Розкрито суть, природу, характерні особливості та соціальні функції баянного мистецтва, виявлено його місце в музичній культурі України. Проаналізовано наукову літературу з дослідженого питання, розглянуто основні теоретичні підходи до визначення баянного мистецтва як складного багатогранного та багатофункціонального явища. З'ясовано роль і значення даного мистецтва в соціокультурних процесах другої половини XX ст. Розроблено типологію інфраструктур соціокультурного функціонування українського баянного мистецтва, у межах яких змінюється "культурний образ" інструмента, його технічні характеристики, музичний репертуар та принципи комунікативних ігор зі слухачем. Проаналізовано вплив ідеологічних, політичних і економічних чинників на розвиток баянного мистецтва за певних соціокультурних ситуацій.

  Скачати повний текст

Вперше в українському музикознавсті досліджено закономірності розвитку вітчизняного оригінального репертуару для баяна. Запропоновано концепцію періодизації еволюційних етапів вітчизняної літератури для баяна. Висвітлено основні тенденції розвитку провідних жанрів української баянної музики сучасної доби. Вперше здійснено загальнотеоретичний та жанрово-стильовий аналіз баянної творчості провідного українського композитора В. Рунчака. Відзначено значний внесок музичного діяча у розробку жанрових і стилістичних компонент нової баянної літератури шляхом активного перетворення жанрових прототипів, створення прецедентів і суттєвої трансформації всього жанрово-стильового комплексу баянної музики.

  Скачати повний текст

Уперше на базі художніх принципів музичної форми (у її широкому естетичному та вузькому музикознавчому смислі) досліджено історичну діалектику стильовоепохальних змін музики, визначених Б.Асаф'євим як співвідношення класичних і акласичних епох. Уперше явища вітчизняного інструменталізму, у даному випадку баянного ансамблю й оркестру, розглянуто у контексті музичних культур ментально близьких слов'янських націй, але у співвідношенні всесвітніх епохальних взаємодій, що охоплюють ментально вилучені культурні регіони та території єдністю "ідей часу". Виведено позицію інструментальної "капельності" звучання баянно-акордеонного оркестру, що вказує на вокальний генезис європейської музики. Проаналізовано оригінальні твори, а також авторські перекладення для баянного оркестру.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес еволюції виконавської техніки в українській баянній школі, що відбувався у тісному взаємозв'язку зі становленням виконавства, репертуару, методики та вдосконаленням конструкції інструмента. Проаналізовано чинники, що стимулювали новий етап у еволюції баянної виконавської техніки. Значну увагу приділено аналізу артистично-театральних засад виконавського мистецтва баяністів, що набуває особливого значення з поглибленням змістовності оригінальних композицій, зростанням образного навантаження у сучасному мистецтві та збільшенням частки творів синтетичних музичних жанрів у репертуарі. Досліджено сценічні аспекти виконавської техніки на прикладі їх практичного відтворення у творчості відомих українських баяністів, прогресуючий рівень майстерності який віддзеркалює загальну тенденцію до зростання творчого потенціалу та збагачення музично-інтонаційних й артистично-театральних засобів мистецького впливу у галузі баянного мистецтва та засвідчує цілковиту природність функціонування баяна в академічній сфері.

  Скачати повний текст

Вивчено естрадно-джазову музику у контексті композиторської творчості та виконавства вітчизняних і зарубіжних акордеоністів-баяністів. Уперше в українському музикознавстві це явище досліджено в аспекті комплексного аналізу. Виявлено джерела походження та поширення естрадно-джазової музики у вітчизняному культурному середовищі. Наведено визначення наукових категорій "професійне становлення", "філармонійна спеціалізація", "академізація", зміст яких відображає еволюційні процеси стильових напрямків естрадно-джазової музики в акордеонно-баянному мистецтві України впродовж виокремлених етапів і стадій його професійного розвитку. Розглянуто питання щодо динаміки розвитку репертуару, міжнародних конкурсів і фестивалів, модернізації музичної мови, стильових засад творчості В.Власова, специфіки відтворення естрадно-джазових прийомів гри, художньо-мистецьких аспектів інтерпретації. Відзначено, що досягнення провідних українських і зарубіжних музикантів відображають загальну тенденцію зростання творчого потенціалу, збагачення арсеналу музично-інтонаційних і артистично-театральних засобів мистецького впливу та засвідчують цілковиту природність функціонування естрадно-джазової музики у сучасному акордеонно-баянному виконавстві.

  Скачати повний текст

Здійснено всебічне дослідження феномену музично-барокового стилю в аспекті виконавських баянних інтерпретацій, його основних стильових особливостей, зокрема, фактури ладогармонічної організації, тематизму, методів розвитку матеріалу та фундаментальних формотвірних засад. Роозвинуто теоретичне підгрунтя для вивчення виконавсько-стильових принципів баянної інтерпретації музики бароко. На підставі системного (багаторівневого) аналізу видатних творів пізнього бароко (зокрема композицій Й.С.Баха) застосовано комплексний теоретико-виконавський підхід до з'ясування специфіки інтерпретації художнього змісту різноманітних жанрових моделей барокових композицій. Запропоновано концепцію "універсальної інтерпретаційної моделі", яка базується на максимально адекватному трактуванні барокових ідіом сучасним виконавцем. Запропоновано методику комплексного виконавського дослідження барокових композицій, що грунтується на аналізі виконавських інтерпретацій видатних піаністів і органістів сучасності, може стати перспективною для інших виконавців.

  Скачати повний текст

Створено спеціальну методику роботи над музичним образом з учнями підліткового віку у процесі навчання їх гри на баяні (акордеоні), яка грунтується на інтеграційному підході до вивчення мистецтва та передбачає використання у навчальному процесі інноваційних форм "уроків-образів" на основі художньої драматургії. Конкретизовано сутність та зміст категорії "музичний образ", визначено його структурні компоненти з огляду на специфіку музично-виконавської діяльності. Розроблено критерії та показники, на основі яких виявлено рівні виразності образного виконання музики учнями-баяністами підліткового віку. Подальшого розвитку набули положення щодо значення індивідуального підходу у мистецькому навчанні та вихованні учнів, застосування поліхудожніх засобів до музичного навчання, модернізації музичної освіти школярів.

  Скачати повний текст

Встановлено причини та умови виникнення на початку XX ст. оригінального стилю у музичному мистецтві - неофольклоризму. На підставі вивчення творчості основоположників даного напряму (І.Стравинського та Б.Бартока) розглянуто музично-теоретичні засади та стилістичні особливості неофольклоризму. Досліджено розвиток неофольклористичних тенденцій у творчості українських композиторів. Визначено роль творчої особистості В.Зубицького у системах "композитор - фольклор" та "традиція і новаторство" у контексті розвитку вітчизняного неофольклоризму. На прикладах творів для баяна здійснено поглиблений аналіз музично-теоретичної системи композитора, творчість якого сприяла відкриттю нових можливостей музичної естетики у баянному мистецтві шляхом адаптації до "нової" музики виконавців-"народників".

  Скачати повний текст

Вперше артикуляція стала предметом дослідження в параметрах музичного твору як художнього цілого. Визначено роль артикуляції в системі музичного інтонування. Введено поняття "артикуляційна модель" та "артикуляційний результат". Вперше розглянуто артикуляційні параметри розділення та об'єднання на фонетичному та на композиційному рівнях. Розглянуто роль жанрових начал у процесі музичної артикуляції, виявлено основні принципи використання роз'єднання та об'єднування на різних рівнях організації музичного цілого.

  Скачати повний текст

Досліджено еволюцію жанрів сюїти та партити в українському баянному мистецтві, зумовлене інтенсивним розвитком і значною чисельністю названих жанрів в українській музиці періоду другої половини XX ст. Реалізовано типологічну атрибуцію жанру за умов сучасного композиторського мислення. Висвітлено основні тенденції розвитку української сюїти та партити для баяна, проведено модифікацію їх генотипних ознак, охарактеризовано функції названих жанрів у контексті стильових пошуків української композиторської школи на матеріалі баянних сюїт і партит, а також циклів мініатюр сюїтного типу. Серед них: цикли А. Білошицького, В. Власова, В. Губанова, В. Зубицького, Л. Козельчука, К. Мяскова, А. Нижника, А. Онуфрієнка, В. Пацукевича, В. Подвали, В. Підгорного, В. Рунчака, А. Сташевського, В. Стеценка, Ю. Шамо, Г. Шендерьова. Розглянуто форми позиціонування в баянній творчості українських композиторів характерної тенденції музичного мистецтва XX ст. - ретроспективного звернення до барокових жанрів, сюїти та партити, зокрема, їх модифікації, способів комунікування пластів минулого та сучасного.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено ідею "українського модерн-баяна" як мистецтва баянної гри, що склалась в паралелях вітчизняної та зарубіжної творчості й апробована видатними митцями. Розкрито сутність впливу тріади чинників: високоталановитих виконавців-новаторів, удосконалений майстрами інструментарій та оригінальну творчість композиторів. Концепція мистецтва "модерн-баяна" як вітчизняної версії акордеонної гри професійних митців другої половини XX ст. полягає в єдності виконавсько-композиторської ініціативи під час створення оригінальних композицій для баяна як "музики для слухання" з включенням тембрально-сонорних ефектів у функції конкретно-графічних показників, носіїв архетипових смислів музики поставангардного мистецтва.

  Скачати повний текст

У контексті еволюції баянної фактури в музиці ХХ ст. розкрито зміст її поняття. Описано специфіку баянних фактурних характеристик як атрибутики музично-художнього вираження. Запропоновано концепцію баянної специфіки деяких фактурних формул у художньому процесі фактуроутворення як характерної ознаки сучасного етапу баянної творчості. З позицій смислотворчого процесу фактуроутворення проаналізовано твори для баяна Вл.Золотарьова, С.Губайдуліної, Е.Денисова, В.Бонакова, В.Власова, К.Цепколенка. Визначено фактурно-детерміновану специфіку баянного виконавства як "інструментальний театр".

  Скачати повний текст

Всебічно проаналізовано виконавство провідних баяністів, які започаткували новий різновид концертно-інструментального виконавства. Охарактеризовано основні етапи розвитку баянного виконавства, протягом яких відбувалось формування його академічних ознак: опанування мистецтвом інтерпретації та культурою звуку, кристалізації властивих класичному інструменталізму типів виконавського мислення та стильових напрямів, створення на базі сучасної оригінальної музики власної інструментально-виконавської лексики. Зазначено, що поглиблення творчих засад сучасного баянного виконавства та його мистецька актуальність засвідчують плідне зростання його культуротворчої ролі та стимулювання композиторської творчості в цьому жанрі інструментальної музики.

  Скачати повний текст