Досліджено художні особливості кам'яної скульптури Півдня України скіфо-сарматського періоду. Поєднано мистецтвознавчий та історико-археологічний методи, де пріоритет надається мистецтвознавчим методам дослідження. Розглянуто еволюцію формо- та образотворення кам'яної пластики Півдня України VIII ст. до н.е. - IV ст. н.е. Проаналізовано етапи її розвитку й уточнено територіально-хронологічні межі побутування пам'яток. Виявлено композиційні принципи побудови художнього образу, та на цій базі розкрито видові особливості кам'яної пластики Півдня України скіфо-сарматського періоду. Проаналізовано скульптурний декор VIII ст. до н.е. - початку IV ст. н.е. та розкрито його символіку і художні особливості. Виявлено та проаналізовано найхарактерніші прийоми образотворення атропоморфного образу скіфо-сарматської кам'яної скульптури в контексті тогочасних уявлень та розкрито особливості композиційно-змістової побудови тамг на базі трансформації образу людини-воїна в схематичний період.

  Скачати повний текст

Сформульовано поняття "stavros" - вертикалізований хрестокамінь як знаряддя спокутування. Виділено основні положення ставрології - вчення про екуменічний хрест. Висвітлено етапи видобування каменю, виготовлення, несення, зведення, стояння хреста, форми його побутування в комплексах народного життя. Окреслено чинники, що вплинули на формування типології, символіки, образної стилістики та традицій українського кам'яного хресторобства, шкіл народної майстерності, етнорегіональних осередків. Проаналізовано структуру функцій кам'яного хреста в ритуальному контексті. Розглянуто пам'ятикарство в поєднанні з міфологією, теологічними догматами, канонами церковного мистецтва, регламентами морального богослов'я, науковими положеннями, категоріями та поняттями філософських дисциплін, лінгвістики, точних наук, теорії й історії культури та етнофольклористики. Доведено, що кам'яні хрести в Україні є незаперечним фактом ідеального буття українського народу. Встановлено, що у семіотичному аспекті христичнського віровчення кожен "stavros" сприймається як засіб комунікації між поколіннями в конкретному хронотопі.

  Скачати повний текст

Розглянуто міфопоетику як тип модерністського мислення XX ст. Показано прояв міфологем і архетипів у скульптурі українських майстрів О.Архипенка та І.Кавалерідзе (мати, герой, жертва, мандрівник, гора) у взаємозв'язку зі світовим образотворчим мистецтвом. Показано архетипічну основу художніх образів скульпторів. Виявлено глибинні національні витоки їх творчості. Висвітлено роль міфопоетики у формуванні нових стилістичних засобів вираження. На підставі порівняльного художнього аналізу виявлено загальне й особливе в міфопоетичній спрямованості їх творчості. Розкрито гуманістичний, життєстверджуючий характер скульптури О.Архипенка та І.Кавалерідзе в контексті кризової ситуації XX ст.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження народних кам'яних надмогильних хрестів Українських Карпат середини XVIII - першої половини XX ст. На підстві вперше введеного в науковий обіг потужного комплексу пам'яток та аналізу літературних джерел розкрито особливості даного виду народної творчості в регіоні. На базі результатів вивчення емпіричного матеріалу, встановлено, що для виготовлення ландшафтних (надмогильних) хрестів широко використовували камінь. Розглянуто історію та специфіку розвитку меморіапластики, проведено типологізацію артефактів, визначено їх художні ознаки. Встановлено, що формування кам'яних надмогильних хрестів Українських Карпат відбувалося під впливом міського пам'яткарства, народного мистецтва та частково малої сакральної архітектури сусідніх народів.

  Скачати повний текст

Наведено визначення поняття "художнього образу міста", яке базується на принципах ситезу образотворчих мистецтв і архітектури. Виявлено принципи та форми синтезу мистецтв як образного діалогу різних художніх складових образу міста. Проаналізовано художні прийоми формоутворення, гармонізації, а також принципи зображальності у пластиці середовища. Введено до наукового обігу поняття "зображальність" в архітектурі. Проаналізовано змістовно-семантичні та пластичні особливості скульптури й архітектури та їх функції у створенні художнього образу міста. Проведено комплексний мистецтвознавчий аналіз пам'ятника Лівану - міста Сонця (Геліополіса) у Баальбеку як артефаку. Виявлено основні риси "зображальності" його художніх форм, а також принципи гармонізації у системі синтезу образотворчих мистетв і архітектури. Висвітлено основні тенденції у формуванні художнього образу міста Баальбека, наявні у трьох рівнях синтезу, а саме: синтезу культур місцевої, єгипетської, грецької, римської, ранньохристиянської; синтезу стилів, у яких з'ясовано вплив цих культур; синтезу мистецтв.

  Скачати повний текст