У дисертації здійснено лінгвокультурологічний аналіз семантичних модифікацій лексикону українських текстів Біблії ХІХ-ХХ століть: «Сьвяте Письмо Старого і Нового Завіту» (пер. П. Куліша, І. Левицького, І. Пулюя), «Євангеліє» (пер. П. Морачевського), «Біблія, або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту» (пер. І. Огієнка), «Святе Письмо Старого та Нового Завіту» (пер. І. Хоменка), «Біблія» (четвертий повний переклад з давньогрецької мови ієромонаха о. Рафаїла (Р. Турконяка)).Схарактеризовано в діахронно-синхронному ракурсі динаміку лексико- семантичних процесів у релевантних для дослідження тематичних групах біблійного тексту: «теонімні номінації», «назви людини», «назви духовних осіб», «назви частин тіла людини (соматизми)», «назви родів занять», «назви хвороб», «назви тварин», «назви грошових одиниць».Практичне значення дисертації полягає в тому, що низка її положень може бути використана при викладанні курсів лінгвістичної інтерпретації тексту, стилістики, лексикології сучасної української мови, спецкурсів з етнолінгвістики, лінгвокультурології. Матеріали і результати стануть у нагоді в лексикографічній практиці, для підготовки навчальної та методичної літератури з лексикології та історії української мови.Лінгвістичні (лінгвокультурні, лінгвокультурологічні) особливості українських перекладів розглянуто в контексті релігієзнавчих, філософських студій, що дало змогу виявити специфічні риси національних перекладацьких традицій, зумовлених конфесійними та лінгвістичними чинниками, осмислити біблеїзми як лінгвокультурологічні одиниці.Схарактеризовано специфіку лінгвокультурологічного аналізу біблійного тексту; проаналізовано сучасні напрями лінгвістичного дослідження біблійного тексту; обґрунтовано методику дослідження тематичних груп лексики українських перекладів Біблії; встановлено механізм і характер трансформацій у лексичному складі виділених тематичних груп; визначено особливості семантичних модифікацій у текстах українських версій Біблії: відповідність/невідповідність вираження мовних засобів тексту-першоджерела та українських перекладів в аналізованих контекстах, виявлено оказіональні значення лексем, простежено парадигматичні відношення у лексиконах українських версій Біблії.Дослідження здійснено на лексичному матеріалі виділених тематичних груп, у яких виявлено семантичні, стилістичні, культурологічні особливості. Поняття «тематична група» розглядається як сукупність слів, що позначають предмети або поняття, об'єднані на основі позамовної дійсності. Підставою для викремлення тематичної групи слугує сукупність предметів або явищ зовнішнього світу зі спільною ознакою. Важливим її показником слугує різнотипність мовних відношень між лексичними одиницями, наявність позамовних зв'язків, на основі яких здійснюється об'єднання. У тематичну групу входять слова, кореляція між якими ґрунтується передусім не на основі інтралінгвальних лексико-семантичних відношень, а на екстралінгвальних. У цьому полягає принципова відмінність тематичної групи від лексико- семантичної групи, в основі якої лежать внутрішні мовні зв'язки слів. Позаяк у тематичні групи організовуються цілі «відрізки дійсності», в мові існує велика кількість тематичних множин, які відображають національно забарвлену мовну картину світу, є носіями культурної інформації.Лексика розглянутих тематичних груп в українських версіях Біблії демонструє динаміку лексико-семантичних змін, зумовлену передовсім різними часовими періодами, стильовими особливостями в системі координат «біблеїзм - загальновживана лексика - лексика обмеженого використання».Українські переклади Біблії ХІХ-ХХ століть - якісно новий етап розвитку релігійного стилю української літературної мови, який засвідчує повноцінність функціонування української мови, цілком придатної для релігійного вжитку. Загалом українськомовні біблійні тексти збагатили лексико-семантичний та фразеологічний фонд національної мови, продемонстрували багатство її виражальних можливостей, ввели українську мову в загальноєвропейський культурний простір.Ключові слова: лінгвокультурологічний аналіз, українські версії Біблії, семантика, біблеїзм, тематична група, парадигматика, синтагматика, переклад.^UIn the thesis the author has carried out the linguoculturological analysis of the lexicon semantic modifications in the Ukrainian texts of the Bible of the nineteenthtwentieth centuries: “The Holy Scriptures of the Old and New Testaments” (translated by P. Kulish, I. Levytskyi, I. Puliuy), “The Gospel” (translated by P. Morachevskyi) , “The Bible, or the Books of the Holy Scriptures of the Old and New Testaments” (translated by I. Ohiyenko), “The Holy Scriptures of the Old and New Testaments” (translated by I. Khomenko), “The Bible” (the fourth complete translation from the Old Greek language of Hieromonk Rafayil (Father R. Turkoniak)). The dynamics of lexico-semantic processes in research relevant thematic groups of the biblical text have been characterised in the diachronic and synchronic perspective: “theonymic nominations”, “names of a human being”, “names of the clergy”, “names of parts of the human body” (somatysms), “names of occupations”, “names of diseases”, “names of animals”, “names of monetary units”. It has been stated in the research that methodological foundations of modern linguistics, the study of language and speech–thinking processes which man operates in his practical and cognitive activity, are based on anthropocentric paradigm, which predetermines the study of the cultural factor in language, the growth and interest in interaction issues of language and culture, the desire to cognise the peculiarities of religious communication in different cultures and the necessity to establish the nature and mechanisms of changes in the texts of the Bible, determined by the influence of cultural factors. It has been established that a linguoculturological research is cognitive in essence, and therefore can be based in its cultural segment mainly on the background (historical and cultural) information of the source language and the target language (as in our case), since the linguoculturological analysis differs from the cultural one on the fact that it investigates primarily linguistic units analysing denotativesignificative (conceptual) values. On the basis of the linguoculturological approach the author has determined the peculiarities of historical and modern linguistic facts reflected in Ukrainian biblical texts of the nineteenth-twentieth centuries, has described its structure, a broad historical and cultural analysis of genres, linguistic means for expressing semantics of these texts. Linguistic (linguocultural, linguoculturological) peculiarities of Ukrainian translations have been considered in the context of religious and philosophical researches, which allowed revealing specific features of national translation traditions, due to confessional and linguistic factors, comprehending biblical expressions as linguoculturological units that have not only linguistic content but also retain cultural-national information in time. The dissertation deals with the linguoculturological peculiarities of lexical units in Ukrainian biblical texts in diachronic and synchronic aspect: the author has described the specifics of linguoculturological analysis of the biblical text; has analysed modern directions of the linguistic research of the biblical text; has substantiated the methodology of thematic groups research of lexicon of biblical Ukrainian translations; has established the mechanism and nature of changes in the lexical composition of the selected thematic groups; has determined peculiarities of linguistic modifications in the texts of the Ukrainian versions of the Bible: correspondence / inconsistency of expressing language means in the source text and Ukrainian translations in analysed contexts, as well as in identical contexts in the Ukrainian versions of the Bibles; has displayed occasional meanings of lexemes and followed paradigmatic relations. Keywords: a linguoculturological analysis, Ukrainian versions of the Bible, semantics, a biblical expression, a thematic group, paradigmatics, syntagmatics.

Досліджено особливості формуванняч мови преси на початку XX ст., а також мову кращого зразка української журналістики даного періоду. Визначено роль у цьому процесі мецената, видавця Є.Чикаленка. На прикладі щоденної газети "Рада" проаналізовано мовні особливості преси цього періоду. Охарактеризовано орфографічні риси "Ради", що відзначаються певною послідовністю. З'ясовано, що газета друкувалась фонетичним правописом і належала до видань Наддніпрянської України не лише за територіальною, але й мовними ознаками. Досліджено лексичний склад "Ради", що певною мірою відображав реалії тогочасного життя, характеризувався високим рівнем розвитку, свідчив про намагання редакторів, журналістів поєднати образність, емоційність і логічність, точність викладу. Для цього використовувались найрізноманітніші мовні засоби, зокрема багатозначність, тропи (синоніми, пароніми, епітети). Визначено синтаксичні засоби (прості, ускладнені речення різних типів), за допомогою яких на сторінках "Ради" досягалась певна мета, а саме: інформувати та справляти вплив на читача.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню індивідуального мовлення Р. Іваничука (1929-2016) на базі створеного корпусу текстів, обсягом понад 1 235 млн слововживань, до якого увійшли 16 історичних романів і одна історична трилогія (1962–2016 рр.). У 1 розділі представлено теоретичні засади дослідження індивідуального мовлення письменника та здійснено огляд наукової фахової літератури, присвяченої аналізові таких понять, як-от: ідіолект, ідіостиль, мовна особистість, фразеологізм, колокація, метафора, концепт, профіль. У 2 розділі увагу сконцентровано на залученні до аналізу авторського тексту сучасних підходів лінгвістичного аналізу тексту, як-от: корпуснобазований, корпуснокерований, описовий, статистичний, дистрибутивний аналіз, прийом зіставлення, концептуальне моделювання, концетуальний аналіз. У 3 розділі описано статистичну структуру фонологічного, морфологічного, лексичного та текстового рівнів індивідуального мовлення письменника; на основі номінацій емоційних станів і кольорів змодельовано статистичний і концептуальний профілі авторського тексту.^UThe thesis is focused on the study of R. Ivanychuk's individual speech (1929-2016) based on the text corpus which contains 16 historical novels and 1 historical trilogy with 1.235 million words. The 1 section presents theoretical principles of individual speech research, provides review of scientific professional literature dedicated to the study of the following terms: idiolect, idiostyle, linguistic personality, phraseology, collocation, metaphor, concept, profile. The 2 section focuses on the involvement of modern approaches to linguistic text analysis, such as: corpus-based, corpus-driven, linguo-cognitive, statistical, comparative analysis, conceptual analysis, conceptual model approach in the analysis of the author's texts. In the 3 section, the statistical structure of phonological, morphological, lexical and textual levels of writer's speech are described, the statistical and conceptual profiles of the author's text are created on the basis of emotion and colour nominations.

З'ясовано та проаналізовано теоретичний і практичний аспекти кодифікації мовних одиниць Шевченкової творчої спадщини на матеріалі словників української мови. Досліджено кодифіковані елементи мови як категорії літературної мови та стилістики, визначено статус діалектних та просторічних елементів у лексичній системі сучасної української літературної мови. На прикладі конкретних мовних фактів висвітлено роль мовотворчості Т.Шевченка у процесі нормалізації лексико-семантичної системи української літературної мови; з'ясовано семантико-стилістичне навантаження вживаних письменником слів, простежено динамічність лексичних норм української літературної мови. Охарактеризовано хронологічно марковану лексику, виділено розряди архаїзмів та історизмів, їх типи, з'ясовано етимологію та лексикографічне відображення названих лексичних одиниць. Розглянуто діалектні слова, їх варіанти і значення у мові Т.Шевченка. Кожне слово прокоментовано в історико-географічному аспекті. Виділено тематичні групи просторічної лексики, зафіксованої в творах Т.Шевченка, проаналізовано способи та типи її деривації у порівнянні з літературною мовою.

  Скачати повний текст

Вперше в українському мовознавсті досліджено оригінальний індивідуальний стиль поета-художника С.Гординського. Проаналізовано особливості поетичного мовомислення й систематизовано барвопозначення синкретичного (словесно-колірного) мовлення митця, визначено його місце і роль як новатора мовно-колірного стилю в українській поезії XX ст. З'ясовано, що визначною особливістю ідіостилю поета-художника С.Гординського є індивідуалізований характер новотворів, поетизація тропів та інших лексичних засобів мови, використання традиційних і створення авторських знаків національної культури та символів, самобутність авторського словника та синкретичність словесно-колірних лексико-семантичних утворень. Встановлено, що диференціація творчого життя поета на словесно-поетичну та зображувально-малярську діяльність зумовила специфіку мовнопоетичних засобів відображення дійсності, які базуються на словесно-колірній перцепції, поетико-малярському сприйманні предметів, подій та явищ навколишнього світу. З'ясовано, що мова письменника є рецептивно-медіативною: події та явища особистого, літературно-мистецького та суспільного життя у його творчості трансформуються в самобутні мовообрази, яскраво позначені індивідуальним світосприйняттям і світорозумінням, роллю українського митця в світі як носія самобутньої етнокультури, усвідомленням мети та завдань мовнопоетичної діяльності за умов еміграції. Доведено, що мовлення поета С.Гординського - дієво-іманентне.

  Скачати повний текст

Досліджено оригінальний стиль С. Воробкевича у зв'язку з його світоглядною позицією та громадською діяльністю. Уперше на широкому фактичному матеріалі описано мовні домінанти художньої мови письменника на лексичному, фразеологічному та граматичному рівнях. Дослідження проведено в контексті сучасних критеріїв визначення категорії ідіостилю, зокрема з'ясовано індивідуальні та регіональні ознаки ідіостилю С. Воробкевича на фоні загальнонаціональних, упорядковано словник діалектної лексики мови творів буковинського автора. Уперше окреслено внесок письменника в розбудову національної літературної мови за умов становлення нової літературної мови на Буковині в другій половині XIX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено стильову модель поетичної мовотворчості Ю.Клена у контексті її взаємозв'язків з відповідними художньо-філософськими традиціями світової літератури. З'ясовано її стилетвірні чинники, зокрема процеси формування макро- та мікрообразів, смислової багатоплановості поетичного тексту, шляхів його інтелектуалізації, а також індивідуальну інтерпретацію поетом ідейно-стильової парадигми творчої манери київських неокласиків. Розглянуто мовностильові засоби інтелектуалізації поетичного мовлення митця, найбільш виразними з яких є мовні одиниці етноміфологічного, культурологічного, історіософського, філософського характеру. Зауважено, що лексична система характеризується використанням груп лексики, різних за походженням (народнорозмовна, старослов'янська, діалектна, просторічна, запозичена), тривалістю перебування та місцем у мовній системі (архаїчна, індивідуально-авторська, історично та культурно маркована). Відзначено, що новітні тенденції розвитку модерністичної літератури зумовлюють естетичне використання фонетичних засобів. Поет, зокрема, вдається до прийому семантизації близькозвучних слів. Зазначено щодо стилістичної увиразненості синтаксичної структури творів Ю.Клена, яка характеризується тенденцією до її ускладнення.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню ідеографічних параметрів дієслівної лексики української мови. Класифіковано лексико-семантичні варіянти дієслів української мови за лексико-семантичними групами й підгрупами. Для кожної лексико-семантичної підгрупи дієслів запропоновано формальне представлення дефініції дієслова в тлумачному словнику. На основі представленої лексико-семантичної класифікації та виокремлення ідеографічного параметра укладено ідеографічний словник дієслів української мови. Ідеографічний параметр витлумачено як лексикографічний параметр лінгвістичного типу, що позначає лексико-семантичні об'єднання слів (лексико-семантичне поле, тематичну групу, лексико-семантичну групу, лексико-семантичну підгрупу) в ідеографічному словнику. Створено лексикографічну базу даних „VerbSemClassˮ як експериментальне середовище для дослідження лексичної семантики дієслів української мови.Ключові слова: дієслово, лексико-семантичний варіянт, лексико-семантична група, лексико-семантична підгрупа, семантична класифікація дієслів, ідеографічний словник, ідеографічний параметр, лексикографічна база даних.^UThe dissertation is devoted to the study of ideographic parameters of the verbal lexicon of the Ukrainian language. The lexical-semantic classification of the lexical-semantic variants of the verbs of the Ukrainian language has been carried out. A formal representation of the verb definition in an explanatory dictionary is first defined for each lexical-semantic subgroup of verbs. Based on the presented lexical-semantic classification and separation of an ideographic parameter the ideographic dictionary of verbs of the Ukrainian language is built. An ideographic parameter is interpreted as a lexicographic parameter of the linguistic type that denotes lexical-semantic combinations of words (lexical-semantic field, thematic group, lexical-semantic group, lexical-semantic subgroup) in an ideographic dictionary. Lexicographic database „VerbSemClassˮ was created, which reveals a correlation between a specific verb-identifier and the corresponding lexical-semantic group and subgroup. Key words: verb, lexical-semantic variant, lexical-semantic group, lexical-semantic subgroup, semantic classification of verbs, ideographic dictionary, ideographic parameter, lexicographic database.

Наведено методику формування фрагмента дієслівного ідеографічного словника української мови. Запропоновано 54 концепти - загальні проняття, які передають головне семантичне наповнення більше 5500 лексико-семантичних варіантів дієслів переміщення. Встановлено, що побудову синоптичної схеми ідеографічного словника дієслів переміщення необхідно проводити з використанням індуктивного підходу, який передбачає продукування поняттєвих узагальнень на основі лексичних значень дієслів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання взаємозв'язку семантики та прагматики мовного знака та його адекватного відтворення в міжкультурній комунікації. Розглянуто вплив соціального чинника на лінгвістичну ситуацію, що відображено у пресі і, відповідно, у політичному дискурсі. Розвинуто поняття ключових слів поточного моменту, виділено лінгвістичну ознаку "сакралізації" і "десакралізації" слів. Визначення соціальних конотацій здійснено з позицій нового підходу, на підставі якого вони розглядаються не як класове, а як політичне оцінне явище. Наведено лексичні та семантичні інновації, відсутні в лексикографічних довідниках. Семантична структура соціально актуальних одиниць політичного словника становить єдність ідеологічного та національно-культурного компонентів, що передають певну когнітивну та прагматичну інформацію, збереження якої в міжкультурному спілкуванні забезпечує адекватне розуміння політичного повідомлення комунікантами. Лексико-семантичний аналіз визначає обов'язкові комунікативні елементи, необхідні для еквівалентного сприймання соціально-політичної інформації та надлишкові елементи, зумовлені системою мови, дискурсними та культурними рамками.

  Скачати повний текст

Досліджено лексикографічні праці, створені у Закарпатті в ХІХ - першій половині ХХ ст. Проаналізовано сім словників: "Русько-мадярський словарь" Л.Чопея (Будапешт, 1883), "Русско-мадъярскій словарь" О.Митрака (Ужгород, 1881), "Мадъярско-русскій словарь" О.Митрака (Ужгород, 1922), "Мадярсько-руський словарь" Е.Бокшая, Ю.Ревая та М.Бращайка (Ужгород, 1926), "Старославянскій-оугорскій-русскій-нъмецкій словарь къ священному писанію" Е.Кубека (Ужгород, 1906), "Латинсько-руський и русько-латинський словарь для низших клас гимназій" К.Заклинського (Ужгород, 1926), "Русько-мадярська терминологія для школьного и приватного уживання" О.Маркуша, Е.Фотула та Ю.Ревая (Ужгород, 1923). На підставі аналізу зроблено висновок: незважаючи на те, що Закарпаття протягом століть було відірване від решти українських територій, лексикографічний процес, що розвивався тут, є частиною загальноукраїнського лексикографічного процесу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено системному дослідженню жанру імміграційного акта в законодавчому дискурсі США. Акт описано як складний знак, що характеризується кодовим, інформаційним і культурним вимірами його знакодії в просторі правової культури США. У процесі аналізу знакодії досліджуваних актів обґрунтовано, що вони становлять складову тріади закон – Новий світ – іммігрант і є визначальними для тлумачення процесів регулювання питань імміграції в США в законодавчому дискурсі. Тексти імміграційних актів мають метамовний статус, оскільки, з одного боку, слугують засобом об’єктивації законів, а з іншого – є законами в просторі правової культури. Обґрунтовано, що жанрова маркованість імміграційного акта виявляється в його параметризації як повторюваної єдності знаків, що забезпечується: 1) усталеністю мовного кодування; 2) детермінованістю вмісту потребами соціуму; 3) відповідністю правовій системі й чинному соціальному інститутові права. Вперше змодельовано жанр імміграційного акта як лінгвосеміотичну реальність, яку створила правова інституція – Конгрес США та проведено комплексне лінгвосеміотичне дослідження імміграційного акта як вербальної знакової форми, яка в правовому соціальному інституті діє як складний регуляторний знак – закон, що стосується явища імміграції, а його знакодія (семіозис) характеризується кодовим, інформаційним і культурним вимірами. Запропоновано зарахувати тлумачення питань вербальної комунікації всередині правової дійсності з погляду семіотики до правової лінгвосеміотики, а комплексним методом дослідження в цій царині вважати лінгвосеміотичну інтерпретацію. Постульовано, що лінгвосеміотична інтерпретація імміграційного акта ґрунтується на двох канонах правової лінгвосеміотики: 1) канон детермінованості тлумачення знака потребами соціуму (моделлю правової реальності); 2) канон комплексності (врахування всіх вимірів дії знака). Знакодія імміграційного акта забезпечує адекватну інтерпретацію членів соціуму й характеризується наявністю кодового, інформаційного й культурного вимірів. Лінгвосеміотичну інтерпретацію розглянуто як “техніку” роботи з текстами, що представлена сукупністю прийомів, способів, методів вияву усіх вимірів семіозису досліджуваних текстів, і використано для: а) опису типів кодів, які застосовують законодавці, щоб зробити доступним предметний світ іммігрантів (кодовий вимір); б) встановлення зв’язків різних типів кодів, які дозволяють визначити конкретний предмет актування (інформаційний вимір); в) виявлення місця імміграційних актів у просторі правової культури шляхом аналізу лінгвопрагматичних засобів, що відображають виконання актом регулятивної функції (культурний вимір).Це реалізовано виконанням головних завдань дисертаційної роботи: висвітлено теоретичні основи дослідження, що стосуються наукових уявлень про зв’язок статусу й поведінки людини в соціумі з правовим дискурсом; охарактеризовано відношення інституційного, правового й законодавчого дискурсів; встановлено місце імміграційного акта в жанровій палітрі останнього, описано його знакову природу й ключові ознаки; представлено тлумачення кодового, інформаційного й культурного вимірів семіозису досліджуваного жанру; обґрунтовано основні методологічні засади вивчення обʼєкта й описано основні постулати, якими вони представлені; запропоновано вважати лінгвосеміотичну інтерпретацію основним методом дослідження в окремому підрозділі лінгвосеміотичних студій – правовій лінгвосеміотиці, яку виокремлено як перспективний міждисциплінарний підрозділ наукового вивчення звʼязку мови й права; запропоновано розглядати метамовне кодування імміграційних актів США як застосування термінологічних одиниць на позначення ключових суб’єктів імміграційних законів, як наріжні коди; проаналізовано повторювані звʼязки наріжних кодів з іншими лексичними одиницями, що належать до різних референтних полів і встановлено наявність універсальних та унікальних інформаційних синтагм, що визначають предмет актування; доведено, що імміграційний акт є перформативом, комунікативна інтенція якого спрямована на введення в дію конкретних моделей правомірної поведінки чужинців, що прибувають чи проживають у США, виявлено та описано такі типи мовленнєвих актів як регулятиви-повідомлення, регулятиви-застереження й регулятиви-приписи і показано їхній звʼязок з інформаційними синтагмами.^UThe thesis presents a systemic study of the genre of immigration act in the legislative discourse of the United States. The act is viewed as a complex sign characterized by code, informational, and cultural dimensions of semiosis in the legal culture space of the United States. In the process of semiotic analysis, it is substantiated that the acts under study constitute a component of the triad: law – the New World – immigrant and are pivotal for the explication of the processes of immigration control in the United States through the legislative discourse. Texts of the acts have a metalinguistic status, as, on one hand, they serve as a means of signifying laws, and on the other hand, function as laws in the space of legal culture. It is argued that the genre-specificity of the immigration act is manifested in its parameterization as a recurring unity of signs, which is ensured by: 1) the stability of linguistic encoding; 2) the determination of the content by societal needs; 3) alignment with the legal system and the existing social institution of the law. For the first time, the genre of the immigration act is modeled as a linguo-semiotic reality created by the legal institution, the U.S. Congress and the first comprehensive linguo-semiotic analysis of the immigration act viewed as a verbal sign that functions within the legal social institution as a complex regulatory sign – a law having reference to the phenomenon of immigration. Its semiosis is characterized by code, informational, and cultural dimensions. It is proposed to classify the interpretation of verbal communication issues within the legal reality from the perspective of semiotics as an object of legal linguo-semiotics and to view linguo-semiotic interpretation as a comprehensive research method in this domain. It is postulated that the linguo-semiotic interpretation of immigration acts is based on two canons of legal linguo-semiotics: 1) the canon of the determination of genre interpretation by the societal needs (model of legal reality); 2) the canon of comprehensiveness (taking into consideration all the dimensions of semiosis). The semiosis of the immigration act ensures an adequate interpretation by members of the society and is characterized by code, informational, and cultural dimensions. It is suggested that linguo-semiotic interpretation should be regarded as the “technique” of texts processing, which is presented as a set of techniques, methods, and approaches for bringing to light all dimensions of semiosis of the analyzed texts. It is applied for: a) describing the types of codes used by legislators to make the immigrants world accessible (code dimension); b) establishing relationships between different types of codes that enable determining the object of enactment (informational dimension); c) identifying the place of immigration acts in the space of legal culture through the analysis of linguo-pragmatic means that reflect the act's performance of the regulatory function (cultural dimension).This is achieved by performing the main tasks of the dissertation work: the theoretical foundations of the research are elucidated, focusing on scientific concepts concerning the relationship between a person’s status and behavior in society with legal discourse, the relationships between institutional, legal, and legislative discourses are characterized, the location of the immigration act, its sign nature and characteristic features within the genre spectrum of the latter are established, the theoretical framework for the representation of the code, informational, and cultural dimensions of semiosis is outlined, the main methodological principles for studying the object of the thesis are justified, and the key postulates underlying those principles are described. Linguo-semiotic interpretation is considered the primary research method within the suggested separate subfield of linguo-semiotic studies – legal linguo-semiotics, which is recognized as a promising interdisciplinary branch of research in the study of the language-law interrelation. It is proposed to present the metalinguistic coding of these acts through the description of terminological units that denote key subjects of immigration laws using the term ʻpivotal codesʼ; syntagmatic ties of pivotal codes with other lexical units belonging to different referential fields are analyzed. It is substantiated that the acts contain universal and unique informational syntagms that determine the object of enacting and these syntagms are identified and systematized. It is claimed that the immigration act should be viewed as a performative and its communicative intention is directed at the implementation of the models of lawful behavior for aliens arriving or residing in the United States. Types of speech acts, such as regulatory notifications, regulatory warnings, and regulatory injunctions are identified and described, and their connection with informational syntagms is established.

Розглянуто імплікацію як особливий спосіб передачі інформації, яка не отримує прямої вербалізації, але індикується експліцитними вербальним та невербальними елементами - маркерами. Імпліцитною є оцінна й асоціативна інформація. Імплікація є дискурсивно обумовленою. У дискурсі англомовної комерційної реклами імплікацію простежено на дискурсивному, лексичному, граматичному та невербальному рівнях. Індикаторами імпліцитної інформації є дискурсивний, лексичні, граматичні та невербальні маркери. Вирішальну роль у декодуванні імпліцитної інформації належить когнітивному змісту дискурсу. Імпліцитними елементами, які маркуються вербальними та невербальними засобами реклами, є складові когнітивної моделі, оцінний компонент, прагматичне значення слова та тексту. Мовна реалізація когнітивної моделі може бути повною та неповною, що відображається в її трьох варіантах. До лексичних маркерів імпліцитної інформації належать топонімічна, темпоральна лексика, засоби вираження категорії компаративності, частки, інтертекстуальний компонент, до граматичних - непрямі способи передачі ілокутивної сили спонукання, а до невербальних маркерів - пікторальні, параграфічні маркери та колір.

  Скачати повний текст

Розроблено контекстно-асоціативні методи та програмні засоби орфокорекції, реалізація яких забезпечує підвищення швидкості та точності виправлення орфографічних помилок комп'ютерними системами автоматичної обробки текстів (АОТ). Запропоновано інверсний контекстно-асоціативний метод автоматизованого виправлення орфографічних помилок шляхом ітеративного чергування процедур відбору гіпотез з лексико-семантичного словника за ознакою близькості за змістом до контексту та наступної їх перевірки на відповідність формальним критеріям схожості на спотворене слово. Виявлено, що застосування даного методу дозволяє підвищити ефективність відповідних програмних засобів за рахунок зменшення кількості операцій щодо обробки наборів гіпотез у процесі орфокорекції. Запропоновано спосіб структурно-алгоритмічної організації орфокоректора у формі спеціалізованого реактивного програмного агента, який забезпечує його взаємодію з модулями відкритих систем АОТ. Досліджено ефективність нового методу орфокорекції та його програмної реалізації з використанням агентного підходу до побудови програмного забезпечення на базі інформаційно-пошукової системи Єдиного інформаційного середовища НТУУ "КПІ". Експериментально підтверджено теоретичні положення наукового дослідження та запропоновано оптимальні значення параметрів алгоритмів виправлення помилок, використання яких забезпечує ефективну роботу розробленого орфокоректора.

  Скачати повний текст

Досліджено інгресію та інхоативність як складові зачинності. Визначено їх місце в аспектуально-темпоральній парадигмі сучасної англійської мови. Проведено моделювання функціонально-семантичного поля (ФСП) зачинності, а також досліджено специфіку сполучуваності дієслів даного ФСП. У процесі системного аналізу встановлено, що концепт зачинності представлений ФСП фазовості. На базі принципів корпусної лексичної граматики та структурно-семантичного аналізу досліджено комбінаторні властивості інгресивних дієслів (на прикладі begin і start) і копулятивних інхонативних дієслів (на прикладі become, grow, get, turn, come, fall, make та go ). На підставі результатів проведеного аналізу доведено, що сполучуваність навіть семантично максимально наближених лексичних одиниць семантично та граматично вмотивована.

  Скачати повний текст

Досліджено новітні процеси, що спостерігаються у мові української преси кінця ХХ - початку ХХІ ст. Розглянуто мову і стиль журналістського тексту, описано динамічні процеси сучасного медіатексту, особливості мови газети як засобу масової інформації (ЗМІ). Визначено сучасний стан і проаналізовано основні тенденції розвитку мови мас-медіа: перерозподіл активної та пасивної лексики, розширення сполучуваності слів як наслідок актуалізації їх уживання, оновлення лексичного фонду сучасними запозиченнями, детермінологізацію спеціальної лексики, збагачення мови ЗМІ новотворами, вкраплення розмовних елементів у сучасний журналістський текст. Проаналізовано неологічну лексику, що функціонує на сторінках періодичних видань останніх десятиліть. Розкрито основні причини активізації запозичень у сучасній українській літературній мові. Висвітлено особливості неологізмів, що виникли на базі української мови, відповідно до способів їх творення. Значну увагу приділено основних лексичним засобам експресивності сучасного медіатексту (ідеологемам, демінутивам та оказіональній лексиці, перифразам, епітетам, метафоризації).

  Скачати повний текст

Досліджено феномен ментальності та смислове поле галицького художнього менталітету, реалізовано в концептуально-семантичній і лексичній площинах жанру інструментального концерту у творчій практиці представників трьох композиторських поколінь львівської школи останньої третини XX - початку XXI ст.: старшого (Д.Задора, Г.Ляшенка, М.Скорика, А.Нікодемовича), середнього (В.Камінського, Ю.Ланюка, О.Козаренка, О.Криволапа, Б.Фроляка), молодшого (Л.Сидоренка). Розглянуто механізм впливу маргінальної свідомості на смисловотвірні процеси в інструментальній музиці, висвітлено сучасні дефініції багатоскладової категорії "ментальність" та її визначальний компонент "художня ментальність". Ментальна парадигма західноукраїнського культурного ареалу зумовила формування нового концептуального простору та принципів його реалізації у концертних і камерно-ансамблевих жанрах. На рівні смислоутворення - це ідеї національної самоідентифікації, відродження духовних універсалій, оновлення ліричної сфери, іронічної смислогри. Відзначено утворення полінаціонального, асимілятивного типу культури, передусім, музичної, в якому взаємодія самозануреності та відкритості реалізувалась через естетичну категорію "концертність". Унікальні за лексичною та смисловою структурою концерти представників львівської композиорської школи останньої третини XX ст. виявили органічне поєднання раціоналізму та межово суб'єктивних рефлексій, утворення нового, яскраво самобутнього пласту у парадигмі українського інструментального концерту.

  Скачати повний текст

Проаналізовано етнолінгвальні особливості мапування світу автохтонним населенням Америки, які зумовлюють культурний антагонізм між індіанцями й американцями європейського походження. Виявлено, що уявлення про інший народ будуються не на основних рисах, а на другорядних, які гіперболізовано та гіпертрофовано, тому закономірною є наявність негативної оцінної конотації у стереотипно зумовлених лексичних і фразеологічних одиницях англійської мови. Визначено суть процесу інтеграції запозичень у мову-реципієнт, а також виявлено показники інтеграції автохтонних запозичень щодо системи англійської мови США. Розглянуто особливості інтеграції автохтонних запозичень у систему англійської мови, а саме, набування негативної оцінної конотації запозиченими лексичними одиницями, їх похідними, та автохтонно-маркованими фразеологічними одиницями.

  Скачати повний текст

Проаналізовано етнолінгвальні особливості мапування світу автохтонним населенням Америки, які зумовлюють культурний антагонізм між індіанцями й американцями європейського походження. Виявлено, що уявлення про інший народ будуються не на основних, а на другорядних рисах, які гіперболізовано та гіпертрофовано, тому закономірною є наявність негативної оцінної конотації у стереотипно зумовлених лексичних і фразеологічних одиницях англійської мови. Визначено суть процесу інтеграції запозичень у мову-реципієнт, а також виявлено показники інтеграції автохтонних запозичень щодо системи англійської мови США. Розглянуто особливості інтеграції автохтонних запозичень у систему англійської мови, а саме, набування негативної оцінної конотації запозиченими лексичними одиницями, їх похідними, та автохтонно-маркованими фразеологічними одиницями.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему інтеграції видів художньої діяльності засобом розвитку мовлення молодших школярів. Розкрито змістовий, мотиваційний і операційний компоненти методики розвитку мовлення учнів початкових класів засобом інтегрованої художньої діяльності на базі діяльнісного, комунікативного, соціокультурного підходів до організації особистісно орієнтованого навчання. Створено модель мовленнєвого розвитку учнів за умов застосування даного засобу у процесі вивчення української мови, зокрема, визначено лінгводидактичні умови, за яких можна поглибити потенційний розвиток мовленнєвих умінь і навичок учнів за допомогою мистецької спрямованості навчання. Запропоновані зміст, методи та форми навчання орієнтовані на провідні види діяльності дитини (ігрову, художню, дослідницьку) та метод узагальнених предметних структур і узагальнених способів мовленнєвої та пізнавальної діяльності. Як структурні блоки інноваційної технології визначено підсистему текстів і мистецьких творів, під систему комплексних вправ, завдань (за мірою допомоги, рівнем творчості, способами інтегрованої художньої діяльності) стосовно структури навчально-виховного процесу, компонентами якої є розширення кругозору, збагачення словника та граматичної структури мовлення учнів як передумови, що формує здатність особистості займати активну позицію у житті та пізнанні, а також підсистему проектної, інтерактивної діяльності учнів і підсистему управління сприйманням, мисленням, уявою, словесною творчістю у структурі інтегрованого уроку рідної мови та мовлення. Визначено та досліджено процес формування українського усного та писемного мовлення молодших школярів загальноосвітніх шкіл, спеціалізованих навчальних закладів мистецького спрямування.

  Скачати повний текст