Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 «Загальна та регіональна геологія». – Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка Національної академії наук України, Інститут геологічних наук Національної академії наук НАН України, Київ, 2020.Встановлено, що у всіх мегаблоках та шовних зонах УЩ тектонічні перебудови були проявлені подібно: в декілька етапів структурно-речовинних перетворень кристалічної основи при зміні напрямків палеонапружень та переважно регресивній зміні тискнево-температурних умов зазначених перебудов. А саме, в усіх мегаблоках УЩ простежується зміна структурних планів від північно-східного простягання, через меридіональне, північно-західне до повторних субмеридіонального та північно-східного. Дислокаційні перетворення для перших трьох структурних планів відповідали Р-Т умовам від гранулітової до амфіболітової фацій метаморфізму, вони сформовані геологічними тілами з віком > 3,2, 3,2 та 2,8 млрд років. Дислокаційні перетворення при становленні повторних субмеридіонального та північно-східного структурних планів відповідали умовам від амфіболітової до зеленосланцевої фацій метаморфізму, вони сформовані геологічними тілами з віком 2,0 та 1,8 млрд років. Молодші тектонічні деформації відбувались в холодних умовах й суттєво не змінили сформований в палеопротерозої структурний малюнок УЩ.Схожий прояв змін структурних планів для всіх мегаблоків УЩ свідчить, що на відповідних етапах тектонічних перебудов всі мегаблоки мали спільні умови тектогенезу й формування структурних малюнків в них відбувалося під дією загальних, вірогідно глобальних, тектонічних напруг.Кожен із вищевідзначених тектонічних імпульсів провокував утворення нових породних тіл, взаємодія яких створила перехресний (гібридний) структурний малюнок УЩ. Найбільш тотально проявилися структурні й речовинні трансформації четвертого із виділених етапів (~ 2,0 млрд років тому) з формуванням суттєво здвигових дислокаційних систем. Це, Приазовська дислокаційна система (Приазовський мегаблок УЩ та ОПШЗ), Придніпровська (Середньопридніпровський мегаблок і суміжні шовні зони), Інгульська (Інгульський мегаблок та суміжні шовні зони) та інші. Зазначені системи сформовані геологічними тілами декількох більш високих рангів та генерацій. На кожному з рівнів (від макро- до мікрорівня організації об'єкту) ці тіла відтворюють приздвигові структурні малюнки.Крайові частини мегаблоків (відносно центральних), як результат суттєво здвигових трансформацій, є більш інтенсивно структурно й речовинно трансформованими і разом з шовними зонами УЩ віднесені до лінійних складових здвигових систем. Центральні частини мегаблоків УЩ є відносно слабо зміненими фрагментами фундаменту, що в різній мірі уціліли від ранньопротерозойської лінеаризацій й формувалися завдяки роз'єднанню при дії здвигових напруг в супроводі прокручування їх окремих сегментів. Вони мають риси серединних і вихрових масивів й віднесені до субкільцевих (овалоїдних) складових здвигових систем (осьова частина Інгульського мегаблоку, центральна частина Західноприазовського блоку та інші).Обгрунтовано, що охарактеризовані U-, чи U-Th- перспективні об'єкти є самоподібними, високовпорядкованими дислокаційними структурами й займають закономірні структурні позиції в палеопротерозойському структурному малюнку УЩ. Окрім цього показано, що U, Th-рудні і вмісні тіла мають подібні морфологію, елементи залягання, кількість мінеральних генерацій та малих структурних форм; також – вміст корисних компонентів (зокрема U, Th) рудних тіл закономірно збільшується від палеоархейських до палеопротерозойських, у вміщуючих породах навпаки – зменшується. Все зазначене свідчить, що U, Th-рудні тіла формувалися завдяки тим же декількоетапним структурно-речовинним трансформаціям, що і вмісні геологічні тіла. При цьому структурно-речовинні перетворення не накладалися на вже існуючі складчасті форми, а вони відбувалися одночасно у декілька етапів в усьому об'ємі фундаменту з утворенням складкоподібних рудоперспективних об'єктів. Тому рудоперспективні тіла займають фіксовані структурні комірки в палеопротерозойському структурному малюнку, які маркують різнорангові приздвигові тіні тиску. Це T, S, Ө та δ – структурні позиції. Таку приуроченість визначено як провідний пошуковий критерій. Надано прогноз місцезнаходження нових подібних таких об'єктів. Ключові слова: дислокаційна система, здвиг, генерації структур, рудні тіла, структурні позиції.^UThe dissertation for а doctor of Geological science degree in speciality 04.00.01 «General and regional geology». – M.P. Semenenko Institute of Geochemistry, Mineralogy and Ore Formation of NAS of Ukraine, Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 2020. It was established that in all megabloks and suture zones of Ukrainian Shield (USh), tectonic rearrangements were manifested similarly: in several stages of structural-material transformations of a crystalline base when the direction of the paleo-strain was changed and mainly by a regressive change in the pressure-temperature conditions of these alterations. Namely, in all megablocks of the USh there is a change in the structural plans from the north-eastern strike, through the meridional, north-west to the repeated submeridional and north-eastern. The dislocation transformations for the first three structural plans corresponded to the P-T conditions from granulite to amphibolite of metamorphic facies; they were formed by geological bodies with age > 3.2, 3.2 and 2.8 billion years. Dislocation transformations in the formation of repeated submeridional and north-eastern structural plans corresponded to the conditions from amphibolite to green-schist facies of metamorphism; they are formed by geological bodies with age of 2.0 and 1.8 billion years. Younger tectonic deformations occurred in cold conditions and did not significantly change the structure of the USh formed in the Paleoproterozoic.A similar manifestation of structural plans changes for all megablocks USh shows that at the appropriate stages of tectonic reorganization all megablocks had common conditions tectogenesis and the formation of structural patterns in them occurred under the influence of general, probably global, tectonic stresses.Each of the above-mentioned tectonic impulses provoked the formation of new rock bodies, the interaction of which a cross (hybrid) structural pattern of the USh created. The structural and material transformations of the fourth of the selected stages (~ 2.0 billion years ago) were revealed most total, with the formation of essentially shear dislocation systems. This is the Priazov dislocation system (Priazovsky megablock of USh and OPsZ), Prydnipro (Middle-Prydniprovsky megablock and adjacent suture zones), Ingulska (Ingul megablock and adjoining suture zones), and others. These systems are formed by geological bodies of several higher levels and generations. At each of the levels (from the macro-to-micro level of the object's organization), these bodies reproduce synshear structural patterns.The edges of the megablocks (relatively central), as a result of essentially shearing transformations, are more intensively structurally and materially are transformed and, together with the suture zones, are classified as linear components of the shear systems. The central parts of the megablocks USh are relatively weakly altered fragments of the foundation, which were, to varying degrees, survived from early Proterozoic linearizations and were formed due to the separation under the action of shear stresses, accompanied by the scroll of their individual segments. They have features of the median and vortex massifs and are classified as sub-ring (ovaloid) constituent of shear systems (the axial part of the Ingul megablock, the central part of the West-Priazov block, and others).It is substantiated that characterized U- or U-Th- perspective objects are self-similar, highly ordered dislocation structures and take on the fixed structural positions in the Paleoproterozoic structural pattern of the USh. In addition, it has been shown that U, Th-ore and host body have similar morphologies, elements of occurrence, the number of mineral generations and small structural forms; also – the number of useful components (in particular, U, Th) of ore bodies is regularly increasing from the Paleoarchaean to the Paleoproterozoic, while the opposite is the case in the containing rocks. All this indicates that U, Th-ore bodies were formed due to the same multi-stages structural and material transformations as contained geological bodies. In this case, the structural-material transformations were not superimposed on the existing fold form, but they occurred simultaneously in several stages throughout the volume of the foundation with the formation of fold-like ore-perspective objects. Therefore, ore-promising bodies are occupied fixed structural cells in the Paleoproterozoic structural pattern, which mark the different-rank shadow pressure. These are T, S, Ө and δ are structural positions. Such an concrete locate is defined as the leading search criterion. The forecast of the location of new similar objects is given. Key words: dislocation system, shear, generation of structures, ore bodies, structural positions.

Проаналізовано механізми драматизації малої прози письменника, а саме, образків-сценок. Доведено, що діалоги (монологи) персонажів замінюють традиційну оповідь, є чинником сюжетного розвитку, динаміки конфліктів. Досліджено композиційну структуру прямого мовлення, особливості прагматики висловлювань, засоби мовленнєво-психологічної характеристики героїв, часопросторову організацію тексту. Розглянуто жанрові різновиди ліричної прози В. Стефаника, а саме: поезію у прозі, образок (пейзажний малюнок), етюд, ліричну автобіографію, новелу-рефлексію, новелу-візію. Визначено тенденції ліризації висловлювання, своєрідність суб'єктно-об'єктної організації оповіді, композиційної будови, засобів образотворення. Виявлено формально-семантичні особливості символічних висловлювань, використання тропеїчних форм у структурі епічної оповіді, які зумовлюють артикуляцію нових смислових відтінків мовлення. За результатами дослідження родо-жанрових модифікацій малої прози В. Стефаника зроблено висновки щодо загальнохудожніх тенденцій розвитку літератури кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Викладено теоретико-методологічні й експериментальні основи досягнення успіху першокласниками шестирічного віку. З'ясовано сутність та зміст понять "успіх", "успішність", "суб'єкт-суб'єктна взаємодія на рівні дорослий - дитина", "суб'єкт-суб'єктна взаємодія на рівні дитина - дитина", "успіх у процесі суб'єкт-суб'єктної взаємодії". Розкрито структуру досягнення успіху шестирічками за умов суб'єкт-суб'єктної взаємодії, основними складовими якої є когнітивний, емоційно-мотиваційний, регулятивний та поведінково-діяльнісний компоненти. Обгрунтовано педагогічні умови та апробовано методику формування успішності першокласників, яка здійснювалася на засадах діяльнісного, особистісно-ціннісного та системно-структурного підходів і включала виховний курс "Успіх у твоєму житті", курс розвивальних ігор, гурткову й індивідуальну корекційну роботу шляхом створення ситуації успіху. Доведено, що серед методів і засобів ефективними виявилися казка, гра, малюнок, психогімнастика, конкурс, бесіда, розповідь, аналіз ситуації та їх інсценізація, музика.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено комплексний порівняльний аналіз теоретичних положень та практичного досвіду реалізації міжпредметних зв’язків у процесі вивчення музики школярами в закладах загальної середньої освіти КНР для визначення перспективних напрямів використання педагогічно цінних ідей у сучасних умовах розвитку китайської та української загальної середньої освіти. Актуальність дослідження зумовлена такими основними чинниками, як: процеси гуманізації освітнього процесу та особлива роль музичного мистецтва у розв’язанні цих завдань; значущість якісної музичної освіти школярів, яка здатна виховувати гармонійну особистість, її культуру і цінності; важливість формування у школярів цілісних знань та єдиної, цілісної картини світу; педагогічна доцільність порівняльних досліджень щодо реалізації міжпредметних зв’язків у процесі вивчення музики школярами в закладах загальної середньої освіти різних країн світу, зокрема КНР та України. На основі аналізу широкого спектру наукових джерел розкрито витоки ідеї реалізації міжпредметних зв’язків в музичній освіті в історикопедагогічній думці КНР та України, проаналізовано й уточнено суть основних понять, що стосуються проблеми дослідження: «міжпредметні зв’язки», «інтеграція», «освітня інтеграція»; схарактеризовано види та функції міжпредметних зв’язків у музичній освіті школярів. Розкрито міжпредметні зв’язки музичного мистецтва з різними навчальними предметами (мова і література, математика, історія, географія, краєзнавство, інформатика, образотворче мистецтво тощо). Схарактеризовано реалізацію міжпредметних зв’язків у змісті музичної освіти школярів у закладах загальної середньої освіти КНР через упровадження інтегрованих навчальних курсів, реалізацію зв’язків музичного мистецтва з іншими навчальними предметами, урахування регіональності у процесі вивчення музики школярами. Розкрито реалізацію міжпредметних зв’язків через організаційні форми (інтегровані уроки, проведення конкурсів, постанови музичних п’єс, вистав театру тіней, шоу талантів тощо) та методи (пальчикові ігри та різні ігрові вправи, метод «попутного» навчання, метод співу «по пальцях розкритої долоні», малюнок тушшю на рисовому папері за допомогою пензлика, малювання мелодії, метод проєктів, шумовий оркестр, складання пісень і віршів, порівняння пісень, написання мелодії до вірша, інсценізація, декламація, спів пісень, інтерпретація прослуханих музичних творів, визначення їх форми і жанру, сприймання та порівняння звучання музичних інструментів різних народів світу, зіставлення та порівняння музичних творів різних стилів тощо) музичної освіти школярів.^UThe thesis presents the comprehensive comparative analysis of the theoretical foundations and practical experience in implementing interdisciplinary connections in the process of music education for secondary school students in the People’s Republic of China in order to determine perspective directions for the use of pedagogically valuable ideas in the modern conditions of development of Chinese and Ukrainian general secondary education. The relevance of the study is caused by such main factors as: the processes of humanization of the educational process and the special role of musical art in solving these tasks; the importance of schoolchildren’s high-quality musical education, which is able to form a harmonious personality, his culture and values; the importance of forming schoolchildren’s integral knowledge and a single, integral picture of the world; the pedagogical expediency of comparative studies on the implementation of interdisciplinary connections in the process of music education for secondary school students in different countries of the world, in particular the People’s Republic of China and Ukraine. Based on the analysis of a wide range of scientific sources, the origins of the ideas of implementing interdisciplinary connections in music education in the historical and pedagogical thought of the People’s Republic of China and Ukraine have been revealed; the essence of the main concepts related to the research problem (“interdisciplinary connections”, “integration”, “educational integration”) has been analyzed and clarified; the types and functions of interdisciplinary connections in music education of schoolchildren have been characterized. The interdisciplinary connections of musical art with various educational subjects (language and literature, mathematics, history, geography, local history, computer science, art, etc.) have been characterized. The implementation of interdisciplinary connections in the content of music education for secondary school students in the People’s Republic of China through the introduction of integrated educational courses, the implementation of connections between musical art and other educational subjects and taking into account the regionality in the process of music education for secondary school students has been characterized. The implementation of interdisciplinary connections through organizational forms (integrated lessons, conducting competitions, staging of musical plays, shadow theatre performances, talent shows, etc.) and methods of musical education of schoolchildren (finger games and various game exercises, the method of “accompanying” learning, the method of singing “with the fingers of an open hand”, drawing with ink on rice paper using a brush, drawing a melody, project method, noise orchestra, composing songs and poems, comparing songs, writing a melody to a poem, staging, recitation, singing songs, interpreting listened musical works, defining their forms and genres, perception and comparison of the sound of musical instruments of different nations of the world, comparison of musical works of different styles, etc.).

Виявлено особливості задуму, зокрема, на етапі перетворення ескізів-малюнків в кінцевий малюнок, що полягають у розгортанні трансформацій за локальним або векторним напрямом. Викладено зміст, структуру розробленої й апробованої методики "Творчий калейдоскоп", яка складається з двох частин, а саме: модифікований фрагмент системи карус (теоретичний блок), "Калейдоскоп ескізів" (практичний блок), головною метою застосування якої є навчання молодших школярів мисленнєвим стратегіям. Встановлено, що застосування навчально-розвивальних вправ сприяє позитивній динаміці в образотворчій діяльності та впливає на процес формування задуму, стимулює розвиток художньо-творчих здібностей дітей.

  Скачати повний текст