Обгрунтовано концептуальні підходи до вивчення організації басейнових палеогеоморфологічних морфолітосистем. Розроблено методику їх дослідження з урахуванням геолого-геоморфологічних та палеогеоморфологічних умов пінічного та центрального Волино-Поділля. Складено спеціальні карти та розрізи басейнових палеогеоморфологічних морфолітосистем території дослідження. Проаналізовано будову, структуру, функціональну та еволюційну динаміку, зовнішні та внутрішні чинники розвитку, загальні та індивідуальні риси басейнових палеогеоморфологічних морфолітосистем даного регіону. Наведено рекомендації щодо прогнозу родовищ різних видів корисних копалин території, а також поширення техногенних забруднень в районах експлуатації Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій.

  Скачати повний текст

Вивчено викопні рештки м'якотілих представників вендоедіакарської фауни та слідів життєдіяльності у відкладах верхнього венду та нижнього кембрію Подільського Придністров'я. Встановлено, що найбільш численними та різноманітними рештками представників Vendiata характеризуються ломозівські верстви могилів-подільської серії. Показано, що у відкладах канилівської та балтійської серії викопні метазоа зустрічаються спорадично. З'ясовано, що іхнофосилії, навпаки, більше представлені в канилівській і балтійській серіях. На підставі аналізу розподілу метазоа Придністровський докембрійський комплекс розділено на могилів-подільський та канилівський підкомплекси, які характеризують однойменні світи. Складено опис 24-х видів метазоа та іхнофосилій з яких сім форм вендіт нові для науки. Побудовано схему реконструкції могилівського басейну. Доведено, що результати даних досліджень можуть бути корисні для комплексного вирішення проблем стратиграфії, історії геологічного розвитку та розподілу корисних копалин у верхньодокембрійських відкладах, а також в процесі подальшого вивчення питань загального та філософського характеру, пов'язаних з розвитком життя в докембрії.

  Скачати повний текст

Проведено синтез та аналіз методів векторного керування (ВК) асинхронними двигунами (АД) з поліпшеними енергетичними та динамічними характеристиками та малим обсягом обчислень. Здійснено огляд теоретичних досліджень ВК і систематизовано математичний опис робочого процесу АД для ВК. Синтезовано аналітичні вирази програмних струмів, що мінімізують споживну потужність або струм статора. Обгрунтовано робастний оптимальний закон керування швидкісним контуром. Особливу увагу приділено інформаційному забезпеченню ВК АД лише за клемними вимірюваннями струмів і напруг на виході перетворювача частоти (ПЧ) з широтно-імпульсною модуляцією (ШІМ). Синтезовано фільтри струмів і напруг на виході ПЧ, які виділяють їх основні складові без амплітудних і фазових викривлень. Розроблено адаптивні спостережники, які уникають проблем чистого інтегрування під час визначення проекцій векторів потокозчеплень. Запропоновано методи ідентифікації опорів статора та ротора в реальному часі у процесі штатного функціонування. Синтезовано алгоритми інформаційного забезпечення з меншим обсягом обчислень у порівнянні з традиційними розрахунковими методами. Створено компенсатор для керування контурами струму. Обгрунтовано оцінювальну функцію спостерігачів у складі компенсаторів, які визначають корисні складові струмів, невизначеності струмових контурів і перехресні зв'язки між ними у разі наявності завад, створених ШІМ. Відзначено, що синтезований компенсатор є робастним відносно до всіх невизначеностей контурів струму. Із використанням числового та фізичного моделювання підтверджено високі динамічні характеристики синтезованих методів керування.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання планування режиму гірничих робіт і параметрів системи розробки в кар'єрі у разі зміни величини бортового вмісту заліза в руді. Встановлено основні взаємозв'язки геолого-технологічних показників видобутку та переробки руд на комбінатах Кривбасу. Визначено характер і ступінь впливу величини бортового вмісту на поточні обсяги видобутку, розкриву і переробки руд, наведено економічну оцінку цього впливу. Доведено, що режим гірничих робіт в кар'єрі залежить від величини бортового вмісту заліза в руді та впливає на її оптимальне значення. На основі даних закономірностей досліджено режим гірничих робіт на окремих ділянках кар'єра та розроблено методику визначення оптимального співвідношення обсягів видобутку якісних різновидів руд. Зазначено, що навіть у разі збільшення бортового вмісту експлуатаційний коефіцієнт розкриву в певні періоди розробки родовища може зменшуватися. Запропоновано визначати основні параметри системи розробки з урахуванням наслідків зміни бортового вмісту, що дозволяє зіставляти варіанти режиму за якістю товарної продукції ще на стадії планування. Розроблено методику корегування границь діючих кар'єрів у разі змінення кондицій до якості корисної копалини з урахуванням впливу цього корегування на режим гірничих робіт. Концептуально викладено результати досліджень щодо визначення продуктивності групи кар'єрів у складі одного комбінату.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та показано на практиці доцільність використання баранів-плідників асканійської м'ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною для підвищення генетичного потенціалу північнокавказької м'ясо-вовнової породи. Проведено комплексне оцінювання продуктивних якостей і біологічних особливостей чистопородних і помісних овець за асканійським кросбредом. У порівняльному аспекті охарактеризовано основні господарсько-корисні ознаки овець даних популяцій, а також взаємозв'язок між основними селекційними ознаками. Установлено, що використання у селекційному процесі баранів-плідників асканійського кросбредного типу, а також за різних варіантів схрещування з матками північнокавказької м'ясо-вовнової породи сприяє підвищенню у помісного молодняку живої маси, м'ясної, вовнової продуктивності в усі вікові періоди, що дозволяє збільшити виробництво продукції вівчарства та підвищити рентабельність галузі.

  Скачати повний текст

Проведено експериментальне та теоретичне дослідження процесів спалювання відходів виробництва біодизеля (гліцеринового залишку - G-фази) у складі композиційних палив на предмет подальшого використання палив у теплоенергетичних установках, що дозволяє з користю утилізувати відходи та зекономити традиційні палива. Описано процес прогріву краплі палива багатокомпонентного складу. Досліджено вплив різних речовин-активаторів на передполуменеві процеси у краплі палива, експериментально доведено активаційний вплив пічного палива на інтенсивність передполуменевих процесів композиційних палив на основі відходів виробництва біодизельного палива. Удосконалено технологію виробництва композиційних палив з використанням гідрокавітаційної обробки. На підставі експериментальних даних обгрунтовано доцільність застосування гідрокавітаційної обробки для композиційних палив з низькою плинністю безпосередньо у форсунках-змішувачах. Експерименально визначено видаткові характеристики форсунки-змішувача. Встановлено вплив речовин-активаторів на процеси подачі, розпилу та спалювання газоподібних речовин-активаторів (G-КП) у модельній камері згоряння. Проведено термогравіметричний і термометричний аналіз досліджуваних комбінованих палив на основі G-фази з додаванням речовин-активаторів. Запропоновано фізичну двовимірну модель, що описує поводження краплі композиційного піноподібного палива на основі G-фази з газоподібними речовинами активаторами у високотемпературному окисному середовищі. Розроблено математичну модель процесу. На підставі комплексних розрахунково-теоретичних досліджень, а також вогневих випробувань визначено діапазони найбільш доцільних співвідношень G-КП і речовин-активаторів, що забезпечують стійкий процес спалювання з мінімальним підсвічуванням, визначено його енергетичну корисність. Оцінено ефективність використання G-КП з визначеними експериментально мінімальними домішками речовин-активаторів, наведено рекомендації щодо їх промислового застосування.

  Скачати повний текст

Вивчено будову диз'юнктивних порушень, їх екрануючі властивості та роль у формуванні покладів вуглеводнів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Досліджено літолого-колекторські властивості порід району та розподіл покладів вуглеводнів в стратиграфічному розрізі. Уточнено трасування регіональних розривів, їх геологічну будову та історію розвитку. Встановлено причини тектонічного екранування або провідності розломів у різних стратиграфічних комплексах порід. Визначено роль Стебницького насуву у формуванні покладів вуглеводнів. З'ясовано зональність розподілу покладів вуглеводнів, яка контролюється регіональними розривами. Проаналізовано можливі шляхи міграції вуглеводнів.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексних досліджень з вивчення онтогенетичного росту та розвитку телиць і бугайців подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи за показниками приростів живої маси й екстер'єру залежно від типу та варіанту підбору. Проведено оцінювання молочної продуктивності корів з визначенням частки впливу батьків і типу підбору на їх продуктивні показники. Досліджено хімічний склад молока, проаналізовано забійні та м'ясні якості, хімічний склад м'яса, морфологічні та біохімічні показники крові бугайців. Визначено кореляційні зв'язки й економічну ефективність вирощування та відгодівлі бугайців і розведення корів, одержаних в результаті різних варіантів підбору. Встановлено залежність типу та варіанту підбору на господарсько корисні ознаки тварин подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи.

  Скачати повний текст

Викладено результати досліджень закономірностей мінливості ознаки тривалості періоду вегетації та окремих етапів онтогенезу у сортів, ліній та гібридів озимої пшениці під впливом різних погодних та агротехнічних умов вирощування. Встановлено, що зі скороченням тривалості вегетації у процесі селекції та сортозмін збільшується варіабельність окремих етапів, що сприяє покращенню адаптивного потенціалу сортів. Виявлено вплив тривалості вегетації та окремих етапів розвитку на урожайность, якість зерна, морозо-зимостійкість, а також стійкість щодо ураження хворобами (бурою іржею, борошнистою росою, фузаріозом колосу) та ушкодження прихованостебловими шкідниками. Вперше експериментально підтверджено необхідність дифернційованого підходу щодо розгляду етапів весняно-літньої вегетації озимої м'якої пшениці. Розроблено модель сортотипу для селекційних програм, на основі якої створено сорти Багряна та Запорука. Показано, що використання даної моделі сприяє збільшенню адаптивного потенціалу та одержанню стабільних урожаїв пшениці на півдні України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці проблемних питань геодинамічного розвитку складчасто-покривної структури Карпат, Передкарпатського і Закарпатського прогинів і Волино-Поділля, а також нафтогазоносності, її перспективам і визначенню подальших напрямів геологорозвідувальних робіт у цих регіонах. Виходячи з тектоніки літосферних плит показано, що в межах Закарпатського прогину є зона колізії Євразійської плити з Панонською мікроплитою, а формування дугоподібної системи Карпат пов'язано з рухом ряду плит і мікроплит під Панонську і Трансільванську западини. У Волино-Подільському регіоні уточнено положення границі між Східно- і Західно-Європейською платформами, пояснено формування тут взаємно перпендикулярної складчастості правостороннім зсувом Східно-Європейської мікроплити. З'ясовані закономірності розміщення та умови формування родовищ вуглеводнів. Висвітлено нові відкриття останніх років як у досліджених районах України, так і на прилеглих територіях зарубіжних країн. Уточнено відомі і запропоновано нові напрями геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню морфоструктур Рава-Руської зони Західно-Європейської платформи та північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину на основі дешифрування аерокосмічної інформації, даних топографічних карт, проведення морфоструктурного аналізу з використанням результатів геолого-геофізичних досліджень і буріння. Встановлено, що відомі газоносні структури мають відбиття у сучасному ландшафті. Вони виявляються засобами морфографічного, морфометричного і контрастно-аналогового дешифрування топографічних карт і знімків Землі з космосу. На підставі інформативних ознак вірогідних газоносних структур виявлено морфоанамалії та зроблено оцінювання їх перспективності. спираючись на дані контрасно-аналового дешифрування космознімків і лінеаментного аналізу, результати геолого-геофізичних досліджень, здійснено тектонічне районування території Рава-Руської зони. Встановлено, що вона характеризується структурною неоднорідністю, диференціацією на блоки, в яких прогнозується наявність пасток вуглеводнів тектонічно-екранованого типу. Побудовано структурні схеми по поверхням мезозою, юри, палеозою в масштабі 1:200000. Загалом на території досліджень відстежено 77 вірогідних морфоструктур та виявлено 96 морфоаномалій, з яких 21 рекомендовано до постановки сейсморозвідувальних робіт.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено уточненню геологічної будови зони зчленування автохтона Більче-Волицької та алохтона Бориславсько-Покутської зон Передкарпатського прогину та перспективам нафтогазоносності фронтальних складок на основі комплексної інтерпретації геолого-геофізичних матеріалів та даних глибокого і надглибокого буріння. Встановлено, що сучасна північно-східна межа поширення фронтальних складок алохтона Внутрішньої зони контролюється площиною Передкарпатського розлому. За результатами системного аналізу первинної та трансформованої геолого-геофізичної інформації розроблено принципово нову геологічну модель зчленування Зовнішньої та Внутрішньої зон прогину. Доведено, що фронтальні палеогенові складки Внутрішньої зони високоперспективні щодо видобутку нафти та газу. У межах досліджуваної території закартовано низку структур та підраховано геологічні ресурси вуглеводнів фронтальних складок, які становлять 166,4 одиниці умовного палива. З'ясовано, що середні ресурси нафти, газу та конденсату одного об'єкта становлять 16,6 одиниці. Запропоновано буріння опорно-параметричних свердловин на Нижньо-Довголуцькій, Дережицькій, Нижньо-Східницькій, Міжрічинській, Яблуницькій, Путильській структурах, а також пошукових - на Довголуцькій, Лісовицькій, Трускавецькій та Підберезькій.

  Скачати повний текст

Розкрито історію геологічного розвитку платформної частини території України у рифеї на основі вивчення процесів магматизму, дислокаційного метаморфізму, метасоматозу, стратиграфічних розривів рифейських відкладів і знахідок у них залишків викопних організмів. Виділено чотири етапи, які за часом прояву подій та процесів зіставляються з діастрофічними та седиментаційними циклами, що проявилися на інших континентах світу. Вивчено три стадії рифейського рифтогенезу, які проявилися у закладанні на різних гіпсометричних рівнях від'ємних структур, та умови нагромадження у них доплитного осадового чохла. Уточнено об'єм і межі стратиграфічних підрозділів на основі вивчення літологічного складу рифейських осадочно-вулканогенних порід, послідовності та перерв у їх нагромадженні, а також результати мікропалеофітологічних досліджень. Проведено зіставлення стратиграфічних розрізів платформної частини території України з розрізами рифею Східно-Європейської платформи та інших регіонів. Зроблено висновок про ідентичність тектонічних режимів і палеогеографічних обстановок у межах розвитку континентальної кори. Визначено умови концентрації рудної речовини у структурах фундаменту та у розрізах осадового чохла. Надано оцінку перспективності рифейського періоду щодо корисних копалин.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення локалізації, поширення, зональності альпійських утворень, морфології альпійських жил, металогенічного та мінерагенічного значення альпійського процесу у товщі залізистих порід саксаганської світи криворізької серії. Показано, що утворення альпійських жил супроводжувало більшість геологічних процесів, які відбувались у залізорудній товщі. Найбільша активність альпійського процесу була взаємопов'язана з динамотермальним метаморфізмом залізистих порід і більш пізнім їх натрієвим метасоматозом. Другорядне значення мають альпійські жили зон контактового, ударного метаморфізму, гіпергенезу. Доведено, що локалізація альпійських жил зумовлена складом вміщувальних порід і характером прояву тектонічних порушень їх верств. За морфолого-генетичними ознаками виділено жили плікативних, диз'юнктивних структур і жили, взаємопов'язані з процесами кристалізації мінералів. Альпійські утворення характеризуються проявом мінералогічної зональності різних рівнів, а саме: регіональної (у межах Криворізького басейну), локальної (у межах окремих родовищ, стратиграфічних горизонтів, метасоматичних тіл) і зональності мікрорівня, проявленої зональною будовою жил. Наведено дані про важливу роль альпійського процесу у формуванні проявів металевих і неметалевих корисних копалин.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан світового та вітчизняного ринку бентонітових глин: об'єми видобутку, об'єми експорту й імпорту, ціни та галузі застосування бентонітової сировини. Наведено геолого-промислову класифікацію вітчизняних родовищ бентонітових глин, геологічні та техніко-економічні характеристики окремих родовищ. Проведено геолого-економічну оцінку мінерально-сировинної бази бентонітових глин України за допомогою бальної шкали, методики коефіцієнтів приведення, регресійно-кореляційного аналізу. За результатами геолого-економічної оцінки, проведеної за трьома методами, серед об'єктів вітчизняного надрокористування Черкаське родовище бентонітових і палигорськітових глин визначено як найбільш значиме. Серед родовищ, запаси яких є балансовими, підтверджується перспективність таких родовищ, як Ільницьке, Горбківське, Григорівське. Серед родовищ, що не враховані Держбалансом запасів корисних копалин України, найбільш перспективним об'єктом є Соршценське родовище. Визначено оптимальні параметри для експрес-діагностики глинистої речовини. Застосування поєднання рентгенофазового та рентгеноспектрального електронно-зондового мікроаналізу для експрес-діагностики їх речовинного складу дозволяє надавати початкову оцінку якості корисної копалини, яка, в свою чергу, визначає перспективність об'єкта для подальших досліджень.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності розподілу важких металів та інших хімічних елементів та їх рухомих форм у грунтах, воді та деяких видах рослин у субальпійському, середньо- та низькогірному рослинно-кліматичних поясах південно-західної частини Чорногірського масиву Карпатського біосферного заповідника. Для розмежування техногенно забруденних та умовно чистих ділянок запропоновано використовувати коефіцієнт ступеня забруднення (КВ), який розраховується як відношення ступеня рухомості важких металів у грунтах на глибині 15 см до їх ступеня рухомості на глибині 3 - 5 см. Проаналізовано результати геохімічних досліджень підземних вод у зоні Рахівсько-Тисинського поперечного розлому Карпат і виявлено аномально-високий вміст токсичних елементів у підземних водах. Встановлено, що біогеохімічні провінції території характеризуються значним дефіцитом ряду важких металів (кобальту, купруму), йоду, фтору у грунтах і водах. Доведено, що головними факторами ендемічного захворювання населення є некондиційний вміст мікроелементів (важких металів, фтору, йоду, арсену, літію), що надходять у підземні води, які використовуються населенням як питні та лікувальні на території вздовж Рахівсько-Тисинського поперечного розлому.

  Скачати повний текст

Вперше детально вивчено хімічний склад газових компонентів у включеннях (різного генетичного типу) у галіті соленосних товщ залежно від наявності чи відсутності покладів вуглеводнів у підсольових відкладах. Показано генетичну інформативність результатів комплексного геохімічного дослідження флюїдних включень у галіті та бітумів у солях щодо виявлення ореолів розсіювання та прогнозу покладів вуглеводнів.

  Скачати повний текст

За результатами дослідження флюїдних включень у мінералах кварц-карбонат-сульфідних жил установлено головні геохімічні параметри мінералотвірних флюїдів основних золото-поліметалевих родовищ та рудопроявів Нагольного рудного району та суміжних геологічних структур Центрального Донбасу.виявлення палеоміграції високощільних метаново-водних флюїдів у осадовій вугленосній товщі карбону вказує на можливість накопичення за їх участю за сприятливих структурних умов промислових покладів природного газу.

  Скачати повний текст

Встановлено, що розподіл елемента чітко контролюється зонами глибинних розломів, з якими пов'язані як давні, так і сучасні осередки тепломасопереносу. З'ясовано, що міграція ртуті залежить від геохімічних особливостей підземних вод. Виявлено, що ртуть за певних умов може проникати і через потужні галогенні флюїдотриви. Побудовано схеми формування гідрогеохімічних ореолів ртуті навколо ділянок кіноварної мінералізації з різною температурою утворення. Встановлено, що присутність ртуті у підземних водах можна використовувати як прогнозний геохімічний індикатор нафтогазових покладів, ділянок тектонічної активізації зон розломів, захованого гідротермального зруденіння. Доведено, що високі концентрації ртуті у підземних водах є можливим чинником захворювання населення.

  Скачати повний текст