На основі широкого кола джерел і літератури розглянуто історичний аспект стосовно споруд у садибі Софії Київської та церковного майна у контексті більшовицької релігійної політики. Проаналізовано етапи становлення Старокиївської парафії Української Автокефальної Православної Церкви у соборі, її стосунки з представниками Російської Православної Церкви та влади. Висвітлено діяльність спеціальної наукової установи, створеної для збереження та дослідження пам'ятки - софійської комісії, стан собору та його монументального живопису. Висвітлено історію перетворення Софійського собору з діючого храму на Софійський музей і розкрито основі напрямки його діяльності. Розглянуто вплив радянської тоталітарної системи на наукові пошуки та збереження пам'яток. Визначено місце Софійського собору у духовному, культурному та науковому житті України в 1917 - 1941 рр.

  Скачати повний текст

Показано, що інфаряди Carnivora різняться за кістковим складом ентотимпанальної частини пузиря, їх інтрабулярні синуси та перегородки негологічні та можуть використовуватися у філогенетиці таксонів високого рангу. Встановлено, що слуховий пузир (СП) собачих утворений п'ятьма кістками: екто-, ростральноенто-, першою і другою каудальноентотимпанальними та унікальною для Canidae вентральноентотимпанальною кісткою. Зазначено, що остання надає початок однойменному синусу, який проникає в оточуючі кістки, формуючи складну чотирьохкомпонентну перегородку СП. Розподіл станів інтрабулярних ознак свідчить про перспективність їх використання в семантиці. Зіставлення онто- та філогенетичної послідовностей указує на значну роль гетерохроній в еволюції СП собачих.

  Скачати повний текст

Здійснено історичну реконструкцію діяльності академічних музеїв за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами. Обгрунтовано унікальність джерелознавчого значення архіву для наук гуманітарного профілю. Висвітлено історію формування документальних фондів музейних установ. Проведено аналіз їх документальних ресурсів як цілісного інформаційного комплексу. Відтворено історію заснування та науково-дослідної діяльності музеїв при Академії наук. Досліджено громадську думку щодо місця та ролі музеїв при ВУАН як наукових інститутів. Розглянуто внесок ряду музеїв у закладання підвалин національної бібліотечної, музейної, виставкової справи й архівознавства.

  Скачати повний текст

У дисертації виокремлюється та вивчається світоглядно-художній зміст ідейної спадщини М. В. Лисенка у світлі архівно-музейних джерел і музейної практики сьогодення. Мистецькі погляди композитора характеризуються як такі, що нерозривно поєднуються із його безпосередньою діяльністю у цій сфері. Саме у цьому явищі виявляється феномен поняття «інкультурація».Визначається сутність терміну «інкультурація» у вузькому (як входження людини в культуру) та широкому його розумінні (як впровадження в культуру певних ідей). Виявляється креативний потенціал інкультурації мистецько-просвітницьких ідей композитора, їх роль у процесі розвитку культури України періоду незалежності. Розкривається значення музичного семіотичного простору, створеного М. Лисенком в результаті його різноманітної мистецької діяльності. Виявлено особливу систему знаків у межах цього простору, складовими якої стали українська музика та мова, а також шевченкове Слово у музиці. Встановлюється глибокий ідейний зміст та вплив знакової системи М. Лисенка на становлення національної свідомості українського народу та його культури.Розробляється класифікація форм презентації та інкультурації мистецьких традицій М. Лисенка в Україні кінця ХХ – початку ХХІ ст. Визначено шляхи популяризації мистецько-просвітницьких поглядів композитора та численну кількість мистецьких осередків, у яких втілюється ця популяризація.Доведено актуальність мистецько-просвітницьких ідей М. Лисенка та їх інкультурації у духовному просторі сучасної України. Підтверджено важливість значення цих ідей для розвитку національної свідомості і культури українського народу сьогодні та у майбутньому.^UIn the dissertation M. V. Lysenkoʼs world view and artistic content of the ideological heritage is singled out and studied in the light of archival and museum sources and museum practice in the present time. The composer's creative views are characterized like as such, which are inseparably united with its direct activities in this area. In this phenomenon is expressed the concept of "inculturation".The essence of the term "inculturation" is defined in its narrow (as a person's entry into the culture) and broad sense (as an introduction to the culture of certain ideas). The creative potential of M. V. Lysenkoʼs art-enlightening ideas, its role in the process of developing the culture of Ukraine in the independence period is detected.The significance of musical semiotic space created by M. Lysenko as a result of his diverse creative activities is reveals. Revealed a special system of signs within this space the components of which were Ukrainian music and language and the poetry of T. Shevchenko in music. A deep ideological content and influence of M. Lysenkoʼs sign system on the formation of national consciousness of the Ukrainian people and its culture is established.A classification of the forms of presentation and inculturation of the M. Lysenkoʼs creative traditions in Ukraine in the late twentieth and early twenty-first centuries is being developed. Identified ways to popularize the composerʼs art-enlightening views and numerous amount art centers, in which embodies this popularization.The relevance of M. Lysenkoʼs art-enlightening ideas and its inculturation in the spiritual space of modern Ukraine is proven. The importance of the meaning of these ideas for the development of national consciousness and Ukrainian culture today and in the future is confirmed.

Здійснено історико-культурний аналіз динаміки соціальних функцій музею, розглянуто головні принципи структурування аудиторії. Визначено предмет музейної педагогіки, її основні положення та методологічні принципи. Висвітлено основні напрями, форми та методи музейно-педагогічної діяльності. Теоретично обгрунтовано технологію створення цільових музейно-педагогічних програм, спрямовану на підвищення ефективності педагогічного потенціалу вітчизняного музею за умов сучасної соціокультурної ситуації.

  Скачати повний текст

У дисертації проаналізовано поняття тілесності, як комплексного явища утворення семантичних зав’язків в мас-медійних повідомленнях. Охарактеризована відмінність між поняттями тілесність і тіло в медіареальності, що ототожнюються в окремих трактуваннях. Встановлені основні структурні елементи повідомлення, на основі яких конструюються концепти тілесності: архетип, міф, стереотип. З’ясовано, що спираючись на суспільну пам'ять та індивідуальний досвід ці означені елементи комбінують в свідомості реципієнта варіативність змістових наповнень.В роботі приділено увагу бінарним опозиціям, що виникають на основі архетипу, міфу і стереотипу і відображають колективні уявлення про етичне та естетичне сприйняття дійсності. Встановлено в який спосіб масштабні суспільні проблеми спільно із реальними конкретними ситуаціями конструюють завдяки маркерам тілесності бінарні опозиції, що впливають на сприйняття повідомлень.Спираючись на наукову джерельну базу під час комплексного дослідження розширено межі аналізу маркерів тілесності. До таких концептів зараховане поняття принцип музейності та вбрання, як символічна знакова реакція на тілесність людини в комунікативному процесі.Актуальність теми дослідження. Науки з соціальних комунікацій тривалий час зверталися до поняття тілесності як синоніму людського тіла і його фізіологічних властивостей. Наша дисертація розглядає тілесність як комплексне кодування інформації в тексті та аудіо-візуальних повідомленнях, де фізіологічні параметри тіла є однією з семантичних категорій. Конструювання тілесності розглянуте в контексті суспільно-важливих явищ: гендерної дискримінації, постправди, формування іміджу українських військових, впливу російської пропаганди на український сегмент медіареальності.Об’єкт дослідження – контент електронних версій національних та регіональних видань України, а також матеріали розміщені на платформі соціальних медіа (Facebook, Youtube, Instagram).Предмет дослідження – конструювання маркерів тілесності в мас-медійних концептах електронних медіа та інтернет-мемів присвячених висвітленню повномасштабної російсько-української війни.Мета роботи – визначити інструменти конструювання дискурсу тілесності в мас-медіа.Наукова увага до конструювання дискурсу тілесності в мас-медійному тексті зумовлюється традиційними проблемами для академічної думки, що звертаються до національної, культурної, гендерної, вікової та інших ідентичностей. Наративні практики напрацьовують сталі поняття для того, як індивід визначає себе сам і до якого колективного договору приходить суспільства в тому, щоб визначати осіб, що входять до категорій свій/чужий. Маркери тілесності відіграють в цьому процесі провідну роль. Обставини повномасштабної російсько-української війни, що почалася 24 лютого 2022 року загострюють громадську потребу в публічній артикуляції концептів ідентичності, що допомагають індивідам у скидуванні емоційної напруги, протидії деструктивним інформаційним навіюванням, дотримуванні в уяві позитивних сценаріїв розвитку подій, а також дозволяють порівняти індивідуальні висновки у спільних поглядах.Таким чином український сегмент медіареальності наповнюється бінарними опозиціями та мас-медійними міфами, що у стислій формі переповідають більші за змістом масиви інформації і слугують когнітивними орієнтирами в морально-етичних оцінках, емоційних реакціях, встановленні хронологічної послідовності подій.Роль бінарних опозицій в конструюванні дискурсу тілесності полягає в наданні конкретних якостей, що можуть позичати елементи з різних культурних традицій і спиратись на конкретне локальне явище. Одним з прикладів такого процесу є бінарна опозиція воїни світла/орки на адресу українських військових та російських окупантів. Де завдяки візуальній репрезентації світло дорівнюється до тілесної якості, нерозривно пов’язаною із фізичною присутністю людини у просторі. Разом зі світлом образ українського захисника доповнюють естетичні категорії фізіологічних пропорцій тіла, врода, наявність посмішки, як прояву доброзичливості тощо. Орк натомість вибудовує асоціативний ряд із потворністю і неохайним виглядом, тваринною злістю. Важливою деталлю дискурсу тілесності виступає одяг, який як елемент комунікації виступає символічним продовженням людського тіла. Відтак сучасна форма українського військового, що має чистий вигляд маніфестується як позитивний приклад тілесності, що викликає захват і схвалення. А немодернізована і брудна форма російського солдата контекстуально характеризується як негативний приклад тілесності, що вартий осуду і висміювання.Серед прикладів мас-медійного міфу представлених в дисертації можна виокремити так званий півник з Бородянки...^UThe thesis analyzes the concept of corporeality as a complex phenomenon of the formation of semantic ties in mass media messages. The difference between the concepts of corporeality and the body in media reality, which are identified in separate interpretations, is characterized. The main structural elements of the message are established, on the basis of which concepts of physicality are constructed: archetype, myth, stereotype. It was found that, based on social memory and individual experience, these defined elements combine in the recipient's mind the variability of content.The work pays attention to binary oppositions that arise on the basis of archetype, myth and stereotype and reflect collective ideas about the ethical and aesthetic perception of reality. It is established in which way large-scale social problems, together with real concrete situations, construct binary oppositions that influence the perception of messages thanks to markers of physicality.Based on the scientific source base, during the comprehensive research, the limits of the analysis of physicality markers were expanded. Such concepts include the concept of the principle of museumness and clothing, as a symbolic sign reaction to the physicality of a person in the communicative process.Relevance of the research topic. For a long time, the social communication sciences have addressed the concept of corporeality as a synonym for the human body and its physiological properties. Our dissertation considers corporeality as a complex encoding of information in text and audio-visual messages, where the physiological parameters of the body are one of the semantic categories. The construction of corporeality is considered in the context of socially important phenomena: gender discrimination, post-truth, the formation of the image of the Ukrainian military, the influence of Russian propaganda on the Ukrainian segment of media reality.The object of the research is the content of electronic versions of national and regional publications of Ukraine, as well as materials posted on social media platforms (Facebook, Youtube, Instagram).The subject of the study is the construction of corporeality markers in mass media concepts of electronic media and Internet memes dedicated to the coverage of the full-scale Russian-Ukrainian war.The purpose of the work is to determine the tools for constructing the discourse of corporeality in the mass media.Scholarly attention to the construction of the discourse of corporeality in a mass media text is conditioned by traditional problems for academic thought addressing national, cultural, gender, age, and other identities. Narrative practices develop fixed concepts for how an individual defines himself and what collective agreement societies come to in defining individuals who fall into the categories of self/other. Physicality markers play a leading role in this process. The circumstances of the full-scale Russian-Ukrainian war, which began on February 24, 2022, exacerbate the public need for public articulation of identity concepts, which help individuals in releasing emotional tension, countering destructive informational suggestions, keeping positive scenarios of the development of events in their imagination, and also allow comparing individual conclusions in common views.In this way, the Ukrainian segment of media reality is filled with binary oppositions and mass-media myths, which in a condensed form retell large amounts of information and serve as cognitive landmarks in moral and ethical assessments, emotional reactions, establishing the chronological sequence of events.The role of binary oppositions in the construction of the discourse of corporeality is to provide specific qualities that can borrow elements from different cultural traditions and be based on a specific local phenomenon. One example of such a process is the binary opposition of the light warrior/orc against the Ukrainian military and the Russian occupiers. Where, thanks to visual representation, light equates to a corporeal quality inextricably linked to the physical presence of a person in space. Together with the light, the image of the Ukrainian defender is complemented by the aesthetic categories of the physiological proportions of the body, good looks, the presence of a smile as a manifestation of benevolence, etc. Orc, on the other hand, builds an associative series with ugliness and untidy appearance, animal anger. An important detail of the discourse of physicality is clothing, which as an element of communication acts as a symbolic extension of the human body. Therefore, the modern uniform of the Ukrainian military, which has a clean appearance, is manifested as a positive example of physicality, which causes admiration and approval...

Висвітлено роль Ставропігійського інституту та Церковного музею в Львові у збереженні пам'яток національної культури, пам'яткоохоронну діяльність його засновника - Митрополита Андрея Шептицького. Розглянуто музейну роботу та пам'яткоохоронні навчальні програми у Львівській Богословській Академії. Простежено роль Української греко-католицької церкви у підготовці та проведенні у 1934 - 1941 рр. історико-археологічних досліджень княжого Галича та вплив результатів даних досліджень на національно-культурне життя галицьких українців. Проаналізовано особливості пам'яткоохоронної діяльності Церкви післявоєнного періоду.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто археологічний аспект науково-дослідної діяльності Керченського історико-археологічного музею. Охарактеризовано принципи й основні напрямки археологічних досліджень установи, висвітлено здобутки наукових пошуків її співробітників. Визначено роль і місце музею у формуванні регіонального осередку пам'яткоохоронних досліджень. Проаналізовано внесок керченських археологів у дослідження "малих" міст Боспору, визначено роль музею у створенні та діяльності Боспорських експедицій під керівництвом В.Блаватського та В.Гайдукевича. На прикладі діяльності Керченського історико-археологічного музею простежено вплив основних подій XX ст. на стан музейного фонду країни.

  Скачати повний текст

Наукова новизна дослідження полягає у виявленні етапів розвитку музейної експозиції в умовах культурних, історичних, політичних, цивілізаційних трансформацій та соціокультурних змін; аналізі еволюції експозиційного середовища музею від найдавніших часів до сьогодення; з'ясуванні місця музейної експозиції в системі культурного та музейного простору; висвітленні розвитку принципів та методів побудови музейної експозиції; узагальненні вітчизняного та зарубіжного досвіду організації експозиційного середовища в умовах цифровізації.Розглянуто актуальні наукові підходи до дослідження музейної експозиції, серед яких філософський, комунікаційний, технологічний культурологічний, науково-художній. Виявлено відсутність єдиного визначення поняття музейної експозиції в академічному середовищі, що пояснюється синкретичною та поліструктурною природою музейної експозиції. Дослідження музейної експозицій із використанням комплексного та історико-логічного підходу до її осмислення відсутні, що актуалізує тему дисертаційної роботи.Встановлено, що музейна експозиція пройшла тривалий шлях розвитку. Починаючи з храмових зібрань давньої Греції, пишних колекцій римських патриціїв, вона набула форми галереї, кабінету, антикваріуму чи студіоло та ознак концептуально обґрунтованого публічного предметно-експозиційного простору в ренесансній культурі, науково-освітнього середовища в епоху Просвітництва та національно осмисленого явища в культурі доби Романтизму, яке з розвитком цифрових технологій та ресурсів активно перетворюється у віртуальне середовище.Виявлено етапи становлення та розвитку музейної експозиції та розкрито їх специфіку:- класичний ( ХV – ХVIIІ ст.) – характеризується становленням музейної експозиції як окремого явища, що еволюціонувало від протоекспозиційних форм – галерея, кабінет, антикварій, студіоло, натуралії, пінакотеки, гардеробні до предметно-експозиційного середовища, що організоване відповідно до концепції експозиції та внутрішнього просторового оздоблення – архітектури, розписів приміщення, в якій організовується експозиція;- модерний (ХІХ – ХХ ст.) – музейна експозиція виступає як науково-освітнє середовище і характеризується утвердженням нових наукових методів і принципів організації – систематичного, тематичного історико-художнього, колекційного, ансамблевого, а також появою художніх методів її організації – ілюстративно-тематичного, музейно-образного, образно-сюжетного методу, методу інсталяції та білого клубу.- постмодерний (кінець ХХ – перша чверть ХХІ ст.) – визначається активним впровадженням до експозиційної практики цифрових технологій та ресурсів, які перетворюються музейну експозицію на явище віртуальне та прискорюють динаміку її розвитку.З'ясовано місце музейної експозиції в системі культурного та музейного простору. Окреслено межі конгруентності культурного та музейного просторів, що дало змогу з'ясувати дефініції термінів дослідження  «культурний простір», «музейний простір», «музейне середовище», «музейна експозиція», «музейна виставка» (тимчасова експозиція). «Культурний простір» у цій роботі виступає середовищем формування ціннісних орієнтацій людства – матеріальних цінностей культури та духовних. Музейний простір розглядається нами як явище культури, що входить до структури культурного простору і формується шляхом індивідуального осмислення. Системна цілісність або простір, який транслює ідеї, погляди, традиції, вірування окремого народу чи етносу специфічними музейними засобами.Уточнено поняття музейної експозиції, яка розглядається нами як штучно створена предметно-просторова систему, що відзначається поліструктурністю елементів та об'єднує в собі архітектуру, музейні предмети, колекції, науково-допоміжні матеріали, тексти, цифрові ресурси, що організовані відповідно до ідеї чи концепції просторової організації експозиційного середовища. Музейна виставка (тимчасова експозиція) виступає як процес розміщення предметів показу у середовищі музею на нетривалий час та в обмеженому просторі, відповідно до певного ідейного задуму. Музейна експозиція, на відміну від виставки є більш статичною, її природа зумовлена зміною соціокультурного та історичного середовища.У контексті аналізу поліструктурної природи музейної експозиції, виокремлено чотири основних аспекти розвитку музейної експозиції як предметно-просторої системи та її структури  експансія, інтенсифікація, реорганізація та віртуалізація (створення віртуальних екскурсій, використання інтернет-порталів, які дозволяють оглянути експонати широкому колу відвідувачів).^UThe scientific novelty of the study is in identifying stages of development ofthe museum exhibition in terms of cultural, historical, political, civilizationaltransformations and socio-cultural changes; analysis of the evolution of themuseum exposition environment from ancient times to the present; finding out theplace of the museum exposition in the system of cultural and museum space;highlighting the development of principles and methods of building a museumexhibition; generalization of domestic and foreign experience in the organizationof the exhibition environment in the context of digitalization.Current scientific approaches to the study of museum expositions areconsidered, including philosophical, communication, technological, culturological,7scientific and artistic ones. The lack of a single definition of the concept ofmuseum exposition in the academic environment is revealed, which is explainedby the syncretic and polystructural nature of the museum exposition. There are nostudies of museum expositions using a complex and historical-logical approach toits understanding, which actualizes the theme of the dissertation.It is established that the museum exposition has come a long way. Startingfrom the temple collections of ancient Greece, the magnificent collections ofRoman patricians, it took the form of a gallery, office, antiquarium or studiolo andthe signs of conceptually sound public subject-exhibition space in Renaissanceculture, scientific and educational environment in the Enlightenment and anationally meaningful phenomenon in the culture of the Romantic era, which withthe development of digital technologies and resources is actively transformed intoa virtual environment.The stages of formation and development of the museum exposition andtheir specifics are revealed:- classical (XV - XVIII centuries) is characterized by the formation of themuseum exhibition as a separate phenomenon that has evolved from protoexhibition forms - gallery, office, antiquarium, studiolo, naturalia, pinacoteca,cloakroom, to the subject-exhibition environment, organized according to theconcept of exhibition and interior spatial decoration - architecture, paintings of theroom in which the exhibition is organized;- modern (XIX - XX centuries) - the museum exposition acts as a scientificand educational environment and is characterized by the adoption of new scientificmethods and principles of organization - systematic, thematic historical andartistic, collection, ensemble, as well as the emergence of artistic methods of itsorganization - illustrative and thematic, museum-image, image-plot method,installation method and white club;- postmodern (end of the XX - first quarter of the XXI century) - isdetermined by the active introduction into the exhibition practice of digital

Досліджено головні етапи підготовки видання "Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область". Визначено особливості кожного з них, показано процес становлення та головні напрямки діяльності обласної редколегії, районних комісій та робочих груп з підготовки енциклопедії, вплив їх діяльності на розвиток масового краєзнавчого руху в області, активізацію роботи місцевих краєзнавчих товариств і організацій, культурно-освітніх і наукових установ краю. Розкрито механізм взаємодії краєзнавців Полтавщини з провідними науковими закладами України. Розглянуто проблему партійного керівництва краєзнавчим рухом, а також форми та методи взаємодії державних і громадських форм краєзнавства. Визначено загальні тенденції розвитку музейництва на Полтавщині у період 1950-х - 1980-х рр. Проаналізовано динаміку створення мережі державних музеїв, процес формування їх фондів, а також збиральницьку, наукову та масову роботу. Висвітлено досвід створення та функціонування історико-культурних заповідників і музеїв-заповідників.

  Скачати повний текст

Розглянуто найважливіші проблеми, пов'язані з формуванням світоглядних переконань Олекси Петровича Новицького, досліджено його плідну діяльність щодо збереження української історико-культурної спадщини на основі широкого кола джерел, особливо тих, які протягом тривалого часу не використовувались або були недоступними. Особливу увагу приділено діяльності О.П.Новицького стосовно розвитку українського музеєзнавства, а також його науково-організаційній роботі у ВУАН.

  Скачати повний текст

Досліджено історію зародження, формування та розвитку художніх колекцій на теренах Луганщини кінця XIX - XX ст. На підставі вивчення архівних і бібліографічних джерел, аналізу наявних у регіоні мистецьких збірок, встановлено, що вони за своїм статусом поділяються на державні, відомчі, такі, що існують на громадських засадах, а також приватні (домашні). Показано, що основним центром, де зосереджені твори образотворчого мистецтва, є заснований у 1920 р. Луганський обласний художній музей, в якому зберігається 8 000 творів вітчизняного та зарубіжного мистецтва XVI - XX ст. Велику збірку декоративно-ужиткового мистецтва Луганщини має Музей народної архітектури та побуту НАН України. Наведено інформацію про художні колекції міських і районних історико-краєзнавчих і відомчих музеїв, а також колекції приватних осіб.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена визначенню сучасних принципів, методів і засобів архітектурно-просторової організації середовища, які доцільно застосовувати в Україні для створення музеїв під відкритим небом. У дослідженні на основі аналізу процесу виникнення та розвитку зазначеного типу музеїв прослідковано еволюцію методів їх створення. Ґрунтуючись на порівнянні та систематизації характерних рис сучасних музеїв під відкритим небом в Україні і світі, виділено позитивні тенденції, які доцільно застосовувати в музейній практиці нашої держави. З метою покращення законодавчої бази досліджуваної сфери запропоновано розширену термінологічну систему. Сформульовано рекомендації щодо впровадження пропонованих підходів архітектурно-просторової організації музеїв під відкритим небом в Україні для збереження та сучасного використання пам'яток архітектури, археології, історії, науки і техніки.^UThe thesis aims to define modern principles, methods, and means of the architectural and spatial organization of the open-air museum's environment, which should be used in Ukraine. The study, based on the analysis of the nascence and development process of this type of museum, traces the evolution of methods of their creation. Using the comparison and systematization of modern open-air museum features in Ukraine and the world, positive trends that should be applied in the museum practice of our country are highlighted. For improving the legislative framework of the studied area, the author develops an expanded terminology system. To preserve and to use modern monuments of architecture, urban planning, archeology, and history, recommendations on the proposed approaches of the architectural and spatial organization of the open-air museums' implementation in Ukraine are formulated.

Досліджено архівну спадщину Музичного товариства ім. М.Д.Леонтовича (МТЛ). Здійснено історичну реконструкцію діяльності Товариства за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами. Висвітлено історію формування архівного фонду МТЛ, проаналізовано його документальний ресурс як цілісний інформаційний комплекс. Відтворено історію діяльності Музично-теоретичної бібліотеки ім. К.Стеценка. За матеріалами української й зарубіжної періодики проведено дослідження громадської думки щодо місця та ролі Товариства у розвитку музичної культури України. Визначено внесок МТЛ у формування національної музично-бібліотечної, музично-музейної й музично-виставкової справи та музичного архівознавства.

  Скачати повний текст

Визначені місце та роль громадської ініціативи у становленні новітнього театрального й образотворчого мистецтва, музики, літератури, музейної справи, охорони пам'яток історії та культури. Розглянуто передумови феномену культурного відродження періоду Української революції та його роль в подальших культурних процесах. Розкрито взаємозв'язок культурного будівництва з революційними перетвореннями у суспільстві. Проаналізовано особливості розвитку національної культури та діяльності громадських культурно-освітніх організацій на кожному етапі Української революції, співробітництво об'єднань творчої інтелігенції з державними установами у справі розвитку національної культури.

  Скачати повний текст

Розглянуто громадсько-політичне та культурно-освітнє життя українців у Східній Словаччині у період 1945 - 1992 рр. Акцентовано увагу на питаннях, у яких аналізується процес формування української національної меншини, та розвиток її взаємин з чехословацьким урядом, зокрема, процес вирішення українського питання у Чехословаччині після 1945 року. Визначено причини та перебіг створення громадсько-політичних, культурних і освітніх установ, таких як Українська народна рада Пряшівщини, Культурний союз українських трудящих у Чехословаччині, Український народний театр, Піддуклянський український ансамбль, Музей української культури в місті Свидник. Простежено характерні риси та специфіку розвитку української культури на Пряшівщині. Проаналізовано періодичні видання, у яких висвітлено основні події, пов'язані з життям українців на території Східної Словаччини. Визначено, що серед ЗМІ важливе місце посідає українське радіомовлення.

  Скачати повний текст

На міждисциплінарній методичній основі, що поєднує музеологічний, мистецтвознавчий, соціокомунікативний та культурологічний аспекти проблеми, досліджено основні закономірності образної побудови музейної експозиції. Вперше розроблено систему алгоритмів експозиційного мистецтва та його соціального функціонування, що містить концептуальні положення, детальний аналіз мовних засобів, жанрових форм і комунікативного потенціалу музейних експозицій. Розкрито шляхи та засоби адаптації теоретичної системи до культурно-історичних традицій та сучасних потреб українського суспільства. Обгрунтовано місію вітчизняної школи музеєтворення в світовому полікультурному просторі.

  Скачати повний текст

Висвітлено основи державної політики щодо музейної етнографічної справи на різних етапах та її вплив на діяльність етнографічних осередків, досліджено всю сукупність чинників розвитку етнографічного музейництва регіону, проаналізовано наукову, фондову, освітньовиховну, виставково-експозиційну роботу музеїв, їх внесок у розгортання етнографічних краєзнавчих студій, відтворено історію створення й етнографічну діяльність музеїв АР Крим, Миколаївської, Донецької, Херсонської й Одеської областей. Акцентовано увагу на втрачених музеях і колекціях, репресованих діячах етнографічного музейного руху, встановлено та досліджено нові види та типи сучасних музеїв.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячено вирішенню науково-прикладної проблеми підвищення ефективності онтологічного аналізу, консолідації та вилучення знань з природномовних текстів в умовах обробки великого обсягу інформації з різнорідних предметних областей. Розроблено концептуально-методологічні основи обробки та аналізу природномовних текстів та побудови онтологій предметної області, які представляють базу для розробки аналітичних та практичних методів формування, уточнення та систематизації знань про предметну область на основі семантичного аналізу та методів вилучення знань з природномовних текстів. Розроблено локально-статистичний метод виділення понять у зростаючих пірамідальних мережах, який дозволяє формувати поняття у нотації логіки висловлювань мінімальної довжини з максимальною підтримкою за поліноміальний час. На основі застосування онтолого-керованих засобів створеної когнітивної ІТ- технології реалізовано цілий ряд мережецентричних інтерактивних систем знань за напрямками: освіти, музейної справи, охорони здоров'я, інформаційно-аналітичної та практичної діяльності установ різних галузей.^UThe dissertation is devoted to solving the scientific and applied problem of increasing the efficiency of ontological analysis, consolidation and extraction of knowledge from natural language texts in conditions of processing a large amount of information from heterogeneous subject areas. Conceptual and methodological bases of processing and analysis of natural language texts and construction of ontologies of subject area are developed, which represent the basis for development of analytical and practical methods of formation, specification and systematization of knowledge on subject area on the basis of semantic analysis and methods of knowledge extraction from natural language texts. Distinctive features of the concept of natural language processing are the ability to synchronize the sources of texts in natural language with the contexts of concepts from the repository of ontologies, which reflects the current state of the subject area, and the use of growing pyramidal networks to reflect the entities and relationships in ontologies. Growing pyramidal networks allow the use of high-speed graph databases to solve problems of information interaction. The class-oriented method of building a growing pyramidal network using parallel computing and agent technologies has been improved. The method is based on optimized algorithms of its structural reconfiguration and allows to build a growing pyramidal network of invariant structure before ordering the source data. A local statistical method of concept extraction in growing pyramidal networks has been developed, which makes it possible to form concepts in the notation of the propositional logic of minimum length with maximum support in polynomial time. A network platform for the implementation of logical-linguistic analysis of information resources and the formation of network-centric interactive knowledge systems based on its results has been created. Based on the use of ontologically controlled tools of the created basic cognitive IT technology, a number of network-centric interactive systems of knowledge in the areas of education, museum affairs, health care, information-analytical and practical activities of institutions in various fields have been implemented.

На підставі комплексного вивчення архівних джерел, значну кількість з яких вперше введено до наукового обігу, досліджено пам'яткоохорону, музейну та реституційну діяльність Ф.Ернста. Показано вагомий внесок науковця у справу збереження вітчизняної історико-культурної спадщини та розвитку національної культури за складних соціально-політичних умов української революції та тоталітарного сталінського режиму. Відзначено, що в 1917 - 1933 рр. діяльність пам'яткоохоронних інституцій була тісно пов'язана з вітчизняним музейним будівництвом. Висвітлено участь Ф.Ернста у формуванні колекцій художнього відділу Всеукраїнського історичного музею, а також популяризації художньої спадщини Т.Шевченка, Г.Нарбута, Г.Гольпайна, Гроте. Проаналізовано професійні досягнення ученого у справі розшуку та повернення історичних і мистецьких скарбів України.

  Скачати повний текст