Проаналізовано явище бюрократії як соціальний феномен, що за умов перехідного суспільства є поєднанням функціонально-групових та етосних властивостей. Бюрократію охарактеризовано як адміністративно-управлінську, статусну групу, якій властиві певна культура або етосні особливості. У процесі здійснення управлінсько-виконавської функції такий колектив зберігає основні та набуває нових рис, тобто постійно пристосовується до нових умов життя. Проаналізовано витоки бюрократії, а також погляди на дане явище відомих філософів.

  Скачати повний текст

Отримано новий засіб - ацетиленовий монокарбамат, який прогнозується як ефективний протисудомний засіб у клініці великих та малих форм епілепсії. Встановлено, що протисудомна дія ацетиленового монокарбамату пов'язана з активацією ГАМК-ергічних механізмів і М-холінолітичним впливом, про що свідчить запобігання ним судомам, викликаним блокатором синтезу ГАМК - тіосемикарбазидом та попередження арекалінового тремору. Протисудомна активність обох препаратів на моделі коразолових судом складає 50 %. Основою механізму протисудомної дії етосуксиміду є його здатність активувати гліцинергічну передачу. У патогенезі малих форм епілепсії важливою ланкою є порушення обміну та функції гліцинергічної системи, амінокислоту гліцин можна застосовувати для лікування малих форм епілепсії. Розроблено комбінацію для лікування малих форм епілепсії на основі етосуксиміду і бромізовалу в лікарській формі ректальних свічок.

  Скачати повний текст

Розглянуто релігію та економіку як соціальні інститути, виявлено механізм впливу релігії на економічну поведінку, який базується на превалюючій ролі цінностей неекономічного характеру - діючі релігійно-психологічні винагороди забезпечують усвідомленість та цілеспрямованість людського існування та впливають таким чином на життєву поведінку індивіда в цілому та на його економічну діяльність зокрема. Зроблено узагальнюючий аналіз соціальних функцій релігії з точки зору соціології, соціальної психології та богослов'я. Проаналізовано безпесередній вплив релігійних цінностей на модель соціально-економічної поведінки, яка залежить від ставлення релігії до різних видів праці, до багатства, бідності, підприємницької діяльності, власності, від визначення нею статусу окремих професій, ступеня практицизму, індивідуалізму та раціоналізму, вихованих релігією. З'ясовано, що ці елементи можуть впливати на спрямованість економічної активності, та встановлення соціального визнання чи соціального неприйняття окремих видів економічної діяльності. На засадах їх розгляду та порівняння виявлено відмінності в етосі економічної поведінки та визначено потенційні можливості різних релігій (юдаїзму та православ'я) до її регламентації.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано тезу про релігійну (християнську) навантаженість культурної ідентичності Модерну, охарактеризовано основні соціальні форми її реалізації. Запропоновано нове тлумачення концепції культурної ідентичності. З'ясовано, що ідентичність є певним набором соціальних інтеракцій. Обгрунтовано значення культурної ідентичності як функції опанування культурними сенсами у соціальному просторі. Вперше визначено три найважливіші підвалини модерної ідентичності: історія, наука, екзистенційний вимір, які детермінують її форму. Доведено, що історія визначає межі та простір розвитку усього людства та забезпечує єдність асерторично розгалужених процесів. З'ясовано, що наука є єдиною легітимною методологією прагматичного освоєння реальності. Аргументовано, що екзистенційний вимір конститує спосіб життя, суголосний модерній раціональності та формує певний етос суспільної поведінки. Доведено, що саме у цих трьох вимірах реалізується культурна ідентичність Модерну. Зроблено висновок, що культурна ідентичність Модерну грунтується на автентичних християнських засадах.

  Скачати повний текст

Досліджено, що філософія нації в історії соціальної філософії може формуватися як альтернатива класично універсалістським проектам. Визначено, що філософія нації виступає безпосередній прояв людства, його "тіла", тому розглядається як явище нелінійного глобалізму. Висвітлено, що сучасний рівень цивілізації знаходиться лише на самому початку науки про людство на основі фундаментальної "етичної інфраструктури" в процесі становлення глобального етосу. Зазначено, що філософія нації є не лише раціональним конструктом недавнього модернізму, а й наративом історико-філософського напряму. Встановлено, що саме через взаємодію націй людство почало усвідомлювати свою планетарність та продовжує дані процеси у формі глобалізації. З'ясовано, що глобалізаційні проекти лише тоді можуть зреалізуватися, коли нація буде відігравати ще й свою творчо-філософську місію.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано феномен "полістилізму" й інтерпретовано його як динамічну реальність музичної композиції. Виявлено моделі й іншомистецькі вектори полістилізму. Надано цілісну характеристику інтертекстуальності музичної творчості композитора як методу художнього мислення й особливого способу організації текстів. Проведено багатовекторну інтерпретацію музичної творчості Є. Станковича як полістилітичної єдності за допомогою узагальнювальних категорій "діалог", "полілог", "артефакт", "сакральний етос".

  Скачати повний текст

Розроблено філософсько-етичну концепцію традиційного етосу західноєвропейської моральної культури, яка значно розширює проблематику етики, виводить її на принципово нові засади розуміння безпосереднього буття моральності - включеності людини в соціокультурну цілісність, розчинення в звичаях, в системі набутих загальних значень. Зазначено, що, водночас, через цю систему значень людина витлумачує свій досвід і свою поведінку. Розглянуто аспект моральності в життєвій програмі кожної окремої особистості. Досліджено історичні апріорі моральнісної культури сучасного західноєвропейського світу та форми моральної самореалізації особистості в Модерні та Постмодерні, обгрунтовано значущість і дієвість даної культури в контексті соціокультурної динаміки.

  Скачати повний текст

Проведено філософський аналіз світоглядної системи носіїв співоцької традиції Слобідської України (кобзарів, лірників, стихівничих). Визначено основні чинники формування світогляду слобідських традиційних співців (сліпота, старцівська субкультура, культура українського бароко, козацтво). Запропоновано структуру та визначення світогляду кобзарів та лірників Слобідської України. Проаналізовано сакральний та профанний модуси буття українського традиційного співця. Досліджено аксіологічну складову співоцького світогляду, запропоновано поняття співоцького етосу. Визначено соціокультурні функції кобзарів і лірників в українському традиційному суспільстві.

  Скачати повний текст

Досліджено християнську етику як феномен культури у динаміці її виникнення, становлення та трансформації. Визначено конфесійні морально-етичні особливості на рівнях вищої моральності та побутовому. Виділено основні форми християнської моральності - етос святих, а також чернечий, народний християнський, католицький, православний, протестантський етос. Проаналізовано співвідношення офіційного та народного християнства, їх культури, розглянуто чернечі та мирські засади аскетизму, визначено перспективи розвитку християнської етики.

  Скачати повний текст

Об'єктом дослідження є цінності демократичного суспільства, що пройшли тривалий процес формування і розвитку.Мета дослідження полягає у філософській концептуалізації цінностей демократичного суспільства в трансформаційний (транзитний) період.Методологія. Дослідження виконувалось на основі загально-філософських і наукових принципів. Принципи системного та структурно-функціонального аналізу передбачають розгляд демократії як складної багаторівневої системи, де різні форми і феномени демократії, доповнюючи один одного, спричиняють синергетичний ефект, зумовлюють розвиток суспільних інституцій, але в той же час містять у собі потенціал кризи через принципову неможливість досягти повної збалансованості різних демократичних інституцій та процедур. З одного боку, народовладдя виступає і засадничою цінністю демократії, і висхідною інстанцією, що формує владні інституції (народ як джерело влади). З іншого боку, принципову складність має саме визначення того, хто є народом, наскільки воля народу може (чи не може) бути обмеженою тощо. Новизна. На основі аналізу базисного тернарного аксіологічного демократичного патерну запропоновано авторську типологію основних цінностей демократичного суспільства: 1) цінності як ідеали (в цій іпостасі цінності можуть бути як актуально існуючими реаліями, так і проективними моделями; ціннісні ідеали складають політичний етос демократії, основу демократичної ідеології); 2) цінності як норми (ця іпостась репрезентує прагматичну імплементацію ідей у площину правової регламентації, процедурної практики, вироблення і вдосконалення демократії як інституціонального цілого, як процесу постановки і досягнення цілей тощо); 3) цінності як громадянські чесноти (антропологічна іпостась цінностей демократії як виховання певного типу особистості, орієнтованої на обізнаність у громадських і політичних справах, на багаторівневу участь у справах, на відстоювання власних прав та прав інших та ін.). цінність як дієва громадянськість. Робота показує, як різні форми демократії є невичерпним джерелом поліпшення представництва людей у владі, захисту прав і свобод громадян в швидкоплинних умовах соціального життя. Ми можемо передбачити, що в найближчі десятиліття ми станемо свідками появи нових форм демократії.Сфера – навчальний процес.^UThe object of research is the values of a democratic society that have undergone a long process of formation and development.The purpose of the study is the philosophical conceptualization of the values of a democratic society in the transformational (transit) period.Methodology. The study was performed on the basis of general philosophical and scientific principles. The principles of systemic and structural-functional analysis provide for the consideration of democracy as a complex multilevel system, where different forms and phenomena of democracy, complementing each other, cause synergies, determine the development of social institutions, but at the same time contain the potential for crisis. balance of different democratic institutions and procedures. On the one hand, democracy is both a fundamental value of democracy and an ascending body that forms institutions of power (the people as a source of power). On the other hand, the very definition of who a people is, how much the will of the people can (or cannot) be limited, and so on, is of fundamental difficulty.Based on the analysis of the basic ternary axiological democratic pattern, the author's typology of basic values of a democratic society is proposed: 1) values as ideals (in this guise values can be both actual realities and projective models; value ideals are the political ethos of democracy, the basis of democratic ideology); 2) values as norms (this persona represents the pragmatic implementation of ideas in the field of legal regulation, procedural practice, development and improvement of democracy as an institutional whole, as a process of setting and achieving goals, etc.); 3) values as civic virtues (anthropological hypostasis of values of democracy as education of a certain type of personality, focused on awareness in public and political affairs, on multilevel participation in affairs, on defending one's own rights and the rights of others, etc.). The paper shows that various forms of democracy are an inexhaustible source of improving people's representation in government, protection of the rights and freedoms of citizens in the fleeting conditions of social life. We can predict that in the coming decades we will witness the emergence of new forms of democracy.Sphere - educational process.

Дисертація присвячена філософсько-культурологічному дослідженню ролі інтонації у філософських текстах, яка, будучи конститутивною для філософії, залишається етосом “слухової” і “візуальної” культур з тенденційним ускладненням її вираження і сприйняття. З'ясувавши, що філософським текстам властиві принципова авторськість, глибинний діалогізм, інтертекстуальність, поліфонія, філософські категорії і запитальність, доповнюємо цей список потужною детонаційністю (прагненням виходу в тонаційне за межі його конвенціональних ін-). Інтонаційно-артикуляційний конфлікт, актуалізований Руссо у контексті філософського письма, і деконструкційно досліджений Дерріда, відкриває тільки один з можливих видів співпраці інтонації й артикуляції у філософському тексті. Але і в ньому Дерріда відчув, не ідентифікувавши, “третю силу”, яку ми назвали детонацією. Ключові слова: філософія культури, інтонація, артикуляція, детонація, філософський текст, філософія мови, деконструкція, філософська антропологія, фоноцентризм.^UThe relevance of the dissertation research topic is due to the linguistic and speech turns in philosophy (according to M. Popovych), which caused separation of a special area for study of philosophical language and the study of intonation resources of philosophical texts on the borders of epochs became especially relevant.The research has identified the essential features of a philosophical text and the peculiarities of cooperation of intonation, articulation, detonation in it as the “agents” of the triple essence of man (antropos, merops, brotos according to Heraclitus). The dissertation presents a comparative study of the role of intonation in the philosophical text of the “auditory” (“Essays on the Origin of Languages...” by J. J. Rousseau) and the “visual” (“Of Grammatology” by J. Derrida) cultures.The study is based on the conceptual and methodological foundations of postmodern philosophy and on the next ideas: D. Bolinger's idea about intonation as universalia; B. Asafiev's idea about “intonation epochs”, “intonation crisis” between epochs and regular revision and updating of “intonation dictionary”; М. Bachtin's idea about human communities' “intonation funds”; J.-J. Rousseau's idea about the trend of “articulation increasing” in philosophy, music and culture; Heraclitus's idea about the triple essence of human; T. Adorno's ideas about the philosophy of punctuation, and etc. The study is interdisciplinary because it involves data from general linguistics, musicology, neurophysiology and cosmology in addition to philosophy.The dissertation tasks are solved with the help of the following research methods: comparative analysis and critical reflection of research of the philosophical text, philosophical language, intonation of writing; structural analysis of the text and its deconstruction; hermeneutic, linguistic, semantic and etymological analysis; tonal diagnostics of the text and frequency analysis of words.The scientific novelty of the obtained results is determined by the fact that the presented work substantiates the key role of intonation in philosophical texts of both “auditory” and “visual” cultures with a tendency to increase articulation and complicate the expression and perception of intonation. The comprehension of each intonation is based on the degree of recognition of its detonation plume.The intonation-articulation conflict in Derrida's grammatological theory of writing and the epistemological contribution of this conflict to the understanding of the philosophical text are thoroughly studied. The study has revealed “the third force” identified as detonation (managed and unmanaged kinds of it).A new philosophical concept of “detonation” is proposed to express both centrifugal intentions of deconstruction in shifting accents, overcoming binary oppositions, or revising cultural conventions and its program tuning on “explosions”. In the mechanistic paradigm of the XVIII century J.-J. Rousseau interprets the intonation crisis of a philosophical text as an “energetic” one, looking for ways to solve it in an extensive way (punctuation), which allows us to understand intonation as some energy stored in the “sarcophagus” of a text. Instead, in the textological paradigm of postmodern culture, centrifugal tendencies intensified, which made it possible to comprehend the inseparable cooperation of intonation with articulation and detonation in a text as a “centrifuge”.The preconditions for the emergence of philosophy in the Greek culture and the special cultural mission of philosophers in it are specified; as well as the correlation of the concepts “philosophical text” is defined, “intonation”, “articulation”, “langage-langue-parole” with the concept of “writing”. The structure of “Essay on the Origin of Languages...” and “Of Grammatology” is detailed, and the tonalities of both texts are specified.Intonation has been found as constitutive for the philosophy and ethos of a cultural person. The text “Essays on the Origin of Languages...” during Derrida's reading confirms Rousseau's hopes for a conservative function of writing, while the text “Of Grammatology” confirms Rousseau's prediction about the tendency of increasing articulation.The theoretical and practical significance of the obtained results of the research lies in the possibility of their application for further study of the problem of intonation in the philosophical text. The most promising reading strategy of philosophical text, as we consider, is the triple strategy: intonating, detonating and articulating in order to provide not only the author's, and cultural resources of the text, but also the reader's investment. Key words: philosophy of culture, intonation, articulation, detonation, philosophical text, philosophy of language, deconstruction, philosophical anthropology, phonocentrism.

У дисертації здійснено комплексний аналіз ментальності, свідомості та етосу, які склали символічний, культурний, соціальний капітал української еліти Східної Галичини. В умовах модернізаційних змін у Західній Європі відбулася композиція еліт, коли шляхетська культура поєдналася з міщанським етосом. Це забезпечило розмірений перехід до громадянського суспільства, націє- та державотворення. В умовах Центральної та Східної Європи, в тому числі Галичині, еліта зберегла свою культуру у вигляді освіченої верстви, духовенства, яке виховало світську інтелігенцію. Інтелігенти, як духовна еліта, взяли на себе відповідальність за етнос і кропіткою працею формували модерну націю. Застосовуючи метод колективних біографій з виховним дискурсом, просопографіний метод простежено культурні практики низки громадсько активних шляхетських родів Галичини, які виховали духовну еліту у правничій, економічній, мистецькій, комунікативній сфері. Доведено, що, не зважаючи на офіційне скасування шляхетського стан, його культура когерентно передавалася іншим соціально спорідненим спільнотам і складала духовну еліту народу. Ігнорування шляхетського соціального, культурного, символічного капіталу, невизнання внеску шляхетського стану у процеси державотворення негативно відобразилися на моделі національної пам'яті українців. Проаналізовано внесок шляхетської страти у розбудову інфраструктури «повної культури» бездержавної нації (література, театр, публіцистика). Повернення шляхти у національну історіографію підтвердить тисячолітній західний вектор розвитку України в соціокультурному європейському культурному ландшафті.^UThe dissertation provides a complex analysis of the mentality, consciousness and ethos of the nobility, which comprise the symbolic, cultural and social capital of the na-tion. The work describes the methodology used and lays out the results of the research. The research demonstrates methodological, scholarly and practical results, which reflect the goal and scientific originality of the work. The work outlines the basic characteristics of the manner of thinking and consciousness of the European aristocracy. The aris-tocracy of Europe formed a common (supra-national) culture, and provided a system of values, as well as cultural, social and symbolic capital. It also offered a range of privi-leges, and promoted family unity, which portrayed the aristocratic strata as the elite of society. The essence of this culture informs chivalric ethos, which includes free will, the ideal, faithful service and benevolence. The dynamics of chivalric culture among the aristocracy permeated the aristocratic culture, and continued in transforming the culture of other social classes. In modern times, the societies of Western, Central and Eastern Europe developed in various directions. The inhabitants of towns and cities became important actors in the socio-cultural milieu of Western Europe, who acquired diverse views regarding the no-bility, ranging from negation and confrontation to borrowing and compromise. Such an elite furthered the development of civic society and strong national states. This became possible as long as the social differences between the aristocracy and the middle-class were not too great. The composition of the elite reflected the characteristics of the struggle between the old and the new in areas of morality, culture and nation-building. At the end of the nineteenth century a transformation took place of the western European aristocracy into a middle-class community which retained the cultural, eco-nomic and social capital.

У роботі обґрунтовано сутність базових понять проблеми формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів з урахуванням сучасних методологічних підходів, здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми розвитку педагогічної риторики, розкрито освітній потенціал риторичної компетентності в межах професійної комунікації педагога, науково обґрунтовано структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості досліджуваної компетентності майбутніх учителів, розроблено модель формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів з урахуванням специфіки освітнього процесу педагогічних коледжів та експериментально перевірено її ефективність на основі методики поетапного впровадження.З огляду на концепцію дослідження обґрунтовано методологічні підходи до студіювання проблеми формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів у педагогічних коледжах. Комплексне застосування низки наукових підходів (феноменологічного, системного, особистісно орієнтованого, діяльнісного, акмеологічного, ситуаційного) забезпечило реалізацію поставлених завдань дослідження. З позицій цих підходів найбільш логічно вивчати проблему формування професійно орієнтованої риторичної компетентності. У дослідженні розроблено та представлено структуру професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутнього вчителя. Її цілісність визначається: мотиваційно-ціннісним, професійно-когнітивним, діяльнісно-поведінковим, морально-особистісним компонентами. На основі визначених критеріїв (мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-практичний, особистісний) і показників, що корелюють з визначеними компонентами структури досліджуваної компетентності майбутнього вчителя у педагогічному коледжі, установлено чотири рівні її сформованості: початковий, середній, достатній, високий.Розроблено теоретично обґрунтовану модель і відповідну методику формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів у педагогічних коледжах, що складається з кількох структурних блоків: концептуально-цільового, змістового, операційного, результативно-оцінного.Реалізація авторської моделі й відповідної методики в навчальному процесі педагогічних коледжів відбувалася послідовно в логіці чотирьох стадій (діагностувальна, проєктувальна, організаційно-навчальна, контрольно-підсумкова). Результати експериментальної роботи засвідчили якісні зміни формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів експериментальних груп у педагогічних коледжах, порівняно з контрольними групами: у мотиваційній сфері студентів зміщується фокус від нестійких уявлень про необхідність формування професійно орієнтованої риторичної компетентності до належного розуміння її спонукальних чинників; у когнітивній – від поверхневих розрізнених знань, отриманих у процесі фахової підготовки до усвідомлення значущості комплексу професійно-риторичних і практико орієнтованих знань із проєкцією на професійно орієнтовану риторичну компетентність; у діяльнісній – від пасивної участі в розв’язанні риторичних завдань до гнучкої варіативної системи дій, здатності їх застосування в конкретній ситуації з урахуванням набутого досвіду; в особистісній – від споглядальної участі в професійно-риторичній підготовці до прояву наполегливості, відповідальності, комунікабельності, рефлексійності, лідерства в розв’язанні професійно орієнтованих риторичних завдань, сформованої готовності до виконання самостійно визначеного завдання. Встановлено перехід від репродуктивно-наслідувальної моделі опанування знань, умінь у процесі професійно-риторичної підготовки студентів у педагогічних коледжах до продуктивно-креативної моделі оволодіння педагогічною риторикою, до свідомого розуміння потреби поєднання традиційного та інноваційного підходів у професійно-риторичній діяльності на засадах етосу, логосу, пафосу і цифрової риторики педагога.^UThe thesis substantiates the essence of the basic concepts of the problem of the formation of professionally oriented rhetorical competence of future teachers in the pedagogical colleges taking into account modern methodological approaches, carries out a historical and pedagogical analysis of the problem of the formation of professionally oriented rhetorical competence as a component of professional communication of the teacher, scientifically substantiates the structural components, criteria, indicators and levels of the formation of professionally oriented rhetorical competence of future teachers, the model of the formation of professionally oriented rhetorical competence of future teachers is developed taking into account the specifics of the educational process of pedagogical colleges and its effectiveness is experimentally tested through phased implementation.Based on the research concept, methodological approaches to studying the problem of formation of professionally oriented rhetorical competence of future teachers in pedagogical colleges are substantiated. The complex application of a number of scientific approaches (phenomenological, systemic, person-oriented, activity-based, acmeological, situational) has ensured the realization of the research objectives. From the standpoint of these approaches, it is most logical to study the problem of formation of professionally oriented rhetorical competence.The study has developed and presented the structure of professionally oriented rhetorical competence of the future teacher. Its integrity is determined by: motivational-value, professional-cognitive, activity-behavioral, moral-personal components.Based on the determined criteria (motivational, cognitive, activity-practical, personal) and indicators that correlate with the determined components of the structure of professionally oriented rhetorical competence of the future teacher in the pedagogical college, four levels of its formation are distinguished: elementary, middle, sufficient, high.A theoretically substantiated model of the formation of professionally oriented rhetorical competence of future teachers in pedagogical colleges has been developed which consists of several structural blocks: conceptual-target, content, operational, result-evaluative.The implementation of the author's model in the educational process of pedagogical colleges took place consistently in the logic of four stages (diagnostic, projective, organizational-educational, control-summary). The results of experimental work have showed qualitative changes in the formation of professionally oriented rhetorical competence of students in pedagogical colleges of experimental groups in comparison with the control ones: in the motivational sphere of students a shifting focus is observed from unstable ideas about the need for the formation of professionally oriented rhetorical competence to a proper understanding of its motivating factors; in the cognitive field – from superficial disparate knowledge obtained in the process of professional training to awareness of the importance of a complex of professional-rhetorical and practice-oriented knowledge with a projection on professionally oriented rhetorical competence; in the activity part – from passive participation in solving rhetorical tasks to a flexible variable system of actions, the ability to apply them in a specific situation, taking into account the acquired experience; in the personal one – from contemplative participation in professional rhetorical training to the manifestation of perseverance, responsibility, sociability, reflexivity, leadership in solving professionally oriented rhetorical tasks, formed readiness to perform a self-determined task. The transition from the reproductive-imitative model of acquiring knowledge and skills in the process of professional-rhetorical training of students in pedagogical colleges to the productive-creative model of mastering pedagogical rhetoric, to the conscious understanding of the need to combine traditional and innovative approaches in professional-rhetorical activity on the basis of ethos, logos, pathos and digital rhetoric of the teacher is established.