Вперше проведено комплексне дослідження взаємозв'язків східних слов'ян з кочовим світом у VI-VII ст. Зібрано та систематизовано дані писемних й археологічних джерел, що свідчать про контакти між даними етнічними спільнотами у різних сферах їх життя. Визначено загальний характер взаємин кочової та землеробської слов'янської людності. Досліджено предмети та набори різних категорій речей, художні мотиви й окремі закриті комплекси зі старожитностей обох груп, простежено поєднання в цих комплексах окремих речей. Вперше запропоновано класифікацію поясних наборів за їх складом. У слов'янських старожитностях виділено комлекс речей і художніх елементів, пов'язаних з впливами кочовиків. Відповідно до аналогій, які мають предмети зі слов'янських комплексів у старожитностях різних степових регіонів, диференційовано кочівницькі культурні впливи. За повідомленнями писемних джерел та археологічними матеріалами визначено контактну зону між слов'янами та кочовими племенами Південно-Східної Європи у VI-VII ст. На підставі аналізу взаєморозташування археологічних пам'яток відтворено умови сусідства кочової та слов'янської людності. Визначено механізми мирного співіснування обох етнічних спільнот, простежено різнорівневі міжетнічні контакти. Висвітлено вплив загальних етно-історичних процесів на характер взаємовідносин кочовиків і слов'ян.

  Скачати повний текст

Поглиблено обгрунтування північнопричорноморського походження шардана "народів моря", завдяки залученню давньоєгипетських джерел (стела Ассуану). Підтверджено участь вихідців з Південно-Східної Європи у навалі "народів моря" за рахунок використання свідчень античних авторів (насамперед Геродота, Тацита, Юстина, Оросія). Обгрунтовано відображення в гіперборейському циклі давньогрецької писемної традиції (гіперборейські дари на острів Делос, фрагменти "Арімаспеї" Арістея Проконнеського) контактів східноєвропейських племен з Егейським світом у ХVІ ст. до н.е. Введено до наукового обігу нововиявлені археологічні матеріали, які стосуються соціально-економічного розвитку місцевого населення, а також його зв'язків зі Середземномор'ям. Визначено особливості зв'язків у економічній сфері, які пов'язані із взаємопроникненням сировини, готових виробів, запозичень технологічного характеру та шляхів сполучення. Відтворено цілісну картину міграційних процесів бронзового віку з Південно-Східної Європи у Східне Середземномор'я.

  Скачати повний текст

Розроблено методику оцінки та добору коней за ведучою селекційною ознакою - спортивною роботоздатністю (СР). Визначено фактори, які зумовлюють метод тренінгу, вік і стать тварин, а також бажаний тип спортивного коня. Наведено рекомендації з добору коней у виробничий склад і в спорт. З використанням методу обмеженої максимальної правдоподібності проведено оцінку успадковуваності СР, яка склала 0,12. Уперше в Україні застосовано метод BLUP ("модель тварини") для оцінки племінної цінності (ПЦ) коней. Виділено та рекомендовано для племінного використання жеребців української верхової породи, які виявилися кращими за роботоздатністю та типом будови тіла. На підставі оцінок ПЦ тварин розраховано фактичний та очікуваний середньорічний генетичний прогрес СР. Запропоновано схему організації роботи суб'єктів племенної справи в українській верховій породі.

  Скачати повний текст

Вперше проведено найбільш повне узагальнювальне дослідження глиняного посуду та загальних закономірностей розвитку гончарства землеробсько-скотарських племен скіфського часу Дніпровського Лісостепового Лівобережжя. Вперше комплексно вивчено технологічні етапи виготовлення посуду, гончарні знаряддя праці та виробничі споруди. Виділено організаційні форми виробництва глиняного посуду, уточнено його класифікацію за призначенням і морфологічними особливостями, до наукового обігу введно нові археологічні джерела.

  Скачати повний текст

Досліджено витоки й еволюцію ідеології українського державотворення в середньовічну та ранньомодерну добу. Розглянуто розвиток ідеосфери слов'янських племен на території України в ранньому середньовіччі. Розкрито ідейні першочинники державотворення Русі, структуру давньоруської ідеології, актуалізовано питання її ефективності в Галицько-Волинській державі. Розглянуто Литовсько-Руський і Річпосполитий періоди в контексті еволюції ідеології державотворення в Україні. Розкрито вплив зміни юрисдикції Київської митрополії на еволюцію ідеології українського державотворення. Розглянуто проблему мазепинства в контексті еволюції ідеології державотворення в Україні. Висвітлено зміни ідеосфери Гетьманщини під дією ідеології імперського централізму. Розкрито роль малоросійської ідеології, запропоновано авторське бачення витоків комплексу меншовартості.

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано витоки української духовної культури у творчій спадщині М. Брайчевського. Висвітлено основні етапи життя та діяльності ученого з метою визначення пріоритетних напрямів його наукових досліджень. Розглянуто концепцію етногенезу українського народу, розроблену М. Брайчевським, проаналізовано археологічні культури, зокрема черняхівську, та писемні пам'ятки. Доведено, що метод фіксації поступової зміни культур у часі на конкретній території дозволяє реконструювати процес еволюції культурних типів у даному регіоні, ствердити або заперечити безперевність і спадковість культурного розвитку. Досліджено процеси становлення й утвердження християнства, появу перших зразків світської художньої літератури у творчій спадщині науковця. Вивчено документи особового архівного фонду ученого, що стосуються його культурознавчої діяльності. З'ясовано, що у наукових працях М. Брайчевський вживав такі терміни: "український" - у дослідженнях ранньої та сердньовічної історії України, "українські племена", "українська державність" - у контексті Антського царства, "Україна - Русь" стосовно X - XI ст., "українське королівство", "друге українське королівство" - під час вивчення історії України XIII ст.

  Скачати повний текст

На підставі результатів вивчення наративних, епіграфічних, нумізматичних, антропологічних та археологічних джерел реконструйовано етнічну історію Криму в I тисячолітті до н. е. - першій половині I тисячоліття н. е. Досліджено етнічну історію таврів протягом усього часу її існування - від початку формування етносу до його асиміляції пізніми скіфами. Вивчено етнічну історію скіфів, сарматів, германців, аланів з того часу, коли ці народи мігрували до Кримського півострова. Вивчено етнічні процеси, що відбувалися внаслідок контактів зазначених народів між собою, а також з античними греками. Обговорено проблеми щодо етнічної належності кизил-кобинської культури, а також причини формування різних варіантів культури кочових скіфів. Розглянуто питання щодо спадкоємності пізньоскіфської культури від ранньоскіфської, а також часу з'явлення в Криму сарматів і проникнення до Криму алан і племен, які входили до готського племінного союзу.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення значного масиву ліпної кераміки, із залученням усіх виданих, а також ще неопублікованих знахідок, висвітлюються етнокультурні процеси, що відбувалися у Північно-Західному, Центральному та Південно-Західному Криму протягом ІІІ ст. до н.е. - IV ст. н.е. Порівняльно-типологічний аналіз та культурно-хронологічна систематизація комплексу ліпної кераміки Криму показують, що він складається з однієї етнічно нейтральної групи та 15 різнорідних за походженням груп, які співвідносяться з тими чи іншими етнічними компонентами, що входили до складу мешканців півострова. Встановлено, що в Криму в різні часи жили скіфи, таври, сармати, меоти, носії зарубинецької культури, фракійці, германці та алани, а також населення, що з'явилось внаслідок міксації цих народів. В межах окремих хронологічних періодів простежено зміни в етнічному складі Криму, визначено час, динаміку та шляхи проникнення різних племен, а також характер взаємовідносин мігрантів з місцевим населенням.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження жрецької організації стародавніх кельтів як органічної складової частини соціальної структури кельтських племен Галлії та Британських островів на межі нової ери. Досліджено еволюцію жрецької організації протягом вказаного хронологічного періоду, визначено місце та соціальні функції інституту жрецтва у суспільстві стародавніх кельтів. Зазначено, що виникнення жрецької організації зумовлено необхідністю посилення управлінської та регулятивної функцій у суспільному житті. Визначено типологічну спорідненість жрецької організації кельтів з аналогічними структурами інших індоєвропейських народів. З'ясовано роль кельтського жрецтва в організації виробничої діяльності, висвітлено деякі аспекти її релігійно-ідеологічних принципів функціонування. Спростовано традиційний погляд на жрецьку організацію кельтів як на цілісну надплемінну корпорацію з єдиним механізмом прийняття політичних рішень.

  Скачати повний текст

Оцінено перспективи золотоносності осадових комплексів України та висвітлено типоморфні ознаки самородного золота, що в них міститься. З'ясовано часовий, просторовий, літофаціальний і фаціальний розподіл, літологічні особливості золотовмісних комплексів, особливості міграції та концентрації золота в процесах гіпергенезу та седиментогенезу. Визначено найбільш перспективні формаційні комплекси. Виділено генетичні типи золотоносності. Розроблено пошукові критерії, досліджено історичні передумови пошуку родовищ золота в осадових комплексах України та показано, що племена, народи, які населяли цю територію, знали, видобували та обробляли золото. Виділено синседиментаційний та аседиментаційний типи золотого рудогенезу в осадових комплексах та обгрунтовано провідну роль літолоогічного фактора, органічної речовини, положення та стабільності дзеркала грунтових вод у процесах рудогенезу. Висвітлено особливості гранулометрії, морфології, мікроморфології поверхні, хімічного складу самородного золота з різновікових і різногенетичних осадових утворень України. Виявлено нові та незвичайні за цими показниками виділення золота, розглянуто ймовірні умови їх утворення. Уперше напрацьовано гранулометричну та морфогенетичну класифікацію золота з осадових утворень України. Досліджено процес трансформації морфології та хімічного складу золота в процесах седиментогенезу та з'ясовано чинники, що спричинили перетворення золота. Показано фундаментальне та практичне значення цих досліджень для розв'язання вузлових проблем геології розсипів. Виявлено та досліджено особливий підклас алювіальних розсипів золота, що сформувався за умов порушеного процесу розділення кластогенного матеріалу за гідравлічною крупністю та з'ясовано фактори, що спричинили цей процес, мобільність золота, форму та умови локалізації його концентрацій.

  Скачати повний текст

Джерельною основою дослідження є свідчення античних авторів, епіграфіка, зображення римської скульптури (колона та трофей Трояна), нумізматичні та речові матеріали, а також військово-оборонні пам'ятки. Розглянуто історичну ситуацію в Карпато-Дунайському ареалі та викладено у хронологічній послідовності події протистояння даків і римлян, кельтських племен бойїв і таврисків, населенням міст - полісів Західного та Північно-Західного Понту, сарматських племінних об'єднань язигів і роксолан. На підставі аналізу речей озброєння встановлено особливість екіпірування й складу дакійського війська. За результатами дослідження реконструйовано зразки військового зодчества. Розглянуто місцеві традиції зброярства, військового будівництва й виділення елементів, запозичених під час контактів з кельтами, греками, римлянами та сарматами. З метою з'ясування місця дакійського війська серед озброєних формувань варварського й античного світу проаналізовано здобутки військового навчання римлян, сарматів і германців. Зроблено висновок, що військова справа даків відповідала рівню своєї епохи, а дакійське військо може бути віднесеним до найбільш боєздатних формувань варварського світу.

  Скачати повний текст

З використанням результатів дослідження 7624 поховань розроблено концепцію походженння, розвитку та зникнення культур зрубної спільності, (XVII - XII ст. до н. е.). На підставі наявних даних про поховальні ритуали в ареалі зрубної спільності виділено дві археологічні культури - покровську зрубну та бережнівсько-маївську зрубну. Генезу культур зрубної спільності розглянуто в контексті пом'яток передзрубного обрію, пов'язаних своїм походженням з Південноуральським осередком культурогенези. Обгрунтовано дві лінії розвитку культур зрубної спільності та двохетапну періодизацію кожної з них. Порушено питання етнічної належності та позначено історичні долі носіїв культур зрубної спільності, ймовірні напрямки та шляхи міграції цих праіранських племен, їх роль у формуванні культур іраномовних кіммерійців, скіфів, савроматів.

  Скачати повний текст

Уточнено час появи сарматів на землях західніше Дніпра та розкрито головні причини переходу їх у даний регіон. Простежено динаміку проникнення цих кочовиків на дану територію та її заселення ними. Визначено етапи "сарматизації" регіону взагалі та окремих його районів зокрема. Виявлено конкретні сарматські племена або племінні об'єднання, що мешкали на зазначених землях та установлено основні території, з яких мали місце їх міграції в Карпато-Дніпровський регіон. Охарактеризовано взаємовідносини кочовиків з осілими варварськими племенами даного регіону та населенням античних полісів західного та Північно-Західного Понту. На підставі всебічного та комплексного вивчення свідоцтв античної письмової традиції, даних археології, епіграфики та нумізматики вперше створено цілісну концепцію щодо історії цих номадів в ІІІ ст. до н.е. - IV ст. н.е., тобто на протязі майже 700 років.

  Скачати повний текст

Кераміка є найбільш масовою та інформативною категорією знахідок трипільської культури. Класифікація посуду пам'яток Буго-Дніпровського регіону дозволила виділити комплекси із специфічними рисами. На їх основі визначені локально-хронологічні групи і встановлені між ними територіальні, хронологічні, генетичні співвідношення. Періодизація пам'яток регіону включена до загальної періодизаційної схеми культурно-історичної спільності Аріушд-Кукутень-Трипілля. Розглянуті деякі питання розвитку культури - розселення племен "західної" генетичної лінії у Буго-Дніпровському межиріччі, їх місце і зв'язки з трипільськими племенами та контакти з іншоетнічним населенням.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено культуру та історію кімерійців, що проживали на території Північного Причорномор'я - у степах між Дунаєм і Доном. Систематизовано всі археологічні джерела, відкриті за останні 100 років, визначено вік більшості кімерійських пам'яток. Виділено три періоди кімерійської історії (перша половина IX ст. до н.е., середина IX - перша половина VIII та середина VIII - початок VII ст. до н.е.). Обгрунтовано гіпотезу про соціальну структуру кімерійського суспільства як об'єднання двох ендогамних племен з військовими вождями, релігійною та племінною верхівкою. Господарство кімерійців охарактеризовано як кочове скотарство з зимівниками на березі моря та літівниками на півночі степу. Доведено, що кімерійська культура сформувалась на базі традицій білозерського та постзрубного населення між Дніпром і Передкавказзям на початку IX ст. до н.е. Проаналізовано взаємовідносини кімерійців з населенням Українського лісостепу та Центральної Європи. Особливу увагу приділено вивченню кімерійських походів у країни Давнього Сходу. Здійснено реконструкцію подій кімерійської історії від початку IX ст. до н.е. до VII ст. до н.е.

  Скачати повний текст

Розглянуто давнє уявлення про етнічність племені і пов'язаний з ним місцинно-територіальний характер його укладу, відображення цього в етногенезі українців і можливості застосування у локалізації. З'ясовано розселення племен на території України у давній писемній історії. Виділено й уточнено територіальний контекст давньої обрядовості. Шляхом аналізу мікролокальності племені (поширення господарсько-територіальних підтипів) розкрито механізм формування великого етносу. Запропоновано локалізацію початку етногенезу на підставі прояву територіального чинника.

  Скачати повний текст

Проведено систематизацію пам'яток матеріальної культури кочового населення Північного Причорномор'я VI - початку VIII ст. Проаналізовано всі типи комплексів та категорій знахідок. Окреслено етнокультурну специфіку пам'яток виділених хронологічних етапів, відзначено періоди зміни населення. Визначено витоки культури кожної з розглянутих груп населення, показано їх зв'язки з історичними племінними утвореннями. Переглянуто уявлення про рівномірність заселення кочовиками степового Північного Причорномор'я у ранньосередньовічний час, аргументовано зв'язок невеликої кількості пам'яток VI - першої половини VII ст. з палеокліматичною ситуацією. У контексті поглядів В.А.Грінченка, М.І.Артамонова та О.І.Айбабіна проведено виділення перещепінської культури, обгрунтовано її співвіднесення з культурою раннього Хозарського каганату та відмінності від салтівської культури. Розглянуто питання організації влади Тюркського каганату у Східній Європі, обставини утворення Хозарського каганату, переглянуто традиційні уявлення про історичну роль булгарських племен.

  Скачати повний текст

Встановлено, що населення степових районів на сході перебувало під відчутним впливом племен Кавказу, а на заході - фракійців з Прутсько-Дністровського межиріччя. Завдяки контактам з фракійцями, розвиток населення регіону з кінця XVI ст. до н.е. був зорієнтований на землеробсько-скотарське господарство, розвитку якого сприяли кліматичні умови. Ускладнювалась структура поселень, використовувалися нові архітектурні форми в будівництві. Визначено специфіку напрямів розвитку господарства мешканців у період переходу від пізньої бронзи до раннього залізного віку. Показано зміни в релігійно-ідеологічних уявленнях жителів Степового Побужжя в контексті етнографічних паралелей. Зроблено спробу виділення нових, специфічних структур у ритуально-культових комплексах ХІІ - Х ст. до н.е. Встановлено загальноєвропейський характер процесів, що відбувалися на території степової України в ХVІ - Х ст. до н.е.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне дослідження поховальних пам'яток осілої та кочової людності Нижнього Подніпров'я другої половини XIII - першої половини XV ст. Визначено характер і ступінь впливу прийшлих племен на поховальний обряд місцевого населення. Здійснено повну культурно-хронологічну атрибуцію поховальних комплексів зазначеного регіону. З'ясовано, що населення не лише пережило монгольську навалу, але й за часів Золотої Орди відбулась нова міграція кочової та осілої людності в Нижнє Подніпров'я з інших регіонів Улусу Джучі, що суттєво ускладнило культурно-історичну ситуацію. Встановлено, що поряд з пам'ятками, що виникли за часів Київської Русі та продовжували попередню тенденцію розвитку, з'являються нові, що мали змішані та "східні" риси. Виявлено, що поява пам'яток часів Київської Русі пов'язана з переміщенням в регіон нового християнського населення - північнокавказьких алан з територій історичної Аланії та Кримського півострова. Встановлено, пам'ятки з вираженим "поволзьким відтінком" з'являються у Нижньому Подніпров'ї разом з частиною осілої та кочової людності, що поселилась на даній території під час епідемії чуми 1346 - 1353 рр. та у 1361/2 - 1380 рр. - період знаходження у даному регіоні адміністративно-політичного центру Мамаєвої орди.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості, характер і зміст прикордонної політики із використанням збройних сил Риму у Центрально-Східній Європі в І - ІІІ ст. н.е. Охарактеризовано основні етапи розбудови східноєвропейських лімесів та їх роль у багатофункціональній системі відносин Риму з варварськими племенами. Розкрито роль і характер намісництва та військових з'єднань у проведенні лімесної оборони й організації функціонування приєднаних територій. З'ясовано вплив різноманітних факторів, які сприяли романізації провінцій та населення в прикордонній смузі. Вивчено процес еволюції військової політики, яка проводилась в районах Карпато-Дунайських земель. Досліджено причини та характер змін прикордонної та військової політики Риму у середині ІІ - ІІІ ст. н.е.

  Скачати повний текст