Досліджено теоретичні проблеми й обгрунтовано нову цілісну наукову концепцію розвитку механізму мотивації праці в системі виробничого менеджменту великого заводу важкого машинобудування як основи інноваційного перетворення підприємства. Для реалізації даної концепції на підставі методології системно-цільового підходу щодо вирішення управлінських задач розроблено адекватний вимогам інноваційного розвитку, гуманізації виробництва та праці організаційно-економічний механізм посилення трудової мотивації. Розроблено структуру його програмно-цільових блоків, науково-методичні рекомендації та практичні рішення щодо вибору та реалізації заходів для кожного з них, які у сукупності створюють реальні передумови активного включення персоналу у процес інноваційних перетворень у виробництві з метою підвищення конкурентоспроможності продукції, яка випускається. Обгрунтовно концептуальні положення та практичні рішення щодо посилення трудової мотивації на основі удосконалення організаційної структури управління великим підприємством та його підрозділами, автоматизації виробництва та робочих місць, впровадження процесного методу управління. Розроблено пропозиції щодо формування організаційно-економічних передумов мотивації персоналу до зростання продуктивності праці. Розроблено науково-методичні засади та практичні підходи щодо створення комплексної системи організації оплати праці; матеріального та морального стимулювання, яка містить широкий спектр нетрадиційних форм і методів визнання та заохочення трудових заслуг. Запропоновано практичні заходи щодо мотивації підвищення професійної компетенції та інтелектуального потенціалу робітників підприємства, розвитку ділової кар'єри. На прикладі ЗАТ "НКМЗ" наведено докази ефективності та практичної значущості результатів дослідження.

  Скачати повний текст

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове розв’язання наукового завдання, яке полягає у тому, щоб спираючись на аналіз наукових поглядів вчених та норм чинного законодавства, з’ясувати сутність та особливості правового регулювання заохочень працівників Національної поліції України, на основі чого розробити низку пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення норм загального та спеціального трудового законодавства у відповідній сфері.Встановлено, що заохочення працівників поліції по відношенню до службової дисципліни – це складова частина останньої, елемент позитивного стимулювання працівника з метою забезпечення дотримання ним всіх передбачених законодавством та внутрішнім трудовим розпорядком правил та норм, а також покладених на нього службових обов’язків.Аргументовано, що заохочення найбільш раціонально та правильно сприймати як інструмент забезпечення трудової або службової дисципліни, тобто як активний метод, засіб чи спосіб провадження позитивного стимулюючого впливу на працівника з боку роботодавця.Доведено, що заохочення працівників Національної поліції України слід тлумачити як сукупність інструментів (методів, засобів та способів), за допомогою яких здійснюється позитивний стимулюючий вплив на працівників поліції, та використання яких забезпечує усталення та підтримку службової дисципліни в органах та підрозділах НПУ, що в результаті підвищує якість виконання поліцейськими покладених на них службово-трудових обов’язків.Відмічено, що занесення на дошку пошани, як заохочення, відрізняється від дострокового зняття дисциплінарного стягнення тим, що воно не впливає на трудоправовий статус працівника Національної поліції України. Це заохочення виражає в собі позитивну оцінку керівництва органу чи підрозділу поліції трудової діяльності поліцейського, проте, жодним чином не покращує його юридичне становище. Іншими словами, заохочення має виключно психологічне значення. З’ясовано, що на сьогоднішній день законодавство України встановлює великий перелік заохочень, які можуть застосовуватись до працівників поліції з різних підстав в контексті їх службової діяльності. Аналіз кожного різновиду показав, що всі заохочення відрізняються між собою, у першу чергу, за наслідками, які вони несуть в собі для поліцейського та його службово-трудового статусу. Так, одні заохочення мають суто морально-психологічне значення, а інші покращують його матеріальне становище. Доведено, що принципи застосування заохочень до працівників Національної поліції – це відправні начала, вихідні ідеї, які відображають закономірності формування та подальшого розвитку відповідних суспільних відносин. вони володіють вищою імперативністю та їх дотримання має обов’язковий характер для всіх суб’єктів. Саме принципи правового регулювання направляють та узгоджують весь механізм заохочення працівників поліції, служать своєрідним критерієм законності та правомірності їх застосування. Здійснено класифікацію відповідних принципів, на основі чого поділено їх на: 1) загальноправові; 2) спеціальні; та 3) особливі.Правове регулювання застосування заохочень до працівників Національної поліції України запропоновано розуміти здійснюваний за допомогою норм права правовий вплив на суспільні відносини, що складаються в процесі службово-трудової діяльності працівників поліції, з метою їх мотивування, підвищення рівня правосвідомості та покращення якості та ефективності виконання службових обов’язків. Тож, значення правового регулювання застосування заохочень до працівників поліції обумовлене тим, що працівники поліції мають усвідомлювати, що при сумлінній та ефективній службово-трудовій діяльності вони можуть розраховувати на заохочення, що є неабияким стимулом для позитивної практичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов’язків.Доведено, що специфіка диференціації правового регулювання застосування заохочень до працівників Національної поліції характеризується тим, що: по-перше, заохочення, які застосовуються до поліцейських, мають особливий характер; по-друге, заохочувальні заходи носять виключно індивідуальний характер, вони не можуть бути застосовані, наприклад, до колективу органу чи підрозділу Національної поліції України; по-третє, диференціація правового регулювання застосування заохочень до працівників поліції спрямована на розширення прав та гарантій службово-трудової діяльності працівників поліції.Відмічено, що працівником є фізична особа, яка здійснює трудову діяльність на основі укладеного із роботодавцем трудового договору на постійній основі та за відповідну винагород. Однак, постійність роботи сама по собі не є підставою для застосування до працівника заходів заохочення, адже ключовим фактором є те, наскільки він якісно та ефективно її виконує.^UThesis presents a theoretical generalization and a new solution to the scientific task, which is to, based on the analysis of scientific views of scholars and the norms of the current legislation, to find out the essence and features of the legal regulation of incentives for employees of the National Police of Ukraine, on the basis of which to develop a number of proposals and recommendations, aimed at improving the norms of general and special labor legislation in the relevant field.It is established that the encouragement of police officers in relation to official discipline is an integral part of the latter, an element of positive stimulation of the employee in order to ensure his compliance with all the rules and regulations stipulated by the law and internal labor regulations, as well as the official duties assigned to him.It is argued that encouragement is most rationally and correctly perceived as a tool for ensuring labor or service discipline, that is, as an active method, means or way of carrying out a positive stimulating effect on the employee on the part of the employer.It is proved that the encouragement of the employees of the National Police of Ukraine should be interpreted as a set of tools (methods, means and ways) with the help of which a positive stimulating influence is carried out on the employees of the police, and the use of which ensures the establishment and maintenance of official discipline in the bodies and units of the National Police, which as a result improves the quality of performance by police officers of their official duties.It is noted that putting on the Board of Honor, as an incentive, differs from the early removal of a disciplinary sanction in that it does not affect the labor status of an employee of the National Police of Ukraine. This encouragement expresses a positive assessment by the management of the police body or unit of the police officer's work, however, it does not improve his legal position in any way. In other words, encouragement has an exclusively psychological meaning. It is found that today the legislation of Ukraine establishes a large list of incentives that can be applied to police officers for various reasons in the context of their official activities. The analysis of each variety showed that all incentives differ among themselves, first of all, in terms of the consequences they carry for the police officer and his official and labor status. Thus, some incentives have a purely moral and psychological meaning, while others improve his financial status.It is proven that the principles of applying incentives to the employees of the National Police are starting points, original ideas that reflect the patterns of formation and further development of relevant social relations. They have the highest imperative and their observance is mandatory for all subjects. It is the principles of legal regulation that guide and harmonize the entire mechanism of encouraging police officers, and serve as a kind of criterion for the legality and legitimacy of their application. Classification of relevant principles is carried out, on the basis of which they are divided into: 1) general legal; 2) special; and 3) specific. The legal regulation of the application of incentives to the employees of the National Police of Ukraine is proposed to be understood as a legal influence on social relations, which are formed in the process of official and labor activities of police employees, carried out with the help of legal norms, with the aim of motivating them, increasing the level of legal awareness and improving the quality and efficiency of the performance of official duties. Therefore, the importance of the legal regulation of the application of incentives to police officers is determined by the fact that police officers must be aware that with conscientious and effective official work, they can count on incentives, which is a great stimulus for positive practical behavior of police officers during the performance of official duties.It is proved that the specificity of the differentiation of the legal regulation of the application of incentives to the employees of the National Police is characterized by the fact that: firstly, the incentives applied to police officers are of a special nature; secondly, the incentive measures are of an exclusively individual nature, they cannot be applied, for example, to the staff of a body or unit of the National Police of Ukraine; thirdly, the differentiation of the legal regulation of the application of incentives to police officers is aimed at expanding the rights and guarantees of police officers official labor activity.

Визначено діалогічні якості пізнавальної діяльності особистості: толерантність по відношенню до інших, навіть протилежних точок зору; здатність обгрунтовувати свою позицію; здатність до співпраці з партнерами по спілкуванню в процесі розв'язання завдань; здатність аналізувати свої судження, порівнювати їх з точкою зору партнера по спілкуванню; здатність до творчого розв'язання проблемних завдань. Доведено, що педагогічний вплив вчителя на старшокласників сприяє діалогічному наповненню мотиваційної, змістової, операційної сторін пізнавальної діяльності через заохочення суб'єкт-об'єктної взаємодії партнерів по спілкуванню, постановку творчих завдань і проблемних ситуацій; стимулювання пізнавальної активності учнів у процесі організації навчальних дискусій. З'ясовано характеристики пізнавальної ситуації, які активізують мислення особистості та розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності: проблемність, що спричинюється неоднозначністю умов творчого завдання і, таким чином, активізує мислиннєву діяльність учня; когнітивний дисонанс, який виникає у разі виникнення проблеми, розв'язати яку за допомогою вже існуючого засобу-стереотипу неможливо. Визначено основні засоби змістових, дискретних, інтелектуально-рефлексивних, особистісно-рефлексивних впливів на розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників. Визначено психолого-педагогічні умови ровитку в старшокласників діалогічних якостей пізнавальної діяльності: активізація завдяки відповідним педагогічним впливам вчителя мислення школярів, вдосконалення їх мислительних операцій, розвиток критичного ставлення до своєї точки зору, думок інших учнів та вчителя, здатності розуміти висловлювання партнерів по спілкуванню, обгрунтовувати власні судження, вносити нові ідеї та пропозиції.

  Скачати повний текст

Метою дисертації є теоретико-методичне обґрунтування і практичні рекомендації для покращення менеджменту, який може бути застосованим у контрактному сімейному фермерстві в Мальдівах на їх шляху до сталого сільського господарства. На етапі обґрунтування фундаментальних основ сімейного фермерства Мальдів, включаючи розмір домогосподарства, дохід, головну мету діяльності, ресурсні обмеження, порівняно з іншими світовими економіками, результатом дослідження стало уточнення поняття “стале сімейне фермерство”, яке передбачає застосування екологічно чистих ресурсозберігаючих технологій, які приносять фермерам суттєві економічні переваги та є соціально привабливими для фермерської спільноти. Передбачалося, що модель централізованого контрактного фермерства, започаткована Агро Національною Корпорацією в Мальдівах, буде мати позитивний вплив на дієвість та ефективність сільського господарства Мальдів. Впроваджені контрактні угоди забезпечать постачання засобів виробництва, поширення новітніх аграрних технологій, гарантування кредитів і позик, моніторинг якості вирощуваних культур та організацію продажу врожаїв, зібраних законтрактованими сімейними фермерами. Проте, статистика показує, що одержані результати часто гірші за очікувані. У результатах дослідження стосовно найбільш перспективних та дієвих напрямів поліпшення менеджменту сімейних фермерів, які працюють за контрактною моделлю, пропонується об’єднати управлінський консалтинг та сільськогосподарські дорадчі послуги задля стійкості сільських громад через ретельно сплановані стратегії фермерської діяльності, підтримані індивідуальними рекомендаціями, передовими технологіями, поширенням сучасних аграрних знань і навичок, які мають розширити можливості малих сімейних ферм, підвищити рівень їх доходів, сприяти добробуту та вплинути на вирішення проблеми продовольчої безпеки в Мальдівах.На етапі аналітичної оцінки стану продовольчої безпеки і визначення показників розвитку сільського господарства Мальдів результатом дослідження стала концепція удосконаленого процесу управління. Вона включає в себе раціональне використання обмежених природних ресурсів, покращення консультацій щодо вирощування, збирання та збуту врожаю, а також залучення та утримання фермерів в контрактній моделі, причому особливий акцент робиться на заохоченні жінок та молоді до сталого фермерства. Для досягнення цієї мети запропоновано удосконалити класифікацію основних факторів макросередовища Мальдів, які докорінно впливають на продуктивність сільського господарства та прийняття рішень в управлінні фермами, викликають істотні ризики, а також допомагають встановити та використати корисні можливості для сімейних ферм. Для вдосконалення організаційно-методичного підходу під час переходу від застарілого традиційного землеробства до моделі сталого розвитку, запропоновано використовувати інструменти міжрегіонального аналізу, офіційні опитування, групові дискусії, особисті інтерв’ю та подальшу оцінку сімейних фермерів за віком, статтю, наявність ресурсів, кліматичною вразливістю і доступом до ринку.На етапі отримання наукових результатів щодо покращення управління сімейними фермами для сталого розвитку сільського господарства Мальдів, по-перше, запропоновано модель оптимізації виробництва. Вона дозволяє оптимізувати використання обмежених земельних і трудових ресурсів та вирощувати найбільш затребувані та ресурсоощадні місцеві фрукти та овочі, що збільшить їх виробництво, підвищить добробут малих фермерів та посилить продовольчу безпеку Мальдів, що відповідає головній меті контрактного фермерства. По-друге, обґрунтовано організаційно-методичні підходи до вдосконалення сільськогосподарського консультування шляхом усунення пасивного ставлення і прогалин у знаннях консультантів щодо гендерної рівності, зменшення бідності, стимулювання лідерства та підприємництва. Запропоновано розвиток навичок, які відповідають оптимальним виробничим планам для конкретного регіону, щоб забезпечити супровід та контроль сімейних фермерів від моменту вирощування до етапу потрапляння зібраного урожаю на потенційні ринки збуту. По-третє, в результаті дослідження ми прийшли до висновку, що для розвитку сімейних ферм потрібно впроваджувати сучасні інформаційні технології, інтегровані в мобільні пристрої та онлайн-додатки. Фахівцям дорадникам рекомендовано користуватися такими технологіями, а також при наданні особистих консультацій оптимізувати транспортні маршрути для заощадження часу і коштів на відвідування віддалених островів, чиї громади беруть участь у контрактному фермерстві. Зазначений організаційний підхід спрямований на поширення новітніх технологій і передових навичок насамперед серед жінок і молодих фермерів, щоб гарантувати наступність поколінь і життєздатність сімейних фермерських спільнот та реалізувати їхній потенціал у забезпеченні продовольчої безпеки і розвитку сталого сільського господарства.^UThe purpose of the dissertation is the theoretical and methodical substantiation as well as practical recommendations for elaborating improvements of management applicable to contract family farming in the Maldives on the way to sustainable agriculture. On the stage of substantiating fundamental bases of the Maldivian family farms including a household size, income, a prime activity purpose, and resource limitations compared to those in other world economies, the research resulted in clarifying a definition of the category “sustainable family farming”. It implies accomplishing eco-friendly resource-saving farming methods which bring farmers tangible economic advantages and are socially attractive for farming communities. The centralized contract farming model, launched by Agro National Corporation in the Maldives, should have a positive impact on effectiveness and efficiency of Maldivian agriculture where the implemented contractual agreement stipulates supplying inputs, transmitting advanced farming practices, ensuring credits and loans, monitoring crop quality, and arranging sales of harvests produced by the contract family farmers. However, statistics showed that demonstrated outputs tend to be worse than expected. The study outcomes, stemmed from exploring the most promising and workable directions to bolster management of family farmers operating under this contract farming model, proposed to combine management consulting and agricultural extension services to maintain continuity and viability of rural communities through well-planned strategies of farming activities supported by customized recommendations, cutting-edge technologies, shared contemporary agricultural knowledge and skills meant to empower small family farmers when earning their living and addressing food insecurity in the Maldives.On the stage of analytical evaluation of the Maldivian nutrition security status and statistical comparison of agricultural development dynamics in the Maldives the research findings allowed to set a concept of an improved farm management. It comprises a rational use of restricted natural resources, enhancing consulting on growing, harvesting and trading crops, and also recruiting and retaining farmers while a special emphasis is placed on fostering women and young people to get involved in sustainable farming activities. For this to happen, the study offered a systematic classification of core factors observed in the Maldivian macro-environment that profoundly impact agricultural performance and decision-making in farm management, cause essential risks as well as help identify and seize beneficial opportunities arising in family farming. To narrow down and prioritize these challenges when moving away from outdated conventional farming, the research offers a complex organizational and methodical approach embracing cross-regional analysis, formal surveys, group discussions, personal interviews and further mathematical assessment of family farmers by age, gender, resource availability, climatic vulnerability, and market access.On the stage of generating scientific results on improving family farm management for sustainable development of Maldivian agriculture, firstly, the study presented a production optimization model. It calculates how to distribute scarce land and available labor and grow the most demanded and resource-efficient local fruits and vegetables in order to increase their harvests, raise welfare of the regional small family farmers, and amplify Maldivian food security that is consistent with the key goal of contract farming. Secondly, the research proved the methodical and organizational ways to improve agricultural consulting thorough eliminating passive attitude and covering a knowledge gap on promoting gender equity, reducing poverty, incentivizing leadership and entrepreneurship that were observed among extension officers involved in assisting contract farming. The study suggested training skills that are compatible with optimal region-specific production plans in order to ensure that family farmers are guided and supported from the point of cultivation to the stage of outreaching potential markets. Thirdly, the research inferred that developing labor force should envelop farmers’ assistance via ICT integrated measures, mobile devices and online apps, and also consultations in person provided by agricultural extension officers who must utilize recommended optimal transport routes saving time and cost when visiting dispersed islands participating in contract farming. The revealed organizational approach revolves around transmitting advanced technologies and cutting-edge skills to female and young farmers to guarantee continuity and viability of family farming communities and fulfill their potential in providing food security and developing sustainable agriculture.

Розкрито суть і структуру, критерії, показники та рівні патріотичної вихованості студентів вищих технічних навчальних закладів (ВТНЗ). Проаналізовано стан і особливості патріотичного виховання у сучасному ВТНЗ. Обгрунтовано й експериментально перевірено зміст даного виховання майбутніх інженерів і методику його реалізації засобами соціально-гуманітарних дисциплін. Доведено, що ефективність патріотичного виховання даних студентів залежить від дотримання певних педагогічних умов, а саме: активізації потенційних можливостей соціально-гуманітарних дисциплін, реалізації змісту патріотичного виховання, спрямованого на формування патріотичних рис майбутнього інженера, залучення студентів до всіх напрямків професійної підготовки (навчально-пізнавальної, науково-дослідницької, професійно-практичної), заохочення студентів до самоосвіти, самовиховання.

  Скачати повний текст

Уточнено сутність понять "інноваційний процес" та "інновація" на підставі комплексного аналізу підходів щодо визначення та класифікації ключових категорій теорії інновацій. Розглянуто класифікацію критеріїв росту ефективності інноваційної діяльності, на підставі чого визначено, що головними за сучасних умов є удосконалення планування та створення дієвого механізму мотивації інноваційної діяльності. Встановлено, що підвищенню ефективності реалізації інноваційних процесів сприяє також використання адаптивних організаційних структур та інтеграційних форм співробітництва. Вперше розроблено методику календарного планування інноваційної діяльності з використанням показників, що враховують вплив стохастичного характеру суміщення виконання пов'язаних робіт на тривалість проекту у цілому. Запропоновано новий узагальнюючий показник ефективності роботи конструкторсько-технологічних підрозділів машинобудівних підприємств. На підставі узагальнюючого показника ефективності сформульовано нову методику формування фонду матеріального заохочення конструкторсько-технологічних підрозділів машинобудівних підприємств.

  Скачати повний текст

Доведено, що здійснення правосуддя є особливим різновидом соціальної діяльності, що виражається в активних діях суддів і спрямовується на задоволення інтересів осіб, які звертаються до суду, на забезпечення їх прав і свобод. Однією з характерних особливостей правового регулювання праці суддів є поєднання єдності та диференціації. Диференціація виражається у порядку відбору осіб для відправлення правосуддя й у змісті трудової функції суддів, у порядку припинення трудових правовідносин, в регламентуванні їх робочого часу та часу відпочинку, в оплаті праці та в інших формах матеріального заохочення. Основними причинами диференціації правового регулювання праці суддів є особливе суспільне значення трудової функції, що виконується ними; спеціальна трудова правосуб'єктність суддів; підвищені вимоги до професійних знань, моральних якостей та здібностей кандидата на посаду судді тощо.

  Скачати повний текст

Висвітлено нові ідеї та сучасні міжнародні та зарубіжні тенденції розвитку правової регламентації дослідженого питання. Вперше інвалід розглянуто як суб'єкт соціального оточення з усім комплексом як сприятливих чинників, так і бар'єрів і перешкод. Встановлено, що обов'язок роботодавця із забезпечення трудових прав інвалідів має триваючий характер і не припиняє своєї дії після укладення трудового договору. Обгрунтовано необхідність розробки спеціальної глави проекту Трудового кодексу України, яка б регулювала працю інвалідів. Висловлено міркування стосовно доцільності впровадження у національну політику фінансово-економічних важелів заохочення роботодавців до працевлаштування інвалідів.

  Скачати повний текст

У дисертації викладено нове вирішення проблеми формуванняпрофесійної суб'єктності майбутніх учителів фізичного виховання в процесіфахової підготовки.Обґрунтовано, що професійна суб'єктність учителя фізичного виховання– це інтегративна особистісна якість, що характеризує здатність учителя бутисуб'єктом педагогічної діяльності й виражається в спроможності формулюватиїї мету згідно із суспільними імперативами, самостійно планувати, виконуватита корегувати дії з досягнення цієї мети, а також оцінювати результат цих дій,спираючись на власну педагогічну позицію.Обґрунтовано, що педагогічними умовами формування професійноїсуб'єктності в майбутніх учителів фізичного виховання є: удосконаленняосвітнього процесу впровадженням змістових модулів навчальних дисциплін;формування адекватних уявлень про сутність і закономірності набуттяособистістю професійної суб'єктності на аудиторних заняттях; формування підчас навчальних практик та спортивно-педагогічного вдосконалення образупрофесійного майбутнього; створення рефлексивного середовища в науково-дослідній роботі та на практично орієнтованих лабораторних заняттях;заохочення майбутніх учителів фізичного виховання до вільногосамовираження особистості в позааудиторний час; упровадження в освітнійпроцес методики оцінювання рівня професійної суб'єктності майбутніхучителів фізичного виховання.^UThe dissertation presents a new solution to the problem of formation of theprofessional subjectivity of future physical education teachers in the process ofprofessional training.The relevance of the topic covered in the research is confirmed by theexistence of a number of contradictions which hinder the formation of professionalsubjectivity of future physical education teachers in the process of professionaltraining.It has been stated that «professional subjectivity of a physical educationteacher» is an integral personal quality that characterizes the teacher's ability to be asubject of pedagogical activity and is expressed in the ability to formulate its goalaccording to social imperatives, to plan, perform and adjust actions to achieve thesegoals independently, as well as to evaluate the result of these actions, based on theirown pedagogical stand.

Об'єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання електронних освітніх ресурсів у професійній діяльності. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання електронних освітніх ресурсів у професійній діяльності, яка включає взаємопов'язані структурні блоки (теоретико-методологічний, змістово-процесуальний та оцінно-результативний), в яких уточнено методологічні підходи (системний, особистісно-орієнтований, діяльнісний, компетентнісний, технологічний) та принципи (загально-дидактичні та специфічні – мультимедійності, неперервності, орієнтації на застосування ЕОР, зв'язку навчання з життя, суб'єктності, рефлексивності, доцільності, міждисциплінарної інтеграції, створення електронного освітнього середовища), педагогічні умови (стимулювання потреби використовувати ЕОР в освітньому процесі початкової школи; формування відповідних знань, умінь і навичок щодо використання ЕОР у професійній діяльності; створення у ЗВО інформаційно-освітнього середовища через включення ЕОР до різних дисциплін; заохочення майбутніх учителів початкової школи до створення авторських ЕОР у процесі педагогічної практики), форми (проблемна лекція, лекція-візуалізація, практичні заняття, лабораторні заняття, тренінги, робота в групах і парах, педагогічна практика), методи (створення ситуації зацікавленості, проблемне навчання, проєктні, інтерактивні, ігрові, кейс-технології) й засоби (мультимедійні посібники, відеолекції, комп'ютерні ігри, навчальні фільми, тестувальні програми, презентації, ЕОР), що забезпечують підготовку майбутніх учителів початкової школи до використання електронних освітніх ресурсів у професійній діяльності; теоретично обґрунтовано структурні компоненти готовності майбутніх учителів початкової школи до використання електронних освітніх ресурсів у професійній діяльності; уточнено поняття «готовність майбутніх учителів початкової школи до використання ЕОР у професійній діяльності»; визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до використання електронних освітніх ресурсів у професійній діяльності.^UThe object of research is the process of professional preparation of future primary school teachers. The purpose of the study is to substantiate theoretically, develop and test the model of preparation of future primary school teachers for the use of electronic educational resources in professional activities experimentally. The scientific novelty of the obtained results is that: for the first time the model of training future primary school teachers for the use of electronic educational resources in professional activities was developed, substantiated theoretically and tested experimentally. This model includes interconnected structural blocks (theoretical-methodological, content-procedural and evaluation-effective), which specify the methodological approaches (systemic, personality-oriented, activity-based, competence-based, technological) and principles (general-didactic and specific – multimedia, continuity, orientation to the use of electronic educational resources, communication learning with life, subjectivity, reflexivity, expediency, interdisciplinary integration, creating an electronic educational environment), pedagogical conditions (stimulating the need to use electronic educational resources in the educational process of elementary school, the formation of relevant knowledge, skills in the use of electronic educational resources in professional activities, the creation of an information and educational environment in the university by including electronic educational resources in different disciplines; encouragement of future teachers her elementary school to the creation of electronic educational resources in the process of teaching practice), forms (problem lecture, lecture-visualization, practical classes, laboratory classes, trainings, work in groups and pairs, pedagogical practice), methods (creation of a situation of interest, problem-based learning, design, interactive, game, case technologies) and means (multimedia manuals, video lectures, computer games, educational moovies, test software, presentations, EER), which provide preparation of future primary school teachers to use electronic educational resources in professional activities. Structural components of the readiness of future primary school teachers to use electronic educational resources in their professional activities are theoretically substantiated. The essence of the category “the readiness of future primary school teachers to use electronic educational resources in their professional activities” is specified. Criteria, indicators and levels of the readiness of future primary school teachers to use electronic educational resources in their professional activities are defined.

Доведено, що за умов перехідної економіки державі належить провідна роль у формуванні інвестиційної політики, насамперед у визначенні пріоритетних напрямів інвестування. Обгрунтовано недоцільність використання спеціальних стимулів щодо залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) як складової загальних умов функціонування іноземних інвестицій та можливість застосування певних пільг. Систематизовано основні критерії та складові формування сприятливого інвестиційного клімату в країнах Вишеградської групи: створення іміджу країни та її політичного потенціалу на світовій арені, вигідне географічне розташування, кваліфіковану робочу силу, макроекономічну стабілізація, чітке та стабільне законодавство, лібералізацію економічної діяльності, проведення приватизації, надання інвестиційних пільг, створення спеціальних економічних зон. Визначено, що для успішного заохочення інвестицій України, виходячи з досвіду розробки ефективних заходів заохочення ПІІ в країнах Вишеградської групи важливо забезпечити іноземних інвесторів, капіталовкладення яких відповідають пріоритетам країни, тобто проводити ідентифікацію інвесторів; створити сприятливе середовище для зростання ПІІ у приватний сектор шляхом встановлення прозорого та справедливого режиму регулювання та захисту прав інвесторів.

  Скачати повний текст

Досліджено комплекс соціальних проблем, пов'язаних із відбудовою, реконструкцією та розвитком вугільної промисловості Донбасу в повоєнне двадцятиріччя. Проаналізовано тенденції життєдіяльності шахтарського соціуму в контексті соціально-економічної політики керівництва держави. Простежено динаміку соціальних процесів, їх особливості в різних суспільно-політичних реаліях. Охарактеризовано заходи влади у сфері охорони праці, підготовки кваліфікованих кадрів для підприємств вугільної індустрії. Здійснено внесок фундаментальної та відомчої науки у вдосконалення та розробку нових видів техніки й інноваційних технологій, зменшення ризиків на виробництві, підвищення продуктивності праці. Висвітлено питання матеріального та морального заохочення, соціального забезпечення, вирішення житлової проблеми, задоволення матеріальних потреб гірників, оптимізації їх побуту, охорони здоров'я й організації культурного дозвілля.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню адміністративно-правового статусу державних службовців органів судової влади.У дисертації запропоновано авторське визначення адміністративно-правового статусу державних службовців органів судової влади, під яким слід розуміти становище осіб, що обіймають визначені штатним розписом органу судової влади, посади державної служби, яке врегульоване нормами адміністративного права та характеризується низкою сталих та необхіднихелементів (права, обов’язки, відповідальність, обмеження, заохочення), і головною метою реалізації якого є виконання ключових обов’язків в сфері забезпечення здійснення судочинства, а саме – надання населенню якісних судових послуг та ефективне забезпечення відправлення правосуддя.Наведено авторську класифікацію законодавчо встановлених прав державних службовців органу судової влади на такі види: 1) особисті немайнові права; 2) службові права; 3) соціальні права; 4) трудові та громадянські права 5) інформаційні права; 6) освітні права; 7) кар’єрні права; 8) права в сфері гарантій правового захисту. Згруповано основні обов’язки державних службовців у такі види: 1) патріотичні обов’язки; 2) службово-правові обов’язки; 3) посадові обов’язки; 4) обов’язки в сфері запобігання корупції; 5) освітні обов’язки; 6) обов’язки в сфері інформації та охорони таємниці.^UThe dissertation is devoted to a comprehensive study of the administrative and legal status of civil servants of judicial authorities.The dissertation offers an author's definition of the administrative-legal status of civil servants of judicial authorities, which should be understood as the position of persons holding public service positions defined by the staff list of the judicial authority, which is regulated by the norms of administrative law and is characterized by a number of permanent and necessary elements (rights, duties,responsibilities, restrictions, incentives), and the main purpose of which is the fulfillment of key duties in the field of ensuring the implementation of justice, namely, providing the population with high-quality judicial services and effectively ensuring the administration of justice.The author's classification of the legally established rights of civil servants of the judicial authority into the following types is given: 1) personal non-property rights; 2) service rights; 3) social rights; 4) labor and civil rights; 5) information rights; 6) educational rights; 7) career rights; 8) rights in the field of guarantees of legal protection.The main duties of civil servants are grouped into the following types: 1) patriotic duties; 2) official – legal duties; 3) official duties; 4) responsibilities in the field of corruption prevention; 5) educational duties; 6) duties in the field of information and secrecy.

Зазначено, що принципи щодо статусу національних установ 1991 р. є міжнародними мінімальними стандартами. Визначено статус національних установ в універсальних і регіональних системах співробітництва держав, форми співробітництва міжнародних організацій з національними установами із захисту та заохочення прав людини. Висвітлено питання правового статусу актів міжнародних організацій щодо національних установ із захисту та заохочення прав людини й обгрунтовано їх правове значення. Запропоновано дефініцію національної установи із захисту та заохочення прав людини та класифікацію даних установ.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив соціально-економічних процесів і явищ на відносини між польським і українським населенням Галичини в останній третині XIX - на початку XX ст. З'ясовано причини розвитку міжнаціональних протиріч, посилення суперечностей між поляками й українцями, а саме: зростання малоземелля серед українських селян, законодавче обмеження прав українців на користування поміщицькими лісами, луками, пасовищами та водоймами (сервітутами); заохочення краєвими властями та приватними організаціями переселення польських селян на українські етнічні землі у процесі парцеляції поміщицьких маєтків; посилення релігійно-корпоративних зв'язків під впливом зростання безробіття та дефіциту житла у містах, економічна конкуренція між польськими й українськими товариствами.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». – Науково-дослідний інститут публічного права, Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, Кропивницький, 2023.У дисертаційному дослідженні розкрито категорійно-поняттєве визначення, зміст, сутність адміністративно-правового механізмувзаємодії суб’єктів сектору безпеки й оборони щодо забезпечення національної безпеки, а також детермінації його особливостей у системному та комплексному вияві. Адміністративно-правовий механізм взаємодії суб’єктів сектору безпеки й оборони щодо забезпечення національної безпеки визначено як сукупність адміністративно-правових засобів, які об’єктивують комплекс реалізованих суб’єктами забезпечення національної безпеки нормативних, організаційних та контрольно-наглядових дій, спрямованих на забезпечення належних умов (засад), принципів, правил, стандартів та процедур функціонування процесу реалізації взаємовідносин між суб’єктами сектору безпеки й оборони України під час виконання ним функціональних обов’язків. Уточнюється, що адміністративно-правові засоби, які формують структуру адміністративно-правового механізму взаємодії суб’єктів сектору безпеки й оборони щодо забезпечення національної безпеки можна розглядати у двох аспектах: як сукупність адміністративно-правових норм або ж як інструменти виконання адміністративних рішень. Доведено, що останній підхід є застосовним при загальному визначені поняття адміністративно-правового механізму (здійснюється акцентуація на його інструментальній складовій), адже адміністративно-правові засоби віддзеркалюють найбільш істотні його особливості.Визначено, що мета адміністративно-правового механізму взаємодії суб’єктів сектору безпеки й оборони щодо забезпечення національної безпеки має дуальне значення. Висунуто гіпотезу, що основним загальним завданням адміністративно-правового механізму взаємодії суб’єктів сектору безпеки й оборони щодо забезпечення національної безпеки є реалізація окремих напрямів державної політики у сфері національної безпеки й оборони. Уточнено, що конкретні завдання цього механізму є прямо залежним від того, які завдання поставлені перед тими суб’єктами, які мають взаємодіяти. Вони визначаються індивідуально та стосуються напрямів та видів спільної діяльності, що потребують врегулювання (наприклад, врегулювання процедури делегування окремих повноважень суб’єкта сектору безпеки й оборони іншому суб’єкту цієї системи задля ефективності виконання завдань системи забезпечення національної безпеки України). Доведено, що адміністративно-правовий механізм взаємодії суб’єктів сектору безпеки й оборони щодо забезпечення національної безпеки виконує низку функцій. Здійснено умовний поділ таких функцій за груповими ознаками. Перша група – базові функції (регулятивна та координаційна). Друга група – цільові функції (інституційна; контрольно-наглядова; забезпечувальна тощо). Третя група – спеціальні функції (стабілізаційна; адаптаційна; прогностична).Сформовано, що структура адміністративно-правового механізму взаємодії суб’єктів сектору безпеки й оборони щодо забезпечення національної безпеки є такою: 1) адміністративно-правові норми, об’єктивовані у межах нормативно-правової бази, що складається з актів різної юридичної сили та загального і спеціального спрямування, основним призначення яких є врегулювання конкретного питання у межах означених відносин; 2) об’єкти регулювання – діяльність та поведінка суб’єктів сектору безпеки й оборони; 3) суб’єкти регулювання – суб’єкти, що формують правові рамки та процедури досліджуваної взаємодії (як суб’єкти ієрархічно вищої структури, так і самі суб’єкти взаємодії); 4) адміністративні правовідносини, що виникають між об’єктами та суб’єктами регулювання, а також ті, що виникають, розвиваються та припиняються між представниками сектору безпеки й оборони (йдеться як про горизонтальні, так і вертикальні відносини, що характеризуються різним змістом); 5) адміністративно-правові засоби реалізації механізму взаємодії суб’єктів сектору безпеки й оборони щодо забезпечення національної безпеки – нормотворчі (встановлення правил, процедур, зобов’язань тощо), організаційні (збір інформації, підготовка документів тощо), забезпечувальні (методичний супровід, технічне та матеріальне оснащення, фінансування тощо) та управлінські (заохочення, переконання, контрольно-наглядова діяльність тощо).^UThe thesis reveals the categorical and conceptual definition, content, and essence of the administrative and legal mechanism for interaction of security and defence sector entities with regard to ensuring national security, as well as the determination of its features in a systemic and comprehensive manner. The administrative and legal mechanism for interaction of security and defence sector entities with regard to ensuring national security is defined as a totality of administrative and legal means that objectify a set of regulatory, organisational, control and supervisory actions implemented by the national security entities with the purpose of ensuring appropriate conditions (fundamentals), principles, rules, standards and procedures for the functioning of the process of implementation of interrelations between the security and defence sector entities of Ukraine in the course of performing their functional duties. It is specified that the administrative and legal means which form the structure of the administrative and legal mechanism for interaction of security and defence sector entities with regard to ensuring national security can be considered in two aspects: as a set of administrative and legal provisions or as instruments for implementing administrative decisions. It is proved that the latter approach is used in the general definition of the concept of the administrative and legal mechanism (the emphasis is placed on its instrumental component), since administrative and legal means reflect its most significant features. It is determined that the purpose of the administrative and legal mechanism for interaction of security and defence sector entities with regard to ensuring national security is dual. The author hypothesises that the main general task of the administrative and legal mechanism for interaction of security and defence sector entities with regard to ensuring national security is to implement certain areas of public policy on national security and defence. It is clarified that the specific tasks of this mechanism directly depend on the tasks assigned to the entities that are to interact. They are determined individually and relate to the areas and types of joint activities that need to be regulated (for example, to regulate the procedure for delegating some full powers of a security and defence sector entity to another entity of this system for the purpose of efficient performance of the tasks of the national security system of Ukraine). It is proved that the administrative and legal mechanism for interaction of security and defence sector entities with regard to ensuring national security performs a number of functions. Such functions are conditionally grouped by common characteristics. The first group includes basic functions (regulatory and coordination functions). The second group includes targeted functions (institutional; control and supervision; support functions, etc.). The third group includes special functions (stabilisation, adaptation and prognostic functions). It is stated that the structure of the administrative and legal mechanism for interaction of security and defence sector entities with regard to ensuring national security is as follows:1) Administrative and legal provisions objectified within the regulatory framework consisting of regulations of different legal force, of general and special orientation, the main purpose thereof is to regulate a specific issue within the relations under study; 2) Objects being regulated – the activities and conduct of security and defence sector entities; 3) Regulatory actors – that is, those actors that form the legal framework and procedures for the interaction under study (both hierarchically higher level entities and the actors of interaction themselves); 4) Administrative legal relations that arise between objects being regulated and regulatory actors, as well as those that arise, develop and terminate between representatives of the security and defence sector (these are both horizontal and vertical relations characterised by different content); 5) Administrative and legal means of implementing the administrative and legal mechanism for interaction of security and defence sector entities with regard to ensuring national security: rule-making (establishment of rules, procedures, duties, etc.), organisational (collection of information, preparation of documents, etc.), support (methodological support, technical and material equipment, financing, etc.) and managerial (encouragement, persuasion, control and supervision, etc.).

У контексті прагмалінгвістики проведено багатоаспектний аналіз прагмалінгвістичних особливостей комунікативної стратегії заохочення у російському мовному спілкуванні. Розглянуто лексико-синтаксичні компоненти висловлювань і невербальні засоби спілкування ініціатора комунікації. Описано складники комунікативної стратегії заохочення (КСЗ) у контексті прагмалінгвістичного аналізу, проведено їх моделювання. Запропоновано визначення понять "комунікативна стратегія", "мовленнєва тактика" (МТ), "комунікативна тактика" (КТ), "комунікативний хід". Визначено репертуар МТ і КТ заохочення, наведено лінгвістичний опис мовних маркерів їх реалізації. Доведено безпосередній вплив зовнішнього та внутрішнього планів комунікативної стратегії (КС) на формування семантичного наповнення обраної стратегії. Доведено, що комунікативний контекст, спілкування, соціально-психологічні чинники й установки мовців визначають вибір і застосування окремих МТ заохочення з урахуванням диференціації на маніпулятивний або актуалізаційний вплив. Виокремлено й описно інтеракціональну модель КСЗ, охарактеризовано етапи її реалізації.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропонованоновий підхід до вирішення важливої й актуальної проблеми, що полягає вкомплексному і всебічному висвітленні розвитку освіти євреїв наЄлисаветградщині у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.У роботі вперше, на основі аналізу джерел і сучасного осмисленняпроблеми, цілісно схарактеризовано розвиток освіти євреїв наЄлисаветградщині у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття;виявлено соціокультурні передумови розвитку єврейської освіти наЄлисаветградщині в означений період: сформованість традиційної освіти назасадах історії та культури єврейського народу; піднесення соціально-економічних перетворень у суспільстві, що потребувало масової освіти,підготовку кваліфікованих фахівців із різних сфер життя; впровадженняурядових реформ щодо єврейської освіти; започаткування єврейськихнавчальних закладів різних типів, нормативне забезпечення їх діяльності;активна діяльність єврейських громад, приватна ініціатива громадськихдіячів у створенні єврейських освітніх інституцій; розкрито провіднічинники розвитку єврейської освіти на Єлисаветградщині у другій половиніХІХ – на початку ХХ століття: поліетнічність регіону, наявністьзаконодавчої регламентації єврейської освіти; встановлення громадсько-державного характеру організаційних засад її діяльності; вияв громадськоїініціативи у відкритті єврейських навчальних закладів; врахування ворганізаційно-змістових аспектах діяльності єврейських шкіл соціальних таекономічних потреб розвитку краю; досліджено процес формування тарозвитку мережі єврейських початкових, загальноосвітніх та професійнихнавчальних закладів на Єлисаветградщині у другій половині ХІХ – напочатку ХХ століття. Уточнено інформацію про еволюцію освіти єврейськоїнаціональної меншини в тогочасній країні; організацію єврейської освіти наЄлисаветградщині в окреслених хронологічних межах.Подальшого розвитку набули історіографія проблеми та класифікаціяджерел дослідження на основі проблемно-хронологічного підходу; місце іроль навчальних закладів для євреїв Єлисаветградщини в системівітчизняної освіти.До наукового обігу введено нові архівні матеріали, дослідженнякраєзнавчого спрямування, що стосуються розвитку освіти євреїв краю удругій половині ХІХ – на початку ХХ століття.У процесі дослідження з’ясовано, що друга половина XIX – початокXX століття стає періодом не тільки суспільного, наукового, національноговідродження, а й часом стрімкого розвитку єврейської освіти. Виявленосоціокультурні передумови розвитку єврейської освіти на Єлисаветградщиніу другій половині ХІХ – на початку ХХ століття: сформованість традиційноїосвіти на засадах історії та культури єврейського народу; піднесеннясоціально-економічного перетворень у суспільстві, що потребувало масовоїосвіти, підготовку кваліфікованих фахівців з різних сфер життя;впровадження урядових реформ щодо єврейської освіти; започаткуванняєврейських навчальних закладів різних типів, нормативне забезпечення їхдіяльності; активна діяльність єврейських громад, приватна ініціативагромадських діячів у створенні єврейських освітніх інституцій.Співіснування різних етносів було особливістю єлисаветградськоїкультури другої половини XIX – початку XX століття, воно спричинило довиникнення міжкультурних діалогів на території краю, чим сприялопоступовому змішуванню етнокультур та здійснювало вплив на формуваннякультурно-освітнього життя Єлисаветградщини.Встановлено, що провідними чинниками розвитку єврейської освіти наЄлисаветградщині в означений період були: поліетнічність регіону,наявність законодавчої регламентації єврейської освіти; встановленнягромадсько-державного характеру організаційних засад її діяльності; виявгромадської ініціативи у відкритті єврейських навчальних закладів;врахування в організаційно-змістових аспектах діяльності єврейських шкілсоціальних та економічних потреб розвитку краю.Визначено основні напрямки діяльності Єлисаветградської єврейськоїгромади у галузі освіти: сприяння розширенню мережі навчальних закладівдля дітей євреїв, матеріальне забезпечення освітніх установ, підвищеннядобробуту вчителів, поліпшення їхніх побутових умов, прагнення дозагальної початкової освіти єврейських дітей, заохочення і підтримка учнів знезаможних прошарків населення, залучення широкої громадської допомогидля підтримки єврейського шкільництва.^UA theoretical generalization has been made and a new approach of solvingan important and urgent problem concerning comprehensive and all-sidedcoverage of the development of Jewish education in Yelisavetgrad region in thesecond half of the 19th – at the beginning of the 20th century has been suggested.For the first time on the basis of analysis of the sources and modernunderstanding of the problem the development of Jewish education inYelisavetgrad region in the second half of the 19th – at the beginning of the 20thcentury has been holistically characterized; the socio-cultural prerequisites for thedevelopment of Jewish education in Yelisavetgrad region during the specifiedperiod have been revealed: formation of traditional education based on the historyand culture of the Jewish people; the promotion of socio-economictransformations in society which required mass education, as well as training ofqualified specialists from various spheres of life; implementation of governmentreforms regarding Jewish education; establishment of Jewish educationalinstitutions of various types, regulatory support for their activity; activefunctioning of Jewish communities, private initiative of public figures in thecreation of Jewish educational institutions; the leading factors of the developmentof Jewish education in Yelisavetgrad region in the second half of the 19th – at thebeginning of the 20th century have been revealed: polyethnicity of the region, thepresence of legislative regulation of Jewish education; establishing the public-statenature of the organizational basics of its activity; manifestation of public initiativein the opening of Jewish educational institutions; taking into account the socialand economic needs of the region’s development in the organizational and contentaspects of the activity of Jewish schools; the process of formation anddevelopment of the network of Jewish primary, secondary and professionaleducational institutions in Yelisavetgrad region in the second half of the 19th andearly 20th centuries has been studied. Information about the evolution of theeducation of the Jewish national minority in the country at that time, as well as theorganization of Jewish education in Yelisavetgrad region within the definedchronological limit has been clarified.The historiography of the problem and the classification of research sourceson the basis of the problem-chronological approach got further development; theplace and role of educational institutions for the Jews of Yelisavetgrad region inthe national education system has also been further researched.New archival materials and studies related to the development of theeducation of the Jews of the region in the second half of the 19th and thebeginning of the 20th centuries have been introduced into the scientificcirculation.In the process of our research it was found that the second half of the 19th –the beginning of the 20th century became a period not only of social, scientific,national revival but also a time of rapid development of Jewish education. Thesocio-cultural prerequisites for the development of Jewish education in theYelisavetgrad region in the second half of the 19th and early 20th centuries havebeen identified: formation of traditional education based on the history and cultureof the Jewish people; the promotion of socio-economic transformations in societywhich required mass education and training of qualified specialists from variousspheres of life; implementation of government reforms regarding Jewisheducation; establishment of Jewish educational institutions of various types,regulatory support for their activity; activity of Jewish communities, privateinitiative of public figures in the creation of Jewish educational institutions.The coexistence of different ethnic groups was a feature of Yelisavetgradculture of the second half of the 19th and early 20th centuries which caused theemergence of intercultural dialogues on the territory of the region and contributedto the gradual mixture of ethnic cultures and had an impact on the formation of thecultural-educational life of Yelisavetgrad region.It has been found out that the leading factors in the development of Jewisheducation in Yelisavetgrad region in the specified period were: the multi-ethnicityof the region, the presence of legislative regulation of Jewish education;establishing the public-state nature of the organizational foundations of itsactivity; manifestation of public initiative in the opening of Jewish educationalinstitutions; taking into account the social and economic needs of the developmentof the region in the organizational and content aspects of the activity of Jewishschools.

Комплексно досліджено теоретичні та практичні проблеми щодо матеріального та морального стимулювання ефективної професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ. З'ясовано співвідношення понять "заохочення" та "стимулювання". Зазначено, що заохочення осіб рядового та начальницького складу - частина стимулювання, певний захід, що здійснюється в його межах. Розкрито суть поняття матеріального та морального стимулювання службово-трудової діяльності працівників органів внутрішніх справ, розвинуто поняття правовідносин та трудових правовідносин. Досліджено аспект професійної мотивації даних працівників. Визначено критерії оцінки їх службово-трудових заслуг. Наведено пропозиції щодо уточнення чинних і розробки нових нормативно-правових актів у сфері матеріального та морального стимулювання працівників органів внутрішніх справ України.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано понятійно-категоріальний базис та розвинуто концепцію стратегічної платформи підприємства. Здійснено дослідження та вибір адекватних змістовному наповненню запропонованої концепції методів та інструментів аналізу елементів стратегічної платформи підприємства. Розглянуто питання забезпечення стратегічної ефективності ресурсів, розвитку інноваційноспроможних ключових компетенцій та принципів вдосконалення організаційних здатностей підприємства. Репрезентовано схеми аналізу та встановлено можливі шляхи та способи розвитку кожного з елементів стратегічної платформи підприємства та її реконфігурації в цілому. Надано рекомендації щодо застосування окремих інструментів розвитку стратегічної платформи: залучення ресурсів, дифузії ключових компетенцій, управління процесом змін, дієвого навчання, заохочення індивідуального розвитку. Типологізовано вітчизняні підприємства та здійснено аналіз розвиненості їх стратегічних платформ.

  Скачати повний текст