Дисертація присвячена питанням хірургічного лікування 107 хворих з вогнищевою патологією печінки. В експерименті вивчена морфологія репаративних процесів у печінці після виконання резекції. Досліджені в динаміці показники функціонального резерву печінки після використання різних методів резекції. В результаті проведеного аналізу висвітлені вірогідні прогностичні фактори летального кінця після розширених резекцій печінки. Запропоновано малотравматичний комбінований спосіб резекції печінки, спрямований на зменшення об'єму інтраопераційної крововтрати. Розроблено новий спосіб резекції печінки у хворих з механічною жовтяницею пухлинного генезу. Впровадження малотравматичних способів виконання резекції з урахуванням виявлених факторів ризику дозволило, порівняно з традиційними способами, значно покращити результати хірургічного лікування хворих з вогнищевою патологією печінки.

  Скачати повний текст

Розглядаються питання терапії опіків, при використанні в комплексному лікуванні методів біогальванізації і біофорезу лікарських препаратів. Наведені результати лікування 360 хворих різного ступеню важкості. Обгрунтовано доцільність застосування біогальванізації і біофорезу лікарських речовин та розроблені методики і схеми їх використання в комплексному лікуванні опіків різного ступеню важкості. Зменшена кількість інфекційних ускладнень на 43,5%. Зменшена летальність хворих з індексом важкості ураження II ст. в 5,6 рази, III ст. в 2,6 рази і IV ст. в 1,9 рази. Скорочені строки лікування потерпілих з опіками середнього ступеню важкості на 24,8%, важкого ступеню на 20,9% і вкрай важкого - на 16,9%.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням обстеження та лікування хворих, які знаходяться у критичних станах. Встановлено, що характер і особливості змін показників метаболізму та імунітету залежать від етіології критичного стану і характеризуються симптомокомплексом системної запальної відповіді. Застосування оптимізованих активних методів лікування ендогенної інтоксикації дозволяє знизити летальність, а також скоротити період ендотоксикозу у разі сепсису, токсико-алергічного дерматиту, синдрому тривалого стиснення.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням патогенезу, профілактики, діагностики та лікування післяопераційного перитоніту. В експериментальній частині описані нові механізми розвитку неспроможності кишкових швів, проведені порівняльні дослідження властивостей різних кишкових швів, в тому числі розробленого; показана ефективність запропонованих методів захисту лінії швів. Вивчено стан процесів пероксидного окислення та антиоксидантного захисту, фібринолітична активність та функціональні порушення органів та систем при післяопераційному перитоніті. Запропоновано об'єм клініко-лабораторних заходів, які дозволяють прогнозувати можливість розвитку післяопераційного перитоніту та провести його ранню діагностику. Представлені результати застосування розробленої лікувальної тактики у хворих з післяопераційним перитонітом, визначені покази до використання запрограмованої лапараперції, патогенетично обгрунтований комплекс післяопераційного лікування, що дозволило знизити летальність до 13,79%.

  Скачати повний текст

Вивчена адаптивна мінливість збудника туберкульозу пташиного виді в організмі морських свинок; людського і бичачого видів - в організмі курей; людського і пташиного видів - в організмі молодняка великої рогатої худоби.Встановлено, що в результаті багаторазового послідовного пасажування через організм не властивого хазяїна мікобактерії туберкульозу втрачають ряд вихідних властивостей і набувають нових ознак, характерних для виду збудника туберкульозу, специфічного для тварин, через організм яких вони пасажувалися. У не властивих хазяїнів збудники туберкульозу людського, бичачого і пташиного видів, поступово адаптуючись, викликають захворювання з характерними патологічними змінами і навіть генералізований інфекційний процес з летальним кінцем.

  Скачати повний текст

Розглядаються питання діагностики та хірургічного лікування множинних і фрагментованих переломів ребер, повних переломів грудини, реберних дуг, пошкоджень ключиць при переломах ребер, післятравматичних гриж та сторонніх тіл грудної стінки, пошкоджень кістково-хрящового каркасу при колото-різаних пораненнях та післятравматичного хондриту і остеомієліту ребер і грудини. Досліджені клінічні прояви та патоморфологічні і функціональні зміни грудної клітини і її органів у хворих з важкими пошкодженнями грудної стінки. Впроваджена раціональна система розпізнавання пошкоджень каркасу грудної клітки та їх наслідків. Визначені чіткі показання і протипоказання до виконання різних видів реконструктивно-відновних та ендоскопічних операцій при травмах грудної стінки, розроблені базові положення їх виконання. Запропоновані та апробовані нові інструменти та засоби для лікування пошкоджень грудної стінки і їх наслідків. Впровадження реконструктивно-відновних і ендоскопічних оперативних втручань дозволило у порівнянні з традиційними засобами зменшити летальність хворих з множинними і фрагментованими переломами ребер до 15,2%, що в 1,5-2 рази менше від аналогічних результатів, приведених у вітчизняних та зарубіжних працях. У оперованих хворих інших груп досягнуто одужання всіх постраждалих. Вивчення віддалених результатів реконструктивно-відновних операцій при травмах каркасу грудної стінки та їх наслідках довело, що вони дали змогу отримати задовільний анатомо-функціональний стан грудної клітки та її органів в 96% випадків.

  Скачати повний текст

Відображені результати, клінічного та лабораторного дослідження 1167 постраждалих з ізольованими, множинними та поєднаними пошкодженнями таза. Здійснена оцінка стану метаболічних процесів у постраждалих з різною важкістю пошкодження таза, ускладненим та неускладненим перебігом травматичної хвороби. Встановлено, що ступінь вираженості метаболічної відповіді на травму є пропорційною важкості пошкоджень і залежить від методів лікування і термінів їх здійснення. Визначені особливості патогенетичних механізмів розвитку і перебігу травматичної хвороби у постраждалих з пошкодженнями таза, встановлена оцінка важкості травм таза. Показано, що нестабільний характер пошкодження таза є показником до ургентної хірургічної допомоги, її здійснення забезпечує зниження ступення вираженості та тривалості катаболічної фази процесів обміну. Розроблений спосіб прогнозування травматичної хвороби. Створена патогенетично обгрунтована диференційована система надання спеціалізованої медичної допомоги постраждалим з ізольованою, множинною та поєднаною травмою таза, заснована на використанні у лікувальному комплексі гострого періоду травми розроблених засобів та способів стабілізації таза, апаратів та технології позаосередкового остеосинтезу, багатокомпонентної збалансованої інфузійно-трансфузійної терапії, активної тактики ведення на етапах у відповідності з характером та важкістю пошкоджень, прогнозом перебігу, що дозволило поліпшити наслідки лікування та знизити летальність.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено маловивченим питанням патогенезу, клініки та діагностики опіків IV ступеню, а також лікуванню потерпілих з такими опіками. Автором розроблено класифікації опікових ран за глибиною поразки та їх ускладнень. Визначено фактори виникнення і перебігу опіків IV ступеню. На основі морфо-функціональних і експериментальних досліджень встановлена головна роль первинної судинної альтерації, яка призводить до тромбоутворення, розвитку субфасціального набряку, ішемії тканини і вторинного некрозу в ранах. Розроблено електрофізіологічні способи визначення життєздатності, глибини і розповсюдженності пошкодження м'язової і кісткової тканин. Запропоновано метричний та комп'ютерно-томографічний засоби обчислення обсягу пошкоджених тканин при опіках IV ступеню. Обгрунтовано показання і строки виконання декомпресивних операцій, а також операцій, спрямованих на вилучення некротичних тканин. Опіки IV ступеню обличчя, черепу, кистів, суглобів є прямим показанням для хірургічної реваксулярізації. Різноманітність застосованих методик пересадки комплексів тканин і дермотензійних клаптів дозволяє вибрати найбільш оптимальний варіант операції. Розроблена система ранніх методів діагностики та хірургічної тактики дозволила знизити число ускладнень, зменшити летальність і значно покращити функціональні результати лікування хворих з опіками IV ступеню.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженням особливостей застосування лапароскопічної методики, біогемосорбції в лікуванні хворих із механічною жовтяницею доброякісного генезу, що ускладнена гострою печінковою недостатністю (ГПН). Вивчено вплив кріоконсервованих ксеногепатоцитів, окремо та в комбінації з фрагментами ксеноселезінки, на біохімічні, імунологічні показники та тривалість життя щурів після п'яти- і семидобової експериментальної механічної жовтяниці. В експерименті було використано 273 тварини. Висвітлено результати лікування 79 хворих, із них у 62 (79,1%) виявлена ГПН II ст., а у 17 (20,9%) - III ст. Хворим застосовували передопераційну лапароскопічну декомпресію жовчних шляхів, оперативне лікування, післяопераційне екстракорпоральне підключення кріоконсервованих ксеногепатоцитів окремо і в комбінації з фрагментами ксеноселезінки. Розроблена раціональна тактика лікування хворих із механічною жовтяницею доброякісного генезу, ускладненою гострою печінковою недостатністю. Застосування лапароскопічних методик та біогемосорбцій дозволило зменшити кількість ускладнень та летальних наслідків на 17,8% при оперативному лікуванні.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності інтенсивної респіраторної терапії гострої дихальної недостатності (ГДН) у хворих із хронічними обструктивними захворюваннями легенів (ХОЗЛ) шляхом вивчення стану імунітету дихальної системи та розробці методів цілеспрямованої корекції виникаючих в ньому порушень. Відображені бронхологічні методи діагностики ГДН, що дають можливість визничити рівень запальних змін у трахеобронхіальному дереві та ступінь пригнічення специфічних та неспецифічних механізмів захисту органів дихання. Розроблений та упроваджений в клінічну практику метод трахеобронхіальної імуномодуляції, спрямований на корекцію порушень антиінфекційного захисту та імунної реактивності дихальної системи. Використання розробленого методу дало можливість знизити летальність хворих на хронічних обструктивний бронхіт та бронхіальну астму на 5% та термін лікування - на 2,3 та 2,6 доби відповідно.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена актуальним питанням інтенсивної респіраторної терапії (ІРТ) бронхоастматичного статусу (БАС). Показано, що традиційна інтенсивна респіраторна терапія не відновлює порушений імунітет дихальної системи (ІДС) у цих хворих. Дістала подальший розвиток концепція диференційованого застосування методів ІРТ у залежності від стадії гострої дихальної недостатності і порушень у ІДС. Удосконалено методику лікування хворих з БАС, яка сприяє практично повному відновленню неспецифічних ланок ІДС. Запропоновані методи лікування дозволяють знизити загальну летальність при БАС на 6,25%, а летальність при штучній вентиляції легенів на 7,5%.

  Скачати повний текст

Містяться результати вивчення, діагностики, клініки, морфології, хірургічного і консервативного лікування, а також профілактики хвороб штучного товстокишкового стравоходу (ШТС). Досліджено 168 хворих із рубцевим стенозом стравоходу внаслідок хімічного опіку. Хвороби штучного товстокишкового стравоходу залишаються однією з найменш вивчених проблем відновної хірургії стравоходу, у зв'язку з чим проведене вивчення морфологічних змін у ШТС у різні терміни після езофагопластики (ЕП), функціональних порушень ШТС при різноманітних видах патології останнього. Вивчена динаміка pH шлунка і ШТС у різні терміни після ЕП, а також її вплив на виникнення хвороб ШТС. Запропоновані і впроваджені засоби хірургічного і консервативного лікування хвороб ШТС. Запропоновані засоби формування антирефлюксних анастомозів між шлунком і товстокишковим аутотрансплантатом дозволили знизити частоту виникнення рефлюкс-езофагіту ШТС у 3 рази, а також зменшити кількість хвороб ШТС, в основі яких лежить рефлюкс умісту шлунка в ШТС, знизити число аспіраційних ускладнень після товстокишкової езофагопластики (ТЕП). Визначено показання, обсяг і терміни виконання хірургічних втручань при хворобах ШТС, показання для консервативного лікування хвороб останнього. Хвороби ШТС систематизовані за клініко-морфологічними критеріями хвороб ШТС. Результати досліджень впроваджені в практику, що дозволило скоротити терміни медичної і соціальної реабілітації хворих із рубцевим стенозом стравоходу внаслідок хімічного опіку з 7,5 до 4 місяців, зменшити летальність після ТЕП у 1,5 рази.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанню клінічного перебігу, діагностики та вибору хірургічної тактики при виразковій хворобі (ВХ), ускладненій одночасно перфорацією та кровотечею. Виділені два варіанти поєднання перфорації та кровотечі при ВХ: одночасне виникнення ускладнень (27,9%) та перфорація у ранньому, після зупинки кровотечі, періоді (72,1%). Запропонована класифікація перфоративних гострокровоточивих гастродуоденальних виразок (ПГГДВ). Встановлено, що різноманітність варіантів поєднань перфорації та кровотечі обумовлюють атиповість клінічного перебігу ПГГДВ, порівняно з перфоративними гастродуоденальними виразками (ПГДВ). Виділений синдром "малих" ознак поєднання перфорації та кровотечі, виявлення якого зумовлює необхідність застосування додаткових методів дослідження (оглядової рентгенографії червоної порожнини, фіброезофагогастродуоденоскопії, пневмогастрографії, лапароцентезу) для своєчасної діагностики даної патології. Вивчені особливості перебігу перитоніту на фоні крововтрати різного ступеню важкості і впроваджена в клінічну практику комплексна програма ведення хворих із ПГГДВ у перед- та післяопераційному періоді. Розроблена раціональна хірургічна тактика при ПГГДВ у залежності від локалізації виразки, варіанту клінічного перебігу поєднання перфорації та кровотечі, ступеню важкості крововтрати, проявів перитоніту. Покращання діагностики разом із впровадженням засобів інтенсивної терапії при ПГГДВ дозволило зменшити кількість палліативних оперативних втручань в 1,8 рази, знизити післяопераційну летальність в 3,5 рази.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням діагностики та хірургічного лікування цирозу печінки (ЦП). На основі клінічного аналізу 68 хворих вивчені запальні зміни з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ)та порушення моторної функції, які супроводжують ЦП і залежать від ступеню варикозного розширення вен (ВРВ) стравоходу та шлунка, кількості кровотеч з ВРВ в анамнезі, ступеня печінкової недостатності. Ендоскопічна характеристика змін верхніх відділів ШКТ у хворих показала, що у 72% пацієнтів спостерігається езофагіт різного ступеню важкості, у 84% - гастрит. Моторні порушення у вигляді ГЕР спостерігаються у 74%, ДГР - у 17,6% хворих. У 23 (35,4%) хворих після сплено-декомпресивних операцій, не дивлячись на функціонуючий сплено-декомпресивний шутн, ВРВ стравоходу не спадаються. В зв'язку з чим у 2-х хворих на висоті кровотечі, а у 15 - в плановому порядку виконана ендоскопічна склеротерапія ВРВ стравоходу ІІІ ст. Кумулятивний аналіз стабільності хірургічного лікування по трьох основних параметрах - рецидив кровотечі, летальності до 5 років та портосистемної енцефалопатії показав, що задовільний результат лікування спостерігається у 92% хворих.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням діагностики та вибору лікувальної тактики при гострокровоточивих гастродуоденальних виразках (ГКГДВ) у осіб похилого та старечого віку, що протікають на фоні супутньої серцево-судинної патології. На основі клініко-інструментальних та патоморфологічних даних виділено два типи ГКГДВ: "старечі" та "застарілі", висвітлені особливості їх клініки, ендоскопічні та морфологічні відмінності. Проаналізовано безпосередні та віддалені результати різних методів консервативного та видів оперативного лікування "застарілих" та "старечих" ГКГДВ у осіб похилого та старечого віку з супутніми серцево-судинними захворюваннями, частоту та характер післяопераційних ускладнень, причини летальності. На основі цього розроблено диференційований алгоритм вибору хірургічної тактики з урахуванням типу виразки та важкості супутньої патології. Застосування алгоритму дозволило у вивченій групі хворих знизити післяопераційну летальність з 9,7% до 6,2%, а загальну - з 19,4% до 7,2%.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості фізичного, нервово-психічного розвитку і захворюваність дітей, які перенесли гемолітичну хворобу новонароджених з урахуванням перебігу перинатального періоду. Наведені дані про динаміку захворюваності, ранньої неонатальної смертності та летальності від гемолітичної хвороби новонароджених у Полтавській області за період із 1985 по 1997 рік. Виявлено, що діти, які перенесли гемолітичну хворобу новонароджених, мають у ранньому віці підвищену захворюваність на анемію, респіраторну і алергічну патологію та є групою ризику щодо формування контингенту частохворіючих. Установлено негативний вплив гемолітичної хвороби на фізичний розвиток дітей в анте- і постнатальному періоді. Виявлений вірогідний зв'язок між перенесеною гемолітичною хворобою новонароджених і дисгармонійністю нервово-психічного розвитку у дітей першого року життя. Розроблено комплекс заходів щодо реабілітації дітей після перенесеної гемолітичної хвороби новонароджених. Обгрунтовано необхідність обов'язкового нейросонографічного обстеження в динаміці та первинної реабілітації у відділенні патології новонароджених усіх дітей, хворих на гемолітичну хворобу новонароджених, їхнього природного вигодовування тривалістю до 12 місяців і динамічного диспансерного нагляду за ними педіатра і невролога протягом перших трьох років життя.

  Скачати повний текст

Робота присвячена вирішенню на сучасному рівні проблеми гострої черепно-мозкової травми. В 6 великих, типових для України міських і сільських регіонах із загальною чисельністю населення близько 4 мільйонів чоловік в період з 1983 року по 1998 рік досліджені клініко-епідеміологічні особливості і динаміка черепно-мозкової травми. Встановлено, що на протязі останніх 10-15 років частота гострої черепно-мозкової травми збільшилася майже в 2 рази і складає, в середньому, 4,0-4,2%, зросла її тяжкість. В сільській місцевості показники летальності при тяжкій черепно-мозковій травмі подекуди досягли 71,9%. Здійснено новий підхід до широкомасштабного вирішення проблеми шляхом розробки і впровадження стандартів діагностично-лікувального процесу та комп'ютерних експертних технологій. Ефективність розробок підтверджена суттєво позитивною динамікою узагальнених показників лікування.

  Скачати повний текст

Запропонована науково обгрунтована Програма підвищення ефективності терапії хворих сепсисом. Для її практичної реалізації, в результаті проведених клінічних досліджень, вивчені характер та спрямованість реакцій нейро-ендокринної, антиоксидантної систем, а також імунного статусу на пошкоджуючу дію синдрому системної запальної відповіді. Одночасно з цим оптимізовано етап ранньої діагностики сепсису з оцінкою порівняльної інформативності основних клінічних та лабораторних критеріїв. Обгрунтовано критерії (об'єктивні маркери) оцінки ваги синдрому ендогенної інтоксикації при сепсисі та динамічному контролю ефективності детоксикаційної терапії. Оптимізована програма інтенсивного лікування сепсису шляхом удосконалення етапів місцевого лікування первинного гнійного осередку, а також загальної комплексної терапії з використанням нових біоадаптогенів, факторів неспецифічної адаптаційної відповіді та кріоконсервованих біосорбентів. Вивчення клінічної ефективності розробленої програми інтенсивного лікування сепсису з упровадженням нових розробок у клінічну практику показало їхню високу ефективність: забезпечило зниження летальності хворих з 23,6 до 17,4% та скорочення термінів перебування в стаціонарі в 1,2 раза.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемі лікування хвороби Крона тонкої і товстої кишок. Опрацьована тактика лікування хвороби Крона, вивчена ефективність препаратів будесоніду. Продемонстровано, що застосування високоефективних препаратів базисної терапії для лікування хвороби Крона сприяє мінімізації показань до оперативного лікування, а використання індексу Беста - об'єктивізації лікувальної тактики. Застосування в клінічній практиці розробленої тактики лікування дозволило покращити результати хірургічного лікування: збільшити частку економних резекцій кишківника, первинно-відновних і сфінктерозберігаючих операцій, знизити частоту післяопераційних ускладнень, рецидивів та летальності, поліпшити результати соціальної реабілітації оперованих пацієнтів. Визначені відносні показання до первинних операцій та оптимальні строки їх виконання. Показано, що оптимальним способом хірургічного лікування хвороби Крона є одномоментні органозберігаючі операції.

  Скачати повний текст

Захищається науково-практична робота, у якій на основі пренатального ультразвукового дослідження плоду втілена в клінічну практику етапна діагностична програма "генетик - дитячий хірург - акушер - дитячий хірург". Розроблені лікувально-діагностичні критерії, вивчені алгоритми сполученості природжених вад розвитку (ПВР) підвищили ефективність лікування дітей цієї категорії. При цьому скорочені строки надходження новонароджених з ПВР шлунково-кишкового тракту (ШКТ) на 20,05 години та знижена післяопераційна летальність на 31%. У дітей з ПВР сечовидільної системи (СВС) зменшені строки початку лікування з 5,6 років до 5,8 місяців, проявлення пієлонефриту знижені на 73%. Встановлено, що ПВР ШКТ та СВС зустрічалися в складі множинних природжених вад розвитку у 31,15% та 18,49% відповідно.

  Скачати повний текст