Об'єкт дослідження – різножанрові твори сучасної прози для дітей З. Мензатюк, О. Ільченка, І. Андрусяка, котрі презентують літературне покоління, сформоване в 1990-х, що продовжило свій розвиток на початку нового століття, коли в українському літературознавстві поширилися ідеї екокритики. Творча лабораторія З. Мензатюк, О. Ільченка та І. Андрусяка як вихідців із різних регіонів України засвідчує інший геосоціальний досвід і художню реалізацію.Мета дослідження – на матеріалі прози З. Мензатюк, О. Ільченка, І. Андрусяка дослідити специфіку реалізації екологічних аспектів сучасної літератури для дітей з урахуванням проблемно-тематичних і жанрових особливостей творів.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українському літературознавстві здійснено комплексне дослідження сучасної прози для дітей в аспекті екокритики. Окреслено специфіку екокритичних студій у контексті інтердисциплінарних досліджень.Дисертація є першим ґрунтовним дослідженням екологічних аспектів сучасної літератури для дітей. На матеріалі прози З. Мензатюк, О. Ільченка, І. Андрусяка доведено ефективність екокритики.Відтворено роль інтердисциплінарних досліджень у сучасному літературознавстві. Зокрема досліджено становлення та розвиток екокритики («зелених студій») як аналізу літератури та культури в аспекті екологічних взаємодій. Простежено чотири хвилі екокритики: від в англомовного природничого письма до розвитку прикладних студій на сучасному міжнародному етапі (B. Lawrence, Jan Marshall, S. Slovic та ін.).Виокремлено спорадичну увагу до екокритики в сучасному українському літературознавстві.Простежено, що тема взаємодії людини і природи – одна з провідних у літературі для дітей ХХ ст. У творчості Олени Пчілки екологічні аспекти є складником патріотичного виховання. Проблемно-тематичний спектр прози О. Іваненко презентує багатство природничих тем, які об'єднані морально-етичними чинниками. Повісті-казки В. Нестайка сповнені багатством природничої інформації про взаємодію видів між собою та з довкіллям. Природа у прозі В. Близнеця опоетизована, сповнена ліризму, делікатного одкровення, дитячого зачудування світом усього живого, здатності побачити неймовірне у звичних речах. Досліджено, що сюжет «Арніки» З. Мензатюк розгортається як варіант казки про живу воду за допомогою мотиву подорожі. Простежено також у творі жанрові елементи казки-легенди, в якій пояснено історію лікарської рослини. Ідеї світової гармонії підпорядкована думка про єдність людини та природи, про ідеальні екологічні взаємодії.Проаналізовано, що для проблематики міських казок збірки З. Мензатюк «Тисяча парасольок» характерно поєднання морально-етичних, пізнавально-екологічних і міфологічних аспектів. Зокрема малий читач дізнається про живу й неживу природу українських Карпат, про взаємопов'язаність усього на Землі, а також відомості з астрономії і т. ін.Зауважено, що збірка есе З. Мензатюк «Український квітник» присвячена культурним рослинам українського саду. Наскрізний авторський задум полягає в думці про необхідність збереження природи, зокрема червонокнижних видів рослин. Спостережено, що екологічний аспект збірки есе З. Мензатюк «Зелені чари» пов'язаний також із усвідомленням проблем, про які сигналізує Червона Книга України. Досліджено, що в оповіданні О. Ільченка «Де живуть тварини» в художній формі презентовано етологію та екологію українського світу. Лейтмотивом історії є думка про важливість кожної живої істоти. Пізнавальні завдання оповідання О. Ільченка «Мандрівка Дощинки» проаналізовано на перетині літератури та природознавства. Презентуючи художній опис процесу колообігу води в природі, автор сприяє формуванню екологічної компетентності дітей.Спостережено, що в оповіданнях «У кого ріжки кращі» та «Як коник співати навчився» О. Ільченко демонструє вплив літератури для дітей на формування принципів екологічної взаємодії. Екологічний аспект презентовано відтвореними ланцюгами екологічних взаємодій. Доведено, що екологічні аспекти віршоказок І. Андрусяка «Зайчикова книжечка» зреалізовано в соціальному вимірі. Мета такого зображення – утвердження думки про повагу до кожного життя, його самодостатність, а також про гармонійну взаємодію у природі. Актуальним є мотив екологічної безпеки, втілений, зокрема, в проблемі антропогенного впливу на природу.Підкреслено, що в повісті-казці І. Андрусяка «Третій сніг» екологічна тема переплітається з антиколоніальною. Визначальними є мотиви екологічної поведінки людини, формування емпатії до живого й поваги до довкілля. Антиколоніальний характер повісті-казки визначає думка про мову як основу національної ідентичності. Екологічні аспекти у творі І. Андрусяка «Морськосвинський детектив» розглянуто в контексті жанрово-стильових особливостей. Три історії твору є самостійними пригодами, інтертекстуальні зв'язки яких покликані зацікавити дітей класичною літературою. Подіям та явищам природи письменник намагається дати наукове чи просто логічне пояснення.^UScientific novelty of the research is that first time in Ukrainian study of literature complex investigation of modern prose for children in the aspect of ecocriticism was carried out.The dissertation is the first thorough study of ecological aspects in modern literature for children. Effectiveness of ecocriticism is proven with the help of prose written by Z. Menzatiuk, O. Ilchenko, I. Andrusiak.Role of inderdisciplinary research in modern study of literature is shown. In particular the formation and development of ecocriticism (“green studies”) as analysis of literature and culture in the aspect of ecological interactions is investigated. Four waves of ecocriticism are traced: from English writings about nature to development of modern international applied studies (B. Lawrence, Jan Marshall, S. Slovic and others).Sporadic attention to ecocriticism in modern Ukrainian literary studies is singled out.It is traced that man-nature interaction is one of the leading themes in the children literature in 20th century. In works of Olena Pchilka ecological aspects are part of patriotic education. Problems raised in prose of O.Ivanenko deal with multiple nature subjects that are united by moral and ethical factors. Novel fairy tales of V.Nestaiko have plenty of natural information about cooperation of species with each other and with environment. Nature in prose of V.Blyznets is poetical, lyrical, full of delicate insights, childish wondering at the world of living, ability to see the incredible in common things.It is investigated that the plot of Z.Menzatiuk's “Arnika” uses a theme of voyage to unfold as a version of a fairy tale about living water. In this literary work the genre elements of legendary tale, that explains the history of the medicinal plant, are traced. Idea of the world harmony is delivered through the thought of man-nature unity, ideal ecological cooperation.It is analyzed that range of problems in city tales (collected edition of Z. Menzatiuk “Thousand of umbrellas”) is characterized by combining moral and ethical, research and ecological, as well as mythological aspects. For example, young reader learns about animate and inanimate nature of Ukrainian Carpathians, about interconnection of everything on the Earth, as well as some notions of astronomy etc.It is noted, that Z. Menzatiuk's collected edition “Ukrainian flowerbed” is dedicated to cultivated plants of the Ukrainian garden. Cross-cutting intention of the author is the necessity of saving nature, especially the plants from Red List. Ecological aspect of Z.Menzatiuk's collected edition of essays “Green magic” is also related to understanding of the problems that are raised in the Ukrainian Red List.It is investigated that in O.Ilchenko's story “Where animals live” ethology and ecology of Ukrainian world are described in a fiction form. Keynote of the story is the idea of importance of every living creature.Cognitive tasks of O.Ilchenko's story “Voyage of the Raindrop” are analyzed on the intersection of literature and natural studies. With his artistic description of the water circuit in nature the author facilitates the development of children's ecological competence.It is observed that in the stories “Who has better horns” and “How grasshopper learned to sing” O. Ilchenko demonstrates influence of literature for children on formation of principles of ecological interaction.It is proven that ecological aspects of I. Andrusiak's rhymed tales “The Hair's Book” are described in social dimension. Goal of this is to highlight the idea of respect to every life, its self-sufficiency, well-balanced interactions in nature. Trending theme of ecological safety is represented, among other things, with a problem of human influence on nature.It is stressed that in I. Andrusiak's novel fairy tale “The third snow” ecology is intertwined with anticolonialism. Determinative motives are: ecological behavior of humans, developing empathy to all living and respect to environment. Anticolonial character of the novel fairy tale is defined by the thought that language is the basis for national identity.Ecological aspects in I. Andrusiak's work “Guinea pig detective” are described in context of genre and style specifics. Three stories in this work are separate adventures, intertextual relations of which should raise interest to classical literature in children. The writer attempts to provide scientific or logical explanation for natural events and phenomena.

У дисертаційній роботі вперше в українському літературознавстві проаналізовано діаспорну жіночу прозу другої половини ХХ століття крізь призму системно-аналітичного підходу. Об'єктом дослідження є романи, повісті, а також найрепрезентативніша мала проза – оповідання, новели, фрагментарні жанри (етюд, образок, акварель, ескіз). Так, розглянуто жанрово-стильові особливості оповідань, зокрема різдвяне, соціальне, історичне, етнографічне, детективне, оповідання-портрет, психологічне оповідання. З'ясовано їх соціопсихологічні домінанти як підґрунтя структурної, наративної, образної, стильової специфіки малої прози авторок. Представниці української діаспори в умовах поліетнічної культури писали високохудожні твори українською мовою за межами рідної землі. Такий факт засвідчує їхню високу самосвідомість, осмислення патріотичного чину, заґрунтованість власного Я-его в національні основи. Доведено, що діаспорна жіноча проза другої половини ХХ століття оновила тематичну і жанрово-стильову системи, створивши, на наше переконання, інтелектуальну опозицію зааґанжованій прозі доби соціалістичного реалізму. Д. Гуменна, О. Мак, Л. Коваленко розімкнули історичний простір України до світових масштабів, змоделювали образи персонажів різних суспільних верств, майстерно окреслили психологічні типи, голоси яких зазвучали різними тональностями, а композиційні прийоми, сюжетні повороти, стильові ознаки по-особливому увиразнилися через ліричне та орнаментальне письмо за зразками західноєвропейської літератури з отриманням національної традиції. Ключові слова: жанр, стиль, світогляд, ґендерний підхід, дейксис, наратор, діаспора, жіноча проза, психологізм, символіка.^UFor the first time in domestic science about literature the analysis of materials of diaspora women's prose of the second half of the XX century with the system-analytical approach to the interpretation of genre-style peculiarities of epic works has been carried out in the dissertation. The object of the research is novels, narratives, as well as the most representative prose –fictional essay, fragmentary genres – sketch, pattern (watercolor), sketch. On the example of women's little prose various types of stories have been considered, including Christmas, social, historical, ethnographic, «detective», story-portrait, psychological narrative. The genre-style system of women's prose of the Ukrainian diaspora of the second half of the XX century has been explored. Socio-psychological dominants of works, which are the basis of structural, semantic and stylistic specificity of poetological components of artistic creativity of prose writers, have been revealed. The phenomenon of sensitive problems of Ukrainian history, which are and remain the material that prompts the artists of the word to create artistic prose, has been revealed. We consider women's literature as a socio-cultural and artisticaesthetic phenomenon. Its essence is expressed by the creation of women-writers of texts that radiate their peculiar perception of the world, the expression of elegant vocabulary in writing, and thus the texts are presented to the reader by representatives of women's artistic practice. A prose work that takes as its basis the historical event, the fact is modeled on the historical plot. The latter in artistic form represents a certain era or period of history. In prose historical truth is synthesized with artistic one, historical event – with artistic fiction. Women-writers of Ukraine under the conditions of poly-ethnic culture did not fail the chosen path, did not multiply the glory of foreign-language culture, but they modeled high-quality works in the Ukrainian language far from the Motherland, their native land. Such a fact testifies to their self-consciousness, the tendency to comprehend, and the susceptibility of their own I-ego on the national basis. It has been proved that the diaspora women's prose of the second half of the XX century announced the updating of the genre-style and thematic system, and such a step has been an intellectual opposition to the prose of the socialist realism era. D. Humenna, O. Mak, L. Kovalenko «opened up», expanded all the historical space of Ukraine up to the XX century, «populated» their prose with the characters of different layers of population, skillfully depicted psychological types whose voices sounded different tones-timbres, and composite receptions, stories, stylistic parameters in a specially updated lyrical and ornamental writing on samples of Western European culture with the emphasis on national identity, similarity and mentality. 19 The results of the dissertation can be used as a material for lectures on the history of Ukrainian literature of the XX century in higher education institutions, colleges, gymnasia and general educational schools with advanced study of humanities, as well as - in the preparation of relevant manuals, special courses on national writers, in particular autobiographic or historical prose, when writing scientific works on the history and theory of literature, course and diploma projects by students of philological disciplines. The materials of the dissertation and its conclusions will be useful for teachers-philologists of educational institutions of various types. Key words: genre, style, world outlook, deixis, narrator, diaspora, women's prose, psychologism, symbolism.

В умовах трансформації українського суспільства, реформування системи соціально-політичного устрою країни, створення об'єднаних територіальних громад відбувається інституалізація практичної соціальної роботи на локальному рівні. Свідченням того є працевлаштування у територіальних громадах фахівців із соціальної роботи, здатних організувати, адмініструвати, планувати та надавати якісні й доступні соціальні послуги особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах. У зв'язку з цим варто закцентувати увагу на аналізі сучасного стану підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у територіальних громадах та змоделювати процес означеної підготовки у закладах вищої освіти. Це й спричинило вибір теми дисертаційного дослідження «Теорія і практика професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у територіальних громадах».Об'єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх соціальних працівників у закладах вищої освіти. Предмет дослідження – підготовка майбутніх соціальних працівників до роботи у територіальних громадах. Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці дієвості системи підготовки майбутніх соціальних працівників у закладах вищої освіти до роботи у територіальних громадах.Для вирішення поставлених у дослідженні завдань і перевірки гіпотези використано методи: теоретичні (системний, проблемно-цільовий, нормативно-порівняльний аналіз джерел; контент-аналіз документації, освітніх програм, навчальних планів, змісту програм навчальних дисциплін; скринінг Інтернет-сайтів ЗВО, що здійснюють підготовку майбутніх соціальних працівників; систематизація, узагальнення, порівняння і зіставлення різних поглядів на аспекти досліджуваної проблеми; аналіз теорії і практики, досвіду вищої школи, викладацької діяльності, моделювання для розробки та теоретичного обґрунтування системи підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у ТГ, її змістово-технологічного і навчально-методичного забезпечення); емпіричні: кількісні (анкетування, опитування, тестування), якісні (бесіда, структуроване інтерв'ю, експертна оцінка, фокус-група, щоденники й чеклісти), обсерваційні (стандартизоване спостереження, самооцінка, моніторинг) для визначення рівня готовності майбутніх соціальних працівників у ЗВО до роботи у ТГ; перевірки ефективності змістово-технологічного та навчально-методичного забезпечення теоретично обґрунтованої системи підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у ТГ); статистичні (статистична обробка кількісних (SPSS 7.0) й якісних (MaxQDA) даних, графічне відображення результатів дослідно-експериментального дослідження, критерій Пірсона – для підтвердження нульової гіпотези). Практичне значення дослідження полягає в тому, що апробовано розроблену систему підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у ТГ на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях вищої освіти в рамках підготовки студентів зі спеціальності «Соціальна робота», здійснено підбір ефективних традиційних та інноваційних форм, методів і засобів підготовки, визначено механізми впровадження організаційно-педагогічних умов формування готовності до означеного виду діяльності. Практична реалізація авторської системи також виражена у розробці й імплементації: змістово-технологічного та навчально-методичного забезпечення (зокрема, змістове збагачення програм окремих дисциплін темами, що стосуються специфіки організації соціальної роботи в громаді; розробка авторських навчальних курсів «Практикум з соціальної роботи» та «Соціальна робота в громаді»; доповнення програм різних видів практик завданнями, спрямованими на формування відповідних умінь і навичок; організація діяльності студентського гуртка «Соціальний експериментаріум» і проблемної групи «Технології соціальної роботи з різними категоріями населення у ТГ», підготовка та реалізація соціальних проектів; апробація тренінгових програм «Громада і соціальна робота в ній» та «Соціальний працівник у громаді»; проведення семінарів, круглих столів, конференцій, фокус-груп за тематикою дослідження) у професійну підготовку здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з соціальної роботи та ОПП «Соціальне адміністрування в громаді» – другого (магістерського) рівня вищої освіти за означеною спеціальністю та її технологічного супроводу. Матеріали дослідження можуть бути використані під час проектування підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи у ТГ у ЗВО; викладання професійно-орієнтованих навчальних дисциплін; підвищення кваліфікації і перекваліфікації працівників соціальних служб, установ та організацій державної та недержавної форм власності; розробки спецкурсів, спецсемінарів, навчальних посібників та у позааудиторній роботі студентів.Ключові слова: територіальна громада, соціальна робота в громаді, соціальний працівник, фахівець з соціальної роботи, система підготовки, готовність до роботи у територіальній громаді.^UThe transformation of Ukrainian society, the reformation of the system of socio-political structure of the country, the creation of united territorial communities create new perspectives for the institutionalization of social work at the local level in Ukraine. The employment of social workers in local communities able to organize, administrate, plan and provide high quality and affordable social services to people / families in needs proof this fact. Due to this the attention should be paid to the analyses of the current state of future social workers training for the work in the territorial communities and to evaluate the process of such specialists' training in higher education institutions in Ukraine. This led to the choice of the theme of the dissertation «Theory and practice of future social workers training for the work in territorial communities».Object of research – professional training of future social workers in higher education institutions.The subject of the study is the professional training of future social workers for the work in territorial communities.The purpose of the study is to provide scientific justification, development and experimental verification of the effectiveness of the system of future social workers training in higher education institutions for the work in territorial communities.To achieve these goals the following methods were used: theoretical (systematic method, problem-oriented, normative-comparative analysis of the sources, content analysis of documentation, programs, and curricular, screening of Internet sites of higher education institutions carrying out future social workers training, systematization, generalization, comparison, analysis of theory and practice, experience of higher education, teaching activities, modeling for developing and theoretical grounding of the system of future social workers training for the work in territorial communities, educational and instructional materials); empirical: quantitative (questionnaires, surveys, testing), qualitative (interviews, structured interviews, expert assessments, focus groups, diaries and checklists), observational (standardized observation, self-assessment, monitoring) to determine the level of readiness of future social workers in higher education institutions for the work in territorial communities; checking the effectiveness of the content-technological and teaching-methodological support of theoretically substantiated system of future social workers training for the work in territorial communities); statistical (statistical processing of quantitative (SPSS 7.0) and qualitative (MaxQDA) data, graphical representation of the results of experimental research, Pearson criterion – to confirm the zero hypothesis).The practical significance of the study: the developed system of future social workers training for the work in territorial communities has been applied on the first (bachelor) and second (master's) levels of higher education and evaluated; the most appropriate traditional and innovative forms of training, methods and tools or technical facilities have been identified and selected; mechanisms for the enforcement of organizational and pedagogical conditions have been established. The development and implementation of content-technological and teaching-methodological support in the professional training of baccalaureate social workers is related with the enrichment of the programs' curricular with the topics related to the specificity / peculiarities of social work in the territorial community; the development of author's training courses «Workshop on social work» and «Social work in the community»; complementing of the field practice curricula with the tasks aimed at forming the appropriate skills to work in community; organization of work of student scientific societies («Social experementarium» and «The technology of social work with different categories of clients in territorial communities»); development and implementation of social projects, training programs («Community and social work in it» and «Social worker in the community»); holding seminars, round tables, conferences, focus groups on the subject of research). On master degree – social work educational program «Social Administration in the community» has been applied.The research materials can be used for the designing of future social workers training in higher education institutions for the work in territorial communities; teaching of professionally-oriented educational courses; improvement of professional skills and competence of in-service social workers; development of special courses, seminars, textbooks and extra-curricular education of students.Key words: community, territorial community, community work, social worker, model of professional activity, model of social worker personality, system of professional training, readiness to the work in territorial community.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2021. Розроблено й обґрунтовано концепцію та педагогічну систему формування комунікативної компетентності майбутніх учителів мистецьких спеціальностей на засадах інтермедіальної технології, яка охоплює концептуально-цільовий, технологічний, діагностично-результативний блоки та їхнє змістове наповнення. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади інтермедіальної технології у вигляді трьох базових концептів: методологічного, теоретичного, технологічного як педагогічної системи (стратегії і тактики) інноваційного типу з позиції міждисциплінарного підходу. Визначено організаційно-педагогічні умови, форми, методи і засоби інтермедіальної комунікативної діяльності, які сприяють ефективному формуванню комунікативної компетентності майбутніх учителів мистецьких спеціальностей. Ключові слова: майбутні вчителі мистецьких спеціальностей, інтермедіальна технологія, комунікація, комунікативна компетентність, художня комунікація, медіакомунікація, художньо-інтегративне середовище, структурно-функціональна модель, система формування комунікативної компетентності.^UDissertation for obtaining a scientific degree of Doctor of Pedagogical Sciences in specialty 13.00.04 – Theory and Methods of Vocational Training. – Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Ternopil, 2021. The problem of formation of communicative competence of future teachers of art on the basis of intermedial technology has been covered in the dissertation. From the view of an interdisciplinary approach, the theoretical and methodological provisions of this technology as a pedagogical system of innovative type have been revealed. Intermediality has been seen as a special form of interaction of the subjects of art communication, semiotic codes of sign systems and communicative channels (media). Interdisciplinary discourse has been expressed by extrapolation of the concept of “intermediality” from the field of comparative studies (comparative literature) into the field of artistic pedagogy, in particular, an art-integrative educational environment in which communication plays a key role. The content and structure of communicative competence of future teachers of art has been developed. The following components of communicative competence have been 36 singled out: valuable-motivational, information-content, algorithmic-active, artisticcreative. It has been developed and substantiated the concept of formation of communicative competence of future teachers of artistic specialties, which concentrates the principles of intermediate technology in the form of three basic concepts: methodological (expresses the relationship and interaction of different approaches: dialectical, hermeneutic, synergetic, systemic, competence, culturological, semiotic, integrative, intermedial), theoretical (identifies a set of basic concepts and categories, definitions and theories, without which it is impossible to understand the essence of the studied phenomenon, is based on the principles of pedagogical innovation, theory of dialogue of cultures, theoretical positions on the interaction of the subjects of artistic and communicative activity, essence of professional creative development of future teacher of art, etc.), technological (correlated with the pedagogical mastery (art) of educator (technology as an art – a doctrine of mastery), expresses the coherence of the process of formation of communicative competence of future teachers of artistic specialties, organization of intermedial communicative activity). The system of formation of communicative competence of future teachers of artistic specialties on the principles of intermedial technology that includes constructive components (conceptual-target, technological, diagnostic-resultative blocks and their content), levels of formation of communicative competence (low, medium, sufficient, high), organizational and pedagogical conditions, stages (preparatory, formative, evaluative, final), content, forms, methods and means of formation of communicative competence of future teachers of artistic specialties, has been substantiated. A new pedagogical technology – the intermedial – has been created as a separate functional component of the system, which provides the formation of the ability to communicate innovatively in future teachers of artistic specialties, and unfolds in an artintegrative educational environment with a help of various communicative channels. The technology is based on an innovative author's theoretical and methodological approach – the intermedial, which contributes to the expansion of the communicative worldview of future teacher's personality through the synchronization of communicative signals, coming from different media channels. It has been discovered the essence and investigated the specificity of phenomena of “art communication”, “media communication”, “intermedial technology”, “art-integrative environment” in the context of artistic education. It has been improved content and structure of communicative competence (its criteria, components and indicators have been defined) of future teachers of artistic specialties on the principles of intermedial technology; content, forms, methods and means of formation of communicative competence of future teachers of artistic specialties, taking into account the pedagogical potential of this technology. The definition of the concept of communicative competence of future teachers of artistic specialties in the system of professional pedagogical competence in accordance with the tendency of modernization of the educational field of “Art” has been further developed. Key words: future teachers of artistic specialties, intermedial technology, communication, communicative competence, art communication, media communication, art-integrative environment, structural-functional model, system of formation of communicative competence.

У дисертації здійснено лінгвокультурологічний аналіз семантичних модифікацій лексикону українських текстів Біблії ХІХ-ХХ століть: «Сьвяте Письмо Старого і Нового Завіту» (пер. П. Куліша, І. Левицького, І. Пулюя), «Євангеліє» (пер. П. Морачевського), «Біблія, або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту» (пер. І. Огієнка), «Святе Письмо Старого та Нового Завіту» (пер. І. Хоменка), «Біблія» (четвертий повний переклад з давньогрецької мови ієромонаха о. Рафаїла (Р. Турконяка)).Схарактеризовано в діахронно-синхронному ракурсі динаміку лексико- семантичних процесів у релевантних для дослідження тематичних групах біблійного тексту: «теонімні номінації», «назви людини», «назви духовних осіб», «назви частин тіла людини (соматизми)», «назви родів занять», «назви хвороб», «назви тварин», «назви грошових одиниць».Практичне значення дисертації полягає в тому, що низка її положень може бути використана при викладанні курсів лінгвістичної інтерпретації тексту, стилістики, лексикології сучасної української мови, спецкурсів з етнолінгвістики, лінгвокультурології. Матеріали і результати стануть у нагоді в лексикографічній практиці, для підготовки навчальної та методичної літератури з лексикології та історії української мови.Лінгвістичні (лінгвокультурні, лінгвокультурологічні) особливості українських перекладів розглянуто в контексті релігієзнавчих, філософських студій, що дало змогу виявити специфічні риси національних перекладацьких традицій, зумовлених конфесійними та лінгвістичними чинниками, осмислити біблеїзми як лінгвокультурологічні одиниці.Схарактеризовано специфіку лінгвокультурологічного аналізу біблійного тексту; проаналізовано сучасні напрями лінгвістичного дослідження біблійного тексту; обґрунтовано методику дослідження тематичних груп лексики українських перекладів Біблії; встановлено механізм і характер трансформацій у лексичному складі виділених тематичних груп; визначено особливості семантичних модифікацій у текстах українських версій Біблії: відповідність/невідповідність вираження мовних засобів тексту-першоджерела та українських перекладів в аналізованих контекстах, виявлено оказіональні значення лексем, простежено парадигматичні відношення у лексиконах українських версій Біблії.Дослідження здійснено на лексичному матеріалі виділених тематичних груп, у яких виявлено семантичні, стилістичні, культурологічні особливості. Поняття «тематична група» розглядається як сукупність слів, що позначають предмети або поняття, об'єднані на основі позамовної дійсності. Підставою для викремлення тематичної групи слугує сукупність предметів або явищ зовнішнього світу зі спільною ознакою. Важливим її показником слугує різнотипність мовних відношень між лексичними одиницями, наявність позамовних зв'язків, на основі яких здійснюється об'єднання. У тематичну групу входять слова, кореляція між якими ґрунтується передусім не на основі інтралінгвальних лексико-семантичних відношень, а на екстралінгвальних. У цьому полягає принципова відмінність тематичної групи від лексико- семантичної групи, в основі якої лежать внутрішні мовні зв'язки слів. Позаяк у тематичні групи організовуються цілі «відрізки дійсності», в мові існує велика кількість тематичних множин, які відображають національно забарвлену мовну картину світу, є носіями культурної інформації.Лексика розглянутих тематичних груп в українських версіях Біблії демонструє динаміку лексико-семантичних змін, зумовлену передовсім різними часовими періодами, стильовими особливостями в системі координат «біблеїзм - загальновживана лексика - лексика обмеженого використання».Українські переклади Біблії ХІХ-ХХ століть - якісно новий етап розвитку релігійного стилю української літературної мови, який засвідчує повноцінність функціонування української мови, цілком придатної для релігійного вжитку. Загалом українськомовні біблійні тексти збагатили лексико-семантичний та фразеологічний фонд національної мови, продемонстрували багатство її виражальних можливостей, ввели українську мову в загальноєвропейський культурний простір.Ключові слова: лінгвокультурологічний аналіз, українські версії Біблії, семантика, біблеїзм, тематична група, парадигматика, синтагматика, переклад.^UIn the thesis the author has carried out the linguoculturological analysis of the lexicon semantic modifications in the Ukrainian texts of the Bible of the nineteenthtwentieth centuries: “The Holy Scriptures of the Old and New Testaments” (translated by P. Kulish, I. Levytskyi, I. Puliuy), “The Gospel” (translated by P. Morachevskyi) , “The Bible, or the Books of the Holy Scriptures of the Old and New Testaments” (translated by I. Ohiyenko), “The Holy Scriptures of the Old and New Testaments” (translated by I. Khomenko), “The Bible” (the fourth complete translation from the Old Greek language of Hieromonk Rafayil (Father R. Turkoniak)). The dynamics of lexico-semantic processes in research relevant thematic groups of the biblical text have been characterised in the diachronic and synchronic perspective: “theonymic nominations”, “names of a human being”, “names of the clergy”, “names of parts of the human body” (somatysms), “names of occupations”, “names of diseases”, “names of animals”, “names of monetary units”. It has been stated in the research that methodological foundations of modern linguistics, the study of language and speech–thinking processes which man operates in his practical and cognitive activity, are based on anthropocentric paradigm, which predetermines the study of the cultural factor in language, the growth and interest in interaction issues of language and culture, the desire to cognise the peculiarities of religious communication in different cultures and the necessity to establish the nature and mechanisms of changes in the texts of the Bible, determined by the influence of cultural factors. It has been established that a linguoculturological research is cognitive in essence, and therefore can be based in its cultural segment mainly on the background (historical and cultural) information of the source language and the target language (as in our case), since the linguoculturological analysis differs from the cultural one on the fact that it investigates primarily linguistic units analysing denotativesignificative (conceptual) values. On the basis of the linguoculturological approach the author has determined the peculiarities of historical and modern linguistic facts reflected in Ukrainian biblical texts of the nineteenth-twentieth centuries, has described its structure, a broad historical and cultural analysis of genres, linguistic means for expressing semantics of these texts. Linguistic (linguocultural, linguoculturological) peculiarities of Ukrainian translations have been considered in the context of religious and philosophical researches, which allowed revealing specific features of national translation traditions, due to confessional and linguistic factors, comprehending biblical expressions as linguoculturological units that have not only linguistic content but also retain cultural-national information in time. The dissertation deals with the linguoculturological peculiarities of lexical units in Ukrainian biblical texts in diachronic and synchronic aspect: the author has described the specifics of linguoculturological analysis of the biblical text; has analysed modern directions of the linguistic research of the biblical text; has substantiated the methodology of thematic groups research of lexicon of biblical Ukrainian translations; has established the mechanism and nature of changes in the lexical composition of the selected thematic groups; has determined peculiarities of linguistic modifications in the texts of the Ukrainian versions of the Bible: correspondence / inconsistency of expressing language means in the source text and Ukrainian translations in analysed contexts, as well as in identical contexts in the Ukrainian versions of the Bibles; has displayed occasional meanings of lexemes and followed paradigmatic relations. Keywords: a linguoculturological analysis, Ukrainian versions of the Bible, semantics, a biblical expression, a thematic group, paradigmatics, syntagmatics.

На матеріалі поетичної творчості авторів «Молодої музи» (Б. Лепкого, В. Пачовського, П. Карманського) та «Української хати» (О. Олеся, С. Черкасенка, Г. Чупринки) розкрито художні особливості любовної лірики початку ХХ ст., виявлено елементи фольклорної поетики в модерному тексті, диференційовано фольклорні та модерні інтенції поезії кохання і з'ясовано специфіку їх функціонування.На основі аналізу та систематизації поглядів українських і зарубіжних учених на жанрову природу лірики як роду з'ясовано й уточнено значення терміну любовна лірика, а також диференційовано поняття лірики інтимної, любовної та еротичної.Для виявлення в авторських текстах слідів фольклорної поетики досліджено мотиви, образи та зображально-виражальні засоби пісень і балад про кохання. Встановлено, що ці народнопісенні жанри стали головними джерелами для розвитку модерної української любовної лірики.Доведено, що загалом любовна лірика «молодомузівців» і «хатян» містить риси як традиційної (фольклорної), так і модерністської поетик. Зауважено, що любовна поезія «Молодої музи» в цілому має песимістичне звучання, натомість любовна поезія «Української хати», попри наявність мінорних нот, у цілому є значно оптимістичнішою.Ключові слова: жанр, любовна лірика, пісня про кохання, любовна балада, фольклор, модернізм, символізм, поетика, мотив, ліричний герой, образ, символ, стильова домінанта, «Молода муза», «Українська хата».^UIn the dissertation artistic features of the love lyrics of the early twentieth century on the materials of poetic creativity of the authors of “The Young Muse” (B. Lepkyi, V. Pachovskyi, P. Karmanskyi) and “The Ukrainian House” (O. Oles, S. Cherkasenko, G. Chuprynka) are investigated.The scientific novelty of the thesis consists in the fact that the Ukrainian love poetry of the early 20th century is firstly analyzed in it. In particular, motifs, artistic images and figures are defined, folklore and modern intensions of love lyrics are differentiated; specific of functioning of folklore elements in modern poetry is clarified.It is found out that love lyrics is a type of intimate poetry in which all range of motifs, feelings and experiences related to a love feeling (happy or unrequited) between a man and a woman is reproduced. It occupies an intermediate place between intimate and erotic poetry for frankness of figurative representation of lyrical heroes and emotional tension in depicting of their desires.The attention is focused on scientific reflection of poetical works of the most talented poets of “The Young Muse” and “The Ukrainian House”, who are considered to be forerunners of European Modernism in the Western and Eastern Ukrainian lands.It is established that folk songs and ballads about love have become the main sources for development of literary love poetry of the early 20th century. Motifs, images and poetic style dominants of love songs and ballads are investigated for identification of traces of folklore poetics in author's texts. It is proved that a figure of a lyrical heroine is an artistic typing. She is a bearer of the typical mental traits of the Ukrainians.It is concluded that in general poetics of love lyrics of “The Young Muse” and “The Ukrainian House”have traits both traditional and modern. Symbols have occupied a special place in literary creation's structure and they have become the main indicators of digressing of folk traditions toward the European Modernism direction.Keywords: a genre, love lyrics, a love song, a love ballad, folklore, Modernism, Symbolism, poetics, motif, lyrical hero, a figure, a symbol, poetic style dominant feature, “The Young Muse”, “The Ukrainian House”.

У дисертації досліджено феномен ненадійного наратора в динаміці літературних форм ХХ століття. Виокремлено тенденції виникнення ненадійної нарації в українській літературі 20-30-х рр. ХХ ст. і на цій основі простежена закономірність її майстерної реалізації у прозі В. Винниченка («На той бік»), Миколи Хвильового («Я (Романтика)»), В. Домонтовича («Доктор Серафікус»), Майка Йогансена («Подорож ученого доктора Леонардо…»), Ґео Шкурупія («Двері в день»). Проаналізовано типи ненадійного наратора у постмодерністських романах Ю. Андруховича («Рекреації», «Московіада», «Перверзія»). Доведено, що українські письменники переосмислювали традиції класичної літератури та творили іншу прозову конструкцію, заґрунтовану на експериментах з принципами організації та структуруванням художнього тексту, жанрами й викладовими формами. Наголошено, що у творах ХХ ст. (окрім «Я (Романтика)») простежуються ознаки карнавалізації й актуалізується меніппея як жанрова традиція, в якій співіснують кілька фабул і сюжетів, а ненадійний наратор ускладнює наративну структуру. У кожному творі виділено ознаки ненадійної нарації та охарактеризовано ефект, нею зумовлений.Ключові слова: ненадійний наратор, наративна стратегія, меніппея, карнавалізація, іронія, жанр, авторський стиль, рецепція.^UThe thesis investigates the phenomenon of unreliable narrator in the dynamics of literary forms of the twentieth century. The tendencies of the development of unreliable narration in the Ukrainian literature of the 20-30's of the XX century are characterized. The performed analysis allows to prove the skillful use of unreliable narration technique in the prose of V. Vynnychenko (“On the Other Side”), Mykola Khvylovyi (“I (Romance)”), V. Domontovych (“Doctor Seraphicus”), Mike Jogansen (“Journey of Dr. Leonardo”), Geo Shkurupiy (“Doors in a Day”). The types of unreliable narrator in the postmodern novels by Yu. Andrukhovych (“Recreations”, “Moskowiada”, and “Perversion”) were also analyzed. It was proved that each of the writers bypassed the traditions of classical literature and created completely different prose texts, based on the experiments with the structural principles of literary compositiont, genres and narrative forms. The author argues that in a number of texts (except for “I (Romance)”) we can trace the manifestations of carnivalization and actualized menippeah as a genre tradition in which several plotlines and subjects coexist, and an unreliable narrator is the major component of a higher structural level of composition. Therefore, it is important to single out the primary story, which in this context is closely linked to the act of storytelling in general and the unreliable narrator in particular. The focus is on the stylistics of the text, characterized by increased emotionality and expressiveness. Thus, special attention is paid to the motivation of the provocative behavior of a narrator. Tus, each work outlines the features of an unreliable narration and the resulting effect. It was proved that understanding of the above phenomenon allows to express meanings and to activate the role of the reader in the understanding of modern and postmodern texts. Keywords: unreliable narrator, narrative strategy, menippeah, carnivalization, irony, genre, author's style, reception.

Багатофункціональність діяльності вчителя іноземних мов, динамічні зміни у сфері його професійної підготовки, необхідність неперервного вдосконалення професійних компетентностей та особистісних детермінант майбутніх учителів іноземних мов, а також зумовлена цими факторами потреба педагогічних ЗВО у реалізації науково обґрунтованої методики, що забезпечить становлення активної професійної індивідуальності фахівця, дозволить майбутньому вчителю іноземних мов виконувати завдання, покладені на нього сучасним інформаційним полікультурним суспільством та досягати вершин розвитку своєї особистості, спричинили вибір теми дисертаційного дослідження «Формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку».У дисертації з'ясовано стан проблеми формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку в педагогічній теорії і практиці фахової підготови вчителів іноземних мов в Україні, Німеччині, Великобританії та США. Проаналізовано нормативне та навчально-методичне забезпечення підготовки фахівців за кваліфікацією бакалавр освіти, вчитель німецької і другої іноземної мови та зарубіжної літератури.Обґрунтовано та вивчено теоретичні основи формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку. Конкретизовано смислові значення понять «професійно-особистісний саморозвиток», «готовність майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку». Під професійно-особистісним саморозвитком майбутніх учителів іноземних мов розуміємо внутрішній, свідомий, цілеспрямований процес особистісного вдосконалення та професійного зростання майбутніх учителів-філологів на основі процесів самопізнання, самоосвіти, самоконтролю та самореалізації. Готовність майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку визначаємо як складне професійно-особистісне утворення, що охоплює мотиваційно-спрямувальний, інформаційно-інтегративний, особистісно-регулятивний, рефлексивно-коригувальний компоненти і слугує основою для постійного підвищення рівня професіоналізму та самореалізації особистості майбутніх учителів іноземних мов.Визначено і теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку: формування мотивації до професійно-особистісного саморозвитку через комплекс стимулювальних чинників; використання інтегративного ресурсу іноземної мови для здійснення професійно-особистісного саморозвитку; застосування смарт середовища професійно-особистісного саморозвитку. Розроблено структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку.Виокремлено та охарактеризовано спонукальний, когнітивний, інтернальний, рефлексивний критерії і відповідні показники, на основі яких визначено й експериментально перевірено низький, середній та високий рівні сформованості готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку. Рекомендованими формами організації навчального процесу є практичні заняття, самостійна робота, групова робота, тренінги, воркшопи, індивідуальні та групові консультації, круглі столи, диспути, конференції, самостійна робота із використанням інформаційних ресурсів, індивідуально-пошукова робота, відвідування відкритих уроків провідних педагогів. Обґрунтовано та експериментально доведено ефективність використання методів проблемного та активного навчання (дискусії, моделювання ситуацій, навчальні ігри), методів самостійної та групової позааудиторної роботи (опрацювання літератури іноземною мовою, онлайн-робота з веб-ресурсами), методу кейсів, методу «Портфоліо», веб-квесту. Практичне значення дослідження полягає у розробці методичного супроводу реалізації педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку, діагностичного інструментарію для визначення рівнів сформованості готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку; комплексу інтерактивних освітніх ресурсів за тематикою професійно-особистісного саморозвитку вчителя іноземних мов. Видано навчальний посібник «Професійно-особистісний саморозвиток педагога в контексті актуальних трендів освітньої парадигми сучасності» та методичні рекомендації до навчальної дисципліни «Практичний курс основної мови» із циклу професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов. Створено смарт середовище у формі вебміксу за тематикою професійно-особистісного саморозвитку, що охоплює авторський тематичний блог «Педагог – професіонал та всебічно розвинена особистість», електронне портфоліо, веб-квест «Готовність учителя іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку: теоретична рефлексія».Ключові слова: майбутні вчителі іноземних мов, готовність до професійно-особистісного саморозвитку, структурно-функціональна модель формування готовності, педагогічні умови.^UMultifunctional activity of the teacher of foreign languages, dynamic changes in the field of his professional training, the need for continuous improvement of professional competencies and personal determinants of future teachers of foreign languages, and also due to these factors the need for pedagogical universities in the implementation of scientifically developed methodology, that will ensure the formation of active professional individuality of the future specialist, will allow the future teacher of foreign languages to reach the peaks of development of their personality, led to the choice of the topic of the dissertation study "Formation of future foreign languages teachers' readiness to professional-personal self-development". The object of the study is future foreign teachers' training. The thesis investigates the problem of forming the readiness of future teachers of foreign languages to professional-personal self-development in the pedagogical theory and practice of professional training of foreign languages' teachers in Ukraine, Germany, the United Kingdom and in the United States. The theoretical bases of professional-personal self-development are substantiated and studied. The semantic meanings of the concept "professional-personal self-development", "readiness of future teachers of foreign languages to professional-personal self-development" are specified. Due to our study, the readiness of future teachers of foreign languages to professional-personal self-development is defined as a complex professionally-personal formation, integrating in its structure motivational-dispositional, informational-integrative, personal-regulating, reflexivity-correcting components, aimed to raise the level of professionalism and self-realization of the personality of future teachers of foreign languages. The pedagogical conditions of formation of future foreign languages teachers' readiness to professional-personal self-development (formation of motivation to professional-personal self-development through a complex of stimulating factors; the use of an integral resource of a foreign language for accomplishing professional-personal self-development; creating a smart environment of professional-personal self-development.) are determined and theoretically substantiated. The structural-functional model of forming the readiness of future teachers of foreign languages to professional-personal self-development is developed. The motivational-stimulating, cognitive, internal, reflexive criteria and relevant indicators of the readiness of future foreign languages' teachers to professional-personal self-development are identified and characterized. According to the determined criteria are defined and experimentally checked the low, medium and high levels of the formation of future foreign languages' teachers' readiness to professional-personal self-development. The recommended forms of organization of the educational process are practical classes, independent work, group work, trainings, workshops, individual and group consultations, round tables, disputes, conferences, independent work with the use of information resources, individual search work, visiting the open lessons of leading teachers. The effectiveness of the use of the active methods, the method of projects, the methods of problem learning (discussions, modeling of problem situations, educational games), methods of independent and group extracurricular work (working out of literature in a foreign language, online work with interactive programs), method of cases, Portfolio method, a web-quest is experimentally confirmed. The integrated phased methodology of formation of future foreign languages' teachers' readiness to professional-personal self-development, that includes the predictive, design and practical stages, has been developed. A smart environment of professional-personal self-development is a web mix, that include the author's thematic blog, the electronic portfolio, a web quest, educational textbook (the text and the tasks in form of thematic cases contain hyperlinks to additional sources). Key words: future teachers of foreign languages, readiness to professional-personal self-development, structural-functional model of forming the readiness, pedagogical conditions.

У сучасному суспільстві відбувається трансформація соціальних цінностей, серед яких усе частіше домінують турбота про здоров'я, гармонійний розвиток людини. Провідними чинниками таких змін є порушення екологічного балансу в природі й забруднення навколишнього середовища, серійне виробництво на підприємствах продуктів сумнівної якості, збільшення частки розумової праці в економічному секторі, що спричиняє гіподинамію. Зазначені процеси зумовлюють актуальність дослідження феномена здоров'я. Особлива увага приділяється формуванню здорового способу життя учнів початкової школи, оскільки основи культури здоров'я особистості, дотримання режиму дня закладаються в ранньому віці.Водночас надмірне використання сучасних інформаційних технологій, зменшення рухової активності школярів, деструкція в ціннісній свідомості, вікові функціональні зміни в діяльності різних систем організму, особливо учнів молодшого шкільного віку, спричинили погіршення стану здоров'я дітей. Саме тому актуалізується проблема формування здорового способу життя учнів початкової школи як однієї з ключових компетентностей, зазначених у Державному стандарті початкової освіти.Конструктивний пошук шляхів формування здорового способу життя школярів у галузі педагогічної, культурологічної, валеологічної освіти недостатньо висвітлений в історико-педагогічних дослідженнях, що ускладнює створення цілісної картини наукових поглядів на цю проблему.Об'єкт дослідження – процес формування здорового способу життя школярів. Предмет дослідження – зміст, форми і методи формування здорового способу життя учнів початкової школи в другій половині XX – на початку XXІ століття. Мета дослідження – на основі цілісного ретроспективного аналізу розкрити зміст, форми і методи формування здорового способу життя учнів початкової школи в другій половині XX – на початку XXІ століття та визначити основні напрями екстраполяції конструктивного досвіду в сучасну освітню галузь.Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що його результати відображені в спецкурсі «Здоровий спосіб життя – здорова нація» та методичних рекомендаціях «Зміст, форми і методи формування здорового способу життя школярів: історико-педагогічна ретроспектива». Розроблені матеріали можуть використовуватися в закладах вищої освіти під час підготовки вчителів початкових класів та вчителів фізичної культури, у системі післядипломної педагогічної освіти та при організації роботи з педагогами закладів загальної середньої освіти.Ключові слова: здоров'я, здоровий спосіб життя, формування здорового способу життя, учні початкової школи, молодші школярі.^UIn modern society there is a transformation of social values, among which are increasingly dominated health care, harmonious human developments. The leading factors of such changes are the violation of the ecological balance in nature and environmental pollution, mass production of products of dubious quality at enterprises, the increase in the share of intellectual labor in the economic sector, which entails hypodynamia. These processes determine the relevance of the study of the phenomenon of health. Particular attention is paid to the formation of a healthy lifestyle of primary school pupils, as the fundamentals of a personal health, culture, compliance with the regime of the day are made at an early age.At the same time, the influence of modern information technologies, reduction of motor activity of schoolchildren, destruction in the value consciousness, age-related functional changes in the activities of various body systems, especially primary school pupils, led to deterioration in the health of children. That is why the problem of forming a healthy lifestyle of primary school pupils as one of the competencies of the State Standard of primary education is actualized.The object of research is the process of forming a healthy lifestyle of pupils. The subject of research is the content, forms and methods of formation of a healthy lifestyle of primary school pupils in the second half of XX – early XXI century. Research aim – on the basis of a holistic retrospective analysis of pedagogical theory and practice to reveal the content, forms and methods of formation of a healthy lifestyle of primary school pupils in the second half of XX – early XXI century and to determine the main directions of extrapolation of constructive experience in the modern educational industry.The practical significance of the results of the research lies in the fact that its results are reflected in the special course «Healthy lifestyle – healthy nation» and methodological recommendations «Content, forms and methods of forming a healthy lifestyle of pupils: historical and pedagogical retrospective». The developed materials can be used in institutions of higher education in the training of primary school teachers and teachers of physical culture, in the system of postgraduate pedagogical education and in the organization of work with teachers of General secondary education.Key words: health, healthy lifestyle, formation of healthy lifestyle, primary school pupils, primary school schoolchildren.

У дисертації вперше комплексно і системно проаналізовано специфічні риси зображення єврейського світу в українській малій прозі кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ ст. До дослідження залучено більше 130 текстів, з-поміж яких мала проза Івана Андрієнка, Івана Багряного, Володимира Винниченка, Віктора Домонтовича, Мирослава Ірчана, Наталії Кобринської, Олекси Копиленка, Григорія Косинки, Михайла Коцюбинського, Агатангела Кримського, Івана Нечуя-Левицького, Леоніда Пахаревського, Клима Поліщука, Юрія Смолича, Івана Франка та ін. Вони представляють велику палітру жанрів, стилів, композиційних рішень, авторських географій та ідеологій, що об’єднані тематично. У різноманітті вони розкривають специфіку літературного процесу і трансформації способів репрезентації Інших, зокрема єврейської культури, в українській малій прозі, а також фіксують літературне бачення єврейської культури й українсько-єврейського сусідства, враження, рефлексії й відгуки на плинну історичну реальність. Попри помітну дослідницьку увагу до єврейських тем в українській літературі та більшості, хоча не всіх згаданих літературних імен, корпус малої прози цього періоду ще не був об’єктом цілісного наукового аналізу per se в контексті єврейської тематики. Відповідно, дисертація сфокусована на комплексному дослідженні репрезентації «єврейського світу» в малій прозі.Обраний теоретико-методологічний підхід спирається на засади літературної імагології та геопоетичних студій та інкорпорує елементи міфоархетипної критики, гендерних студій, геопоетичних студій і літературної антропології. Авторська концепція передбачає акцент на понятті «єврейського світу» як цілого і мультишаровість репрезентації єврейського світу в українській малій прозі. Тож структура дисертації відповідає цьому баченню: в ній розглянуто «міфоархетипний рівень» зображення, що ґрунтується на рецепції Біблії як специфічного, але фундаментального джерела українських знань про єврейське Інше, літературну репрезентацію суспільно-політичних обставин і соціальних відносин доби через призму єврейського світу і vice versa («соціальний рівень»), «антропологічний рівень» – зображення єврейської культури через людські постаті й антропологічні феномени, а також «геопоетичний рівень», який охарактеризовано через різні аспекти взаємодії єврейського героя з простором, українського героя з єврейським простором і, власне, «єврейські» простори. Цій меті підпорядковане вживання як основного терміна «єврейський світ», що мотивований потребою комплексно окреслити міфологічні й архетипні, соціокультурні, антропологічні і просторові виміри зображення євреїв і їхнього життєвого світу в українській короткій прозі.Практична цінність дисертації в тому, що її результати й матеріали можна використовувати для розробки лекцій і практикумів, навчальних курсів в університетах і системі неформальної освіти з розглянутої тематики (передовсім імагології, єврейської тематики в українській літературі, художньої специфіки малої прози періоду кінця ХІХ і перших десятиріч ХХ століть, а також історії української літератури і літературознавчої теорії), для нових досліджень і поглиблення знань про парадигму образотворення Інших в українській літературі, створення навчальної літератури і просвітницьких матеріалів. Дисертація буде корисною для написання студентських наукових робіт із відповідних тематик. Одним із її практичних результатів є укладена антологія текстів малої прози на єврейську тематику, яка представить цю сторінку української літератури й культури для широкої читацької авдиторії.^USince the second half and particularly the end of the nineteenth century, modern Ukrainian literature enters the new genre and thematic horizons and demonstrates a focused interest to “our Others,” in particular the Jews and their life. Particularly, the short fiction and fragmentary genres are actively developing. The historically intense period of the rise of national culture is associated with changes in the literary portrayal of Jews, in particular reducing the role of ethnic stereotypes and focusing on empathy and the psychological exploration of the Jewish characters. With many short stories little-researched and less known, this literary research is on the agenda. The spectrum of the intra-textual and extra-textual drivers of the literary portrayal involves aesthetic, gender, social and political, myth-archetypal, spatial and others. The territory of Ukraine in the period in question is referred to as the borderlands in its understanding of “the crucible of cultures” where the cultural exchanges, mobility, and the cultural, ethnic, religious, and gender diversity have been constantly manifested. The study of the ethnic representation expands the knowledge on diversity of Ukrainian literary heritage, its rich imagery, openness, and responsiveness while provides sources to supplement the inclusive narrative of Ukrainian culture and memory. It paves the way for a reassessment of the old patterns and offers an opportunity to reflect on Ukraine’s cultural and ethnic diversity. Finally, the research on Jews in Ukrainian literature and Ukrainian-Jewish literary contacts serves an important purpose by contributing to the creation of the inclusive and dynamic vision of Ukraine. The literature sampling makes up 132 short fiction pieces written by a variety of Ukrainian writers from 1881 to 1930s. Ivan Andriienko, Ivan Bahrianyi, Volodymyr Vynnychenko, Myroslav Irchan, Nataliia Kobrynska, Oleksa Kopylenko, Hryhorii Kosynka, Mykhailo Kotsiubynskyi, Ahatanhel Krymskyi, Ivan Nechui-Levytskyi, Leonid Pakharevskyi, Klym Polishchuk, Ivan Franko are involved among others. The only exception is a 1948 story by Viktor Domontovych that aesthetically closes the interwar period. Based on a combined methodology that is dominated by methods of imagology and literary spatial studies, gender studies and myth studies, the study provides an in-depth literary analysis of the texts selected. It incorporates gender critical analysis to study female images, body representation, and women’s issues, myth analysis to explore the biblical influence on the representation, intertextual analysis and the elements of other scientific approaches. The outcomes of the dissertation include a number of research publications, numerous non-academic texts and invited talks for foreign audiences, and a forthcoming anthology of Ukrainian short fiction on Jewish themes in 1880s–1930s with commentaries.The main findings posit that the Jewish heteroimage is ambigious in Ukrainian short fiction as typologically related images might be positive and negative in various texts. The biblical myths and archetypes inform short fiction about the Jews and those portrayals are either rich and stereotyped or philosophically and ethically interpreted, to be the source for exploration of the 20th-century human. It is emphasized, however, that those stories virtually do not discuss the perception of contemporary Jews. The Jewish body representation is stereotyped, presented through the strength / weakness dichotomy, emotionally evaluated in many cases and the female body is portrayed on the intersection of the ethnic and gender conventions. An extensive typology of the Jewish characters in short fiction is provided based on three main types of the rich Jew, the poor Jew, and the Jew communist, and the gender issues are explored in details. The Jewish pogroms are represented using a wide range of means at different levels including metaphors of fire and blood, eschatological and apocalyptic metaphors, the images of the poor, the opposite images of strong-willed Jewish women and passive men, the motives of the massacre of an elderly Jew, raping during the pogrom, and the generational gap between the loyal elderly and active militant Jewish youth, among many others. Literary topography is examined from various angles including the emphasis on the conncetion of the city and village and the important chance for learning the Jewish culture during the travel, usually on train. It is noted that the aesthetic evaluation underpinning by the beauty / ugliness dichotomy is part of the literary Jewish image and apart a formative component of the literary discourses of pogrom and gender-based violence, where Jewish women are portrayed in fluid categories of “beauty.”

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження: інклюзивне навчання учнів початкової школи.Предмет дослідження: педагогічні умови індивідуалізації інклюзивного навчання учнів початкової школи.Мета: обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов індивідуалізації інклюзивного навчання учнів початкової школи.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови індивідуалізації інклюзивного навчання учнів початкової школи (формування стійкої мотивації до учіння у процесі інтелектуально-особистісного розвитку учня; формування освітньо-розвивального середовища для організації самостійної навчальної діяльності; забезпечення корекційної допомоги учням з особливими потребами у процесі індивідуальної навчально-пізнавальної діяльності).Змодельовано процес реалізації педагогічних умов індивідуалізації інклюзивного навчання учнів початкової школи, що охоплюють мотиваційний, змістовий і процесуальний компоненти навчальної діяльності. У моделі відображено мету, принципи, завдання та зміст процесу індивідуалізації інклюзивного навчання; форми та методи роботи в умовах інклюзії; критерії і показники для визначення рівнів сформованості самостійної навчально-пізнавальної діяльності (початковий, середній, достатній); У процесі дослідження уточнено основні поняття (індивідуалізація, інклюзія, інклюзивне навчання молодших школярів) у контексті освітнього процесу початкової школи та сформульовано авторське визначення поняття індивідуалізація інклюзивного навчання. Під цим поняттям розуміємо процес реалізації індивідуального підходу, у якому передбачено врахування індивідуальних психофізіологічних особливостей під час організації спільної навчальної роботи звичайних учнів та учнів з особливими освітніми потребами, результатом якої є сформованість їхньої самостійної навчально-пізнавальної діяльності ; Набули подальшого розвитку зміст, методи і форми індивідуалізації навчання учнів з особливими потребами.Експериментальне дослідження проведено у три етапи. На констатувальному етапі експерименту за допомогою діагностичних методів (спостереження, анкетування, інтерв'ювання і т. п.) було визначено початковий рівень сформованості компонентів самостійної навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів з особливими потребами. Формувальний етап полягав в обґрунтуванні ефективних прийомів, форм і методів формування рівнів сформованості компонентів самостійної навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів з особливими потребами інноваційними засобами корекційного навчання. Контрольний етап експерименту – визначення ефективності впливу педагогічних умов і корекційної допомоги на формування компонентів самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів початкової школи з особливими потребами.Здійсненою діагностикою сформованості компонентів самостійної навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів з особливими потребами встановлено: достатній рівень самостійної навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів з особливими потребами сформований у 2 учнів (7,4%), середній – у 12 (44,4%) школярів, початковий – у 13 (48,2%). Причиною цього є слабка реалізація системного підходу до організації інклюзивного навчання в початковій школі; недостатнє врахування індивідуальних освітніх потреб учнів з особливими потребами; фрагментарна підготовка вчителів початкової школи до організації інклюзивного навчання цієї категорії школярів.У програмі індивідуалізації навчання учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі було охоплено компоненти навчальної діяльності (мотиваційно-цільовий, змістовий, діяльнісно-результативний).Для перевірки ефективності експериментального навчання на завершальному етапі експерименту було проведено контрольний зріз за допомогою комплексу методів дослідження (розв'язування пізнавальних завдань, спостереження, бесіди, аналіз продуктів навчальної діяльності), проаналізовано отримані дані та здійснено інтерпретацію його результатів.Аналіз результатів формувального етапу експериментального дослідження засвідчив дієвість педагогічних умов. Про це свідчать позитивні зміни рівнів сформованості компонентів самостійної навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів з особливими потребами в експериментальних групах: кількість учнів ЕГ, які досягли достатнього й середнього рівнів збільшилася на 18,5%, та 19,4%, а в КГ – на 3,6%). Кількість учнів із початковим рівнем в ЕГ зменшилася на -37,9%,а в КГ – 3,6% відповідно. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методики реалізації педагогічних умов індивідуалізації інклюзивного навчання учнів початкової школи; програми експериментального навчання, методичних рекомендацій для вчителів початкової школи щодо забезпечення індивідуалізації інклюзивного навчання молодших школярів.^UObject of research: primary school pupils' inclusive education.Subject of research: pedagogical conditions for individualization of primary school pupils' inclusive education.The purpose of the study: to substantiate and experimentally test the effectiveness of pedagogical conditions for individualization of primary school pupils' inclusive education.The scientific novelty of the obtained results:The pedagogical conditions for individualization of primary school pupils' inclusive education (formation of stable motivation to learn in the process of pupils' intellectual and personal development; formation of educational and developmental environment for independent learning; provision of correctional assistance to pupils with special needs in the process of individual educational and cognitive activities) are theoretically substantiated and experimentally tested.The realization process of pedagogical conditions for individualization of primary school pupils' inclusive education, covering motivational, semantic and procedural components of educational activity, is modelled. The model reflects the purpose, principles, objectives and content of the inclusive education individualization process; forms and methods of work in the conditions of inclusion; criteria and indicators; formation of knowledge about the independent learning features; ability to understand and adjust one's own learning activity, to determine the levels of independent educational and cognitive activities (initial, average, sufficient).In the course of the research the basic concepts (individualization, inclusion, primary school pupils' inclusive education) in the context of primary school educational process are specified and the author's definition of the inclusive education individualization concept is formulated. Under this concept we understand the process of implementing the individual approach, which takes into account individual psychophysiological features in the organization of common educational work of ordinary pupils and pupils with special educational needs, the result of which is the formation of their independent learning activities.The content, methods and forms of individualization of pupils' with special needs education have been further developed.The experimental study was conducted in three stages. At the ascertaining stage of the experiment with the help of diagnostic methods the initial level of primary school pupils' with special needs independent educational and cognitive activity components formation was determined. The formative stage consisted in substantiation of effective receptions, forms and methods of formation of levels of primary school pupils' with special needs independent educational and cognitive activity components formation by innovative means of correctional training. The control stage of the experiment was to determine the effectiveness of pedagogical conditions and correctional assistance influence on the formation of primary school pupils' with special needs independent educational and cognitive activities components.The performed diagnostics of primary school pupils' with special needs independent educational and cognitive activity components formation established: a sufficient level of primary school pupils' with special needs independent educational and cognitive activity was formed in 2 pupils (7.4%), average — in 12 (44.4%) pupils, initial — in 13 (48.2%). The reason for this is the weak implementation of a systematic approach to the organization of inclusive education in primary school; insufficient consideration of pupils' individual educational needs; fragmentary training of primary school teachers to organize inclusive education for this category of pupils.The program of inclusive education was aimed at forming the following components of independent educational and cognitive activities of pupils with special educational needs: motivational-value, semantic and activity-productive.To test the effectiveness of experimental training at the final stage of the experiment, a control section was performed using a set of research methods (solving cognitive tasks, observation, conversation, analysis of educational products), analysed the data and interpreted its results.Analysis of the results of the formative stage of the experimental study showed the effectiveness of pedagogical conditions. This is evidenced by the positive changes in the levels of independent educational and cognitive activities components formation of primary school children with special needs from experimental groups (EG): the number of EG pupils who reached sufficient and average levels increased by 18.5% and 19.4%, and in control groups (CG) — by 3.6%. The number of pupils with the initial level in EG decreased by –37.9%, and in CG –3.6%, respectively.

Досліджуються особливості мови Володимира Самійленка в єдності світоглядних і конкретно-мовних категорій. Розглянуто різнорівневі мовні засоби (стилістичні групи лексики, морфологічні особливості, авторське словотворення, синтаксичні риси), а також проаналізовано засоби гумору і сатири як специфічну особливість сатиричних і гумористичних творів письменника.

  Скачати повний текст

Проаналізовано інституційні засади й наслідки реалізації внутрішньої політики В.Путіна впродовж його першого президентства, її вплив на характер модернізації в Росії. Розмежовано поняття трансформації як переходу від одного політичного режиму до іншого та внутрішньополітичних трансформацій як процесу та наслідків реалізації цілей суб'єктів політики в конкретному політико-культурному середовищі. Показано залежність конституційного статусу глави держави в Росії від його реальних можливостей впливати на розвиток країни. З'ясовано причини та обставини послаблення політичної опозиції в Росії під час першого президентства В.Путіна, розкрито вплив його соціально-економічних реформ на суспільно-політичну модернізацію Росії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено зміст і виявлено суперечності інтелектуальної власності у процесі її актуалізації за умов формування економіки знань. Розроблено практичні рекомендації щодо підвищення ефективності реалізації даної власності у сучасній Україні. Відначено, що інтелектуальна власність у сучасному господарському розвитку стає головним фактором конкурентоспроможності, зростає її роль за умов переходу до економіки знань. Обгрунтовано необхідність виокремлення первинної та вторинної реалізації інтелектуальної власності. Первинна реалізація відбувається у процесі усвідомлення людиною необхідності спрямування її руху до якісно іншого стану життєдіяльності та за умов формування певного ідеального образу цього іншого стану. Вторинна реалізація даної власності впроваджується у певному проекті, який реалізується у сфері матеріального виробництва чи у соціальних відносинах. Систематизовано загальні ознаки інтелектуального продукту. Обгрунтовано докази щодо нераціональності протиставляння духовної та інтелектуальної власності за умов імперативу виживання людства.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розкриттю жанрово-стильової різноманітності поезії та прози Михайла Івановича Жука (1883–1964), зумовленої інтермедіальною взаємодією постатей письменника й маляра в цілісній творчій особистості автора.Унаслідок застосування інтермедіального підходу та спостережень за жанрово-стильовими особливостями літературної творчої спадщини письменника (поезії, зокрема збірок віршів і вінка сонетів, малої прози, зокрема оповідань «Мені казали: “Ще молодий!”», «Дора», «Вона», сатири «З наказу губернатора», «Пісменник», казок) уперше її розглянуто комплексно в контексті біографії та сучасних йому культурно-мистецьких парадигм; співвіднесено її з ранньомодерністськими тенденціями української літератури.^UThe dissertation is devoted to the disclosure of the genre-style diversity of poetry and prose of Mykhailo Zhuk (1883–1964), due to the intermedial interaction of the figures of the writer and painter in the integral creative personality of the author.As a result of the application of an intermedial approach and observations of the genre and stylistic features of the writer's literary creative heritage (poetry, including collections of poems and wreaths of sonnets, short prose, including stories “I was told: "Still young!"”, “Dora”, “She”, satire “By order of the governor”, “Writer”, fairy tales) for the first time it is considered comprehensively in the context of biography and contemporary cultural and artistic paradigms; it is correlated with the early modernist tendencies of Ukrainian literature.

Дисертацію присвячено визначенню особливостей інтертексту поетичної, літературно-критичної і публіцистичної творчості сучасного українського письменника В. Базилевського. Об’єктом дослідження є такі книги його ліричних творів, як «Побачення з тобою» (1978), «Допоки музика звучить» (1982), «Чуття землі небесне» (1983), «Світлом єдиним» (1983), «Труди і дні» (1984), «Колодязь» (1988), «Вертеп» (1992), «Вокзальна площа» (1994), «Украдене небо» (1999), «Тетраптих» (1999), «Крик зайця» (2000), «Тумани Ітаки» (2001), «Віварій» (2004), «Кінець навігації» (2004), «Читання попелу» (2007), «Шляхами вітру» (2011), «Лук і ліра» (2016), «Повітря резервацій» (2016), «Замінований рай» (2018); збірки філософської есеїстики, літературно-критичних статей та інтервʼю «Лук Одіссеїв» (2005), «Холодний душ історії» (2008), «Талант і талан» (2021). Ці книги охоплюють понад 50-річний творчий шлях автора і є джерельною базою для дослідження таких питань, як генераційна приналежність В. Базилевського, проблематика та основні мотиви його творчості, особливості інтертекстуальної стратегії автора. Предметом дослідження є походження, ідейно-тематична зумовленість і функції інтертексту художнього, літературно-критичного і публіцистичного дискурсів творчості В. Базилевського. Мета дисертаційної праці полягає у виявленні особливості рецепції В. Базилевським прецедентних художніх образів і мотивів та окресленні рис інтертекстуальної стратегії митця на різних етапах його стильової еволюції.^UThe dissertation is devoted to determining the peculiarities of the intertext of the poetic, literary-critical, and journalistic works of the contemporary Ukrainian writer V. Bazylevskyi. The object of the study is such books of lyrics by V. Bazylevskyi as Date with You (1978), As Long as the Music Sounds (1982), Sense of Heavenly Earth (1983), By the Only Light (1983), Works and Days (1984), The Well (1988), The Nativity Scene (1992), Station Square (1994), Stolen Sky (1999), Tetraptych (1999), The Cry of the Hare (2000), The Mists of Ithaca (2001), Vivarium (2004), The End of Navigation (2004), Reading the Ashes (2007), By the Ways of the Wind (2011), Bow and Lyre (2016), Reservation Air (2016), and A Mined Paradise (2018); collections of philosophical essays, literary criticism, and interviews, The Bow of the Odysseys (2005), The Cold Soul of History (2008), and Talent and Talent (2021). These books cover more than 50 years of the author's career and serve as a source for researching such issues as Bazylevskyi's generational affiliation, the issues and main motives of his work, and the peculiarities of the author's intertextual strategy. The subject of the study is the origin, ideological and thematic determination, and functions of the intertext of the artistic, literary-critical, and journalistic discourses of V. Bazylevskyi's work. The dissertation aims to identify the peculiarities of V. Bazylevskyi's reception of precedent artistic images and motifs and to outline the features of the artist's intertextual strategy at different stages of his stylistic evolution.

Об'єкт: процеси забезпечення підтримки прийняття рішень при розробці та впровадженні системи моніторингу поверхневих вод на основі Інтернету речей; мета: підвищення ефективності процесів прийняття рішень пов'язаних з розробкою та використанням системи моніторингу поверхневих вод за рахунок розробки та інтеграції моделей, методів та інформаційних технологій на основі інтернету речей; методи: теорія множин, теорія графів, теорія матриць, принцип субмодулярності, жадібні евристики, метод імітації відпалу, максимізація ентропії, діаграма Вороного, тріангуляція Делоне – для розміщення датчиків та ІоТ пристроїв в системі моніторингу; теорія ймовірностей, методи описової статистики, варіаційні обчислення, кореляційний аналіз – для методології обробки довготривалих даних і аналізу якості водойм; метод головних компонент, факторний аналіз – для визначення набору датчиків в ІоТ-пристроях контролю якості води; SCAI-граф, mashup методологія, технології прототипування, моделі компресійного вимірювання – при створенні інформаційної технології проектування системи моніторингу поверхневих вод на основі ІоТ; новизна: вперше запропоновано метод розташування датчиків, який на відміну від відомих, поєднує технологію розташування на основі ентропії з процедурою ефективного повторного використання датчиків і дозволяє враховувати параметри глибини розташування, метод базується на евристиці з жадібним пошуком, що використовує властивості ентропії щодо максимальності, субадитивності та двозначності, при цьому ентропія визначається як відношення довжини зондування до довжини водотоку і максимізується на мережевий рівень; удосконалено модель мережі ІоТ датчиків, за рахунок компоненти урахування глибини занурення приладів ІоТ, що дозволяє врахувати наявність підводних вузлів і визначати місця розташування поверхневих та підводних вузлів; набула подальшого розвитку технологія обробки даних на основі автоматичного вилучення ознак шляхом застосування методу головних компонент, для вирішення задачі визначення типів датчиків, використовуваних в ІоТ пристроях контролю якості води, що дозволяє виконати обґрунтований вибір параметрів, здатних виявити зміни якості води обмеженою кількістю датчиків; удосконалено методологію обробки довготривалих статистичних даних аналізу якості поверхневих вод, шляхом систематизації процесів комплексного аналізу і прогнозування, що дозволяє сформулювати і реалізувати системний підхід до оцінювання залежностей та взаємного впливу якісних показників стану водойми і факторів, характерних для досліджуваної ділянки, та проводити прогнозування змін гідрохімічних показників вод в довготривалій перспективі; набула подальшого розвитку технологія проектування системи моніторингу поверхневих вод на основі IoT, за рахунок адаптації технології SCAI та mash-методології до задач предметної області, що дозволяє підвищити обґрунтованість прийняття рішень щодо створення базової конфігурації IoT системи, починаючи з ціннісної пропозиції, що є особливо важливим для експертів предметних областей, які не стосуються інформаційних та комунікаційних технологій; результати дослідження: розроблено нові моделі, методи, а також відповідні програмні засоби, які створюють прикладну інформаційну технологію розробки і впровадження ІоТ систем моніторингу водних об'єктів, і дозволять на практиці, додані акти відповідних впроваджень, виконувати моніторинг поверхневих вод в режимі реального часу, з застосуванням запропонованих процесів підтримки прийняття рішень щодо організації системи моніторингу, передачі, зберігання та обробки даних за допомогою IoT, для кращого розуміння джерел різних забруднювачів води, наслідків політики контролю вод та впливу різних речовин у джерелах води; галузь: 12 Інформаційні технології.^UObject: processes of the decision support in the development and implementation of a surface water monitoring system based on the Internet of Things; objective: to increase the efficiency of decision-making processes related to the development and implementation of surface water monitoring system through the development and integration of models, methods and information technology based on the Internet of Things; methods: set theory, graph theory, matrix theory, submodularity principle, greedy heuristics, annealing simulation method, entropy maximization, Voronoi diagram, Delaunay triangulation - for placement of sensors and IoT devices in the monitoring system; probability theory, methods of descriptive statistics, variational calculations, correlation analysis - for the methodology of long-term data processing and analysis of water quality; principal components method, factor analysis - to determine a set of sensors in IoT water quality control devices; SCAI-graph, mashup methodology, prototyping technologies, compression measurement models - when creating information technology for designing surface water monitoring systems based on IoT; novelty: a new method of sensor placement is proposed, which, unlike the known ones, combines entropy-based placement technology with the procedure of efficient sensor reuse and allows to take into account the parameters of location depth, the method is based on greedy search heuristics, which uses the properties of entropy in terms of maximum, subadity and ambiguity, with entropy being defined as the ratio of the length of the probe to the length of the watercourse and maximized to the network level; the model of the IoT sensor network has been improved, due to the component of taking into account the depth of immersion of IoT devices, which allows to take into account the presence of underwater nodes and determine the location of surface and underwater nodes; further developed data processing technology based on automatic feature extraction using the principal component analysis to solve the problem of determining the types of sensors used in water quality control devices IoT, which allows you to reasonably choose parameters that can detect changes in water quality by a limited number of sensors; the methodology of processing long-term statistical data of surface water quality analysis has been improved by systematizing the processes of complex analysis and forecasting, which allows to formulate and implement a systematic approach to assessing the dependences and mutual influence of reservoir quality indicators and factors characteristic of the study area reservoirs and factors characteristic of the study area, and to predict changes in hydrochemical parameters of water in the long run; gained further development IoT-based surface water monitoring technology design has been further developed through the adaptation of SCAI technology and mash methodology to the objectives of the subject area, which allows to increase the validity of decisions on creating a basic configuration of the IoT system, starting from the value proposition, which is especially important. for experts in subject areas not related to information and communication technologies; research results: new models, methods and appropriate software have been developed, which create applied information technology for the development and implementation of IoT monitoring systems of water bodies, and will allow in practice, added confirmations of relevant implementations, to monitor surface water in real time, using the proposed decision support processes to organize the system of monitoring, transmission, storage and processing of data using IoT, to better understand the sources of various water pollutants, the consequences of water control policies and the impact of various substances in water sources; the branch: information technology.

У дисертації обґрунтовано теоретико-методологічні засади іншомовної підготовки у льотних навчальних закладах України другої половини ХХ ‒ початку ХХІ ст.. Проаналізовано історіографію та джерельну базу обраної проблеми. Досліджено особливості реорганізації іншомовної професійної підготовки майбутніх авіаційних фахівців у льотних закладах освіти України середини ХХ ‒ початку ХХІ ст.. В результаті здійснення та обґрунтування періодизації розвитку іншомовної професійної льотної підготовки України було виокремлено наступні історичні періоди: іншомовна підготовка у процесі зародження льотної освітньої системи цивільної авіації в умовах технічного переозброєння (1961‒1970 рр.); міжнародне співробітництво та роль іншомовної підготовки майбутніх авіафахівців в освітній системі цивільної авіації (1971‒1984 рр.); іншомовна підготовка під час трансформації мереж і структур загальної і вищої освіти, зокрема авіаційної (1985‒1992 рр.); перехід до загальноприйнятих міжнародних стандартів і вимог до іншомовної професійної льотної підготовки за часів незалежності України (1993‒2007 рр.). Аналіз питання історико-педагогічних передумов зародження системи підготовки авіаційних кадрів здійснено відповідно до: 1) розвитку науково-технічного прогресу у сфері літакобудування та авіаційного пасажироперевезення на початку ХХ ст.; 2) виникнення і становлення льотної іншомовної професійної підготовки у контексті історичних умов та факторів, що обумовили необхідність володіння авіаційними фахівцями іноземною мовою, до яких віднесено, насамперед, міжнародне авіаційне співробітництво та вступ країни до організації цивільної авіації (ІКАО); 3) розвиток нормативно-правового забезпечення функціонування вищих льотних закладів освіти цивільної авіації та здійснення льотної іншомовної професійної підготовки. Доведено, що у досліджуваний період відбувається пошук місця іншомовної підготовки як складової системи освіти авіаційних фахівців: від повного її заперечення (на той час авіаційні фахівці не послуговувалися іноземною мовою як професійною, що обумовлювалося відсутністю міжнародних пасажироперевезень) до визнання її обов’язковості.Досліджено зміст, форми, методи організації іншомовної підготовки льотних навчальних закладів у визначених періодах. Окреслено характерні особливості кожного періоду: І ‒ державне визнання необхідності поліпшення стану вивчення та викладання іноземної мови; ІІ ‒ активізація роботи науково-педагогічного складу льотних закладів освіти у процесі складання навчальних програм та видання навчальних посібників з іноземної мови, що спираються на вимоги ІКАО; ІІІ ‒ здійснення професійно орієнтованого навчання авіаційній англійській мові, враховуючи п’ять видів мовленнєвої діяльності; ІV ‒ загальна стандартизація процесу вивчення авіаційної англійської мови згідно з вимогами ІКАО. Актуалізовано перспективні можливості творчого використання результатів дослідження, що ефективно впливатимуть на стан професійної іншомовної підготовки у льотних закладах України та на рівень володіння іноземною мовою майбутніх авіафахівців.Доведено, що, відповідно до кожного із зазначених періодів, відбувається: 1) зміна ставлення до іноземної мови, починаючи від усвідомлення необхідності спільної мови комунікації міжнародної цивільної авіації, введення законодавчо закріпленої стандартної фразеології, а також підвищення вимог до мовленнєвих навичок та вмінь пілотів до визнання необхідності віднесення її до мови, що забезпечує безпечну професійну діяльність авіаційних фахівців; 2) зміна методичних підходів до навчання іноземній мові – свідомо-практичний, інтенсивний, комунікативний, компетентнісний; 3) реалізація компетентнісного підходу – від формування навичок іншомовного спілкування до формування комунікативної компетентності як складової системи професійних компетентностей авіаційних фахівців; 4) встановлення державних стандартів іншомовної підготовки авіаційних фахівців; 5) зміна вимог до професійної підготовки викладачів іноземної мови.Унікальність роботи полягає в тому, що вперше: в історико-педагогічному дослідженні цілісно та всебічно охарактеризовано теорію і практику розвитку іншомовної підготовки в історії розвитку вітчизняної професійної освіти у льотних навчальних закладах України (друга половина ХХ – початок ХХІ століття), з’ясовано теоретичні, організаційні та змістові засади її розвитку. Уточнено провідні аспекти, положення, що складають теоретичні основи професійної іншомовної підготовки в авіаційній галузі; поняттєвий апарат дослідження через характеристику поняття «система підготовки» в галузі професійної авіаційної освіти та іншомовної підготовки як її складової. Ключові слова: професійна підготовка, іншомовна підготовка, авіаційна англійська мова, авіаційний фахівець.^UThe dissertation substantiates the theoretical and methodological principles of foreign language training in flight training institutions of the second half of the 20th ‒ beginning of the 21st century. The historiography and source base of the selected problem are analyzed. There were studied the peculiarities of the reorganization of professional foreign language training of future aviation specialists in aviation educational institutions of Ukraine in the middle of the 20th ‒ beginning of the 21st centuries. As a result of the implementation and justification of the periodization of the foreign language professional flight training development in Ukraine, the following historical periods were distinguished: foreign language training in the process of civil aviation flight education system development in the conditions of technical rearmament (1961‒1970); international cooperation and the role of foreign language training of future aviation specialists in the educational system of civil aviation (1971‒1984); foreign language training during the transformation of networks and structures of general and higher education, in particular aviation (1985‒1992); transition to generally accepted international standards and requirements for foreign language professional flight training during the independence of Ukraine (1993‒2007). The analysis of the issue of historical and pedagogical prerequisites for the birth of the aviation personnel training system was carried out in accordance with: 1) the development of scientific and technical progress in the field of aircraft construction and air passenger transportation at the beginning of the 20th century; 2) the emergence and formation of flight foreign language professional training in the context of historical conditions and factors that determined the need for aviation specialists to speak a foreign language, which include, first of all, international aviation cooperation and the country's entry into the Civil Aviation Organization (ICAO); 3) the development of regulatory and legal support for the functioning of higher flying institutions of civil aviation education and the implementation of flight foreign language professional training. It is proved that in the period under study, a search for a place for foreign language training as a component of the education system of aviation specialists is taking place: from its complete denial (at that time, aviation specialists did not use a foreign language as a professional language, which was due to the lack of international passenger transportation) to recognition of its obligation.The organizational content, forms, and methods of foreign language training at flight schools in certain periods have been studied. The characteristic features of each period are outlined: I ‒ state recognition of the need to improve the state of learning and teaching a foreign language; ІІ ‒ intensification of the work of the scientific and pedagogical staff of flight education institutions in the process of drawing up training programs and publishing foreign language training manuals based on ICAO requirements; ІІІ ‒ implementation of professionally oriented training in aviation English, taking into account five types of speech activity; IV ‒ general standardization of the aviation English language learning process in accordance with ICAO requirements. Prospective opportunities for creative use of research results have been updated, which will effectively influence the state of professional foreign language training in aviation institutions of Ukraine and the level of foreign language proficiency of future aviation specialists.It has been proven that, in accordance with each of the specified periods, there is: 1) a change in the attitude towards a foreign language, starting from the awareness of the need for a common language of communication in international civil aviation, the introduction of a legally established standard phraseology, as well as an increase in the requirements for the speaking skills and abilities of pilots to the recognition the need to refer it to the language that ensures the safe professional activity of aviation specialists; 2) change in methodical approaches to learning a foreign language ‒ conscious-practical, intensive, communicative, competence-based; 3) implementation of the competence approach - from the formation of foreign language communication skills to the formation of communicative competence as a component of the professional competence system of aviation specialists; 4) establishment of state standards for foreign language training of aviation specialists; 5) changing the requirements for the professional training of foreign language teachers.Key words: vocational training, foreign language training, aviation English, aviation specialist.