Скачати повний текст

Розглянуто стійкість видів, показники продуктивності деревостанів і структури фітоценозів. Описано особливості розподілу ефектів деградації у структурі лісової екосистеми залежно від її характеристики, віддаленості від міста та промислової зони, взаємовпливу структурно-функціональних компонентів екосистеми. Узагальнено результати щодо розвитку рослинності регіону залежно від структури й інтенсивності впливу негативних чинників. Виділено просторові зони за ступенем антропогенної порушеності лісових насаджень та розроблено асортимент деревних порід для озеленення та лісовідновлення за умов забруднення атмосфери. Запропоновано напрями та методи удосконалення фітоіндикації аерозабруднення довкілля, підвищення стійкості лісових екосистем і збереження їх біорізноманіття.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше для умов Передкарпаття визначено частку дуба у складі деревостанів 22-х типів лісу 6-ти субформацій дуба звичайного та 8-ми типів лісу у двох субформаціях дуба скельного, які ростуть у суборах, судібровах, дібровах та в інших 52-х типах лісу. Досліджено сучасний стан дубових лісів регіону, наведено оцінку їх генетичних ресурсів, вивчено особливості та запропоновано шляхи оптимізації процесів природного та штучного поновлення на зрубах і під наметом лісу. Виявлено, що мережа генетичних резерватів дубів звичайного та скельного загальною площею 776,7 га є достатньою в усіх лісонасінних районах, окрім Івано-Франківської області. Критичний стан лісівничо-таксаційно-селекційних показників виявлено лише в 10 % ЛГР, а в 10 % він є незадовільним. Науково обгрунтовано шляхи розширення площ дубових лісів. Виявлено, що культивування інтродукованих і місцевих швидкорослих порід (модрин європейської та японської, псевдотсуги тисолистої, ясена звичайного, а також ялини звичайної) є одним з найбільш ефективних шляхів підвищення продуктивності дубових лісів у Передкарпатті. Обгрунтовано доцільність використання дворічних лісових дичок дуба звичайного з-під намету зріджених деревостанів та ефективність люпину багаторічного для догляду за лісовими культурами дуба. Наведено рекомендації щодо удосконалення лісовідновлення в дубових лісах Карпат.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання історії формування, просторово-типологічної структури й організації населення птахів у зв'язку зі складом і віком лісостанів, типами лісорослинних умов, гетерогенністю лісових фітоценозів. Розроблено наукові засади охорони, приваблювання, керування популяціями птахів за умов лісогосподарського виробництва. Виділено три етапи у формуванні лісових орнітологічних комплексів: кінець неогену - початок антропогену, період між раннім і середнім голоценом, період від пізнього голоцену до теперішнього часу. У західному регіоні України виділено 13 лісових орнітологічних комплексів. Зазначено, що видове різноманіття і щільність населення птахів у різні пори року зростають від сланких чагарників субальпійського поясу і смерекових лісів у Карпатах до передгірних, лісостепових дубових лісів і зменшуються - у соснових борах Полісся. Структура орнітологічного комплексу найістотніше відрізняється у протилежних за віком лісостанах (незімкнуті лісові культури - стиглі та перестиглі ліси). На узліссях одноярусних лісів щільність птахів зростає, багатоярусних - зменшується. Просторово-типологічна структура населення птахів рівнинних лісів корелює з типами лісорослинних умов, гірських лісостанів - з висотою над рівнем моря. Встановлено, що з переходом одного трофотопу в інший змінюється структура орнітокомплексу, а у разі зростання вологості грунту істотних змін у ній не відбувається.

  Скачати повний текст

Оцінено параметри вторинного підйому й атмосферного переносу чорнобильських радіонуклідів під час виконання агротехнічних операцій, лугових і лісових пожеж на радіоактивно забруднених територіях з донних відкладів осушених водойм, що зазнали радіоактивного забруднення. Визначено значущість вторинного підйому радіонуклідів у додаткове забруднення територій, дезактивованих населених пунктів і аерального забруднення рослинності. Оцінено параметри радіоактивного аерозолю у зоні забруднення, видів агротехнічних операцій, метеоумов, типу грунту, умов праці. Показано, що незважаючи на значне збільшення концентрації радіонуклідів у повітрі, лугові та лісові пожежі за нормальних метеоумов не призводять до будь-якого значущого перерозподілу радіоактивного забруднення у локальному масштабі, а основний радіологічний ефект пожеж у Чорнобильській зоні зумовлений забрудненням екосистем трансурановими елементами. Експриментально одержано параметри ресуспензії з донних відкладів осушених водойм Чорнобильської зони, необхідні для математичного моделювання атмосферного переносу й оцінювання ризику у разі зниження рівня води у водоймі-охолоджувачі ЧАЕС до природного рівня. Показано, що до цього часу у донних відкладеннях водойми-охолоджувача ЧАЕС основна маса радіонуклідів міститься у матриці паливних частинок, що не зазнали значних змін з моменту аварії на ЧАЕС через нейтральні умови навколишнього середовища.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення та методологічно нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробці наукових основ збалансованого використання лісів Криму на ландшафтно-екологічних засадах з урахуванням зростання рекреаційного попиту й антропогенного навантаження на лісові екосистеми. Одержані результати сприяють вирішенню проблеми збереження лісів Криму та забезпечення переходу лісового господарства на наукові основи їх збалансованого використання. На новому теоретичному рівні з використанням ретроспективного, комплексного та системного аналізу визначено причинно-наслідкові зв'язки сучасного стану лісів регіону за лісотипологічними таксонами, встановлено зниження їх продуктивності й екологічної ролі, погіршення структури, визначено й обгрунтовано вади в оцінці й обліку лісів, у веденні лісового господарства. Розроблено еколого-лісівничий метод проведення лісомеліоративних робіт, типи лісових культур, а також систему заходів агролісомеліорації степової зони Криму. Визначено та систематизовано екологічні функції деревостанів, запропоновано кодування грунтів регіону. Обгрунтовано та запропоновано нові методологічні принципи визначення лісотипологічних рівнів класифікації типів лісів Криму, лісотипологічного районування та сталого управління лісами України.

  Скачати повний текст

Вивчено екологічні особливості динаміки стану лісів Полісся та Лісостепу Київщини. Екосистемно описано причинно-наслідковий алгоритм динаміки стану лісів за їх продуктивністю та біологічною стійкістю залежно від впливу історичних, природних, соціально-економічних і технологічних факторів. Оцінено та класифіковано екологічні причини всихання сосняків різного походження всіх вікових груп. Виявлено синергічний ефект взаємодії несприятливих для лісу екологічних факторів, а саме: антропогенно порушених едафотопів, недотримання лісогосподарських норм догляду за лісом, кліматичних екстремумів, впливу шкідників і хвороб, конкуренції трав'янистої рослинності. Визначено вплив зазначених факторів на природне та штучне відновлення лісів, збереження біорізноманіття. Узагальнено науково-виробничий досвід з лісовідновлення та лісовирощування, розроблено систему шляхів і методів підвищення загальної продуктивності та біологічної стійкості лісів Київщини на засадах сталого лісокористування.

  Скачати повний текст

Розроблено нові екологічні підходи щодо екзогенного застосування лектинів та лектинвмісних екстрактів з метою зменшення ураженості хворобами та підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. Установлено, що хімічно чисті лектини та лектинвмісні екстракти рослинного походження мають широкий спектр біологічної дії. Залежно від концентрації вони пригнічують або стимулюють біотести. Виявлено рослини, які характеризуються наявністю лектинів і комплексу біологічно активних речовин, якими є бузина чорна, обліпиха крушиновидна, нагідки лікарські, цмин пісковий, шавлія лікарська, звіробій звичайний, суниці лісові, парило звичайне. Нативні екстракти рослин здатні інгібувати проростання теліоспор летючої сажки ячменю. За цього активність екстрактів залежить від наявності в них лектинів. Вивчено ефективність лектинвмісних екстрактів для екзогенного застосувння з метою зменшення ураженості ячменю летючою сажкою. Установлено, що за умов передпосівної обробки насіння ячменю рослинними біологічно активними екстрактами обліпихи крушиновидної та нагідок лікарських зменшилась ураженість посівів ячменю летючою сажкою на 53,5 % - 73,3 % та підвищилась продуктивність культури на 2,2 - 4,4 ц/га. Відзначено, що відходи переробки лікарської сировини на фармацевтичних підприємствах містять лектини. Розроблено екологічно безпечні технологічні схеми одержання лектинів і лектинвмісних екстрактів у препаративних формах.

  Скачати повний текст

Вперше виділено чотири висотні лісові пояси у ландшафтах Верхньодністровських Бескидів на основі аналізу ландшафтно-географічних умов формування лісового покривву у пізньому голоцені. Проаналізовано сучасну структуру лісового фонду головних лісокористувачів регіону, обгрунтовано заходи його оптимізації та стан використання лісосировинних ресурсів. У межах виділених висотних лісових поясів і відповідних ландшафтних місцевостей обгрунтовано систему заходів, спрямованих на реконструкцію трансформованих гірських лісів та оптимізацію їх використання. Удосконалено адаптацію методів еколого-географічного дослідження в трансформованих гірських лісах та обгрунтовано еколого-ландшафтні засади оптимізації лісокористування в регіоні.

  Скачати повний текст

Визначені основні напрямки та організаційно-економічні засади екологізації лісовідновлення (лісорозведення). Розроблені методичні положення щодо еколого-економічного регулювання лісовідновлення на основі порівняльної інтегральної рейтингової оцінки лісокультурних (лісовідновлюваних) об'єктів, яка враховує економічно оцінювані соціально-екологічні функції лісових ресурсів та очікувані витрати на створення лісовкритої площі. Уточнені коефіцієнти економічної оцінки соціально-екологічних функцій лісових ресурсів відносно вартості запасу деревини. Розроблені методичні підходи до оцінки економічних збитків від деструктивного стану (загибелі) лісокультурних (лісовідтворюваних) об'єктів з урахуванням екологічного ризику. Обгрунтована необхідність моніторингу лісовідновлення, розроблені основні складові програми його організації та ведення. На прикладі Сумського держлісгоспу здійснено еколого-економічне ранжування ділянок, що підлягають залісенню.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан грунтів староорних земель Чернігівського Полісся та визначено їх вплив на ріст лісових насаджень. Виявлено вплив різних способів обробітку грунту на ріст і розвиток лісових культур на староорних землях. Визначено початкову густоту та схеми змішування таких культур, які дозволяють створити високопродуктивні лісові насадження на землях, виведених з сільськогосподарського використання. Описано особливості процесу природного поновлення лісових насаджень на староорних землях і запропоновано заходи підвищення їх продуктивності.

  Скачати повний текст

Розкрито еколого-фауністичну структуру, проаналізовано просторовий розподіл та лісівниче значення населення кажанів у Західному Поділлі. Досліджено 17 видів у складі фауни рукокрилих в даному регіоні, виділено фактичні знахідки чотирьох видів. Визначено статус видів за відносною чисельністю та шість екологічних груп у складі лісових угруповань кажанів. Вивчено видовий склад пізньолітніх та зимових скупчень рукокрилих. Висвітлено особливості розташування дупел зі сховищами рукокрилих. Визначено середньодобові кількісні та енергетичні показники споживання комах модельними видами кажанів за умов неволі та сезонну динаміку їх змін, проведено екстраполяцію отриманих даних до умов та інтенсивності живлення кажанів у природі. Встановлено обсяги споживання лісовими видами рукокрилих комах-фітофагів, здатних масово розмножуватись та пошкоджувати деревостани за показниками чисельності та щільності населення кажанів у основних стадіях живлення. Доведено, лісові угруповання кажанів є основним чинником біологічного захисту лісів Західного Поділля.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення основних принципів і методів оцінювання стану та збереження об'єктів і територій природно-заповідного фонду (ПЗФ) Південного берега Криму, що зазнають впливу антропогенних, антропогенно-природних і природних негативних чинників. На ландшафтно-екосистемних засадах встановлено просторовий розподіл основних екологічних загроз і ступінь впливу негативних екологічних чинників на структурні компоненти біорізноманіття екомережі. Охарактеризовано причинно-наслідкові зв'язки, удосконалено систему діагностичних показників трансформації структурно-функціональних компонентів лісових екосистем ПЗФ за типами й інтенсивністю впливу негативних екологічних чинників (рекреаційного навантаження, лісових пожеж, забудови, ерозії грунту, буревіїв). З'ясовано, що в антропогенно порушених лісових екосистемах знижується гідрологічна роль рослинності та розвивається площинна й яружна ерозія грунту, прискорюється деградація. Показано, що основною загрозою для об'єктів ПЗФ є надмірне рекреаційне навантаження, що спричиняє ерозію грунту та лісові пожежі.

  Скачати повний текст

Визначено параметри забруднення важкими металами дерново-підзолистих грунтів, описано елементи агроландшафту та закономірності їх міграції в ландшафтній сфері й природних екосистемах з урахуванням впливу полезахисних лісових смуг. Встановлено, що вміст Zn і Cu в грунтах Полісся знаходиться на рівні місцевого геохімічного фону, а вміст Pb, Ni, Co, і Cd перевищує фонові значення. Доведено, що полезахисні лісові смуги в ландшафтах Полісся є потужними природними бар'єрами на шляху територіальної міграції важких металів. Закономірність у розподілі важких металів в облісненому полі полягає в тому, що вони максимально накопичувалися безпосередньо у лісосмузі та зоні 2H від лісосмуги: у разі збільшення відстані від лісосмуги у бік відкритого поля валовий вміст металів зменшується. Досліджено залежність величини вмісту важких металів у дерново-підзолистих грунтах Полісся від фізико-хімічних показників, встановлено пряму пропорціональну залежність їх рухомості від величини вмісту гумусу, pH сольової витяжки, гранулометричного складу. Виявлено, що найвищий відсоток клітковиноруйнувальних організмів спостерігається в грунті з найменшим ступенем забруднення важкими металами, а характер накопичення важких металів рослинами залежить від їх біологічних особливостей. Зазначено, що максимальне накопичення важких металів рослинами виявлено у злакових культур. Визначено, що екологічна ситуація забруднення дерново-підзолистих грунтів ландшафтів важкими металами в чотирьох адміністративних районах небезпечна, а в одному - помірно небезпечна.

  Скачати повний текст

Вперше для умов Лівобережної України висвітлено особливості формування заплавних лісів, показано їх багатогранні еколого-захисні функції; обгрунтовано ідею системного і програмно-цільового лісовирощування насаджень на водозбірній основі; визначено принципи та критерії оптимізації лісистості і структури заплавних ландшафтів. Розроблено моделі формування та вирощування цінних високопродуктивних штучних та природних дубових деревостанів, визначено вік стиглості насаджень переважаючих порід. Вперше складено діагностичні таблиці заплавних типів лісу, запропоновано асортимент деревних та чагарникових порід для штучного лісовідновлення і лісорозведення в заплавах. Розроблено оптимізовані системи рубок головного користування та рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства. Запропоновано нову стратегію лісівничих заходів у заплавах рік з врахуванням оптимізації структури заплавних ландшафтів та водозборів рік.

  Скачати повний текст

Визначено історично сформовані моделі кримінально-правової охорони лісу й обгрунтовано висновок про те, що в історії цівілізації лісові ресурси у багатьох країн світу визначаються майном, така кримінально-правова охорона лісу здійснюється згідно з його майновим статусом, що має свою грошову вартість. Обгрунтовано висновок, що новостворювана в Україні правова система охорони лісу має відповідати головним принципам громадянського суспільства та базуватися на багатоукладності економіки та, зокрема, запровадженні, поряд з державною та колективною, приватної форми власності на лісові ресурси, а також створенні для всіх суб'єктів власності правових противаг проти використання, щодо охорони та відтворення лісів з метою уникнення безконтрольного розпорядження власністю та балансування особистісних, колективних і загальнодержавних мотивацій охорони природи. Концептуальною основою модернізації застарілої моделі кримінально-правової охорони лісу є відхід від властивої етатистській моделі одноярусної управлінської структури, згідно з якою виключні права на власність, створення правових норм і нагляд за дотриманням законодавства фокусуються в одному центрі. Запропоновано диференціацію цих прав між державою, іншими власниками та громадськістю. Науково обгрунтовано соціальну значущість лісу щодо його майного, речового, товарного характеру.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив різних режимів осушення, а також процесів вторинного заболочення земель, на дерева та насадження сосни звичайної різного віку, які ростуть на заболочених землях, що інтенсивно осушувались у 1970-х рр. Установлено, що позитивний вплив регульованого осушення на дерева та насадження сосни звичайної, які ростуть на заболочених землях, зберігається навіть після повторного підняття рівня грунтових вод. Виявлено, що у борах коренезаселеність генетичних горизонтів фізіологічно активним корінням не поступово спадає від гумусового горизонту до материнської породи, а різко зменшується в елювіальному горизонті. У наступному, ілювіальному, вона знову зростає, спадаючи у материнській породі. Це пояснюється значно інтенсивнішим вимиванням хімічних елементів та гумусу за борових умов, яке спричинене надмірною кількістю опадів, характерною для Волинського Полісся, за поєднання зі слабким розвитком надгрунтового трав'яного покриву та малої потужності лісової підстилки за борових умов. Експериментальним шляхом установлено способи та строки введення грунтополіпшуючих кущових порід під намет соснових насаджень Волинського Полісся, а також віковий оптимум деревостанів, під намет яких доцільно вводити ці породи. За результатами дослідження покаано, що на зрубах давністю до року за умов сухих, свіжих і вологих борів, за відсутності задерніння та непорушеної лісової підстилки можна створювати лісові культури без попереднього обробітку грунту садінням сіянців вручну.

  Скачати повний текст

Визначено чинники антропогенізації натуральних та процеси, що призвели до формування антропогенних лісових ландшафтів. Обгрунтовано шість етапів в історії розвитку та функціонування лісових антропогенних ландшафтів Поділля, проаналізовано їх сучасну структуру. Досліджено регіональні особливості лісових антропогенних ландшафтів і проведено їх районування. Спрогнозовано розвиток, визначено основні напрями покращення, раціонального використання й охорони лісових антропогенних ландшафтів Поділля.

  Скачати повний текст

З використанням матеріалів 25-річних спостережень у Канівському природному заповіднику проаналізовано зміни чисельності та складу населення гризунів у відповідь на наслідки господарського використання та техногенне забруднення території. Установлено, що спільною рисою реагування окремих видів на різні форми впливу є зміна типу динаміки на менш стабільний, що відбувається на фоні збільшення чисельності. Показано, що дестабілізація динаміки чисельності виявляється у вигляді розширення діапазону коливань показників, порушення характерної послідовності й тривалості окремих фаз, співвідношення величин приросту та скорочення населення. Зміни статевої та вікової структури населення демонструють наявність спільних рис, властивих окремим видам. Для всіх видів за умов техногенного забруднення характерне зменшення кількості самок. Наслідком господарського використання території є скорочення частки дорослих особин. Показано, що за умов антропогенного впливу відбуваються зміни співвідношення та статусу видів в угрупованні гризунів. На прикладі рудої нориці встановлено механізм дестабілізації динаміки населення, пов'язаний зі зміною репродуктивної стратегії. Визначено, що за даних умов зростання чисельності й дестабілізація її динаміки не обумовлені змінами індивідуальної плодючості, а визначаються лише кількістю самок, залучених до розмноження. Як головну причину зазначених феноменів розглянуто порушення відношень з кормовою базою. Порушення балансу між популяцією і середовищем призводить до знаття обмежувального впливу кормової бази. Спроби відновлення балансу виявляються у вигляді екстенсивного розмноження, що, ймовірно, супроводжується зростанням смертності особин і зниженням життєздатності нащадків.

  Скачати повний текст