Досліджено фортепіанну творчість Олів'є Мессіана (1908 - 1992 рр.) у ракурсі культурологічної та текстологічної проблематики. Розглянуто вербальні компоненти музичного тексту - авторські коментарі та ремарки як особливий культурний феномен в фортепіанній культурі XX ст. Запропоновано комплексний підхід, який включає висвітлення творчості композитора в динаміці культурологічних контекстів та особливостей композиторської, музикознавчої та виконавської інтерпретації тексту його фортепіанних творів. Простежено генез феномену коментаря у фортепіанному мистецтві та систематизовано різноманітні прояви автокоментування у творчості О. Мессіана. Доведено, що автокоментар виступає фактором цілісності композиторського стилю, з яким пов'язано авторське програмування інтерпретації творів і пан-програмність творчої парадигми митця.

  Скачати повний текст

Розглянуто музично-виконавське мистецтво як творчу практику, тобто спосіб закріплення, відтворення та розвитку музичного досвіду людини. Охарактеризовано "актуальне буття" музичного твору у процесі виконання його для слухачів. Визначено шляхи та способи актуалізації музичного твору, сформувані в історії європейської музики. Висвітлено процес перетворення нотного тексту у звуковий феномен на матеріалі сонати op.27 N 1 Л. ван Бетховена, "Крейслеріани" Р.Шумана та творів В.Бібіка (П'ята та Сьома сонати для фортепіано, вокальний цикл на вірші А.А.Ахматової). Узагальнено досвід актуалізації музичної класики у сучасній культурі України, взаємопов'язаний з організацією та проведенням міжнародних фестивалів класичної музики "Харківські асамблеї" (1991 - 2007 рр.).

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження феномену артистичної індивідуальності С.Рахманінова та його вплив на розвиток фортепіанного мистецтва XX ст. Розглянуто формування особистості С.Рахманінова-артиста, театральність його гри, що наділяє музичний процес дієвістю та сценічністю. Еволюція артистизму С.Рахманінова полягає у підвищенні ступеня зрілості його інтерпретацій. Розглянуто лінію спадкоємності від піанізму Ф.Ліста та М.Рубінштейна, синтез російської та західноєвропейської традицій у грі великого артиста. Проведено паралелі між С.Рахманіновим і його видатними сучасниками: Й.Гофманом, Й.Левіним, Л.Годовським, Ф.Бузоні, В.Горовцем, Ар.Рубінштейном. Наголошено на надзвичайній силі гри великого артиста та зазначено його виняткову виконавську енергетику. З метою з'ясування цілісної характеристики рахманіновської артистичної індивідуальності досліджено особливості складно організованої психіки митця, якому були притаманні демонстративність темпераменту, екзальтованість ефектів, емотивність. Розглянуто відображення піаністичних традицій С.Рахманінова на прикладах виконавських стилів музикантів, які чули його особисто (К.Ігумнов, В.Горовиця, Ар.Рубінштейна, О.Гольденвейзера) та через вплив усної традиції, породженої інтонуванням С.Рахманінова, на піаністів наступних поколінь (В.Софроницького, Л.Оборіна, П.Серебрякова, Г.Нейгауза, С.Ріхтера, Е.Гілельса, Є.Кісіна, М.Луганського).

  Скачати повний текст

Досліджено становлення та розвиток взаємодії придніпровської композиторської, виконавської та педагогічної шкіл від витоків до сьогодення. Визначено сутність явища в історичному аспекті. Розглянуто творчі практики як рухливу субстанцію, здатну змінюватися під впливом часу, суспільно-політичних реалій та художньо-естетичних переваг, лишаючи незмінною одну рису - національну ідентичність. Обгрунтовано важливість врахування феномену взаємодії творчих практик як чинника, що складає особливість регіональної композиторської, педагогічної та виконавської шкіл.

  Скачати повний текст

Наведено характеристику виконавської школи як феномену та явища. Розглянуто питання типологічної спільності школи та культури, школи та культурної традиції. Визначено суть понять "виконавська модель", "виконавський канон" як еквівалентні позначення механізмів нормотворчості у виконавстві-професії та виконавстві-мистецтві. Виділено нормативні одиниці виконавської професії та мистецтва. Визначено функції школи в історії виконавського (фортепіанного) мистецтва, розкрито структурні особливості школи як системи типів спілкування музиканта з інструментом, публікою, твором.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та методико-практичні засади виконавського аналізу музичного твору, визначено його пріоритетні напрями (стильовий, жанровий, фактурний, емоційно-драматургічний). Встановлено, що виконавський аналіз займає особливе місце в системі музично-теоретичних процедур і має свою специфіку як окремий, спеціальний вид досліження музичного твору, спрямований на його виконавську інтерпретацію. У процесі розгляду виконавського аналізу та його об'єкта (твору) застосовано системно-структурний (зокрема, порівняльний), функціональний та історико-типологічний підходи. Запропоновано визначення поняття "виконавський аналіз" та типологію його основних алгоритмів, які включають аналіз емоційних вражень та їх естетичні оцінки ("емоційно-естетичну програму"), а також програму "змістового поля" твору та її відображення у драматургії, рокриття й аргументацію його художнього генезису (жанрово-стильовий комплекс), побудову виконавського "фактурного плану" та створення моделі майбутньої інтерпретації. Результати наукового дослідження використано у виконавській і педагогічній діяльності під час роботи над інтерпретацією фортепіанних творів різних жанрів і стилів.

  Скачати повний текст

Створено "стильовий портрет" В. Горовиця-виконавця. Індивідуальний виконавський стиль піаніста розглянуто як втілення традицій романтичного виконавства. На прикладі творчості музиканта апробовано методику складання генеалогічного древа музично-виконавського стилю. "Звуковий образ" фортепіано розглянуто як суттєвий параметр індивідуальності творчості музиканта-виконавця. Досліджено еволюцію виконавського стилю В. Горовиця та запропоновано її періодизацію. Створена модель індивідуального виконавського стилю музиканта, що розуміється як система об'єктивно сформованих принципів його творчості, дозволила охарактеризувати такі "показники" стилю, як характеристичні особливості його артистичної особистості, "звуковий образ" фортепіано, що розглянутий як складова "інтонаційної моделі" виконавського стилю, музичний твір у виконавській концепції В. Горовиця.

  Скачати повний текст

Вперше в українському музикознавстві досліджено особливості становлення та розвитку фортепіанної виконавсько-педагогічної школи як комплексного явища, що охоплює діяльність піаністів різних країн. Виділено найвидатніші здобутки та показано перспективи розвитку школи. Визначено сутність фортепіанної педагогіки В.Курца на підставі вивчення його методичних праць. Проаналізовано виконавсько-педагогічні засади одного з найвидатніших учнів В.Курца - Е.Штоєрмана. Досліджено розвиток базових принципів фортепіанної педагогіки В.Курца у діяльності Е.Штоєрмана та його учнів. Визначено основні тенденції розвитку методики В.Курца у різних національних школах, зокрема, у чеській фортепіанній педагогіці 1960-х років. На підставі вивчення звукозаписів досліджено особливості втілення принципів школи В.Курца у виконавській творчості видатних концертуючих піаністів. Вперше в українському музикознавсті проаналізовано та введено до наукового обігу всі методичні праці В.Курца, музичні редакції Е.Штоєрмана та ключові методичні праці чеських піаністів З.Бьомової, А.Грюнфельдової, І.Штепанової-Курцової, українських педагогів Р.Савицького, Д.Герасимович. Висвітлено внесок В.Курца у розвиток піаністики XX ст., показано його вплив на формування польської, чеської та західно-української фортепіанних шкіл.

  Скачати повний текст

Вперше в українському теоретичному музикознавстві розроблено поняття музичного пленеру. Наведено визначення категорії "музичний пленер". Синтезовано наукові здобутки досліджень у галузі фактури теоретичного музикознавства та музичного виконавства. Під час аналізу творів враховано природу фортепіанної фактури, зокрема, виразові можливості звучання інструменту, особливості фортепіанного звуковидобування, технічні прийоми тощо. Виявлено витоки пленерних ефектів, що сягають у звукову сигнальність відкритого середовища. Розглянуто фортепіанну мініатюру XIX - XX ст., представлену творчістю Ф.Ліста, К.Дебюссі, Б.Бартока, І.Шамо, І.Тараненка.

  Скачати повний текст

Проаналізовано період учнівства та початку творчої діяльності видатного піаніста В.С.Горовиця в історико-музичному контексті. Уточнено та відтворено хронологічні етапи його життя в Києві. Детально досліджено його родовід, спосіб життя родини та біографії її членів. Створено цілісне уявлення про роль музики в родині Горовиців. Виявлено впливовість традицій, що склалися у музичних учбових закладах Києва (у музичному училищі та консерваторії) на формування особистості та виконавської індивідуальності В.Горовиця. Розглянуто та науково інтерпретовано репертуар, яким оволодів В.Горовиць-учень і молодий виконавець у київський період його біографії. Досліджено культурне середовище Києва кінця XIX - початку XX ст. - центру культурного регіону - як фактора, що формує особистість, художні пріоритети, музичний професіоналізм, риси виконавського стилю В.Горовиця. Висвітлено аспекти його творчого формування як піаніста-віртуоза в роки дитинства, юнацтва та молодості (1903 - 1925 рр.), які складають київський період його біографії.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми розвитку галицької фортепіанної музики для домашнього музикування XIX ст. Наголошено на важливості місцевих традицій для даного розвитку, що висвітлено у контексті європейських мистецьких новацій. Вивчено велику кількість нотного матеріалу, здійснено його систематизацію, що дозволило висвітлити музично-історичний процес у Галичині. Базуючись на матеріалі фортепіанних творів з львівських нотних колекцій, уперше в українському музикознавстві введено поняття стильового напряму "бідермаєр". Охарактеризовано стильові риси галицького музичного бідермаєра за результатами досліджень його жанрового репертуару, музичної мови, виконавських музично-виражальних засобів. Результати дослідження дозволяють усвідомити галицьку музику в європейському контексті, деталізовано її особливості. Обгрунтовано роль тогочасних досягнень у подальшому розвитку української музичної культури.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему еволюцію салонної музики з загальною картиною походження, виявленням її особливостей, закономірностей і етапів розвитку в європейській культурі. З'ясовано хронологічні межі функціонування салону як самобутнього художньо-культурного феномену. Висвітлено традиції фортепіанного салонного музикування як складової загальнокультурної традиції. Розглянуто салонний репертуар різних історичних періодів. Уперше салонне мистецтво запропоновано як форму об'єктивізації особливого типу комунікації, в якому музика реалізує комунікативний акт.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено дослідження жанрово-видових модифікацій хореографічної музики XX ст. на прикладі балетної творчості В.Губаренка. Жанровий пошук у творчості композитора розглянуто у контексті дансантних якостей його партитур. Розкрито сутність дансантності як особливого прояву музичного феномену, що існує в опозиції до вокальності; універсальної якості, атрибуту балетної музики. Розширено уявлення про еволюцію жанрових різновидів балету у творчості В.Губаренка. Проведено детальне вивчення партитур балетів "Майська ніч" і "Комуніст", симфоній-балетів "Ассоль", "Зелені святки", "Liebestod", хореографічних сцен "Запорожці" та "Вій", показано їх жанрову специфіку та драматургічні особливості. Вперше здійснено періодизацію балетної творчості В.Губаренка. На підставі дослідження його композиторської спадщини виявлено художню своєрідність українського балетного театру другої половини XX ст.

  Скачати повний текст

Розглянуто фортепіанну творчість представників львівської композиторської школи як цілісного явища. Стильовий аспект розкрито через зіставлення трьох рівнів: стиль епох, школи або напрямків та самого автора. Визначено поняття жанрово-стильової моделі та запропоновано методику моделювання жанрово-стильової основи музичних творів. Проаналізовано сольні п'єси для фортепіано львівських композиторів, що охоплюють мініатюри, складні одночастинні та циклічні композиції, зокрема, варіаційні, сюїтні, партитні, сонатні. Представлено повну панораму жанрово-стилістичних особливостей фортепіанних творів львівських композиторів. Введено поняття самодостатності музичного твору, розроблено детальну систему співвідношень і взаємозв'язків між сюїтами, партитами та сонатами.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження фортепіанної творчості видатного українського композитора В. Борисова (1901 - 1987) у контексті естетико-стильових напрямів музичного мистецтва України XX ст. з урахуванням соціокультурної ситуації даного періоду. Висвітлено естетичні засади творчості композитора, розкрито художню цінність фортепіанного доробку митця. На матеріалі фортепіанних творів В. Борисова (трьох концертів для фортепіано з оркестром, збірок "Дитячий зошит" і "Шість характерних п'єс для фортепіано", поліфонічних циклів, "Етюдів оптимізму" для фортепіано та камерного оркестру) виявлено особливості авторської трансформації усталених жанрових моделей. Досліджено стильову еволюцію митця, пізній стиль композитора визначено як кульмінаційний етап розвитку його творчої особистості, своєрідний прорив крізь "комплекс генерації". Висвітлено суттєвий внесок музичної творчості В. Борисова у розвиток українського фортепіанного мистецтва.

  Скачати повний текст

Досліджено каденції соліста у фортепіанному концерті XIX ст. Завдяки зверненню до творів, що входять в "золотий фонд" репертуару піаністів, систематизовано набуті багатьма поколіннями виконавців знання та навички, висвітлено певні особливості існування даного феномену. Виявлено суть зв'язку первісного злиття композиторської та виконавської творчості. Авторські зразки В.А. Моцарта названі класичним рішенням проблеми. Розглянуто різноманітні підходи композиторів-романтиків до каденції у XIX ст.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення фортепіанної творчості С.В.Рахманінова запропоновано теорію музичної темпоральності. Категорію часу розглянуто як стильовий чинник, визначальну складову композиторського мислення й естетичної ідеї. Фортепіанну творчість С.В.Рахманінова досліджено у єдності її композиторської та виконавської сторін, що дозволяє розкривати наскрізне системне значення темпоральноті у фортепіанній поетиці композитора. Музичну темпоральність досліджено у взаємозв'язку з феноменом циклічності, що дозволяє розширювати уявлення про процеси циклоутворення в музиці. Розкрито базове методологічне значення вчення О.Лосєва про музичний час, головні положення якого є теоретичними передумовами музикознавчого та виконавського стилістичного аналізу фортепіанних творів С.В.Рахманінова. Виявлено циклічний тип темпоральності на всіх рівнях музичної поетики, що дозволило створити цілісну модель фортепіанної творчості С.В.Рахманінова.

  Скачати повний текст

Уперше в українському музикознавстві визначено комплексний метод як поняття виконавського музикознавства у конкретиці практичної діяльності піаністів-фахівців. Уперше творчо-виконавсько-педагогічну комплексність діяльності піаніста-фахівця трактовано у контексті уявлень про компенсативність психологічно-діяльнісних аспектів художньої творчості. Розглянуто комплексність музично-творчої діяльності виконавця-педагога у музикологічному доповненні її музично-критичними та музикознавчо-аналітичними навиками, які органічно викристалізувалися у сучасних пошуках аутентичного виконавства. Уперше представлено трактування наочно-зорових моментів як суттєвих складових піаністичних абстракцій у звучанні музики. У зазначеному контексті виконавського підходу проаналізовано твори П.Хіндеміта, О.Скрябіна, а також виконавські інтерпретації Г.Гульда, М.Грінберг.

  Скачати повний текст

Висвітлено зміст, обсяг і контроль концертних виступів польських піаністів у музичному житті Києва ХІХ - ХХ ст. Розглянуто концерти Й. Гофмана, Й. Слівінського, В. Ландовського, І. Падеревського, Л. Годовського, О. Міхаловського, Й. Турчинського. Проаналізовано репертуар польських піаністів, наведено характеристику індивідуальних якостей кожного з них, визначено рівень критичного та слухацького резонансу, а також розкрито що нового привніс кожен з митців у розвиток музичного життя Києва та як позначились їх виступи на становленні української піаністичної школи - виконавської та педагогічної. Розкрито роль гастрольної діяльності польських піаністів у розвитку не лише концертного, музичного та загальнокультурного життя Києва, але й в активізації інтеграційних процесів щодо входження міста до загальноєвропейського культурного простору.

  Скачати повний текст