Дисертацію присвячено питанням застосування радіаційних дефектів у мінералах органічного та неорганічного походження для ретроспективної дозиметрії. На основі детального дослідження радіаційних парамагнітних центрів таких біомінералів, як емаль зубів, шкаралупа яєць і черепашки молюсків методом ЕПР отримано нові дані про їх властивості та природу. Обгрунтовано перспективність цих біомінералів, які можуть застосовуватись для комплексного радіоекологічного моніторингу місцевості і відновлення радіаційної історії індивідуальних об'єктів. При відновленні доз радіаційного випромінювання запропоновано врахувати морфологічні зміни у зубах і використовувати для ретроспективної дозиметрії нові об'єкти: шкаралупу яєць і черепашки молюсків виду Dreissena polymorpha, перспективного для України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням фізіологічної та мембранотропної дії фосфоліпідного комплексу з гідробіонтів. Досліджено хімічний склад та біологічну активність фосфоліпідного комплексу з гонад головоногих молюсків. Виявлено, що комплекс складається з есенціальних фосфоліпідів, що містять значну кількість біологічно активних жирних кислот - ейкозапентаєнової та докозагексаєнової. Вони обумовлюють значні поверхнево-активні властивості комплексу, які подібні до сурфактанту легень ссавців. Показано антиоксидантну дію комплексу і його стимулюючий вплив на ферментативну та неферментативну систему антиоксидантного захисту організму ссавців. Припускається, що механізм коригуючої дії фосфоліпідного комплексу з гідробіонтів обумовлений вмістом у його складі значної кількості поліненасичених жирних кислот. Внаслідок проведених досліджень зроблено висновок про доцільність використання препарату "морських" фосфоліпідів з метою корекції метаболічних порушень, які супроводжуються окислювальним стресом, порушенням системи антиоксидантного захисту організму, детоксикаційних, імунозахисних механізмів та регулюючих функцій організму.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню прісноводних двостулкових молюсків та їх ендобіонтів, як єдиної симбіоценотичної системи. У роботі проведено ценотичний та популяційний аналіз двостулкових молюсків, досліджено видовий склад та дано ценотичну характеристику популяцій їх ендобіонтів. З'ясовано, як ценотичні та популяційні характеристики двостулкових молюсків впливають на видовий склад та ценотичні характеристики популяцій ендобіонтів. Досліджено склад та динаміку симбіоценозу "двостулкові молюски - ендобіонти" у перифітоні та бентосі, в умовах річкової екосистеми (гирло р.Десна ) та водосховища (верхня ділянка Канівського водосховища р.Дніпро). На основі проведеного аналізу та даних літератури дано загальну характеристику дослідженій симбіоценотичній системі. Вперше у гідробіологічних дослідженнях розраховано потік енергії, що проходить через симбіотичну систему "молюски IDreissena polymorphaD - інфузорії IConchophthirus acuminatusD".

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням стратиграфічного розчленування та кореляції давньоевксинських відкладів північно-західного Причорномор'я з використанням викопної фауни дрібних ссавців. Вперше для вирішення цих задач застосована детальна морфологічна характеристика будови жувальної поверхні перших нижніх кутніх зубів польовкових (морфометричний аналіз, розподіл морфотипів, диференціація емалі). Виділено фауністичні комплекси та теріоасоціації. На основі цих даних проведено стратифікацію відкладів з давньоевксинським типом фауни молюсків і виділено три етапи розвитку басейну. Здійснено кореляцію давньоевксинських відкладів з осадками різних генетичних типів більш ніж 80 місцезнаходжень Європи.

  Скачати повний текст

У Північно-східному регіоні України вперше досліджено особливості поширення фасціольозу великої рогатої худоби, сезонну та вікову динаміку, ураження тварин у колективних і приватних господарствах. Проаналізовано сезонну динаміку щільності популяції малого ставовика та ураження його личинковими формами фасціол. Наведено епізоотологічну характеристику біотопів L.truncatula та поширення його відповідно до типу грунтів. Удосконалено систему заходів боротьби з фасцільозом. Доведено терапевтичну ефективність сучасних антгельмінтних препаратів (ацемідофену, фенкуру, купріхолу та вермітану) за умов групового методу дегельмінтизації. Розроблено метод хіміопрофілактики фасціольозу великої рогатої худоби. Удосконалено методи пасовищної профілактики з використанням маломасштабних методів знищення молюсків.

  Скачати повний текст

Проведено фауно-систематичну ревізію викопних черевоногих молюсків групи Archaeogastropoda сарматських відкладів України, досліджено їх палеогеографічне поширення та можливості їх застосування в біостратиграфічних та кореляційних цілях. Вивчено фауністичний склад сарматських археогастропод Західної та Південної України, Молдови та Польщі. Складено описи 120 видів. Вперше систематику сарматських представників групи наведено відповідно до сучасної системи гастропод. Побудовано філогенетичні схеми для окремих родів і груп видів. За фауною археогастропод здійснено палеозоогеографічне районування дослідженої частини басейну. Реконструйовано палеоекологічні умови його ділянок. Визначено можливості застосування археогастропод для стратиграфічного розчленування сарматського ярусу та кореляції сарматських відкладів. Доведено, що за фауною археогастропод можливе виділення тільки сармату sensu Suess.

  Скачати повний текст

З'ясовано видовий склад родин, особливості поширення кожного з видів у межах згаданої території та опрацьовано для них екологічні спектри. Проаналізовано вплив абіотичних факторів середовища (температури, швидкості течії, глибини, субстрату, гозового режиму, активної реакції середовища, окислюваності, мінералізації води) на поширення молюсків у водотоках та водоймах. Виявлено якісний склад трематодофауни молюсків Melanopsidae, Lithoglyphidae, Bithyniidae. Досліджено вплив віку жителів і сезонних змін умов середовища на зараженість молюсків даними гельмінтами.

  Скачати повний текст

На основі використання фауни молюсків відтворено природні (кліматичні, ландшафтні) умови верхньоплейстоценового лісонагромадження території Волино-Поділля. На підставі проведеного аналізу доведено, що для досліджуваного проміжку часу, включаючи епохи інтерстадіалів, сформувались малакоценози, домінуючими у складі яких були убіквісти та холодолюбні (аркто-бореально-альпійські) форми.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено еколого-фізіологічних особливостей популяцій 8 видів двостулкових молюсків у водоймі-охолоджувачі; вивчено біотопічний розподіл видів, сезонну та багаторічної динаміки біомаси їх поселень; проаналізовано розмірну, вікову та статеву структури поселень, морфологічну мінливість, інтенсивність фільтрації зависів та їх седиментації в осадию.

  Скачати повний текст

Доведено, що розповсюдження дикроцелюлозу жуйних тварин у північно-східній частині України залежить від природно-кліматичних зон. Ураження великої рогатої худоби гельмінтозом інтенсивніше проходить на пасовищах, де переважають основні біотипи проміжних живителів - сухопутних молюсків та додаткових - мурашок. Розповсюдження та ураження личинковими стадіями дикроцелій залежить від відстані мурашників до основних біотипів молюсків, температурних коливань зовнішнього середовища, пори року та загальної ураженості тварин дикроцеліями. З'ясовано, що застосування вермітану для лікування хворих на дикроцеліоз тварин у формі 20 %-го грануляту у дозі 15 мг/кг по ДР індивідуально у вигляді суспензії забезпечує 100 % ефективності, а груповим методом разом з кормом - 96,8 %. Встановлено, що вермітан у дозі 15 мг на кг по ДР має виражену антигельмінтну дію, до 45 діб після дегельмінтизації відзначено суттєві зміни морфологічного складу крові. Застосування 5 %-х гранул метальдегіду має ефективну дію на наземних молюсків, а 2 %-а суспензія АСД - Ф 3 обмежує доступ тварин до уражених мурашників.

  Скачати повний текст

Вивчено наслідки впливу урбанізації на наземні малакоценози великого міста на прикладі Львова та його околиць. Встановлено, що протягом останніх 100 років не відбулося збіднення наземної малакофауни дослідженої території, деякі види було антропохорно занесено до Львова. Зареєстровано найбільшу видову різноманітність у лісових і похідних від них паркових біотопах. Малакоценози відкритих ксеротермічних ділянок складаються з відносно невеликої кількості видів, проте вони є більш стійкими до різних форм антропогенного впливу. Ступінь промислового та транспортного забруднення та інші урбаністичні фактори мало впливають на конхологічні параметри модельного виду Laciniaria ply cata. Антропогенне обмеження і міграційних можливостей молюсків у місті частково компенсується їх антропохорним перенесенням, як це показано на прикладі Cepaea hortensis. Інтродукція C. hortensis до Львова призвела до зменшення його генетичної та фенетичної різноманітності.

  Скачати повний текст

На прикладі паразитарної системи (ПС), утвореної H. fasciata, вперше комплексно досліджено структуру та особливості функціонування ПС трематод у біоценозах прибережної зони Чорного моря. Визначено особливості репродуктивної стратегії геміпопуляції (ГП) партеніт трематод за умов використання короткоіснуючого молюска-хазяїна, а також ГП марит - за умов її розподілу в параксенних хазяях різного ступеня облігатності. Наведено дані щодо гостальної мінливості морфологічних показників і фенетичної структури ГП марит H. fasciata, які є першим досвідом аналізу цих показників на трематодах риб. Описаний для H, fasciata тип динаміки чисельності ГП марит, що характеризується цілорічним її поповненням, раніше не був відомим для трематод морських риб. Одержано дані стосовно гостальної мінливості плодючості марит трематод чорноморських риб, встановлено існування опосередкованої регуляції чисельності ГП марит за принципом негативного зворотного зв'язку. Вивчено механізми поділу ніш та характер взаємовідносин між членами угруповання кишкових трематод морських риб. Запропоновано новий підхід до оцінки ступеня облігатності параксенних остаточних хазяїв гельмінтів.

  Скачати повний текст

Описано макротеріофауну з 40 місцезнаходжень, переважна більшість з яких належить до альвіального тафономічного типу. Для території України вперше у списку фауни вказано 11 видів. Описано новий вид (Paracamelus minor sp. nov). Детально охарактеризовано представників фауни великих ссавців кучугурганського, молдавського, хапровського, таманського та тираспольського комплексів, вказано зміну в часі окремих таксономічних груп. Визначено етапи історичної зміни комплексів великих ссавців, реліктові, фонові види та види, які були новими на різних етапах розвитку фауністичних комплексів. Виявлено, що дані стосовно складу фауни великих ссавців відповідають палеоекологічним умовам пліоцену-раннього плейстоцену, реконструйованим за дрібними ссавцями, молюсками та рослинністю.

  Скачати повний текст

Визначено властивості напівпроникної біологічної мембрани у ксенотрансплантата (КТ) із оболонки головного молюска з класу Cephalopoda. Встановлено, що КТ мають місцеву імуномодулювальну, антибактеріальну та біостимулювальну активність, що підсилює фагоцитоз. Розроблено спосіб консервації та застосування КТ. Використано гісто-цитологічні і клініко-мікробіологічні тести. Доведено, що застосування КТ сприяє покращенню суб'єктивного стану пацієнтів, швидкому загоєнню трофічних виразок. Результати досліджень застосовано у роботі хірургів стаціонарів та поліклінік під час лікування хворих із венозними виразками.

  Скачати повний текст

Вивчено механізми генерації пейсмекерної активності нейронів слимака, а також вплив на неї тритерпенових глікозидів. Показано, що ізольовані нейрони ППа2 і ППа7 мають ендогенну ритмічну активність, а пейсмекероподібна активність нейрону ППа1 має екзогенне походження. Пейсмекерна активність ініціюється у дендритному дереві нервової клітини, а потім електротонічно поширюється до соми, де й відбувається генерація повномірних потенціалів дії. Знайдено новий тип протон-керованого струму, який відрізняється від описаних раніше струмів кислотно-чутливих іонних каналів, присутніх у нейронах ссавців. Досліджено вплив тритерпенових глікозидів на пейсмекерну активність нейронів слимака. Встановлено, що дані сполуки підвищують амплітуду вихідного калієвого струму. Дія глікозидів є неспецифічною та розвивається протягом 1 - 2 хвилин. Висловлено припущення, що вплив тритерпенових глікозидів у високих концентраціях пов'язаний із виникненням неселективних пор у мембранах нейронів.

  Скачати повний текст

Досліджено сезонний перерозподіл важких металів у складових частинах природної та модельної прісноводних гідроекосистем (вода, прибережний мул, водорості, молюски) закритої водойми. Проаналізовано взаємодію природних факторів, сезонності та хімічного походження сполук техногенних елементів. Узагальнено дані про зміну токсикологічних властивостей забруднювачів водного середовища за рахунок їх перерозподілу у водному середовищі. Встановлено, що найкращими акумуляторами і трансформаторами важких металів є біотичні складові, зокрема водорості, що свідчить про значну роль біоти в акумуляції важких металів у гідроекосистемах.

  Скачати повний текст

З урахуванням основних принципів екологічної фізіології, популяційної біології та концепції біокосних систем удосконалено біологічні засади розведення марикультури молюсків у Чорному морі. Вперше наведено характеристику адаптивних реакцій на найважливіші екологічні фактори, визначено ефективність росту та співвідношення між пластичним, енергетичним і генеративним обміном у мідії в онтогенезі. Виявлено кількісні закономірності процесів колонізації та динаміки чисельності популяцій мідій на різних типах штучних субстратів. Описано ефект щільності та феномен самозріджування молюсків. З'ясовано роль даних чинників у формуванні популяційних параметрів мідій. Наведено кількісні залежності між продукцією, елімінацією та стаціонарною біомасою мідій на різних типах колекторів. Обгрунтовано положення про мідієвий колектор як біокосну систему, на структуру та функції якої суттєво впливає архітектоніка штучного субстрату. Визначено ефективність трансформації речовини та енергії у популяціях культивованих мідій та роль великомасштабної марикультури у вторинному забрудненні екосистеми шельфової зони моря. Одержано нові дані щодо різних аспектів функціональної екології тихоокеанської устриці, інтродукованої в Чорне море. Висвітлено питання керування ранніми стадіями онтогенезу - одержання зрілих статевих клітин і біоенергетики личинкового розвитку устриць. Визначено добові раціони та режими личинок до стадії метаморфозу за штучних умов. Виявлено екологічні закономірності росту та співвідношення енергетичних витрат на продукцію та метаболізм даного виду у процесі вирощування в різних акваторіях Чорного моря.

  Скачати повний текст

На підставі систематичного вивчення та монографічного опису амонітів і наутілоідей обгрунтовано біостратиграфію юрських відкладів Пенінської зони Українських Карпат. Уперше на території цієї зони зібрано й описано 45 видів головоногих молюсків, серед яких: наутілоідей - одна родина, два роди, три види; амонітів - 14 родин, 31 рід, 42 види. За результатами досліджень розроблено детальну біостротиграфію юрських відкладів Пенінської зони, палеонтологічно обгрунтовано виділення у гігантських олістолітах ярусів юрської системи, установлено межі між ними, визначено 13 біостратиграфічних зон за амонітами, а також деталізовано історію геологічного розвитку регіону в юрському періоді. Висвітлено палеографічну та палеоекологічну обстановку цієї території.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження двостулкових молюсків з середньоюрських відкладів Зовнішньої (Більче-Волицької) зони Передкарпатського прогину, уперше монографічно описано їх 31 вид, що належить до 16 родин 4 рядів. Виділено комплекс малакофауни, який можна використовувати для обгрунтування чіткості стратиграфічного розмежування і кореляції. Виконано стратиграфічне розчленування середньоюрської товщі Зовнішньої зони Передкарпатського прогину, в якій виділено три допоміжні літостратиграфічні підрозділи (товщі) та один біостратиграфічний шар з Phaladomya solitaria та Astatre cf. orbicularis, наведено їх характеристику. Першу (верхню) товщу, виділено в межах яворівської світи, потужністю 40-80 м, складену грубим чергуванням пісковиків, алевролітів і аргілітів з таксонами, діапазон поширення яких байос - келовей; другу - у більшій (верхній) частині коханівської світи, потужністю до 200 м, складену тонким ритмічним чергуванням пісковиків, алевролітів і аргілітів з численними двостулковими молюсками та двома керівними таксонами для батського ярусу; третю - в нижній частині коханівської світи, потужністю до 80 м, складену грубим чергуванням пачок пісковиків, аргілітів і алевролітів з комплексом молюсків різного таксономічного складу, серед яких наявні також два керівні таксони для байоського ярусу. З'ясовано, що осадонакопичення келовейської товщі відбувалося в прибережних ділянках морського басейну в зоні з активною гідродинамікою; батської - у більш глибоководних прибережних ділянках моря з ослабленою гідродинамікою; байоської - у прибережних ділянках моря з активною гідродинамікою.

  Скачати повний текст

Виявлено, що механізми детоксикаційної функції МТ пов'язані з акумуляцією надлишку металу-токсиканту ними та їх олігомерними формами. Установлено, що МТ проявляють видову специфічність за здатністю до детоксикації міді та марганцю відповідно до належності до Zn- (МТ коропа), або Zn, Cu- (МТ беззубки) типу. Виявлено, що для дії цинку характерною є відносно висока стабільність функції МТ, свинець не акумулюється МТ. Визначено, що виснаження функції МТ призводить до специфічних проявів токсичності металів. Запропоновано критерії для оцінки ступеня та специфіки ураження організму металами: визначення типу МТ, інтегрального показника антиоксидантного захисту, співвідношення вмісту білкових і небілкових тіолів, кореляційний аналіз ультрафіолетових спектрів МТ.

  Скачати повний текст