Наведено результати вивчення впливу нового комплексного добрива з пролонгуючим ефектом амофосфогіпсу (АФГ) у межах норм N50-N150 на ріст, розвиток, фотосинтетичну діяльність, мінеральне живлення, урожайність та якість ярого ячменю й озимої пшениці, агрохімічні показники чорнозему типового в роки дії та післядії. Визначено, що внесене добриво підвищило вміст азоту в зеленій масі та в зерні. Одержано значний приріст врожаю ярого ячменю та озимої пшениці в роки дії та післядії. Встановлено, що у разі підвищення дози азоту в добриві збільшується гідролітична кислотність. У рік післядії величини даного показника набагато нижчі, ніж у роки дії. Виявлено, що внесення АФГ у збільшених дозах і за азотом викликає збільшення доступних для рослин форм азоту за рахунок процесу дефіксації необмінно поглиненого грунтом амонію. Досліджено механізм пролонгуючого ефекту амофосфогіпсу, який забезпечив гарантовану післядію добрива за рахунок дефіксації попередньо фіксованого амонію грунтом зі складу АФГ.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості азотного й енергетичного обміну у представників прісноводних водоростей (Cyanophyta, Chlorophyta, Bacillariophyta) у нормі та за дії іонів цинку та свинцю у концентраціях, які відповідають 1,2 та 5 ГДК, проаналізовано їх комплексну фізіолого-біохімічну відповідь на вплив даних металів. Встановлено, що у досліджених видів водоростей ферментні системи енергетичного обміну (сукцинатдегідрогеназа та цитохромоксидаза) більш чутливі до впливу підвищених концентрацій цинку та свинцю, ніж ферменти азотного обміну (глутаматдегідрогеназа та глутамінсинтетаза, яка виявилася визначальною в асиміляції амонійного азоту). Доведено, що цинк зумовлює менший негативний вплив на водорості, ніж свинець, даний ефект підтверджено змінами інтенсивності функціональних систем клітин та їх фізіологічним станом. Встановлено, що найбільш чутливими до дії іонів цинку та свинцю є представники зелених водоростей, найстійкішими - діатомових, синьозелені займають проміжне положення.

  Скачати повний текст

Викладено результати комплексної оцінки та визначено джерела господарсько-цінних ознак з генофонду салату цикорного, нігели посівної, васильків, амаранта волотистого, сафлору фарбувального, катрану степового. Визначено строки висіву насіння малопоширених овочевих рослин за умов Нижнього передгірного району Криму. Розроблено методичні рекомендації щодо вирощування насіння малопоширених овочевих рослин у даному регіоні. Наведено господарську характеристику нового сорту салату цикорного Салгір. Доведено, що найбільш оптимальний для вирощування цибулі ріпчастої сорту "Ялтинська місцева" Південнобережний агрокліматичний район. Проведено добір родин, виділено лінію з найбільш стабільними ознаками, створено новий сорт цибулі ріпчастої "Ялтинський люкс". Викладено порівняльну оцінку економічної ефективності виробництва зелені салату цикорного сорту "Салгір" та виробництва насіння цибулі ріпчастої сорту "Ялтинський люкс". Розроблено методичні рекомендації щодо вирощування насіння цибулі ріпчастої в Криму.

  Скачати повний текст

Визначено причини масових спалахів алергічних захворювань у м.Комсомольську на Полтавщині. Проведено анкетування 5 тис. жителів міста, а також поглиблене алергологічне обстеження - близько тисячі. Проаналізовано контингент хворих з діагнозом "токсико-алергійний альвеоліт", які одержували клінічне лікування. Установлено, що сукупність хворих з бронхообструктивним синдромом у місті складають особи з бронхіально астмою (БА), хронічними обструктивними захворюваннями легень, алергічним і неалергічним ринітом, а не екзогенним альвеолітом, як вважалося раніше. Відзначено, що головною проблемою для жителів міста є алергічний риніт, зважаючи на його значну поширеність, відзначено наявність більше, ніж у половини цих хворих прихованого бронхоспазму. З'ясовано часту трансформацію риніту у БА. Доведено, що безпосередньою причиною виникнення респіраторних алергічних захворювань у місті є пилкові, побутові, грибкові і, меншою мірою, інші місцеві алергени (водорості, виробнича сфера). Зауважено, що завдяки розробці та запровадженню лікувально-профілактичного комплексу, що містить специфічну імунотерапію й аерозольну фармакотерапію, певні соціальні та санаторні заходи вже через рік було попереджено масові спалахи алергічних захворювань у місті.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості накопичення алкалоїдів у біомасі та середовищі росту водяних рослин. Показано, що основним джерелом надходження алкалоїдів у воду дніпровських водосховищ є синьозелені водорості, які містять у своїй біомасі значно більше цих речовин, ніж макрофіти. Розроблено експрес-метод визначення вмісту алкалоїдів у воді. Виділено та ідентифіковано комплекси алкалоїдів і супутні їм біологічно активні речовини Nuphar lutea та Nymphaea candida. Визначено, що алкалоїди Nuphar lutea та Nymphaea candida залежно від концентрації можуть стимулювати або гальмувати фізіологічні функції гідробіонтів (гетеротрофні бактерії, водорості, зоопланктон, молюски, молодь та статевозрілі особини риб). Дія цих метаболітів зумовлена спупенем їх розчинності в воді. Хлоргідрати алкалоїдів більш активні, ніж їх вільні форми. Доведено, що комплекс алкалоїдів Nuphar lutea відносно розглянутих гідробіонтів мав вищу токсичність від одержаного з Nymphaea candida. Висвітлено питання перспективності застосування хлоргідратів алкалоїдів Nuphar lutea з метою запобігання грибковим ураженням ікри в процесі її інкубації.

  Скачати повний текст

Розроблено технологію спрямованого вирощування ремонтних телиць, яка сприяє досягненню відповідних стандартів живої маси даної породи. Вивчено особливості інтенсивного росту ремонтних телиць у разі споживання об'ємистих кормів за умов регіону. З'ясовано, що корови-первістки мають добре розвинений шлунково-кишковий тракт, краще поїдають зелені корми пасовища, силос, сінаж, сіно - корми, багаті органічними та біологічно активними речовинами з високою їх перетравністю. З метою кращого поїдання об'ємистих кормів ремонтними телицями проведено підготовку кормів з використанням сучасних машин та устаткування: силосозбирального комбайна "John Deere" для подрібнення стебел силосних культур до часток в 2 см і кормороздавача "Mono Feeder" з додатковим подрібненням і змішуванням об'ємистих кормів. Уперше встановлено, що на ремонт стада слід вибирати телиць весняних отелів (березень - квітень), які б до шестимісячного віку споживали високоякісне молоко корів, що випасаються на поживних травосумішках, та екструдовані концентрати (горох, пшениця, ріпак), а після цього терміну одержували об'ємисті корми стійлового періоду (нові варіанти комбінованого силосу) для розвитку травного тракту.

  Скачати повний текст

Розроблено новий підхід до визначення вірусів безпосередньо в клітинних гомогенатах за допомогою специфічних антитіл методом поверхневого плазмонного резонансу (ППР). Запропоновано нову модифікацію поверхні сенсора для визначення вірусів шляхом формування на його поверхні мономолекулярного шару з ефективним негативним зарядом, що запобігає денатурації білків і забезпечує їх орієнтовану іммобілізацію. Розроблено та випробувано на прикладі вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ) загальний підхід до виявлення та кількісного визначення вірусів методом ППР за допомогою специфічних антитіл, іммобілізованих на модифікованій KNCS і білком A. St. aureus поверхні сенсора. На прикладі культури зеленої водорості Bracteacoccus minor, інфікованої ВТМ на стадії зооспор, показано, що така модифікація поверхні сенсора дозволяє адекватно визначати вірус у клітинних гомогенатах, що підтверджено методами ІФА і світлової мікроскопії. На прикладі моделі структурного білка Х-вірусу картоплі і гексону аденовірусу типу 2 встановлено можливість використання такого підходу для визначення вірусних білків. Запропоновано нову оригінальну процедуру кількісного визначення вірусу шляхом іммобілізації комплексу специфічні IgG-вірус на модифіковану тіоціанатом і білком A поверхню сенсора. На прикладі Nicotiana tabacum за допомогою даного підходу досліджено розвиток вірусної інфекції у рослинах. Одержано узгодження між даними ППР та ІФА.

  Скачати повний текст

Досліджено вапнисті водорості з 16-ти місцезнаходжень, розташованих у південній частині Донеччини, проведено їх монографічне вивчення, проаналізовано вертикальне поширення. Виконано ревізію викопної групи зелених водоростей Palaeoberesellaceae Mamet et Roux і встановлено їх приуроченість до окремих фацій. Описано 59 видів зелених, червоних, синьозелених водоростей і водоростей невизначеного систематичного положення (мікропроблематики), з яких один вид описаний уперше. Монографічно описано водорості візейського ярусу Донбасу й уточнено їх систематичний склад. Виділено два водоростеві комплекси, а саме: ранньовізейський і пізньовізейський, а у складі пізньовізейського - два підкомплекси - донецького та межівського горизонтів. Проведено кореляцію донецьких комплексів з такими інших регіонів. Складено атлас решток водоростей, характерних для візе Донбасу, в якому вміщено 34 палеонтологічні таблиці та пояснення до них. Атлас може бути використаний для визначення водоростей у інших регонах.

  Скачати повний текст

Здійснено критичне узагальнення літературних і оригінальних даних щодо видової різноманітності водоростей водойм Ірану. Зазначено, що у водоймах країни відомо 1 304 види, представлені 1 559-ма внутрішньовидовими таксонами, з урахуванням номенклатурного типу виду. За результатами дослідження виявлено 1 213 видів (1 443 вн. такс.); 812 видів (979 вн. такс.), які є новими для даної країни. Проаналізовано систематичну структуру альгофлори країни. Одержані значення родового коефіцієнта (4,9) свідчать про багатство вивченої альгофлори, значною мірою представленої діатомовими, зеленими та синьозеленими водоростями. Визначено особливості їх розподілу у флористичних зонах і в різнотипних водоймах Ірану, оцінено значення кожної зони та певного типу водойм у формуванні загальної видової різноманітності альгофлори країни. Зроблено висновок, що специфіку альгофлори природно-рослинних зон Ірану визначають особливості кожної зони, щільність населення, наявність великих міст з розвинутою промисловістю, напрямок господарської діяльності населення регіону. Виявлено, що у досліджених водоймах зберігаються закономірності розподілу видової різноманітності водоростей, обумовлені типологічними особливостями водойм, їх морфометричними характеристиками, формою й інтенсивністю господарського використання. Проведено екологічний, географічний і сапробіологічний аналізи водоростей водойм Ірану.

  Скачати повний текст

Досліджено альгофлору (А) водойм, грунтів та наземних біотипів (Б) Канівського заповідника (КЗ). Конспект флори КЗ нараховує 1018 видів водоростей (1137 різновидностей) з відділів: Cyanophyta - 150 видів, Dinophyta - 7, Cryptophyta - 13, Rhaphidophyta - 1, Euglenophyta - 91, Chlorophyta - 454, Xanthophyta - 83, Chrysophyta - 15, Bacillariophyta - 205. Серед них 446 видів - нові для КЗ, 30 видів та 3 різновиди - для флори України. Проаналізовано А, виділено та розглянуто 29 альгоугруповань. Три частини А - водойм, грунтів, наземних Б, дуже специфічні, найближчі А позаводних Б. Порівняння сучасного стану альгофлори водойм з даними 50 - 60-х років довело, що в А заповідної частини Дніпра посилились риси "реофільності", в А яружних ставків зросла роль бентосних видів. На підставі грунтовоальгологічних даних визначено: сукцесійні зміни масиву КЗ протікають у напрямку розвитку грабово-кленових лісів, що вказує на неможливість відновлення грабово-дубових лісів зонального типу лише методом заповідання. Виявлено, що А грунтів КЗ найбільше схожа з А грунтів лісостепових заповідників, водойм - з водними А заповідників рівнинної частини України.

  Скачати повний текст

Вивчено видовий склад водоростей окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України. Вперше виявлено та ідентифіковано 121 вид водоростей, що разом з літературними даними складають 129 видів водоростей. З'ясовано, що найбільшою кількістю видів представлені водорості відділів Cyanophyta - 50 (38,8 %) та Chlorophyta - 49 видів (37,9 %), Xanthophyta представлена 17 видами (13,2 %), а найменшою кількістю видів представлено водорості з відділів Bacillariophyta - 7 (5,4 %), Eustigmathophyta - 4 (3,1 %) та Euglenophyta - 2 (1,5 %). В окультурених сірих лісових грунтах та в типовому малогумусному середньосуглинковому чорноземі виявлено 110 видів водоростей. Встановлено, що у сірих лісових грунтах за видовим складом переважають синьозелені водорості, на відміну від типового малогумусного середньосуглинкового чорнозему, в якому за видовим складом домінують зелені водорості. Проаналізовано сезонну динаміку видового складу водоростей окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України, досліджено зміни числельності й біомаси водоростей в окультурених грунтах. З'ясовано, що відмінності відвального та безвідвального способів обробітку грунту суттєво не впливають на видовий склад водоростей. Дещо більшу кількість водоростей виявлено в грунті, що обробляється безвідвальним способом. Показано, що тип сільськогосподарської культури суттєво не впливає на видовий склад водоростей. Наведено результати польового досліду впливу гербіциду "Раундап" на розвиток водоростей в орному грунті, розглянуто їх чисельний склад. Виявлено зміни у видовому складі домінуючих комплексів водоростей залежно від концентрацій застосованих розчинів гербіциду. З'ясовано, що діатомові водорості більш чутливі до дії гербіциду. Складено конспект флори водоростей окультурених грунтів Правобережного Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Викладені результати шестирічних досліджень впливу доз фосфорних, калійних добрив, сапонітів, цеолітів і глини та їх співвідношення на продуктивність, якість та зниження накопичення радіоцезію зеленою масою кукурудзи на торфово-болотних грунтах Полісся України. Дослідженнями встановлено, що на радіоактивно забруднених торфово-болотних грунтах позитивний вплив на продуктивність кукурудзи має внесення фосфорних і калійних добрив у співвідношенні Р120-180 К240-300 з найменьшими походженнями радіоцезію в кукурудзи. Застосування меліорантів разом з фосфорними та калійними добривами зменьшують накопичення радіоцезію в зеленій масі кукурудзи в 2-5 разів і позитивно впливають на урожайність.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив генотипу та чинників негенетичної природи на здатність до регенерації в культурі недостиглих зародків і пиляків ячменю. Запропоновано шляхи експериментального підвищення регенераційної здатності. Вивчено морфогенетичні процеси в культурі недостиглих зародків. За даних умов культивування недостиглих зародків основним джерелом морфогенезу та регенерації використано меристеми експлантів. Встановлено, що здатність до регенерації контролюється адитивно-домінантною генетичною системою з переважанням ефектів наддомінування. Виявлено високу позитивну кореляцію між регенераційною здатністю в культурі недостиглих зародків та здатністю до кущіння рослин за польових умов, висотою головного пагона та колоса. Показано вплив мутації фуркатності, що асоціюється з дуплікацією в гомеобокс-гені ячменю Hvknox3, на частоту регенерації в культурі недостиглих зародків та польові характеристики рослин ячменю. Проведено скринінг сортів ячменю місцевої селекції за здатністю до гаплопродукції в культурі пиляків. Зазначено, що сорт Одеський 100 характеризується найбільшою частотою індукції новоутворень та регенерації рослин. Виявлено високу позитивну коряцію між цими ознаками. Співвідношення альбіноси/зелені регенеранти складало в середньому 2 : 1.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню складу водоростей у грунтах широколистяних, соснових лісів, лучних степів Лівобережного Лісостепу України. Встановлено, що альгофлора регіону включає 297 видів (314 внутрішньовидових таксонів, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду), які належать до 7 відділів, 15 класів, 33 порядків, 67 родин, 122 родів. Показано, що зональними особливостями грунтової альгофлори регіону є високе видове різноманіття родин Chlamydomonadaceae, Chlorococcaceae, Pleurochloridaceae та Neochloridaceae. Основу альгофлори складають види зональних фітоценозів. Встановлено, що режим заповідності на різних ділянках степу заповідника Михайлівська цілина суттєво впливає на систематичну структуру та ценологічний склад альгофлор. Показано, що щільність переносу життєздатних діаспор водоростей повітряними потоками свідчить про необхідність виділення і аналізу активно вегетуючого (корінного) комплексу грунтової альгофлори. У складі грунтових водоростей Лівобережного Лісостепу встановлено 12 синтаксонів. Запропоновано фонові формули альгосинузій, які можуть бути використані у процесі моніторингу наземних екосистем регіону досліджень. Пропонуються оригінальні дихотомічні ключі для визначення видів Bracteacoccus та Gloeobotrys, знайдених у грунтах України.

  Скачати повний текст

Розглянуто видовий склад водоростей у грунтах лісів Українських Карпат (УК). Виявлено 218 видів водоростей, серед них 177 (81,2 %) - нових для грунтів даного регіону, 53 види (24,3 %) - для грунтів України, 51 вид - для флори України в цілому. Описано п'ять нових для науки видів, зокрема Chlamydomonas zerovit Romanenko, Ch. montana Romanenko, Ch. shtinae Romanenko sp. nova, ad int., Chloromonas carpathica Romanenko sp. nova, ad int., Palmellopsis grandipyrenoidosa Romanenko sp. nova, ad int. Проведено таксономічний і географічний аналізи грунтової альгофлори даного регіону, виявлено її специфіку, встановлено ступінь її спорідненості з грунтовими альгофлорами інших регіонів України та гірських систем Західної Європи. Досліджено вплив висоти над рівнем моря на розподіл водорослей у грунтах лісів УК.

  Скачати повний текст

У лісових грунтах Українського Полісся знайдено 232 види водоростей: Chlorophyta - 170 видів, Xanthophyta - 38, Bacillariophyta - 13, Cyanophyta - 7, Euglenophyta - 3 та Dinophyta - 1. Серед них 171 вид - новий для грунтів Українського Полісся, 43 - для грунтів України та 23 - для альгофлори України загалом. Два види - IChloromonas prokudiniiD Kostikov & Demczenko та IChlorococcum papillatumD Demczenko, описані як нові для науки. На основі оригінальних та літературних даних, складено конспект флори водоростей грунтів Українського Полісся. Проведено флористичний та фітоценотичний аналізи грунтової альгофлори даного регіону, виділено 7 грунтових альгоугрупувань досліджених лісів. Виявлено вплив географічної широти на розповсюдження водоростей у грунтах лісів Українського Полісся. Встановлено зв'язок в розподілі грунтових водоростей певних пігментних та морфологічних груп з різними лісовими фітоценозами. На основі аналізу гетерогенності видового складу виявлено специфіку досліджуваної альгофлори і встановлено ступінь її спорідненості з грунтовими альгофлорами лісів інших регіонів України. Складено оригінальні описи місцевих популяцій 54 видів грунтових водоростей, уточнені діагнози деяких з них. Виявлено та описано новий тип поділу клітин у деяких представників Сhlamydophyceae.

  Скачати повний текст

Уперше експериментально доведено можливість штучного ураження деяких грунтових зелених водоростей вірусами вищих рослин. Установлено, що у клітинах водоростей, виділених з грунтів природних ценозів, детектуються антигени фітовірусів. Обгрунтовано й експериментально перевірено гіпотезу щодо шляхів проникнення фітовірусів у клітини грунтових водоростей залежно від їх вікового та морфологічного стану. Під час дослідження ультраструктури клітин Bracteacoccus minor з контрольних ліній виявлено спосіб поділу внутрішніх хлоропластів, розроблено схему класифікації вікових станів Bracteacoccus minor на ультратонковму рівні, виявлено й описано комплекси асоційованих органел. Доведено, що методи імуноферментного аналізу, поверхневого плазмонного резонансу та полімеразної ланцюгової реакції можуть бути використані для детекції вірусів вищих рослин (або їх антигенів) у клітинах грунтових водоростей.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст