Теретично та експериметально обгрунтовано можливість використання кам'яно-вугільних і антрацитових золошлакових сумішей (ЗШС) ТЕС Донбасу поточного виходу з широким діапазоном складу та властивостей у дрібнозернистих щільних бетонах зі спеціальними властивостями. Вивчено закономірності формування міжфазного контактного шару "цементний камінь - зола", "цементний камінь - шлак". Оптимізовано склади бетонів на кам'яновугільних і антрацитових золошлакових відходах поточного виходу Зуєвської, Вуглегірської та Старобешевської ТЕС. Установлено оптимальні технологічні параметри виробництва бетонних сумішей на кам'яновугільних і антрацитових ЗШС ТЕС Донбасу, визначено їх міцнісні та деформативні властивості. Досліджено спеціальні властивості та встановлено раціональні напрямки використання дрібнозернистих щільних бетонів на заповнювачах з ЗШС ТЕС Донбасу: для виготовлення елементів шахтного кріплення, що працюють за умов агресивних вод; для конструкцій теплових агрегатів, що експлуатуються за високих температур; для ремонту та відновлення будівель і споруд.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено можливість хімічної активації золи-винесення лужною алюмоферитною комплексною домішкою, що призводить до збільшення кількості активного кремнезему та глинозему. Виявлено вплив бокситового шламу на фазовий склад новоутворень золоцементного в'яжучого, якими є алюмозалізовміщувальні гідрогранати, залізовміщувальні гідросилікати, гідроалюмінати та гідроферит кальцію, які покращують макроструктуру золошламового в'яжучого за рахунок створення додаткових активних центрів кристалізації. Установлено залежність зміни міцності в'яжучого від вмісту золи-винесення та бокситового шламу, одержано ефективне малоклінкерне золоцементне в'яжуче з необхідними показниками міцності. Виявлено закономірності зміни фізико-механічних властивостей шламозолокарбонатного бетону залежно від складу компонентів і технологічних параметрів виготовлення, які дозволяють одержати новий штучний камінь з необхідними властивостями. Удосконалено ресурсоощадну технологію виготовлення пресованих стінових виробів і шламозолокарбонатного бетону, який містить до 90 % техногенних відходів промисловості, що дозволило залучити до технологічного процесу відходи енергетичної, металургійної та видобувної промисловості.

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено можливість одержання високоміцних сульфатно-шкалових в'яжучих (СШВ) на основі низькоглиноземистих доменних гранульованих шлаків (ДГШ) і сульфатних, і лужних активізаторів оптимального складу. Вперше визначено закономірності зміни фізико-механічних властивостей СШВ на основі низькоглиноземистих ДГШ залежно від складу компонентів і методів приготування, які дозволяють одержати штучний камінь з необхідними властивостями. Вперше експериментально досліджено довговічність і деформативність затверділого каменя модифікованого високоміцного СШВ і бетонів, і розчинів на його основі, а також збереження сталевої арматури у бетоні на основі модифікованого високоміцного СШВ.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження народних кам'яних надмогильних хрестів Українських Карпат середини XVIII - першої половини XX ст. На підстві вперше введеного в науковий обіг потужного комплексу пам'яток та аналізу літературних джерел розкрито особливості даного виду народної творчості в регіоні. На базі результатів вивчення емпіричного матеріалу, встановлено, що для виготовлення ландшафтних (надмогильних) хрестів широко використовували камінь. Розглянуто історію та специфіку розвитку меморіапластики, проведено типологізацію артефактів, визначено їх художні ознаки. Встановлено, що формування кам'яних надмогильних хрестів Українських Карпат відбувалося під впливом міського пам'яткарства, народного мистецтва та частково малої сакральної архітектури сусідніх народів.

  Скачати повний текст

Робота присвячена розробці цементно-піщаного бетону з мінеральним та хімічними додатками і технології виготовлення з нього дрібноштучних стінових виробів. Мінеральний додаток напівводного гіпсу дозволив підвищити міцність бетону відразу після формування та одержати вироби напівсухим пресуванням, хімічні додатки сульфату алюмінію та гідроксиду натрію - прискорити природне твердіння і відмовитися від тепловологої обробки. Дослідження базується на уявленні про цементний камінь і бетон як дисперсні системи, що мають електроповерхневі властивості. Міцність таких систем визначається електрогетерогенними взаємодіями між дисперсними частками. Розроблено спосіб визначення складу цементно-піщаного бетону із заданою густиною та максимальною міцністю, розроблені склади бетону і технологія виготовлення дрібноштучних стінових виробів.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена аналізу та підвищенню ефективності використання машин з абразивним робочим органом для будівельно-монтажних та ремонтних робіт, що забезпечить підвищення продуктивності та якості виконання відрізних та зачисних операцій. Багатофункціональність та універсальність цих машин в поєднанні з правильним підбором потрібного абразивного робочого інструменту дозволяє значно прискорити та полегшити виконання технологічних операцій з досягненням необхідного ефекту.У процесі дослідження встановлено механізм взаємодії ручних машин з абразивними робочими органами у системі «оператор − машина − робоче середовище». Розроблено методику визначення силового навантаження на оператора кутової шліфувальної машини при виконання відрізних та зачисних операцій, що враховує особливості роботи ручною машиною та ергономічні показники. З метою вирішення питання підвищення ефективності застосування машин з абразивними робочими органами проведено силовий та якісний аналіз роботи такими машинами. Експериментальні дослідження дозволили встановити вплив на зміну силових показників роботи відрізними та зачисними кругами різних режимних параметрів: величини заглиблення, швидкості подачі та обертання, сили притискання та ін. Теоретичні залежності є адекватними порівняно до результатів отриманих у ході експериментів, похибка склала менше 10%.На основі проведених робіт розглянуто механізм взаємодії машин з абразивними робочими органами з різними матеріалами (метал, камінь, пластмаси), раціональні параметри машин для їх приводу, а також режимні параметри та області ефективного застосування.^UThe dissertation is devoted to the analysis and increase of efficiency of the use of machines with abrasive working tool for construction and repair works, which will provide increase of productivity and quality of execution of cutting and cleaning operations. The versatility and versatility of these machines, combined with the correct selection of the desired abrasive work tool, can significantly speed up and facilitate the execution of technological operations with the desired effect.The mechanism of interaction of manual machines with abrasive working bodies in the system "operator - machine - working environment" is established during the research. The method of determining the force load on the operator of the angle grinder when performing cutting and clearing operations, which takes into account the features of the manual machine and ergonomic parameters. In order to solve the problem of increasing the efficiency of the use of machines with abrasive working bodies, a power and qualitative analysis of the work of such machines was carried out. Experimental studies have allowed establishing the influence on the change of power indicators of work by cutting and clearing tools of different mode parameters: values of the recess, feed rate and rotation, clamping forces, etc. Theoretical dependencies are adequate compared to the results obtained during the experiments; the error was less than ten percent. On the basis of the performed works the mechanism of interaction of machines with abrasive working bodies with different materials (metal, stone and plastics), rational parameters of machines for their drive, as well as mode parameters and areas of effective application are considered.

Житлові споруди Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. (прибуткові багатоквартирні будинки, особняки та вілли) є важливими об’єктами національної культурної спадщини України, оскільки синтезують в собі провідні технічні та естетичні досягнення свого часу, відображаючи світогляд, самоідентифікацію архітекторів, будівничих та замовників. Житлові споруди демонструють особливості культури повсякденності, адже замовники, як і архітектори, виступали носіями культури епохи. В багатоповерхових прибуткових будинках вхідні простори розміщуються між вхідною брамою та дверима до приватного помешкання, включаючи вестибюль, коридор та сходову клітку, іноді ще допоміжні приміщення. TMВхідні простори є невіддільною, необхідною частиною будівлі, адже це спільна комунікаційна зона, яка слугує буфером між публічним і приватним, а також демонструє рівень статусності та смак власника. Відповідно, перед архітекторами і майстрами декоративного мистецтва кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. стояло завдання знайти найкращий варіант композиційного вирішення і художнього оздоблення вестибюлю та сходової клітки, що базується на законах гармонійної єдності функції та краси. Особлива роль у формуванні інтер’єрів споруди, їх художньої виразності належала декоративному мистецтву, адже для оздоблення вхідних просторів житлових 3 споруд Східної Галичини на межі ХІХ — ХХ ст. архітектори використовували художнє дерево, художній метал, художнє скло, художню кераміку, художні розписи, скульптурні форми, декоративний камінь та інші елементи. Актуальність теми дослідження визначається необхідністю проаналізувати стильові та художні особливості оздоблення вхідних просторів житлових споруд Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. задля доповнення відомостей про образотворче і декоративне мистецтво в інтер’єрах житлових споруд, а також з метою збереження автентичного декору та популяризації ідеї його професійної реставрації. Наразі відсутні окремі наукові праці, присвячені комплексному дослідженню декоративного вирішення вхідних просторів у структурі житлових споруд Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. Вперше внутрішні громадські простори у структурі історичної житлової забудови Львова на межі XIX — XX ст. стали об’єктом дисертаційного дослідження О. Лисенко, проте дослідниця обмежувалася, здебільшого, лише територією міста Львова та вужчими хронологічними рамками дослідження. Окрему інформацію про архітектуру Львова кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. отримуємо з праць науковців Ю. Бірюльова, І. Жука, С. Лінди. Архітектуру Івано-Франківська (Станіславова) розглядала науковець Л. Поліщук у дисертаційному дослідженні. Курортна забудова Трускавця XIX — першої половини XX ст. висвітлена у монографіях Х. Харчук. Житлова архітектура Львова періоду ар деко частково розглянута у працях А. Банцекової, а архітектура міжвоєнного модернізму стала об’єктом дослідження Ю. Богданової, І. Якубовського та інших науковців з НУ “Львівська політехніка”. Проте у наявних працях не акцентовано на програмному художньому оздобленні вхідних просторів житлових споруд вказаного періоду. Тобто більшість досліджень присвячені саме архітектурі певних міст, а не окремим видам мистецтва, зокрема 4 скульптурі, живопису, кераміці, металу тощо в оздобленні екстер’єрів та інтер’єрів житлових споруд Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. Окремі види декоративного мистецтва в архітектурі розглядали Б. Губаль, Н. Бабій, О. Нога, Р. Шмагало, Р. Грималюк та інші. Однак науковці не ставили собі за мету проведення комплексного аналізу вхідних просторів житлових споруд Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст., що і доводить актуальність дослідження. Крім того, дослідження житлової архітектури таких міст як Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Трускавець, Стрий, Самбір, Дрогобич, Коломия та ін. допоможе сформувати більш цілісну картину декоративного оздоблення вхідних просторів, яке значною мірою залежало від регіональних та соціально-економічних чинників. Саме тому обрана тема є важливою для розвитку історії та теорії мистецтва. Мета роботи — визначити особливості художнього вирішення вхідних просторів в житловій архітектурі Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше комплексне художнє оздоблення вхідних просторів в структурі житлових споруд Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. є окремим об’єктом наукового дослідження. У роботі проаналізовано (за збереженими об’єктами, архівними матеріалами) картину створення житлових споруд Східної Галичини того часу. Результати роботи відкривають можливості для проведення подальших досліджень вхідних дверей та в’їзних брам, парадних сходів, керамічних метлахських плиток, терацових покриттів підлоги, вітражів, художніх розписів, декоративної ліпнини та інших видів декоративно мистецтва в оздобленні вхідних просторів житлових споруд Східної Галичини кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. за окремими типами орнаментальних мотивів.^UResidential buildings in Eastern Galicia at the end of the 19th to the first third of the 20th century (profitable multi-apartment houses, mansions, and villas) are significant objects of Ukraine’s national cultural heritage. They represent a synthesis of leading technical and aesthetic achievements of their time, reflecting the worldview, self-identification of architects, builders, and patrons. Residential buildings demonstrate the nuances of everyday culture, as patrons, like architects, served as carriers of the era’s culture. In profitable buildings, entry spaces are located between the entrance door (gate) and the door to private accommodations, including the vestibule, corridor, and staircase, sometimes with additional auxiliary spaces. Entry spaces are an inseparable, essential part of the building, as they serve as a common communication zone, acting as a buffer between the public and private realms, and also reflect the owner’s status and taste. Consequently, architects and decorative artists of the late 19th to the first third of the 20th century faced the task of finding the best compositional and artistic solutions for the decoration of vestibules and staircases, based on the principles of harmonious unity of function and beauty. A special role in shaping the interiors of these structures and their artistic expressiveness was assigned to decorative art. To adorn the entry spaces of residential buildings in Eastern Galicia on the cusp of the 19th and 20th centuries, architects employed decorative woodwork, artistic metalwork, stained 15 glass, artistic ceramics, decorative paintings, sculptural forms, decorative stone, and other elements. The relevance of the research topic is determined by the necessity to analyze the stylistic and artistic features of the decoration of entry spaces in residential buildings in Eastern Galicia from the late 19th to the first third of the 20th century. This analysis serves the purpose of supplementing our knowledge of visual and decorative arts within the interiors of residential structures and promoting the idea of their professional restoration. Currently, there is a lack of individual scholarly works dedicated to a comprehensive study of the decorative solutions for entry spaces in the structure of residential buildings in Eastern Galicia from the late 19th to the first third of the 20th century. Previously, O. Lysenko conducted a dissertation study, albeit primarily focused on the territory of Lviv and narrower chronological research limits. Additional information about the architecture of Lviv at the end of the 19th to the first third of the 20th century is available from the works of researchers such as Yu. Biryulov, I. Zhuk, S. Linda. Ivano-Frankivsk’s architectural history was explored by L. Polischuk in her dissertation research. The resort architecture of Truskavets from the 19th to the first half of the 20th century is illuminated in the monographs of Kh. Kharchuk. The residential architecture of Lviv during the Art Deco period was partially studied in the works of A. Bantsekhova, while the architecture of the interwar modernism period became the subject of research by Yu. Bohdanova, I. Yakubovsky, and other scholars from the Lviv Polytechnic National University. However, existing research works do not emphasize the programmatic artistic decoration of entry spaces in residential buildings during the specified period. Most studies are dedicated to the architecture of specific cities rather than individual forms of art, including sculpture, painting, ceramics, metalwork, and more, in the decoration of exteriors and interiors of residential buildings in Eastern Galicia from the late 19th to the first third of the 20th century. Certain forms of decorative art in architecture have been examined 16 by B. Hubal, N. Babiy, O. Noha, R. Shmahalo, R. Hrymaliuk, and others. Nevertheless, these researchers did not set out to conduct a comprehensive analysis of entry spaces in residential buildings in Eastern Galicia from the late 19th to the first third of the 20th century. This underscores the relevance of the current research. Furthermore, the study of residential architecture in cities such as Lviv, Ivano-Frankivsk, Ternopil, Truskavets, Stryi, Sambir, Drohobych, Kolomyia, and others will contribute to forming a more complete picture of the decorative ornamentation of entry spaces, which was significantly influenced by regional and socio-economic factors. Thus, the chosen research topic is crucial for the development of the history and theory of art. The aim of this work is to identify the artistic features of entry spaces in residential architecture in Eastern Galicia from the late 19th to the first third of the 20th century.