Розглянуто проблему функціонування хору як суттєвої складової оперної вистави у контексті його драматургічного призначення в жанрових різновидах опер В.Губаренка, зокрема героїко-романтичній музичній драмі "Загибель ескадри", лірико-психологічній опері "Пам'ятай мене", опері-балеті "Вій" та опері-ораторії "Згадайте, братія моя". Надано загальну характеристику оперної творчості В.Губаренка в історичному, жанровому та структурно-драматургічному аспектах і висвітлено особливості відображення основних тенденцій розвитку музично-театрального мистецтва України 1960 - 1990 рр. у творах митця. Здійснено комплексний музикознавчий аналіз у контексті специфіки використання хору як драматургічної одиниці в оперних творах В.Губаренка й обгрунтовано його провідне значення у сценічних постановках композитора. Наведено характеристику, визначено зміст і представлено реєстр основних хорових сцен. Запропоновано нову класифікацію хорових сцен на підставі оцінки її шести головних функцій (фонової, колористичної, репрезентативної, внутрішньо-емоційної, дійової, динамічної) та десяти допоміжних (репрезентативно-колористичної, динамічно-колористичної, дійово-динамічної, емоційно-дійової, статистичної, ілюстративної, ілюстративно-колористичної, фоново-репрезентативної, емоційно-колористичної, репрезентативно-динамічної). На підставі запропонованої класифікації визначено концептуальні функції хору у жанровій системі представлених опер В.Губаренка й обгрунтовано вплив жанрово-інтонаційної моделі на характер використання хорових сцен (кількісну та якісну залежність функцій хору від провідної образно-змістовної сфери). На підставі результатів наукового дослідження доведено ключову константу творчого методу В.Губаренка про залежність функціонального навантаження хору від жанрової специфіки твору.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено жанрову теорію камерного безсюжетного балету. Висвітлено взаємозв'язок генезису даного жанру з ігровими інтенціями музичного стилю XX ст. На підставі історичного огляду еволюції жанрово-стильових ознак балетного жанру встановлено історичні передумови виникнення камерного безсюжетного балету та визначено його провідні жанрові складові й ознаки. Доведено, що у даному жанрі, починаючи з перших його зразків, на музично-мовному рівні нормативним є принцип стильової гри. У межах балетного жанру розглянуто проблему реалізації ігрових факторів композиторської поетики. На підставі аналізу балетної музики сучасного композитора українського походження Д.Поліщука зроблено висновки, що ігровий підхід на різних рівнях обумовлює своєрідну стилістику музичної мови камерних безсюжетних балетів кінця XX - початку XXI ст. Провідна роль ігрового фактора композиторської поетики на музично-мовому рівні зумовлює відповідність стилістичного змісту музичної мови камерного безсюжетного балету загальній ігровій спрямованості культури XX ст.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено дослідження жанрово-видових модифікацій хореографічної музики XX ст. на прикладі балетної творчості В.Губаренка. Жанровий пошук у творчості композитора розглянуто у контексті дансантних якостей його партитур. Розкрито сутність дансантності як особливого прояву музичного феномену, що існує в опозиції до вокальності; універсальної якості, атрибуту балетної музики. Розширено уявлення про еволюцію жанрових різновидів балету у творчості В.Губаренка. Проведено детальне вивчення партитур балетів "Майська ніч" і "Комуніст", симфоній-балетів "Ассоль", "Зелені святки", "Liebestod", хореографічних сцен "Запорожці" та "Вій", показано їх жанрову специфіку та драматургічні особливості. Вперше здійснено періодизацію балетної творчості В.Губаренка. На підставі дослідження його композиторської спадщини виявлено художню своєрідність українського балетного театру другої половини XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено прийоми пародіювання в сатиричних музичних творах українських і російських композиторів ХІХ - ХХІ ст. Твори Г. Банщикова, В. Гавриліна, М. Лисенка, М. Мусоргського, І. Соневицького, А. Холмінова, Д. Шостаковича, Р. Щедріна, А. Бондаренка розглянуто в контексті актуальної для сучасної естетичної, культуро- та музикознавчої думки проблеми втілення в музичному мистецтві естетичної категорії комічне через прийоми пародіювання. Вивчення музичного матеріалу проводиться у фоні виявлення специфіки прийомів пародіювання в конкретних музичних творах. Серія музикознавчих аналізів надає підстави для висновків про те, що роль прийомів музичного пародіювання дуже важлива для окреслення сатиричних персонажів і ситуацій, для дискредитації їх несправжньої значущості та виявлення їх справжньої суті, а також для драматургічного розвитку наскрізних сатиричних образів або цілих сцен.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні інтерпретації категорії сакрального в історії естетики та мистецтва, здійснено аналіз впливу даної категорії на естетику античності, середньовіччя, ренесансу та бароко. Визначено співвідношення сакрального з такими категоріями естетики, як трагічне, комічне й естетичний ідеал. Встановлено, що сакральне й естетичний процес як феномени буття нерозривно пов'язані між собою. Кожен з цих феноменів самостійний у своїй основі та має власний зміст. Розглянуто медіатори сакрального в естетичному процесі: слово, символ, міф. Розкрито пізнавальний потенціал категорії сакрального, просторові та часові аспекти сакралізованої форми, етико-естетичні аспекти категорії сакрального. Висвітлено проблему десакралізації сучасної естетики в постмодернізмі. З'ясовано, що десакралізація естетики є проявом кризи естетичної свідомості й веде до деестетизації посткультури. Феномен сакрального осмислено як одну з найважливіших засад людського світу. Запропоновано нові інтерпретаційні підходи до вивчення феномена сакрального в естетиці. Розглянуто численні історико-художні факти, які пов'язані з проблемою сакрального та стосуються різних етапів розвитку мистецтва.

  Скачати повний текст

Уперше з'ясовано особливості художньої індивідуальності М.Кармінського, притаманні йому способи постановки, осмислення та вирішення творчих завдань. Висвітлено природу композиторського обдарування, певну роль позамузичних чинників у процесі народження ідей. На конкретному матеріалі (балеті "Рембрандт" та його трансформації у фортепіанних партитах М.Кармінського) вивчено проблему формування та реалізації художнього задуму. На підставі аналізу тематизму, фактури, темпової та образно-інтонаційної драматургії, жанрових і композиційних особливостей обраних музичних творів в аспекті "відродження іманентної "історії" тексту" з'ясовано специфіку роботи композитора. Виявлено чинники, що єднають п'ять фортепіанних партит у макроцикл, який втілює авторську концепцію людини.

  Скачати повний текст

Актуальність. Балет як цілісне явище не можна вважати дослідженою сферою культури. Серед об’єктивних причин такої ситуації – спорадичний характер його вивчення, складність самого жанру (його «міжмистецький» синтетичний статус), відсутність розробленої музикознавчої методології вивчення цього жанру, яка би враховувала всі складові як самої багатовимірної балетної матерії, так і постановочного процесу.Жанр балету часто стає об’єктом дослідження суміжних гуманітарних дисциплін: балетознавства, театрознавства, культурології. У той самий час у полі музикознавства балет займає периферійну позицію, часто перебуваючи в тіні іншого музично-театрального жанру – опери. Тим часом реалії сучасного українського мистецтва, що полягають у потужній зацікавленості жанром балету сучасних українських композиторів поряд із яскравим вибухом креативної балетної індустрії, спонукають до музикознавчого осмислення пов’язаних із балетом мистецьких процесів. Важливим кроком на цьому шляху є реалізація необхідного комплексу заходів: комплексне вивчення феномену з урахуванням усіх його жанрових складових (у координації з іншими гуманітарними науками), розроблення типології жанру, вивчення жанрово-інтонаційних і соціокультурних параметрів сучасного українського балету, адже саме балетний жанр – один із пріоритетних у відображенні різноманітних тенденцій розвитку сучасного мистецтва.Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в науковому внеску до галузі музикознавства та у вивченні балетного жанру загалом. Серед ключових факторів наукової новизни роботи можна виділити такі: сучасне музикознавче осмислення жанру новітнього українського балету в теоретичному аспекті; створення авторської типології балетного жанру, що робить один із перших кроків у напрямі музикознавчої систематизації та класифікації жанру; перше в українському музикознавстві вивчення опусів українських балетних композиторів у генераційній площині; здебільшого перше аналітичне осмислення балетів українських митців крізь призму соціокультурних тенденцій; практичне втілення результатів дослідження в навчальному процесі, зокрема в програмі дисципліни «Інноваційні технології в музичній діяльності» на базі КМАМ ім. Р. М. Глієра, яка впроваджена до освітнього процесу 2023–2024 н. р.Результати дослідження. Проведене дисертаційне дослідження українського балету доби Незалежності дозволило окреслити культурні, соціальні та політичні події, що вплинули на створення балетних вистав. Систематизовано основні соціокультурні та мистецькі тенденції сучасного українського балету. Найважливішими серед них є такі: одночасне функціонування трьох загальних типів балету (фольклорний, класико-романтичний та модерний / експериментальний); прогресивна робота балетмейстерів із модерновою хореографічною лексикою; діяльність нової генерації танцівників і хореографів-балетмейстерів; відсутність залежності від офіційних театральних структур; посилення популярності балету серед глядачів; тісна співпраця балетмейстерів та українських композиторів; пріоритетне положення балету в жанровій системі сучасності; розширення інтертекстуального та міжмедіального поля балету; превалювання пластичності над дансантністю як в хореографічній, так і в музичній сферах; залучення конструкцій нетрадиційного типу у сфері сценографії; переосмислення класичної спадщини; адаптація шедеврів класичної літератури.Огляд різних мистецтвознавчих праць, що присвячені балетному жанру, в аспекті виявлення та аналітичного осмислення наявних дефініцій балету зумовив створення власного визначення, з музикознавчої позиції, категорій «балет», «сучасний український балет», «танцювальна вистава».^URelevance. Ballet as a whole phenomenon cannot be considered a researched sphere of culture. Among the objective reasons for this situation are the sporadic nature of its study, the complexity of the genre itself (its ”inter-artistic” synthetic status), the lack of a developed musicological methodology for studying this genre that would take into account all the components of the phenomenon – both the multidimensional ballet material itself and the staging process .The genre of ballet often becomes the object of research in related humanitarian disciplines: ballet, theater and cultural studies. At the same time, in the field of musicology, ballet occupies a peripheral position, often being in the shadow of another musical and theatrical genre – opera. Meanwhile, the realities of modern Ukrainian art, which consist in the powerful interest in the ballet genre of modern Ukrainian composers, along with the bright explosion of the creative ballet industry, encourage a musicological understanding of artistic processes related to ballet.An important step on this path is the implementation of the necessary set of measures: a comprehensive study of the phenomenon taking into account all its genre components (in coordination with other humanities), development of genre typology, study of genre-intonational and sociocultural parameters of modern Ukrainian ballet. After all, the ballet genre is one of the priorities in reflecting various trends in the development of modern art.The scientific novelty of the dissertation research is a contribution to the field of modern musicology and the study of the ballet genre in general. Among the main factors of the scientific novelty of the work the first contemporary musicological understanding of the genre of modern Ukrainian ballet in a theoretical aspect; creation of the author's typology of the ballet genre, which takes the first step in the direction of musicological systematization and classification of the genre; the first in Ukrainian musicology research the works of Ukrainian ballet composers in the generational aspect; mostly the first analytical research of ballets by Ukrainian artists through the prism of socio-cultural trends; practical implementation of research results in the educational process, in particular in the program of the discipline “Innovative technologies in musical activity” in the Glier Kyiv Municipal Academy of Music, which was implemented to the educational process in 2023-2024.Research results. The conducted dissertation research of the Ukrainian ballet of the Independence Era made it possible to outline the cultural, social and political events that influenced the creation of ballet performances. The main socio-cultural and artistic trends of modern Ukrainian ballet are systematized. The most important among them are: simultaneous functioning of three general types of ballet (folkloric, classical-romantic and modern); progressive work of choreographers with modern choreographic vocabulary; activities of a new generation of dancers and choreographers-ballet masters; lack of dependence on official theater structures; increasing the popularity of ballet among the audience; close collaboration of ballet masters and Ukrainian composers; the priority position of ballet in the modern genre system; expanding the intertextual and intermedial field of ballet; the predominance of plasticity over danceability in both the choreographic and musical spheres; involvement of non-traditional constructions in the field of scenography; reinterpretation of classical heritage; adaptation of masterpieces of classical literature.The study reveals the versatility of modern Ukrainian ballet, taking into account not only choreographic aspects, but also the interaction of artistic directions, the influence of social and cultural trends on creativity and the importance of innovation in ballet art.A review of various works of art history devoted to the ballet genre, in the aspect of identifying and analytically understanding the existing definitions of ballet, led to the creation of its own definition, from a musicological position, of the categories “ballet”, “modern Ukrainian ballet”, “dance spectacle”.