Розглянуто питання формування акціонерного капіталу та управління ним в бурякоцукровому підкомплексі АПК України та розроблено теоретико-методологічні і практичні рекомендації з метою використання потенційних можливостей акціонерної форми організації бізнесу для подолання системної кризи в підкомплексі та виведення бурякоцукрового виробництва на новий якісний рівень, який має відповідати сучасним вимогам ринкової економіки. Визначено аціонерний капітал як економічну категорію та обгрунтовано доцільність використання різних методів його оцінювання. Запропоновано оптимальну систему корпоративного управління для України. Здійснено періодизацію процесів формування акціонерного капіталу в бурякоцукровому підкомплексі України та розроблено методичні підходи до оцінки його функціонування. Наведено методику визначення оптимального співвідношення розподілу кінцевої продукції між учасниками бурякоцукрового виробництва та мінімальними цінами на готову продукцію. Висвітлено математичну модель оптимізації кількості акцій з правом голосу, які забезпечують прийняття необхідного для акціонера рішення на загальних зборах акціонерів та запропоновано нову процедуру формування органів управління акціонерного товариства. Обгрунтовано механізм формування регульованого ринку цукру шляхом доповнення механізму квотування конкурсним розподілом цукрових привілеїв.

  Скачати повний текст

Визначено провідні підходи до проблеми професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя суспільствознавчих дисциплін. Обгрунтовано організаційно-педагогічні умови відповідної підготовки, що забезпечать формування готовності до використання дослідницької технології у майбутній професійній діяльності, компоненти, показники та рівні зазначеної готовності. Розроблено та впроваджено в навчальний процес університету курс "Дослідницька технологія навчання у суспільствознавчій освіті", конкурс студентських досліджень "Науковий дебют", наскрізну програму педагогічної практики, спрямованої на набуття досвіду використання дослідницької технології на уроках з суспільствознавчих курсів, методичні рекомендації для викладачів, апробовано методики збагачення змісту та форм організації дисциплін професійно-педагогічного циклу теорією та досвідом дослідницького підходу.

  Скачати повний текст

Роль сучасних регіональних фестивалів і конкурсів як динамічних формпросвітницької та художньої взаємодії суттєво зростає в епохуглобалізаційних процесів. Інформаційно-технологічний компонентглобалізації створює нові можливості для комунікації, сприяючи розвиткурегіонального культурного ландшафту. Регіональний шар збагачуєтьсяновими ідеями, техніками культурного моделювання через впливи з іншихкультур, що приносять нове бачення та розширюють художні горизонти.Глобалізаційні процеси сприяють популяризації регіональнихмистецьких форм творчості та культурної діяльності та дають можливістьбільш широкій аудиторії відчути багатство й різноманіття культурного спадкурегіону як важливої частки в інтерпретації наративів культурної цілостідержави. У цьому контексті регіональні мистецькі конкурси та фестивалісприяють зростанню уваги до місцевої культури й мистецтва, надаючиможливість артистам, митцям і виконавцям продемонструвати свої таланти татворчість, що сприяє їхньому розвитку й визнанню, а сама акція як певнийкультуртрегерський організм стає платформою для обміну ідеями, традиціямита творчими підходами.3Оскільки регіональні мистецькі конкурси і фестивалі пропонуютьширокий спектр культурних подій та активностей, вони залишаютьсяактуальними й важливими для розвитку творчості та виконавської мистецькоїсфери, а також для зміцнення культурних зв’язків між регіонами. При цьомуактивний розвиток конкурсно-фестивального руху саме в регіональномуінваріанті є однією з важливих ознак сучасного національного культурноговідродження України. У цьому контексті звернення до конкурснофестивального руху у Волинському краї на зламі ХХ–ХХІ століть відкриваєширокі можливості для дослідження як загальнонаціональних, так ірегіональних аспектів української культури. Відсутність ґрунтовних науковихдосліджень про конкурсно-фестивальну панораму Волині в культурноісторичному та комунікативному аспектах, а саме у контексті виявленнятворчого потенціалу спільнот, пошуку нових ідей, вираження своєїунікальності як платформи для обміну художнім досвідом, пропагандикультурної різноманітності, стимулювання інновацій та експериментів у сферікультурно-просвітницької діяльності на прикладі конкурсно-фестивальноголандшафту Волині складає актуальність цього дослідження.Науковою проблемою представленої дисертації є осмисленняконкурсно-фестивального руху на Волині кінця ХХ — початку ХХІ століттяяк культурно-мистецького явища, носія культурно-мистецьких традицій ізасобу комунікації в умовах соціокультурного ландшафту України. У роботіуточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження, зокрема зазначено,що фестиваль — це історично динамічне культурно-мистецьке явище, що маєритуально-святкову ґенезу і являє собою серію соціокультурних подійциклічного характеру. Конкурс, на відміну від фестивалю, являє собоюісторично стабільну (функції конкурсу є незмінними) форму культури, що маєзмагально-ігрову ґенезу і сутність та належить до соціокультурних подійциклічного характеру. Конкурс, як і фестиваль, може мати жанрові різновидита виконує роль носія цінностей певних соціокультурних страт.4Введено в науковий обіг архівні матеріали, пов’язані з історієюстановлення конкурсно-фестивального руху на Волині. Зокрема це документиВолинської обласної ради, архівні матеріали Волинського обласного науковометодичного центру культури, Волинської обласної філармонії, Волинськогофахового коледжу культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського, інтерв’ю,спогади організаторів та учасників конкурсів і фестивалів.Шляхом упорядкування та аналізу ряду архівних матеріалів, інтерв’юорганізаторів та учасників конкурсів і фестивалів охарактеризованокультурно-історичні та комунікативні аспекти найбільш знакових для Волиніконкурсів і фестивалів, зокрема Музичного фестивалю «Стравінський таУкраїна», Міжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня»,Міжнародного фестивалю «Поліське літо з фольклором», Міжнародногоконкурсу піаністів «Шопенівська весна», Міжнародного конкурсу баяністів іакордеоністів «InterSvitiaz аccomusic», Всеукраїнського конкурсу хоровогомистецтва імені Лесі Українки, Всеукраїнського конкурсу виконавців насопілці та цимбалах «Волинська гуковиця», Всеукраїнського конкурсувиконавців на струнно-смичкових інструментах імені Олександра Негоди таінших.^UA dissertation for obtaining a scientific degree of the Doctor of Philosophy,specialty 034 ― Culturology (branch of knowledge 03 ― Humanities). – Modern ArtResearch Institute of the National Academy of Arts of Ukraine, Kyiv, 2023.The scientific problem of the presented dissertation is the understanding of thecompetitive-festival movement of Volyn at the end of the 20th — beginning of the21st century as a cultural phenomenon, a carrier of artistic traditions and means ofcommunication in the conditions of the socio-cultural landscape of Ukraine. Regionalart competitions and festivals offer a wide range of cultural events and activities, theyremain relevant and important for the development of creativity and performing arts,as well as for strengthening cultural ties between regions. At the same time, the activedevelopment of the competition and festival movement in the regional invariant is oneof the important signs of the modern national cultural revival of Ukraine. In thiscontext, turning to the competitive-festival movement of Volyn region at the turn ofthe 20th -- 21st centuries opens wide opportunities for researching both national andregional aspects of Ukrainian culture in terms of its integrity, acting as a peculiar andat the same time organic component of it.The work specifies the conceptual and categorical apparatus of the research, inparticular it is stated that the festival is a historically dynamic cultural phenomenonthat has a ritual and festive genesis and is a series of socio-cultural events of a cyclicalnature. The competition, in contrast to the festival, represents a historically stable (thefunctions of the competition are unchanged) form of culture that has a game genesis9and essence and belongs to socio-cultural events of a cyclical nature. The competition,like the festival, can have genre varieties and fulfills the role of a carrier of values ofcertain socio-cultural strata.Archival materials related to the history of the formation of the competitionfestival movement of Volyn have been put into scientific circulation, in particular,documents of the Volyn Regional Council, archival materials of Volyn RegionalScientific-Methodological Center of Culture, Volyn Regional Philharmonic, IgorStravinsky Volyn College of Culture and Arts, interviews, memories of organizersand participants of competitions and festivals.By organizing and analyzing a number of archival materials, interviews withorganizers and participants of contests and festivals, the cultural-historical andcommunicative aspects of the most significant contests and festivals for Volyn, inparticular, the Music Festival "Stravinsky and Ukraine", the International Festival ofUkrainian Folklore "Beregynia", were characterized. The International Festival"Polissia Summer with Folklore", International Piano Competition "Chopin Spring",International Competition of Bayanists and Accordionists "InterSvitiaz accomusic",Lesia Ukrainka All-Ukrainian Choral Art Competition, All-Ukrainian Competition ofPipe and Cymbal Performers "Volyn Hukovytsia", Oleksandr Nehoda All-UkrainianCompetition of Performers on stringed instruments and others.

Дисертаційну роботу присвячено проблемі виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності.У першому розділі визначено зміст і структуру музично-естетичної культури; здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми взаємодії музичного й естетичного феноменів у вихованні особистості; розкрито культурно-виховний потенціал конкурсно-фестивальної діяльності; обґрунтовано та спроєктовано структурно-змістову модель технології виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності. Музично-естетична культура майбутнього вчителя музичного мистецтва це динамічне інтегративне особистісне утворення, що проявляється у сформованості музично-естетичних знань, у розвитку естетичної свідомості (почуттів, потреб, інтересів, смаків, ідеалів); наявності комплексу методичних знань з музично-естетичного виховання дітей та молоді, що проявляється у здатності застосовувати їх у майбутній професійно-педагогічній та художньо-естетичній діяльності. Структура музично-естетичної культури особистості визначена, з огляду на її розуміння як системного інтегративного явища, з виокремленням її структурних та функціональних компонентів: розуміння культури як стану, як процесу і як результату творчого освоєння особистістю музично-естетичних цінностей та набуття художньо-естетичного досвіду.У другому розділі «Експериментальна перевірка технології виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності» проаналізовано стан музично-естетичного виховання студентів педагогічних закладів освіти, зокрема спеціалістів музичного напряму; здійснено поетапне впровадження технології виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва в освітньо-виховний процес педагогічних закладів освіти; проведено аналіз результатів дослідження. На основі визначення й обговорення фахівцями, залученими до експериментального дослідження, сучасних вимог до професійної освіти вчителів музичного мистецтва була розроблена та обґрунтована технологія виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності. Технологія представлена як поетапний процес формування загально-художніх, мистецтвознавчих, професійних знань; емоційно-ціннісних орієнтацій, мотивів саморозвитку; розвитку музично-естетичних потреб та здібностей через набуття досвіду художньо-творчої діяльності, що проявляється в самореалізації у різних формах музично-естетичної активності і забезпечує ефективне музично-естетичне виховання майбутніх педагогів-музикантів. Результатом науково-дослідної роботи стало впровадження в освітній процес педагогічних закладів вищої освіти педагогічної технології, яка була розроблена відповідно до вимог педагогічного експерименту та передбачала такі етапи: мотиваційно-цільовий (усвідомлення майбутніми вчителями музичного мистецтва значущості музичної освіти, набуття позитивної мотивації та стійкого інтересу до майбутньої професії), організаційно-педагогічний (оволодіння студентами мистецтвознавчими та професійними знаннями, що сприяють вихованню компонентів музично-естетичної культури в процесі навчальної, позааудиторної роботи, педагогічної практики з набуття студентами відповідних методичних знань та виконавських технік), виконавсько-творчий (залучення студентів до участі у конкурсах (фестивалях) для максимального розкриття творчої індивідуальності виконавця, що передбачає власну інтерпретацію програмового матеріалу, втілення оригінального творчого задуму) та рефлексивно-коригувальний (аналіз рівнів сформованості кожного з компонентів музично-естетичної культури на основі рефлексії та індивідуальної самокорекції для подальшої самоосвіти та самовиховання). Дослідження проводилося у таких напрямах: оптимізація та використання виховного потенціалу навчальних дисциплін за умов гуманітаризації та гуманізації освітнього процесу; музично-естетична спрямованість позааудиторної роботи завдяки участі у фестивально-конкурсній діяльності; самовиховання та самовдосконалення майбутніх педагогів-музикантів у різних формах музично-естетичної активності.Упроваджена технологія виховання музично-естетичної культури сприяла культурно-духовному розвитку та набуттю майбутніми педагогами-музикантами музично-естетичних знань, сформованих цінностей, художньо-творчого досвіду, що дозволило значно підвищити результативність музично-естетичного виховання майбутніх педагогів. Отримані дані засвідчують позитивні зрушення, що відбулися в експериментальній групі в процесі формувального етапу експериментальної роботи.^UThe dissertation work deals with the issue of educating the musical and aesthetic culture of future musical art teachers by means of festival-competitive activities. In the first chapter the content and the structure of musical and aesthetic culture is defined; the historical and pedagogical analysis of a problem of interaction of musical and aesthetic phenomena in the education of the person is carried out; the cultural and educational potential of the competition-festival activity is revealed; the structural-semantic model of technology of education of musical-aesthetic culture of future teachers of musical art by means of festival-competitive activity is substantiated and designed. The musical and aesthetic culture of the future teacher of musical art is a dynamic integrative personal formation, which is manifested in the formation of musical and aesthetic knowledge, in the development of aesthetic consciousness (feelings, needs, interests, tastes, ideals); availability of a set of methodological knowledge on the musical and aesthetic education of children and youth, which is manifested in the ability to apply them in future professional and pedagogical and artistic and aesthetic activities. The structure of musical and aesthetic culture of the individual is determined based on its understanding as a systemic integrative phenomenon, with the separation of its structural and functional components: understanding of culture as a state, as a process and as a result of creative development of musical and aesthetic values and acquiring artistic and aesthetic experience. The components of musical and aesthetic culture of future music art teachers are defined as cognitive, axiological, activity; its criteria and relevant indicators: spiritual and ideological (the formation of a system of theoretical and practical knowledge for musical and aesthetic activities; the development of figurative thinking, associative creative imagination; erudition in the field of art); emotional and value (system of value orientations of the teacher-musician, developed aesthetic feelings, the presence of musical and aesthetic preferences, expressed in certain aesthetic views, tastes, and needs); creative activity (formation of artistic and creative abilities, artistic qualities, the need for self-realization, mastery of performing skills, activity in the forms of musical and aesthetic activities of musical creativity and performing activities). Based on the definition and discussion by experts involved in the experimental study of modern requirements for the professional education of music art teachers, we have developed and substantiated the technology of education of musical and aesthetic culture of future music teachers by means of festival-competition activities. Technology is presented as a gradual process of formation of general artistic, art, professional knowledge; emotional and value orientations, motives of self-development; development of musical and aesthetic needs and abilities through the acquisition of experience in artistic and creative activities, which is manifested in self-realization in various forms of musical and aesthetic activity and provides effective musical and aesthetic education of future music teachers. The result of research work was the introduction of the pedagogical technology into the educational process of pedagogical higher education institutions , which was developed in accordance with the requirements of pedagogical experiment and provided the following stages: motivational-target (future music teachers awareness of the importance of music education, future profession), organizational and pedagogical (mastering by students of art and professional knowledge that contribute to the education of components of musical and aesthetic culture in the process of educational, extracurricular work, pedagogical practice for students to acquire relevant methodological knowledge and performing techniques), executive and creative (involving students in participation in competitions (festivals) for the maximum disclosure of the creative individuality of the performer, which involves their own interpretation of the program material, the implementation of the original creative idea) and reflexive-corrective (analysis of the levels of formation and each of the components of musical and aesthetic culture based on reflection and individual self-correction for further self-education and self-education). The research was conducted in the following areas: optimization and use of the educational potential of academic disciplines in terms of humanitarization and humanization of the educational process; musical and aesthetic orientation of extracurricular work due to participation in festival and competition activities; self-education and self-improvement of future music art teachers in various forms of musical and aesthetic activity.

У дисертації здійснено комплексне та системне дослідження дисциплінарної відповідальності державних службовців за законодавством Іраку та України.Об'єктом дослідження є суспільні відносини в сфері державної служби Іраку та України. Предметом дослідження є дисциплінарна відповідальність державних службовців за законодавством Іраку та України.У вступі дисертації обґрунтовано актуальність обраної теми; сформульовано мету та основні задачі дослідження; окреслено зв'язок обраного напрямку з державними програмними актами, науково-дослідними планами, проектами та темами; сформульовано наукову новизну та вказано про практичне значення одержаних результатів, наведено дані про особистий внесок здобувача, публікації та впровадження результатів досліджень.В першому розділі роботи проаналізовано теоретико-правові й нормативні основи поняття державного службовця та дисциплінарної відповідальності державного службовця в Іраку та Україні, визначивши еволюційний розвиток законодавчого визначення поняття державного службовця в цих країнах, дослідивши поняття та види державних службовців, а також розкривши зміст інституту дисциплінарної відповідальності державних службовців в іракському й українському праві та схарактеризувавши види такої відповідальності.Запропоновано еволюційний розвиток законодавчого визначення поняття державного службовця в Іраку представити такими періодами: 1) королівська епоха (1925-1958 рр.), якій характерний розвиток державної служби шляхом збільшення чисельності службовців та зростання державних потреб, що сприяли прийняттю нового закону про державну службу, який став більш якісним доповненням у питаннях, які до цього були неврегульованими; 2) республіканська епоха (1958-2003 рр.), яка відзначилася ліквідацією центрального органу державної служби з розподіленням його повноважень між відповідними міністерствами; 3) епоха пост-окупації та змін (2003 р. – теперішній час), що характеризується прийняттям ряду нормативно-правових актів, які урегульовують відносини на державній службі, визначають правовий статус державного службовця та встановлюють систему органів державної служби.В Україні періодизацію формування нормативно-правової основи державної служби, в тому числі сутності державного службовця, запропоновано представляти такими історичними періодами: 1) період Гетьманату Петра Скоропадського (1918-1919 рр.); 2) радянський період української державності (1919-1991 рр.); 3) період незалежності України (1991 р. - теп. час).Встановлено, що систему нормативних засобів, що сприяють виокремленню й характеристиці сутності поняття «державний службовець» в Іраку складають: 1) нормативні положення базового закону про державну службу; 2) положення інших законодавчих актів в галузі державної служби; 3) положення загальних нормативно-правових актів. Тоді як в Україні таку систему для досягнення вказаної мети складають норми базового спеціального закону про державну службу.На підставі визначених ознак сформульовано поняття державного службовця Іраку у широкому та вузькому значенні. У вузькому значенні – особа, яка володіє національним мандатом, прийнята на службу на конкурсних засадах й постійній основі у штат державного апарату для виконання обов'язків в інтересах суспільства і громадян, утримується за рахунок коштів держави; у широкому значенні – особа, прийнята на службу в установи державного сектору.Аргументовано доцільність переглянути наявну широку концепцію розуміння державної служби в Іраку, й ґрунтуючись на державних підходах провідних європейських країн та України, запропоновано впровадити й використовувати в науці адміністративного права Іраку термін «публічна служба». Крім того, доводиться раціональність розмежовувати категорії працівників, які проходять службу в управлінському державному апараті й виконують державні владні функції, та працівників, які виконують роботу в державних підприємствах, установах, організаціях без державних владних повноважень (функції забезпечення).Доведено існування такого виду державної служби, як цивільна державна служба. Запропоновано види державних службовців класифікувати за ознакою характеру виконуваних завдань на: а) державні цивільні службовці; б) державні службовці, які виконують завдання та функції особливого характеру (мілітаризовані державні службовці).^UThe complex and systematic research of disciplinary responsibility of civil servants under the legislation of Iraq and Ukraine is carried out in the dissertation.The object of the study is public relations in the field of civil service in Iraq and Ukraine.The subject of the study is the disciplinary responsibility of civil servants under the legislation of Iraq and Ukraine.The relevance of the chosen topic is substantiated in the introduction of the dissertation; the purpose and main tasks of the research are formulated; the connection of the chosen direction with the state program acts, research plans, projects and themes is outlined; the scientific novelty is formulated and the practical significance of the obtained results is indicated, the data on the applicant's personal contribution, publications and implementation of research results are given.In the first section of the scientific work, the theoretical and legal and regulatory framework of the concept of civil servant and disciplinary responsibility of a civil servant in Iraq and Ukraine is analyzed, identifying the evolutionary development of the legislative definition of the concept of civil servant in these countries, studying the concepts and types of civil servants, and disclosing the content of the institution of disciplinary responsibility of civil servants in Iraqi and Ukrainian law and characterizing the types of such responsibility.The evolutionary development of the legislative definition of the concept of a civil servant in Iraq is proposed to present in the following periods: 1) the royal epoch (1925-1958), which is characterized by the development of civil service by increasing the number of employees and increasing public needs, which contributed to the adoption of a new law on civil service, which became a better addition to previously unresolved issues; 2) the republican epoch (1958-2003), which was marked by the liquidation of the central body of civil service with the distribution of its powers among the relevant ministries; 3) the epoch of post-occupation and change (2003 – present time), which is characterized by the adoption of a number of regulations that regulate relations in the civil service, determine the legal status of a civil servant and establish a system of civil service bodies.In Ukraine the periodization of formation of the regulatory framework of the civil service including the essence of a civil servant is suggested to be represented by the following historical periods: 1) the period of the Hetmanate of Petro Skoropadskyi (1918-1919); 2) the Soviet period of Ukrainian statehood (1919-1991); 3) the period of independence of Ukraine (1991 – present time).It is established that the system of normative means that contribute to the separation and characterization of the essence of the concept of “civil servant” in Iraq consists of: 1) normative provisions of the basic law on civil service; 2) provisions of other legislative acts in the field of civil service; 3) provisions of general regulations. In Ukraine such system consists of the norms of the basic special law on civil service to achieve this goal.On the basis of the defined features, the concept of an Iraqi civil servant in a broad and narrow sense is formulated. In a narrow sense it is a person with a national mandate, recruited through competition and on a permanent basis in the staff of the state apparatus to perform duties in the interests of society and citizens, and is supported by the state; in a broad sense it is a person recruited to public sector institutions.The expediency of revising the existing broad concept of understanding the civil service in Iraq was argued, and based on the state approaches of leading European countries and Ukraine, it was suggested to introduce and use the term “public service” in the science of Iraqi administrative law. In addition, the rationality to distinguish categories of employees who serve in the state administration and perform state power functions, and employees who work in state enterprises, institutions, organizations without state power (support functions) is demonstrated.The existence of such a type of civil service as state civil service has been proved. It is proposed to classify the types of civil servants on the basis of the nature of the tasks performed into: a) civil officers; b) civil servants who perform tasks and functions of a special nature (militarized civil servants).

Розглянуто психолого-дидактичні та методичні засади розвитку у старшокласників уміння формувати та розв'язувати експериментальні задачі з фізики у процесі винахідницької діяльності. Розроблено методику цілеспрямованого навчання учнів формулювання та розв'язування експериментальних задач для підвищення успішності їх винахідницької діяльності. Розкрито передумови використання даної діяльності як навчального середовища, яке мотивує старшокласників до розвитку вмінь, взаємопов'язаних з формулюванням і розв'язуванням експериментальних задач. На підставі педагогічного експерименту доведено, що цілеспрямований розвиток у старшокласників уміння формулювати та розв'язувати експериментальні задачі з фізики у процесі винахідницької діяльності суттєво підвищує її результативність. Про це свідчать перемоги учнів експериментальної групи у чисельних всеукраїнських і міжнародних фізико-технічних творчих конкурсах і турнірах, а також запропоновані ними технічні рішення (захищені патентами України на винаходи та корисні моделі), виготовлені діючі моделі та макети винайдених пристроїв, науково-дослідницькі роботи, публікації у науково-технічних журналах.

  Скачати повний текст

Доведено, що особливість службово-трудових правовідносин зумовлюється змістом праці державних службовців, яка полягає у реалізації ними організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій у межах компетенції державних органів і виникненні управлінських правовідносин. Запропоновано доповнити Кодекс законів про працю України нормами, які б визначали державних службовців як окрему категорію працівників, права та обов'язки яких, окрім трудового законодавства, встановлюються спеціальними нормативними актами. Аргументовано, що умовами виникнення трудових правовідносин з державними службовцями є конкурс, стажування, кадровий резерв, а підставами - трудовий договір (контракт), вибори, призначення. Стверджено, що конкурс, стажування та кадровий резерв державної служби необхідно розглядати як окремі правовідносини, умову виникнення трудових правовідносин з державними службовцями, гарантію забезпечення органу державної служби висококваліфікованими фахівцями, гарантію реалізації права громадян на рівний доступ до державної служби, юридичну процедуру, структуровану за певними етапами. Визначено, що конкурс - один з правових способів раціонального добору кадрів, метою якого є обрання найкращого з учасників на заміщення вакантної посади до органу державної служби за встановленими критеріями. Обгрунтовано, що рішення конкурсної комісії має для керівника рекомендаційний, а не обов'язковий характер. Зроблено висновок, що у випадку відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою заробітна плата не виплачується.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню українського коміксу в бібліотечно-інформаційному середовищі. Дослідження грунтується на розкритті особливостей розвитку коміксової культури в Україні з позицій книгознавства та бібліотекознавства.Наукова новизна дослідження полягає у виокремленні етапів розвитку українського коміксу на тлі загальної еволюції коміксу як інформаційного продукту; у висвітленні сучасного стану розвитку коміксів в Україні, їх жанрової та видової багатоманітності; в обґрунтованні поняття імерсивного коміксу та перспектив таких інформаційних продуктів в Україні; в узагальненні вітчизняного і зарубіжного досвіду бібліотечного сервісу, організованого навколо коміксів як інформаційних продуктів, і окресленню перспектив напрямів його розвитку в Україні.Виявлено, що специфіка коміксу як інформаційного продукту, смислове наповнення якого виражається за допомогою вербально-іконічного інструментарію – зображення і вербалізованого тексту, – обумовлює його синкретичну природу і пояснює увагу до коміксу як з боку літературознавців і мовознавців, так і мистецтвознавців і культурологів. Крім того, комікс можна віднести як до періодичних видань, так і до книжкової продукції, що робить його предметом дослідження у вимірі журналістики і видавничої справи. Водночас, будучи багатофункціональним і унікальним інформаційним продуктом, комікс досі не став предметом вивчення для книгознавців і бібліотекознавців. Дослідження коміксів з позицій інформаційної, бібліотечної та архівної справи відсутні, що доводить актуальність обраної теми дисертації.З позицій бібліотекознавства і книгознавства обґрунтовано відмінність понять «український комікс» і «комікс в Україні», з урахуванням критеріїв україніки запропоновано поняття українського коміксу як видання коміксової продукції будь-якого жанру і спрямованості, видане на теренах України та/або українською мовою (що не є перекладом іншомовних творів), українського авторства та про Україну. Визначено і охарактеризовано етапи розвитку українського коміксу.Виявлено жанрово-видове урізноманітнення коміксів в Україні, обґрунтовано наявність таких видів коміксів, як: пригодницько-історичний; супергероїка; фентезі, наукова фантастика; комікс для дітей; гумористичний; сучасний роман; кримінальний; освітній.Доведено, що поширення інтернет-технологій і, зокрема, технологій «розширеної реальності» та їх впровадження у виробництво коміксів спричинило трансформацію цього виду інформаційного продукту і появу інноваційних форматів цих видань – веб-коміксів та імерсивних коміксів, специфікою яких є нелінійність і ефект занурення. В імерсивних коміксах поряд із традиційними вербальним і графічним компонентами з'являється додатковий – імерсивна технологія, без якої коректне сприйняття тексту неможливе. Виробництво імерсивних коміксів потребує співпраці письменників, ілюстраторів, авторів і видавців з виробниками програмного контенту, що обумовлює його проєктний формат. Водночас зростання кількості таких проектів і готовність спільноти і провідних компаній – виробників контенту вкладати в них кошти засвідчує перспективність такого виду продукту і його упевнене майбутнє.З'ясовано, що основними компонентами сформованого навколо коміксів комплексного бібліотечного сервісу в установах України є: організація просвітницьких заходів, присвячених коміксам; інформування про надходження коміксів до бібліотеки; організація виставок коміксів; складання рекомендаційних списків і підготовка бібліографічних покажчиків; презентація окремих видань і організація зустрічей з авторами і видавцями коміксів; проведення воркшопів і майстер-класів, організація конкурсів. Доведено, що, будучи предметом діяльності бібліотекарів, комікс також слугує їм ефективним інструментом для вирішення просвітницьких, соціальних і вузькопрофесійних завдань із популяризації бібліотечної професії і бібліотечної справи. Обґрунтовано перспективні напрями вдосконалення сформованого навколо коміксів вітчизняного бібліотечного сервісу, серед яких: створення спеціальних колекцій коміксів; участь у проєктах зі створення коміксів із використанням зображень, що містяться в документах з фондів бібліотек; зважаючи на те, що комікси є частиною історико-культурної спадщини України, формування присвячених коміксам розділів у електронних бібліотеках «Україніка» та «Культура України», що сприяло б вирішенню завдань не лише забезпечення широкого доступу до тих коміксових видань, які зберігаються в бібліотеках, а й популяризації вітчизняної коміксової спадщини за кордоном; створення корпоративної бібліотечної бази даних коміксів та графічних романів.Ключові слова: комікс, графічна історія, інформаційний продукт, імерсивні технології, меді-продукт, візуальна комунікація, бібліотечно-інформаційний вимір, комунікація, адаптація, комікс-культура, український комікс.^UThe dissertation is devoted to the research of Ukrainian comics in the library and information environment. The study is based on the discovery of the peculiarities of the development of comic culture in Ukraine from the standpoint of bibliography and library science.The scientific novelty of the study is to highlight the stages of development of Ukrainian comics against the background of the general evolution of comics as an information product; in highlighting the current state of development of comics in Ukraine, their genre and species diversity; in substantiation of the concept of immersive comics and prospects of such information products in Ukraine; in generalizing the domestic and foreign experience of the library service organized around comics as information products, and outlining the prospects of its development in Ukraine.It was found that the specificity of comics as an information product, the semantic content of which is expressed through verbal-iconic tools - images and verbalized text - determines its syncretic nature and explains the attention to comics by literary critics and linguists, art critics and culturologists. In addition, comics can be attributed to both periodicals and books, which makes it the subject of research in the dimension of journalism and publishing. At the same time, being a multifunctional and unique information product, comics has not yet become a subject of study for bibliologists and librarians. There are no studies of comics from the standpoint of information, library and archival affairs, which proves the relevance of the chosen topic of the dissertation.From the standpoint of library science and bibliography, the difference between the concepts of "Ukrainian comics" and "comics in Ukraine" is substantiated, taking into account the criteria of Ukrainian, the concept of Ukrainian comics is is a translation of foreign works), Ukrainian authorship and about Ukraine.The stages of development of Ukrainian comics are determined and characterized.The genre-types of diversification of comics in Ukraine are revealed, the existence of such types of comics as: adventure-historical is substantiated; superhero; fantasy, science fiction; comics for children; humorous; modern novel; criminal; educational.It is proved that the spread of Internet technologies and, in particular, augmented reality technologies and their introduction into comic production has led to the transformation of this type of information product and the emergence of innovative formats of these publications - web comics and immersive comics, which are nonlinear and immersive. In immersive comics, in addition to the traditional verbal and graphic components, there is an additional - immersive technology, without which the correct perception of the text is impossible. The production of immersive comics requires the cooperation of writers, illustrators, authors and publishers with producers of software content, which determines its design format. At the same time, the growing number of such projects and the willingness of the community and leading content companies to invest in them testifies to the prospects of this type of product and its secure future.It was found that the main components of the complex library service formed around comics in the institutions of Ukraine are: the organization of educational activities dedicated to comics; informing about the arrival of comics in the library; organization of comic book exhibitions; compilation of recommendation lists and preparation of bibliographic indexes; presentation of individual publications and organization of meetings with comic book authors and publishers; conducting workshops and master classes, organizing competitions. It has been proved that, being the subject of librarians' activities, comics also serve them as an effective tool for solving educational, social and narrow professional tasks of popularizing the library profession and library business.Perspective directions of improvement of the domestic library service formed around comics are substantiated, among which: creation of special collections of comics; participation in projects for the creation of comics using images contained in documents from library collections; Considering that comics are a part of the historical and cultural heritage of Ukraine, the formation of chapters on comics in the electronic libraries "Ukraine" and "Culture of Ukraine", which would help solve problems not only providing wide access to comics published in libraries, but also the promotion of domestic comic heritage abroad; creation of a corporate library database of comics and graphic novels.Keywords: comics, graphic history, information product, immersive technologies, media product, visual communication, library and information dimension, communication, adaptation, comic culture, Ukrainian comics.

Розкрито основні риси наукової діяльності, з'ясовано критерії диференціації правового регулювання праці науковців, виділено дві групи факторів, зокрема, соціально-економічні й інтелектуально-фізіологічні. Досліджено конкурсний порядок виникнення трудових відносин з науковими працівниками, обгрунтовано випадки прийняття на посади без проведення конкурсу. Запропоновано розробити нове Положення про порядок заміщення посад наукових працівників науково-дослідних установ. Виявлено специфіку трудових відносин з науковими працівниками, які виконують наукові дослідження за господарськими договорами з замовниками. Проаналізовано особливості правового регулювання робочого часу та часу відпочинку науковців. Запропоновано застосовувати у порядку, установленому колективним договором, гнучкий, індивідуалізований та інші режими робочого часу. Досліджено особливості правового регулювання оплати праці науковців та стимулювання наукової творчості.

  Скачати повний текст

Дисертація містить комплексний аналіз господарського договору як правового інституту господарського права. Досліджено доктринальне поняття господарського договору та питання правового регулювання укладання господарських договорів в сучасних умовах господарювання. Особлива увага приділена нетрадиційному способу укладання господарських договорів в умовах конкуренції покупців (біржових угод, договорів, що укладаються на аукціонах, за конкурсом). Обгрунтовується необхідність прийняття Закону про господарські договори, внесення змін та доповнень до чинного законодавства України.

  Скачати повний текст

Визначено поняття трансформації відносин власності в провадженні у справах про банкрутство як довгострокові та системні зміни у способі присвоєння матеріальних благ, які виникають у процедурі банкрутства та впливають на особливості панування над окремими речами та майновими комплексами як засобами виробництва у сфері господарювання. Здійснено пошук найбільш прогресивних форм передачі майна банкрута іншим власникам. Розглянуто питання захисту публічних інтересів у процедурі банкрутства, вирішення регіональних проблем неплатоспроможності підприємств. Запропоновано низку законодавчих заходів щодо забезпечення стабільності відносини власності у разі банкрутства підприємств, вирішення проблем відновлення платоспроможності містотвірних та особливо небезпечних підприємств, зокрема, з точки зору їх можливої націоналізації, уведення тимчасових адміністрацій, вдосконалення конкурсних процедур.

  Скачати повний текст

Висвітлено культурне життя Рівненщини у 1950 - 1960 рр. Проаналізовано стан вивчення проблеми, використано значну кількість наукових та архівних джерел, частину з яких введено до наукового обігу вперше. Досліджено особливості та тенденції культурного життя області, проаналізовано стан і характерні риси театрального, музичного й образотворчого мистецтва, своєрідність їх функціонування за умов розвитку культури регіону у першій половині XX ст. і в період "хрущовської відлиги", виявлено кращих представників інтелігенції області та визначено їх внесок у розвиток культурного життя Рівненщини. Доведено, що ідеологічне потепління у 1950 - 1960 рр. у ставленні керівництва Радянського Союзу до розвитку культурного середовища республік сприяє сплеску народної творчості на західноукраїнських землях, зокрема, на території Рівненщини. Висвітлено найбільш поширені форми залучення населення до самодіяльної творчості - фестивалі, конкурси, огляди, виставки до різних ювілейних дат.

  Скачати повний текст

Об’єкт дослідження – популярна музична культура України кінця ХХ – початку ХХІ століть.Мета дослідження – науково-теоретичне обґрунтування та комплексний аналіз вокального виконавства дітей в контексті популярної музичної культури України кінця ХХ – початку ХХІ століть. Методи дослідження дозволяють проаналізуввати проблеми дитячого вокального виконавства у їх багатогранності та становлять комплекс різних наукових підходів: культурологічного, комплексного, персоналістичного, компаративного, аналітичного, функціонального, системного. Також у рамках системного підходу було застосовано методи аналізу і синтезу, об’єктивного спостереження, контент-аналізу, систематизації теоретичних даних та інтерв’ю. Для уточнення термінологічного апарату дисертаційної роботи було застосовано теоретичний метод, а для підведення підсумків – метод теоретичного узагальнення.Наукова новизна одержаних результатів. Дослідження є першим досвідом комплексного розгляду дитячого вокального виконавства в контексті популярної музичної культури України. У роботі вперше: здійснено комплексне дослідження вокального виконавства дітей в контексті популярної музичної культури України; уточнено зміст понять «естрадна музика», «популярна музика» та «масова музика»; на основі аналізу джерельної бази дослідження сформовано авторське визначення поняття «вокальне виконавство дітей»; охарактеризовано чинники формування вокального виконавства дітей у мистецтві естради, а також фізіологічні та психологічні особливості дитячого вокального виконавства; проаналізовано структуру освітніх інституцій дитячого вокального виконавства в Україні ХХІ століття; окреслено роль персонологічного менеджменту у розвитку дитячого вокального виконавства; досліджено особливості участі дітей у вокальних фестивалях, конкурсах і талант шоу в контексті популярної музичної культури.Практичне значення дослідження. Матеріали і результати дослідження можуть бути застосовані при подальшому вивченні різних аспектів дитячого вокального виконавства та стати основою нових наукових досліджень в галузі мистецтвознавства. Результати дослідження можуть слугувати складовою методичних посібників та підручників з вокального виконавства та музичної педагогіки, лекційного матеріалу для студентів закладів вищої освіти спеціальності 025 Музичне мистецтво. Дисертація може стати в нагоді педагогам-музикантам, які працюють з дітьми.^UThe purpose of the study is the scientific and theoretical justification and comprehensive analysis of children’s vocal performance in the context of the popular musical culture of Ukraine at the end of the 20th – beginning of the 21st century.Research methods allow to analyze the problems of children’s vocal performance in their multifaceted nature and constitute a complex of different scientific approaches: cultural, complex, personalistic, comparative, analytical, functional, systemic. Also, as part of the system approach, the methods of analysis and synthesis, objective observation, content analysis, systematization of theoretical data and interviews were applied. The theoretical method was used to clarify the terminological apparatus of the dissertation, and the method of theoretical generalization was used to summarize the results.Scientific novelty of the obtained results. The research is the first experience of a comprehensive examination of children’s vocal performance in the context of the popular musical culture of Ukraine. For the first time in the work: a comprehensive study of children’s vocal performance in the context of the popular musical culture of Ukraine was carried out; the meaning of the concepts "pop music", "popular music" and "mass music" has been clarified; on the basis of the analysis of the source base of the research, the author’s definition of the concept of "vocal performance of children" was formed; the factors of the formation of children’s vocal performance in pop art are characterized, as well as the physiological and psychological features of children’s vocal performance; the structure of educational institutions of children’s vocal performance in Ukraine in the 21st century was analyzed; the role of personnel management in the development of children’s vocal performance is outlined; the peculiarities of children’s participation in vocal festivals, contests and talent shows in the context of popular music culture were investigated.Practical significance of the research. The materials and results of the research can be applied in the further study of various aspects of children’s vocal performance and become the basis of new scientific research in the field of art history. The results of the research can serve as a component of methodical manuals and textbooks on vocal performance and music pedagogy, lecture material for students of higher education institutions, specialty 025 Musical art. The dissertation can be useful for teachers-musicians who work with children.

Об'єкт дослідження – процес професійної підготовки студентів технічних спеціальностей. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці моделі формування здоров'язбережувальної компетентності студентів технічних спеціальностей в умовах неформальної освіти засобами фізичного виховання. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що: вперше розроблено й теоретично обґрунтовано модель формування здоров'язбережувальної компетентності студентів технічних спеціальностей в умовах неформальної освіти засобами фізичного виховання, яка ґрунтується на сукупності методологічних підходів (системний, індивідуальний, аксіологічний, редукційний) та загальнодидактичних (науковості; системності і послідовності; доступності; зв'язку навчання з життям; свідомості і активності; наочності; міцності засвоєння знань, умінь і навичок) і специфічних принципів (гуманістичної спрямованості; усвідомленої перспективи; орієнтації на самостійну роботу; інтеграції навчання; інтерактивності; ініціативності; саморегуляційності; побудови індивідуальної оздоровчої системи; побудови фізкультурно-оздоровчого середовища ЗВО; ергономічності; спрямованості на працездатність та здоров'я фахівця технічних спеціальностей), передбачає організацію неформальної освіти через використання традиційних та інноваційних форм (фізкультпаузи, заняття на свіжому повітрі, заняття в умовах виробництва, науково-популярні лекції, спортивні секції, масові фізкультурно-спортивні заходи, науково-практичні конференції, студентські олімпіади та інтелектуальні конкурси, туристичні походи, спортивні флешмоби), методів (створення ситуації зацікавленості, проєктні методи, бесіди) і засобів навчання (індивідуальні завдання, відеоролики, демотиватори, сюжетні задачі) та засобів фізичного виховання (комплекси вправ, щоденники здоров'я, технології цифрового здоров'я); уточнено сутнісні характеристики понять «здоров'язбережувальна компетентність студентів технічних спеціальностей»; «неформальна освіта засобами фізичного виховання», «формування здоров'язбережувальної компетентності студентів технічних спеціальностей в умовах неформальної освіти засобами фізичного виховання»; описано структуру здоров'язбережувальної компетентності студентів технічних спеціальностей у єдності особистісного, гностичного, діяльнісного та поведінкового компонентів; розроблено діагностичний інструментарій для оцінювання рівнів (низький, середній, високий) сформованості здоров'язбережувальної компетентності студентів технічних спеціальностей, який містить критерії (мотиваційний, пізнавальний, практичний, рефлексивний) та показники (мотивація до здорового способу життя, неспеціальна фізкультурна освіченість (за О. Томенком), оздоровчі уміння, рефлексія); дібрано комплекс відповідних методик; удосконалено форми, методи і засоби неформальної освіти для формування здоров'язбережувальної компетентності засобами фізичного виховання.^UThe object of research is the process of professional preparation of students of technical specialties. The purpose of the study is to substantiate theoretically, develop and test the model of formation of health-preserving competence of students of technical specialties in conditions of non-formal education by means of physical education experimentally. The scientific novelty of the obtained results is that: for the first time the model of formation of health-preserving competence of students of technical specialties in conditions of non-formal education by means of physical education, which is based on the set of methodological approaches (systemic, individual, axiological, reduction), general didactic principles (scientific; systematic and consistent; accessibility; connection of learning with life; consciousness and activity; clarity; strength of acquisition of knowledge, skills and abilities; individual approach) and specific principles (humanistic orientation, conscious perspective, focus on independent work, integration of learning, interactivity, initiative, self-regulation, building an individual health system, axiological, construction of physical culture, ergonomic, reduction, focus on the formation of efficiency and health of the specialist) was developed, substantiated theoretically and tested experimentally. This model provides for the deepening of the content of professional training of future specialists in technical specialties on health issues through forms (physical education breaks, outdoor activities, classes in production conditions, popular science lectures, sports sections, mass physical culture and sports events, scientific and practical conferences, student competitions and intellectual competitions, tourist trips, sports flash mobs), methods (creation of a situation of interest, project methods, conversations), means (individual tasks, videos, DE motivators, plot tasks) of non-formal education and means of physical education (sets of exercises, health diaries), digital health technologies). The essential characteristics of the concepts "health competence of students of technical specialties", "non-formal education by means of physical education", "formation of health-preserving competence of students of technical specialties in the conditions of non-formal education by means of physical education" were specified. The structure of health competence of students of technical specialties in the unity of personal, gnostic, activity and behavioral components was described. Diagnostic tools for assessing the levels (low, medium, high) of the formation of health competence of students of technical specialties, which contains criteria (motivational, cognitive, practical, reflective) and indicators (motivation for a healthy lifestyle, non-special physical education (О. Tomenko), health skills, reflection) were developed. The set of appropriate methods was selected. Forms, methods and means of non-formal education for the formation of health competence through physical education were improved.

Обгрунтовано теоретичні та науково-методичні засади формування та реалізації ефективного механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва. Удосконалено понятійний апарат у сфері інноваційної діяльності, зокрема, сформульовано визначення дефініцій "інноваційне підприємництво", "організаційно-інфраструктурне забезпечення інноваційного підприємництва". Розкрито концептуальні засади механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва. Показано роль інноваційних комунікацій у даному процесі. Виявлено чинники активізації інноваційного підприємництва. Наведено рекомендації щодо формування та реалізації механізму організаційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного підприємництва на базі створення інноваційно-інтеграційного партнерства з центральним органом управління на колегіальній основі. Обгрунтовано організаційні засади формування та реалізації діяльності відділів комерціалізації технологій при ВНЗ. Розроблено методичні підходи щодо добору суб'єктів організаційно-інфраструктурного забезпечення. Наведено пропозиції щодо реалізації конкурсного відбору інноваційних проектів за умов стабільності інноваційних комунікацій та організаційно-інфраструктурного забезпечення.

  Скачати повний текст

Вивчено естрадно-джазову музику у контексті композиторської творчості та виконавства вітчизняних і зарубіжних акордеоністів-баяністів. Уперше в українському музикознавстві це явище досліджено в аспекті комплексного аналізу. Виявлено джерела походження та поширення естрадно-джазової музики у вітчизняному культурному середовищі. Наведено визначення наукових категорій "професійне становлення", "філармонійна спеціалізація", "академізація", зміст яких відображає еволюційні процеси стильових напрямків естрадно-джазової музики в акордеонно-баянному мистецтві України впродовж виокремлених етапів і стадій його професійного розвитку. Розглянуто питання щодо динаміки розвитку репертуару, міжнародних конкурсів і фестивалів, модернізації музичної мови, стильових засад творчості В.Власова, специфіки відтворення естрадно-джазових прийомів гри, художньо-мистецьких аспектів інтерпретації. Відзначено, що досягнення провідних українських і зарубіжних музикантів відображають загальну тенденцію зростання творчого потенціалу, збагачення арсеналу музично-інтонаційних і артистично-театральних засобів мистецького впливу та засвідчують цілковиту природність функціонування естрадно-джазової музики у сучасному акордеонно-баянному виконавстві.

  Скачати повний текст

Досліджено питання стосовно методики й організації обліку, а також аналізу процесів ліквідації та санації підприємств на стадії банкрутства. Узагальнено теоретичні передумови та практичний досвід організації процедур банкрутства. Розроблено методику обліку ліквідаційного процесу, яка дозволяє вирішити певні завдання, а саме: документального забезпечення записів, виявлення ліквідаційної маси, її оцінювання та обліку, обліку вимог кредитора, складання звітності. Запропоновано методики прогнозування банкрутства, фінансового аналізу неплатоспроможних підприємств, аналізу ознак навмисного банкрутства та надано практичні рекомендації щодо організації фінансового стану підприємств-банкрутів і порядку здійснення контрольних заходів під час конкурсного провадження.

  Скачати повний текст

Дисертація є комплексним дослідженням, у межах якого з'ясовано теоретичні та організаційно-методичні засади підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України. У роботі з'ясовано стан розробленості проблеми підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України в науковому дискурсі. Результатом структурно-логічного аналізу наукових розвідок із досліджуваної проблеми українських і китайських учених стало виокремлення окремих аспектів розгляду проблеми підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України, а саме: проблеми фахової підготовки майбутніх піаністів із КНР у системі музичної освіти України; проблеми підготовки піаністів в українських закладах освіти різного рівня; методичні засади підготовки піаністів; теоретичні засади фортепіанного навчання; розвиток фортепіанної освіти в Китаї; методика навчання гри на фортепіано; навчання фортепіано майбутніх учителів музики в закладах вищої освіти Китаю та України. Розкрито методологічні засади підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України та визначено історичний контекст розвитку фортепіанних шкіл Китаю та України. У дисертації систематизовано методологічні засади підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю (урахування філософських ідей, принципів навчання та методики) та України (визначення всебічного розвитку студента як спеціальної мети фортепіанної підготовки; забезпечення гармонійного розвитку майбутнього музиканта через розвиваюче навчання; формування вміння музично-виконавської інтерпретації як важливого компоненту фахової підготовки майбутнього піаніста-виконавця; інтенсифікація розвитку музичного мислення майбутнього піаніста-виконавця; використання проблемного навчання в процесі фортепіанної підготовки студентів; актуалізація необхідності практичної реалізації індивідуалізації навчання в процесі фортепіанної підготовки). У структурі навчальних планів враховується китайський та український менталітет відповідно, особливості національної культури й соціально-громадського ладу. Навчання включає в себе загальну підготовку (у Китаї ідеологічну відповідно до політичної доктрини КНР), морально-етичну, культурологічну, загальнопрофесійну, що містить необхідний комплекс музично-теоретичних та історичних дисциплін і серйозну спеціальну підготовку. Її всеосяжність передбачає широкий спектр працевлаштування випускників: вони можуть працювати концертними виконавцями – солістами, артистами камерного ансамблю та концертмейстерами, викладачами фортепіано у закладах вищої освіти. Порівняння навчальних планів свідчить про те, що мета навчання в них єдина – формування висококваліфікованого, ерудованого піаніста-виконавця і педагога. Охарактеризовано форми, методи і технології підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України. Основними формами підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти визначено майстер-класи, концерти, змагання, індивідуальні, групові заняття в Китаї та лекції, практичні, індивідуальні, групові заняття, семінари, виступи, конкурси в Україні. Констатовано, що в Україні в процесі навчання гри на фортепіано використовуються такі методи, як: базові (вивчення творів за програмою; ескізне опрацювання творів; читання з листка; транспонування; підбір на слух; ілюстративний (показу) та словесний (дискутування); невербальні методи (жестикуляція та підспівування); дидактичні (словесно-ілюстративний, репродуктивний, репродуктивно-варіативний, проблемно-пошуковий, спостереження, аналіз, проєктування, моделювання, імпровізація); загальнонаукові (аналіз, узагальнення, систематизація, синтез, порівняльний аналіз, рефлексія); специфічні музичні (зорове охоплення нотного тексту на кілька тактів наперед, слухове уявлення, слуховий аналіз, слухове регулювання, наслідування, спрощення фактури музичного твору, творча адаптація музичного твору). Визначено сучасні технології підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю (музичного виконавства) та України (задачна, особистісно-орієнтована, інтеграційна, технологічної підготовки). Виявлено провідні напрями вдосконалення підготовки піаністів-виконавців у мистецьких закладах вищої освіти Китаю та України.^UThe thesis is a comprehensive research, within which the theoretical and organizational-methodological foundations of pianists-performers training in art institutions of higher education in China and Ukraine are clarified. The state of elaboration of the problem of pianists-performers training in art institutions of higher education in China and Ukraine in the scientific discourse is revealed. The result of structural-logical analysis of scientific research on the problem of Ukrainian and Chinese scientists was identification of a number of aspects of the problem of pianists-performers training in art institutions of higher education in China and Ukraine, namely: problems of professional training of future pianists from China in the system of music education in Ukraine; problems of training pianists in Ukrainian education institutions of different levels; methodological foundations of pianists training; theoretical foundations of teaching piano; development of piano education in China; methodology of teaching to play the piano; teaching piano to future music teachers in higher education institutions in China and Ukraine. The methodological foundations of training pianists-performers in art institutions of higher education in China and Ukraine are revealed and the historical context of the development of piano schools in China and Ukraine is determined. The thesis systematizes the methodological foundations of pianists-performers training in art institutions of higher education in China (taking into account philosophical ideas, teaching principles and methodology) and Ukraine (defining versatile student development as a special goal of piano training; ensuring harmonious development of a future musician through developmental learning; formation of performing interpretation skills as an important component of professional training of a future pianist-performer; intensification of musical thinking of a future pianist-performer; use of problem-based learning in the process of students piano training; actualization of the need for practical implementation of individualization of learning in piano training). The content of pianists-performers training in art institutions of higher education of China and Ukraine is covered. The systemic-structural analysis of content features of pianists-performers training in art institutions of higher education of China and Ukraine is carried out. It has been found that pianists-performers training in art institutions of higher education in Ukraine and China is held in accordance with modern requirements. This is convincingly evidenced by the lists of winners of international performing competitions in different countries. The structure of curricula takes into account the Chinese and Ukrainian mentality, respectively, the peculiarities of national culture and social order. Education includes general training (in China, ideological in accordance with the political doctrine of China), moral and ethical, cultural, general professional, which contains the necessary set of music-theoretical and historical disciplines and serious special training. Its comprehensiveness provides a wide range of employment for graduates: they can work as concert performers – soloists, chamber ensemble artists and accompanists, piano teachers in higher education institutions. Comparison of curricula shows that the purpose of training in both countries is the same – formation of a highly qualified, erudite pianist-performer and teacher. Modern technologies of training pianists-performers in art institutions of higher education of China (musical performance) and Ukraine (task, personality-centered, integration, technological training) are determined. The leading directions of improvement of pianists-performers training in art institutions of higher education of China and Ukraine are revealed.

У дисертації здійснено комплексний порівняльний аналіз теоретичних положень та практичного досвіду реалізації міжпредметних зв’язків у процесі вивчення музики школярами в закладах загальної середньої освіти КНР для визначення перспективних напрямів використання педагогічно цінних ідей у сучасних умовах розвитку китайської та української загальної середньої освіти. Актуальність дослідження зумовлена такими основними чинниками, як: процеси гуманізації освітнього процесу та особлива роль музичного мистецтва у розв’язанні цих завдань; значущість якісної музичної освіти школярів, яка здатна виховувати гармонійну особистість, її культуру і цінності; важливість формування у школярів цілісних знань та єдиної, цілісної картини світу; педагогічна доцільність порівняльних досліджень щодо реалізації міжпредметних зв’язків у процесі вивчення музики школярами в закладах загальної середньої освіти різних країн світу, зокрема КНР та України. На основі аналізу широкого спектру наукових джерел розкрито витоки ідеї реалізації міжпредметних зв’язків в музичній освіті в історикопедагогічній думці КНР та України, проаналізовано й уточнено суть основних понять, що стосуються проблеми дослідження: «міжпредметні зв’язки», «інтеграція», «освітня інтеграція»; схарактеризовано види та функції міжпредметних зв’язків у музичній освіті школярів. Розкрито міжпредметні зв’язки музичного мистецтва з різними навчальними предметами (мова і література, математика, історія, географія, краєзнавство, інформатика, образотворче мистецтво тощо). Схарактеризовано реалізацію міжпредметних зв’язків у змісті музичної освіти школярів у закладах загальної середньої освіти КНР через упровадження інтегрованих навчальних курсів, реалізацію зв’язків музичного мистецтва з іншими навчальними предметами, урахування регіональності у процесі вивчення музики школярами. Розкрито реалізацію міжпредметних зв’язків через організаційні форми (інтегровані уроки, проведення конкурсів, постанови музичних п’єс, вистав театру тіней, шоу талантів тощо) та методи (пальчикові ігри та різні ігрові вправи, метод «попутного» навчання, метод співу «по пальцях розкритої долоні», малюнок тушшю на рисовому папері за допомогою пензлика, малювання мелодії, метод проєктів, шумовий оркестр, складання пісень і віршів, порівняння пісень, написання мелодії до вірша, інсценізація, декламація, спів пісень, інтерпретація прослуханих музичних творів, визначення їх форми і жанру, сприймання та порівняння звучання музичних інструментів різних народів світу, зіставлення та порівняння музичних творів різних стилів тощо) музичної освіти школярів.^UThe thesis presents the comprehensive comparative analysis of the theoretical foundations and practical experience in implementing interdisciplinary connections in the process of music education for secondary school students in the People’s Republic of China in order to determine perspective directions for the use of pedagogically valuable ideas in the modern conditions of development of Chinese and Ukrainian general secondary education. The relevance of the study is caused by such main factors as: the processes of humanization of the educational process and the special role of musical art in solving these tasks; the importance of schoolchildren’s high-quality musical education, which is able to form a harmonious personality, his culture and values; the importance of forming schoolchildren’s integral knowledge and a single, integral picture of the world; the pedagogical expediency of comparative studies on the implementation of interdisciplinary connections in the process of music education for secondary school students in different countries of the world, in particular the People’s Republic of China and Ukraine. Based on the analysis of a wide range of scientific sources, the origins of the ideas of implementing interdisciplinary connections in music education in the historical and pedagogical thought of the People’s Republic of China and Ukraine have been revealed; the essence of the main concepts related to the research problem (“interdisciplinary connections”, “integration”, “educational integration”) has been analyzed and clarified; the types and functions of interdisciplinary connections in music education of schoolchildren have been characterized. The interdisciplinary connections of musical art with various educational subjects (language and literature, mathematics, history, geography, local history, computer science, art, etc.) have been characterized. The implementation of interdisciplinary connections in the content of music education for secondary school students in the People’s Republic of China through the introduction of integrated educational courses, the implementation of connections between musical art and other educational subjects and taking into account the regionality in the process of music education for secondary school students has been characterized. The implementation of interdisciplinary connections through organizational forms (integrated lessons, conducting competitions, staging of musical plays, shadow theatre performances, talent shows, etc.) and methods of musical education of schoolchildren (finger games and various game exercises, the method of “accompanying” learning, the method of singing “with the fingers of an open hand”, drawing with ink on rice paper using a brush, drawing a melody, project method, noise orchestra, composing songs and poems, comparing songs, writing a melody to a poem, staging, recitation, singing songs, interpreting listened musical works, defining their forms and genres, perception and comparison of the sound of musical instruments of different nations of the world, comparison of musical works of different styles, etc.).

Роботу присвячено комплексному дослідженню процесуальної компетенції суб’єктів розгляду справи Конституційного Суду України. Реформування порядку здійснення конституційного судочинства залишатися приводом для різноманітних дискусій та їх рівня впливу на систему правосуддя в Україні. Немало питань безпосередньо процедурного характеру виникало раніше і виникає зараз в організації діяльності Конституційного Суду України. Вони стосуються як недосконалість процедур конкурсного відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України до функціональної недосконалостісистеми конституційного провадження.У розділі 1 «Теоретико-правові засади дослідження інституту процесуальної компетенції суб’єктів розгляду справи Конституційного Суду України» було здійснено правовий аналіз категорії «процесуальної компетенції», а також суміжних понять. На основі теоретичного аналізу булоздійснено дослідження правового механізму використання різних термінів для розкриття даного поняття. На основі міжнародної доктрини конституційного права було розкрито співвідношення понять «процесуальної компетенції», «конституційна юрисдикція» та «процесуальні повноваження органівконституційної юрисдикції». Сучасна доктрина конституційного права дозволила провести класифікацію процесуальної компетенції в конституційному судочинстві за різними правовими аспектами. Також було розкрито процесуальний порядок взаємодії суб’єктів розгляду конституційногопровадження Конституційного Суду України. Через існуючу недосконалість законодавства на сьогодні існує різна судова практика застосування положень про процесуальну компетенцію суб’єктів розгляду справи Конституційного Суду України. У розділі 2 «Процесуальне застосування компетенції суб’єктів розгляду справи Конституційного Суду України» було розкрито компоненти процесуальних повноважень суб’єктів розгляду справи Конституційного Суду України. Здійснено аналіз наявної судової практики пов’язаної із розкриттямкомпетенції відповідно до наявних норм чинного законодавства та виявлення наявних прогалин, які мають бути вирішено за результатами проведення конституційної реформи тощо. Розкрито процесуальну компетенцію колегій Конституційного Суду України щодо питань відкриття та відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційними поданнями, конституційними зверненнями та конституційними скаргами. Встановлено, що утворення таких судових структур як колегії, сенати та Велика палата, які ухвалюють рішення у справах зумовлена завантаженістю конституційних судів, оскільки створення структур конституційного суду, наділених правомвідмовляти у розгляді звернень, дозволяє відсіяти їх значну кількість ще на попередній стадії провадження та забезпечує реалізацію принципу процесуальної економії.У розділі 3 «Проблеми розмежування процесуальної компетенції суб’єктів розгляду справи конституційного суду: міжнародний досвід» за допомогою порівняльно-правового методу було проведено аналіз процесуальної компетенції органів конституційної юрисдикції в різних країнах світу, а також визначення правових компонентів, які необхідно проваджувати в діяльність Конституційного Суду України. Дослідження конституційного законодавства зарубіжних країн в сфері регулювання процесуальної компетенції свідчить про неоднорідне закріплення реалізації процесуальної компетенції конституційних судів.Ключові слова: процесуальна компетенція, органи конституційної юрисдикції, Конституційний Суд України, конституціний суд, сенат, колегія, Велика Палата, конституційне провадження, онституційний контроль, суб’єкти розгляду^UThe work is devoted to a comprehensive study of the procedural competence of the subjects of theConstitutional Court of Ukraine. Reforming the procedure for conducting constitutional proceedings remains an occasion for various discussions and their level of influence on the justice system in Ukraine. Many issues of a directly procedural nature have arisen before and are arising now in the organization of the activities of the Constitutional Court of Ukraine. They refer to the imperfection of the proceduresfor the competitive selection of candidates for the position of a judge of the Constitutional Court of Ukraine to the functional imperfection of the system of constitutional proceedings.In Section 1 «Theoretical and legal bases of research of the institute of procedural competence of the subjects of consideration of the case of the Constitutional Court of Ukraine» the legal analysis of the category «procedural competence» and related concepts was carried out. On the basis of theoretical analysis, a study of the legal mechanism of using different terms to reveal this concept was carried out. On the basis of the international doctrine of constitutional law, the correlation between the concepts of "procedural competence", "constitutional jurisdiction" and "procedural powers of bodies of constitutional jurisdiction" was revealed. The modern doctrine of constitutional law has made it possible to classify procedural competence in constitutional proceedings according to various legal aspects. The procedural order of interaction of the subjects of consideration of the constitutional proceedings of the Constitutional Court of Ukraine was also revealed. Due to the existing imperfection of the legislation, today there is a different judicial practice of applying the provisions on the procedural competence of the subjects of consideration of the case of the Constitutional Court of Ukraine.Section 2 «Procedural application of the competence of the subjects of consideration of the case of the Constitutional Court of Ukraine» the components of the procedural powers of the subjects of consideration of the case of the Constitutional Court of Ukraine were disclosed. An analysis of the existing judicialpractice related to the disclosure of competence was carried out in accordance with the existing norms of the current legislation and the identification of existing gaps that should be resolved based on the results of the constitutional reform, etc. The procedural competence of the panels of the Constitutional Court of Ukraine regarding the opening and refusal to open constitutional proceedings in the case of constitutional submissions, constitutional appeals and constitutional complaints has been revealed. It has been established that the formation of such judicial structures as collegiums, senates and the Grand Chamber, which make decisions in cases, is due to the workload of the constitutional courts, since the creation of the structures of the constitutional court, which are empowered to refuse consideration of appeals, allowsto screen out a significant number of them at the preliminary stage of the proceedings and ensures implementation of the principle of procedural economy.In Section 3 «Problems of delimitation of procedural competence of the subjects considering the case of the constitutional court: international experience» with the help of the comparative legal method, an analysis of the procedural competence of the bodies of constitutional jurisdiction in different countries of the world was carried out, as well as the determination of legal components that must be carried out in the activity of the Constitutional Court of Ukraine. The study of the constitutional legislation of foreign countries in the sphere of regulation of procedural competence shows the heterogeneous consolidation of the implementation of procedural competence of constitutional courts.Key words: procedural competence, bodies of constitutional jurisdiction, Constitutional Court of Ukraine, constitutional court, senate, board, Grand Chamber, constitutional proceedings, constitutional control, subjects of consideration.