Показано, що ступінь розвитку електронного уряду та виконуваних ним функцій не є показником демократичності політичної системи суспільства. Обгрунтовано, що ідея електронного уряду уможливлює політичну участь громадян у новому аспекті, а саме - здійснення впливу на політичне життя країни, на державну владу за допомогою Інтернету через політично орієнтовані сайти та портали. Доведено, що у різних країнах проблеми побудови електронного уряду ідентичні, а наявні розбіжності зумовлені рівнями політичного та соціально-економічного розвитку держав. Обгрунтовано, що успішність впровадження такого уряду залежить від зацікавленості елітних груп у реалізації якісно нової, постіндустріальної філософії державного управління, інформаційній прозорості та гласності в діяльності уряду та державної влади в цілому. Розвинуто поняття "електронна держава", за яким передбачаються три галузі державної влади - законодавча, виконавча та судова. Така держава є системою державного управління на основі електронних засобів обробки, передачі та поширення інформації, застосованої з метою зміни взаємин між державними органами та суспільством. За цього поняття "електронна прозорість", яке за умов електронного уряду набуває особливого значення, а також "мобільна демократія", "мобільна держава", "мобільний уряд" є елементами поняття "електронна держава".

  Скачати повний текст

Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, в якій наведенорозв’язання актуального наукового завдання – обґрунтування комплексуконцептуальних положень щодо розвитку управлінського інструментаріюпідтримки співробітництва територіальних громад в умовах децентралізації, атакож розроблення методико-технологічного забезпечення відповіднихпроцесів та їх безупинного вдосконалення.За результатами дослідження методологічних засад співробітництватериторіальних громад у контексті забезпечення стійкості і сталого розвиткувизначено, що міжмуніципальне співробітництво є одним з найпоширенішихявищ у сучасних демократіях, у Європейському Союзі одним із основнихзавдань регіональної політики є забезпечення сталого розвитку територій ігромад, а також зменшення диспропорцій щодо рівня соціально-економічногорозвитку міських та прилеглих сільських громад. Акцентовано на тому, щоодним з провідних механізмів реалізації цього надскладного завдання є самеміжмуніципальне співробітництво, яке сприяє прогресу у досягненні Цілейсталого розвитку на рівні відповідно території чи громади, а такожзабезпеченню надання якісних публічних послуг в умовах долання глобальнихвикликів та загроз, а також постійного зростання потреб населення тамісцевого бізнесу.Дослідження сучасних викликів і тенденцій розвитку співробітництватериторіальних громад в Україні дозволило констатувати, що темпи розвиткуспівробітництва громад в Україні є достатньо повільними, не можна вважатидостатнім рівень розвиненості співробітництва територіальних громад вУкраїні, а потенціал упровадження управлінського інструментарію підтримкиспівробітництва територіальних громад використовується не повною мірою.Отже, актуальність дисертаційної роботи зумовлена наявністю протиріччя міжнагальною розвитку управлінського інструментарію підтримкиспівробітництва територіальних громад в умовах поточного етапу реформидецентралізації, правового режиму воєнного стану та під час повоєнноговідновлення України і недостатністю концептуального та методичногозабезпечення цих процесів.^UBased on the results of the study of the methodological foundations ofcooperation of territorial communities in the context of ensuring resilience andsustainable development, it is determined that inter-municipal cooperation is one ofthe most common phenomena in modern democracies, and in the European Unionone of the main tasks of regional policy is to ensure sustainable development ofterritories and communities, as well as to reduce disparities in the level of socioeconomic development of urban and adjacent rural communities. It is emphasisedthat one of the leading mechanisms for implementing this extremely complex taskis inter-municipal cooperation, which contributes to progress in achieving theSustainable Development Goals at the level of a territory or community, as well asto ensuring the provision of quality public services in the context of overcomingglobal challenges and threats, as well as the constant growth of the needs of thepopulation and local businesses.A detailed study of the current challenges and trends in the development ofcooperation of territorial communities in Ukraine has made it possible to state thatthe pace of development of community cooperation in Ukraine is rather slow, thelevel of development of cooperation of territorial communities in Ukraine cannot beconsidered sufficient, and the potential for implementing management tools tosupport cooperation of territorial communities is not fully used. Thus, the relevanceof the thesis is due to the contradiction between the urgent development ofmanagerial tools to support cooperation of territorial communities in the currentstage of decentralisation reform, the legal regime of martial law and during the postwar recovery of Ukraine and the lack of conceptual and methodological support forthese processes.A comprehensive analysis of the current state of scientific research on theproblem of inter-municipal cooperation development based on the study of asignificant scientific contribution of foreign and domestic scholars, as well asguidelines of international organisations, allowed the author to formulate theauthor's (refined) definition of the concept of «tools to support cooperation ofterritorial communities» as a set of management tools, the application of which inthe field of cooperation of territorial communities will help ensure success in thedimensions of trust building, the ability to choose a rational form of cooperation,create new value for the participating communities and the territory, satisfy theparticipants of cooperation, obtain positive effects and consequences that willcontribute to progress in achieving the Sustainable Development Goals.

У кваліфікаційній роботі визначено рівень наукової розробленості проблематики дослідження та встановлено, що багато науковців розглядали в своїх працях питання загальних і специфічних аспектів застосування ефективних механізмів управління в місцевому самоврядуванні, публічному управлінні та менеджменті, однак існує нагальна необхідність у реалізації системного підходу до питань електронного урядування в діяльності органів місцевого самоврядування та життєдіяльності місцевих громад, розробки заходів практичної реалізації місцевого самоврядування й забезпечення участі громадян у процесах управління. Специфікою вивчення методів електронного урядування є той факт, що теорія публічного управління (як і менеджменту в цілому) не завжди встигає за практичною сферою, розвитком та впровадженням інформаційних технологій в управлінні.У дисертаційній роботі детально розглянуто структуру управління, притаманну демократичному суспільству, як передумову організації ефективного публічного управління. Наявність демократії як форми державного управління забезпечує формування громадянського суспільства, тобто тієї частини суспільства, що забезпечує ефективне управління та взаємодію з органами державного управління, що реально впливають на ситуацію в державі й визначають ключові вектори державної політикиУдосконалено понятійно-категоріальний апарат електронного урядування та пов'язаних з ним понять як форми та методу публічного управління, що використовують в органах місцевого самоврядування для підвищення якості публічного управління, забезпечення високої якості управлінських рішень, прозорості та економності апарату управління. Подальшого розвитку набув понятійно-категоріальний апарат електронного урядування, зокрема надано трактування поняттям: “електронне урядування”, “електронна демократія”, “інформаційні ресурси”, “цифрова трансформація”, “діджиталізація управління”, “архітектура електронного урядування”, “платформа електронного урядування”.Дослідження сучасного стану та перспектив розвитку електронного урядування в Україні та в світі дозволило запропонувати новий концептуальний підхід до реінжинірингу управлінських процедур як процедур органів місцевого самоврядування через упровадження цифрових технологій у процес прийняття управлінських рішень, організаційно-технологічних змін у структурі публічного управління та адміністрування, а також удосконалити інституціональні засади впровадження інструментів електронного урядування, завдяки використанню цифрових технологій та відповідних інструментів створюється реальне підґрунтя для ефективного урядування.З'ясовано, що основою ефективного управління місцевою територіальною громадою є наявність щільних взаємозв'язків між структурними елементами територіальної громади, а саме: органами місцевого самоврядування, органами державної влади, підприємствами та громадянами.Консолідовано й узагальнено зарубіжний досвід та практики впровадження електронного урядування в системі публічного управління й адміністрування. Проаналізовано історичну еволюцію електронного урядування в Україні, нормативно-правову базу, яка регулює відносини у сфері інформаційних технологій та електронної демократії^UThe qualification work determines the level of scientific development of research issues and establishes that many scholars have considered in their work the general and specific aspects of effective governance in local government, public administration and management, but there is there is an urgent need to implement a systematic approach to e-government in the activities of local governments and local communities, to develop measures for the practical implementation of local government and ensure citizen participation in governance processes. The specificity of the study of e-government methods is the fact that the theory of public administration (as well as management in general) does not always keep up with the practical field, development and implementation of information technology in management.Analysis of the international experience of different countries shows the inevitability of democracy in a developing society and rejection in those countries that are in a state of stagnation.The main concepts and categories of e-government and democracy, as well as methods of implementing e-surveillance in public administration are studied in the work. Interpretation of e-government and related concepts as form and method of public administration which is used in local governments to improve the quality of public administration, ensuring high quality management decisions is improved. Further development was given to the conceptual and categorical apparatus of e-government, in particular, the interpretation of the concepts: “e-government”, “e-democracy”, “information resources”, “digital transformation”, “digitalization of governance”, “architecture of e-government”, “e-government platform”The theoretical and methodological bases of the system of public administration of territorial communities and the concept of “electronic democracy ” is defined as purposeful activity of local government bodies which ensures optimal functioning and development of relations with society and indiviaduals, efficient and rational use of land resources within the territorial community are generalized, in order to socio-economic development of community territories, ensuring the functioning of cjmunication and relations and land rights of community members. Normative-legal provision in the system of land resources management is analyzed and it is established that for further development of the system of land resources management at the level of territorial communities it is necessary to improve the norms of the current legislation. Problems of formation of the system of management of information resources of territorial communities, among which legislative unresolved issues between installation, are revealed. The directions of optimization of land resources management, which provide for the implementation of a set of works according to a certain scheme, are substantiated. The state of land resources of communities as an investment-attractive resource of their territories is analyzed. It is established that the investment attractiveness of land can be determined by assessing it according to certain criteria. The choice among them is made in each individual case and depends on the purpose for which the land can be used as an operating basis or means of production. The peculiarities of land use within the community are revealed. The main provisions of self-government control as a management function of local governments, aimed at compliance with the provisions of land and other environmental legislation on the use and protection of land within the territorial community are reasoned. The role of public control in the electronic democracy for the territorial community is determined

Досліджено питання підвищення рівня надійності регульованих електроприводів за рахунок вдосконалення елементів і структур засобів діагностування їх аналогових систем керування. Розроблено математичні моделі для діагностування аналогових систем керування електропривода у процесі експлуатації, математичну модель для оцінювання технічного стану динамічної системи за перехідних режимів роботи. Вдосконалено метод синтезу структурних схем пристроїв діагностування електрообладнання. Запропоновано мікропроцесорні реалізації пристроїв діагностування аналогових систем керування електропривода, а також алгоритми їх роботи. Розроблені підходи та математичні моделі апробовано та впроваджено на ДТГО "Південно-Західна залізниця" локомотивне депо Жмеринка та в навчальний процес Вінницького національного технічного університету.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні теоретико-методологічні засади взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування з громадськістю. Проаналізовано сучасний стан в Україні та в розвинених демократичних зарубіжних країнах щодо залучення громадськості до процесу прийняття рішень. Визначено напрями та механізми підвищення ефективності взаємодії органів публічної влади країни з громадськістю. Розглянуто демократію як форму існування українського народу, рису, притаманну його національному менталітету. Демократія визначена як необхідна умова для ефективної взаємодії органів публічної влади з громадськістю. Для підвищення її ефективності необхідно реалізувати розроблену Концепцію правової просвіти населення, створити законодавчу основу для участі громадськості в процесі прийняття рішень органів влади.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше здійснено системний аналіз тенденцій розвиткупедагогічних ідей і просвітницької діяльності українських письменників ЗахідноїУкраїни (кінець ХVIII ст. – 1939 р.). Запропоновано періодизацію літературногопроцесу в Західній Україні (кінець ХVIII ст. – 1939 р.) крізь призму історико-педагогічного виміру, визначено п'ять основних періодів розвиткузахідноукраїнської літератури: 1) церковно-освітній (1772–1820-ті рр.;поділяється на два етапи: 1772–1805 рр. та 1806–1820-ті рр.); 2) будительсько-просвітницький (1830-ті – перша половина 1870-х рр., має два етапи, якірозмежовує 1848 р.); 3) піднесення літературного життя другої половини 1870-х –1914 р.; 4) воєнно-революційних потрясінь 1914–1919/1920 рр.; 5) міжвоєннийперіод ХХ ст., у якому відстежуються два етапи: 1920-ті та 1930-ті рр. Кожен зцих періодів має свої риси й особливості ідейно-ціннісного та художньо-стильового характеру, увиразнені в художніх рефлексіях широкого комплексупроблем освіти, виховання і розвитку особистості. Їхніми носіями і продуцентамивиступили представники кількох генерацій західноукраїнських письменників.Проаналізовано ідейно-тематичне й жанрове розмаїття педагогічноорієнтованих творів українських письменників, здійснено персоніфікаціюлітературного процесу на західноукраїнських землях крізь призму висвітленняосвітніх проблем. Увиразнено творчі надбання літераторів які були педагогами.Виявлено науково-педагогічні й навчально-методичні здобутки українськихписьменників означеної доби. Проаналізовано й узагальнено сутність педагогічнихпоглядів українських письменників на проблему просвітництва українськогонароду. Уточнено поняття категоріального апарату. Узагальнено досвідпросвітницької діяльності українських письменників досліджуваної доби щодорізноманітності її форм і методів; окреслено напрями творчого використанняпедагогічних ідей і досвіду просвітницької діяльності українських письменниківкінця ХVIII – 30-х рр. ХХ ст. за умов реформування сучасної вітчизняної освіти;подальшого розвитку набули уявлення про сутність і зміст просвітницькоїдіяльності української інтелігенції в галузі збереження національних традицій,культури, мови, школи кінця ХVIII ст. – 1939 р. Проаналізовано та введено донаукового обігу низку маловідомих творів вітчизняних письменників і архівнихдокументів. Удосконалено методологію пізнання розвитку тенденцій педагогічнихідей і громадсько-просвітницької діяльності.Ключові слова: українські письменники; педагогічні ідеї; просвітницькадіяльність; громадська діяльність; Західна Україна; літературний процес; тенденції.^UIn the dissertation for the first time the systematic analysis of tendencies ofdevelopment of pedagogical ideas and educational activity of the Ukrainian writers ofthe Western Ukraine (the end of the XVIII century ‒ 1939) is carried out. Theperiodization of the literary process in Western Ukraine (end of the XYIII century –1939) through the prism of historical and pedagogical dimension is proposed, fivemain periods of development of Western Ukrainian literature are identified:1) church-educational (mid-1770–1820), divided into two stages: 1772–1805 and1806–1820); 2) awakening and enlightenment (1830 ‒ the first half of the 1870, hastwo stages, which distinguishes 1848); 3) the rise of literary life in the second half ofthe 1870–1914; 4) military-revolutionary upheavals of 1914–1919/20; 5) the interwarperiod of the twentieth century, which traces the two stages of the 1920 and 1930.Each of these periods has its own features and characteristics of ideological, valueand artistic style, expressed in the artistic reflections of a wide range of problems ofeducation, upbringing and personality development. Their carriers and producerswere representatives of several generations of Western Ukrainian writers. Given theabove scientific and theoretical positions, the realities of socio-political developmentand the content and nature of the literary process, etc., identified the existence of theperiod under consideration, five generations of writers (the first falls on the 70. XVIII ‒10 XIX century, the second ‒ in the 20 ‒ late 40 of the XIX century, the third ‒ in1848–70/80 of the XIX century, the fourth ‒ in 1870/80. XIX ‒ early XX century;fifth ‒ in the 20–30 of the XX century); each of them had certain common featuresand similar views on the problems of education, upbringing, theory and practice ofpedagogy.The ideological-thematic and genre diversity of pedagogically oriented worksof Ukrainian writers is analyzed, the personification of the literary process in thewestern Ukrainian lands is carried out through the prism of coverage of educationalproblems. The creative achievements of writers who were teachers are highlighted.Scientific-pedagogical and educational-methodical achievements of Ukrainian writersof the mentioned period are revealed. The essence of pedagogical views of Ukrainianwriters on the problem of education of the Ukrainian people is analyzed andgeneralized. The concept of categorical apparatus is specified. The experience ofeducational activity of Ukrainian writers of the researched period on the variety of itsforms and methods is summarized (writing works of art for additional reading bystudents at school and abroad, promoting the distribution of Ukrainian books amongchildren and youth, theatrical performances, folk readings, etc.); the directions ofcreative use of pedagogical ideas and experience of educational activity of Ukrainianwriters of the end of the XVIII century are outlined ‒ 30 of the twentieth century interms of reforming modern domestic education; further development of ideas aboutthe essence and content of educational activities of the Ukrainian intelligentsia in thefield of preservation of national traditions, culture, language, school of the lateeighteenth century – 1939. A number of little-known works of domestic writers andarchival documents are analyzed and put into scientific circulation. The methodologyof cognition of development of tendencies of pedagogical ideas and publiceducationalactivity is improved.The problem of development of pedagogical ideas and educational activity ofUkrainian writers of Western Ukraine (end of XVIII ‒ 30 of XX century) is relevantand significant in today's conditions. Creative use of pedagogical views of WesternUkrainian writers of the period under study in secondary and higher educationinstitutions of independent Ukraine will contribute to effective reform of the moderneducational system, improvement of pedagogical technologies of teaching pedagogicaldisciplines, return from oblivion of little-known literary and pedagogical personalities.deep study and use in the educational space as a factor in the national education ofthe younger generation.Key words: Ukrainian writers; pedagogical ideas; educational activities; socialactivities; Western Ukraine; literary process; trends.

Засоби масової інформації є критично важливими організаціями, на яких покладено обов’язок інформувати громадськість та забезпечувати платформи для суспільних дискусій. Вони також є інструментом моніторингу для розслідування та притягнення осіб до відповідальності за владу, тому потребують незалежності і захисту від будь-якого втручання. З огляду на цюкритичну функцію, свобода медіа в різних країнах підлягає численним обмеженням під виглядом захисту прав і свобод держави та навіть окремих осіб.Дисертація спрямована на порівняльне дослідження українського та алжирського досвіду в цих питаннях. Україна та Алжир — різні. Україна — молода демократія, що розвивається, тривалий час проходить масштабні реформи — і це мало значний вплив на медійний ландшафт. Алжир переживає стан демократичного переходу після народної революції 2019 р. і досягає певнихрезультатів на шляху свободи й демократії; проте цього недостатньо — залишається багато труднощів, зокрема, проблеми сучасних медіа та журналістських практик.У цьому й полягає проблема — обмеження свободи медіа в різних країнах глобалізованого світу в тій чи тій мірі, що спонукає шукати спільне й відмінне в різних медіасистемах за різних політичних, економічних та соціальних умов, аналізувати причини й бар’єри, вивчати позитивний досвід подолання несвободи медіа та розвитку вільних медіаринків сучасного типу.^UMass media are critically important organizations, which are responsible for public informing and provision of public discussions platforms. They are also instruments for investigation and calling out people in power to be in charge, so they need to be protected from any kind of intervention. Considering this critical function, media freedom in different countries is widely limited to the rights and freedom protection of the state and even some people separately.The dissertation is aimed at the comparative study of Ukrainian and Algerian experience in this field. Ukraine and Algeria are different. Ukraine is a young democracy, which is developing and implementing large-scale reforms that influenced its media landscape significantly. Algeria is transitioning to democracy after the people’s revolution in 2019 as well as reaches peculiar results on its way to freedom and democracy. Nevertheless, it’s not enough as there are plenty of challenges such as the problems of modern media and journalism practices.The problem is the various scale limitation of media freedom in different countries of the globalized world that encourages to search similarities and differences in different media systems of different political, economic, and social conditions; to analyze the causes and the barriers; to study positive experience in fighting media oppression and development of free modern media markets.

У дисертації розглянуто політичне представництво з точки зору богословської антропології. У дослідженні розкриваються наступні проблеми: (1) питання ролі політичного представництва в антропології; (2) питання ролі політичного представництва в історії європейського врядування; (3) питання ролі політичного представництва в християнській церкві. Актуальність теми дослідження визначається необхідністю досягнення ясності у визначення демократії в контексті зростання осі автократичних режимів, які позиціонують себе як більш демократичні, ніж ліберальні демократії, оскільки представляють людей більш безпосередньо. З цією метою, в дослідження побудована “антропологія представницької демократії”, що виходить з "ортодоксальній" теорії політики, заснованій на "конститутивній теорії представництва", та протипоставленій "неортодоксальній" теорії політики, заснованій на "інструментальній теорії представництва". Актуальність цієї роботи зумовлена ризиком того, що хвиля популізму на Заході призведе до перетворення ліберальних демократій на "масові" "плебісцитарні" демократії, змодельовані на основі "неортодоксальної" теорії політики, де успіх представництва вимірюється безпосередністю копіювання "волі" народу. Щоб запобігти цьому сценарію, розроблено нюансовану антропологію політичного представництва, яка дозволяє оцінити, чи є "народ" значуще присутнім в діях уряду. Доказано, що сучасна представницька демократія є продуктом вчення і дисципліни християнської Церкви – практичним застосуванням "високого" соборного богослов'я репрезентації, яке стверджує, що незрівнянно різні реальності можуть представляти одна одну, і політичним застосуванням "духовної вправи", яка є конститутивною для Церкви – життя в "ім'я" іншого, за умови, що політики діють в "ім'я" народу, а згідно з народною "волею", оскільки "воля" – це те, що володіє вже наявними благами та бореться проти ворогів, які претендують на ті ж самі блага; тоді як "ім'я" об'єднує різні вольові акти в логічну історію розвитку. Політичне представництво, центральним референтом та субʼєктом якого є "ім'я", варте свого часу, тому що "ім'я" є тією частиною людини, що живе в мові, тобто бере участь в грі з ненульовою сумою, яка творить з нічого, а тому перетворює політику на "будівництво міста словами" ("Держава" 369a); тоді як акцент на народній "волі" сакралізує вже чинні визначення інтересів, унеможливлює переговори, і, таким чином, зводить політику до безпосереднього зіткнення між волями – "друзями" і "ворогами". Загальний висновок дисертації полягає у позиціюванні представницької демократії як системного наслідку вчення і практики християнської церкви. Стверджується, що теологічно грамотна антропологія свідчить про конститутивну теорію представництва. Тобто, вона розглядає політичне представництво не як щось, з чим потрібно покінчити якомога швидше, не кажучи вже про те, щоб обійти його на користь прямої демократії, а як діяльність, яка є абсолютно вартою свого часу, тому що вона є синонімічною з освітою та очищенням – і чим більша відстань, тривалість та різниця між представниками та представленими, тим більше є простору для мислення та любові, що і є найвищою духовною вправою; а отже, представництво є прекрасним і веселим - адже представництво не є засобом зробити так, щоб наші бажання були почуті, це процес виховання наших бажань, кінцем якого є усвідомлення, що саме представництво і є наше кінцеве бажання – вчитися пізнавати і любити те, що є іншим, знаходити місце (χώρα) для іншого всередині нас та для нас всередині іншого, дисципліна "взаємопроникнення" (περιχώρησις). Представницька демократія просто робить це взаємопроникнення сувереном. Таким чином, якщо Церква конституюється актом представництва – життям-в-іншому, то політика, яке природно з нього випливає, розуміється не як визначення та нейтралізація ворога, але як божественний акт впізнавання-себе-в-іншому, навіть у ворогові, акт солідарізації задля благ, які можна здобути лише в координації та скуштувати лише в спільноті.^UThis dissertation is a critical study of the concept of political representation from the vantage point of theological anthropology. The following problems are treated in the study: I. The question of the role of political representation in anthropology; II. The question of the role of political representation in the European history of governance; III. The question of the role of political representation in the Orthodox Church. The relevance of the research topic is determined by the need for clarity in the definition of democracy in the time of the rise of the axis of the autocracies across the world which present themselves as more democratic than the liberal democracies by virtue of representing people in a more immediate fashion. For this purpose, a dichotomy is developed between the “orthodox” theory of politics, based on the “constitutive theory of representation” and the “unorthodox” theory, based on the “instrumental theory of representation”. The urgency of this research is the looming risk that the rise of populism within in West will reduce liberal democracies to mass “plebiscitary” democracies, thereby causing the demise of the democratic world from within. The scientific novelty of this study consists of (1) a nuanced anthropology of political representation which delineates the criteria that allows scholars to assess whether a “people” is substantially present in the acts of their government; (2) a theory of modern representative democracy as a legitimate “learning outcome” of the orthodoxy and orthopraxy of the Christian Church; and (3) an “orthodox” theory of politics based on the practical application of what can be called the “high” conciliar theology of representation that posits that irreducibly different realities can “stand for” each other and the “spiritual exercise” that constitutes the Church – the practice of living in another’s “name”. Political representation whose cornerstone is the “name”, a democracy where politicians act in the “name” of the people and not according to the popular “will”, since the “will” is that which possesses extant goods and coercers rival claimants of selfsame goods, whereas the “name” unites various acts of volition into an intelligible developmental timeline, is worthwhile because the “name” is a part of language, a non-zero-sum game that creates from nothing, attunement to which turns politics into “building a city with words” (Republic 369a), whereas the emphasis on the “will” of the people makes negotiation impossible by sacralising the popular definitions of rival interests and therefore reducing politics to the immediate clash of the warring wills. The overall outcome of the dissertation is a theory of representative democracy as a “learning outcome” of the teaching and practice of the Christian Church. It is claimed that the theologically literate anthropology organically endorses the constitutive theory of representation. That is to say, it treats political representation not as something to be done with as quickly as possible, let alone circumvented in favour of ostensibly preferable direct democracy, but as the activity which is ultimately worthwhile because it is coextensive with education and redemption – and the farther the distance, the longer the duration, and the bigger the difference between the constituent and constituted powers, the more there is learning and loving to do – which is the ultimate spiritual exercise; and hence it is beautiful and fun – for representation is not a means to make our desires heard, it is the process by which we learn to desire better until we recognise that our ultimate desire is representation itself – knowing and loving what is other as other without end, finding a place (χώρα) within us for the weirdo, queer, and stanger – and within them for us; the discipline of “interpenetration” (περιχώρησις). By turning this interpenetration into the law of the land, representative democracy makes language sovereign over the whole of human life. Thus, if the Church is constituted by the act of representation – by the act of being-in-the-other, then the politics that naturally emerges from it ought to begin not with defining and neutralising the enemy but with the divine act of recognising oneself in the stranger, even in the enemy; the act of solidarisation for the sake of the good which is impossible to attain without coordination and enjoy without company.

Дисертація присвячена дослідженню геодинамічних умов нафтогазонакопичення і структуроформування протягом структурно-кінематичної еволюції ДДП у фанерозої на основі оригінального комплексу геологічних та непрямих тектонофізичних, геофізичних, дистанційних методів аналізу диз'юнктивних і плікативних дислокацій. На прикладі ДДП встановлено динамічні обстановки, тектонічні режими і кінематичні механізми геологічної еволюції континентальної земної кори. Розроблено наукову теорію деформаційного структуроформування та нафтогазонакопичення у континентальних рифтогенних структурах, у відповідності до якої визначальним фактором їх геологічної еволюції є активізація систем розломів з формуванням деформаційного каркасу, складеного реверсним типом розломів. Протягом етапів платформного тектогенезу він контролює процеси пластичної тектонічної течії геомас кристалічних і осадових гірських порід, які обумовлюють трансформацію розломно-блокової тектоніки у пликативно-дислоковану. Внаслідок природного явища просторово-часової інверсії геодинамічних осей та генетичних типів тектонічної тріщинуватості уздовж певних азимутальних напрямків утворюються геологічно закриті системи розломів, синхронно в ортогональних до них напрямках формуються відкриті системи, що слугують шляхами висхідного тепломасоперенесення та розвантаження глибинних ВВ-флюїдів. У геодинамічних зонах стиснення земної кори формуються складчасті плащові (прирозломні та міжрозломні) та диз'юнктивні (надрозломні) зони інверсійних деформацій, а на ділянках розсування геоблоків утворюються геодинамічні зони розтягу, де формуються зони нафтогазонакопичення. Таким чином, зони сучасного розтягу/стискання земної кори контролюють розподіл зон інверсійної складчастості та нафтогазоносності у надрах рифтогенних басейнів.Розроблено модель геологічної еволюції земної кори ДДП, якою передбачено, що етапи тектонічної інверсії відбувалися в динамічній обстановці інтерференції загальноплатформного колізійного стискання і регіонального горизонтально-зсувного поля напруг. З'ясовано, що через розсування з обертанням геоблоків земної кори за рахунок тектонічного розтікання геомас гірських порід в їх межах у протилежних напрямках вздовж Верховцівсько-Льговського глибинного розлому сформувалася регіональна вісь кінематичної симетрії. Вона контролює геодинамічний процес спреднгу земної кори з відокремленням двох мікроплит з різнойменною кінематикою рухів. Західна мікроплита (Чернігівський та Лохвицький сегменти) з лівобічною кінематикою та обертанням геоблоків проти годинникової стрілки переміщується на північний захід, проте Східна (Ізюмський сегмент та Західно-Донецький грабен) з правосторонньою кінематикою та обертанням геоблоків за годинниковою стрілкою переміщується на південний схід. Процес тектонічної інверсії ДДП контролюється шістьма лінійними зонами горизонтально-зсувного контролю, сформованими над активізованими меридіональними розломами. Вони утворюють міжсегментний тектонічний каркас типу передового тектонічного віяла стискання, розгорнутого на північ. Це зумовило формування трапецієподібної геодинамічної зони розтягу земної кори у центральній частині палеорифту, де розташований найкрупніший за запасами і видобутком ВВ район Східно-Української нафтогазоносної провінції. Результати дисертаційного дослідження впроваджено на пошукових площах та родовищах ПАТ «Укргазвидобування» з умовною економічною ефективністю 1 682 641,1 тис. грн. Основні положення дисертації впроваджені автором у навчальний процес Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна при викладанні дисципліни «Геологічні умови формування родовищ нафти та газу». Ключові слова: Дніпровсько-Донецький палеорифт, планетарна решітка тріщинуватості, системи розломів, тектонофізичні методи, геодинамічні умови, кінематичний механізм, рифтогенез, тектонічна інверсія, зони розтягу/стискання земної кори, складчасті зони інверсійних деформацій.^UThe dissertation is devoted to the study of geodynamic conditions of oil and gas accumulation and structure formation during the structural and kinematic evolution of DDP at the Phanerozoic on the basis of the original complex of geological and indirect tectonophysical, geophysical, remote methods of analysis of disjunctive and plicative dislocations. Dynamic conditions, tectonic regimes and kinematic mechanisms of geological evolution of the continental earth's crust are established on the example of DDP.During the stages of platform activation, inversion complications of the rift structure take place. They are controlled by a deformation tectonic framework composed of reverse faults, which are characterized by curvature, numerical branches, changes in genetic type and kinematics of movements along the wings, the predominance of horizontal amplitudes over vertical, the formation of rocker systems in plan and "flower structures" in section. In the zones of their dynamic influence, inversion disjunctive and folded zones are formed - mantle (near-fault and interfault) and linear (strike-slip fault).Due to the manifestation of spatio-temporal inversion of genetic types of tectonic fracture along certain azimuthal directions, geologically closed fault systems are formed, which are structure-forming, and in fault orthogonal directions open fault systems are formed, which serve as ascending heat and mass transfer paths. Geodynamic tensile zones of the earth's crust are formed in the areas of block displacement in opposite directions. In the natural reservoirs of the sedimentary cover, within the zones of inversion folding, favorable geological conditions arise for the formation of secondary pore-fracture reservoirs, the capacity of which is determined by the increased component of tectonic fracture. The inflow of explosives into the useful volumes of the traps occurs due to the unloading in the mode of nadadiabatic expansion of the supercompressed deep fluids. Therefore, the zones of stretching / compression of the earth's crust control the distribution of zones of oil and gas accumulation.It was found that due to the displacement and rotation of the geoblocks of the earth's crust due to tectonic spreading of geomass of rocks within them in opposite directions along the Verkhovtsy-Lgov deep fault, a regional axis of kinematic symmetry was formed. It controls the geodynamic process of spreading the earth's crust with the separation of two microplates with different kinematics of motion. The Western microplate (Chernihiv and Lokhvytsia segments) with left-hand kinematics and counterclockwise rotation of geoblocks moves to the northwest, but the Eastern (Izium segment and West-Donetsk Graben) with right-hand kinematics and geoblocks rotation half an hour clockwise. The process of tectonic inversion of the DDP is controlled by six linear zones of horizontal-shear control, formed over activated meridional faults. They form an intersegmental tectonic framework such as an advanced tectonic compression fan deployed to the north. This led to the formation of a trapezoidal geodynamic zone of the earth's crust in the central part of the paleorift, where the largest reserves in terms of reserves and hydrocarbons production of the Eastern Ukrainian oil and gas province.The results of the dissertation research were introduced in the prospecting areas and fields of JSC “Ukrgasvydobuvannya” with a conditional economic efficiency of UAH 1,682,641.1 thousand. The main provisions of the dissertation were introduced by the author into the educational process of V. N. Karazin Kharkiv National University when teaching the discipline "Geological conditions for the formation of oil and gas fields"Key words: Dnieper-Donetsk paleorift, planetary fracturing lattice, fault systems, tectonophysical methods, geodynamic mode, kinematic mechanism, rifting, tectonic inversion, zones of stretching and compression of the earth's crust, folded zones of inversion deformations.

У дисертації вперше у вітчизняній соціальній філософії проведене комплексне дослідження легітимаційного потенціалу деліберативної моделі демократії в полікультурному суспільстві, можливих перешкод на шляху її імплементації та способів їх подолання. Виділені і охарактеризовані функції деліберативного процесу, які відіграють ключову роль для легітимності демократичного регулювання: когнітивна, інклюзивна, етична функції. Показано, що когнітивна функція деліберативного процесу може порушуватися внаслідок глибоких відмінностей в когнітивних засадах учасників обговорення. Ефективність комунікації залежить від підтримки етичної та інклюзивної функцій деліберативного процесу, який розуміється як кооперативна спільна активність. Встановлено, що процеси соціальної стереотипізації і еволюційні аспекти соціального пізнання можуть викликати приховані форми дискурсивних нерівностей та виявлено, що найбільш ефективний механізм дестереотипізації тісно пов'язаний із основними принципами деліберативної демократії. Обґрунтовано, що Інтернет може частково виконувати функції публічної сфери, але деліберативна функціональність в умовах нових загроз інструменталізації віртуальної комунікації залежить від правильної модерації комунікативних платформ.Ключові слова: деліберативна демократія, легітимність, полікультурне суспільство, комунікація, мультикультуралізм, культура, нормативний ідеал, дискурсивна етика, публічна сфера, громадянське суспільство, соціальна категоризація, Інтернет-комунікації.^UFor the first time in Ukrainian social philosophy this dissertation represents a comprehensive study of the legitimation potential of the deliberative model of democracy in a polycultural society. Based on Weber's types of legitimate domination, the tendencies of transforming the principles of legitimization of the socio-political order in a historical context have been revealed. It has been shown that as a result of substitution of the metaphysical bases of legitimization mechanisms by procedural principles, the formal conditions for legitimization have become the rational procedures for reaching agreement; the normative validity has been rooted in the inter-subjective agreement about such validity. The normative core of democracy is formed on the basis of the connection of the rational legitimization as a procedure with the idea of the civil self-regulation. On the basis of the anti-essentialist approach, it is shown that the criticism of the new legitimization strategy in a polycultural society, multiculturalism, is caused not only by counterproductive consequences in the course of its implementation as a state policy, but also by the defectiveness of the methodological platform of multiculturalism that is the interpretation of culture as a homogeneous integrity and stable inherent property of the ethnic community. It is substantiated that culture is not a hermeneutically sealed entity, but an intra-split complex system consisting of mutually interwoven volatile practices. The methodological platform that opens the ways for the interaction of cultures is the normative model of the deliberative democracy, within which the legitimization procedure takes root in the informal public sphere, thereby preserving the commitment to the ideal of civil self-regulation.On the basis of the analysis of the deliberative democratic theory, three functions of the deliberative process have been singled out: cognitive, inclusive and ethical function. They play a key role in the legitimization of democratic regulation. It has been established that due to the priority of the rational form of communication, the inclusive function of the deliberative process can be violated and therefore, the deliberative model of democracy is to be supplemented by aesthetic-affective forms of articulation, provided that its basic principles are preserved. It has been shown that the cognitive function of the deliberative process can be violated due to profound differences in the cognitive base of the discussion participants. The effectiveness of communication in difficult cases of intercultural interaction depends on the maintenance of the ethical and the inclusive functions of the deliberative process, which is understood as cooperative activity that includes various types of justification. It has been revealed that the processes of social stereotyping and the evolutionary aspects of social cognition can cause hidden forms of discursive inequalities. Cognitive distortions and affective reactions cause an incorrect interpretation of information and provoke an informal exclusion, disrupting the cognitive, inclusive and ethical functions of the deliberation process. The most effective mechanism for de-stereotyping is closely linked to the basic principles of a deliberative democracy and assumes intergroup interaction under the condition of common goals, equal status and institutional support. It has been substantiated that the Internet can partially fulfill the functions of the public sphere and increase the scale of existing social movements, facilitating coordination and mobilization. Virtual platforms for communicative interaction satisfy the requirements of openness and equality, which opens the way for more complete implementation of the cognitive, inclusive and ethical functionality of the deliberative process. But at the same time the virtual space provides new ways for manipulating public opinion, becomes a new field of confrontation. Deliberative functionality in the face of new threats of virtual communication instrumentalisation depends on the correct moderation of communicative platforms.Keywords: deliberative democracy, legitimacy, polycultural society, communication, multiculturalism, culture, normative ideal, discursive ethics, public sphere, civil society, social categorization, Internet communications.

У дисертації розкрито нові дані щодо структури популяції черевоногого молюска N. concinna для острівної системи Аргентинських островів, Західна Антарктика. Встановлено закономірності розповсюдження молюска з урахуванням морфологічної та генетичної структури популяції. Реконструйовано філогенію представників роду Nacella, встановлено можливі регіони походження і шляхи поширення. Поділ популяції молюсків на літоральний та субліторальний морфотипи не підтверджений. Розподіл популяції N. concinna на різних підводних ландшафтах демонструє різні закономірності між морфометричними параметрами раковини, вагою молюска та глибиною. У деяких ландшафтах правило Фостера, щодо залежності розмірів від енергетичних ресурсів, не виконується. N. concinna заселяє всі доступні ландшафти, утворює популяцію з високою фенотиповою пластичністю, яка включає три морфотипи за скульптурою раковини, і становить багатий ресурс в дослідженій акваторії. Молекулярно-філогенетичний аналіз за мітохондріальними 12S, 16S, CO1 генами і ядерним геном 28S показав належність трьох морфотипів N. concinna, виділених за морфологією раковини, до одного виду. Філогенетичні реконструкції продемонстрували близькі зв'язки N. concinna з нацеллідами Вогняної Землі і субантарктичних островів. Показано філогенетичні зв'язки нацеллід з Patellogastropoda тропічних та помірних вод Атлантичного океану. Встановлено, що нацелліди є автохтонами Антарктики. Ймовірним місцем первинного видоутворення за молекулярними годинниками є Кергеленське плато і межа Антарктичного півострова та Вогняної Землі, що пов'язані з прадавньою тріасовою фауною півдня Гондвани. Молекулярно-генетичний баркодинг за фрагментом гену 16S показав приналежність асоційованої з N. concinna мікробіоти до протеобактерій (Pseudoalteromonas, Psychrobacter, Shewanella, Cobetia, Psychromonas), бактероїдів (Bizionia) та фірмікут (Oceanobacillus). Реконструкція філогенетичних зв'язків молюск-асоційованої мікрофлори показала їх спорідненість з бактеріями Арктичного регіону і можливий біполярний характер їх поширення. Показано, що асоційовані з N. concinna мікробіота не може слугувати філогенетичним маркером еволюційних процесів, однак може бути використана у якості екологічного маркера підводних ландшафтів і субпопуляцій молюску.^UThe thesis is dedicated to new data on the population structure of the gastropod mollusk N. concinna for the entire island system of the Argentine Islands, West Antarctica. Patterns of limpet distribution in this water area taking into account the morphological and genetic population structure. The phylogeny of the genus Nacella and possible regions of origin and distribution are reconstructed. The division of the mollusk population into littoral and sublittoral morphotypes has not been confirmed for the water area of the studied island system. The distribution of the N. concinna population in underwater landscapes does not have clear patterns between the morphometric parameters of the shell, the weight of the mollusk and the depth. In some cases, Foster's rule regarding the dependence of size on energy resources may not be followed. N. concinna inhabits all available landscapes, forms a population with high phenotypic plasticity, which includes three morphotypes of shell sculpture, and is a rich resource in the study area. Molecular phylogenetic analysis of mitochondrial 12S, 16S, CO1 genes and nuclear 28S gene showed that three morphotypes (selected by the shell morphology) belong to the same species N. concinna in the Wilhelm archipelago water area, West Antarctica. Phylogenetic reconstructions have shown close relationships between N. concinna and the nacellids of Tierra del Fuego and sub-Antarctic islands. Phylogenetic relationships of nacellids with Patellogastropoda of tropical and temperate Atlantic Ocean waters are shown. It is established that the nacellids are indigenous to Antarctica. The Kerguelen Plateau and the boundary of the Antarctic Peninsula and Tierra del Fuego, which are associated with the ancient Triassic fauna of southern Gondwana, are likely sites of primary speciation by molecular clock. Molecular genetic barcoding of the 16S gene fragment showed that the N. concinna-associated microbiota belonged to Proteobacteria (Pseudoalteromonas, Psychrobacter, Shewanella, Cobetia, Psychromonas), Bacteroidetes (Bizionia) and Firmicutes (Oceanobacillus). Reconstruction of the phylogenetic relationships of mollusk-associated microflora showed their affinity to bacteria in the Arctic region and the possible bipolar nature of their spread. It has been shown that the microbiota associated with N. concinna cannot serve as a phylogenetic marker of evolutionary processes, but can be used as an ecological marker of underwater landscapes and mollusk subpopulations.

Дисертація присвячена дослідженню народного суверенітету як базової засади побудови відносин між суспільством та державою. Зокрема, комплексно розглянуто сутність та природу народного суверенітету, вироблено і запропоновано сучасну концепцію взаємодії громадянського суспільства і публічної влади, за якої народний суверенітет може стати дієвим конституційним принципом.У роботі досліджується еволюція ідеї народного суверенітету в європейській та вітчизняній політико-правовій теорії. Особлива увага зосереджена на авторській позиції щодо розуміння правової природи народного суверенітету та його визначення в сучасній теорії держави і права. Теоретико-методологічний аспект народного суверенітету розкрито через аналіз його співвідношення з державним суверенітетом, правами людини, громадянською правосвідомістю. Окремо в дисертації розглядається механізм реалізації конституційного принципу народного суверенітету та його форми – партисипативна демократія, парламентаризм, місцеве самоврядування. Під час розгляду особливостей реалізації принципу народного суверенітету в сучасних демократичних державах звернуто увагу на його визначальне значення для забезпечення легітимності державної влади в умовах демократичної трансформації. У дослідженні проаналізовано правову природу, функції та повноваження місцевого самоврядування в контексті реалізації народного суверенітету, досліджено місце та роль територіальної громади в системі місцевого само¬врядування. У роботі розглядаються інституційні та організаційні форми участі громадянського суспільства у здійсненні публічної влади.^UThe dissertation is devoted to the study of people's sovereignty as a basic principle of building relations between society and the state. In particular, the essence and nature of people's sovereignty are comprehensively considered, a modern concept of interaction between civil society and public authorities is developed and proposed, according to which people's sovereignty can become an effective constitutional principle.The paper investigates the evolution of the idea of people's sovereignty in European and domestic political and legal theory. Particular attention is paid to the author's position on understanding the legal nature of people's sovereignty and its definition in modern theory of state and law. Modern theoretical and legal approaches to the consideration of the principle of people's sovereignty – from the standpoint of the concepts of constitutional democracy and participatory (participatory) democracy.The theoretical and methodological aspect of people's sovereignty is revealed through the analysis of its relationship with state sovereignty, human rights, civil legal consciousness. The author's definition of people's sovereignty as a natural property of the people formed in the process of public life to have a supreme, independent, constituent power, which expresses the common will of all active members of the political community and is realized in the rights of citizens to create a state, establish and change its constitutional order and exercise control over them, within the framework of the constitutional and legitimate legal order.The mechanism of realization of the constitutional principle of people's sovereignty and its forms – participatory democracy, parliamentarism, local self-government is investigated separately in the dissertation. During the consideration of the peculiarities of the implementation of the principle of people's sovereignty in modern democracies, attention was paid to its crucial importance for ensuring the legitimacy of state power in the conditions of democratic transformation. It is established that under such conditions the implementation of the principle of people's sovereignty is complicated by attempts to appropriate the will of the people by both the government and the opposition. In both cases, it is a matter of political populism and the struggle for power. Abuse of the principle of people's sovereignty in their own interests is directed against human rights and freedoms and the legitimate rule of law.Attention is drawn to the fact that the implementation of the principle of people's sovereignty is impossible without civil legal consciousness, which is closely linked to the fundamental values – dignity and freedom. After all, citizens have an understanding of the essence of the democratic process and awareness of their rights and means of their protection allows the establishment and implementation of sovereign power of the people.The study considers the conceptual principles, content and principles of local self-government as a special form of democracy. Attention is drawn to the fact that in modern conditions of state formation it is definitely appropriate to consider local self-government as a legitimate type of public power, one of the foundations of the constitutional order, form of democracy and constitutional means of limiting state power.The paper highlights the institutional and organizational forms of civil society participation in the exercise of public power. It is substantiated that the process of realization of the principle of people's sovereignty is directly related to the functioning of civil society as a sphere of self-organization and freedom of individuals. At the same time, the state of development of civil society determines the opportunities for the implementation of the principle of people's sovereignty.

На наукових засадах проаналізовано еволюцію, особливості та тенденції становлення міжнародної системи електронної демократії. Закладено підвалини ефективної трансформації моделі інформаційного обміну в Україні між державою та громадянами за умов глобалізації та можливості подальшого проектування національної системи у повній відповідності до принципів провідних світових урядів. Визначено історичні передумови переходу до нової системи управління з урахуванням філософських підходів до глобального розвитку технологій, які знаходяться в основі феномену виникнення нових форм реалізації владних повноважень провідних світових демократій країн ЄС та США. Обгрунтовано, що електронна демократія перетворилась на основну платформу для становлення політичних систем нового покоління, успішність якої доводить досвід провідних світових держав.

  Скачати повний текст

В контексті сучасних уявлень про логіку розвитку наукової думки надано цілісну характеристику історії становлення основних концептуальних та методичних підходів у межах вітчизняної педології. Встановлено, що теоретичним підгрунтям української педології слугувала не західна педологічна концепція, а вітчизняна наукова думка вчених-попередників. Виявлено основні причини заборони педології, якими є соціально-політичні умови держави та пануюча ідеологія. Виявлено, що українська версія педологічної науки має власні змістові особливості: застосування рефлексологічного експерименту до вивчення дитинства; зосередження уваги на "важкому" дитинстві, у тому числі і з аномаліями розвитку (сліпоглухонімі); впровадження методики природного експерименту та інші методи дослідження особистості й поведінки дитини. Узагальнено фактичний матеріал про процес реалізації цілісного дослідження дитини в українській педології, надано об'єктивну оцінку реального масштабу внеску відомих вчених в психологічну науку. Зазначено, що ідея цілісного вивчення психіки дитини продовжує свій розвиток у роботах сучасних українських психологів, зокрема в працях одного з учнів Г.С.Костюка - С.Д.Максименка.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження явища тероризму в контексті цивілізаційних процесів. Уперше зроблено спробу розглядати його як одну зі специфічних форм відносин між індивідами, суспільствами, або між певними режимами правління та громадянами. Досліджено формат "тероризм - антитероризм - цивілізаційний розвиток - демократія - ісламізм - глобалізація - геополітика", що дозволило визначити тероризм як явище, іманентне процесам розвитку, тобто спростувати існуючий стереотип сприйняття як суто деструктивного. Одновимірна парадигма зумовила акцентування уваги на наслідковому аспекті проблеми, що призвело до її відсутності щодо причинних аспектів (цивілізаційного та понятійно-дефініційного, отже, до перервності логічного причинно-наслідкового зв'язку). Запропоновано альтернативний концептуальний підхід, який грунтується на сприйнятті тероризму як складного суспільно-політичного явища, яке виконує у процесах розвитку специфічну рольову функцію, тобто не лише суто деструктивну. Проведено компаративістський аналіз з'ясування ступеня причетності до явища тероризму стабільних, розвинутих політичних систем і суспільств перехідного періоду, на підставі якого спростовано тезу про більшу вразливість синдромом тероризму саме стабільних систем. З урахуванням наслідків застосування антитерористичних методів силової боротьби з тероризмом зроблено висновок, що це лише паліативні заходи протистояння цьому суспільному явищу, оскільки не дають можливості усувати корінні причини його проявів у міжнародному масштабі. Участь України в антитерористичній кампанії відповідає її стратегічним імперативам входження до кола цивілізованої спільноти, тобто іміджеві держави, яка робить певний внесок до забезпечення миру та стабільності у світі.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена дослідженню мінералогопетрографічних особливостей палеоценових відкладів ямненської світи дослідженої території та з'ясуванню перспектив їх нафтогазоносності.На основі аналізу петрографічного складу порід палеоценового віку та за характером їх поширення проведено типізацію розрізів, з'ясовано літологофаціальну мінливість палеоценової товщі та виділено піщані, алевролітові і аргілітові поля в межах дослідженої території.Проведено реконструкцію палеосередовища в палеоценовий час в Карпатському сегменті північної окраїни океану Тетис, побудовано схему літофацій палеоценового конусу виносу дослідженого осадово-породного басейну і палеоокеанографічну карту-схему на палінспастичній основі та на їх основі проаналізовано вплив седиментогенезу на формування потенційних колекторів вуглеводнів.Встановлено вплив речовинного складу порід палеоцену на їх колекторські властивості та виділено окремі типи порід-колекторів і пов'язані з ними перспективні ділянки для пошуку вуглеводнів. Виявлено, що найперспективнішою з точки зору потенційних порідколекторів у відкладах ямненської світи, які представлені загалом пісковиками, є північно-західна частина дослідженої території, де колекторські властивості нафтогазоносних палеоценових відкладів значною мірою визначалися факторами, які сприяли збереженню високих фільтраційно-ємнісних властивостей порід на великих глибинах – товщина пластів та тип цементації кластичного матеріалу.Комплекс одержаних результатів досліджень дозволив встановити ділянки поширення потенційних порід-колекторів у розрізі палеоцену, які є перспективними для пошуків покладів вуглеводнів.^UThe dissertation is devoted to the study of the mineralogical and petrographic features of the Paleocene deposits of the Yamna suite of the study territory, and to the prospects of their oil and gas bearing.Based on the analysis of the petrographic composition of Paleocene rocks and the features of their occurrence, different types of sections were distinguished, the litho-facial variability of the Paleocene sequence was investigated, and the areas of sandstone, siltstone, and mudstone occurrence within the study area were identified.The paleoenvironments during the Paleocene time in the Carpathian segment of the northern margin of the Tethys Ocean were reconstructed. It has been investigated that Paleocene sediments were formed as a result of turbiditic displacement of a large amount of sediments from the first (shelf) to the second (base of the continental slope) levels of avalanche sedimentation, where huge submarine fans were formed. The lithofacial scheme of the Paleocene fan of the investigated sediment-rock basin and the paleo-oceanographic map-scheme on the palinspastic basis have been constructed. On this basis the influence of sedimentogenesis on the formation of potential hydrocarbon reservoirs has been analyzed.It has been investigated that in the Paleogene rocks the matrix is represented by clayey, mixed siliceous-clayey and carbonate composition. High reservoir properties are most often characteristic for sandstones with hydromica or siliceous-hydromica, pore and film-pore matrix. Rocks that contain a relatively higher amount of secondary carbonates within the matrix mass are characterized by low reservoir properties.In clay fraction of aleuro-psammites of Yamna suite the mixed-layer minerals of hydromica-montmorillonite and chlorite-montmorillonite composition have been established. It has been found that the Paleocene rocks have undergone postsedimentary transformations of the mesocagenesis stage of МК1–МК4. The lithogenetic transformations and the influence of the material composition of the Paleocene rocks on their reservoir properties have been investigated. The individual types of reservoir rocks have been identified and the associated areas prospective for hydrocarbons have been allocated.It is revealed that the most prospective from the point of view of potential reservoir rocks in the deposits of the Yamna suite, which is represented mainly by sandstones, is the northwestern part of the study area, where the reservoir properties of the oil- and gas-bearing Paleocene sediments are largely determined by the factors that facilitated the preservation of the high reservoir properties of the rocks at great depths. These factors are the thickness of the layers and the type of cementation of the clastic material.The complex of obtained results of investigations allowed allocation of the areas of potential reservoir rocks occurrence in the Paleocene sequence prospective for hydrocarbons accumulations.

Розглянуто систему стримувань і противаг як набір інструментів впливу на дії інших учасників політичного процесу у кожного з органів влади в сучасних демократичних країнах, які згруповані в єдине ціле - мережу для запобігання концентрації влади одним з них, а також об'єднання зусиль для досягнення спільної мети - ефективного здійснення влади в державі. Систему стримувань і противаг проаналізовано в контексті еволюції політичної влади, а також політичної думки та теорії демократичного процесу. Висвітлено вплив форми правління та територіальної організації влади на модель системи стримувань і противаг. Обгрунтовано необхідність розробки оптимальної моделі системи стримувань і противаг для умов сучасної України, яка базується на мережевій структурі, передбачає зміцнення президентської влади та посилення ролі регіонів з подальшою можливістю введення двопалатного парламенту.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми застосування системного підходу для дослідження державно-правових явищ, основних конституційних ознак сучасної української держави. Запропоновано всю систему соціальних функцій держави назвати об'єднувальним терміном "соціально-захисна функція" (основна), а її складові (неосновні функції) - терміном "соціальні функції". Розглянуто проблеми, пов'язані з особливостями визначення категорій системного підходу для дослідження складних соціальних систем державно-правового змісту. Сформульовано особливості та умови розбудови демократичної, соціальної, правової держави в їх системному зв'язку. Проаналізовано та доведено взаємозалежність становлення та розвитку вказаних ознак в українському соціальному просторі. Обгрунтовано, що демократія є головною якісною рисою суті держави та визначає загальну позитивну оцінку всіх інших соціально-правових явищ.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен ліберальної демократії, умови її формування й особливості становлення. Узагальнено концептуальні підходи щодо генези ліберальної демократії у контексті аналізу ліберальної та неліберальної демократії, виокремлено її базові моделі та розглянуто особливості її становлення у перехідних суспільствах. Висвітлено детермінанти формування ліберальної демократії та пріоритетні напрями втілення ліберально-демократичних практик у державотворчих процесах України.

  Скачати повний текст

Досліджено еволюцію західноєвропейської соціал-демократії на прикладі Соціал-демократичної партії Німеччини та Лейбористської партії Великобританії. Відзначено, що затвердження ревізіонізму, традиції модернізувати свою теорію відповідно з об'єктивними змінами у суспільстві, сприяло тому, що еволюція соціал-демократії відбувалась у взаємозв'язку з еволюцією західного суспільства. Доведено, що еволюція європейського суспільства була ліберально орієнтованою, відповідала прагненням західної людини до розширення свободи - політичної, економічної, культурної. За півтора сторіччя соціал-демократія пристосувалась до цього процесу, поступово стала використовувати як засадничі ліберальні принципи, погляди, рецепти. Запропоновано практичні рекомендації щодо стратегії розвитку української соціал-демократії.

  Скачати повний текст