Наведено дані про вплив на організм телят чорно-рябої молочної породи віком 2 - 4 місяці антимікробних препаратів й імуномодулятора тканинного походження РБС. Проаналізовано динаміку змін імунофізіологічного статусу телят за впливу антибіотиків залежно від ступеня їх проникнення до клітини. Установлено зміни функціональної активності природної резистентності телят за дії антибіотиків з низьким (пеніциліну, стрептоміцину) та середнім (гентаміцину, енроцину-50, окситетрацикліну) ступенем, що мало прояв у зниженні лізоцимної та бактерицидної активності сироватки крові, змінах фагоцитарної активності нейтрофілів та інтенсивності фагоцитозу. Виявлено зміни показників імунофізіологічного статусу за впливу препарату з високим ступенем проникнення до клітини ("Тілбіан"). Досліджено параметри імунного захисту телят і сумісного застосування антимікробних препаратів та імуномодуляторів тканинного (РБС) і синтетичного ("Левамізол") походження. Виявлено неселективну виражену активацію показників імунітету за дії левамізолу та помірну активацію показників імунного статусу телят препаратом РБС. Установлено можливість корекції імунного захисту телят препаратом тканинного походження РБС за умов застосування антибіотиків, що сприяє стабілізації фізіологічного стану й обмінних процесів організму тварин.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено наукову спадщину українських учених-емігрантів щодо окремих проблем становлення та розвитку історії державності України. Розкрито наукові погляди істориків-емігрантів щодо українського минулого, як складової та невід'ємної частини української історіографії. Особливу увагу приділено таким періодам української історії, як Київська Русь, Галицько-Волинська держава, Литовсько-Руське князівство, Козацько-гетьманська держава й Українська революція 1917 - 1921 рр. Визначено роль українських наукових емігрантських установ і товариств у справі організації дослідницької праці в галузі історії України.

  Скачати повний текст

Здійснено агробіологічне та технологічне вивчення нових сортів винограду, а саме, "Перлинка", "Святковий Магарача", "Ай-Петрі" і "Кафа" у західній передгірно-приморській зоні виноградарства Криму з метою виділення найперспективніших сортів для вирощування за даних умов. Установлено їх високу продуктивність і врожайність у даній зоні. За силою росту нові сорти визначено як сильнорослі з високим ступенем визрівання однолітних пагонів. З'ясовано, що сорти "Святковий Магарача" і "Кафа" виявляють підвищену стійкість до розповсюджених хвороб мілдьї, оїдіуму, сірої гнилі. Визначено високу кількість біологічно-активних речовин у свіжих ягодах всіх нових сортів винограду, з яких виготовляють високоякісні столові, а за наявності відповідних кондицій урожаю - міцні та десертні вина. Виявлено, що рентабельність вирощування сортів "Перлинка", "Святковий Магарача" і "Кафа" удвічі перевищує у даній зоні сорти "Аліготе ", "Первісток Магарача", "Каберне-Совіньон" і "Антей магарачський".

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі на основі аналізу результатів власних досліджень висвітлено особливості росту, розвитку та адаптивний потенціал рослин винограду технічних (‘Ароматний', ‘Іллічівський ранній', ‘Мускат одеський', ‘Шкода', ‘Ярило') і столових сортів (‘Загадка', ‘Кардишах таїровський', ‘Кишмиш таїровський', ‘Комета', ‘Персей'), вирощуваних у ґрунтовокліматичних умовах Київщини. Наведено порівняльну характеристику сортів щодо особливостей росту і розвитку рослин, формування та ефективності роботи їхнього фотосинтетичного апарату, рівня стійкості до посухи, морозів, зимових несприятливих умов, патогеностійкості, врожайності та якості ягід, а також показано економічну ефективність вирощування винограду на Київщині. Визначено, що технічні сорти мають вищий адаптивний потенціал у порівнянні зі столовими. Однак, насадження останніх відрізняється більшою прибутковістю, рівень рентабельності виробництва плодів у чотирирічному винограднику становив 183–257 %. Доцільність впровадження сорту в промислове виробництво на Київщині визначали за рівнем його економічної ефективності. Столові сорти, починаючи з четвертого року вегетації, відзначалися високою прибутковістю, рівень рентабельності вирощування їхніх плодів становив 183–257 %. Виноградник четвертого року вегетації технічних сортів забезпечував початок одержання прибутку за врожайності більше 5 т/га з рентабельністю від 51 (‘Мускат одеський') до 149 % (‘Ярило').Столові сорти ‘Загадка', ‘Кардишах таїровський', ‘Кишмиш таїровський', ‘Персей' в умовах Київщини формують високий, якісний врожай тазабезпечують отримання високого економічного ефекту. Технічні сорти ‘Ароматний', ‘Іллічівський ранній', ‘Шкода' та ‘Ярило' мають високі адаптивні властивості та є перспективними для виготовлення якісних столових вин. Столові сорти ‘Загадка', ‘Кардишах таїровський', ‘Кишмиш таїровський', ‘Персей' та технічні ‘Ароматний', ‘Іллічівський ранній', ‘Шкода' і ‘Ярило' рекомендуємо для виробничого випробування у промислових насадженнях в умовах північної частини Лісостепу за укривної культури. Технічні сорти ‘Ароматний', ‘Іллічівський ранній' та ‘Мускат одеський' пропонуємо випробовувати на зимостійкість в умовах північної частини Лісостепу занеукривної культури. Визначено, що за розрахункової врожайності (змодульованої) виноградник у плодоносному віці в умовах північної частини Лісостепу може забезпечити одержання прибутку від 45,6 (‘Мускат одеський') до 152,4 тис. грн/га (‘Персей') із рівнем рентабельності – 55–170 %. Доведено, що навіть за меншої врожайності вигідніше вирощувати столові сорти, ніж технічні. Однак дляотримання високого економічного ефекту при культивуванні столових сортів в умовах Київщини обов'язковим агрозаходом є щорічне вкривання кущів на зимовий період. При вирощуванні плодів технічних сортів винограду потрібно звернути увагу на одержання продукції їхньої переробки (соки, вина, спирти та ін.), що дозволить реалізувати отриману продукцію за вищою ціною, ніж ягоди.Найвищу прибутковість виробництва ягід з насаджень у плодоносному віці можна отримати в групі технічних сортів у ‘Шкоди', серед столових – у ‘Персея'. Встановлено, що строк окупності капітальних вкладень у створення виноградника столових сортів на Київщині в середньому становить 10,2 років, технічних – 15,5 років.^UThe dissertation presents the results of the research of growth, development and adaptive potential of the wine grapes plants (‘Aromatnyi', ‘Illichivskyi rannii', ‘Muskat odeskyi', ‘Shkoda', ‘Yarylo') and table grapes plants (‘Zahadka', ‘Kardyshakh tairovskyi', ‘Kyshmysh tairovskyi', ‘Kometa', ‘Persei'), grown in soil and climatic conditions of the Kyiv Region. It also contains the comparison of these varieties in terms of the growth and development characteristics of the plants, of the formation and efficiency of their photosynthetic apparatus, of resistance to drought and winter hardiness, of tolerance to disease, of their yield and fruit quality, and shows the economic efficiency of growing grapes in Kyiv Region. It has beendetermined that technical varieties have a higher adaptive potential compared to the table ones. However, the planting of the latter is more profitable, the level of profitability of fruit production in a four-year vineyard is 183–257 %. The table varieties of ‘Zahadka', ‘Kardyshakh tairovskyi', ‘Kyshmysh tairovskyi', ‘Persei' in the conditions of Kyiv Region form a high harvest of a high quality and provide high economic effect. The technical varieties ‘Aromatnyi', ‘Illichivskyi rannii', ‘Shkoda' and ‘Yarylo' have high adaptive properties and are promising for the production of quality table wine materials. The table varieties of ‘Zahadka', ‘Kardyshakh tairovskyi', ‘Kyshmysh tairovskyi', ‘Persei' and technical ones of ‘Aromatnyi', ‘Illichivskyi rannii', ‘Shkoda' and ‘Yarylo' are recommended for production testing in industrial plantations in the conditions of the northern part of the Forest-Steppe, under cover culture. The technical varieties of ‘Aromatnyi', ‘Illichivskyi rannii' and ‘Muskat odeskyi' are recommended to be tested for winter hardiness in the conditions of the northern part of the Forest-Steppe under noncovering culture. It was determined that at the estimated yield (modulated), the vineyard at fruiting age in the northern part of the Forest-Steppe can provide a profit from 45.6 (‘Muskat odeskyi') to 152.4 thousand UAH / ha (‘Persei') with a level of profitability of 55–170 %. It was proved that even at lower yields it is more profitable to grow table varieties than technical ones. However, in order to obtain a high economic effect in the cultivation of table varieties in the conditions of Kyiv Region, the obligatory agricultural measure is the annual sheltering of bushes for the winter period. When growing the fruits of technical varieties of grapes one should pay attention to the products of their processing (juices, wines, alcohols, etc.), which will help to sell the products at a higher price than berries. The highest profitability of berry production from plantations at fruiting age can be obtained in ‘Shkoda' (in the group of technical varieties), and in ‘Persei' among the table ones. It was established that the payback period of investments in the creation of a table vineyard in Kyiv Region averages in 10.2 years, and the technical ones in 15.5 years.

Проаналізовано вплив аліментарних чинників на виникнення і розвиток залізодефіцитних станів у молодих жінок і запропоновано засоби їх аліментарної профілактики. З'ясовано, що найпотужніший позитивний вплив на показники червоної крові та обміну заліза справляють: м'ясо, ковбаса, печінка, риба, фрукти і ягоди. Негативно впливають на основні показники дефіциту заліза: чай, кава, молоко, яйця. Статистично значимого впливу овочів, хлібобулочних та круп'яних виробів на показники забезпечення організму жінок залізом не виявлено. Розроблено математичні моделі між параметрами аліментарного чинника та рівнем залізодефіциту, що дозволяє прогнозувати значення показників червоної крові у разі споживання певних продуктів харчування, нутрієнтів - за змішаного харчового раціону. Встановлено, що оптимальна величина загального заліза за змішаного раціону харчування молодих жінок повинна знаходитись на рівні 20 мг за добу, у тому числі кількість гемового заліза - 3,35 мг. Науково обгрунтовано продуктовий набір та раціон харчування для молодих жінок з метою первинної та вторинної профілактики залізодефіцитних станів (ЗДС) аліментарного походження. Доведено позитивний вплив біологічно активної добавки "Есеншіал Айрон" на показники червоної крові у молодих жінок, що дозволяє використовувати її як добавку в первинній та вторинній профілактиці аліментарно обумовлених ЗДС у молодих жінок.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив сумісного використання різних мульчувальних матеріалів і зрошення на ріст, розвиток і продуктивність сортів чорної смородини. На основі результатів теоретичних та експериментальних досліджень встановлено, що одночасне застосування краплинного зрошення та мульчування агроволокном і соломою сприяють зростанню інтенсивності процесів росту рослин. Найвищу продуктивність насаджень забезпечує одночасне проведення зрошення та мульчування агроволокном або соломою. Ці процеси підвищують вміст органічних кислот, вітаміну С та сухих речовин у ягодах. Обґрунтовано економічну ефективність вирощування сортів смородини чорної за різних систем утримання ґрунту у прикущових смугах, і визначено вищий показник прибутку за використання як мульчі агроволокна або соломи в насадженнях сортів Муза та Мелодія.^UThe author has studied the influence of using simultaneously different mulching materials and irrigation on the black currant cultivars growth, development and productivity. The results of the theoretical and experimental researches have shown, that the simultaneous use of the drop irrigation and mulching with weed mat and straw contribute to the more intensive processes of the plants growth. The highest patches productivity is provided by the use of irrigation and mulching with weed mat and straw. Those processes increase the content of organic acids, vitamin С and dry substances in berries. The economic efficiency has been substantiated of growing black currant cvs under different systems of the soil management in the round-of-bush belts. The highest index of income has been determined when weed mat and straw are used as mulch in the cultivars Musa and Melodiya plantations.

  Скачати повний текст

В дисертації проаналізовано існуючі теоретико-методологічні підходи та практичні досягнення у сфері комплексних природничих досліджень території ПЗФ. Обґрунтовано доцільність використання методів ландшафтно-екологічного планування для геоекологічної оцінки територій природно-заповідного фонду та можливості інших методичних прийомів у забезпеченні отримання достовірних наукових результатів. Проаналізовано історію дослідження і створення національного природного парку «Слобожанський» та підґрунтя для визнання необхідності особливої охорони його території. На основі суцільного обстеження території парку зроблена комплексна оцінка особливостей природних умов, у т.ч. рельєфу, клімату, водних об'єктів, ґрунтового покриву, рослинного і тваринного світу та ландшафтної диференціації території парку в цілому та розроблено відповідні картографічні твори. Засобами ландшафтно-екологічного планування» визначено джерела та інтенсивність зовнішніх та внутрішніх конфліктів природокористування на території НПП «Слобожанський». Проведено геохімічне обстеження та екологічна оцінка стану ґрунтового, рослинного покриву та водних об'єктів парку та суміжних територій, що дозволило розробити інформативні картографічні моделі для просторової оцінки характеристик ґрунтів та розрахувати комплексні екологічні індекси для води і рослинності, які доводять необхідність якнайшвидшого включення заплави обох річок до меж НПП, оскільки найнижчі значення індексу виявлені на заплавах. Проведено польове дослідження рослинного різноманіття території НПП та суміжних з ним ділянок, що пропонуються для включення до складу парку, виявлено та ареали розміщення унікальних рослинних угрупувань та осередки помешкання представників тваринного світу, що потребують особливої охорони. Досліджено динаміку рекреаційного навантаження на територію парку та чинники, що його формують. На основі суцільного обстеження зроблене зонування територій парку за рівнем рекреаційної дигресії. Запропоновано власну класифікацію навчальних стежок розділивши їх на дві основні групи: універсальні та спеціальні. Базуючись на класифікації стежок і практичній роботі в національному природному парку «Слобожанський» розроблено систему стежок та маршрутів які ефективно задовольняю потреби безперервну неформальної екологічної освіти, у т.ч. дорослого населення. На основі 5-річного експерименту зі школярами з постійним моніторингом шляхом анкетування, зроблено висновок про можливість формування у дітей знань і екологічно свідомої поведінки шляхом систематичної роботи з ними безпосередньо на території парку. Робота з дорослими націлена на підвищення їх екологічної культури і освіченості для бережливого відношення до природоохоронних ландшафтів та забезпечення підтримки зусиль по розширенню території парку. Обґрунтовано включення ділянки заплави р. Мерло до складу парку та визначено шляхи реалізації цієї мети. Запропоноване розширення території парку дозволить змінити зонування, завдяки чому з'явиться ще одна лісова ділянка заповідної зони на правому березі р. Мерло, три ділянки стаціонарної рекреації та велика площа регульованої рекреації і господарська зона, що відділяє її від суміжних антропогенно освоєних територій. Таким чином, визначено основні геоекологічні проблеми парку та обґрунтовано ключові напрямки їх розв'язання, а саме: наукові, організаційні, освітньо-виховні. На основі SWOT-аналізу розроблена SWOT-матриця, що дозволяє виявити взаємозв'язки між «внутрішніми» (сильні та слабкі сторони) та «зовнішніми» (можливості та загрози) факторами, які мають стратегічне значення для розв'язання геоекологічних проблем НПП «Слобожанський». Саме ці взаємозв'язки дозволяють визначити покроково напрямки досягнення короткострокових, середньострокових та довгострокових цілей, головними з яких є збереження ландшафтного та біологічного різноманіття природи Харківщини. Окремо розглянуто загрози, що посилюють прояв слабких сторін геоекологічних проблем НПП. У той же час, чітке розуміння проблеми дозволяє використати всі можливості, виявлені в ході аналізу, для її розв'язання. Ключові слова: природно-заповідний фонд, ландшафт, ландшафтно-екологічне планування, інвентаризаційний етап, конфлікти природокористування, оптимізація, національний природний парк, екологічна освіта, мислення, виховання, екологічна стежка, рекреаційне навантаження, дигресія.^UThe dissertation analyzes the existing theoretical and methodological approaches and practical achievements in the field of integrated natural research of the NRF territory. The historical aspects of the formation and physical and geographical conditions of the territory of the national natural park «Slobozhansky» are investigated. The main geoecological problems of the park have been determined by means of landscape-ecological planning, the main directions of solving geoecological problems have been substantiated, namely: scientific, organizational, educational and educational. Based on a 5-year experiment, a conclusion was made about the possibility of forming children's knowledge and environmentally conscious behavior by systematically working with them directly in the park. Work with adults is aimed at improving their environmental culture and education for the conservation of protected landscapes and providing support for efforts to expand the park. On the basis of the received results of research the SWOT-analysis of geoecological problems is made and the basic ways of their decision are specified. Implementation of these measures will ensure the fulfillment of Kharkiv region's obligations to increase the percentage of nature reserve areas and develop the ecological network by including the Merlot floodplain, which is part of the Galicia-Slobozhansky ecological corridor. Key words: nature reserve fund, landscape, landscape-ecological planning, inventory stage, conflicts of nature use, optimization, national nature park, ecological education, thinking, education, ecological trail, recreational load, digression.

Викладені результати досліджень по вивченню господарсько-біологічних ознак чорної смородини і порічки в умовах Західного Лісостепу України. Виділені найбільш швидкоплідні, високопродуктивні сорти різних строків достигання з високим рівнем стійкості проти грибкових хвороб, весняних приморозків, придатних до заморожування ягід та зберігання в свіжому вигляді в холодильниках. Виділені сорти чорної смородини і порічки придатні для інтенсивних технологій. З урахуванням строку дозрівання ягід виділених сортів створено сортовий конвеєр, що дає можливість значно подовжити роботу комбайна і підвищити ефективність його використання на протязі ягодозбирального сезону. Виділені найбільш придатні сорти для використання ефірних масел у чорної смородини та визначена висока вітамінна цінність листків порічок.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі вирішено актуальні проблеми дослідження хвороб бульб картоплі грибної та нематодозної етіології на різних за стійкістю сортах і зразках диких видів картоплі, а також визначено ефективність препаратів різної дії у системі захисту. Діагностовано розвиток фітопатогенів на бульбах картоплі та змішаного інфікування збудниками грибного та нематодозного походження – фомозно-фузаріозного та фузаріозно-нематодозного. Установлено, що умови зберігання бульб, зокрема вологість повітря, можуть значно змінювати прояв зовнішніх ознак ураження збудниками сухої фузаріозної гнилі. За результатами фітопатологічного аналізу 32 сортів картоплі ідентифіковано 13 видів фітонематод: три з яких – облігатні паразити, два – мікогельмінти та вісім – сапробіонти. Фітопаразитичні нематоди виду Ditylenchus destructor виявлено на сортах Случ (34 %) та Скарбниця (36 %). Ditylenchus dipsaci (12 %) та Pratylenchus pratensis (65 %) виявлено на сорті Скарбниця. Гриби роду Fusarium ідентифіковано на п'яти сортах картоплі (від 21,5 % до 45 %) та Alternaria Ness. – на двох сортах картоплі (від 5,0 % до 6,5 %).Досліджено видовий склад грибів роду Fusarium на сорті Скарбниця: Fusarium sambucinum Fuck. із частотою виявлення 71,66 % та F. avenaceum (Fr.) Sacc. – 28,33 %. На сорті Беллароза: F. sambucinum – 75,0 % та F. oxysporum (Schlecht.) Snyd.et Hans – 20,0 % та F. avenaceum – 5,0 %. В умовах Правобережного Полісся України за зберігання бульб інтродукованих сортів картоплі втрати врожаю від дії збудників сухої фузаріозної гнилі становили 0,9–11,5 %. Залежно від рівня або ступеня ураження бульб картоплі під час зберігання від слабкого до високого (слабкий – 10 %, середній – 25 %, високий – 50 %), відбувалося зниження вмісту сухих речовин, крохмалю, вітаміну С та каротину, тобто погіршення їхньої якості. За результатами оцінки стійкості, установлено, що у 17 сортів картоплі іноземної та української селекцій ураження сухою фузаріозною гниллю становило 3,8–15,7 %. За групою стиглості бульби ранніх сортів картоплі мали рівень ураження збудниками сухої фузаріозної гнилі в межах 3,8–15,7 %, а середньоранні – 6,5 до 11,7 %. Із 42 зразків, відібраних з 18 диких видів картоплі, 40 не мали ураження сухою фузаріозною гниллю. Найефективнішими схемами хімічного захисту проти ураження збудниками сухої фузаріозної гнилі на природньому інфекційному фоні виявилися такі схеми застосування: для сорту Гала – протруйник Шедевр + регулятор росту рослин Потейтін; технічна ефективність становила 56,58 %. Для сорту Рів'єра – протруйник Шедевр + біостимулятор росту рослин Стимпо; протруйник Ас-Селектив + біостимулятор росту рослин Потейтін; технічна ефективність від 56,20 до 56,70 %. Найвищі показники урожайності становили для сорту Рів'єра, протруйник Шедевр + регулятор росту рослин Потейтін – 35,34 т/га.Найбільш дієвими схемами застосування препаратів на інфекційних фонах проти ураження збудниками сухої фузаріозної гнилі та звичайної парші картоплі визначено такі: протруйник Ровраль Аквафло + регулятор росту Потейтін; протруйник Селест Топ, 312,5 FS + регулятор росту Потейтін; протруйник Максим 025 FS + регулятор росту рослин Потейтін. Технічна ефективність проти сухої фузаріозної гнилі становила від 64,53 до 68,86 %; звичайної парші – від 54,90 % до 66,18 %. Найвищий показник урожайності при застосуванні протруйника Ровраль Аквафло + регулятора росту Потейтін – 31,90 т/га.Ефективність розробленого комплексу заходів захисту виробничих посівів картоплі досліджено у ФГ «Габенець» урожайність виробничих посівів становила 50,2-58,1 т/га. За результатами фітопатологічних досліджень на чотирьох сортах картоплі Карлена, Фантазія, Опал та Кібіц, у контрольних варіантах було ідентифіковано гриби роду Fusarium (без застосування технології), проте на виробничих посівах фітопатогенів не виявлено.Розрахунки економічної ефективності застосування препаратів дають змогу стверджувати, що використання протруйника Шедевр і регулятора росту рослин Потейтін на сорті картоплі Рів'єра дозволяє отримати прибуток у розмірі 36,2 тис. грн / га за рентабельності 113,1 %.^UIn the dissertation work the actual problems of research of diseases of tubers potato of fungal and nematode etiology on different grades and samples of wild types of potatoes on stability are already solved, and also efficiency of drugs of various actions in system of protection is defined. The development of phytopathogens on potato tubers and mixed infection with pathogens of fungal and nematode origin - phomosis-fusarium and fusarium-nematode were diagnosed. It was found that the storage conditions of tubers, in particular humidity, can significantly change the manifestation of external signs of damage by pathogens of dry fusarium rot. According to the results of phytopathological analysis of 32 varieties of potatoes, 13 species of phytonematodes were identified. These were: three of them – obligate parasites, two – mycohelminths and eight – saprobionts. Phytoparasitic nematodes of the species Ditylenchus destructor have already been detected in the cultivars Sluch 34% and Skarbnytsia 36%. Ditylenchus dipsaci 12% and Pratylenchus pratensis 65% were found on the variety Skarbnytsia. Fungi of the genus Fusarium were identified on 5 varieties of potatoes from 21.5% to 45% and Alternaria Ness. was on 2 varieties of potatoes from 5.0% to 6.5%.The species composition of fungi of the genus was studied Fusarium on the variety Skarbnytsia: Fusarium sambucinum Fuck. with detection frequency 71,66% and F. avenaceum (Fr.) Sacc. – 28,33%. There are on the variety Bellaroza: F. sambucinum – 75,0% and F. oxysporum (Schlecht.) Snyd.et Hans – 20,0% and F. avenaceum – 5,0%. In the conditions of the Right Bank Polissya of Ukraine for storage of tubers of the introduced grades of potatoes yield losses from action of activators of dry fusarium rot made 0,9-11,5%. Depending on the level or degree of damage to potato tubers during storage from weak to high (weak – 10%, medium – 25%, high – 50%), there was a decrease in dry matter, starch, vitamin C and carotene, which deteriorated their quality. According to the results of the resistance assessment, it has already been established that in seventeen varieties of potatoes of foreign and Ukrainian selections the lesion of dry fusarium rot was 3,8–15,7%. According to the maturity group, tubers of early potato varieties had a level of damage by pathogens of dry fusarium rot in the range of 3,8-15,7%, and medium-early – 6,5 to 11,7%. Of the 42 samples taken from 18 wild potato species, 40 were free from dry fusarium rot. The most effective schemes of chemical protection against damage by pathogens of dry fusarium rot on a natural infectious background were the schemes of application. These were: for the variety Gala disinfectant Shedevr + plant growth regulator Poteitin; technical efficiency was 56,58%. For the variety Riviera - a disinfectant Shedevr + biostimulator of plant growth Stympo; disinfectant As-Selective + biostimulator of plant growth Poteitin; technical efficiency was from 56,20 to 56,70%. The highest yields were for the variety Riviera disinfectant Shedevr + plant growth regulator Poteitin – 35,34 t/ha.The most effective schemes for the use of preparation on infectious backgrounds against pathogens of dry fusarium wilt and common potato scab were found. These were: disinfectant Rovral Akvaflo + plant growth regulator Poteitin; disinfectant Selest Top, 312,5 FS + plant growth regulator Poteitin; disinfectant Maksym 025 FS + plant growth regulator Poteitin. Technical efficiency against dry fusarium rot ranged from 64,53 to 68,86%; common potato scab was from 54,90% to 66,18%. The highest yield when applied was in the disinfectant Rovral Akvaflo + growth regulator Poteitin – 31,90 t/ha.The effectiveness of the developed set of measures to protect potato production crops has already been studied in FH "Habenets", where the yield of industrial crops was 50,2-58,1 t/ha. According to the results of phytopathological studies on four varieties of potatoes Karlena, Fantaziia, Opal and Kibits, in the control variants were identified fungi of the genus Fusarium (without the use of technology), but on the production crops of phytopathogens were not detected.Calculations of the economic efficiency of the application of preparation allowed to state that the use of the disinfectant Shedevr and plant growth regulator Poteitin on the potato variety Riviera allowed obtaining a profit of 36,2 ths. UAH/ha, at a profitability was 113,1%

Розглянуто питання дешифрування зображень лісових ділянок Західного Лісостепу України на підставі матеріалів сканерних космічних зйомок. Опрацьовано методичні підходи інтерпретації рослинності та виділення різних об'єктів земної поверхні. Створено тематичну карту вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок ("лісова маска") на її основі цифрову карту лісів Західного Лісостепу України за групами порід на основі космічних знімків Landsat. Проаналізовано основні параметричні правила проведення контрольованої класифікації та визначено найінформативніші комбінації каналів для дешифрування зображень лісових ділянок. Оцінено точність одержаних тематичних карт. Апробовано різні рівні "можливості" для підвищення точності створення цифрової карти лісів Західного Лісостепу України. Для проведення досліджень використано матеріали польових досліджень та надано моніторингові пробні площадки.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального завдання щодо розширення генетичного різноманіття вихідного матеріалу при використанні в гібридизації низькорослих, середньорослих та високорослих сортів пшениці м’якої озимої, а також виявлення генетичних джерел господарсько-цінних ознак для подальшого залучення в селекційний процес.Встановлено, що досліджувані батьківські форми у 2019–2022 рр. характеризувалися відмінностями індивідуальної фенотипової мінливості за наступними елементами продуктивності: довжини головного колоса, кількості колосків із головного колоса, маси 1000 зерен із колоса та рослини на рівні незначної; кількості зерен та маси зерна з головного колоса від незначної до середньої; продуктивної кущистості, кількості зерен і маси зерна з рослини від незначної до значної.Виділено сорти Білоцерківська напівкарликова, Донська напівкарликова та Ластівка одеська, які проявляли незначну мінливість за більшістю досліджуваних ознак.Генотипова мінливість у контрастні за гідротермічними умовами роки в досліджуваних за висотою групах стиглості пшениці проявляла певну диференціацію за кількісними ознаками, а саме: довжина колоса, кількість колосків, кількість зерен із головного колоса, маса 1000 зерен із головного колоса та рослини – на рівні незначної; продуктивна кущистість – на середньому рівні; кількість зерен із рослини – незначна у високорослих та середня у середньорослих І–ІІ групи, низькорослих сортів; маса зерна головного колоса – незначна у низькорослих сортів та середня в інших групах; маса зерна з рослини – від незначної у середньорослих І групи до середньої у низькорослих, середньорослих ІІ групи і високорослих сортів. Дисперсійним аналізом встановлено, найбільший вплив умов року на формування продуктивної кущистості (56,99 %), довжини головного колоса (42,76 %), кількості колосків із головного колоса (41,59 %), кількості зерен із колоса (41,45 %) та рослини (46,31 %), маси зерна головного колоса (55,84 %) та рослини (43,96 %). За таких умов модифікація генотипом склала від 12,92 % (кількість зерен із рослини) до 35,07 % (кількість колосків із головного колоса), а взаємодією «умови року–сорт» – від 17,91 % (маса зерна з головного колоса) до 36,52 % – кількість зерен із рослини. Частка інших факторів була незначною 0,72–4,97 %. При формуванні маси 1000 зерен із головного колоса (55,74 %) та рослини (58,47 %) відбувалася істотна модифікація ознаки сортом, за впливу умов року на рівні 18,48 та 20,48 % відповідно. В розрізі досліджуваних груп визначено певні відмінності впливу факторів на елементи продуктивності пшениці м’якої озимої. Незначною мінливістю довжини стебла та коефіцієнтом варіації в контрастні за метеорологічними умовами роки характеризувалися сорти: Столична, Сонечко, Одеська 267, Ластівка одеська, Колос Миронівщини, Писанка, Пилипівка. Генотипова мінливість досліджуваних за висотою груп була незначною – 7,6–8,2 %.Встановлено, що в 2019–2022 рр. довжина головного стебла в усіх досліджуваних сортів пшениці м’якої озимої на 51,07 % визначалася умовами року, натомість, сорт формував даний показник лише на 25,11 %, а вплив взаємодії «умови року – сорт» склав 23,48 %, за частки інших факторів – 0,33 %. В розрізі досліджуваних груп найбільший вплив генотипу на формування довжини головного стебла (22,93 %) встановили у високорослих сортів.Встановлено, що показники ступеня фенотипового домінування за довжиною головного стебла та елементами продуктивності пшениці м’якої озимої залежать як від підбору пар гібридизації, так і умов року.Найбільш поширеним типом успадкування елементів продуктивності головного колоса за використання в гібридизації низькорослих, середньорослих і високорослих сортів у гібридів F1 в 2020–2022 рр. визначено позитивне наддомінування, а саме: продуктивної кущистості – 58,7 %, довжини головного колоса – 80,8 %; кількості колосків – 50,0 %; кількості зерен – 81,7 %; маси зерна – 86,5 %; маси 1000 зерен – 59,6 %.Успадкування довжини головного стебла в більшості випадків проходило за від’ємним наддомінуванням від 74,3 % (середньорослі І групи) до 100,0 % (середньорослі ІІ групи, високорослі). У контрастні за метеорологічними умовами роки виділені комбінації схрещування Лісова пісня / Смуглянка, Лісова пісня / Одеська 267, Лісова пісня / Пилипівка, в яких успадкування довжини колоса, кількості колосків і зерен, маси зерна з колоса та маси 1000 зерен відбувалось за позитивним наддомінуванням, а також Білоцерківська напівкарликова / Відрада зі стабільним успадкуванням продуктивної кущистості, довжини головного колоса, кількості зерен, маси зерна з головного колоса та маси 1000 зерен за типом позитивного наддомінування.^UThe dissertation presents a theoretical generalisation and a new solution to the urgent task of increasing the genetic diversity of the source material when using short, medium and tall winter wheat varieties in hybridisation, as well as identifying genetic sources of economically valuable traits for further inclusion in the breeding process.It was found that the studied parental forms in 2019– 2022 were characterised by differences in individual phenotypic variability in the following productivity elements: length of the main ear, number of spikelets, weight of 1000 grains per ear and plant at the level of insignificant; number of grains and weight of grains per ear from insignificant to medium; productive bushiness, number of grains and weight of grains per plant from insignificant to significant.The varieties Bilotserkivska semi-dwarf, Donska semi-dwarf and Lastivka Odeska were identified, which showed insignificant variability in most of the studied traits.Genotypic variability in years with contrasting hydrothermal conditions in the wheat maturity groups studied by height showed some differentiation in quantitative traits, main spike length, number of spikelets, number of grains per ear, weight of 1000 grains per ear and plant – at the level of insignificance; productive bushiness – at the average level; number of grains per plant – insignificant in tall and average in medium-sized groups I–II, low-growing varieties; grain weight of the main ear – insignificant in low-growing varieties and average in other groups; grain weight per plant – from insignificant in medium-sized group I to average in low-growing, medium-sized group II and tall varieties.The analysis of variance showed that year conditions had the greatest influence on the formation of productive bushiness (56,99 %), main spike length (42,76 %), number of spikelets per ear (41,59 %), number of grains per ear (41,45 %) and plant (46,31 %), grain weight of the main ear (55,84 %) and plant (43,96 %). The modification by genotype ranged from 12,92 % (number of grains per plant) to 35,07 % (number of ears per spike) and the interaction «year conditions-variety» – from 17,91 % (grain weight of the main ear) to 36,52 % – number of grains per plant. Other factors ranged from 0,72 % to 4,97 %. In the formation of the weight of 1000 grains per main spike (55,74 %) and plant (58,47 %), there was a significant modification of the characteristic by the variety, under the influence of the annual conditions, at the level of 18,48–20,48 %. In the context of the studied groups, certain differences in the influence of factors on the elements of soft winter wheat productivity were determined.The following varieties were characterised by insignificant variability of stem length and coefficient of variation in years with contrasting meteorological conditions: Stolychna, Sonechko, Odeska 267, Lastivka Odeska, Kolos Myronivshchyny, Pysanka, Pylypivka. The genotypic variability of the groups studied by height was insignificant – 7,6–8,2 %.It was found that in 2019–2022 the length of the main stem of all studied varieties of soft winter wheat was determined by the conditions of the year in 51,07 %, while the variety formed this indicator only in 25,11 %, and the influence of the interaction «conditions of the year – variety» was 23,48 %, and the share of other factors was 0,33 %. In the context of the studied groups, the greatest influence of the genotype on the formation of the length of the main stem (22,93 %) was found in the tall varieties.The degree of phenotypic dominance in main stem length and productivity elements in soft winter wheat depends on the selection of hybridisation pairs and the conditions of the year.The most common type of inheritance of the main spike productivity elements when using short, medium and tall varieties in hybridisation in F1 hybrids in 2020–2022 was positive superdominance, namely: productive bushiness – 58,7 %, main spike length – 80,8 %; number of spikelets – 50,0 %; number of grains – 81,7 %; grain weight – 86,5 %, weight of 1000 grains – 59,6 %.Inheritance of main stem length was negative dominant in most cases: from 74,3 % (medium group I) to 100,0 % (medium group II, tall). In years contrasted by meteorological conditions, the following cross combinations were identified Lisova Pisnia/Smuglyanka, Lisova Pisnia/Odeska 267, Lisova Pisnia/Pylypivka, in which the inheritance of spike length, number of spikelets and grains, grain weight per spike and weight of 1000 grains was positive dominant, as well as Bilotserkivska semi-dwarf/Vidrada with stable inheritance of productive bushiness, length of the main spike, number of grains, grain weight per spike and weight of 1000 grains by the type of positive dominance.

Досліджено сучасний стан рослинного покриву філіалу "Кременецькі гори" Природного заповідника "Медобори" та Голицького ботанічного заказника загальнодержавного значення. Охарактеризовано історико-екологічні умови формування флористичного багатства територій дослідження. Установлено, що флора філіалу "Кременецькі гори" нараховує 825 видів, а Голицького заказника - 285. Здійснено еколого-ценотичний аналіз судинних рослин. Зафіксовано групи рослин за відношенням до екологічних чинників і біоморфною ознакою. Досліджено фітоценотичну структуру рослинного покриву. Виявлено 37 видів рослин, наявних у філіалі "Кременецькі гори" та 23 - у Голицькому заказнику, занесених до Червоної книги України. Виявлено регіонально-рідкісні види рослин. Установлено антропогенні чинники трансформації рослинного покриву досліджених територій і запропоновано созологічні заходи щодо його збереження й охорони. Обгрунтовано доцільність формування Кременецько-Опільського регіонального екологічного коридору як складової частини національної екомережі.

  Скачати повний текст

Яремко О.П. Еколого-економічні основи розвитку збалансованого розвитку лісового сектору Подільського економічного району. – Рукопис.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. Інститут агроекології і природокористування НААН, Київ, 2022.У дисертаційній роботі досліджено та теоретично обґрунтовано сутність еколого-економічних основ збалансованого розвитку лісового сектору та поглиблено зміст дефініцій згідно з тематикою дослідження. Розроблено та науково обґрунтовано концептуальний підхід та принципи щодо формування системи еколого-економічних основ збалансованого розвитку лісового сектору як системи нормативного-правового, адаптаційно-інструментального та оптимізаційно-цільового забезпечення. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади еколого-економічних основ збалансованого розвитку лісового сектору. Удосконалено теоретико-методологічний підхід до аналізу і оцінки рівня збалансованого розвитку лісового сектору Подільського економічного району. Проведено еколого-економічний аналіз сучасного стану та існуючих проблем збалансованого розвитку лісового сектору Подільського економічного району. Запропоновано логістику джерел фінансування заходів щодо збалансованого розвитку лісового сектору. Удосконалено теоретико-методологічний підхід до оцінки рівня основ збалансованого розвитку лісового сектору Подільського економічного району на основі показників еколого-економіко-соціального розвитку. Розроблено та науково обґрунтовано стратегічні імперативи еколого?економічних основ збалансованого розвитку лісового сектору Подільського економічного району. Обґрунтовано напрями розробки та етапи реалізації Концепції, а також імперативи еколого-економічних основ збалансованого розвитку лісового сектору. Сформовано алгоритм оцінки і моніторингу еколого-економічних основ розвитку лісового сектору. Розроблено організаційно?економічний механізм управління розвитку лісового сектору в контексті еколого-економічних основ та обґрунтувати напрями його реалізації. Ключові слова: лісовий сектор, еколого-економічні основи, збалансований розвиток, механізм, лісове господарство, лісова політика.^UYaremko O.P. Ecological and economic basis of balanced development of the forest sector of Podillia Economic District. – The manuscript.The thesis submitted for the Doctor Degree of the Economic Sciences, specialty 08.00.06 – Economics of Environmental Management and Environmental Protection.Institute of Agroecology and Environmental Management of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, Kyiv, 2022.The dissertation researched and theoretically substantiated the essence of the ecological and economic foundations of the balanced development of the forest sector and deepened the content of the definitions according to the subject of the study. A conceptual approach and principles regarding formation have been developed and scientifically substantiatedthe system of ecological and economic foundations of the balanced development of the forest sector as a system of normative-legal, adaptation-instrumental and optimization-target support. The theoretical and methodological ones are substantiatedthe principles of the ecological and economic foundations of the balanced development of the forest sector.The theoretical and methodological approach to the analysis and assessment of the level of balanced development of the forest sector of the Podilsk Economic District has been improved. An ecological and economic analysis of the current state and existing problems was carried outbalanced development of the forest sector of Podilsk Economic District. The logistics of sources of financing measures for the balanced development of the forest sector are proposed. The theoretical and methodological approach toassessment of the level of the basics of balanced development of the forest sector of Podilsk Economic District based on indicators of ecological, economic and social development. The strategic imperatives of the ecological and economic foundations of the balanced development of the forest sector of the Podilsk Economic District have been developed and scientifically substantiated. The directions of development and stages of implementation of the Concept are substantiated, as well as the imperatives of the ecological and economic foundations of a balanceddevelopment of the forest sector. An algorithm for assessment and monitoring of the ecological and economic foundations of the development of the forest sector has been developed. An organizational and economic management mechanism for the development of the forest sector was developed in the context of ecological and economic foundations and the directions for its implementation were substantiated.Keywords: forest sector, ecological and economic foundations, balanced development, mechanism, forestry, forest policy.

Досліджено теоретичні, методичні та практичні положення визначення економічної ефективності виробництва плодів кісточкових культур і основних організаційно-економічних чинників її підвищення у сільськогосподарських підприємствах зони Південного Степу. Розкрито сутність категорії ефективності, показано особливості її реалізації в садівництві. Висвітлено основні засади формування ринку плодів і ягід. Визначено природно-економічний потенціал зони для виробництва плодів кісточкових культур, наведено результати ретроспективного аналізу виробництва даної продукції та його економічної ефективності, здійснено оцінку каналів її реалізації. Обгрунтовано перспективні напрями розвитку виробництва плодів кісточкових культур. Визначено вплив основних організаційно-економічних чинників на підвищення економічної ефективності їх виробництва. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення породної структури насаджень кісточкових культур на підставі урахування строку окупності інвестицій на їх створення з метою прискорення обігу основного капіталу у садівництві. Для розвитку ринкової інфраструктури запропоновано створити у регіоні розгалужену мережу роздрібної торгівлі плодами та ягодами. Виокремлено напрями активізації державного протекціонізму садівництва.

  Скачати повний текст

Сформульовано теоретичні та методологічні засади підвищення ефективності виробництва плодово-ягідної продукції за ринкових умов. З використанням системного та комплексного підходів обгрунтовано методику дослідження ефективності виробництва за умов Південного Степу. На підставі дослідження рівня розвитку та специфіки розміщення підприємств з виробництва плодово-ягідної продукції, дослідження системи збуту плодів та ягід визначено основні напрями поліпшення ефективності виробництва продукції шляхом поглиблення спеціалізації та посилення концентрації підприємств галузі, удосконалення системи збуту готової продукції та підвищення рівня якості й товарної привабливості плодів і ягід. Обгрунтовано прогноз розвитку виробництва плодово-ягідної продукції на 2010 - 2015 рр. Розроблено спеціальні заходи для впровадження перспективних технологій вирощування плодово-ягідних культур для сільськогосподарських підприємств Південного Степу України. Визначено напрями удосконалення системи збуту плодів і ягід шляхом створення фірмової торгівлі та маркетингових служб у сільськогосподарських підприємствах та організації діяльності оптового ринку та ярмарку в області. Розроблено приблизний Статут обслуговуючого кооперативу "Оптовий ринок "Черешня Мелітопольска". Обгрунтовано основні напрямки формування електронної торгівлі плодами та ягодами. Розроблено пропозиції щодо підвищення якості плодів та ягід у сільськогосподарських підприємствах на основі оптимізації технологічних умов виробництва та врахування споживчого попиту.

  Скачати повний текст

Метою дисертаційної роботи було оцінювання впливу хітозану на післязбиральну якість ягід суниці. Аналізом кореляційної залежності встановлено, що кількість опадів істотно впливає на масу ягід суниці (r= 0,92). Із збільшенням кількості опадів маса збільшувалась, що обумовлено накопиченням великої кількості вільної вологи у міжклітинному просторі плоду. Досліджено, що у роки коли температура повітря у травні була вище 17 ̊С ягоди накопичували 0,91–1,1 % органічних кислот, проте за температури 12,5 ̊С вміст органічних кислот становив 0,76%. Щільність тканин залежала від ВВП (r= -0,96). Найменший показник був за підвищеної відносної вологості повітря при цьому ягоди були вразливі до механічних пошкоджень та швидко втрачали привабливий зовнішній вигляд. В середньому за роки досліджень ягоди суниці накопичували у своєму складі 9,6 % СРР; 6,0 цукрів; 0,92 % органічних кислот та 65,1 мг/100 г аскорбінової кислоти. Аналіз динаміки втрат маси ягід суниці протягом чотирнадцяти діб зберігання показав, що оброблення розчином хітозану сприяє зменшенню цих втрат на 0,5 – 4,7 % порівняно з контролем у зразках, що зберігали з вільним доступом повітря та на 0,7 – 4,4 % у МГС. Масова частка СРР знижувалась протягом всього терміну зберігання. Досліджено, що попередня обробка ягід сприяла зменшенню втрат масової частки сухих розчинних речовин на 0,2 – 1,9 % та 0,4 – 1,7 % залежно від способу зберігання. Встановлено сильну пряму кореляційну залежність між м.ч. СРР та концентрацією розчину хітозану (r=0,95; r=0,98). Доведено, що застосування їстівного хітозанового покриття концентрацією від 0,2 % дає можливість сповільнювати небажані фізіологічні зміни, які призводять до втрат сухих розчинних речовин. Середня інтенсивність дихання свіжих ягід суниці становила 34,6 мг СО2·кг/год. Цьому сприяло зниження температури до 0±2 ̊С. Під час подальшого зберігання інтенсивність дихання поступово знижувалась у всіх зразках, проте найменшою була у варіантах з концентрацією обробки хітозаном 0,5 % становивши 1,9 та 2,3 СО2·кг/год залежно від способу зберігання. Наявність хітозанової плівки сповільнила процес дихання відповідно зменшуючи втрати органічних кислот на 0,03 – 0,19 % за зберігання з вільним доступом повітря та 0,01–0,15 % у модифікованому газовому середовищі і цукрів на 0,2–1,1 % та 0,3–1,6 %. Найбільший вміст аскорбінової кислоти в кінці зберігання зафіксований у зразку з концентрацією обробки 0,5 %, який становив 35,4 мг/100 г у варіанті за вільного доступу повітря та 37,8 мг/100 г у МГС, що на 11,6 та 11,4 мг/100 г більше від контролю. Доведено, що післязбиральна обробка ягід суниці розчинами хітозану маєпозитивний вплив на збереженість фізичних показників зменшуючи втрати маси на 5,6 – 5,8 %; щільність тканин на 0,02 кг/см2 ; рівень рН на 0,6–0,7 порівняно з контролем. За роки досліджень встановлено, що ягоди суниці в основному уражувалися чотирма грибковими захворюваннями: Botrytis cinerea, Rhizopus stolonifera, Mucor та Aspergillus niger. Розроблено технологію нанесення хітозану на поверхню ягід суницішляхом повного занурення ягід у розчин. Розроблено технологію нанесення хітозану на поверхню ягід суниці шляхом обприскування.^UThe aim of the dissertation was to evaluate the effect of chitosan on the postharvest quality of strawberries. Correlation analysis revealed that the amount of precipitation significantly affects the mass of strawberries (r = 0,92). As the amount of precipitation increased, the mass increased due to the accumulation of a large amount of free moisture in the intercellular space of the fetus. It was studied that in the years when the air temperature in May was above 17 ̊С berries accumulated 0,91–1,1% of organic acids, but at a temperature of 12,5 ̊С the content of organic acids was 0,76%. Tissue density depended on RAH (r = -0,96). The lowest rate was at high relative humidity, while the berries were vulnerable to mechanical damage and quickly lost their attractive appearance. On average, over the years of research, strawberries have accumulated 9,6% of DSS; 6,0% of sugars; 0,92% of organic acids and 65,1 mg / 100 g of ascorbic acid. Analysis of the dynamics of weight loss of strawberries during fourteen days of storage showed that treatment with a solution of chitosan helps to reduce these lossesby 0,5 – 4,7% compared with control in samples stored with free access of air and by 0,7 – 4,4 % in MGA. The mass fraction of DSS decreased throughout the shelf life. It was investigated that pre-treatment of berries helped to reduce the loss of mass fraction of dry soluble substances by 0,2 – 1,9 % and 0,4 – 1,7 % depending on the method of storage. A strong direct correlation between m.f. DSS and concentration of chitosan solution (r=0,95; r=0,98). It is proved that the use of edible chitosan coating with a concentration of 0,2% makes it possible to slow down unwanted physiological changes that lead to the loss of dry soluble substances. The average respiration rate of fresh strawberries was 34,6 mg of CO2 kg/h. This was facilitated by a decrease in temperature to 0 ± 2 ̊С. During subsequent storage, the respiration rate gradually decreased in all samples, but was lowest in variants with a concentration of chitosan treatment of 0,5 % of 1,9 and 2,3 CO2 kg/h depending on the method of storage. The presence of chitosan film slowed down the process of respiration, respectively, reducing the loss of organic acids by 0,03–0,19 % during storage with free access of air and 0,01–0,15 % in a modified gas atmosphere and sugars by 0,2–1,1 % and 0,3–1,6 %. The highest content of ascorbic acid at the end of storage was recorded in the sample with a treatment concentration of 0,5%, which was 35,4 mg/100 g in the version with free access of air and 37,8 mg / 100 g in MGA, which is 11,6 and 11, 4 mg/100 g more than control. It is proved that post-harvest treatment of strawberries with chitosan solutions has a positive effect on the preservation of physical parameters by reducing weight loss by 5,6–5,8 %; tissue density of 0,02 kg/cm2; pH level at 0,6–0,7. Over the years, research has shown that strawberries are mainly affected by four fungal diseases: Botrytis cinerea, Rhizopus stolonifera, Mucor and Aspergillus niger. The technology of applying chitosan on the surface of strawberries by complete immersion of berries in solution has been developed. The technology of applying chitosan on the surface of strawberries by spraying has been developed.

Досліджено історичний розвиток регулювання кримінальної відповідальності за шкоду, заподіяну у стані крайньої необхідності. Визначено основні кримінально-правові аспекти поняття крайньої необхідності. Проаналізовано її юридичну природу як обставини, що виключає злочинність діяння. Значну увагу приділено критеріям співвідношення та відмежування крайньої необхідності з такими обставинами, що виключають злочинність діяння, як фізичний або психічний примус, виконання наказу або розпорядження, діянню, взаємопомов'язаному з ризиком; виконання спеціального завдання з метою запобігання чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Підтверджено, що крайня необхідність є обставиною, яка займає у системі зазначених обставин головне (особливе) місце серед тих, які є базовими для здійснення суб'єктивного права та виконання юридичного обов'язку. Конкретизовано наукове визначення крайньої необхідності, яке враховує аспекти: семантичне тлумачення термінів, що утворюють словосполучення "крайня необхідність"; родові ознаки, притаманні всім обставинам, які є елементами інституту обставин, що виключають злочинність діяння; максимально повне відображення всіх конститутивних, специфічних ознак крайньої необхідності. Запропоновано внести зміни до законодавчого визначення крайньої необхідності, передбачене ч.1 ст. 39 КК України. Значну увагу приділено проблемі визначення меж крайньої необхідності. Досліджено питання допустимості як обставини, що виключає злочинність діяння, притаманне державам з континентальною та загальною системою права. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинної кримінально-правової норми.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню біопродуктивності та енергетичного потенціалу лісів Київського Полісся, що дозволить комплексно оцінити процеси накопичення енергії у лісових екосистемах регіону та розробити нормативно-інформаційне забезпечення використання їх еколого-енергетичного потенціалу на засадах економічної сталості та екологічної збалансованості. Здійснено аналіз лісівничо-таксаційної структури деревостанів панівних деревних видів Київського Полісся та Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція» як пілотного об'єкта. Закладено тимчасові пробні площі для оцінки компонентів біотичної продуктивності та енергетичного потенціалу деревостанів основних лісотвірних видів.Проведено статистичний аналіз показників компонентів фітомаси та енергетичного потенціалу деревостанів. Встановлено, що таксаційну основу для оцінювання енергетичного потенціалу деревної біомаси лісів становить їхня видова та вікова структури. Досліджено параметри середньої питомої енергоємності різних деревних видів та компонентів фітомаси, які вказують на значну їх диференціацію. Оцінено загальні обсяги енергії, акумульованої у рослинній біомасі лісів Київського Полісся. Встановлено різницю у трендах щільності енергії та їх зміни для фітомаси й мортмаси лісів регіону. Здійснено оцінку п'яти типів енергетичного потенціалу деревостанів (теоретично можливий, технічно доступний, екологічно безпечний, економічно доцільний та соціально зумовлений) у межах складових (дров'яна стовбурова деревина, лісові деревні відходи та лісопромислові деревні відходи). Для оцінки і прийняття обґрунтованих рішень щодо сталого використання деревної біомаси лісів для енергетичних цілей у межах Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природо-користування України «Боярська лісова дослідна станція» апробовано програмний продукт «Лісовпорядник».^UThe thesis is devoted to the research of energy productivity and energy potential of the forests of Kyiv Polissia, which will allow to evaluate complex processes of energy accumulation in the forest ecosystems of the region and to develop information tools to ensure the use of their ecological and energy potential on the basis of economic sustainability and environmental balance. The analysis of silvicultural and biometric structure of stands composed of the dominant tree species of Kyiv Polissia and of Boyarka Forest Research Station of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine as a pilot object. Temporary sample plots have been established to evaluate the components of biotic productivity and energy potential of stands of the main forest-forming tree species. The statistical analysis of indicators of live biomass components and energy potential of stands has been carried out. It has been found that the mensurational basis for assessing the energy potential of forests' wood biomass is their species and age structure. The parameters of the mean specific energy content have been investigated for different tree species and live biomass components indicating their major differentiation. The total amount of energy accumulated in the vegetal biomass of forests in Kyiv Polissia has been assessed. The differences in energy density trends and their changes for live biomass and dead organic matter of the region's forests have been established. Five types of energy potential of stands have been assessed (theoretically possible, technically accessible, environmentally safe, economically profitable and socially conditioned) by their constituents (stem firewood, primary forest residues and secondary forest residues). To assess and make informed decisions regarding the sustainable use of wood biomass for energy purposes within the Separated subdivision of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine «Boyarka Forestry Research Station», the «Forest Inventory Engineer» software has been approbated.

Робота присвячена вивченню сучасного стану лісової рослинності Волинської височини, її синтаксономічних особливостей, антропогенної динаміки та охорони. Наведено історичний нарис дослідження лісів Волинської височини із основними напрямами їхнього вивчення. Указано на фізико-географічні особливості розміщення ВВ та основні чинники розподілу лісів у регіоні. Здійснено характеристику ґрунтів ВВ, особливостей гідрологічного режиму та геоморфологічних характеристик окремих районів. Проаналізовано основні формації лісової рослинності, здійсненна їхня характеристика та наведений перелік асоціацій. Розроблено класифікаційну схему рослинності лісів Волинської височини на принципах домінантної класифікації (шість формацій, дев'ять субформацій, 24 груп асоціацій і 57 асоціацій). Указано на особливості територіальної диференціації рослинного покриву лісів регіону. Визначенні та охарактеризовані зміни рослинності лісів та охарактеризовані основні їхні стадії. На еколого-ценотичних профілях подано розподіл угруповань із характеристиками і особливостями розподілу. Здійснено созологічний аналіз раритетної флори лісів Волинської височини, яка складає 42 види різного рівня охорони. Раритетний фітоценофод лісів представлений чотирма асоціаціями, включеними до «Зеленої книги України». Здійснено аналіз природно-заповідного фонду лісових екосистем ВВ, указано на перспективні шляхи його розширення та охорони. Розроблено рекомендації щодо управлінням лісовими екосистемами, відновлення та збереження лісових фітоценозів.^UThe paper is devoted to study of the current state of the forest vegetation of the Volyn Upland, its syntaxonomical features, anthropogenic dynamics and conservation.The historical review of the studying of the forests of the Volyn Upland with the main directions of their research is presented. The physical and geographical features of the location of this territory and main factors of the forest distribution within it are indicated. The soil composition of the Volyn Upland is characterized. Features of the hydrological regime and geomorphological characteristics of individual regions within the Volyn Upland are revealed. The analysis of the main formations of the forest vegetation, their characteristics and a list of associations are carried out.The classification scheme of the forest vegetation of the Volyn Upland was developed on principles of the dominant approach. It includes six formations, nine subformations, 24 groups of associations and 64 associations. Features of the territorial differentiation of the plant cover of forests on the territory of the Volyn Upland are indicated. Major changes of the forest vegetation was carried out and their main stages were characterized. Ecological-coenotic profiles show the spatial distribution of forest communities. Sozological analysis of the flora of forest communities was made. 42 rare species from different conservation lists are presented on studied territory. Rare forest communities consist of four rare association from "The Green Data Book of Ukraine". The analysis of the natural reserve fund of forest ecosystems of the region was carried out, perspective directions for its expansion and protection are indicated. Recommendations for the management of forest ecosystems and main directions of restoration and preservation of phytocoenoses have been developed.