Проведено дослідження наукової та громадсько-культурницької діяльності академіка М.Ф.Біляшівського. Розглянуто процес становлення ученого як особистості та формування його наукових поглядів. Проаналізовано дослідження ученого у галузі археології, спеціальних історичних дисциплін, мистецтвознавства, етнографії та музеєзнавства, визначено основні напрямки його наукової діяльності. Охарактеризовано внесок М.Ф.Біляшівського в розширення державної музейної мережі України. Досліджено концепцію ученого про створення місцевого музею, розроблену на базі власного практичного досвіду директора Київського міського художньо-промислового та наукового музею. Висвітлено внесок М.Ф.Біляшівського у формування теоретичних положень вітчизняного музеєзнавства як наукової дисципліни. Значну увагу приділено пам'яткознавчій та пам'яткоохоронній діяльності М.Ф.Біляшівського. З'ясовано, що позитивне вирішення основних проблем збереження вітчизняної історико-культурної спадщини учений вбачав у виведенні їх на загальнодержавний рівень у контексті прийняття національного пам'яткоохоронного законодавства. Висвітлено активну діяльність М.Ф.Біляшівського у різних пам'яткоохоронних інституціях та показано роль наукової інтелігенції в національно-культурному розвитку України кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Розглянуто найважливіші проблеми, пов'язані з формуванням світоглядних переконань Олекси Петровича Новицького, досліджено його плідну діяльність щодо збереження української історико-культурної спадщини на основі широкого кола джерел, особливо тих, які протягом тривалого часу не використовувались або були недоступними. Особливу увагу приділено діяльності О.П.Новицького стосовно розвитку українського музеєзнавства, а також його науково-організаційній роботі у ВУАН.

  Скачати повний текст

Досліджено діяльність музейних закладів Волині другої половини XIX - початку XX ст. як вагомої складової частини загальних історико-краєзнавчих досліджень у зазначений період. З використанням багаточисленних історичних джерел і документів висвітлено діяльність музейних закладів краю щодо виявлення, збору, опрацюванню та представленню у власних експозиціях місцевих старожитностей, значення цієї роботи для збереження майбутнім поколінням багатьох пам'яток старовини. Визначено внесок музеїв регіону в ознайомлення за допомогою волинознавчих публікацій представників різних верств тодішнього суспільства з історією Волині та визначними історичними особистостями, пов'язаних з волинським краєм. На підставі опрацьованого фактологічного матеріалу проаналізовано зміст і значення у вивченні минулого Волині такого напряму історико-краєзнавчої діяльності музейних закладів, як надання власних збірок для наукових досліджень і виставок. Показано роль місцевих діячів музейної справи в історико-краєзнавчому вивченні Волині; сучасні наукові знання про музейництво краю другої половини XIX - початку XX ст. доповнено невідомими досі фактами з біографій його найяскравіших представників.

  Скачати повний текст

Розглядається маловідомий етап розвитку наукової реставрації станкового живопису в Україні - 1920-1940 рр. Дисертацію присвячено діяльності київської школи, однак для визначення основних тенденцій розвитку музейного напряму реставрації в Україні залучено матеріал по інших регіонах, зокрема, пов'язаний з діяльністю львівської школи реставрації. Визначено і охарактеризовано два періоди розвитку музейного напряму реставрації станкового живопису в Україні (Київ): 1920-1930; 1930-1940 рр. До наукового обігу введено невідомі досі факти і архівні документи з історії художньої культури України, зокрема, в галузі музейної справи, охорони пам'яток, реставрації творів мистецтва з українських музейних зібрань, частина опублікованих раніше даних скоригована відповідно до архівних документів. Вперше обгрунтовується застосування поняття "музейний напрям" до реставрації станкового живопису в Україні 1920-1940 рр.; визначено особливості київської школи реставрації станкового живопису (1920 - першої половини 1930-х рр.).

  Скачати повний текст

Проаналізовано місце та роль музеїв у суспільно-політичному, науковому та культурному житті України 1950-х - 1980-х рр. Розкрито шляхи формування мережі державних музеїв, основні напрямки їх роботи, роль творчих спілок, громадськості у розвитку музейної справи. Велику увагу приділено створенню історико-культурних заповідників, етнографічних комплексів, становленню і розвитку громадського музейного руху. Розглянуто досягнення та прорахунки українського музейництва зазначеного періоду, показано роль музеїв у збереженні історико-культурної спадщини українського народу, а також запропоновано конкретні шляхи використання досвіду музейництва кінця 1950-х - 1980-х рр. у формуванні сучасної музейної політики України.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено музейну справу у Харківській губернії в 1864 - 1917 рр. Розкрито стан наукової розробки цієї проблеми. Проаналізовано історичні джерела. Висвітлено троїстий внесок земських установ усправу організації та подальшої діяльності українських музеїв, наукової та практичної музейної роботи. Розглянуто передумови заснування, організацію та діяльність головних музейних установ Харківської губернії. Визначено роль Харківського університету, Харківського історико-філологічного товариства, товариства розповсюдження в народі грамотності, Харківського церковно-археологічного товариства, міської школи малювання та живопису, губернського земства щодо розповсюдження музейної справи у межах Харківської губернії.

  Скачати повний текст

Висвітлено головні напрями та зміст церковно-краєзнавчого руху з урахуванням місцевої специфіки та загальнодержавного контексту. Досліджено церковно-краєзнавчий аспект у діяльності Полтавського губернського статистичного комітету, Полтавської вченої архівної комісії, Полтавського церковного історико-археологічного комітету, місцевих церковних братств. Проаналізовано їх вагомі здобутки на ниві церковно-історичного краєзнавства й оцінено вплив на становлення та розвиток церковно-краєзнавчих студій у регіоні. Визначено коло учасників церковно-краєзнавчого руху, серед яких провідна роль належить І. Павловському та В. Пархоменку. Наголошено, що науково-дослідницька діяльність цих видатних вчених стала визначальною для розвитку церковно-історичного краєзнавства у регіоні.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зародження, розвитку та основних здобутків церковної археології та церковно-археологічного музейництва в Україні, а також систематизовано науковий внесок у розробку питань церковної археології, пам'яткоохоронної роботи, краєзнавства та пам'яткознавства, зроблений церковно-археологічними установами та археологічними з'їздами. Проаналізовано науково-організаційну роботу зі створення та розвитку церковно-археологічних музеїв в Україні, охарактеризовано внесок даних музеїв у виявлення, збирання, вивчення, публікацію та охорону пам'яток. Розкрито характер та особливості фондовоі роботи, процесу створення основних музейних колекцій, систематизації, класифікації та атрибуції предметів зберігання церковно-археологічних музеїв, наукової роботи з дослідження та збереження предметів музейних колекцій, а також постановку екскурсійної роботи та організації виставок.

  Скачати повний текст

Представлено аналіз всіх основних напрямів у сфері охорони культурної спадщини Одещини. Виокремлено особливості процесу становлення та розвитку системи охорони пам'яток культурної спадщини Одещини та виділено дві основні історичні складові її розвитку: існування радянської системи органів охорони пам'яток історії та культури Одещини та формування нової системи охорони пам'яток культурної спадщини Одещини за часів незалежної України. Узагальнено сучасний пам'яткоохоронний досвід і розроблено практичні рекомендації щодо поліпшення пам'яткоохоронної роботи в регіоні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано всі основні напрями у сфері охорони культурної спадщини Одещини. Виокремлено особливості процесу становлення та розвитку системи охорони пам'яток культурної спадщини Одещини та виділено дві основні історичні складові її розвитку: існування радянської системи органів охорони пам'яток історії та культури Одещини та формування нової системи охорони пам'яток культурної спадщини Одещини за часів незалежної України. Узагальнено сучасний пам'яткоохоронний досвід і розроблено практичні рекомендації щодо покращання пам'яткоохоронної роботи в регіоні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано всі основні напрями у сфері охорони культурної спадщини Одещини. Виокремлено особливості процесу становлення та розвитку системи охорони пам'яток культурної спадщини Одещини та виділено дві основні історичні складові її розвитку: існування радянської системи органів охорони пам'яток історії та культури Одещини та формування нової системи охорони пам'яток культурної спадщини Одещини за часів незалежної України. Узагальнено сучасний пам'яткоохоронний досвід і розроблено практичні рекомендації щодо покращання пам'яткоохоронної роботи в регіоні.

  Скачати повний текст

З використанням джерельної та історіографічної бази комплексно розглянуто історію створення та функціонування, а також основні аспекти діяльності музейних закладів Наддніпрянської України XIX - початку XX ст. (на прикладі музейних осередків Лівобережжя та м. Київ). Наведено періодизацію ураїнського музейництва зазначеного періоду. Класифіковано музейні установи за профілем і приналежністю до інституцій. Розглянуто внесок науковців, громадсько-політичних діячів і меценатів у розвиток музейної справи. Вивчено роль і місце ВНЗ, органів міського та земського самоврядування, центральних владних структур у розвитку вітчизняного музейництва. Проаналізовано нормативну базу діяльності музеїв, джерела їх фінансування. Висвітлено форми та методи наукової, видавничої, фондової та просвітницької діяльності музейних установ. Відзначено, що музейні установи XIX - початку XX ст. працювали за умов українського національного відродження.

  Скачати повний текст

Досліджено документальні колекції у складі фондів одеських музеїв, починаючи з 1825 р. - часу створення першого музею в Одесі до прийняття Програми розвитку культури на період в 2003 р. до 2007 р. За допомогою загальнонаукових, а також спеціальних методів дослідження архівних і музейних джерел вивчено явища та факти у взаємозв'язку з історичними умовами, за яких вони виникали та розвивалися, а також у аспекті їх якісної зміни на різних етапах розвитку. Проаналізовано законодавчі й нормативні акти, що визначали діяльність одеських музеїв, формування документальних колекцій, фондів особового походження у складі музейних зібрань. Вивчено особливості зберігання й опису документів, які знаходяться у музеях, архівах і наукових бібліотеках. Розглянуто причини втрат музейних зібрань, зокрема документальних пам'яток. Запропоновано рекомендації, спрямовані на доступність, збереження, популяризацію документальних колекцій одеських музеїв.

  Скачати повний текст