У дисертації досліджуються права людства, як особливі солідарні права третього покоління, які включають право на мир, на здорове довкілля та на сталий розвиток. Здійснено теоретичне узагальнення комплексного дослідження цих прав, шляхом обґрунтування правосуб'єктності людства, дослідження відмінних ознак прав людства, а також опису кожного з обраних прав та аналізу наявних та потенційних механізмів захисту. Виділено відмінні ознаки прав людства та здійснено аналіз їх поступової юридизації. Концепція права людства є логічним продовженням розвитку прав першого та другого покоління, розвиваючи їх та доповнюючи.^UThe thesis presents for the innovative concept of rights of humanity as special rights of the third generation human rights, including the right to peace, to healthy environment and to sustainable development. The research was based on theoretical synthesis and comprehensive study of these rights, defining therefore the structure, which included substantiation of the humanity's legal subjectivity, establishment of distinguishing characteristics of rights of humanity, as well as a description of each of these rights, and the analysis of existing and potential mechanisms of their protection.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено літературу українського середньовіччя як феномен нового типу вербальної комунікації з певними культурними кодами. Цей тип комунікації інтерпретовано в контексті християнської культури та її діалогу з фольклорною традицією. Християнську аскезу розглянуто як модель дискурсу, взаємопов'язану з прагматикою літературного тексту та комунікативним середовищем. Проаналізовано трансляцію в східнослов'янську цивілізацію духовного досвіду христянського досвіду християнського Сходу та перебіг формування нової культурної традиції, що є суттєвим чинником національного літературного процесу наступних епох. Визначено специфіку використання аскетичних мотивів у сюжетиці літописних, житійних, проповідницьких творів. Дискурсивну стратегію аскетичної літератури визначено як подолання влади слова над автором.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано роль Києво-Могилянської академії у суспільному житті України і зарубіжних слов'янських країн у XVII - XVIII ст. Висвітлено історичні передумови її виникнення та розвитку, досліджено проблеми участі києвомогилянців у відродженні Української держави, розглянуто їх зв'язки з козацтвом, гетьманською державою, розкрито характер і значення КМА в єднанні українських земель. Особливу увагу приділено визначенню ролі могилянців в інтеграції України у загальнослов'янський і світовий культурні процеси.

  Скачати повний текст

Досліджено процес ультрафільтраційного очищення природних вод від гумінових речовин і важких металів. Встановлено високу ефективність лужних регенерувальних розчинів під час регенерації мембран. Розроблено метод посиленої реагентної ультрафільтрації для видалення органічних речовин з природних вод. Запропоновано технологічну схему ультрафільтраційного очищення води, яка сприяє суттєвому покращанню якості питної води та одержанню води для застосування у прецезійних процесах.

  Скачати повний текст

На базі системного підходу комплексно досліджено історичний процес становлення та розвитку міжнародно-договірної бази, механізму, видів, основних напрямів і форм міждержавного співробітництва Чеської Республіки та Словацької Республіки періоду 1990-х - 2005 рр. як цілісної системи. Розкрито специфіку формування засад чесько-словацької співпраці на початку 1990-х рр. за умов розпаду Чеської та Словацької Федеративної Республіки. Виділено основні етапи розвитку чесько-словацького міждержавного співробітництва у зовнішньо-політичній і зовнішньоекономічній сферах у 1990-х - 2005 рр. Узагальнено історичний досвід чесько-словацької взаємодії у процесі розширення ЄС і НАТО на Схід.

  Скачати повний текст

В дисертації досліджується юрисдикція міжнародних кримінальних судів та Міжнародного Суду ООН щодо злочину геноциду з позицій інтегративного підходу до відповідальності індивідів та держав згідно з міжнародним правом. Розглядаються концептуальні підходи щодо розуміння юрисдикції міжнародних судових органів. Висвітлюється комплексна природа Конвенції про геноцид. Досліджуються особливості тлумачення міжнародними кримінальними судами складу та окремих елементів злочину геноциду. Здійснюється історичний огляд процесу прийняття та характеризується змістовне наповнення юрисдикційних положень статей 6 та 9 Конвенції про геноцид. Пропонуються шляхи застосування статті 6 Конвенції для "підсилення" юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочину геноциду. Досліджується юрисдикція міжнародних кримінальних судів за параметрами ratione personae, ratione loci, ratione temporis. В контексті юрисдикції ratione personae міжнародних кримінальних судів детально охарактеризовано форми відповідальності за злочин геноциду. Констатується, що Міжнародний Суд ООН, юрисдикція якого базується на "компромісній умові" статті 9 Конвенції про геноцид, є дієвим механізмом забезпечення відповідальності держав за геноцид. Детально характеризується юрисдикція Міжнародного Суду ООН за параметрами ratione personae, ratione materiae, ratione loci, ratione temporis. На підставі вищевикладеного робиться висновок про те, що в сучасному міжнародному праві спостерігається тенденція до зближення режимів відповідальності держав та індивідів за злочин геноциду.^UThe dissertation explores jurisdiction of the international criminal courts and the International Court of Justice over the crime of genocide under the integrative approach to responsibility of individuals and states in international law. The conceptual approaches to the understanding of the concept of jurisdiction of the international judicial bodies are analysed. The complex nature of the Genocide Convention is highlighted. The interpretation of the elements of crime of genocide by the international courts is explored. The historical overview of the Genocide Convention adoption process is presented as well as the characteristic of the content of its jurisdictional provisions of the Articles 6 and 9. The new ways of the application of Article 6 of the Genocide Convention are offered, which might be used for “reinforcement” of the jurisdiction of the International Criminal Court for the crime of genocide. The jurisdiction of the international criminal courts under the components ratione personae, ratione loci, ratione temporis is explored. In the context of the jurisdiction ratione personae of the international criminal courts, forms of liability for the crime of genocide are analysed in detail. It is claimed that the International Court of Justice, with its jurisdiction based on “compromissory clause” of Article 9 of the Genocide Convention, might be regarded as an effective mechanism for holding states responsible for genocide. The jurisdiction of the International Court of Justice under the components ratione personae, ratione materiae, ratione loci and ratione temporis is analysed in detail. Taking into account the aforementioned analysis, it is concluded that in contemporary international law there is a tendency for approximation of the regimes of state and individual responsibility for the crime of genocide.

З використанням архівних і літературних джерел розглянуто перебіг польсько-українських політичних і економічних відносин останнього десятиліття XX ст., проаналізовано стан дослідження теми в українській і зарубіжній літературі, а також джерела (документи українських міністерств та неурядових організацій, міждержавні угоди). Охарактеризовано внутрішні та зовнішні причини й наслідки важливих подій, виокремлено основні тенденції, проаналізовано взаємодію політичних і економічних компонентів відносин.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні засади аналізу текстів сповідально-молитовного спрямування в українській класичній літературі. Здійснено термінологічне структурування та кореляцію відповідного поняттєво-категоріального апарату. З'ясовано онтологічні, психологічні та культурологічні джерела молитвоцентричного тексту, особливості його функціонування в українському духовно-мистецькому просторі (у фольклорних замовляннях, закляттях, добризиченнях, найстарших руських писемних самозаклять, "Слові про Ігорів похід", перекладній та оригінальній сакральній літературі, "Слові о Лазаревім воскресінні" Кирила Туровського, анонімному "Сказані про Бориса та Гліба", "Слові про Закон і Благодать" Іларіона, "Молінні Данила Затворника", Києво-Печерському патерику, сповідальному слові та молитовних мотивах у творчості Т.Шевченка, П.Куліша, І.Франка, В.Стефаника). Досліджено ейдологію, іконіку, хронотопну організацію молитовності та співідальності як мотиву і лейтмотиву. Проаналізовано показові у даному аспекті художні твори з погляду взаємодії їх естетичних і поетологічних констант і домінант, типології та своєрідності втілення сповідально-молитовних мотивів у текстах різних родів, видів, жанрів.

  Скачати повний текст

Актуальність наукової праціполягає у глибинному теоретичномуаналізі взаємозв’язку візантійсько києворуських золотарських традицій тадослідженні їх рефлексій в ювелірному мистецтві України кінця ХХпочатку ХХІ ст.У дисертації детально р озглянуто місце та особливості ювелірноїсправи серед основних видів де коративно прикладного мистецтва.Дослід жено передумови формування і розвитку золотарства Візантії IVХ V ст., Київської Руси ХІ першої половини ХІІІ ст. та доведено факт впливуювелірних традицій зазначених середньовічних держав на творчість майстрівзолотарства України кінця ХХ початку ХХІ ст.^UThe relevance of the scientific work lies in the indepth theoretical analysisof the relationship between Byzantine Kyivan goldsmithing traditions and thestudy of their re flections in the jewellery art of Ukraine in the late ХХ earlyХХІº centuries.The dissertation examines in detail the place and peculiarities of jewelleryamong the main types of decorative and applied arts. The prerequisites for theformation and devel opment of goldsmithing in Byzantium in the IV XV centuries,Kyivan Rus in the XI first half of the XIII century are studied, and the fact of theinfluence of the jewellery traditions of these medieval states on the work ofUkrainian goldsmiths in the lat e XX early XXI centuries is proved.

Вперше у вітчизняній історіографії комплексно досліджено форми та методи примусової колективізації сільського господарства на Півдні України, встановлено причини та наслідки голодного лихоліття 1932 - 1933 рр. для населення регіону. Опрацьовано маловідомі документи та матеріали вищого політичного керівництва, вищих органів державної влади та управління СРСР, УРСР, а також місцевих радянських та правоохоронних органів, що дозволило детально відтворити механізм проведення соціалістичних перетворень у селах Південного регіону України, оприлюднити нові дані про голод-геноцид 1932 - 1933 рр. З використанням сучасного теоретико-методологічного інструментарію та результатів аналізу значної кількості архівних джерел та історичної літератури показано шляхи формування репресивної політики радянської влади за умов масової колективізації українського села. Суттєво розширено складові системи "надзвичайних заходів" хлібозаготівельних кампаній 1929 - 1933 рр., уточнено масштаби їх застосування на Півдні України. Встановлено форми опору хліборобської людності регіону впровадженню антинародної аграрної політики тоталітарного режиму. Простежено трагічні етапи голоду в містах і селах південних областей України. Проаналізовано наслідки голодомору, підраховано кількість жертв, з'ясовано масштаби безпритульності та занедбаності сільськогосподарського виробництва.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено етапи конституціоналізації політичних партій, визначено що процес конституціоналізації політичних партій у державах-членах Ради Європи майже завершився. Вперше сформульовано доктринальні моделі відповідальності політичних партій: веймарська, інституційна, кримінальна і модель Європейського суду з прав людини. Проаналізовано нормативне і доктринальне розуміння концепції войовничої демократії, яка розкривається як центральна для визначення меж демократичної толерантності до антидемократичних чи позасистемних партій. Вперше сформовано типологію політичних партій, діяльність яких підлягає забороні у демократичному суспільстві.Комплексно проаналізовано міжнародні та регіональні стандарти гарантування свободи об'єднань. Повністю проаналізовано всі справи Європейського суду з прав людини та інших регіональних установ із захисту прав людини щодо заборони політичних партій, викладено коротку анотацію до всіх справ. У дослідженні систематизовано правові позиції Європейського суду з прав людини, визначено стандарти, дотримання яких вимагається під час заборони політичних партій у державах-членах Ради Європи. Розкрито сутнісне розуміння свободи об'єднань ЄСПЛ у контексті необхідності певного компромісу між вимогою захисту демократичного суспільства та гарантуванням окремих індивідуальних прав. Досліджено досвід одинадцяти іноземних країн, де відбувалась заборона політичних партій.^UThe author of the dissertation thoroughly examined the stages of constitutionalizing political parties and, concluding that this process hasalmost ended, presented a new approach to doctrinal models of political party responsibility; to wit, four models classified as the following: Weimar, institutional, criminal, and European Court of Human Rights. Specific attention was given to the normative and doctrinal understanding of the concept of militant democracy, which is central to defining the limits of democratic tolerance to anti-democratic or non-systematic parties. A pioneering typology of political parties, whose activities are to be prohibited in a democratic society, is meticulously depicted.The paper reviewed all cases on prohibition of political parties adjudicated by the European Court of Human Rights and other regional human rights judicial institutions; subsequently, a comprehensive set of international and regional standards guaranteeing freedom of association was coherently systemized. The experience of eleven foreign countries where political parties were banned was also overviewed. As a result, the substantial understanding of the freedom of association of the ECHR was revealed in the context of the need for a certain compromise between the requirements of protecting a democratic society and of individual rights.

Проведено дослідження документальної спадщини відомого українського історика, археолога, почесного професора Києво-Могилянської академії, голови осередку Українського історичного товариства ім.М.Грушевського у Києві, дійсного члена Вільної Української Академії Наук у США М.Ю.Брайчевського у контексті його історико-бібліографічної діяльності. Визначено внесок науковця у розвиток вітчизняного бібліографознавства. Здійснено систематизацію та аналіз документів особового архівного фонду ученого, які вперше впроваджено до наукового обігу. Досліджено основні напрями наукової діяльності М.Ю.Брайчевського, зокрема історичний та бібліографічний. Охарактеризовано творче професійне середовище ученого, досліджено його наукові взаємозв'язки у галузі історико-археологічної діяльності. Досліджено науково-організаційну роботу ученого в Українському товаристві охорони пам'яток історії та культури. Проведено бібліометричний аналіз персональної бібліографії М.Ю.Брайчевського.

  Скачати повний текст

Розглянуто Києво-Печерський розспів як цілісний феномен богослужбово-співочої культури України, що сприяло зібранню багатого, однак розпорошеного й різнопланового матеріалу релігійно-співацького ужитку. Охарактеризовано важливий пласт хорової культури України, пов'язаний з багатовіковими традиціями чернецького співу. Розкрито суть розспіву в історичному, теоретичному і практичному аспектах. Виявлено цілісність джерел (ірмологіонів) з їх етапами фіксації богослужбово-співочої практики Києво-Печерського монастиря. Проаналізовано розспів зі світоглядних позицій, властивих його творцям, що дозволяє оптимально осмислити розспів і традиційне для України природне середовище його створення. Висвітлено методику аналізу за допомогою залучення інструментарію богослов'я. Досліджено сутність літургійної функціональності розспіву в контексті містерії храмового дійства.

  Скачати повний текст

Вивчено наукову діяльність та історико-культурну спадщину академіка М.Петрова (друга половина XIX - початок XX ст.). На підставі джерельної бази досліджено формування світогляду й особливості наукової діяльності вченого, а також його інтелектуальну біографію, основою якої була багатогранна творчість. Результатом плідної праці М.Петрова є історико-культурний доробок, який становить понад 280 публікацій з малодосліджених проблем. Значну увагу приділено науковій праці вченого в Церковно-історичному та археологічному товаристві, а також Церковно-археологічному музеї Київської духовної академії, участі у наукових товариствах і наукових (археологічних) з'їздах України, студіюванні регіональної історії України, історії Києво-Могилянської академії, історії міста Києва.

  Скачати повний текст

Визначено, що за умов багатоукладної економіки стратегічне планування є основним інструментом регулювання соціально-економічного розвитку міських поселень і раціонального використання ресурсів на загальнодержавному та рівні територіальних громад. Доведено, що воно має значний потенціал щодо підвищення ефективності управління адміністративно-територіальними одиницями з боку державних органів влади та місцевого самоврядування за умов застосування комплексу науково обгрунтованих напрямків, методів і прийомів, визначення стратегічних цілей та послідовної їх реалізації. Вперше у вітчизняній науці обгрунтовано, що у процесі стратегічного планування великих міст необхідно їх розглядати як міста-підприємці. Узагальнено методичні підходи щодо удосконалення практики стратегічного планування великих міст на основі застосування інноваційних моделей. Доведено доцільність використання інструментів маркетингу для визначення стратегій економічного розвитку міста. Обгрунтовано необхідність виконання Києвом, поряд із столичними, функцій світового міста, проаналізовано ресурсний потенціал столиці, визначено основні параметри стратегічного плану економічного розвитку Києва з урахуванням особливостей столичного міста та формування на його базі приміської зони "столичного округу".

  Скачати повний текст

Проведено систематичні дослідження процесів фізико-хімічного модифікування трекових поліетилентерефталатних мембран біанкерними сполуками різної хімічної будови. Розроблено методи модифікування трекових мембран шляхом адсорбції на їх поверхні біанкерних поверхнево-активних речовин, одержано заряджені (катіоноактивні, аніоноактивні) та бактерицидні мембрани. Встановлено принципову можливість регулювання роздільних властивостей трекових мембран методом фізико-хімічної адсорбції на їх поверхні біанкерних поверхнево-активних речовин з водних розчинів різної концентрації. Вивчено вплив фізико-хімічного модифікування на функціональні характеристики мембран. Встановлено, що гідрофілізація та поява заряду на поверхні мембран істотно змінюють ці характеристики, що пов'язано з характером і величиною адсорбції та механізмом розділення речовин різної хімічної природи на модифікованих мембранах. Виконано дослідження з модифікування мембран біанкерними сполуками бактерицидної дії та показано їх високу бактерицидну ефективність протягом тривалого часу (не менше 10-ти діб). Обгрунтовано можливість використання трекових мембран, модифікованих біанкерними сполуками у технології очищення та концентрування екстракту білкових фізіологічно активних речовин, зокрема простатилену.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню інституту денонсації міжнародних договорів у доктрині та практиці міжнародного права, кодифікації інституту денонсації, а також проаналізовані загальні та особливі аспекти реалізації права на денонсацію. Сутність денонсації полягає в тому, що акт припинення в цьому випадку ґрунтується на попередньо узгодженій волі сторін, яку вони втілили в положеннях договору, таким чином заздалегідь обумовивши можливість припинення міжнародного договору в односторонньому порядку, враховуючи всі потенційні наслідки, пов'язані з таким припиненням. Включаючи в текст договору положення про денонсацію, сторони забезпечують одна одній максимальну гнучкість поведінки і мінімізують втрати, оскільки таке припинення виключає правопорушення завдяки своїй погоджувальній договірній природі.У дослідженні приділено значну увагу становленню інституту денонсації, його доктринальній та офіційній кодифікації, термінології, що використовується в доктрині, міжнародних відносинах та у Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 р., функціональній характеристиці, формулам денонсації, що включаються в міжнародні договорив, критеріям, що використовуються для визначення наявності дорозумілого права на денонсацію. Зокрема, визначено, що для денонсації як юридичного акту, вона має відповідати вимогам, що висуваються міжнародним правом до всіх юридичних актів, а саме: 1) наявність правоздатності у суб'єкта, який заявляє про денонсацію; 2) вона має виходити від компетентного органу суверенної держави, що наділений відповідними повноваженнями у сфері зовнішніх зносин; 3) волевиявлення суб'єкта має бути вільним та необтяженим вадами.У самих договорах застосовуються різні формули денонсації, згідно з якими, заява може бути подана в будь-який час. У дослідженні автор пропонує наступну класифікацію таких формул: 1) заява може бути подана в будь-який час, що призведе до негайного припинення дії договору відносно ініціатора; 2) заяву може бути подано в будь-який час, але за умови завчасного повідомлення, зі спливом постденонсаційного терміну денонсація набирає чинності.Значну увагу в дослідженні також приділено компетенції органів держави в сфері денонсації міжнародних договорів, зокрема, у зарубіжних країнах, законодавстві України, що регулює процедуру денонсування, виявленню проблем законодавчого регулювання процедури денонсування в Україні та внесенню пропозицій щодо його вдосконалення. Оскільки міжнародні договори вводяться в дію нормативно-правовими актами певної юридичної сили, денонсація є прийняттям таких нормативно-правових актів, якими буде засвідчено анулювання попередніх. Згідно із законодавством України, автор обґрунтовує, що неможливим є, щоб акти анулювання були меншої юридичної сили; відповідно, в українському законодавстві застосовується концепція acte contraire по відношенню до акту укладення договору.До проблем, які наразі наявні в українському законодавстві автор відносить наступні: 1) відсутність визначення денонсації як окремого способу припинення міжнародних договорів; 2) відсутність безпосередньої регламентації процедури денонсування, а разом з цим і переліку документів, які слід подати у випадку денонсування; 3) відсутність поділу на вольові та невольові способи припинення міжнародних договорів; 4) сумнівний вибір термінології щодо припинення міжнародних договорів, недостатній її обсяг і, як наслідок, відсутність гнучкості. Ці проблемні питання автор пропонує вирішити шляхом внесення змін до Закону України “Про міжнародні договори України”, Закону України “Про Кабінет Міністрів України”, постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про порядок укладення, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру”.Ключові слова: припинення міжнародного договору, денонсація, денонсування, право на денонсацію, дорозуміле право на денонсацію, процедура денонсації.^UThe dissertation is devoted to the research of the institution of denunciation of international treaties in the doctrine and practice of international law, the codification of the denunciation institution, as well as general and special aspects of the realization of the right to denounce. The essence of the denunciation is that the cessation act in this case is based on the previously agreed will of the parties, which they embodied in the provisions of the treaty, thus preconditioning the possibility of unilaterally termination of the international treaty, taking into account all the potential consequences associated with such termination. Including the denunciation clause in the treaty, the parties provide each other with the maximum flexibility of conduct and minimize losses, as such termination excludes offenses due to its conciliatory treaty nature.The research focuses on the establishment of the institution of denunciation, its doctrinal and official codification, the terminology used in the doctrine, international relations and the Vienna Convention on the Law of Treaties of 1969, the functional characteristics, the denunciations formulas included in the international agreements, the criteria which are used to determine the existence of a reasonable right to denounce. In particular, it is determined that in order to denounce it as a legal act it must comply with the requirements imposed by international law on all legal acts, namely: 1) the existence of legal capacity of the entity declaring the denunciation; 2) it must come from the competent authority of a sovereign state which has the appropriate powers in the field of external relations; 3) the expression of the subject must be free and not burdened with defects.In the study, the author proposes the following classification of the following formulas: 1) the application can be filed at any time which will lead to the immediate termination of the treaty with respect to the initiator; 2) the application may be filed at any time, but subject to advance notice, after the expiration of the post-election deadline, the denunciation becomes effective.The study also focuses on the competence of state bodies in the area of denunciation of international treaties, including foreign countries, Ukrainian legislation which regulates the denunciation procedure, identifies problems of legislative regulation of denunciations in Ukraine and making proposals for its improvement. Since international treaties are enacted by normative legal acts of a certain legal force, denunciation is the adoption of such legal acts, which will certify the annulment of the previous ones. The author justifies that according to the legislation of Ukraine it is impossible for annulment acts to be less effective; respectively, the Ukrainian law applies the concept acte contraire in relation to the act of concluding the treaty.The problems that currently exist in Ukrainian legislation include the following: 1) the lack of the definition of denunciation as a separate method of termination of international treaties; 2) the absence of the direct regulation of the denunciation procedure, and, together with this, the list of the documents to be submitted in case of denunciation; 3) the absence of division into voluntary and involuntary ways of termination of international treaties; 4) doubtful choice of terminology for the termination of international treaties, insufficient volume and, as a consequence, lack of flexibility. The author proposes to resolve these issues by amending the Law of Ukraine “On International Treaties of Ukraine”, the Law of Ukraine “On the Cabinet of Ministers of Ukraine”, the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On Approval of the Regulations on the Procedure for the Establishment, Implementation, and Denunciation of Interagency Agreements of Ukraine”.Key words: termination of an international treaty, denunciation, termination, the right to denounce, the implied right to denounce, the denunciation procedure.

Розглянуто антропологічні ідеї Кирила Туровського (1130/1134 - 1184) на матеріалі його "слів" та притч в їх зв'язку з відповідними ідеями вчення про людину Святих Отців Східної Церкви. Зазначено, що для києворуського періоду в історії вітчизняної філософії характерним є взаємовплив філософських та богословсько-релігійних питань та їх укоріненість у давньоруській культурі. Праналізовано питання співвідношення душі та тіла в людниі, есхатологічна й еклезіологічна проблематика, проблема гріха, богопізнання, співвідношення віри та розуму в пізнанні. На підставі комплексного та контекстуального аналізу з використанням порівняльного та генетичного методів інтерпретації текстів доведено визначальний вплив уявлень про людину представників східної патристики на трактування аналогічних проблем давньоруським любомудром. Відзначено традиційні, ортодоксальні та оригінальні особливості тлумачення Кирилом Туровським окремих антропологічних положень. Акцентовано увагу на цінності та актуальності християнського розуміння людини, репрезентованого вибраними творами філософа.

  Скачати повний текст