Розкрито механізми розвитку й особливості формування дериваційного значення подібності у підсистемі афіксального словотворення іменника сучасної української мови. З'ясовано лінгвальну природу імен зі згаданими значеннями. Теоретично обгрунтовано ідею розвитку на базі демінутивізації нової словотвірної функції зменшено-пестливих форматів унаслідок їх переосмислення - брати участь у творенні похідних з семантикою схожості. Визначено словотвірну структуру таких іменників, виявлено склад афіксів, що беруть участь у творенні дериватів зі значенням подібності, ступінь їх продуктивності, функціонально-семантичну диференціацію. Установлено джерела номінації, сфери функціонування дериватів, утворених на основі подібності. З'ясовано принципи мотивації похідних. Розкрито тенденції розвитку афіксальної підсистеми іменників з семантикою схожості.

  Скачати повний текст

Досліджено системні та функціональні характеристики англійських віддієслівних іменників (ВІ), а також відіменникові дієслова (ВД). Зазначено, що існує залежність між частотою ВІ та ВД і поширеністю моделей. Доведено, що кількість реалізованих ядерних моделей ВІ та ВД залежить не від словотвірної групи ВІ та ВД, а від її частоти. Визначено діагностуючі лексико-семантичні групи (ЛСГ) ВІ, які характерні для певного словотвірного типу.

  Скачати повний текст

Досліджено лексичну базу, мотиваційні відношення та словотвірну будову прізвищевих назв і прізвищ Уманщини XVII - початку XXI ст. Шляхом лексико-семантичного аналізу визначено роль різних класів онімної й апелятивної лексики у формуванні прізвищ. У даному аспекті охарактеризовано склад слов'янських і християнських імен і розкрито семантику апелятивів української мови, відображених в основах прізвищевих назв і прізвищ Уманщини. Виокремлено основні мотиваційно-номінаційні групи уманського антропонімікону XVII - початку XXI ст.: патроніми (матроніми), патронімно-посесивні, локативні та ситуативні назви, а також квалітативи й агентиви. На підставі результатів словотвірно-структурного аналізу особових назв досліджуваного регіону виділено п'ять основних способів їх творення: лексико-семантичний, афіксальний, морфолого-синтаксичний, синтаксичний, слово- й основоскладання та зафіксовано назви подвійної словотвірної мотивації. Встановлено продуктивність основних словотвірних моделей Уманщини на синхронічному та діахронічному рівнях, укладено інверсійний покажчик прізвищ даного регіону. На підставі комплексного дослідження прізвищевої системи зроблено висновок про її функціонування як невід'ємної складової української антропонімії.

  Скачати повний текст

Розв'язано теоретичні та практичні проблеми, які стосуються системного вивчення поетичних конструкцій з семантичним зсувом. Розкрито суть поняття семантичного зсуву й атрибутивної конструкції з семантичним зсувом. Побудовано класифікації цих конструкцій у взаємозв'язку з певними критеріями. Наведено номенклатуру моделей конструкцій з семантичним зсувом та проаналізовано їх окремі компоненти (прикметники, дієприкметники, іменники).

  Скачати повний текст

Розглянуто афіксальні віддієслівні іменники на позначення дії крізь призму взаємодії структурних, словотвірних і семантичних чинників, яке сприяє поглибленню рівня розробки семантико-орієнтованої дериватології. Надано структурно-семантичну характеристику твірної бази, афіксів і похідних віддієслівних іменників на позначення дії. Висвітлено питання внутрішньої валентності, парадигматичних і синтагматичних зв'язків похідних іменників семантичної категорії дії. Розкрито механізм встановлення семантичних відношень між похідними іменниками на позначення дії. Проаналізовано семантичну структуру та функції афіксів віддієслівних іменників на позначення дії. Виділено типи й ознаки словотвірного значення віддієслівних іменників на позначення дії, яке входить до складу лексичного значення. Описано механізми формування лексичного значення.

  Скачати повний текст

Вивчено структурні і семантичні типи безафіксних віддієслівних іменників у середньоверхньонімецькій та сучасній німецькій мові. Встановлено, що безафіксний віддієслівний словотвір іменників німецької мови охоплює дві моделі: субстантивацію інфінітива та субстантивацію дієслівної основи. Доведено, що до процесу субстантивації інфінітива залучаються майже усі морфологічні та структурні типи середньоверхньонімецьких дієслів, найбільш активними є слабкі перехідні кореневі лексими. Визначено, що у сучасній німецькій мові зростає активність слабких, модальних, неперехідних дієслів, а також дієслів з відокремлюваними префіксами. Досліджено, що у процес субстантивації дієслівної основи у середньоверхньонімецькій мові іменники чоловічого роду утворюються, як правило, від сильних дієслів та основ з відокремлюваними префіксами; середнього роду - від сильних дієслів та основ з невідокремлюваними префіксами; під час утворення іменників жіночого роду активними є слабкі дієслова та основи з відокремлюваними префіксами. Простежено, що на сучасному етапі зростає словотвірна активність сильних дієслів та мотивуючих основ з відокремлюваними префіксами у відношенні до дериватів чоловічого роду; слабкі кореневі дієслова та основи з відокремлюваними префіксами утворюють, частіше за все, іменники жіночого роду; слабкі та кореневі твірні основи - іменники середнього роду. Продуктивним засобом щодо утворення подібних іменників на обох зрізах виступає зміна голосного кореня, а саме аблаут. Встановлено, що у новій сучасній мові питома вага іменників з абстрактною семантикою нижча за середньоверхньонімецький показник, в той час як зростає частка імен з конкретним значенням, що характеризує дану модель як продуктивну у відношенні щодо абстрактних і конкретних іменників на обох зрізах.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено типи мотивації віддієслівних іменників сучасної української мови у контексті вивчення когнітивного підгрунтя їх творення. Охарактеризовано різновиди пропозиційно-диктумної мотивації українських девербативів-іменників. Визначено механізми асоціативно-термінальної мотивації досліжуваних номінативних одиниць з урахуванням зв'язків реципієнтних і донорських концептосфер у процесі метафоричної аналогізації. Визначено когнітивне підгрунтя мотивації вторинних метафоричних і метонімічних значень українських віддієслівних іменників-полісемантів.

  Скачати повний текст

У дисертації з’ясовано особливості граматичної адаптації англізмів у сучасній українській мові, проаналізовано специфіку функціювання цих одиниць у текстах різних дискурсів.Обґрунтовано актуальність теми, визначено мету й завдання, з’ясовано об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено зв’язок дисертації з науковими програмами й темами, репрезентовано джерельну базу, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, а також окреслено апробацію результатів розвідки.Актуальність теми дисертації пов’язана з нагальною потребою описати особливості морфолого-синтаксичної адаптації англійських запозичень через неусталеність їхнього функціювання в граматичній системі української мови. Незважаючи на наявність деяких розвідок в зазначеній царині, в україністиці відсутнє системне дослідження, яке б вичерпно характеризувало всі риси граматичної адаптації англізмів, зокрема потенціал уживання одиниць із різним ступенем засвоєння в текстах різних дискурсів. Інтегрування різними дискурсами одиниць англійського походження визначає потребу не лише ґрунтовно дослідити всі аспекти їхнього граматичного входження, але й представити їх у зв’язку з адаптацією цих одиниць на інших (фонетичному, графічному, словотвірному, лексико-семантичному й комунікативному) рівнях мови.Наукова новизна дисертації полягає в детальному аналізі особливостей граматичної адаптації англізмів різних частин мови з урахуванням найтиповіших рис їхнього вживання в різних дискурсах. У дослідженні систематизовано термінологійний апарат, з’ясовано чинники, які визначають надходження іншомовних елементів до української лексики. Услід за більшістю науковців поняття «запозичення» потрактовано як перенесення одиниць різних рівнів з однієї мови до іншої, а також як результат цього процесу. Запропоновано авторську концепцію екстра- й інтралінгвальних чинників такого явища. Вичленувано принципи класифікування англізмів в українській мові (морфологічний, семантичний, тематичний, хронологічний, стилістичний, джерело надходження, ступінь асиміляції). Випрацювано власну тематичну й семантичну класифікації англізмів згідно з обсягом позначуваних ними понять та особливостями семантичної структури. Схарактеризовано проблему активного запозичення англізмів у контексті лінгвоекологічного здоров’я української мови: запропоновано врегульований підхід до вживання цих одиниць.Проаналізовано особливості реалізації граматичних категорій англійськомовних запозичень різних частин мови. Установлено, що англізми-субстантиви функціюють у межах відмінково-числових парадигм і можуть мати I, II, III або нульову відміну. Унаслідок неповної граматичної асиміляції деякі засвоєні іменники демонструють варіативність відмінкових форм. Англізми набувають родової належності на основі формального й семантичного параметрів. Більшість англізмів має повну числову парадигму; одиниці з неповною парадигмою можуть бути сингулярними чи плюральними.Якісні прикметники та якісно-означальні прислівники англійського походження здебільшого мають здатність ступенюватися. Нормативно неступеньовані одиниці подеколи реалізують контекстуально визначену категорію градуальності.Визначено перевагу англізмів II дієвідміни над представниками I дієвідміни, одиниць недоконаного виду – над доконаним, а перехідних дієслів – над неперехідними. Англізми-вербативи реалізують дійсний, умовний і наказовий способи. Процесуальне й результативне аспектуальні значення дієслів виявлено в грамемах доконаного й недоконаного видів. Англізми реалізують категорію активного та пасивного стану залежно від особливостей предикативно-об’єктних зв’язків. Дієслова-англізми дійсного способу мають повну парадигму особово-часових форм за винятком імперсональних одиниць. Подеколи відбувається транспонування категорій часу, способу й виду.У дисертації розширено наявну класифікацію функцій англізмів, продемонстровано специфіку вияву цих функцій у різних дискурсах. З’ясовано, що реалізація номінативної, компресійної та стилістичної функцій запозичень має дискурсоспецифічний характер, тоді як дериваційна функція є вторинною. Хоча всі чотири функції виявлено в масмедійному, художньому й науковому дискурсах (за винятком стилістичної функції в останньому), особливості їхнього вияву варіюються залежно від аналізованого оточення. Схарактеризовано дискурсоспецифічні параметри граматичного засвоєння англізмів. За ступенем граматичної адаптації аналізовані дискурси ранжовано (від найнижчого до найвищого) так: інтернетний, масмедійний, художній, науковий.Практичне значення дисертації полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані в посібниках із морфології, лексикології, практики перекладу, науково-дослідній роботі філологів, лексикографічній практиці, а також під час розробки положень державної мовної політики, спрямованої на збереження лінгвоекологічного балансу.^UThe dissertation examines the peculiarities of grammatical adaptation of English borrowings in the modern Ukrainian language and is focused on these units’ functions in texts across various discourses.It establishes the topic’s relevance, sets forth goals and objectives, defines the object, subject, and methodology of the research, links of the study to scientific programmes, agendas, and themes; presents the source base, reveals novelty and practical significance of the obtained results; outlines the forms of their validation.The dissertation’s relevance lies in the urgent need to describe the morpho-syntactic adaptation features of English borrowings due to their unstandardised functioning in the grammatical system of the Ukrainian. While existing researches have shed light on some facets of the issue, up-to-date Ukrainian linguistics lacks systematic acquisition covering all the aspects of anglicisms’ grammatical assimilation, including the potential use of units with different degrees of adaptation in various discourses. The integration of English loanwords underscores the need not only to comprehensively study the grammatical traits of their use but also to present them in conjunction with adaptation at the phonetic, graphic, word-forming, lexical-semantic, and communicative lingual levels. Its scientific novelty lies in the detailed analysis of the features of grammatical adaptation of anglicisms of various parts of speech, with a focus on their typical functional characteristics in different discourses. The research systematizes the theoretical framework for studying borrowings and presents original theoretical generalizations. Following the most scholars, the concept of borrowing is interpreted as the process of transferring lingual units of various levels from one language to another, as well as the result of this process. An original classification of extra- / intralingual factors of borrowings is proposed. The principles of classifying anglicisms are systematized, including morphological, semantic, thematic, chronological, and stylistic ones, as well as the source of origin and adaptation degree. An original thematic and semantic classifications of English borrowings according to the scope of concepts and the specificity of their semantic structures are formed. The study addresses the active borrowing of anglicisms in the context of lingual-ecological health of the Ukrainian language. A balanced approach to using these units is advised.The dissertation provides a detailed analysis of how grammatical categories of anglicisms function in different parts of speech. It is established that borrowed nouns can have typical case-number paradigms, adopting the 1st, the 2nd, the 3rd, or zero declensions. Due to incomplete grammatical assimilation, some nouns demonstrate case forms’ variability. Most substantive borrowings have complete grammatical paradigm of number; units with an incomplete paradigm may be only of a singular or plural form.Qualitative adjectives and qualitative-descriptive adverbs of English origin are mostly gradable. Normatively non-gradable units may have context-specific degree of comparison.A predominance of the 2nd conjugation anglicisms over the 1st one, imperfective aspect grammemes over perfective ones, and transitive verbs over intransitive ones was observed. Verbs of English origin possess indicative, conditional, and imperative moods. The processual and resultative meanings of these verbs are fulfilled by the grammemes of perfective and imperfective aspects. Anglicisms reveal the category of active / passive voice based on specific predicative-objective relations. In the indicative mood, verbs of English origin have a complete person-tense form paradigm. There are context-specific instances of transposition in the categories of tense, mood, and aspect.The dissertation expands the existing classification of functions of English borrowings, showing the nature of these functions in various discourses. It is established that the realization of nominative, compressive, and stylistic functions of anglicisms is discourse-based whereas derivational function tends to be the secondary. While all the four functions are presented in the mass media, literary, and academic discourses (except for the stylistic function in the latter), their specific realization varies across discourses. The discourse-specific traits of grammatical adaptation of anglicisms are characterized. Based on the degree of their grammatical adaptation, the discourses were ranked from the lowest to the highest as follows: internet, mass media, literary, and academic.The practical significance of the study lies in the applicability of its findings. The research results can be used in manuals on morphology, lexicology, and translation, as well as linguistic research, lexicographic practice, and the development of state language policy aimed at preserving the lingual-ecological balance.

Досліджено екзистенційні речення у ранньоанглійській мові та виявлено структурні, семантичні та функціональні особливості цих речень. Проаналізовано позиції породження у структурі кожної складової екзистенційної конструкції, причини появи експлетива trere. Визначено основні шляхи поширення конструкції there + V + NP + (Loc) й уточнено позиції для пересуву під час актуалізації її складових. Проведено семантичний аналіз засобів позначення існуючого предмета, часової та просторової локалізації. Виявлено лексичні засоби експлікації значення буття. Основними типами екзистенційного речення у ранньоанглійській мові залежно від місцезнаходження інформації, що воно містить, є про- і ретроспективний. Ретроспективні екзистенційні речення функціонують у реченні для генералізації, пояснення, підтвердження/спростування, повторення інформації. Проспективні екзистенційні речення за їх функціми поділяються на репрезентативні, рефлексивні, контрадикторні та темпорально-локативні.

  Скачати повний текст

Вивчено словотвірну та семантичну структуру еліптичних іменників у сучасній німецькій мові, утворених від субстантивних композитів. Визначено довжину та глибину твірних субстантивних композитів і похідних еліптичних іменників. Описано словотвірні моделі, за якими утворюються різні типи еліптичних іменників. Виявлено частотність уживання складних та усічених іменників, досліджено їх функціонування в публіцистичних та наукових текстах. Здійснено семантичну класифікацію еліптичних іменників і встановлено ступінь продуктивності їх семантичних груп і підгруп.

  Скачати повний текст

Розглянуто контекстуальні синоніми-іменники сучасної німецької мови як засоби забезпечення комунікативної ефективності висловлення. Вперше обгрунтовано визначення контекстуальної синонімії з урахуванням її прагматичної спрямованості. Здійснено системне дослідження особливостей компонентів значень контекстуальних синонімів-іменників сучасної німецької мови та прагматичної спрямованості кожного з них. Уперше визначено залежність їх прагматичної марковності від комунікативного наміру мовця. Інтерпретовано взаємозв'язок внутрішніх і зовнішніх прагматичних чинників виникнення синонімів у контексті.

  Скачати повний текст

Проаналізовано базові категорії контенсивної типології з позицій співвідношення значення, поняття та концепту зі словом, обгрунтовано наукову коректність застосування терміна "сигніфікативний артефакт", розмежовано три типи свідомості, зокрема, концептуальну, мовну та координативну. Розглянуто універсальні концепти як форми репрезентації сигніфікативних артефактів концептуальної свідомості й абстрактні іменники як форми репрезентації мовної свідомості. Виявлено залежність лінгвістичної класифікації іменників від ступеня концентрації абстрактності в понятті. Проаналізовано сигніфікативні артефакти міфопоетичної та наявної картини світу, встановлено типи сигніфікативних артефактів у міфологічній картині світу британців і східних слов'ян і наявній картині світу носіїв різних мов. Підтверджено гіпотезу щодо того, що в міжмовному аспекті параметри класифікації абстрактних іменників мають універсальний характер, а їх розподіл відповідно до класів, зокрема, рецесивний та унікальний.

  Скачати повний текст

Досліджено лексичне, граматичне та наративне втілення концепту РІВНОВАГА в сучасних американських оповіданнях. Встановлено, що відображення даного концепту за допомогою лексичних і граматичних засобів обумовлено його безпосереднім зв'язком з тілесним досвідом людини. Виявлено, що в аналізованій художній прозі мовне позначення початкової рівноваги, її порушення й відновлення спрямоване на розкриття образу персонажа як сукупності антропоморфних властивостей, які створюють у читача ефект учасника художнього дійства. Висвітлено динаміку фізичних і психічних станів персонажів, а також їх соціальної взаємодії у контексті конфлікту, що надає образу персонажа ефекту об'ємності та реалістичності. Наявність, втрату або відновлення персонажами різних видів рівноваги подано в аналізованих оповіданнях покомпонентно: іменники позначають джерело втрати або відновлення рівноваги, дієслова вказують на соматичніть і силовий компонент, які пов'язують втрату та відновлення рівноваги з дією зовнішніх чинників, а прикметники та прислівники - на вертикальність, яка є прямовисною поставою як основа рівноваги. Взаємодію зазначених лексичних засобів на рівні тексту подано інваріантною та варіативними наративними схемами.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз структурно-семантичних і когнітивно-ономасіологічних особливостей медичних термінів сучасної англійської мови, зокрема досліджено твірні основи кореневих дієслів германського походження та співвідносні з ними за структурою та семантикою похідні основи термінів. Розроблено інтеграційну когнітивно-ономасіологічну модель виникнення медичного терміна, яка складається з таких етапів: мотиваційного, значеннєво-твірного та вербального. Виявлено, що твірні основи кореневих дієслів германського походження, словотвірний потенціал (словотвірна активність, продуктивність і валентність) яких реалізується у процесі утворення похідних основ іменників, дієслів і прикметників, мають низьку словотвірну активність і продуктивність. Встановлено, що процес утворення похідних основ медичних термінів за певними словотвірними моделями складає один, два, рідше три дериваційні такти. Виявлено, що твірні основи дієслів германського походження тяжіють до комбінації з генетично спорідненими словотворчими компонентами. Обгрунтовано, що досліджувані медичні терміни належать до різноманітних лексико-семантичних груп. Виявлено, що велику частку похідних медичних термінів складають терміни-іменники, що підтверджує тенденцію до номіналізації, властиву термінологічному словотворенню.

  Скачати повний текст

Здійснено лінгвостатистичне дослідження системних і функціональних характеристик англійського дієслова у художніх творах жанру популярного політичного роману. Показано, що лексико-семантичні, морфологічні та синтаксичні властивості дієслова взаємодіють у мовленні. Ця взаємодія проявляється у взаємозв'язку лексико-семантичних і морфологічних, лексико-семантичних і синтаксичних, морфологічних і синтаксичних характеристик дієслова. Зазначено, що взаємозалежність частот є одним з проявів цієї взаємодії. Установлено взаємозв'язок між семантикою дієслова та частотою груп його словозмінних форм, семантикою дієслова та типом і частотою моделей його граматичної сполучуваності, частотою груп словозмінних форм дієслова та типом і частотою моделей його граматичної сполучуваності. Доведено, що дієслова й іменники суспільно-політичної семантики мають жанротвірний потенціал і забезпечують реалізацію прагматичної спрямованості творів жанру популярного політичного роману. Установлено залежність між жанром твору, його темою й авторським використанням дієслівної та іменникової лексики певної семантики.

  Скачати повний текст

Досліджено семантичні та комбінаторні властивості англійських іменників-антонімів і прислівників-антонімів просторово-часового континууму в тестах художньої прози. Відповідно до ступеня усталеності частки сем темпоральності та простору, проаналізовано слова, які розподілено на 5 груп. З метою доказу антонімічності відібраних для аналізу слів визначено коефіцієнт попарної близькості досліджуваних членів антонімічних пар. Наведено основні параметри дослідження в синтагматичному аспекті - частота, поширеність, граматична сполучуваність. За результатами проведеної роботи встановлено, що іменникам і прислівникам просторово-часового континууму притаманна стійка характеристика в проаналізованих словниках: найбільша кількість досліджуваних іменників та прислівників належать до зони максимального ступеня усталеності частки сем темпоральності та простору. За коефіцієнтом попарної близькості слова, відібрані для аналізу, протиставлені певними компонентами значень цих слів. Доведено, що основним чинником, який розмежовує функціональні характеристики досліджуваних антонімів, є їх частота. У мовленні члени антонімічної пари просторово-часового континууму з "активною", "позитивною", "сильною" у психологічному аспекті характеристикою мають у переважній більшості вищу частоту, ніж елементи пари з "пасивною", "негативною", "слабкою" характеристикою. На рівні граматичної сполучуваності діє закон переваги, суть якого полягає в тому, що в мові надається первага невеликій кількості моделей граматичного зв'язку, які мають високу частоту та несуть максимум функціонального навантаження. Сукупності моделей сполучуваності антонімів просторово-часового континууму схожі за рахунок ядерних моделей і відрізняються моделями, які перебувають на периферії: коефіцієнт близькості граматичної сполучуваності моделей членів антонімічних пар у ядрі значно перевищує коефіцієнт близькості периферійних наборів моделей. Антоніми-іменники та антоніми-прислівники просторово-часового континууму мають подібну, але не еквівалентну лексичну сполучуваність, що є результатом їх семантичної подібності, з одного боку, та семантичної розбіжності, з іншого.

  Скачати повний текст

Досліджено, що синтаксеми з локативним і темпоральним значенням в українських східнослобожанських говірках побудовані за типовими для багатьох українських говірок моделями. Проаналізовано різноманітні синонімічні засоби, які є вираженням того самого або близького значення, та створюють синонімічність синтаксису. Кожна з моделей має специфічні ознаки за характером головних компонетів та їх поширювачів, позначає однорідні або неоднорідні відношення, розрізняються засобами та показниками граматичного зв'язку між словами. Відзначено, що більшість міжговіркових відмінностей пов'язана з неоднаковим репертуаром лексем, розглянутих синтаксем, які є засобом вираження різних семантичних відтінків. На підставі зіставлення локативних і темпоральних синтаксем східнослобожанських говірок з синтаксемами історичних пам'яток виявлено динаміку їх розвитку, особливості функціонування дублетних утворень.

  Скачати повний текст

Вивчено й описано іменники сучасної російської мови зі значенням `особи` афіксальної похідності, що мотивовані словами різних граматичних класів, зокрема, неоднослівними найменуваннями. Виділено корпус даних іменників у аспекті семантико-граматичного підходу та запропоновано їх комплексний синхронний опис, а саме: словотвірні значення та засоби їх вираження; три типи семантичного співвідношення одиниць мотиваційних пар; явища множинності мотивації та синонімії. Проведено визначення словотвірної структури з семантично мотивувальним. Це дозволило уникнути невідповідності змістової та формальної меж у слові і визнати, що семантична межа у слові є одночасно межею морфемною.

  Скачати повний текст

Досліджено категоріальну семантику та граматичні показники матеріально-речовинних іменників сучасної української літературної мови, а також їх динаміку в межах відповідної лексико-граматичної категорії. Визначено категоріальний статус речовинності у системі мовних значеннєвих категорій, а також лексико-семантичну категоризацію речовинних іменників сучасної української мови. Проведено комплексний аналіз системи їх значень у межах різних лексико-семантичних полів. Розкрито механізм взаємодії лексичної та граматичної семантики матеріально-речовинних іменників, висвітлено динаміку категоріальних значень мовлення.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено діахронічному дослідженню словотвірної підсистеми відіменникових відносних прикметників української мови. З'ясовано похідну природу відносноприкметникового підкласу української мови. Виділено та досліджено словотвірні типи, за якими діахронічно утворювалися відіменникові відносні прикметники, на матеріалі історичних писемних джерел. Проаналізовано етапи розвитку їх продуктивності та згасання. Визначено іменники лексико-семантичних груп, від яких утворювалися відіменникові відносні прикметники в історії української мови. Досліджено морфонологічні зміни, що відбулися на стику твірних основ і дериваційних суфіксів відіменникових відносних прикметників. Встановлено явище лексико-словотвірної синонімії відіменникових відносних прикметників та визначено його межі.

  Скачати повний текст