Розвинуто теоретико-математичну модель картографування та районування агроландшафтних систем локального і регіонального рівнів. Автоматизоване агроландшафтне районування базується на поєднанні методів традиційного картографічного аналізу, алгоритмів автоматичного районування й аналітичних можливостей сучасних геоінформаційних систем (ГІС). Вибір і створення базової ландшафтної основи складає центральну задачу в системі автоматизованого агроландшафтного районування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичні етапи формування та розвитку антропогенних аквальних і водно-болотних ландшафтних комплексів Поділля, удосконалено та доповнено теоретико-методологічні засади їх дослідження. Розглянуто структуру та складено класифікацію аквальних, водно-болотних антропогенних ландшафтів та їх аналогів, проведено районування великих антропогенних ландшафтів. Виявлено специфіку функціонування парадинамічних взаємозв'язків між водними та суміжними ландшафтами, встановлено закономірності формування та розвитку водно-болотних екотонів. Спрогнозовано динамічні зміни у взаємодії аквальних антропогенних ландшафтних комплексів з суміжними територіями. Визначено перспективи розвитку й обгрунтовано основні напрями оптимізації та можливості рекреаційного освоєння аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтних комплексів.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню вкладу аккумуляційно-денудаційних факторів середовища до формування різноманіття рослинності Криму. Виявлено та охарактеризовано три моделі організування рослинних угруповань Південного Криму: C-S модель (ліса класів Querco-Fagetea і Erico-Pinetea) та аккумуляційно-денудаційні варіанти G-B моделі (гірські степи середньоземноморського типу, клас Thero-Brachypodietea) і абіотичної S-моделі (класи Onosmo polyphyllae-Ptilostemonetea, Thlaspietea rotundifoli і Festuco-Puccinellietea), дві останні моделі виявляються новими. Проаналізована екологія основних ценозоутворюючих видів за методами градієнтного аналізу і виявлені закономірності зміни флористичного складу (фітосоціологічний спектр, спектр життєвих форм, проективне покриття трав'яного ярусу та кількість видів) упродовж ведучих градієнтів екотопічних факторів (висота над рівнем моря, експозиція нахилу, крутизна нахилу, щебнистість поверхні). Розроблені рекомендації щодо раціонального природокористування з обліком різного вкладу аккумуляційно-денудаційних факторів середовища в формуванні рослинного складу.

  Скачати повний текст

Доведено появу регіонально нового виду жовточеревої кумки, що є наслідком постійно діючих інвазій за течією Дністра та регіональне зникнення лісового полоза, що знаходиться на межі ареалу. Вперше для Поділля одержані відомості про структуру гібридних популяцій зелених жаб, встановлено, що для них характерною є диплоїдна двостатева структура гібридів. В межах фауністичних нарисів описано морфометричні та морфологічні ознаки, подано поширення та чисельність видів, розглянуто біотопічний розподіл та аутекологічні особливості. Встановлено, що комплекс рептилій та амфібій Західного Поділля історично формується за рахунок західнопалеарктичних видів, більшість яких мають чітке середземноморське походження, на фоні обмеженого впливу транспалеарктичних і повної відсутності видів центральноазіатського походження.

  Скачати повний текст

Розроблено математичні моделі та прогнози природних складових сучасної динаміки деяких характеристик приземного й озонового шару атмосфери над територіями різних ландшафтних комплексів рівнинної України, їх водних об'єктів і біоценозів. Установлено зміни характеристик їх грунтів і розташувань ландшафтних меж, що могли б виникнути у другій половині XX ст. під впливом природних чинників. Запропоновано узагальнену математичну модель природних складових міжрічних змін будь-яких інших характеристик ландшафтних комплексів, яка дозволяє використовувати за відображення даних процесів аппарат теорії лінійних динамічних систем.

  Скачати повний текст

Проаналізовано ландшафтні межі Південно-Східного Криму як специфічний тип геосистем. Виявлено їх ознаки, властивості, внутрішню структуру, морфометричні та морфологічні особливості. Складено розгорнуту класифікацію ландшафтних меж, використану як інструмент під час вивчення геосистем даного типу. Розроблено й апробовано підхід (комбіноване використання польових ландшафтних досліджень, дешифрування аерофотознімків і ГІС-технологій), за допомогою якого виявлено та картографовано граничні геосистеми, і який грунтується на кількісно визначеному ступені однорідності-неоднорідності ландшафтних виділів. Висвітлено пограничні ландшафтні ефекти та інформаційно-польову структуру досліджуваної території на топологічному та хорологічному рівнях. Визначено основні напрямки використання знань про ландшафтні межі для вирішення геоекологічних завдань.

  Скачати повний текст

Надано інтегральну оцінку антропогенній модифікації природних компонентів ландшафтів Шацького національного природного парку. Висвітлено ландшафтну структуру території парку. Проведено оцінювання естетичної цінності всіх видів ландшафтних систем парку. Розраховано показники ландшафтно-геофізичного сполучення в межах даної території з метою виявлення трансформаційних процесів. Досліджено закономірності прояву трансформації ландшафтних систем на підставі аналізу гідрохімічного потоку речовини за даними мінералізації підземних і поверхневих вод, атмосферних опадів у межах даної території. Виведено емпіричну формулу, яка моделює динаміку аквальних систем. Обгрунтовано систему заходів з оптимізації просторово-часового функціонування геосистем Шацького національного природного парку.

  Скачати повний текст

В дисертації проаналізовано різні види антропогенних навантажень на ландшафтні системи західної частини Волинського Полісся та отримані результати, що вказують на масштаби та глибину антропогенної трансформації. Удосконалена методика визначення інтегрального антропогенного навантаження на ландшафтні системи, за допомогою якої встановлена ступінь трансформованості ландшафтів. Проведено районування території щодо гостроти екологічної ситуації, на основі якого зроблені рекомендації для зменшення антропогенного впливу на ландшафтні системи та для впровадження на території регіону екополітики.

  Скачати повний текст

Узагальнено досвід вивчення антропогенної трансформації ландшафтів, вдосконалено методичні підходи до їх вивчення, викладено базові поняття, запропоновано алгоритмічну схему дослідження. Проаналізовано ландшафтно-морфологічну структуру 30-ти км зони впливу ХАЕС як основний чинник просторової диференціації забруднювальних речовин, виявлено зони розподілу та перерозподілу забруднювальних речовин. Вивчено та проаналізовано впливи атомної електростанції на навколишнє середовище й інші види антропогенних навантажень в межах зони впливу. Обчислено величину впливу АЕС та виконано оцінювання ступеня антропогенної трансформації природно-господарських систем, а також здійснено оптимізаційне районування та обгрунтовані рекомендації з регулювання природокористування в зоні впливу ХАЕС.

  Скачати повний текст

Виявлено та введено до реєстру 281 садибно-парковий комплекс кінця XVIII ст. та 450 - середини XIX ст., що дало змогу доповнити загальну картину розвитку європейського садово-паркового мистецтва та визначити особливості творення ландшафтної архітектури Галичини. Вперше введено до наукового обігу документальні плани садибно-паркових комплексів сіл Галичини середини XIX ст. (116 об'єктів). Розкрито закономірності функціонального формування простору садибно-паркового комплексу та його залежність від ландшафтної ситуації. Виявлено особливості формування архітектурно-ландшафтного укладу садибно-паркових комплексів Галичини кінця XVIII - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено архітектурно-планувальну організацію малих готелів за умов природних комплексів - національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, біосферних заповідників. Узагальнено досвід проектування, будівництва й експлуатації споруд і виявлено сучасні тенденції та фактори, що впливають на їх розташування та формування. Запропоновано визначення терміна "екоготель" - природоорієнтованого закладу зі зменшеним впливом на навколишнє середовище. Розроблено класифікацію з урахуванням екологічних чинників. Уточнено планувальні параметри основних приміщень екоготелю. Визначено взаємозв'язки та склад функціональних елементів готельного закладу, що залежно від місткості, містобудівних, екологічних і економічних умов може мати скорочений, стандартний і розширений характер. Визначено основні екологічно доцільні принципи розташування, рішень генерального плану й об'ємно-планувального рішення готелів - принципи екологічності, естетичності, контактності. Запропоновано об'ємно-планувальні прийоми забезпечення виявлених принципів. Наведено способи досягнення естетичної виразності, що базуються на увиразненні зв'язку з культурним і природним наповненням території, а також застосуванні екологічних матеріалів і конструктивних систем.

  Скачати повний текст

Виявлено закономірності формування світло-кольорового середовища (СКС) сучасного міста. Визначено, що СКС міста є ієрархічною системою з інтегрованою взаємодією, відкритих і закритих архітектурних просторів з джерелами й установками штучного освітлення, яка забезпечує цілий ряд функцій для життєдіяльності населення міста. Його основні якісні та кількісні характеристики зумовлені функцією світла та кольору в архітектурному середовищі. Процес формування СКС сучасного міста залежить від комплексу основних чинників, а саме: містобудівних, природно-кліматичних, інженерно-технічних, естетичних і здійснюється поетапно. Виявлено основні етапи формування СКС міста з використанням природного та штучного світла. Проаналізовано зарубіжний досвід формування СКС сучасного міста та визначено його просторову структуру, яку виявляють світлопланувальні "каркас" і "тканина" сучасного міста. Даний "каркас" формується інфраструктурою транспортно-пішохідних комунікацій з підсистемою житлових і промислових функцій. Світлопланувальну "тканину" міста формують об'єкти міського центру та ландшафтно-рекреаційних територій міста. Надано рекомендації щодо формування їх основних структурних одиниць. Виявлено композиційні задачі формування СКС сучасного міста, які запропоновано визначати на макро- та мікрорівні. Створення світло-кольорового середовища міста є комплексною проблемою з інтегрованим рішенням інженерно-технічних і архітектурно-художніх задач. Формування світло-кольорового середовища запропоновано здійснювати з урахуванням розроблених архітектурно-художніх принципів проектування та розробкою світло-кольорового генплану міста.

  Скачати повний текст

Вивчено одонатофауну о. Зміїний і національного парку "Нижньодністровський". Встановлено вікову, статеву структуру модельних популяцій I. elegans і C. pulchellum, співвідношення морф самиць, морфометричні характеристики морф "infuscans" і "andromorpha", їх плодючість і зараженість паразитами. Виявлено шість "ключових" одонатологічних територій на південному заході України, з них три - дельтові ділянки річок Дунай, Дністер і Дніпро відносяться до найбільш цінних.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження белоідей України. Представлено невідомі раніше аспекти їх систематики, фауни та екології, зокрема, видовий склад, таксономічна структура, особливості поширення у водоймах та на суходолі, екологічні спектри, вертикальний розподіл та сезонна динаміка грунтових бделоідей. З'ясовано, що у фауні України нараховуться 156 видів та 20 підвидів бделоідей з 14-ти родів і 3-х родини. Новими є 81 вид, 11 підвидів і 4 роди (Bradyscela Bryce, Scepanotrocha Bryce, Anomopus Piovanelli, Didymodactylos Milne). Відзначено, що 4 види є новими для фауни Європи, а два з них - для Північної Півкулі. Надано ілюстровані переописи 136-ти видів та 15-ти підвидів, відомих науці, та 14-ти видів, що потребують описання як нових або подальшого вивчення. Представлено нові дані з їх морфології, мінливості, поширення, екології. Запропоновано ряд найбільш вагомих у систематиці родів та видів морфологічних ознак. Проведено номенклатурну та таксономічну ревізію групи, за результатами яких змінено родову належність 1 виду, 1 підвид піднесено до рангу самостійного виду, а 1 рід, 3 види і 1 підвид зведено в синоніми відомих раніше. Установлено загальні закономірності поширення та біоценотичного розподілу бделоідей і запропоновано класифікацію їх екологічних груп. Уперше з'ясовано характер вертикального розподілу та сезонної динаміки коловерток у верхніх грунтових горизонтах суборі у взаємозв'язку з факторами навколишнього середовища.

  Скачати повний текст

Наведено дані про кількість секреційних та аглютинуювальних бентосних форамініфер материкової окраїни Гвінеї у поверхневих осадках шельфу - крайового плато. Показано зв'язок їх розподілу зі змінами морфологічної структури дна, типу осадку, вмісту в ньому карбонату кальція та органічного вуглецю. Проаналізовано розподіл таксонів бентосних форамініфер на даній території. Описано групи форамініфер, які відрізняються видовим складом та кількісними характеристиками кожного виду. Визначено, що розподіл цих груп на території залежить від зміни гідрологічної та гідрохімічної структури води. Виділено та описано специфічний мангровий комплекс бентосних формініфер у гирлах і руслах річок Гвинеї. За планктонними формініферами проведено розчленування верхньочетвертинних відкладів крайового плато дослідженого району, які співставлено з одновіковими відкладами Античного океану. Встановлено три підзони плейстоцен-голоценового віку. Вивчено видове різноманіття бентосних форамініфер, проаналізовано кількісний розподіл видів у кожному інтервалі колонок. Наведено результати співставлення отриманих даних з комплексами бентосних формініфер, які встановлені у поверхневих осадках дослідженого району, а також результати вивчення плактонних і бентосних форамініфер у верхньочетвертинних відкладах крайового плато. Розроблено атлас, який містить монографічний опис 51 виду та одного підвиду бентосних форамініфер та їх зображення, одержані за допомогою сканувального електронного мікроскопу.

  Скачати повний текст

Вперше на прикладі представників роду Turdus показано основні біогеоценотичні популяційні адаптації птахів до екологічних факторів. Встановлено закономірності еколого-ландшафтного розміщення дроздових птахів та проведено аналіз особливостей просторового розміщення гнізд дроздів в залежності від біогеоценотичних та антропогенних факторів. Вперше виявлено динамізм оологічних параметрів птахів одного роду в умовах дії антропогенного пресу. В умовах трансформованих ландшафтів показано вплив різних екологічних факторів на плодючість та продуктивність розмноження. Проаналізовані причини флюктуації чисельності птахів та пульсації їх ареалів. Проведена комплексна оцінка біоценотичної ролі дроздів в ландшафтах.

  Скачати повний текст

Оцінено рекреаційний потенціал лісопаркових господарств Києва. Встановлено особливості внутрішньо- та міжвидових конкурентних взаємодій основних лісотвірних порід зеленої зони Києва. Визначено видовий склад живого надгрунтового пориву та його проективного покриття у різних типах лісопаркових ландшафтів. Встановлено особливості природного формування крони Pinus sylvestris L. у молодих деревостанах різних типів лісопаркових ландшафтів. Визначено особливості формування мікроклімату в різних їх типах. Розроблено організаційно-технічні показники ландшафтних рубань під час формування лісопаркових ландшафтів у молодих деревостанах. Модифіковано класифікацію дерев за їх роллю у формуванні лісопаркового ландшафту та обгрунтовано доцільність її використання. Запропоновано формули якісного складу деревостану з визначенням одиниць категорій дерев.

  Скачати повний текст

Викладено матеріали з вивчення північноамериканських хвойних в Лісостепу України, в т.ч. сучасний таксономічний склад, вікова і кількісна структури, біометричні показники. Вивчена їх фенологія, ритм, динаміка росту і розвитку, особливості пилування і насіннєношення. Висвітлено питання удосконалення способів насіннєвого і вегетативного розмноження. Проведено аналіз досвіду і опрацьовано раціональні методи ландшафтного використання досліджених видів у даному ботаніко-географічному регіоні України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено комплексну екологічну оцінку угруповань водоростей грунтів природних і штучних лісових біогеоценозів, зокрема рекультиваційних різних ландшафтів справжніх степів України. У складі альгоугруповань ідентифіковано 288 видів водоростей з шести відділів: Cyanophyta - 35, Euglenophyta - 2, Eustigmatophyta - 7, Xanthophyta - 54, Bacillariophyta - 29 і Chlorophyta - 161. На підставі даних порівняльного аналізу виділено характерні ознаки альгоугруповань різних грунтів лісових біогеоценозів, а також досліджено специфіку фітоедафону лісів справжніх степів. З використанням одержаних результатів розроблено тестову діагностичну схему, яка взаємопов'язує специфічні ознаки альгоугруповань з генезисом грунтів і відповідними лісовими фітоценозами. Установлено спектри водоростей, індикаторні для гідрологічного режиму грунтів, засолення, світлової структури насадження, типу деревостану. Одержано показники чисельності, біомаси, продукції, часу генерації та поновлення біомаси водоростей.

  Скачати повний текст