Здійснено науковий аналіз механізмів еколого-економічної оцінки використання земель на базі земельно-кадастрової інформації, обгрунтовано теоретичні засади цього процесу. Висвітлено історичні, соціальні та економічні передумови розвитку земельного кадастру як інформаційної бази для еколого-економічної оцінки використання земель. Розроблено принципи формування земельно-кадастрової інформації, а також нормативно-правового забезпечення цієї оцінки як природного ресурсу. Виявлено сучасний стан інформаційного забезпечення використання земель. Визначено систему земельно-кадастрової інформації та підходи до оцінки її ефективності. Розроблено класифікацію інформації у складі земельного кадастру. Обгрунтовано напрямки удосконалення структури еколого-економічної інформації стосовно стану та використання земель. Запропоновано підходи до стандартизації, що стосується оцінки екологічної ефективності управління землекористуванням. Наведено геопросторовий підхід до еколого-економічної оцінки земель та здійснено його апробацію на прикладі Київської області.

  Скачати повний текст

Уперше на основі грунтово-хронологічних досліджень надано кількісну оцінку зміни властивостей різновікових грунтів у часі: встановлено темп зміни потужності гумусового горизонту, масштаби трансформації морфології профілю, фізичних і фізико-хімічних властивостей. Проведено математичне моделювання зміни потужності та швидкості формування гумусного горизонту, запасів гумусу у часі для грунтів Криму. З'ясовано, що гідротермічні відмінності за умов грунтоутворення на схилах і плакорах добре описуються величиною енергетичних затрат. Доведено, що після розрахункової формули показниками, що характеризують мікрокліматичні особливості грунтоутворення на схилах, її можна використовувати для розрахунку швидкості утворення гумусового горизонту (допустимих норм ерозії) на схилах різного нахилу та експозиції для грунтів різного ступеня змитості. Запропоновано таблично-графічний алгоритм визначення величин допустимих норм ерозії з урахуванням природно-зональних чинників та особливостей землекористування на території Кримського півострова, який дозволяє вирішити проблему протиерозійного облаштування агроландшафтів Криму.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретико-методичні засади та розроблено практичні рекомендації щодо управління конкурентоспроможністю рекреаційно-оздоровчого землекористування. Обгрунтовано суперечливість поділу земельного фонду на землі оздоровчого та рекреаційного призначення. Удосконалено методику функціонального зонування охоронних територій як об'єктів рекреації. Сформульовано авторський підхід до розмежування земель державної та комунальної власності. Удосконалено методику визначення грошового оцінювання земель рекреаційно-оздоровчого використання. Обгрунтовано необхідність землевпорядкування національних природних і регіональних ландшафтних парків. Приведено економічні показники ефективності розміщення та облаштування екологічних маршрутів у межах рекреаційно-оздоровчих територій, розраховано окупність капіталовкладень в їх розвиток.

  Скачати повний текст

Досліджено питання організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин з метою його подальшого удосконалення. Визначено сутність земельних відносин і відносин власності на землю з урахуванням організаційно-правових форм, які застосовуються у сфері землекористування. На підставі аналізу організаційних засад та економічних показників діяльності сільськогосподарських підприємств і використання земельних ділянок встановлено особливості формування та розвитку земельних відносин, досліджено еколого-економічний стан власних та орендованих земельних ділянок. Виявлено невідповідність існуючої методики визначення орендної плати за землю економічним та екологічним умовам використання орендованої землі. Розроблено концептуальні засади розвитку земельних відносин за екологічним та економічним напрямами їх реалізації з метою забезпечення еколого-безпечного, економічно обгрунтованого та соціально орієнтованого землекористування на засадах врахування еколого-економічних інтересів сільськогосподарських підприємств - орендарів і власників землі.

  Скачати повний текст

Досліджено питання організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин з метою його подальшого удосконалення. Визначено сутність земельних відносин і відносин власності на землю з урахуванням організаційно-правових форм, які застосовуються у сфері землекористування. На підставі аналізу організаційних засад та економічних показників діяльності сільськогосподарських підприємств і використання земельних ділянок встановлено особливості формування та розвитку земельних відносин, досліджено еколого-економічний стан власних та орендованих земельних ділянок. Виявлено невідповідність існуючої методики визначення орендної плати за землю економічним та екологічним умовам використання орендованої землі. Розроблено концептуальні засади розвитку земельних відносин за екологічним та економічним напрямами їх реалізації з метою забезпечення еколого-безпечного, економічно обгрунтованого та соціально орієнтованого землекористування на засадах врахування еколого-економічних інтересів сільськогосподарських підприємств - орендарів і власників землі.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретичні засади формування та розвитку аграрного виробництва регіону. Запропоновано методологію досліджень розвитку аграрного виробництва та його конкурентоспроможності в регіональному аспекті. Проаналізовано й оцінено природно-ресурсний потенціал регіону та рівень обгрунтування доцільності рентного регулювання в регіонах через залучення додаткових вкладень у покращання родючості землі як природного капіталу та забезпечення екологічної безпеки сільських територій, які запропоновано відображати за принципом платного землекористування в агроселекціях. Наведено синергетичну концепцію наукових досліджень з застосуванням алгоритму декомпозиції інтеральних процесів і емерджентності появи нових якостей в організаційно-правових формах, які дозволяють своєчасно виявити негативні чинники та зменшити їх вплив на розвиток аграрного виробництва в регіоні. Досліджено кооперативну природу аграрного виробництва та запропоновано систему управління ресурсним потенціалом сільськогосподарського виробництва регіону. Висвітлено перспективи та можливості підвищення якості життя сільського населення на базі формування доходів сільських домогосподарств шляхом розвитку підприємництва й особистих селянських господарств, вертикальної та горизонтальної диверсифікації виробництва у великих організаційно-правових формах господарювання, формування галузевих територіально-виробничих агропромислових кластерів з високим рівнем спеціалізації та концентрації природно-ресурсного та наукового потенціалу. Запропоновано тезу, що підвищення ефективності аграрного виробництва можна досягнути завдяки запровадженню системи еколого-економіко-технологічних заходів, використанню енергозберігальних безвідходних технологій, введенню грунтозахисного біологічного землеробства, що забезпечує вихід екологічно чистої конкурентноспроможної продукції.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні засади диференційованого землекористування, обгрунтовано еколого-економічну сутність диференційованого використання земельних ресурсів (ЗР). Визначено історичні передумови поділу земельного фонду на категорії за основним цільовим призначенням. Розглянуто земельну реформу як провідний чинник удосконалення системи управління землекористуванням. Подано комплексну оцінку ЗР за придатністю до використання. Досліджено зонування земель (ЗЗ) як комплексний метод управління землекористуванням на засадах сталого розвитку. Викладено методичні підходи до проведення ЗЗ на засадах сталого розвитку (СР) територій. Визначено еколого-економічні та соціальні засади формування СР землекористування. Проаналізовано світовий досвід застосування механізмів ЗЗ. Розглянуто природно-сільськогосподарське районування як основу ЗЗ сільськогосподарського призначення. Запропоновано підходи до ЗЗ за умов ринкових земельних відносин. Розроблено еколого-економічну модель ЗЗ на місцевому та регіональному рівнях на Київщині. Розроблено пропозиції щодо землевпорядного забезпечення ЗЗ, встановлено еколого-економічний ефект від проведення ЗЗ.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне вивчення структури земель автомобільного транспорту України. Виконано поглиблений аналіз автомобільних доріг відповідно до їх технічної класифікації, пропускної спроможності, цільового призначення. Сформовано фактори впливу на розвиток, як автомобільної мережі, так і її транспортної інфраструктури. Наведено пропозиції з удосконалення нормативно-правової бази використання земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Визначено основні завдання щодо забезпечення фінансової та інвестиційної політики, зокрема розвитку державно-приватного партнерства, довгострокового пільгового кредитування в енергозберігаючу техніку і технологію, технологічну модернізацію автомобільного транспорту.З'ясовано, що управління якістю будівництва чи реконструкції автомобільних доріг не має спеціалізованої нормативної бази. Доведено необхідність подальшого вдосконалення нормативних та нормативно-правових документів: перші потребують включення кількісних критеріїв якості як в окремі процеси, так і загальну оцінку робіт у дорожній галузі, другі – створення їх взаємопов'язаної системи, що забезпечить якісне будівництво та реконструкцію автомобільних доріг. Запропоновано механізм узгодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розміщення, будівництва та експлуатації об'єктів автодорожнього господарства. Наголошено, що законодавча база землекористування земель автомобільного транспорту повинна орієнтуватися на використання точної та актуальної інформації щодо протяжності автомобільних доріг, їх безперебійного функціонування та контролю відповідними службами автотранспортної інфраструктури, постійне уточнення стану дорожнього полотна для правильного планування та організації ремонтних робіт, проектування будівництва нових доріг та авторозв'язок. Реалізація запропонованих пропозицій до земельного законодавства сприятиме вирішенню проблем відведення та оформлення права користування земельними ділянками для розміщення, будівництва й експлуатації об'єктів автодорожнього господарства, які слід урахувати при підготовці відповідних законодавчих актів.З'ясовано, що регулювання землекористування автомобільного транспорту та дорожнього господарства полягає в тому, що склад, статус, порядок надання, вилучення (викупу) земельних ділянок, передачі автомобільних доріг в концесію, оподаткування землі, охорона навколишнього природного середовища визначено різними законодавчими актами, частина положень яких не кодифікувалася. Запропоновано напрями вдосконалення правового режиму земель дорожнього господарства, спрямування його на ефективне використання та охорону земель, спрощення процедури набуття прав на них.Обґрунтовано пропозицію внесення змін до статті 71 Земельного кодексу України про виокремлення земель дорожнього господарства в окрему статтю; проведення кодифікації визначення їх складу шляхом зміни Земельного та Податкового кодексів, законів України «Про транспорт» і «Про автомобільні дороги» та низки підзаконних актів. У додатковій (новій) статті Земельного кодексу доцільно врегулювати питання резервування земельних ділянок, установлення придорожніх, охоронних та санітарно-захисних зон уздовж автомобільних доріг та режими їх землекористування. Розглянуто еколого-економічну складову використання придорожніх смуг та визначено проблеми незаконного їх розорювання. Запропоновано впровадження на законодавчому рівні заходів щодо покращення екологічної ситуації та придорожніх територіях.З'ясовано, що резервування земель, є правовою необхідністю врегулювання земельних відносин, забезпечення потреб населення, галузей економіки в землі, її раціонального використання та охорони, зокрема для будівництва автомобільних доріг, та повинно здійснюватися згідно з вимогами чинних нормативно-правових документів.^UComprehensive research of the land road transport structure of Ukraine has been carried out. Automobile roads have been analysed in accordance with their technical classification, capacity, purpose. The factors influencing the development of both the automobile network and its transport infrastructure have been formed. Suggestions for regulatory improvement and legal base of road transport land use and road economy have been given. The main tasks for ensuring financial and investment policy, in particular the public-private partnership development, long-term preferential lending to energy-saving technology and technology, technological modernization of road transport have been determined.It has been determined that there is no specialized regulatory framework for quality management of road construction or reconstruction. Regulatory documents require the inclusion of quantitative quality criteria, both in individual processes and in the overall assessment of the work quality in the road industry. Regulatory - legal documents need further improvement, creation of an interconnected system that will ensure quality in roads construction and their reconstruction.The coordination project mechanism of land management for the allocation of land plots for the location, construction and operation of road facilities have been proposed. Legislative framework for land use of road vehicles should be directed to the use of accurate and up-to-date information on the length of roads, their smooth functioning and control by the relevant services of road transport infrastructure, constant updating of the condition of the roadway for proper planning and organization of repair works, design of construction and repair works auto junction. The implementation of the proposed suggestions in the land legislation would provide an opportunity to facilitate the resolution of allocation problems and registration of the right to use the land plots for the location, construction and road facilities operation, which should be taken into account when preparing the wording of the relevant legislative acts.It is established that the regulation of land use and road economy is that the composition, status, procedure for granting, removal of land (redemption), transfer of roads to concessions, land taxation, environmental protection are addressed in various legislative acts. acts whose parts have not been codified. The improvement directions of the lands legal regime of the road economy, its direction on the effective use and protection of the lands, simplification of the procedure of acquiring the rights to land have been proposed.The proposal to amend Article 71 of the Land Code of Ukraine and to separate the road economy land into a separate article of the Code has been justified. It has been considered that it is necessary to carry out codification of determining the composition of the automobile roads and road economy, by introducing the specific amendments to the Land and Tax Codes, Laws of Ukraine "On Transport", "On Roads", to a number of by-laws. In particuar, it is advisable to regulate the land reservation issues, establishment of roadside, protection and sanitary protection zones along automobile roads and land use regimes as part of an additional (new) article of the Land Code..The ecological and economic component of the roadside stripes use has been considered and the problems of illegal plowing has been identified. Legislative measures has been proposed for improvement the environmental situation of roadside areas.It has been found out that land reservation is a legal necessity for the regulation of land relations, meeting the needs of the population, branches of the economy in the land and its rational use and protection, in particular for the construction of roads and should be carried out in accordance with regulatory documents.

Комплексно досліджено теоретичні та методичні напрями раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу. Доведено, що їх впровадження сприяє утвердженню збалансованої моделі використання продуктивності сільськогосподарських угідь в аграрних підприємствах, що забезпечує підвищення ефективності їх діяльності. На підставі концепції раціонального використання й охорони земельно-ресурсного потенціалу розроблено комплекс заходів, спрямованих на вирішення найважливіших проблем землекористування, які виникли в процесі здійснення земельної реформи на Чернігівщині. Зокрема, визначено напрями формування земельних відносин, проаналізовано стан виконання Програми земельної реформи, розроблено організаційно-економічний механізм впровадження її нереалізованих основних вимог та їх фінансового забезпечення за рахунок місцевих бюджетних коштів, коштів власників земель і землекористувачів. Наведено рекомендації щодо підвищення продуктивності земельних угідь у сільськогосподарських підприємствах. Запропоновано класифікацію принципів визначення узагальнюючого показника використання продуктивного потенціалу сільськогосподарських угідь, встановлено його зв'язок з частковими показниками. Розроблено моделі раціонального використання продуктивного потенціалу сільськогосподарських угідь для підприємств зони Полісся, перехідної зони та зони Лісостепу Чернігівщини з урахуванням досвіду передових підприємств області та природно-економічних умов даних зон.

  Скачати повний текст

Сформульовано визначення та узагальнено соціально-економічні функції особистих селянських господарств як складової АПК. Проведено дослідження особливостей становлення та розвитку особистих селянських господарств за умов формування ринкових відносин, здійснено порівняльну оцінку ефективності їх функціонування. Запропоновано методику обгрунтування параметрів особистих селянських господарств з урахуванням їх потреби у додаткових ресурсах. Обгрунтовано найбільш ефективні та перспективні моделі кооперації та інтеграції особистих селянських господарств у системі АПК України. Розроблено економіко-математичну модель розрахунку раціональних розмірів землекористування особистих селянських господарств з урахуванням природно-економічних умов аграрного виробництва.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретико-методологічні аспекти ефективного використання сільськогосподарських земель, зокрема, в аграрних підприємствах різних за виробничим напрямом і спеціалізацією. Проаналізовано якісний стан земельного фонду Черкаського регіону з урахуванням специфіки нових організаційно-правових форм господарювання. Здійснено економіко-екологічне обгрунтування системи сівозмін, структури посівних площ і системи удобрення за умов різних форм власності та господарювання. Запропоновано економічний механізм забезпечення ефективного та раціонального використання земель. Обгрунтовано шляхи підвищення економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення Черкаського регіону. Оптимізовано галузеву структуру виробництва у сільськогосподарських підприємствах Черкащини з урахуванням основних типів грунтів, системи сівозмін і розміру землекористування.

  Скачати повний текст

Бурхливі процеси суспільного життя минулого сторіччя зумовили суттєве перетворення природних ландшафтів Полісся, яке не припиняється й до сьогодні. Зокрема, значні, за масштабами, антропогенні впливи на такий компонент природного середовища як земля, призвели до інтенсифікації використання цього та інших природних ресурсів Волинської області, що зумовило зниження екологічної стійкості екосистем на значних площах. Сьогодні стало зрозумілим, що через варварське поводження екосистеми потребують ренатуралізації. Без організації, раціонального використання та охорони земельних, водних та інших ресурсів, не можливим є їх відтворення, що вимагає оптимізації і підвищення ефективності використання у складі земельно-ресурсного потенціалу.Дисертаційна робота присвячена конструктивно-географічній оцінці земельно-ресурсного потенціалу Волинської області та розробці заходів з його оптимізації. Для цього було вирішено головні завдання: досліджено сутність поняття та розроблено методику аналізу формування земельно-ресурсного потенціалу Волинської області; розраховані коефіцієнти сільськогосподарської освоєності та розораності території, угідь, складені відповідні картосхеми динаміки їх перебігу, тим самим оцінений антропогенний вплив на земельно-ресурсний потенціал краю в умовах адміністративно-територіальної реформи; визначено ступінь інтенсивності цільового використання земельно-ресурсного потенціалу Волинської області та окреслено заходи з його оптимізації.Важливі питання, пов'язані з земельно-ресурсним потенціалом на мезорівні, не є достатньо вивченими науковими колами, і на сучасному етапі набувають щораз більшого значення. Крім того, виникла потреба всебічного вивчення земельних та інших природних ресурсів на фоні загальних фізико-географічних особливостей регіону для виявлення і глибшого розуміння екологічних проблем, пов'язаних із природокористуванням. Тому конструктивно-географічні аспекти формування перспектив земельно-ресурсного потенціалу області є досить актуальними і дозволять раціонально підійти до його використання у майбутньому.Наукова цінність одержаних результатів полягає в тому, що вперше розроблені тематичні картосхеми районування та відображені територіальні відмінності кількісних та якісних показників земельних ресурсів області; розроблена оцінка ступеня інтенсивності цільового використання земельно-ресурсного потенціалу території в умовах адміністративно-територіальної реформи; визначено екологічно допустимий рівень зміни та окреслено заходи з оптимізації розвитку земельно-ресурсного потенціалу Волинської області.Застосування науково-практичних результатів дослідження сприятиме раціональному використанню земельних ресурсів Волинської області та дозволить державним і місцевим органам влади при проєктуванні схем землекористування громад сформувати концепції розвитку регіональних програм на основі сталого соціально-економічного розвитку.^UThe turbulent processes of social life of the last century led to a significant transformation of the natural landscapes of Polissya, which continues to this day. In particular, significant, on a scale, anthropogenic impacts on such a component of the natural environment as land, led to the intensification of the use of this and other natural resources of Volyn region, which led to a decrease in ecological sustainability of ecosystems over large areas. Today it has become clear that ecosystems need to be renaturalized due to barbaric behavior. Without the organization, rational use and protection of land, water and other resources, it is impossible to reproduce them, which requires optimization and increase the efficiency of use in the land resource potential.The dissertation is devoted to the constructive-geographical assessment of the land resource potential of the Volyn region and the development of measures for its optimization. For this purpose the main tasks were solved: the essence of the concept, the basic principles of use are investigated and the technique of the analysis of formation of land resource potential of the Volyn region is developed; the coefficients of agricultural development and plowing of the territory, lands are calculated, the corresponding maps of the dynamics of their course are made, thus the anthropogenic impact on the land resource potential of the region in the conditions of administrative-territorial reform is estimated; the degree of intensity of target use of land resource potential of Volyn region is determined and measures for its optimization are outlined.The scientific value of the obtained results lies in the fact that for the first time thematic maps of zoning are developed and territorial differences of quantitative and qualitative indicators of land resources of the region are reflected; the estimation of degree of intensity of target use of land resource potential of the territory in the conditions of administrative-territorial reform is developed; the ecologically admissible level of change is defined and measures for optimization of development of land resource potential of the Volyn region are outlined.The application of scientific and practical results of the study will promote the rational use of land resources of Volyn region and allow state and local authorities in designing community land use schemes to form concepts for the development of regional programs based on sustainable socio-economic development.

Визначено сутність процесу землекористування за ринкових умов господарювання. Проаналізовано теоретико-методологічні та прикладні проблеми удосконалення використання й охорони земель у процесі створення нових агроформувань ринкового типу. Здійснено комплексне дослідження наукових принципів формування нової системи землекористування за ринкових умов на базі приватної форми власності на землю та приватно-орендних відносин. Удосконалено теоретико-методологічні засади охорони земель від дії деградаційних процесів. Обгрунтовано сутність і методологію дослідження кризових екологічних явищ у землекористуванні. Розроблено комплексний підхід щодо консервації деградованих і малопродуктивних грунтів орних земель, формування державної політики землекористування за ринкових умов, створення стійких агроландшафтів і встановлення екологічно збалансованої структури земельних угідь у регіоні. Запропоновано методику ефективної організації землекористування на засадах сталого розвитку та охорони земель новостворених агроформувань.

  Скачати повний текст

Поглиблено теоретичні засади еколого-економічного обгрунтування раціонального землекористування на базі організації регіональних територіальних соціально-природних комплексів (ТСПК), обгрунтовано їх роль та значення у розвитку регіональної господарської системи. Виявлено особливості сучасної функціонально-компонентної структури регіонального ТСПК. Визначено проблеми взаємозв'язків їх виробничих, інфраструктурних, соціальних і екологічних підсистем як єдиної саморегулювальної та самокеруючої системи. Розроблено й обгрунтовано наукові підходи щодо формування структури ТСПК для умов аграрного регіону на підставі природно-сільськогосподарського районування його території. Поглиблено та конкретизовано оцінку сучасних тенденцій щодо закономірностей формування та розвитку ТСПК обласного регіону. Запропоновано визначення понять "земельно-ресурсний потенціал сільськогосподарських угідь" та "землі середньої якості". Розроблено економічні підходи до регламентації сільськогосподарського землекористування, які базуються на лімітуванні продуктивного потенціалу орних земель середньої якості. Обгрунтовано та запропоновано комплексну систему заходів з еколого-економічної регламентації використання земельно-ресурсного потенціалу ТСПК обласного регіону. Обгрунтовано основні напрями підвищення ефективності управління раціональним використанням природних, зокрема земельних, ресурсів і охороною навколишнього середовища ТСПК аграрного регіону. Здійснено апробацію розроблених підходів до еколого-економічного обгрунтування раціонального землекористування територіальних соціально-природних комплексів на прикладі Черкаської області.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні засади та розроблено методологічні підходи стосовно формування засад політики екологізації землекористування на державному та регіональному рівнях. Досліджено суть регіональних особливостей альтернативних систем землеробства. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення механізму економічного стимулювання охорони земель на регіональному рівні. Доведено, що основними пріоритетними напрямами екологізації сільськогосподарського землекористування у Закарпатті є збалансоване використання земельних та інших природних ресурсів, запровадження екологічно безпечної практики та методів ощадливого господарювання, сталий розвиток сільського господарства, резервування земель для природоохоронних і рекреаційних цілей. Проведено SWOT-аналіз землекористування Закарпаття та виявлено економічні, екологічні проблеми, зокрема, деградацію земель, незавершеність процесів приватизації землі, відсутність практики та методів еколого-безпечного землекористування, недостатній рівень фінансового забезпечення охорони земель.

  Скачати повний текст

Досліджено правову природу концесії як самостійної форми використання земельної ділянки державної та комунальної власності під час здійснення концесійної діяльності, показано її відмінності від інших правових форм землекористування, закріплених чинним земельним законодавством. Науково обгрунтовано визначення концесії земельної ділянки й її правові ознаки. Визначено особливості правового режиму землі у концесійних правовідносинах на підставі пріоритету механізму земельно-правового регулювання. Досліджено практику застосування вітчизняного концесійного законодавства, розглянуто особливу процедуру виникнення у концесіонера права на земельну ділянку. Визначено особливості забезпечення охорони земель і застосування земельно-правової відповідальності у концесійній діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості функціонування ринку землі сільськогосподарського призначення (СГП), що забезпечує формування конкурентоспроможних сільськогосподарських підприємств, вивчено зарубіжний досвід формування і розвитку ринку земель. Науково обгрунтовано механізм мораторію на купівлю-продаж земель СГП, в тому числі земельних ділянок пайової власності. Розроблено методичні підходи до грошового оцінювання землі, які враховують фактори, що впливають на попит і пропозицію земель та екологічні критерії. Розкрито механізм зниження банківських ризиків повернення кредитів, одержаних під заставу землі, визначено механізм регулювання ринку землі, що забезпечує підвищення ефективності сільськогосподарського землекористування всіх форм власності та господарювання.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі розглянуто теоретичні та методичні основи формування стратегічних імперативів управління використанням земельних ресурсів сільськогосподарських підприємств. Визначено особливості організаційно-економічного механізму управління земельними ресурсами сільськогосподарських підприємств. Сформульовано методичний інструментарій оцінювання ефективності використання цих ресурсів. Проведено аналіз ефективності використання земельних ресурсів сільськогосподарських підприємств Львівської області. Досліджено технологічну, соціальну та економічну ефективності використання земельних ресурсів. Охарактеризовано тенденції динаміки відповідних показників, на основі чого зроблено прогноз змін у землекористуванні підприємств галузі на перспективу.Обґрунтовано теоретико-методичні підходи до формування стратегічних засад використання земельних ресурсів сільськогосподарських підприємств. Визначено основні стратегічні імперативи підвищення ефективності використання земельних ресурсів сільськогосподарських підприємств за рівнями їхньої реалізації.^UThe dissertation considers the main theoretical and methodic fundamentals of the strategic imperatives of management of land resources use by agricultural enterprises. The research determines peculiarities of the organizational-economic mechanism of land resources management by agricultural enterprises. The author describes methodic instruments for evaluation of the efficiency of the resources use. The thesis supplies analysis of the efficiency of land resources use by agricultural enterprises in Lviv region. The work studies technological, social and economic efficiency of land resources use. The author gives characteristics of the tendencies of dynamics of the appropriate indices. It serves as a base for the forecast concerning changes in land use of enterprises of the branch in the future. The paper argues theoretical-methodic approaches to shaping of the strategic fundamentals of land resources use by agricultural enterprises. The research suggests principal strategic imperatives for improvement of the efficiency of land resources use by agricultural enterprises according the levels of their implementation.

Дисертацію присвячено методології моніторингу земель прикордонних територій на прикладі Карпатського Єврорегіону. Об'єктом дослідження є землі прикордонних територій Карпатського Єврорегіону, з точки зору їх впливу на стан навколишнього природного середовища (землі сільськогосподарського, лісогосподарського призначення та водного фонду).В роботі здійснено аналіз сучасних тенденцій забезпечення сталого розвитку земель прикордонних регіонів. Виконано зіставлення глобальних цілей сталого розвитку із національними завданнями в частині збереження і відновлення екосистем суші та водних об'єктів.В ході досліджень, виявлені причинно-наслідкові зв'язки антропогенного навантаження на домінуючі види землекористування і побудовані структурно-функціональні моделі впливу такого навантаження на екологічний стан регіонів.Розроблено концептуальну модель моніторингу земель транскордонних регіонів, яка включає чітко визначену послідовність впровадження п'яти етапів: підготовчий, збирання та обробки, інформування, аналітичний та рекомендаційний. Основним етапом визначений підготовчий, на стадії якого визначаються домінуючі види землекористування, з точки зору впливу на навколишнє природне середовище та показники регіонального впливу.В ході проведення дослідження, виявлені показники моніторингу, вплив яких було оцінено через взаємозалежність компонентів з урахуванням рекомендацій Європейської агенції з навколишнього середовища. В залежності від ролі показника в оцінці конкретного питання, вони поділені на: Рушійні сили – Тиск – Стан – Вплив – Реагування («РС-Т-С-В-Р», «DPSIR»).Для апробації запропонованої концептуальної моделі розроблено геоінформаційну систему Карпатського регіону, на основі застосування MapInfo.^UThe dissertation is devoted to the methodology of border land monitoring on the example of the Carpathian Euroregion. The object of study is the lands of the Carpathian Euroregion boundary territories in terms of their impact on the environment (agricultural, forestry and water resources).The paper analyzes the current trends in sustainable land development in the border regions. Comparison of global Sustainable Development Goals with national targets for conservation and restoration of land and water ecosystems was made.The process of involving Ukraine in cross-border cooperation in the form of Euro-regions has been going on for almost 20 years. Today, there are 10 Euroregions in Ukraine, comprising 16 regions, covering border areas almost all over the country. The Euroregions include three eastern oblasts, five western, three northern and four southern oblasts of Ukraine. Euroregions in Ukraine were created through integration with Poland, Romania, Belarus, Moldova, Slovakia, Hungary, the Russian Federation and other countries.Identification of dominant types of land use from the point of view of ecological balance of the region shows that in the structure of the lands of the Carpathian Euroregion, by area are dominating agricultural and forestry lands, which are at the same time structural units of the national ecological network. The water fund lands are also part of the ecosystem and are recognized as the most significant in terms of environmental stability, taking into account the basin principle of the organization of coastal geosystems.Cause and effect relationships of anthropogenic load on dominant land uses have been identified and structural and functional models of the impact of such load on the ecological status of the regions have been constructed.The types of anthropogenic loading are considered in detail in the studied land categories. For agricultural lands, the main ones are: excessive mechanical cultivation, inefficient agricultural land reclamation, excessive fertilizer application; for forestry lands: clearing, felling of the forest, forest clearing, and disturbance of the forest structure; for the water fund land: discharge of wastewater, illegal construction in coastal protection arias, mining, ineffective hydraulic and reclamation measures. For all considered land use types, the negative impact of built-up areas is calculated. As a result, a simulation model of ecological destabilization of regions was developed.Based on the research of the factors that determine the feasibility of the formation and functioning of the Euroregions, the structure of land use of the Carpathian Euroregion and the Carpathian region, features of dominant types of land use a SWOT analysis of the potential of ecological stability of the Carpathian region is conducted, which illustrates the positive properties of the natural resources potential, the potential of its development and weaknesses and threats of environmental destabilization.A conceptual model of land monitoring of cross-border regions has been developed, which includes a clearly defined sequence of implementation of the five stages: preparatory, collection and processing, information, analytical and advisory. The main stage is the preparatory stage, which is dominant land uses are determined, in terms of environmental impact and regional impact indicators.During research process, monitoring indicators were identified, the impact of which was assessed through the interdependence of the components, taking into account the recommendations of the European Environment Agency. Depending on the role of the indicator in the assessment of a particular issue, they are divided into: Driving forces - Pressure - State - Impact - Response ("DPSIR").For use of certain degrees of danger of various manifestations of environmental pollution, by displaying their indicators in the geoinformation system, their ranking was carried out, which is based on a 5 point scale. Rank "5" was assigned to the indicators that characterize the best condition of the land by the corresponding indicator, rank "1" - in contrast to the indicators that characterize the worst condition. Rank "3" was assigned to indicators that relate to the current state (State) and which can reflect trends in environmental change. This condition is defined as a boundary to a negative, which can become critical. This state is in fact a signal for particular attention from society and the introduction of measures to reduce the negative impact.Methods for monitoring indicators of dominant land uses, structured in terms of sources and mechanisms for obtaining information, and a structural and functional model of information support for monitoring of land in border areas has been constructed.We had proposed conceptual model of geoinformation system of the Carpathian region that was developed based on MapInfo for testing our approaches.

Досліджено теоретичні засади класифікації земель за цільовим призначенням. Визначено принципи еколого-економічної диференціації земель за функціональним використанням. Обгрунтовано особливості рентоутворення за умов різного цільового призначення земель. Визначено підходи щодо відшкодування збитків, спричинених нецільовим використанням земель. Запропоновано принципи діагностування нецільового використання земель. Введено поняття "понаднормативний ефект від нецільового використання земель" як економічну основу для відповідальності за нераціональне землекористування. Досліджено сучасний характер порушень земельного законодавства. Проведено моделювання розмірів збитків, спричинених нецільовим використанням земель. Подано підходи щодо визначення еколого-економічної ефективності контролю за використанням та охороною земель.

  Скачати повний текст