligence have been explored.Approaches to determining the success of projects have varied - from the traditional triple restriction to multi-criteria and multi-factor models. The key factors for achieving the effective result of the project are identified and a conceptual model of success of the project of the organization is constructed. Such a model is shown to include components of emotional intelligence, transformational leadership, leadership competencies, and team values.A formalized model of project and program success has been researched and built. The approaches of set theory to formalization are applied. This model identifies those elements that can and should be managed by a project manager.Practical testing of the results of the study was carried out. The results of the work were implemented during the agile – transformation at the project management department of the Kyiv National University of Construction and Architecture and at the company «DAHSERVIS».The company «DAHSERVICE» has been analyzed and identified which components are not enough for successful project implementation. Behavioral modeling highlights the competencies that a manager lacks in competencies. As the project manager develops, these competencies need to be addressed in terms of their development. At «DAHSERVICE» management was found to use a transactional management style. The situation approach, the lack of an action program can be very dangerous because the result of the organization's activities, in this case, is reduced to zero. The company is losing competitiveness. Therefore, «DAHSERVICE» is offered to use transformational leadership subsets to enhance the successful implementation of projects. It is established that the company does not have clearly spelled out command values and mission.5 steps are suggested to help senior management support the agile transformation process. New value propositions are the basis of a new approach to the educational process: practical orientation, adaptability, flexibility, innovativeness are changing the classic values of the university - academic, sustainability, fundamental. Changes in the format of the university-student-employer interaction provide an acceleration of the "finished" product with a shift in focus of educational programs on the development of subject knowledge and memorization of information on the development of personal and meta-subject competences.Keywords: emotional intelligence, project success, social intelligence, self-control, social responsiveness, interpersonal intelligence, interpersonal intelligence, self-awareness, emotional competence, relationship management, empathy, transformational leadership.