Досліджено причини виникнення та суть адміністративної юстиції, установлено її ознаки. Проаналізовано проблеми існування форм захисту прав і свобод громадян та юридичних осіб. Розглянуто моделі адміністративної юстиції багатьох закордонних країн, понятійний апарат, наведено рекомендації щодо його уточнення. Сформульовано наукові висновки та пропозиції, спрямовані на вдосконалення законодавства, що регулює порядок розгляду та розв'язання в судовій процесуальній формі спорів, що виникають у сфері управлінської діяльності між громадянами чи юридичними особами й органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження проблем запровадження та здійснення адміністративного судочинства в Україні з урахуванням основних положень чинного Кодексу адміністративного судочинства України. Запропоновано визначення поняття адміністративного судочинства, проведено його відмежування від понять "адміністративна юстиція", "адміністративний процес", "адміністративна юрисдикція". Запропоновано класифікацію принципів адміністративного судочинства, розкрито їх зміст. Висвітлено завдання та законодавчі засади адміністративного судочинства. Здійснено спробу розмежування компетенції між адміністративними, загальними та господарськими судами. Обгрунтовано рішення деяких процесуальних питань під час здійснення адміністративного судочинства. Визначено гарантії забезпечення доступності фізичних та юридичних осіб до адміністративного судочинства.

  Скачати повний текст

Досліджено основні етапи становлення та розвитку, науково-теоретичні та практичні питання адміністративно-юрисдикційної діяльності за умов проведення адміністративної реформи в Україні. Визначено сутність поняття, специфіку та структуру адміністративного процесу з урахуванням особливостей його прояву в галузі митної справи. Проаналізовано види та зміст юрисдикційних проваджень за сучасних умов державотворення, наведено їх класифікацію. Встановлено критерії, підстави та практичне значення розмежування понять "адміністративна юстиція" та "адміністративна юрисдикція". Розкрито соціальну роль і зміст адміністративно-юрисдикційної діяльності митних органів за сучасних умов. Показано особливості реалізації механізму правового регулювання та практики здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності в митних органах України, наведено характеристику її окремих видів. Проаналізовано принципи та функції адміністративної юрисдикції митних органів України. Визначено зміст понять "адміністративний процес", "процесуальна стадія", "адміністративно-юрисдикційна діяльність митних органів", "адміністративно-юрисдикційне провадження". Наведено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства, зокрема, відомчих нормативних актів, що регулюють діяльність митних органів України у межах адміністративно-юрисдикційних проваджень.

  Скачати повний текст

Системно та цілісно досліджено питання щодо єдності касації як загальносоціального феномену, інституту касаційного оскарження як процесуального механізму та касаційної інстанції як судоустрійного компонента в історичному, правовому та порівняльно-правовому аспектах через призму сучасних судово-правових реформувань. Запропоновано конструювання нового процесуального механізму перегляду рішень касаційних судів, постановлених у касаційному порядку, а саме ревізійного оскарження. Досліджено проблеми реалізації права на перегляд у касаційному порядку рішень загальних і спеціалізованих судів, а також співвідношення касаційного оскарження з його процесуальними різновидами.

  Скачати повний текст

Визначено систему правових засобів охорони і захисту правового статусу суб'єктів місцевого самоврядування, до складу якої належать конституційні, судові, адміністративні, цивільно-правові засоби. Встановлено, що конституційними засобами охорони і захисту є конституційний контроль, механізм конституційної відповідальності, конституційні гарантії прав місцевого самоврядування. Надано характеристику конституційної відповідальності як особливого елементу системи конституційних засобів. На підставі аналізу конституційних відносин визначено межі та види відповідальності виконавчої влади за порушення правового статусу місцевого самоврядування та відповідальність суб'єктів місцевого самоврядування відносно один одного. Запропоновано класифікацію конституційних санкцій за порушення правового статусу суб'єктів місцевого самоврядування.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне дослідження субінституту конституційної відповідальності політичних партій в Україні та способи його практичного використання як засобу захисту суспільних відносин, які регламентуються конституційним правом. Визначено зміст поняття конституційної відповідальності партій, її негативний (ретроспективний) та позитивний аспекти. Зроблено теоретичний аналіз підстав застосування конституційної відповідальності, санкцій та змісту конституційного правопорушення. Розглянуто склад та компетенцію державних органів, уповноважених здійснювати контроль за конституційною діяльністю партій. Розкрито механізм притягнення до негативної конституційної відповідальності партій у випадку порушення ними чинного законодавства України. Наведено рекомендації щодо удосконалення національного законодавства у даній галузі шляхом конкретизації підстав застосування конституційної відповідальності партій, уточнення та розмежовано компетенції державних органів, які здійснюють контроль за конституційною діяльністю політичних партій в Україні.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що на кожному з етапів розвитку громадянського суспільства ідеї правової держави відбивають відповідний рівень культури та реальну правову дійсність у конкретній країні та у світі в цілому. Встановлено, що стратегічною метою реалізації конституційної моделі правової держави в Україні є створення такої системи державної влади, яка б відповідала стандартам демократичної, правової держави з соціально орієнтованою ринковою економікою, враховувала потреби суспільства та кожної окремої особистості. Показано, що обов'язковою умовою поглиблення демократичних засад в управлінні державою є створення надійного механізму стримувань і противаг між законодавчою та виконавчою гілками влади та неухильне дотримання владними структурами Конституції України. Визначено, що основними напрямками реалізації коституційної моделі правової держави в Україні є конституційна, парламентська, адміністративна, муніципальна реформа, реформування виборчого законодавства та судоустрою. Аргументовано, що головним завданням сучасного українського конституціоналізму є поєднання конституційної моделі правової держави з реальною практикою державного будівництва.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено становленню та розвитку конституційної юрисдикції в Україні, ролі Конституційного Суду України в механізмі правової держави, покликаної забезпечити верховенство права і зберегти принцип поділу влади, захищати права і свободи людини і громадянина. Проаналізовано види провадження і межі повноважень Конституційного Суду України, юридичну природу його актів. На підставі чинного законодавства України і зарубіжних країн сформульовано пропозиції щодо удосконалення діяльності Конституційного Суду України та її правового забезпечення.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз місця та ролі судового конституційного контролю у правовій системі США, з'ясовано основні тенденції розвитку та сучасного стану інституту конституційної юстиції США. Установлено характерні ознаки судового конституційного контролю та сформульовано визначення конституційної юстиції США. Досліджено взаємозв'язок судового конституційного контролю з компонентами правової системи США, а саме: принципом розподілу державної влади, судового преценденту. Здійснено порівняльний аналіз рішень Конституційного Суду України та судових прецендентів, створених Верховним судом США. Проаналізовано правову природу окремої думки судді Конституційного Суду України та Верховного суду США. Визначено основні тенденції практики Верховного суду США щодо тлумачення Конституції США, контролю за діяльністю органів законодавчої та виконавчої влади, а також контролю за дотриманням конституційних прав і свобод.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано існування конституційно-правової відповідальності як самостійного виду юридичної віповідальності, з'ясовано її місце в системі видів соціальної та юридичної відповідальності, визначено суб'єкти, фактичні та юридичні підстави. Досліджено склад конституційного делікту (правопорушення), особливості конституційно-правових санкцій. Розглянуто окремі процедури конституційно-правової відповідальності (на прикладі відповідальності президента, уряду та міністрів).

  Скачати повний текст

Визначено поняття "конституційний процес". Розглянуто різні наукові підходи щодо його визначення. Проаналізовано співвідношення з близькими явищами суспільного життя, такими як законодавчий процес, політичний процес, конституційна реформа. Визначено види конституційного процесу. Розглянуто в порівняльному аспекті конституційно-правове регулювання конституційного процесу в зарубіжних країнах та Україні. Виявлено проблеми правового регулювання та здійснення конституційного процесу, напрями вдосконалення його законодавчого забезпечення в Україні. Обгрунтовано положення, що як правове явище, конституційний процес являє собою законодавчу діяльність, спрямовану на вироблення, прийняття, введення в дію та змінення владним повноважним суб'єктом, громадянами, іншими уповноваженими суб'єктами Основного закону держави. Такий підхід дозволяє відмежувати конституційний процес від близьких до нього явищ і процесів суспільного життя, більш чітко визначити та розкрити його поняття.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне теоретичне дослідження провадження у справах осіб, які у випадку вчинення суспільно небезпечного діяння досягли одинадцяти років, але не досягли віку, з якого є можливою кримінальна відповідальність у контексті тенденцій впровадження в Україні системи відновного правосуддя щодо неповнолітніх і малолітніх. Відзначено необхідність визначення найбільш ефективної форми впровадження у справах малолітніх у рамках спеціалізованої системи ювенальної юстиції. Визначено місце кримінального провадження у таких справах у структурі кримінального процесу України, критерії його виокремлення в особливе провадження, поняття та процесуальний статус малолітньої особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, у процесі кримінального провадження, систему додаткових гарантій захисту прав і інтересів такої особи, які охороняються законом та шляхи підвищення рівня гарантованості їх ефективної реалізації. З урахуванням специфіки кримінально-процесуального провадження у справах малолітніх та малолітніх осіб як його суб'єктів, а також інтеграції українського законодавства взагалі, а кримінально-процесуального зокрема, до міжнародних норм, правил, стандартів щодо справ малолітніх, обгрунтовано необхідність кардинальної зміни правової суті цих норм шляхом виключення їх зі сфери існуючого кримінально-процесуального законодавства України та створення особливої групи процесуальних норм - ювенального процесу, на базі яких змогла здійснювати свою діяльність нова галузь правосуддя - ювенальна юстиція.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми кримінально-правової відповідальності за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади. Розроблено теоретичні положення, що стосуються дослідженої відповідальності. Вивчено об'єктивні та суб'єктивні ознаки цього злочину. Запропоновано узагальнене, кримінально-правове розуміння конституційного ладу та державної влади. Грунтуючись на теоретико-практичному дослідженні, установлено недоліки чинної норми про посягання на конституційний лад і державну владу. Зроблено висновок, що посягання на конституційний лад України та державну владу в Україні може вчинятися ненасильницьким шляхом. Запропоновано криміналізувати дії, спрямовані на незаконну зміну конституційного ладу України чи незаконне здобуття державної влади в Україні. Обгрунтовано положення, що безпосереднім об'єктом зазначеного злочину є конституційна безпека України. Проаналізовано співвідношення досліджених дій з суміжними злочинами Особливої частини Кримінального Кодексу (КК) України. Запропоновано внести певні зміни до КК України з метою його вдосконалення.

  Скачати повний текст

Розглянуто інститут мирових суддів, створений за судовою реформою 1864 р., досліджено його головні змістові та функціональні ознаки. Проаналізовано основні етапи розробки цього інституту під час підготовки судової реформи. З залученням значної кількості архівних і статистичних матеріалів з'ясовано специфіку організації та діяльності мирових суддів у губерніях Лівобережної України, виявлено особливості їх функціонування у цих регіонах. Висвітлено напрямки функціонування даних суддів, зокрема: примирливу діяльність і здійснення обов'язків з охорони і підтримання громадського порядку. Розкрито суть скороченого порядку судочинства у даних судах. Наведено узагальнювальні таблиці з приводу становлення та розвитку інституту мирових суддів на Лівобережній Україні, на підставі яких сформульовано висновки щодо позитивного значення судів, що розглядаються, у справі становлення місцевого правосуддя та затвердження принципів законності й правопорядку у середовищі місцевого населення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено феномен постсоціалістичного суспільства та держави. З'ясовано природу постсоціалістичної правової системи. Висвітлено питання стосовно правової реформи, її напрямів, суб'єкта та об'єкта правової реформи. На підставі нормативного та факторологічного матеріалу розглянуто правові та організаційні форми впровадження зазначеної реформи в двох постсоціалістичних країнах - Чехії та Словаччині. З урахуванням їх вступу до Європейського союзу та НАТО проаналізовано зміст правової реформи за напрямами: конституційна, публічного керування, судів і правоохоронних органів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему у сфері регламентації змагальності сторін судового процесу з метою визначення нових підходів під час реалізації судово-правової реформи. Системно та цілісно досліджено питання щодо становлення змагальності сторін як конституційної засади та принципу судового процесу та як конституційної гарантії справедливого судочинства в історичному, правовому та порівняльно-правовому аспектах через призму сучасних надбань, позитивів і недоліків судової реформи. По-новому розкрито можливості нормативно-процесуального наповнення діяльності суду в аспекті судового змагання з урахуванням внесених змін у сфері судоустрою та процесуального законодавства. Розглянуто проблему здійснення правосуддя в Україні на засадах змагальності сторін у судовому процесі.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність, зміст кримінальної юстиції й її роль у протидії злочинності. Доведено, що кримінальна юстиція - це система державних органів, створених з метою протидії злочинності в межах здійснення кримінального судочинства. Зміст кримінальної юстиції становить процесуальна діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та судів, спрямована на реалізацію публічної державної функції протидії злочинності. За характером зазначена діяльність є сукупністю зусиль, спрямованих на протидію злочинності шляхом правового реагування на вчинені злочини та запобігання новим злочинам. Належність державного правоохоронного органу до системи кримінальної юстиції визначається винятково характером і кримінально-процесуальною формою його діяльності, а не організаційно-управлінськими відносинами. Кримінальна юстиція потребує реформування, яке необхідно здійснювати на основі науково обгрунтованої концепції зусиллями не самих органів кримінальної юстиції, а відповідними компетентними державними інституціями з широким залученням громадськості.

  Скачати повний текст

Узагальнено результати аналізу особливостей методології досліджень юстиції, сутності різних підходів до розуміння поняття "юстиція". Запропоновано інтерпретацію поняття "юстиція", під яким розуміється функціональне об'єднання суб'єктів юстиційної діяльності, а також інших спеціалізованих інституцій, призначених для розв'язання конфліктів у сфері права, безпосереднього здійснення правосуддя як втілення справедливості за допомогою правових засобів і процедур. Досліджено проблеми місця юстиції в правовій системі та її роль у здійсненні права, реалізації справедливості у сфері правового регулювання, а також особливості функціонування юстиції в країнах, які належать до різних типів правових систем. Охарактеризовано сучасний стан вітчизняної юстиції на предмет її відповідності європейським і міжнародним стандартам. Обгрунтовано основні напрями її подальшого розвитку з урахуванням національних правових традицій та сучасних тенденцій світового та регіонального правового розвитку.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено правовій характеристиці кримінальної відповідальності за службову недбалість. На основі дослідження ґенези кримінальної відповідальності за службову недбалість прослідковано вплив політичного режиму на становлення, розвиток та позиціонування злочинів у службовій сфері загалом та службової недбалості зокрема. Розглянуто підстави криміналізації даного діяння та соціальну обумовленість існування ст. 367 КК України. Визначено, що серед усіх факторів, які обумовлюють встановлення кримінальної відповідальності за службову недбалість, вирішальними є суспільна небезпечність цього діяння, його відносна поширеність, конституційна адекватність, міжнародно-правова допустимість та необхідність криміналізації. Встановлено, що соціальна обумовленість існування ст. 367 КК України підтверджується її соціальною корисністю, системно-правовою несуперечливістю, можливість боротьби з діянням за допомогою кримінально-правових засобів і неможливість боротьби за допомогою інших, наявністю ресурсів для здійснення кримінального переслідування та співрозмірність позитивних і негативних наслідків заборони. Здійснено характеристику об'єктивних та суб'єктивних ознак службової недбалості. Зокрема, у межах аналізу об'єктивної сторони службової недбалості аргументується виділення двох форм учинення цього злочину: дія (неналежне виконання обов'язків) та бездіяльність (невиконання обов'язків). Під час характеристики наслідків службової недбалості обґрунтовано недоцільність визначення понять «істотна шкода» і «тяжкі наслідки» виключно як заподіяння матеріальної шкоди та аргументовано потребу повернення до попередньої редакції Закону в контексті тлумачення даних кримінально-правових категорій. Обґрунтовано, що бездіяльність може стати причиною суспільно небезпечних наслідків. У разі, якщо службова недбалість вчиняється у формі дії, причинний зв'язок може бути прямий або опосередкований, у випадках, коли формою діяння є бездіяльність, причинний зв'язок може мати лише опосередкований характер.Під час розгляду суб'єкта службової недбалості зазначається, що він є спеціальний – службова особа як публічного, так і приватного права. Розкрито зміст юридичних ознак суб'єкта злочину, передбаченого ст. 367 КК України.Здійснений аналіз характеру функцій, покладених на осіб, які надають публічні послуги, дозволив зробити висновок, що у разі їх невиконання чи неналежного виконання може заподіюватися шкода охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб. Тому запропоновано, шляхом внесення змін до назви та диспозиції ст. 367 КК України, визнати дану категорію осіб суб'єктом службової недбалості.Обґрунтовано пропозицію щодо додаткової диференціації відповідальності за службову недбалість шляхом передбачення як кваліфікуючої ознаки у ч. 2 ст. 367 КК України вчинення службової недбалості особами, які займають особливо відповідальне становище.При характеристиці суб'єктивної сторони службової недбалості зроблено висновок, що у переважній більшості випадків службова недбалість позиціонується практиками як необережний злочин. Однак з огляду на чинне законодавство є підстави стверджувати про можливість вчинення даного злочину з непрямим умислом. У третьому розділі дисертаційного дослідження розглянуто заходи кримінально-правового характеру, що застосовуються до осіб, які вчинили службову недбалість. Обґрунтовано, що з урахуванням специфіки суб'єкта злочину, передбаченого ст. 367 КК України, одним із найефективніших способів досягнення мети спеціальної превенції щодо осіб, які вчинили службову недбалість, є застосування таких покарань, як штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та громадські роботи.У зв'язку з великим відсотком застосування до осіб, які вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України, звільнення від кримінального покарання з випробуванням пропонується з метою уникнення їх безкарності реалізовувати пробаційні програми. Для цього запропоновано внести зміни до ч. 2 ст. 76 КК України шляхом передбачення поряд із таким додатковим заходом, як застосування пробаційних програм, вказівку на те, що у рамках пробаційних програм можливим є застосування неоплачуваної праці на користь суспільства.^UThe thesis is devoted to the legal characteristic of criminal liability for official negligence. Based on the study of the genesis of criminal liability for official negligence, the influence of the political regime on the formation, development and positioning of crimes in the official sphere as a whole and official negligence in particular, has been traced the grounds for the criminalization of this act and the social conditionality the existence of Art. 367 of the Criminal Code of Ukraine have been analyzed. It is determined that among all the factors that determine criminal liability for official negligence the decisive ones are: the social danger of this act, its relative prevalence, constitutional adequacy, international legal permissibility and the need for criminalization. It is established that the social conditionality of the existence of Art. 367 of the Criminal Code of Ukraine is confirmed by its social benefits, systemic legal consistency, the ability to combat the action through criminal legislation means and the impossibility of fighting through others, the availability of resources for criminal prosecution and the proportionality of the positive and negative consequences of the ban. In the context of the grounds for criminal liability, objective and subjective features of official negligence are considered. When considering the objective side of official negligence, has been for the uniform application of the law it has been proposed leave in the disposition of Art. 367 of the Criminal Code of Ukraine the wording "failure to perform or improper performance of duties." In the context of analyzing the socially dangerous consequences of official negligence it has been proved that causing intangible harm is socially dangerous, it meets other criteria of criminalization, therefore it is necessary to return to the previous wording of paragraphs 3 and 4 of the note to Art. 364 of the Criminal Code of Ukraine, which gave every reason to assert that substantial harm and socially dangerous consequences can have a tangible and intangible nature.It has been subs proved that inaction can cause socially dangerous consequences. If official negligence is committed in the form of an action, the causal relationship may be direct or conditioning, in cases where the form of the act is inaction, the causal relationship can only have a conditioned character.When characterizing the subjective signs of official negligence, it was concluded that in the overwhelming majority of cases, official negligence is positioned by practitioners as a careless / reckless crime. However, taking into account the current legislation, there are grounds for asserting the possibility of committing this crime with indirect intent.When considering the subject of official negligence, it is noted that he is special - an official of public law and an official of private law. It is substantiated that given the significance of the powers concentrated in the hands of persons engaged in professional activities related to the provision of public services, in the event of non-fulfillment or careless performance of their duties, substantial harm to the rights, freedoms and interests of individual citizens, state or public interests or interests of individual legal entities. Therefore, it is advisable to determine the auditor, appraiser, expert, notary, arbitration manager, independent mediator, member of labor arbitration and arbitrator as the subject of official negligence by amending the name and disposition of Art. 367 of the Criminal Code.In the context of the mechanism of criminal law regulation, it is determined the criminal law measures applied to persons who have committed official negligence. It is substantiated that, taking into account the specifics of the subject of the crime, provided for by Art. 367 of the Criminal Code of Ukraine, features of its objective and subjective signs one of the most effective ways to achieve the goal of special prevention in relation to persons who have committed official negligence, is the use of such penalties as fines, deprivation of the right to hold certain positions or engage in certain activities, and public works.There is a large percentage of the application to persons who have committed a crime under p. 2 of Art. 367 of the Criminal Code of Ukraine, exemption from criminal punishment with probation. It is proposed to avoid probable impunity to implement probation programs. For this proposed changes in p. 2 of Art. 76 of the Criminal Code of Ukraine, by means of a prediction alongside such an additional measure as the use of probation programs, an indication that within the framework of probationary programs, it is possible to use unpaid work in favor of society.