Досліджено етикетизацію сучасного англо-американського наукового дискурсу як специфічну функціонально-комунікативну категорію, за допомогою якої реалізується персуазивна інтенція адресанта щодо поліпшення ефективності комунікації. Засобами передачі категорії етикетизації є комплекс вербальних текстуальних структурно-композиційних та інтерперсональних комунікативних одиниць, ряд яких є культурно забарвленими, а також невербальні візуально-риторичні засоби. До мовних засобів передачі етикетизації належать апроксиматори, індикатори епістемічної модальності, поступки та протиставлення, некатегоричного заперечення, умови, засоби вираження деперсоналізації, волюнтативної й деонтичної модальності, а також оцінні та емоційно-експресивні номінації, риторичні запитання і гіпофори. Етикетизація передається через модуляції категоричності та некатегоричності номінацій з тяжінням до некатегоричності на рівнях слова, речення й тексту та через структурування тексту. Стратегіями етикетизації є "зменшення" впливу на адресата, вуалювання негативної думки, виявлення солідарності з адресатом, привертання його уваги, полегшення декодування інформації.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність поняття "етикет", його соціальне значення як сукупності правил поведінки, які регулюють зовнішні прояви людських стосунків. Визначено загальнокультурні складові етикетної поведінки майбутнього вчителя трудового навчання, яка є вагомою частиною навчально-виховного процесу. Розглянуто інноваційні технології навчання студентів з основ етикету, методичні підходи до формування у майбутніх учителів трудового навчання знань і вмінь з основ етикету.

  Скачати повний текст

У дисертації представлено концепцію дослідження ґенези розуміння текстів інтернету.Пропонована автором модель ґенези розуміння текстів інтернету базується на принципах психолінгвістики, теорії мовленнєвої діяльності, теорії розуміння тексту та окремих концепціях психології інтернету, зокрема психологічному розумінні інтернету як мережі міжособистісних та міжгрупових зв'язків, опосередкованих відповідними пристроями, що зумовлює його технологічну специфіку (віртуальність, інтерактивність, нелінійність, дисперсність, синхронність, дистантність, оперативність, персональна анонімність, умовна соціалізація, синдикація тощо) та психологічні зміни особистості (сенсорні обмеження, деформації відчуття простору й часу, зміни уваги та емоційної сфери, аномалії самосвідомості та міжособистісних стосунків, формування нових моделей поведінки); психолінгвістичній дефініції тексту, що визначає його як послідовність знаків, що стає текстом лише в присутності реципієнта тощо. На підставі теоретико-методологічного аналізу проблеми розуміння текстів інтернету, ґрунтуючись на принципах розвитку й детермінізму, положеннях системного, діяльнісного, когнітивного, генетичного, психолінгвістичного та кіберпсихологічного підходів було розроблено концептуальну модель розуміння текстів інтернету з урахуванням послідовності процесу розуміння, його механізмів та закономірностей ґенези. Обґрунтовано, що розуміння текстів інтернету – це полімодальний психологічний процес, що відбувається в кілька етапів: рецепція, інтерпретація та емоційна ідентифікація, у результаті утворюються нові вторинні смисли (які об'єктивуються як вторинний текст), що є реакцією на елементи сенсу первинного тексту інтернету. На основі аналізу теоретичних джерел визначено, що процес і результат розуміння залежать від суб'єктивних (рівня досвіду, розвитку мисленнєво-мовленнєвої сфери реципієнта та інтернет-спрямованості особистості) і об'єктивних (мультимедійності та девіантності) чинників.Результати теоретико-емпіричного дослідження процесу розуміння текстів інтернету стали підставою для створення емпіричної моделі динаміки ґенези розуміння текстів в юності, молодості та в зрілому віці, яка дала змогу визначити низку закономірностей. Аналіз вікової динаміки ґенези розуміння продемонстрував, що в юнацькому віці вагомий позитивний вплив на майже всі показники успішності розуміння (окрім адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету) мають рівень досвіду користування інтернетом та мисленнєво-мовленнєвого розвитку. Ґенеза розуміння текстів інтернету в молодості найбільш істотно детермінована чинниками мисленнєво-мовленнєвого розвитку та інтернет-спрямованості. У зрілому віці успішність розуміння текстів інтернету визначається всіма аналізованими суб'єктивними чинниками. Зазначені чинники мають значний позитивний вплив на етапах рецепції та інтерпретації, однак негативний щодо адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету на етапі емоційної ідентифікації. Закономірності впливу об'єктивних чинників визначено так: чинник мультимедійності зумовлює позитивні зміни в успішності розуміння на етапі інтерпретації та щодо адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету, але негативно впливає на точність очікувань реципієнтів. Девіантність контексту інтернет-середовища негативно впливає на активність рецепції та успішність інтерпретації, але позитивно на оцінку зрозумілості текстів інтернету (однак лишещодо девіантних текстів). На основі результатів емпіричного дослідження та виявлених зон розвитку розуміння текстів інтернету було з'ясовано психолого-педагогічні принципи формування успішного розуміння текстів інтернету. На підставі представлених концептуальних засад обґрунтовано та апробовано психологічний тренінг із формування в осіб юнацького, молодого та зрілого віку успішного розуміння текстів інтернету. Реалізація психологічного тренінгу засвідчила його значний розвивальний вплив. Було зафіксовано позитивну динаміку успішності розуміння текстів інтернету в експериментальній групі майже за всіма показниками. Тож успішність розуміння текстів інтернету в будь-якому віці покращується за умови реалізації відповідної тренінгової програми, спрямованої на формування навичок успішного розуміння текстів інтернету.Ключові слова: розуміння, ґенеза розуміння, рецепція, інтерпретація, емоційна ідентифікація, текст інтернету, успішність розуміння, досвід користування інтернетом, мисленнєво-мовленнєвий розвиток, інтернет-спрямованість особистості.^UThis thesis presents the concept of research into the genesis of Internet texts understanding.The model proposed by the author for the genesis of Internet texts is based on the principles of psycholinguistics, the theory of speech activity, the theory of text understanding and individual concepts of Internet psychology, in particular the psychological sense of the Internet as a network of interpersonal and inter-group contacts mediated by appropriate devices, resulting in its technological specificity and psychological changes in personality. It also builds on psycholinguistic definitions of text.Based on a theoretical and methodological analysis of the problem of understanding Internet texts, a conceptual model for the understanding of Internet texts has been developed. It takes into account the principles of development and determinism, ideas of systemic, action-oriented, cognitive, genetic, psycholinguistic and cyber-psychological approaches. It also incorporates sequence of the process of understanding, its mechanisms and the patterns of genesis.It is argued that the understanding of Internet texts is a polymodal psychological process that takes place in several stages (reception, interpretation and emotional identification), resulting in new secondary meanings (which are objectified as secondary text) which is a reaction to the elements of sense of the original Internet.It is determined that the process and result of understanding depend on subjective (level of experience, development of the recipient's thinking and Internet-oriented personality) and objective (multimedia and deviant context of the Internet environment) factors.The results of a theoretical and empirical study of the Internet texts understanding led to the creation of an empirical model of the dynamics of the understanding texts genesis in adolescence, youth and adulthood.An analysis of the age dynamics of the understanding genesis has shown that in adolescence many indicators of successful understanding (other than the adequacy of assessing the understandability of Internet texts) have a strong positive influence by the level of Internet experience as well as thinking and speech development. The genesis of understanding Internet texts in youth is most strongly determined by factors of thinking and speech development and Internet orientation.These factors have a significant positive impact on the reception and interpretation stages, but negatively affect the adequacy of the assessing of the Internet texts understandability at the stage of emotional identification.The regularity of the influence of objective factors is defined as follows: the multimedia factor leads to positive changes in the success of the understanding at the stage of interpretation and in the adequacy of the assessing of the Internet texts understandability, but negatively affects the accuracy of the expectations of the recipients. The deviant context of the Internet environment has a negative impact on the active reception and the success of the interpretation, but positively affects on the understanding of the Internet texts (but only on deviant texts).On the basis of the presented conceptual framework, a psychological training for the development of a successful understanding of Internet texts has been justified and tested. The realization of psychological training has shown its significant developing influence. A positive trend was recorded in the success of the Internet texts in the pilot group for almost all indicators. Therefore, the success of the Internet texts understanding at any age is improved by the implementation of an appropriate training programme aimed at developing skills for successful understanding of Internet texts.The results of the study are related to practical solutions to the problems of the success of the Internet texts understanding in order to further predict behaviour, to construct a predictive methodology and to assess the understandability of the Internet context environment. A training programme for the development of a successful Internet texts understanding has been validated and tested and will be useful at different stages of the educational process in the development of readership skills for successful understanding of Internet texts.Keywords: understanding, genesis understanding, reception, interpretation, emotional identity, Internet text, success of understanding, experience of Internet using, thinking and speech development, internet-oriented personality.

Досліджено особливості мовленнєвого розвитку дитини в процесі засвоєння іноземної мови на ранніх етапах онтогенезу. Показано можливості раннього засвоєння дітьми іноземної мови та формування психологічного білінгвізму. Експериментально доведено, що мовленнєвий розвиток дошкільника за умов білінгвізму набуває специфічних рис і суттєво відрізняється від розвитку у мономовному середовищі. Виявлено особливості функціонування сім'ї у процесі здійснення раннього навчання. Доведено, що раннє навчання іноземній мові стає значущим фактором мовленнєвого розвитку дитини за умов, коли навчання здійснюється як домашня освіта, а родина включається до даного процесу як цілісна сімейна система. Розроблено психолого-педагогічні засоби та методи організації домашнього навчання іноземній мові, які можна використовувати у процесах організації домашнього навчання дітей.

  Скачати повний текст

Грунтуючись на засадах теорії мовленнєвих актів, іронію трактовано як емоційно-оцінне ставлення мовця до дійсності та визначено як мовленнєвий акт з експресивною ілокутивною метою. Описано прямі та непрямі реалізації іронії у мовленні, мовні засоби вираження іронічної оцінки. Виявлено особливості емоційного стану мовця та його ставлення до слухача, які впливають на реалізацію іронії. Досліджено постактомовленнєві інтенції, що досягаються внаслідлк дії мовленнєвого акту іронії у комунікації, а саме підтримання неантагоністичних взаємин між комунікантами завдяки слідуванню стратегіям ввічливості, відсторонення від співрозмовника в конфліктній ситуації та інтимізація спілкування. Ілокутивну силу та імпліцитність детонації мовленнєвого акту іронії визначено як діахронічні константи, а змістову складність, мовні способи вираження та параметри комунікантів - історично змінними.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивно-семантичні та прагма-дискурсивні особливості реалізації мовленнєвого акту (МА) натякання в сучасному німецькомовному дискурсі. Виділено натяк як концепт та імпліцитна пропозиція - імплікатура, та натякання як мовленнєвий акт і дискурсивна тактика. Запропоновано дефініцію МА натякання та визначено його лінгвістичний статус. Зазначено, що МА натякання є імпліцитним мовленнєвим актом та визначається як дискурсивно-мовленнєва взаємодія мовця і адресата, у процесі якої конструюється інтендована імпліцитна пропозиція. Описано концепт і когнітивний сценарій натякання. Розроблено підходи до класифікації та аналізу різних аспектів МА натякання і визначено основні типи натякання. Розглянуто провідні дискурсивні стратегії, що реалізуються за допомогою тактики натякання, зокрема, ввічливості, агресії, евфемізації, етична, уникання відповідальності, урахування третьої особи, які взаємодіють у дискурсі.

  Скачати повний текст

У дисертації визначено лiнгвoпрагматичні характеристики лірико-поетичного дискурсу «Нової діловитості». Виокремлено референтивні й автореферентивні мовленнєві акти та три типи художньої комунікації – естетичну, вертикальну, горизонтальну. На основі лінгвостилістичних засобів реалізуються імплікатури та референтивні мовленнєві акти – асертиви, директиви, експресиви, квеситиви, комісиви та контактиви. На рівні висловлення переважають асертиви, на рівні тексту – асертиви, директиви, експресиви. Лінгвопрагматичні властивості цього дискурсу відображені й в ідіостилі авторів. Ключові слова: автореферентивний мовленнєвий акт, вертикальна художня комунікація, горизонтальна художня комунікація, естетична художня комунікація, ідіостиль, імплікатура, лірико-поетичний дискурс «Нової діловитості», референтивний мовленнєвий акт.^UThis dissertation focuses on the study of the linguistic and pragmatic features of the German-language lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity”, a literary movement at the time of the Weimar Republic (the time period from 1924 to 1933). The literary movement the “New Objectivity” is characterized by the aesthetic features such as the focus on reality, factuality and documentary style. The pragmatic analysis focuses on the artistic discourse, including lyrical-poetical discourse as its subtype. Two types of speech acts (referential and self-referential) are actualized in the lyrical-poetical discourse simultaneously. Referential speech acts correlate nominative units with the real or imaginary world and belong to a certain illocutionary type. Self-referential speech acts are based on self-reference and reflect the aesthetic intention of the author. There are three types of artistic communication in the lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity” – aesthetic, vertical and horizontal. Aesthetic artistic communication is based on the author's self-reference and aesthetic intention and is actualized by the implementation of self-referential speech acts. Vertical artistic communication is the communication between the author and the reader, while horizontal artistic communication is the communication between the characters of the poetic text. Referential speech acts are actualized in both vertical and horizontal artistic communications. Self-referential speech acts are realized only at the background of aesthetic artistic communication. Utterance is the criterion for determining the boundaries of a particular referential speech act. Its boundaries are determined by the illocution. Linguistic and stylistic means of the lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity” reflect the aesthetic characteristics of the movement. These means are the indicators of the author's aesthetic intention and self-referential speech acts and implement aesthetic perlocutionary effect on the reader, despite his/her distance in time and space. Six referential speech acts and their own subtypes – assertives, directives, expressives, quesitives, commissives and contactives are implemented in the lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity”. Each type of speech act (except quesitives) can be realized by various linguistic means both in vertical and horizontal communication and at the level of a separate utterance or at the level of the whole text. Assertives are the vast majority of speech acts at the level of utterance, but contactive speech acts are realized more frequently. Quesitives are fixed only in horizontal artistic communication. Assertives, directives and expressives are the vast majority of speech acts at the text level.Implicatures are common for the lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity” on the utterance level. They are actualized due to linguistic and stylistic triggers. Implicatures are realized mainly in vertical artistic communication. Linguistic and pragmatic features of the lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity” are reflected in the idiostyle of its authors. The idiostyle of M. Kaleko is formed by the philosophical, civil and love lyrics. Speech acts of assertive, directive and contactive types implement most of the poetic texts. Occasionalisms, forenisms, allusions and phraseological units are the most typical triggers of implicatures. The majority of E. Kästner's poetic texts belong to the civil, philosophical, landscape and urban lyrics. His idiostyle is characterized by the use of irony and expressions, philosophy. Assertives, directives and contactives are the most frequent types of speech acts. Irony and metaphor are typical triggers of implicatures in most cases, as well as word ambiguity and simile. Factuality, accuracy, laconism, irony, biographic features, complex rhythmic-compositional structure and pun are typical for the lyrical-poetical discourse of J. Ringelnatz. Assertives, directives and contactivs are the vast majority of speech acts. Forenisms, pun, occasionalisms, irony and contrast are typical triggers of implicatures for his idiostyle. Key words: aesthetic artistic communication, horizontal artistic communication, idiostyle, implicature, lyrical-poetical discourse of the “New Objectivity”, referential speech act, self-referential speech act, vertical artistic communication.

Досліджено комунікативно-прагматичні та лінгвокогнітивні особливості іспаномовного дискурсу урядових прес-конференцій на матеріалі прес-конференцій уряду Іспанії, очолюваного Х. Л. Р. Сапатеро, за період 2004 - 2009 рр. Проведено роботу в межах когнітивного та комунікативного підходів до опису мовних і мовленнєвих одиниць у сучасній лінгвістиці. Розглянуто прес-конференцію як мовленнєвий жанр дискурсу паблік рилейшнз. Досліджено лексичні, морфологічні, синтаксичні та стилістичні засоби, які застосовуються комунікантами іспаномовної урядової прес-конференції з метою реалізації їх комунікативних намірів і прагматичних установ, головними серед яких є збереження позитивного іміджу уряду та гормонізація його відносин з громадськістю. Визначено основні комунікативні стратегії та тактики, які використовують представник уряду та представник ЗМІ як комуніканти іспаномовної урядової прес-конференції. Виокремлено дискурсивну конфігурацію концептів, яка створює концептуальний простір іспаномовного дискурсу урядових прес-конференцій і лежить в основі його когнітивної карти.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано комунікативні засоби відображення соціального статусу особи в художній прозі І. Франка. Побудовано теоретичну модель опису категорії "соціальний статус особи", яка передбачає характеризування вербальних (мовленнєвих і мовних) і невербальних засобів за асиметричних ситуацій спілкування. У соціально-комунікативному аспекті розглянуто матеріал дослідження та систематизовано мовленнєві засоби відображення соціального статусу особи, зокрема, категоричні, некатегоричні та пом'якшені директивні акти, оцінні акти, етикетні формули. Виявлено мовні засоби відображення зазначеного статусу на рівні найменування адресата мовлення з вищим і нижчим соціальним статусом (граматичні та лексичні маркери). Виокремлено соціально релевантні ознаки невербальної поведінки учасників комунікативного акту в межах просодики, кінесики, такесики та проксеміки. Зроблено певні висновки стосовно вербальних і невербальних засобів відображення соціального статусу особи, виявлених на матеріалі творів І. Франка.

  Скачати повний текст

Розглянуто концептуально-методичний підхід до розв'язання проблеми розвитку мовленнєвотворчої діяльності дітей дошкільного віку. Обгрунтовано й опрацьовано лінгводидактичну модель стимулювання та розвитку мовленнєвої творчості, що поєднує художньо-естетичний, мовленнєвий, інтелектуально-творчий і особистісний компоненти. Визначено суть понять "мовленнєвотворча діяльність", "мовленнєвотворчі здібності", "образотворчо-мовленнєва діяльность", "музично-мовленнєва діяльність", уточнено та структуровано зміст понять словесної творчості, художньо-мовленнєвої діяльності. Досліджено особливості, характерні риси, типи мовленнєвотворчої діяльності дошкільнят та встановлено її залежність від педагогічних умов організації навчального процесу.

  Скачати повний текст

У дисертації висвітлено результати комунікативно-прагматичного аналізу звинувачення та виправдання у комунікативній ситуації з урахуванням екстралінгвальних факторів. У виконаному дослідженні обґрунтовано потребу вивчення звинувачення та виправдання в діалогічній єдності; змодельовано комунікативну ситуацію звинувачення/виправдання в англомовних художніх текстах для дітей; описано віковий параметр як соціопрагматичний чинник впливу на неї; проаналізовано прагматичний контекст реалізації звинувачення/виправдання в англомовних художніх текстах для дітей; визначено місце тактик звинувачення та виправдання у ряді суміжних комунікативних тактик; описано основні способи та мовні засоби їх втілення; встановлено кореляцію тактик та способів їх реалізації у ситуації з різною конфігурацією учасників; представлено способи модифікації іллокутивної сили; описано дискурсивний акт «акузатив» і «апологетив» та їх актомовленнєвий склад. Ключові слова: комунікативна ситуація звинувачення/виправдання, конфліктна взаємодія, комунікативна тактика, іллокутивна сила, дискурсивний акт, мовленнєвий акт.^UThe thesis reveals an extensive research into the issue of the communicative situation of accusation/excuse in the English literary texts for children. It is based on the theoretical and methodological foundations of the anthropocentric paradigm of modern linguistic studies enhanced by the communicative and pragmatic approach. Due to the topicality of the research the methodology integrates approaches and principles of various fields and theories of linguistic studies: sociolinguistics, communicative linguistics, pragmatics, psycholinguistics, theory of speech acts, etc. The accusation and excuse united by the stimulus-response intentional relationship are considered in a dialogical unity, because, on the one hand, they belong to social schemes of speech interaction, which are based on the social norms and principles of communication, and, on the other hand, they are implemented in a dialogue aiming at regulating interpersonal relationships in conflict interaction. The communicative situation of accusation/excuse is analyzed as a sequence of the contrary communicative reactions one of which is aimed at conflict interaction (accusation), the other one – conflict regulation (excuse). Therefore, the communicative situation of accusation/excuse is a harmonizing type of conflict interaction because, revealing distinct features of non-cooperative interaction, the participants try to harmonize communication and move to cooperative interaction. In the communicative situation of accusation/excuse speakers try to improve their communicative status by increasing their own or decreasing their opponents'. If the opponent tends to cooperative communication, he chooses excuse as a way of increasing his own communicative status as well as maintaining the status of the speaker. If he does not intend to cooperate he chooses accusation in response or refuses to provide any excuse which decreases the speaker's communicative status.Age as a social parameter of communication strongly influences the choice of verbal means, communicative strategies and tactics. Every age group has its own range of these tools. Children use simpler verbal structures, fewer strategies and tactics than adults. In opposition “child” – “adult” a child is a marked category which has a more dependant status and less communicative and behavioural freedom. Accusation and excuse are the communicative tactics implemented in the English fiction texts for children both directly and indirectly, in explicit and implicit ways. Pragmatic context analysis applies the approach offered by T.A. van Dijk and the analysis of the communicative situation performed by F. S. Batsevych. According to that, two types of context are differentiated: context 1 (before the implementation of accusation tactics) and context 2 (after implementation of accusation tactics). Accusation tactics in the English fiction texts for children is implemented directly (33%) and indirectly (67%). The most common tactics is “You are to blame” (45,7%) whereas the least common – “Your guilt is proven” (5,8%). Nine explicit accusation tactics realized indirectly are differentiated according to four parameters. The most frequent among them is the tactics “Why have you done that ” – 22,7%, the least frequent – “You influenced me” (3%). Implicit accusation tactics based on the operation of the four categories of the Cooperative Principle are not common in the English fiction texts for children: the most frequent is the tactics which exploits the Category of Relation – 43,1%.Excuse consists of two parts: confess/not confess one's guilt and justify oneself. Therefore, there are nine excuse-agreement (65,7%) and three excuse-disagreement (34,3%) tactics. Excuse intention is always verbal but cannot be expressed by conventional means. The illocutionary force of accusation and excuse can be intensified or weakened by lexical means at the level of words and methods at the level of sentences. The intensification of the illocutionary force occurs when the speaker seeks to prove that their statement is true, and the weakening of the illocutionary force makes an expression less categorical. The range and choice of the accusation and excuse tactics depend on the configuration of the participants. The communicants' status distance influences the frequency of excuse in response to accusation. In the English fiction texts for children accusation and excuse as discursive acts are composed of the following direct and indirect speech acts: representatives, directives, commissives and expressives. Key words: communicative situation of accusation/excuse, conflict interaction, communicative tactics, illocutionary force, discursive act, speech act.

Розкрито прагматичну сутність ввічливості, охарактеризовано її функціонально-комунікативні параметри в сучасній українській мові. Виявлено функціонально-прагматичні особливості засобів реалізації етикетного принципу та визначено їх функції в ситуаціях спілкування. Проведено системний аналіз застосування етикетних комунікативних стратегій. Вперше розроблено класифікацію кліше мовленнєвого етикету згідно з функціонально-прагматичною типологією. На матеріалі української мови вперше оцінено вплив принципу ввічливості та засобів його реалізації на досягнення запланованих результатів. Досліджено опосередковані комунікативні стратегії в системі засобів виявлення ввічливості, найбільш радикальними з яких є іронічні висловлювання. Вперше розглянуто іронію як прагматичну стратегію спілкування.

  Скачати повний текст

Досліджено пейоративну лексику в сучасній німецькій мові на позначення людини. Розкрито її комплексний характер як мовного і мовленнєвого явища. Визначено структуру лексичного значення пейоративів. Внаслідок компонентного аналізу доведено, що в конотативний аспект лексичного значення слова (ЛЗС) входить лише емотивний компонент, що є підставою вважати терміни "конотативний аспект ЛЗС" та "емотивний аспект ЛЗС" синонімами. Відзначено, що оцінні та емотивні семи не завжди існують у структурі лексичного значення пейоративних одиниць одночасно. Виділено дві групи пейоративів - оцінні пейоративи й афективи. Змодельовано лексико-семантичне та функціонально-семантичне поля пейоративів. Встановлено, що пейоративна лексика не обмежується лише зафіксованою в словниках. Досліджено, що в мовленні у ролі лайливого слова може виступати будь-який іменник. Висвітлено абсолютну та релятивну лексику. Доведено, що "лайливе слово" - не синонім терміна "пейоратив", а можлива роль пейоратива в мовленнєвому акті "лайка". Проаналізовано мовленнєвий акт "лайка" як найяскравіший тип вербальної агресії та комунікативну ситуацію "сварка".

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню психологічних особливостей розвитку емпатії в структурі літературних здібностей старшокласників. Теоретично обґрунтовано та емпірично апробовано структурно-динамічну модель розвитку емпатії в структурі літературних здібностей старшокласників. Подано теоретичне узагальнення та емпіричне дослідження розвитку емпатії в структурі літературних здібностей старшокласників. Обґрунтовано, розроблено та апробовано програму розвитку літературних здібностей старшокласників шляхом актуалізації та розвитку їх емпатійності.На основі аналізу наукових джерел поняття літературні здібності розкрито як особливе поєднання психічних властивостей особистості, які дозволяють досягти вагомих результатів в літературній творчості та позначаються на особистісному розвитку. Сенситивним для розвитку літературних здібностей визначено ранній юнацький вік. До цього часу немає одностайності у виділенні структурних компонентів літературних здібностей. Дослідниками виділялися окремо: афективний, когнітивний, мовленнєвий, мотиваційний, конативний, світоглядний, духовний компоненти. Всі вчені виявляють єдність в тому, що в структурі літературних здібностей є певна емоційна складова, яка уможливлює процес літературної творчості. Її називають по різному: емоційна сприйнятливість, чуйність, чутливість, емпатійність. Доведено, що емпатія як інтегративна властивість особистості є системотвірним чинником розвитку літературних здібностей. До основних психологічних умов функціонування емпатії в структурі літературних здібностей старшокласників відносимо системну взаємодію відповідного рівня розвитку емпатійності, соціально-психологічних, особистісних і суб'єктних корелятів емпатії та домінуючих її форм. Характеристика типологічних рівнів розвитку літературних здібностей здійснювалася з урахуванням змістовного наповнення їх структурних компонентів. Встановлено, що механізмами емпатії, які обумовлюють літературну творчість старшокласників є: емоційне зараження, наслідування, ідентифікація, рефлексія, децентрація, надвчування, неадаптивна активність.З метою емпіричного вивчення структурних компонентів літературних здібностей та їх взаємозв'язку з емпатією було підібрано комплекс психодіагностичних методик. Досліджено психологічні особливості розвитку емпатії в структурі літературних здібностей старшокласників у відповідності до авторської теоретичної моделі.Емпіричним шляхом встановлено вікові особливості розвитку емпатії в структурі літературних здібностей старшокласників. Старшокласники, що належать до різних типів (рівнів) розвитку літературних здібностей достовірно відрізняються між собою за показниками емпатії, її форм та емпатійних корелятів. Констатовано наявність більшої кількості особистісних емпатійних корелятів у старшокласників «схильних» та «талановитих», порівняно з «обдарованими». Суб'єктні емпатійні кореляти більшою мірою представлені у «талановитих» школярів. Виявлено відмінності у розвитку структурних компонентів літературних здібностей старшокласників залежно від рівня розвитку їх емпатійності. Підтверджено наявність статистично-значущих взаємозв'язків між показниками усіх структурних компонентів літературних здібностей та інтегральною емпатією й її формами. Встановлено наявність соціально-психологічних, особистісних і суб'єктних емпатійних корелятів як умов / чинників розвитку літературних здібностей, які відображають цілісність та взаємозалежність їх структурних компонентів та чинників розвитку. Доведено, що інтегральна емпатія є системотвірним чинником розвитку літературних здібностей старшокласників. Відповідно до виявленої специфіки ролі емпатії в літературній творчості розроблено програму розвитку літературних здібностей особистості раннього юнацького віку через актуалізацію та розвиток її емпатійності. Ефективність програми встановлювалась за допомогою психодіагностичних зрізів до та після формувального експерименту. Результати, отримані впродовж апробації та контрольної діагностики, доводять ефективність програми розвитку літературних здібностей особистості раннього юнацького віку через актуалізацію та розвиток її емпатійності.^UThe dissertation is aimed at the study of psychological features of empathy development in the structure of literary abilities of high school students. The structural-dynamic model of empathy development in the structure of literary abilities of high school students is theoretically substantiated and empirically tested. Theoretical generalization and empirical research of empathy development in the structure of literary abilities of high school students are given. The program of high school students' literary abilities development through actualization and development of their empathy is substantiated, developed, and tested.Based on the scientific sources' analysis, the concept of literary abilities is defined as the combination of the psychological traits which allows the achievement of substantial results in literary undertakings and affects personal development. Early adolescence is defined as sensitive period for the development of literary abilities.Empathy is a specific manifestation of human sensitivity that is involved in all stages of the literary creative process. It is showed that the optimal functioning of literary abilities is ensured by the presence in their structure of empathy, its mechanisms, and socio-psychological, personal, and subjective empathic correlates.It is proved that empathy as an integral quality of personality is a system-forming factor in the development of literary abilities. The main psychological conditions for the functioning of empathy in the structure of literary abilities of high school students include the systematic interaction of the appropriate level of empathy, socio-psychological, personal and subjective correlates of empathy and its dominant forms. Characteristics of typological levels of development of literary abilities was carried out taking into account the content of their structural components. It is established that the mechanisms of empathy that determine the literary work of high school students are: emotional infection, imitation, identification, reflection, decentration, feeling, maladaptive activity.The age features of empathy development in the structure of literary abilities of high school students have been empirically established. High school students belonging to different types (levels) of literary abilities development differ significantly in terms of empathy, its forms and empathic correlates. The presence of a larger number of personal empathic correlates was stated in high school students with the level of development of literary abilities "capable" and "talent", compared with high school students who are gifted. Subjective empathic correlates are more represented in “talented” high school students. Differences in the development of structural components of literary abilities of high school students depending on the level of development of their empathy were revealed. The existence of statistically significant relationships between indicators of all structural components of literary abilities and integral empathy and its forms has been confirmed. The presence of socio-psychological, personal and subjective empathic correlates as conditions / factors for the development of literary abilities, which reflect the integrity and interdependence of their structural components and factors of development, has been established. It is proved that integral empathy is a system-forming factor in the development of literary abilities of high school students.According to the identified specifics of the role of empathy in literary work, a program was developed for the development of literary abilities of the early adolescence through the actualization and development of its empathy.The effectiveness of the program was established using psychodiagnostics sections before and after the formative experiment. The results obtained during the approbation and control diagnostics prove the effectiveness of the program of development of literary abilities of the personality of early adolescence through the actualization and development of its empathy.

Проведено комплексне соціолінгвістичне дослідження мовного етикету угорського населення Закарпаття. Виділено етикетні форми ввічливого звертання та привітання в одно-, дво- та багатомовному середовищі. Проведено соціолінгвістичний аналіз мовного матеріалу з застосуванням польового методу й анкетування респондентів-білінгвів Закарпатської області. Зроблено класифікацію етикетних форм за результатами вивчення процесу соціалізації індивіда. Укладено реєстр словникових статей етикетних форм звертань і привітань угорського населення Закарпаття. До основних факторів вибору ввічливих форм мовленнєвого етикету віднесено комунікацію у межах угорських міських і сільських населених пунктів Закарпаття, регіональну комунікацію, комунікацію між чоловіками та жінками з урахуванням вікових, статевих, освітніх характеристик комунікантів. Виділено основні типи мовленнєвого етикету, розглянуто особливості їх функціонування залежно від мовної та комунікативної ситуації. Зроблено висновок про важливу роль мовного середовища у виборі форм мовленнєвого етикету серед угорського населення Закарпаття. З'ясовано, що в одномовному середовищі Виноградовського, Береговського, Мукачівського й Ужгородського районів комуніканти використовують традиційні та суто угорські етикетні форми звертань і привітань, а в багатомовному середовищі, особливо в офіційній сфері, - вживають традиційні угорські й українські форми мовленнєвого етикету.

  Скачати повний текст

У роботі виконано теоретичне узагальнення та практичне розв'язання означеної проблеми. Розкрито сутність зазначеної мотивації майбутніх іноземних фахівців авіаційної галузі. Визначено компоненти (ціннісний, когнітивний, комунікативний, рефлексивний), критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-діяльнісний, інтерактивно-мовленнєвий, рефлексивний), показники й рівні (низький, середній, високий) сформованості мотивації іноземців – майбутніх фахівців авіаційної галузі до професійної комунікації. Виявлено, теоретично обґрунтовано, експериментально перевірено і доведено ефективність трьох педагогічних умов формування мотивації іноземців – майбутніх фахівців авіаційної галузі до професійної комунікації: розвиток критичного мислення у процесі оволодіння професійною англомовною комунікацією; комплексне упровадження інформаційно-комунікативних технологій в освітній процес; оптимізація самостійної роботи іноземних студентів під час вивчення англійської мови.^UThe thesis generalizes and proposes theoretical and methodological bases for solving the problem of formation of foreigners' motivation – future aviation specialists to professional communication in the process of education in the flight establishment of higher education. The concept of «motivation of foreigners – future aviation professionals for professional communication» as «a system of external and internal motives interacting in certain communication situations, which is characterized by specific content of aviation environment's activity and needs of foreing students». The content components of preparation for forming motivation for professional communication were characterized: valuable, cognitive, communicative, personal. According to these components, criteria (motivational-value, cognitive-activity, interactive-speech, reflexive) and their indicators are defined. According to the criteria and indicators, low, medium and high levels of motivation of foreigners – future aviation specialists to professional communication was differentiated. It was distinguished the pedagogical conditions of formation of foreigners' motivation – future aviation specialists to professional communication such as: the development of critical thinking in the process of forming positive motivation for professional English-speaking communication; the usage of information and communication technologies into the educational process of foreign students; optimization of foreign students' independent work in the process of foreign language studying, which will promote a harmonious educational process and formation of positive motivation for professional communication of future foreign aviation specialists.

Зміст дисертації презентує емпірично доведену можливість сприяти розвитку комунікативної толерантності майбутніх психологів в умовах закладу вищої освіти під впливом доцільно організованого психологічного супроводу, що передбачає реалізацію розвивальної програми і психотехнології цілеспрямованого формування у здобувачів освіти цієї професійної здатності. У дисертації проаналізовано різні визначення понять «толерантність» (терпимість, терплячість), «інтолерантність», «мовна толерантність», «мовленнєва толерантність», «комунікативна толерантність», та представлено уточнене його формулювання, визначено компоненти комунікативної толерантності й обґрунтовано їх раціональність та відповідність досліджуваного феномену психічній реальності в процесі розвитку особистості майбутніх психологів; здійснено аналіз результатів вітчизняних і зарубіжних наукових розвідок щодо вивчення розвитку комунікативної толерантності здобувачів вищої освіти; з’ясовано, що в більшості досліджень комунікативну толерантність помилково ототожнюють з інтеракційною толерантністю і толерантним спілкуванням; змодельовано процес еволюції комунікативної толерантності майбутніх психологів. З урахуванням компонентів комунікативної толерантності обґрунтовано критерії і показники її діагностики та розроблено психодіагностичний інструментарій; виявлено незадовільний стан і низький рівень актуального розвитку комунікативної толерантності майбутніх психологів, що зумовило потребу здійснити комплекс психодидактичних заходів щодо забезпечення подальшої - перспективної - генези професійної здатності толерантно комунікувати. Відповідно до результатів діагностики розроблено і впроваджено в освітній процес ЗВО програму розвитку, психотехнологію і тренінг з метою забезпечення фахової акцентуації розвитку комунікативної толерантності здобувачів психологічної освіти.Експериментально доведено, що успішний розвиток комунікативної толерантності можливий лише за умов цілеспрямованих впливів на почуття, комунікативну поведінку, комунікативну свідомість і комунікативно- професійну діяльність і поведінку майбутніх психологів. Спонтанний розвиток означеної здатності не забезпечує толерантного виконання професійних функцій в майбутній діяльності психолога.Робота виконана в межах: а) наукового держбюджетного проекту «Розроблення інноваційної моделі діагностики, корекції та профілактики девіантної поведінки молоді України, спричиненої перебуванням в умовах природних чи техногенних надзвичайних ситуаціях (наслідки пандемії COVID-19)» Національної Академії Наук Вищої освіти України (реєстраційний номер проекту 2020.01/0213); б) ініціативної тематики кафедри психології «Активізація психологічних ресурсів особистості в різних умовах соціалізації» та лабораторії психолінгвістики розвитку «Комунікативно-мовленнєвий онтогенез особистості» Університету Григорія Сковороди в Переяславі.Тему дослідження «Психологічні особливості розвитку комунікативної толерантності майбутніх психологів» затверджено вченою радою ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (протокол № 3 від 24 вересня 2019 р.).Актуальність дослідження зумовлена бурхливим розвитком комунікаційно-інформаційних процесів і викликів, пов’язаних з підготовкою до самотворення і самореалізації особистості майбутнього психолога та здійсненням професійної діяльності в цих умовах. Закономірністю сучасності поступово стає толерантність як принцип існування людини. Толерантність активно проникає в різні сфери життєдіяльності людей, зокрема суспільно- політичну, культурну, духовну, та ін., набуваючи статусу соціального регулятива, соціальної норми, цінності, ключового ціннісного правила громадянського суспільства, важливого елемента культури мовленнєвого спілкування, ознаки гідності, корпоративних відносин, умови успішної професійної діяльності. Втім, необхідність здійснення моніторингу комунікативної толерантності майбутніх психологів та її еволюції зумовлено й існуючими суперечностями між:-?прийнятою в Україні на законодавчому рівні толерантністю, що є цінністю і соціальною нормою громадянського суспільства, та відсутністю в номенклатурі компетентностей Стандарту вищої освіти (053 Психологія) такої здатності, як комунікативна толерантність.^UThe content of the thesis presents an empirically proved the possibility to promote the development of communicative tolerance in future psychologists in the conditions of a higher education institution under the influence of appropriately organized psychological support, which involves the implementation of a developmental program and psychotechnology of the purposeful formation of this professional lability in students. The dissertation analyzes various definitions of the concept of ommunicative tolerance (forbearance, patience), intolerance, language tolerance, speech tolerance, communicative tolerance, communicative tolerance and presents its refined formulation, identifies the components of communicative tolerance and substantiates their rationality and correspondence of the investigated phenomenon to mental reality in the process of personality development of future psychologists; the analysis of the results of domestic and international research on the study of the development of communicative tolerance of higher education students was carried out; in has found that in most studies, communicative tolerance is mistakenly equated with interactional tolerance and tolerant communication; the process of evolution of the communicative tolerance of future psychologists is modeled.Taking into account the components of communicative tolerance, the criteria and indicators of is diagnosis were substantiated, and a psychodiagnostic toolkit has developed; an unsatisfactory state and a low level of actual development of communicative tolerance in future psychologists were revealed, they led to the need to implement psychodidactic measures to ensure the further - promising - genesis of their professional ability t ocommunicate tolerantly. According to the results of the diagnosis, a program, psycho technology and training were developed and implemented into the educational process of universities to ensure professional accentuation of the development of communicative tolerance of applicants for psychological education.It has been experimentally proved that the successful development of communicative tolerance is possible only under the conditions of targeted influences on the feelings, communicative behavior, communicative consciousness and communicative and professional activity and behavior of future psychologists. Spontaneous development of this ability does not ensure the tolerant performance of professional functions in the future activity of a psychologist.The work was carried out within the framework of a) the scientific state budget project «Development of an innovative model of diagnosis, correction and prevention of deviant behavior of the youth of Ukraine caused by being in conditions of the natural or man-made emergencies situations (consequences of the COVID-19 pandemic)» of the National Academy of Sciences of Higher Education of Ukraine (registration numberof the project 2020.01/0213);b) initiative topic of the Department of Psychology «Activation of psychological resources of the individual in different conditions of socialization» and the laboratory of developmental psycholinguistics «Communicative and speech ontogenesis of the individual» of Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav. The research topic «Psychological features of the development of communicative tolerance of future psychologists» was approved by the academic council of Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University (protocol № 3 dated September 24, 2019).The relevance of the research is determined by the rapid development of communication and information processes and challenges associated with the preparation for self-creation and self-realization of the future psychologist personality and the implementation of professional activities in these conditions.Tolerance as a principle of human existence is gradually becoming a regularity of modernity.It activelypenetratesvariousspheresofpeople’s lives, in particular socio-political, cultural, spiritual, etc., acquiring the status of social regulation, socialnorm, value, key moral rule of civil society, an important element of the culture of communication, a sign of dignity, corporate relations, condition of successful professional activity. However, the need to monitor the communicative tolerance of future psychologists and its evolution is due to existing contradictions between: tolerance adopted in Ukraine at the legislative level, which is a value and social norm of civil society, and the absence of the ability «communicative tolerance» in the competence nomenclature of the Higher Education Standard (053 Psychology).

Визначено особливості мовленнєвої поведінки професійних комунікантів за інституційних умов. Досліджено мовлення суддів найвищої ланки. Встановлено основні стратегії та тактики домінантної мовленнєвої поведінки суддів. Змодельовано мовленнєвий портрет судді як авторитарної особистості, розглянуто його як лінгвістичний та соціально-професійний феномен. Висвітлено окремі аспекти теорії аргументації, зокрема, визначено основні тактико-стратегічні особливості аргументації на судовому засіданні за участю професійних суддів. Розглянуто мовленнєвий етикет як важливий чинник судової комунікації.

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано педагогічні умови виховання в учнів підліткового віку культури спілкування засобами мовного етикету. Визначено критерії та показники рівнів вихованості комунікативної культури. Розроблено організаційно-педагогічну модель виховання культури спілкування підлітків засобами мовного етикету. Встановлено й експериментально апробовано методику діагностики рівнів вихованості школярів. Розглянуто, що матеріали дослідження впроваджено в даному й апробованому факультативному курсі "Морально-духовні скарби українського й англійського мовного етикету", який запроваджено в межах організаційно-педагогічної моделі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст