Уперше подано цілісну характеристику багатогранної діяльності Анатоля Вахнянина - композитора, диригента, співака, громадського діяча, літератора, а також введено в обіг новий архівний матеріал. На його базі систематизовано погляди діяча на різні галузі музичного мистецтва (музичну естетику, фольклор, духовну музику, театр, теорію музики). Розширено обсяг композиторської творчості А.Вахнянина, що дає підстави для характеристики його композиторського стилю, який базується на засадах романтизму. Висвітлено взаємодію його композиторської творчості та музикознавчих зацікавлень. Зазначено, що завдяки плідній громадській, виконавській, диригентській та композиторській діяльності А.Вахнянина музичне життя Галичини того часу збагатилося новими ідеями, зміцніли зв'язки з композиторами Великої України (М.Лисенком, П.Ніщинським). Доведено, що в еволюції музичної культури Галичини його діяльність сприяла переходу від аматорського етапу композиторської творчості до подальшого її розвитку на професійній основі.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено джерела з історії видавничої діяльності у Києві у 1907 - 1914 рр. видатного українського історика, громадсько-політичного діяча та видавця М.Грушевського. Розглянуто діловодні документи офіційних органів влади, матеріали преси та джерела особового походження. Виділено основні теми та сюжети даних джерел, зокрема, перенесення літературно-наукового часопису ЛНВ зі Львова до Києва у 1907 р., видавничі проблеми, пов'язані з виходом у світ ЛНВ "Села" та "Засіву", роль М.Грушевського як редактора та фактичного видавця цих часописів, його стосунки з провідними українськими літераторами та публіцистами, спілкування з передплатниками та читачами цих видань.

  Скачати повний текст

Виявлено синкретизм власне поетичного, живописного та музичного начал, взаємопроникнення прийомів у поетиці І.Северянина. Встановлено, що синестетичність є основним фактором формування структури поетичного образу. Проведено паралелі між естетикою лірики поета та живописом кінця XIX - початку XX ст. (російського та західноєвропейсього). Вперше здійснено аналіз живописно-зображального начала в творчості літератора, докладно розглянуто особливості відтворення пейзажу, портрету, інтер'єра, колористики, а також своєрідно перенесені до поетичної сфери живописні прийоми, що в них застосовуються. Розглянуто музичність лірики митця - від звуків до музичних асоціацій, виділено віршовий твір ("Друга симфонія"), композиція якого створена відповідно до законів сонатно-симфонічної форми. Досліджено психологізм, визначено основні особливості структури образів і прийомів художньої типізації. Визначено вплив скандинавського імпресіонизму на лірику І.Северянина.

  Скачати повний текст

На підстві різноманітного джерельного матеріалу відтворено творчу біографію М.Кононенка. До літературного обігу введено невідомі та маловідомі твори письменника, які дають можливість більш детально характеризувати його творчість. Розкрито національно-патріотичний та антикріпосницький пафос, езистенційну проблематику збірок "Хвилі. Книги I - V", прозових творів ("Хахол", "Злодій", "Візник"). Здійснено фахову інтерпретацію жанрово-стильової та художньої природи поетичної та прозової сторінок спадщини літератора. Виявлено своєрідність образної системи поетичних творів М.Кононенка, композиційно-сюжетні ознаки прози, самобутність письменницької манери, константність її філософської та релігійної основи. На базі мікроаналізу художньої прози письменника зроблено висновок про оригінальність його індивідуального стилю в літературному процесі кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

За допомогою квантитативного аналізу вивчено розподіл частоти вживання іменника, дієслова, прикметника, прислівника та особового займенника у сучасній німецькій художній прозі. Установлено, що найбільшою частотою вживання характеризуються іменники (35 %) та дієслова (27 %), що збігається з результатами аналогічних досліджень у інших мовах. Здійснено класифікацію та аналіз лексико-семантичного підкласу (ЛСП) слів, досліджено частоти їх реалізації, визначено переважання у вживанні того чи іншого ЛСП слів у певному авторському стилі. Обгрунтовано схожість між авторськими стилями за розподілом частот уживання ЛСП слів, подібність між окремими творами одного й того ж автора та лексико-семантичну стабільність авторського стилю. За результатами лексико-семантичного аналізу художніх творів установлено, що добір мовних засобів, частота їх вживання залежать насамперед від творчої індивідуальності художника-літератора. Зазначено щодо доцільності дослідження та порівняння виявлених закономірностей у вживанні ЛСП слів на матеріалі інших мов.

  Скачати повний текст

Зібрано та систематизовано наукову інформацію щодо вивченості літературної спадщини Дж. Гасконя в сучасному зарубіжному літературознавстві. Висвітлено життєвий і творчий шлях Дж. Гасконя, виявлено соціокультурні та біографічні чинники, які вплинули на формування світоглядних та естетичних орієнтацій письменника. З'ясовано характер взаємодії традиційного й новаторського в драматичних і поетичних творах цього літератора. Показано жанрово-стильову своєрідність першої версії роману Гасконя "Пригоди добродія F.J." та специфіку поєднання елементів поетики "romance" і "novel" в художньому просторі цього твору. В процесі зіставлення двох версій "Пригод добродія F.J." розкрито суть експерименту Гасконя-романіста. Розглянуто літературно-критичний трактат "Деякі настановчі нотатки" в контексті єлизаветинських дискусій про поезію. З'ясовано природу творчих новацій Дж. Гасконя та визначено його роль в історико-літературній сфері элизаветинської доби.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичну проблему художнього вираження національно-духовної ідентифікації ліричного героя у поетичному дискурсі П.Скунця - українського письменника, "шістдесятника"-нонконформіста, лауреата Шевченківської премії 1997 р. Розкрито філософсько-естетичний зміст національних емпатії та абстрагування. Вперше в українському літературознавстві проведено детальний аналіз поетичного дискурсу письменника у контексті творчості закордонних та українських літераторів. Здійснено когерентно-когезійну інтерпретацію художнього вираження національно-духовної ідентифікації протагоніста на трьох фундаментальних герменевтично-психологічних рівнях: культурних кодів, національно-екзистенціальних модусів та архетипів національного підсвідомого. Запропонований тип дослідження поезії П.Скунця засвідчує концептуальну важливість естетичної експресії національно-духовної ідентифікації ліричного героя у процесі інтерпретації лірики національного митця.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному літературознавстві здійснено спробу комплексної рецепції творчості грецьких митців, розроблено класифікацію творчості грецьких поетів. Розглянуто особливості становлення й етапи розвитку творчості грецьких літераторів Донецького Приазов'я. Охарактеризовано вплив усної народної традиції греків, комплексне дослідження їх творів як оригінальних виявів образного мислення. Вказано на значення спадщини приазовських греків у відродженні грецької культури Донбасу. Досліджено роль української літератури у становленні грецького художнього слова. З'ясовано особливості становлення та еволюції літератури греків Приазов'я. Висвітлено тематичну спрямованість грецької поезії, розкрито характер і особливості функціонування літератури греків Приазов'я XX ст.

  Скачати повний текст

Визначено етапи становлення української фольклористики на матеріалі періодичних видань першої половини ХІХ ст. Наведено критерії, що зумовили появу наукового інтересу до усної народної творчості в Україні. Проаналізовано теоретико-методологічні питання, що виникли у процесі розвитку науки. Установлено, що опубліковані на сторінках періодики записи уснопоетичного матеріалу, примітки та коментарі до них, загальнотеоретичні статті розкривають рівень розвитку фольклористичної думки у даний період. Приділено увагу діяльності маловідомих дослідників усної народної творчості у першій половині ХІХст. Охарактеризовано публікації усної словесності на сторінках часописів, визначено їх місце та роль для укладачів майбутніх збірок. У творах тогочасних українських письменників простежено фольклорні джерела, розглянуто їх значення для становлення науки про усну словесність. Зазначено різні способи використання перекладу іншомовного фолькльору та уснопоетичних джерел літераторами.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено романістику англійського пізньоренесансного письменника Г. Робертса. На підставі аналізу поетики його творів з використанням новітніх методологій літературознавчого аналізу (рецептивної естетики, "нового історизму") показано, що автор віддає перевагу популярним літературним конвенціям, використовує стандартні технології зацікавлення читача та враховує неелітарність читацької аудиторії, смаки якої формувались під впливом творів більш талановитих письменників (Дж. Лілі, Ф. Сідні, Р. Грін, Т. Лодж). Доведено, що романи Г. Робертса належать до масової літератури. Автор уникає інтелектуалізму, складної проблематики та філософічності, не приділяє уваги художньо-естетичним аспектам, намагається грунтуватися на ефективності використання "літературних формул". Проведено комплексний аналіз романістики Г. Робертса у системі координат "формульної літератури", що дозволило висвітлити суголосність творчих пошуків цього літератора з запитами та смаками "нової" читацької аудиторії - представників третього стану єлизаветинського суспільства та сприяло уточненню уявлень про шляхи розвитку пізньоренесансної романістики.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто "імагологічний фактор" як один з найважливіших у розвитку російської літератури першої половини XIX ст. Досліджено вплив даного чинника на формування її міжлітературних зв'язків. Вперше доведено, що твори російської літератури, спрямовані на реформування російського іміджу у Франції (Європі) є не випадковими й розрізненими фактами, а становлять складну, історично, культурно й психологічно обумовлену діалектичну єдність - "текст рецепції-відповіді", що має тенденцію до синхронно-історичної адаптації й створення нових правил комунікативного впливу. Тексти російської літератури імагологічного характеру вперше досліджено не лише в аспекті їх належності до індивідуальної творчої спадщини, але й у широкому історико- й національно-літературному контексті. Доведено наявність стійкого зв'язку між науковим, громадським інтересом до зарубіжного іміджу країни та процесом літературного осмислення цього іміджу й літературного впливу на нього. Реконструйовано особливості історичної, міжнаціональної, літературної та інтерлітературної ситуації, що визначали специфіку імагологічного дискурсу в російській літературі першої половини XIX ст. і його функціонування у межах російсько-французького літературного діалогу. Досліджено причини, що спонукали російських авторів вступати у російсько-французький імагологічний діалог. Доведено, що російська література безпосередньо формувала й удосконалювала прийоми ведення міжнаціонального імагологічного діалогу. З'ясовано, що у пошуку тактичних новацій брали участь російські літератори різних шкіл, напрямів, естетичних і політичних уподобань, що зумовлювало перманентну внутрішньолітературну полеміку та забезпечувало постійний розвиток "тексту рецепції-відповіді".

  Скачати повний текст

Досліджено особливості російськомовної прози Є.П.Гребінки, яку системно проаналізовано у контексті проблем поетики. Виокремлено тематичні групи, а саме: "українську тему", "тему провінції", "тему Петербурга". Уперше російськомовну художню спадщину Гребінки вивчено з використанням великої джерельної бази, а також у контексті зв'язків з російською літературою 1830 - 1840-х рр., зокрема творчості Є.А.Баратинського, Ф.В.Булгаріна, Я.П.Буткова, М.В.Гоголя, В.І.Даля, М.М.Загоскіна, М.Ю.Лермонтова, В.Ф.Одоєвського, О.С.Пушкіна, В.А.Соллогуба. Розглянуто прозові твори письменника, які раніше не досліджувалися у контекстуальному аспекті або взагалі не вивчалися. Досліджено типологічні сходження й інтертекстуальні зв'язки між прозовими творами Є.П.Гребінки та творами інших російських літераторів. Проаналізовано особливості впливу на творчість письменника фольклорних та історичних джерел. Визначено, що Є.П.Гребінка був типовим представником романтичного напряму, його російськомовна проза взаємопов'язана з традиціями російської літератури та відігравала певну роль у її розвитку.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичні зв'язки літопису "Слово о полку Ігоревім" з Новгород-Сіверщиною, літературні та культурні традиції регіону, мову видатної літературної пам'ятки. Уперше досліджено топонімічні паралелі до лексики "Слова о полку Ігоревім", що існують в даному регіоні. Виконано цілісний історіографічний аналіз перекладів, переспівів, досліджень, літературних ремінісценцій "Слова", створених літераторами Новгород-Сіверщини. На підставі аналізу характерних особливостей мови регіону та існуючих на її території топонімів зроблено висновок про новгород-сіверське походження "Слова о полку Ігоревім" і його автора, про значний внесок літераторів до вивчення та популяризації даної пам'ятки.

  Скачати повний текст

Аналізуються соціальне становище та позиції літературно-мистецької інтелігенції в умовах політики українізації, специфіка її взаємовідносин з радянською владою, прояви опору діячів літератури і мистецтва становленню тоталітарної системи. Розкрито основні напрямки професійної діяльності літературно-мистецької інтелігенції та її роль у процесі українізації. Виявлено внесок літераторів та митців у відродження національних традицій в культурі, піднесення культурного рівня та національної свідомості громадян України. Показано засоби радянської влади, спрямовані на встановлення партійної монополії в культурі, проаналізовано негативний вплив ідеологізації суспільного і культурного життя на становище та діяльність літературно-мистецької інтелігенції. В контексті посилення репресій тоталітарного режиму, згортання українізації висвітлено трагічну долю літературно-мистецької інтелігенції України.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження діяльності О.Кандиби-Ольжича як громадського діяча, науковця та літератора у контексті суспільно-політичного руху першої половини XX ст. Висвітлено проблеми формування та еволюції суспільно-політичних і науково-ідеологічних поглядів ученого. Обгрунтовано його роль у громадсько-політичному житті країни, вихованні національної свідомості, самоствердженні та консолідації української нації у боротьбі за державну суверенність та незалежність. До наукового обігу введено значну кількість нових архівних джерел і документів. Встановлено роль і значення О.Кандиби-Ольжича у створенні та розбудові культурної референтури ПУН та Української Національної Ради. Проаналізовано наукову спадщину вченого та його внесок у справу вивчення та популяризації пам'яток трипільської культури. Переглянуто ряд застарілих положень та оцінок історичної науки, запропоновано їх нову інтерпретацію.

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавсті здійснено комплексне системне аналітико-синтетичне дослідження епічної творчості М.Понеділка, показано своєрідність його таланту з урахуванням статусу письменника-емігранта. Розглянуто основні етапи життєдіяльності та домінантні риси світовідчуття митця. Досліджено ліро-трагедійний доробок М.Понеділка, зокрема, проаналізовано його проблемно-тематичний і жанрово-стильовий аспекти, особливості творення сюжету та характерів персонажів. Показано поетикальні особливості гумористично-сатиричних творів письменника на теми життя українства в СРСР і діаспорі, розглянуто художні засоби творення мистецького світу белетриста, показано багатство мовотворчості та своєрідність прозомислення літератора, головною ознакою якого є ліризм у відображенні дійсності. Визначено ідеологічні, політичні, моральні константи творчості письменника. Висвітлено внесок М.Понеділка у розвиток літературного процесу XX ст.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано роль Богдана Лепкого в українсько-польських літературних взаєминах крізь призму літературних стосунків митця та Василя Стефаника з польським літератором Владиславом Орканом. Проаналізовано типологічні перегуки та відповідності малої прози Б.Лепкого та В.Оркана на проблемно-тематичному і жанрово-стильовому рівнях. Зроблено типологічні зіставлення повістей "Веселка над пустарем" та "В розтоках" в аспекті концепції героя та оновлення жанрової структури.

  Скачати повний текст

Проведено системне узагальнення творчості В.Потапенка - українського письменника межі XIX - XX ст., здійснено спробу комплексно висвітлити життєвий і творчий шлях митця. З'ясовано світоглядні засади творчості В.Потапенка, розкрито проблеми, художньо відображені у його творах. Досліджено специфіку жанрових форм, композиційних структур прозового та драматургічного доробку митця. Виявлено найбільш суттєві риси образної системи, засоби характеротворення. Висвітлено місце літератора у процесі розвитку української прози та драматургії кінця XIX - перших десятиліть XX ст.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено різнорівневе комплексне системне дослідження художньо-автобіографічної та мемуарної прози Наталени Королевої. Розкрито засадні способи творчої реалізації ідейно-естетичних принципів письменниці у художній спадщині християнсько-моралізаторського спрямування. Епічний набуток Наталени Королевої поставлено у діахронно-синхронний контекст української літератури нової та новітньої доби. Здійснено контекстуальний та інтертекстуальний аналіз її прози в єдності змісту та форми, а також еволюції творчого стилю письменниці. Доведено, що вміння ефективного поєднання різностильових прийомів і засобів є головною ознакою творчого стилю Наталени Королевої. Встановлено, що художні пошуки та відкриття літератора збагатили вітчизняну автобіографічну та християнську прозу своєрідними стилістичними прийомами та засобами, розширили їх жанрову систему, реалізували нову тематику, модернізували манеру викладу, відтворили образи емансипованих героїв.

  Скачати повний текст

Вперше системно описано та проаналізовано вплив пластичних мистецтв, коду іконічності на літературну спадщину Т. Шевченка та вплив літератури на його мистецькі твори. Розроблено методологію міждисциплінарного аналізу, яку можна застосовувати до творчості будь-якого літератора, що використовує код пластичних мистецтв і будь-якого художника, що реалізовує себе у слові. Сформовано поняттєвий апарат на основі апробованих у зарубіжному літературознавстві та іконології термінопонять. Простежено генезис міжвидових інтеракцій в історичному та культурному дискусі, зокрема в епоху романізму. Означено місце Шевченка у колі європейських і російських митців, близьких йому хронологічно та територіально, які володіли іконічним і вербальним кодами. Репрезентовано цілісний образ синестетичної особистості митця з використанням наукового апарату психології творчості. Обгрунтовано поняття образу-концепту як репрезентанта міжвидової взаємодії та розроблено систему вербально-іконічних образів-концептів, складників художньої картини світу Т. Шевченка.

  Скачати повний текст