Досліджено комплекс теоретичних і практичних проблем щодо використання комп'ютерних технологій для фіксації криміналістично значимої інформації у процесі розслідування, розглянутий як інформаційний, і метою якого є створення об'єктивної інформаційної моделі події злочину, що мав місце в минулому. У даному разі важливо, у якій формі та яким методом зафіксовано інформацію. Досліджено специфічні питання, що виникають у разі використання науково-технічних засобів (НТЗ) для фіксації криміналістично значимої інформації, обгрунтовано допустимість і доцільність використання у цій діяльності комп'ютерних технологій. Результатом дослідження є методики фіксації інформації з їх використанням. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін до норм КПК стосовно використання НТЗ у процесі розслідування. Розглянуто питання забезпечення співробітників, які здійснюють фіксацію, необхідним комплектом НТЗ для фіксації криміналістично значимої інформації за польових умов.

  Скачати повний текст

Досліджено комплекс теоретичних і прикладних питань виникнення, розвитку та реалізації кримінально-процесуальних відносин на початковому етапі досудового провадження. Розкрито зміст, об'єкт, коло суб'єктів кримінально-процесуальних відносин на початковому етапі досудового провадження та юридичні факти, що викликають їх появу, проаналізовано місце процесуальних відносин у механізмі правового регулювання. З'ясовано співвідношення кримінально-процесуальних відносин з іншими видами правових відносин (кримінально-правовими, адміністративно-процесуальними, прокурорсько-наглядовими). З урахуванням сучасних поглядів і теоретичних концепцій кримінально-процесуального права, положень Конституції України, чинного законодавства, окремих положень відомчих нормативних актів розглянуто специфіку кримінально-процесуальних відносин на початковому етапі досудового провадження та запропоновано шляхи удосконалення зазначеного виду правових відносин. Досліджено процесуальні й організаційні форми взаємодії державно-владних суб'єктів, які ведуть кримінальний процес. Сформульовано й аргументовано пропозиції та рекомендації щодо внесення змін і доповнень до чинного та проекту нового КПК України.

  Скачати повний текст

Визначено сукупність найбільш значущих теоретичних положень, що стосуються поняття протоколів слідчих і судових дій та інших документів як джерел доказів, розроблено практичні рекомендації щодо його вдосконалення. Розглянуто особливості формування, перевірки й оцінки протоколів та інших документів як доказів у кримінальному процесі в світлі проектів КПК України, країн СНД, які містять низку нових, принципових положень, а також міжнародно-правових документів у галузі доказового права. Досліджено специфіку збирання доказів на різних стадіях кримінального судочинства, зокрема, документів, умови визнання їх допустимими доказами та особливості використання у кримінально-процесуальному доказуванні окремих видів документів. Сформульовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення кримінально-процесуального законодавства, що регулює поняття протоколів слідчих і судових дій та інших документів як джерел доказів і висвітлено особливості використання їх у доказуванні.

  Скачати повний текст

Висвітлено актуальні проблеми процесуальної діяльності з визначення предмета доказування в кримінальних справах про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, а також з встановлення його структурних елементів. Досліджено юридичні питання щодо сутності, змісту, структури та значення предмета доказування для розслідування справ про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів. Розглянуто механізм взаємодії матеріального та процесуального права в регламентації всіх структурних елементів предмета доказування у справах про ухилення від сплати податків, а також особливості предмета доказування в стадії порушення кримінальної справи про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів. Наведено пропозиції щодо вдосконалення правозастосовної діяльності та кримінально-процесуального законодавства України з приводу введення в КПК поняття "предмет доказування" і застосування його структурних елементів у ході розслідування кримінальних справ, зокрема, справ про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано роль слідчого для оцінки доказів у кримінальній справі. Обгрунтовано точку зору, що процесуальні рішення слідчого це форма реалізації внутрішнього переконання. Розглянуто роль внутрішнього переконання та процесуальної самостійності у разі прийняття найважливіших рішень, у ході порушення кримінальної справи, затримання підозрюваного, обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, пред'явлення обвинувачення, складання обвинувального висновку та закриття кримінальної справи. Розроблено шляхи подолання перешкод, що негативно впливають на процес формування переконання слідчого. Доведено необхідність підпорядкування слідчого апарату органів внутрішніх справ безпосередьо Головному слідчому управлінню МВС України. Внесено пропозиції до чинного КПК та проекту нового КПК України щодо підвищення ролі органів досудового слідства, зміцнення процесуальної самостійності слідчого.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні засади та практику розслідування вбивств на замовлення в Україні та за її межами. З'ясовано суть, правову природу, визначено криміналістичну характеристику цього злочину. Розроблено основні напрямки його розслідування на початковому етапі. Надано практичні рекомендації щодо поновлення системи криміналістичних обліків та реорганізації слідчо-оперативних груп з розслідування умисних убивств. Запропоновано розглядати цей злочин за двома видами: вбиство за наймом та за дорученням, а класифікацію замовників за трьома видами: замовник-ініціатор, замовник-організатор і замовник-підбурювач. Визначено безпеку свідків та потерпілих як важливий гарант розслідування вбивства на замовлення та сформульовано пропозиції до чинного КПК України про посилення безпеки зазначених осіб. Розглянуто питання щодо вдосконалення взаємодії слідчих і органів дізнання, визначено коло основних експертиз та заходів профілактики вбивств на замовлення.

  Скачати повний текст

Досліджено юридичні питання щодо поняття та особливостей насильства, що застосовуються до неповнолітніх. Розглянуто загальні та спеціальні чинники, що детермінують насильницьку злочинність, а також проблеми запобігання нисильницьким злочинам щодо неповнолітніх і шляхи їх вирішення. Наведено рекомендації щодо вдосконалення правозастосовної діяльності, а також - законодавцю щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства України з приводу закріплення в КПК процесуальних гарантій захисту прав та законних інтересів неповнолітніх потерпілих від злочинів взагалі та насильницьких зокрема, а також кримінального законодавства України з приводу єдиного тлумачення поняття "неповнолітній".

  Скачати повний текст

Розкрито суть, правову природу та зміст державно-правового, процесуального, кримінально-процесуального примусу. З'ясовано співвідношення процесуальної відповідальності, процесуальних санкцій та заходів процесуального примусу в межах кримінально-процесуального. Проаналізовано роль заходів процесуального примусу, пов'язаних з ізоляцією особи в механізмі забезпечення досягнення завдань кримінального судочинства. З урахуванням сучасних поглядів і теоретичних концепцій кримінально-процесуального права, положень Конституції України, чинного законодавства, окремих положень відомих нормативних актів розглянуто специфіку застосування заходів процесуального примусу, пов'язаних з ізоляцією особи, запропоновано шляхи удосконалення законодавчого регулювання підстав, умов і порядку їх застосування. Сформульовано й аргументовано пропозиції стосовно внесення змін і доповнень до чинного КПК України.

  Скачати повний текст

Визначено, що імунітетом у кримінальному судочинстві є сукупніть виняткових правових норм, частина яких належить до міжнародного публічного та національного конституційного права, законодавства про судоустрій, а також до кримінально-процесуального права. Обгрунтовано необхідність узагальнення правових норм про імунітет, що містяться у різних нормативно-правових актах, виходячи з найголовнішого значення норм Конституції України та потреби гармонізації норм національного законодавства з міжнародно-правовими договорами. Розвинуто положення, що імунітет певних посадових осіб у сфері кримінального процесу визначається Конституцією України, яка є законом прямої дії. Зазначено, що недоторканість Президента України, народних депутатів України, суддів покликана забезпечити правомірність притягнення їх до кримінальної відповідальності та застосування заходів кримінально-процесуального примусу. Внесено пропозиції щодо подальшого розвитку законодавства про імунітет Президента України, доведено необхідність вилучення з числа гарантій недоторканості народних депутатів України надання згоди Верховною Радою України на притягнення до кримінальної відповідальності, усунення інших існуючих обмежень стосовно проведення слідчих дій відносно цих осіб, обгрунтовано потребу в обмеженні імунітету лише гарантіями за умов застосування заходів процесуального примусу. Сформульовано пропозиції щодо необхідності розглядати імунітет свідків у контексті конституційного права особи давати (чи відмовити давати) показання стосовно власної поведінки виключно з власної волі. Наведено аргументи стосовно подальшого вдосконалення кримінально-процесуальних норм, згідно з якими забезпечується реалізація конституційного права особи відмовитись давати будь-які показання щодо своїх близьких родичів та членів сім'ї. На підставі аналізу законодавства доведено, що вирішення питань захисту таємниці довірених відомостей, які складають таємницю особистого життя громадянина, потребує чіткого та однозначного нормативного закріплення в КПК України кола суб'єктів, на яких поширюється обов'язок зберігати такі відомості, а також визначено правову природу таких відомостей.

  Скачати повний текст

Надано визначення загального поняття протоколів процесуальних дій та слідчих дій в кримінально-процесуальному законодавстві України. Обгрунтовано потребу уточнення багатьох процесуальних правил складання різних протоколів слідчих дій залежно від особливостей сприйняття та відображення даних різними суб'єктами протоколювання. Обгрунтовано необхідність установлення правил, які регламентуватимуть порядок нової слідчої дії - розкриття з дозволу суду ощадного вкладу чи банківського рахунку за постановою слідчого (органу дізнання), про що повинен складатися відповідний протокол у трьох примірниках. Визначено особливості перевірки й оцінки протоколів різних видів вербальних і невербальних слідчих дій. Сфомульовано вимоги до "сторонньої особи", яку запрошують для засвідчення неможливості учасника слідчої дії підписати протокол і внесено пропозиції щодо доповнення ч. 4 ст. 85 КПК України в частині засвідчення факту відмови суб'єкта процесу підписати протокол. Надано пропозицію включити комп'ютерні засоби до переліку процесуальних джерел доказів. Обгрунтовано висновок щодо міжгалузевої правової природи поняття псевдоніма, що фіксується у протоколах слідчих дій та оперативно-розшукових заходів з метою удосконалення чинного законодавства й практики його застосування. Надано пропозицію щодо закріплення в законі правила про фіксацію уступної (анкетної) частини протоколів на окремому аркуші для уможливлення її зручної заміни у разі необхідності.

  Скачати повний текст

Вивчено сучасний стан взаємодії слідчого з органом дізнання, її межі, правову процедуру та значення для прийняття юридичних рішень. Досліджено організаційно-правові та психологічні умови та чинники, що впливають на зазначену взаємодію. Створено теоретико-правову основу взаємодії, наведено рекомендації щодо змін і доповнень до чинного кримінально-процесуального законодавства та проекту нового КПК України. Розроблено та апробовано процедуру експериментального виявлення та коригування конфліктної установки у взаємодіючих суб'єктів. Визначено професійно-психологічні властивості, необхідні для ефективної взаємодії. Наведено пропозиції щодо вдосконалення організації та проведення професійної психологічної підготовки слідчого та органу дізнання до взаємодії.

  Скачати повний текст

Розкрито суть і правову природу процесуальної профілактичної діяльності слідчого. Визначено її особливості на досудових стадіях кримінального процесу та запропоновано критерії оцінки ефективності цієї діяльності. На підставі норм чинного законодавства та проекту КПК України досліджено межі виявлення обставин, які сприяли вчиненню злочинів, що входять до предмету доказування. Охарактеризовано структуру та зміст подання про усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів. Обгрунтовано шляхи подолання перешкод, що негативно впливають на процес формування у слідчого внутрішнього переконання у процесі складання подання про усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів. З'ясовано систему процесуального контролю за здійсненням профілактичних заходів, зумовлених кримінально-процесуальними відносинами у зв'язку з поданням слідчого. Наведено пропозиції до чинного Кримінально-процесуального кодексу та проекту нового КПК України щодо процесуальної діяльності слідчого щодо попередження злочинів.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості провадження у кримінальних справах, пов'язані з використанням процесуальних механізмів міжнародного співробітництва у сфері кримінального судочинства. З'ясовано зміст, характер і види міжнародної правової допомоги у кримінальних справах, а також її співвідношення з міжнародним співробітництвом у боротьбі зі злочинністю. Значну увагу приділено дослідженню порядку проведення процесуальних дій, перейняття кримінального переслідування, видачі осіб, визначення та виконання судових рішень у кримінальних справах згідно з чинним законодавстом і проектом КПК України. Обгрунтовано умови та підстави підготовки міжнародних клопотань залежно від використання конкретної форми міжнародного співробітництва у кримінальних справах. На підставі аналізу вітчизняного чинного законодавства встановлено необхідність удосконалення системи процесуальних гарантій прав окремих суб'єктів кримінального процесу та сформульовано відповідні пропозиції до проекту КПК України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні та практичні проблеми правового регулювання статусу обізнаних осіб у кримінальному судочинстві та їх правовідносин з дізнавачем і слідчим. Уточнено визначення поняття обізнаних осіб, наведено класифікацію їх типів у кримінальному судочинстві. Обгрунтовано тезу про допоміжну функцію (сприяння органам дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду у встановленні обставин справи) обізнаних осіб у кримінальному процесі. Визначено структуру та запропоновано нормативну модель кримінально-процесуального статусу обізнаних осіб (експерта, спеціаліста), який включає: процесуальні права та їх гарантії, процесуальні обов'язки та ретроспективну відповідальність за їх невиконання. Досліджено правовідносини дізнавача та слідчого з обізнаними особами під час перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини та події, а також у процесі досудового розслідування. Наведено пропозиції щодо удосконалення КПК та інших нормативно-правових актів України, спрямованих на підвищення ефективності взаємодії дізнавача та слідчого з обізнаними особами.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні засади методу нелінійної подвійної поляризації для визначення струму корозії та коефіцієнтів Тафеля за умов дифузійного контролю та пасивації, який дозволяє одержати аналітичні формули розрахунку струму корозії та коефіцієнта Тафеля на підставі вимірів поляризаційних струмів двохелектродної комірки. Виведено формули мінімальної та максимальної методологічних відносних похибок вимірювання швидкості корозії (ШК) за методом нелінійної подвійної поляризації (НПП), проаналізовано похибки метода залежно від діапазону вимірювання. Створено спосіб визначення кінетичних параметрів корозії (КПК) за запропонованим методом НПП у малопровідних середовищах з урахуванням опору корозійного розчину у гальванодинамічному режимі двохелектродних вимірів поляризаційних даних. Установлено, що йодат калію у діапазоні концентрацій 0,5 - 2,0 г/л виявляє пасивуючу дію на маловуглецеву сталь у модельній воді середньої та низької провідності, яка посилюється у суміші з уротропіном.

  Скачати повний текст

Досліджено тенденції розвитку національного кримінально-процесуального законодавства на підставі європейських стандартів кримінально-процесуальної діяльності та Конституції України та на цій підставі обгрунтовано висновок, що в Україні формується публічно-змагальне кримінальне судочинство. З'ясовано співвідношення вимог публічності (імперативності) й диспозитивності у системі нормативного регулювання кримінально-процесуальної діяльності та відзначено, що імперативні вимоги не можуть тлумачитися як безправне підпорядкування підозрюваного, обвинуваченого, підсудного органам дізнання, досудового слідства та суду. Розроблено засади кримінально-процесуальних механізмів, які найбільшою мірою забезпечують захист законних прав та інтересів учасників кримінально-процесуальної діяльності, доступність і дієвість судового контролю за діяльністю органів дізнання й досудового слідства. Здійснено аналіз кримінально-процесуального законодавства України на всіх етапах її історії та виявлено закономірність, суть якої полягає у тому, що тільки правові інститути, яким притаманна публічно-змагальна форма кримінального процесу, спроможні реально забезпечити захист прав і законних інтересів людини та громадянина. Сформульовано нормативне положення про розширення змагальних засад на досудовому слідстві. Визначено правову суть функцій слідчого судді, коло його прав і обов'язків. Розкрито процесуальну суть поняття "доступ до правосуддя" як одну з умов розвитку змагальної форми кримінального судочинства. Обгрунтовано висновок про загальну потребу нормативного закріплення форми правосуддя - відновлювального правосуддя. Розроблено систему змін і доповнень до чинного та до проекту КПК, які найбільшою мірою забезпечують розвиток процесуальних форм, іманентних публічно-змагальному процесу, зокрема меж допустимості "повороту до гіршого" на різних стадіях провадження у кримінальній справі.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичні та практичні питання, пов'язані з особливостями проведення розслідування злочинів слідчими та слідчо-оперативними групами та з міжвідомчим складом учасників. Розкрито суть процесу групового розслідування та визначено зміст понять слідчої та слідчо-оперативної групи. Проаналізовано підстави їх утворення та діяльності, а також особливості розподілу функціональних обов'язків між учасниками. Визначено процесуальне положення керівника слідчої (слідчо-оперативної) групи. Обгрунтовано необхідність урахування організаційно-правових закономірностей розслідування слідчою та слідчо-оперативною групою та внесення відповідних змін до КПК України. Наголошено на провідній ролі здійснення судового контролю та прокурорського нагляду під час розслідування злочинів слідчою або слідчо-оперативною групою з урахуванням специфіки групової діяльності.

  Скачати повний текст

Висвітлено зміст поняття та юридичну сутність інтересів у кримінальному процесі, класифіковано їх види та визначено особливості прояву на досудових і судових стадіях судочинства. Узагальнено теоретичні положення щодо співвідношення суспільних та особистих інтересів у кримінальному процесі. Обгрунтовано шляхи вирішення спірних питань, які виникають внаслідок конфлікту між даними видами інтересів. Внесено пропозиції до чинного Кримінально-процесуального кодексу та проекту нового КПК України щодо усунення протиріч між суспільними та особистими інтересами у кримінальному судочинстві, наведено рекомендації щодо удосконалення законодавчого врегулювання їх взаємодії.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальні правові, теоретичні та практичні питання організації та проведення дізнання органами прикордонної служби. Розкрито сутність дізнання у кримінальному процесі України, виявлено перспективи його розвитку. Розглянуто існуючі види та зміст кримінально-процесуальної діяльності Державної прикордонної служби України. Проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку кримінально-процесуального вітчизняного законодавства, що регламентує правовий статус суб'єктів кримінального процесу, які реалізують повноваження органу дізнання. Досліджено особливості взаємодії прикордонної служби з іншими правоохоронними структурами (органами дізнання, слідчим, прокурором, судовими організаціями) у сфері кримінально-процесуальних правовідносин. Проаналізовано теоретичні положення щодо інституту порушення кримінальних справ, провадження та закінчення дізнання у кримінальному процесі України й особливості реалізації повноважень органів прикордонної служби на досудових стадіях кримінального процесу. Встановлено взаємозв'язок процесуальних і непроцесуальних форм діяльності органів Державної прикордонної служби України під час виконання завдань кримінального судочинства. Визначено процесуальні умови використання оперативно-розшукових та інших даних у розслідуванні злочинів, пов'язаних з порушенням державного кордону України. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства та розробки проекту КПК України (реєстр N 3456-1), спрямовані на поліпшення ефективності кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання та здійснення даного процесу Державною прикордонною службою.

  Скачати повний текст

Досліджено інститут апеляційного оскарження судових рішень у кримінальному процесі України, зокрема, його зародження, історичний розвиток, поняття, основні риси та завдання, об'єкт і предмет, суб'єкти, форму та зміст апеляції, порядок і строки її подання, підстави, умови та порядок відновлення цих строків, процесуальні наслідки подання апеляції. Проаналізовано існуючі теоретичні позиції, пам'ятки українського права з питань оскарження судових рішень до вищих судів, міжнародно-правові акти у галузі прав людини та судочинства, чинне кримінально-процесуальне законодавство України та інших держав, Проект нового Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України, практику та статистику апеляційних судів України з питань апеляційного оскарження судових рішень у кримінальних справах. Наведено пропозиції щодо вдосконалення положень кримінально-процесуального законодавства України, які регламентують апеляційне оскарження судових рішень. В апеляційному порядку запропоновано оскаржувати рішення суду першої інстанції, якими закінчується розгляд справи, крім випадків, виключний перелік яких повинен бути встановлений КПК України. Для судових рішень, якими не закінчується розгляд справи і які винесені як суддею (слідчим суддею) у судовому провадженні, так і суддею (судом) у стадії судового розгляду кримінальної справи, пропонується запровадити окреме оскарження та перегляд. Передбачено можливість подання усної апеляції з занесенням її до протоколу, а також можливість подання спільної апеляції та приєднання повністю або частково до вже поданих апеляцій інших суб'єктів оскарження.

  Скачати повний текст